«Детектор медіа» продовжує публікувати серію інтерв'ю з керівниками каналів іномовлення. Про стратегію та пріоритетні напрямки вже розповіли генеральний продюсер каналу «1+1 International» Владислав Свінченко та генеральний продюсер «Першого Ukraine» Сергій Логунов.

Десятирічним досвідом мовлення Всесвітньої служби «Українське телебачення і радіомовлення» поділився заступник генерального директора цієї державної ТРК Володимир Земляний. У письмових відповідях «Детектор медіа» він зазначив: перевагою УТР є те, що канал транслює лише контент українського виробництва. При цьому телекомпанія «працює у форматі суспільного мовлення» і спілкується зі світом «не лише українською, а й російською, англійською, дактильно-жестовою мовами». Як їй це вдається за умов обмеженого фінансування (цього року УТР отримає найменше коштів у системі Держкомтелерадіо в розрахунку на одну годину мовлення) - в інтерв'ю пана Земляного.

«У нас один із найкращих показників ефективності із розрахунку

"працівник - кількість продукції" на всьому ТБ»

- Пане Володимире, за концепцією каналу, місією УТР є «розповсюдження як в Україні, так і за кордоном технічними і технологічними засобами об'єктивної інформації про процеси, що відбуваються в нашій державі та у світі». Рік тому депутати від опозиції серйозно засумнівалися в об'єктивності УТР - після того, як канал транслював фільм «Щербань. Замовлення прийнято», спрямований «на дискредитацію лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко». Із автором стрічки УТР оформила юридичну угоду. Як уплинув на репутацію каналу цей скандал? І виходячи з яких засад і принципів канал висвітлює процес над Тимошенко зараз?

- Що ви називаєте скандалом? Те, що ми розмістили телефільм про те, в чому звинувачують Юлію Тимошенко? Але телеканал жодного закону не порушив. А рейтинг від цього зріс. Нас дивилися як прихильники, так і противники екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Звісно, кожен оцінював фільм, виходячи зі своїх політичних переконань, симпатій, свого життєвого досвіду. Це нормально. До речі, на засіданні парламентського комітету, куди запрошували генерального директора телерадіокомпанії Василя Юричка, ніхто з депутатів так і не зміг сказати конкретно, а що ж незаконного чи наклепницького було в тому фільмі. Зауважу, ніхто телеканалу офіційних претензій не висував. Хочу наголосити, що ми були готові й до судових, і до будь-яких інших «розборок»... Підкреслюю, що ми не сумнівалися в своїх аргументах і в тому, що стовідсотково доведемо свою правоту.

А власне, чому громадяни не повинні знати, в чому конкретно, на яких аргументах ґрунтується звинувачення екс-прем'єра Юлії Тимошенко? Органи прокуратури, до речі, ще задовго до приходу регіоналів до влади, ще за часів помаранчевого президента Віктора Ющенка звинуватили колишнього прем'єр-міністра, сьогодні - лідера опозиції, в минулому - успішну жінку-бізнесмена Юлію Тимошенко у кримінальних вчинках, відбулися судові засідання. У чому суть цих звинувачень? Щоб відповісти на ці запитання, ми й розміщували згаданий вами фільм. Хтось погоджується з цими звинуваченнями, хтось ні, але їх висунуто Прокуратурою України. У зв'язку з тим, що депутати від опозиції, як ви кажете, «серйозно засумнівалися в об'єктивності УТР», мені пригадується відомий вислів: «Є дві точки зору - одна неправильна і моя». Коли критикують - неправильно, коли хвалять - дуже добре. Нами й раніше були незадоволені народні депутати, коли, наприклад, ми напряму транслювали помаранчевий майдан, потім засідання з Верховного Суду, а згодом і синій майдан...

Одне слово, ми намагаємося висвітлити найскладніші актуальні питання, що хвилюють і українських громадян, і зарубіжну спільноту... При цьому ми свідомі того, що, можливо, слова деяких свідків і правоохоронців можуть нести «присмак» суб'єктивності і що в неоднозначних явищах ми не можемо бути істиною в останній інстанції. Але переконані в тому, що маємо доносити до глядачів, ще раз наголошую, суть звинувачень, а не просто замовчувати чи відкидати проблему - це і є наш головний принцип.

- Співробітники УТР називають телекомпанію «приватним підприємством» родини Юричків. Як ви прокоментуєте ці закиди?

- Так називає нас «Детектор медіа», принаймні, вперше я таке прочитав саме у вас. У інших виданнях чи бодай у приватних розмовах такого не мені не траплялося. Наш колишній співробітник, звільнений за систематичні грубі порушення згідно з КЗпП України, так назвав УТР в одній із ваших публікацій. Щоправда, після виходу інтерв'ю він телефонував і казав, що цей вислів йому «приписали». Ми йому не повірили...

Справді, в нас у колективі панує сімейна, дружна атмосфера. У редакційному статуті так і записано, що кожен співробітник має створювати дружню обстановку в колективі, дотримуватися професійної етики. Що стосується менеджменту, то керівництво телеканалу займається питаннями життєдіяльності телекомпанії. Повірте, сьогодні таких проблем достатньо.

Те, що на каналі працює Андрій Юричко, син генерального директора - ні для кого не було і не є секретом - він один із дванадцяти керівників середньої ланки. За розподілом посадових обов'язків сьогодні цей творчий підрозділ у моєму підпорядкуванні, тож і творчі питання, і адміністративні замикаються на мені; візую я й зарплатні відомості, також рівень інтенсивності, розмір премії керівника творчого об'єднання залежить від мене.

До речі, Андрій Юричко раніше за батька став працювати на УТР. Він був, як заступник головного редактора головної редакції мовлення англійською мовою «Всесвітня служба Радіо України», у тій групі працівників Національної радіокомпанії України, яка і склала основу нашої телекомпанії. Вона тоді ще й не називалася УТР. Андрій закінчив факультет журналістики, захистив кандидатську, пройшов стажування у телекомпаніях Німеччини, Великобританії, США, Росії, Китаю, викладав в Інституті журналістики Національного університету ім. Тараса Шевченка. Для нас важливо, що він добре володіє кількома іноземними мовами, зокрема англійською.

Коли я ще був директором ТО, ми запровадили рухомий рядок англійською мовою і субтитрування тижневого, а згодом і щоденного випуску новин. У нас сьогодні, крім рухомого рядка, щоденні, підкреслюю: два щоденні півгодинні англомовні випуски новин. Прикро, але в нас сьогодні немає іншого жодного керівника, який би міг професійно працювати з телепрограмами іноземними мовами. І це серйозна проблема, якої, на жаль, ми наразі вирішити не можемо. Заміни, які ми регулярно готуємо, довго в нас не затримуються... Як правило, їм пропонують зарплати на порядок вищі, ніж у нас.

- Яким чином розподілено обов'язки між менеджментом?

- Ми намагаємося адміністративно-творчі функції передати на якомога нижчий рівень управління. При тотальному дефіциті буквально всього це, на нашу думку, єдиний вихід для успішного виконання завдань і створення конкурентоспроможних програм.

Хочу підкреслити, що втручання в безпосередню роботу працівника не просто не вітається, а розцінюється як вада в роботі прямого керівника і вищого за посадою. Остаточне рішення з проблемних питань приймає або художня, або адміністративно-програмна ради. За десять років нашої діяльності генеральний директор, незважаючи на те, що, згідно зі Статутом УТР, він може бути останньою інстанцією, не скасував жодного рішення цих органів управління телекомпанією.

Творчі, адміністративні питання передано на рівень середньої ланки менеджменту. Наприклад, інформаційні випуски програми «Пульс» формують випускові редактори й головні редактори. Поточне планування, виконання тематичних планів і планів мовлення, як і розмір премії, інтенсивності - все це в компетенції керівників творчих об'єднань і головних редакцій. Генеральний директор Василь Юричко контролює лише загальні обсяги виконання держзамовлення, дотримання основних параметрів мовлення, а напряму керує лише трьома управліннями: планово-економічним, юридичним та бухгалтерією. Заступники генерального директора контролюють роботу закріплених за ними підрозділів.

- Яким є штат каналу? Скільки відсотків людей будете скорочувати у зв'язку з рішенням колегії Держкомтелерадіо про оптимізацію у зв'язку з браком бюджетного фінансування?

- Згідно з довідкою Держстатистики, в першому кварталі 2013 року в УТР працювало 230 співробітників, які забезпечують 72 години мовлення на добу, із них 16 годин телепрограм власного виробництва - на місяць це 3200-3500 матеріалів. Врахуйте, що ми створюємо передачі двома іноземними мовами, тобто необхідно тримати додатковий штат перекладачів, дикторів, звукорежисерів... І тому, за нашими підрахунками, для високоякісної роботи наявного колективу замало. До речі, в нас один із найкращих показників ефективності з розрахунку «працівник - кількість продукції» не тільки у системі державних і комунальних телерадіоорганізацій України, а всього телебачення взагалі.

- Чи погодив Держкомтелерадіо ваші пропозиції щодо оптимізації?

- У Держкомтелерадіо ситуацію розуміють, тому нам легше погоджувати цифри оптимізації. Так, у 2013 році нам доведено кошторис, що складає всього 9,9% від потреби. Зокрема, зовсім не передбачено видатки на відрядження, на ремонт обладнання і придбання нового, на придбання кіно- й телепродукції сторонніх виробників, на виконання державних цільових програм, у т.ч. зі створення позитивного іміджу України, співпраці із закордонними українцями, впровадження цифрового мовлення тощо; на кілька місяців вистачає коштів на забезпечення транспортом, папером, заправку картриджів тощо. Але навіть у цих умовах ми подали пропозиції про скорочення видатків майже на 250 тисяч гривень. Хоча, чесно кажучи, не переконані, що це правильно. Тільки один штрих: за перший квартал нам виставили рахунки на оплату комунальних послуг, які на 30-35% вищі, ніж було заплановано згідно з укладеними угодами.

Звісно, для забезпечення мовлення ці ресурси треба відшукати - і це головне завдання, яке ставить перед собою менеджмент телекомпанії. Думаю, що, як і в минулі роки, ми зможемо утриматися, як кажуть, на плаву. Головне гасло оптимізації, яке до речі, з розумінням сприймається у Держкомтелерадіо України - за мінімуму коштів зосередитися на збереженні зон покриття телесигналом, на виготовленні якісних програм, а не на механічному скороченні мовлення і виробництва.

«Через зменшення фінансування довелося призупинити частину мовлення»

- Скільки коштів витрачала держава на рік функціонування УТР раніше і скільки виділила цього року?

- Минулого року фінансування було кращим - вперше після старту ми оновили технічну базу. Придбали чотири цифрові камери на чіпах, які працюють у якості HD, а також чотири монтажних комплекси під них. Цього року нам виділено 19,7 млн грн, що на 6,5 млн менше, ніж торік. Це найменша сума з-поміж коштів, виділених телерадіоорганізаціям системи Держкомтелерадіо, у розрахунку на одну годину мовлення, зокрема, у 3,9 рази менше, ніж обласним телерадіокомпаніям, і в 100,3 рази менше, ніж Першому національному.

- Чи заробляє телекомпанія власними силами і який обсяг цих коштів на рік? Яких іще заходів, крім кадрової оптимізації, буде вживати УТР для економії цього року?

- Звісно, дефіцит матеріально-технічних ресурсів, обов'язкових для забезпечення мовлення, чимось треба перекривати. І повторюю ще раз: менеджмент компанії успішно над цим працює. Підтвердженням є й те, що УТР не перериває своєї діяльності. Йдеться не лише про продаж реклами, а й про інші форми підтримки від зарубіжних прихильників нашої телекомпанії. У багатьох випадках вони на місці, як спонсори, покривають наші витрати.

Ми не та телекомпанія, що може заробляти на рекламі багато. Справа в тому, що нас транслюють кабельні мережі в багатьох країнах світу. Сьогодні ми працюємо у форматі суспільного мовлення. І це дає нам змогу не платити податків на рекламу, що передбачено законодавством практично всіх країн. Якщо ми почнемо «гнати» рекламу, ситуація зміниться на протилежну. Умовно кажучи, кабельні мережі заплатять нам «цент» за продукт, а ми - їм «долар» за рекламу. Тобто, доведеться платити із однієї суми податок у 107 країнах світу. А чи є у нас виробники, готові рекламувати себе за кордоном, чи готова держава взяти на себе всі наші видатки? Ми цього не бачимо...

- У яку суму обходиться трансляція вашого сигналу «Укркосмосом»? Чи маєте заборгованість і на який період вистачить коштів цього року?

- На ціну впливає популярність мережі, в яку ми входимо, ширина смуги мовлення, зони покриття тощо. І за трансляцію на Євразію - одна ціна, на Північну Америку - інша. Від цього й залежить вартість угод із «Укркосмосом».

На жаль, ми змушені виходити не від завдань, які стоять перед нами, а від можливостей. Цього року сигнал не покриватиме, наприклад, Північної Європи (Північну Америку ми зберегли) і якість його буде далеко не найкращою. Якщо минулого року мали 9 млн на трансляцію, то цього року бюджетом виділено 3 млн 500 тис, із яких 1 млн 200 тис. - борг за минулий рік.

- Чи здійснюється зараз трансляція з обох супутників - Hellas Sat 2 та Intelsat 3R?

- Поки що ми здійснюємо трансляцію через обидва супутники. Правда, через зменшення фінансування трансляцій на 7,6 млн грн довелося призупинити частину мовлення в місцевих комунікаційних мережах інших держав. Але ми намагаємося зберегти розповсюдження програм УТР у 28 ефірно-кабельних мережах 17 країн.

- Які цілі й завдання інтернет-мовлення УТР? Яка частка аудиторії УТР дивиться канал в інтернеті? Чи плануєте розвивати цей напрямок?

- На нашу думку, інтернет-мовлення є дуже перспективним напрямком, за яким майбутнє. І сьогодні нам здається, що це один із найефективніших каналів розповсюдження телепрограм серед глядачів, у першу чергу іноземних. Тому ми й намагаємося всіма правдами й неправдами зберегти інтернет-мовлення, хоча воно й не входить у держзамовлення, й не фінансується з бюджету. Цілі й завдання перед інтернет-мовленням ті ж, що й перед супутниковим: створювати позитивний імідж України й охопити якомога більшу аудиторію. За даними сайту любителів телебачення і радіо, нас щодня дивиться приблизно 1,9 млн абонентів і за популярністю сьогодні ми посідаємо третє місце, пропустивши вперед тільки російські ОРТ та «Россию». У найближчого українського телеканалу - 660 тис., і він займає шосту позицію.

Плани розвитку інтернет-мовлення в нас є, але з огляду на фінансову ситуацію сьогодні нам не до розвитку, хочемо хоча б зберегти інтернет-мовлення до кінця 2013 року. В усьому світі за користування будь-якими передавальними засобами треба платити. Не впевнені, що менеджменту вдасться зацікавити спонсорів і далі вирішувати конче необхідний комплекс заходів для нашої безперервної роботи.

- Як канал долає фінансові проблеми? Які кошти витрачаються на виробництво програм?

- УТР не отримує коштів ані на виробництво, ані на закупівлю кінотелепрограм уже кілька років. Фінансується зарплатня (приблизно 1400 грн. на місяць зарплатня кореспондента/ редактора та 2200-2700 зарплатня керівника підрозділу), відсотків на 80 фінансується оплата комунальних послуг та ще на кілька місяців, як я зазначив, видатки на транспорт, телефон, інтернет, оплата обов'язкових зборів, наприклад, банківські збори, податки тощо. Все інше залежить від ефективної роботи менеджменту та, особливо хочу підкреслити, кожного працівника телерадіокомпанії. Такий собі адміністративно-ентузіаційний підхід.

Додаткові оплати здійснюються за рахунок зароблених коштів, а це десь майже півмільйона щороку. Розширення зон обслуговування працівниками та виконання суміжних обов'язків дозволяє економити кошти, які йдуть на оплату інтенсивності роботи, а це до 50 відсотків.

- Який рівень зарплат у працівників каналу, і яким чином їх стимулюють?

- Ми тримаємо другу позицію за рівнем зарплат у системі Держтелерадіо України. Але все одно рівень зарплат майже на 50% нижчий, ніж у середньому по Києву в телекомунікаційній галузі. Як бачите, менеджменту компанії тут нічим пишатися, тому що реальні зарплати низькі.

- З якими ще проблемами доводиться стикатися УТР?

- Що потрібно для успішної війни? На це запитання чи то Клаузвіц, чи то Наполеон відповів: «Три речі: гроші, гроші і гроші».

Ми вже говорили і про брак коштів, але не думаю, що ми би змогли одразу вирішити всі проблеми. На жаль, сьогодні й діапазон кадрового потенціалу не дуже широкий. Можете не вірити, але, на жаль, нам ледве вдалося укомплектувати штат ведучих для новин російською мовою. А де знайти журналіста, який би вільно володів англійською, арабською, іспанською? І не просто володів, а мав дикцію, хай не бездоганну, але яка була б сприйнята глядачем - носієм мови? Непросто знайти спеціалістів режисерів, відеоінженерів, які би повністю задовольнили потреби телеканалу в комп'ютерному дизайні тощо.

«Гадаю, так питання - або "Перший Ukraine", або УТР - не стоїть»

- Які цілі й завдання УТР має на 2013 рік?

- При зменшенні території покриття та зниженні якості сигналу про збільшення аудиторії говорити не доводиться. Ми дещо втратили. Раніше ми були в кабельних мережах Казахстану, у Нижньовартовську, Сургуті, в інших великих містах Сибіру й Далекого Сходу. Сподіваємося, відсутність УТР на цій території тимчасова.

Щодо проектів, то цього року в циклі «Спадщина» ми розпочали зйомки телепрограм «Обнімітесь, брати мої...», присвячених двохсотліттю від дня народження Тараса Шевченка. Уже вийшли перші програми. Автором її виступає відомий письменник Василь Портяк, донедавна науковий співробітник Національного музею Тараса Шевченка.

Разом із благодійним Фондом Президента України Леоніда Кучми займемося пошуком і підтримкою молодих талантів «Соловейко України». На базі проведення пісенних фестивалів «Прем'єра пісні», «Рідна мати моя», «Доля» та інших, де ми виступаємо засновниками, до Дня Конституції й Дня Незалежності, до інших державних свят підготуємо низку організаційно-концертних заходів патріотичної пісні.

З'являться в ефірі нові цикли «Цікаво про цікаве» (про унікальні цивілізаційні пам'ятки, створені в Україні) та «Українські державники», назва якого говорить сама за себе.

Переформатовані програми «Перспектива», «Актуально», «Інвестиції: стратегія дій» - у них ідеться про перебіг економічних та соціальних реформ, дії уряду, перспективи розвитку українського суспільства.

Однією з провідних тем цього року стане 1025-ліття Хрещення України-Руси. Всесвітня служба УТР здійснює трансляції циклів «Одвічне», «Зодчество», «Житіє святих». Телепередачі присвячені історії становлення та розвитку християнства в Україні, сьогоднішньому православ'ю, духовним святиням України.

Плануємо запровадити уніфіковану блочну сітку мовлення. Це будуть чотиригодинні мовні блоки, які складатимуться з двох двогодинних модулів. Сьогодні в Україні так ніхто сітки не формує, хоча це світова тенденція.

- Чи відрізняється контент для України та закордону?

- У нас два контенти, для Європи й Північної Америки. Це включає й зміни у програмі мовного дня, і, враховуючи різницю в часових поясах України і США, оновлення випусків новин тощо.

Ми телекомпанія, що мовить на закордон. Але специфіка супутника така, що він покриває Європу, не виокремлюючи України. І нас із задоволенням дивляться тут - маємо багато позитивних відгуків. І хоча в нас відсутній будь-який адміністративний вплив, 417 внутрішніх українських телекомунікаційних мереж транслюють УТР. До речі, ще й платять нам невеликі кошти за право розповсюдження наших телепрограм.

- Якими мовами мовить зараз УТР і в якому обсязі, які мови плануєте додати?

- Я вже казав про щоденні півгодинні випуски новин англійською. Є ще інші матеріали, наприклад, «Огляд преси», «Цей день в історії України» тощо. Відбивки, заставки... Отже, година англійською. Плюс повтори. Російськомовні десятихвилинні випуски новин щодня, підсумкова тижнева програма, і тематичні російськомовні програми теж дають понад дві години на добу. Маємо також більше години дактильно-жестової мови. Вона, до речі, зрозуміла в багатьох європейських країнах.

У планах - арабська, іспанська, німецька, французька та інші. Але потрібні гроші, додаткова техніка для дублювання-перекладу, зрештою, потрібні приміщення, а їх у нас зараз немає.

- УТР критикують за якість контенту. Яка у вас частка програм в ефірі власного виробництва, яка - виробництва інших державних мовників, яка - сторонніх продакшн-студій?

- Нас теж не задовольняє якість контенту, але при цьому висловлю, можливо, парадоксальне твердження - ми транслюємо найкращий контент виробництва України. Фактично йдеться про продукцію 92 регіональних і місцевих телекомпаній нашої держави, які надають нам свої, сподіваємося, найкращі програми.

Якщо хочете, УТР - дзеркало сучасної вітчизняної телекіноіндустрії. І ситуація зміниться, коли запрацюють усі українські телевізійні виробники: від кіностудії імені Довженка чи «Галичини-фільм» до найменшої продакшн-студії. Розумієте, приватні канали можуть закупити іноземні серіали, документальне й пізнавальне відео, можуть викупити авторські ідеї на виробництво програм, зрештою, можуть вкласти значні кошти у власні проекти. Правда, не дуже-то й власними програмами захоплюються. Свідченням цього є й те, що на міжнародних телекіноконкурсах і ярмарках практично немає українських телерадіокомпаній.

Що ж до нашого власного продукту, то він складає фактично16 годин щодоби - вісім годин на Євразію й вісім на Північну Америку. У 2012 році ми завоювали 17 нагород у престижних міжнародних телеконкурсах у Росії, Болгарії, Канаді, Казахстані, Словаччині тощо. Тож творчо-виробничий потенціал у нас є. І при відповідному фінансуванні й техніко-ресурсному забезпеченні ми могли б робити на такому рівні всі програми.

Кадровий кругообіг на центральних каналах зробив наших працівників зірками «Інтера», «1+1», «України», ТОНІСа... Інші ж, навпаки, приходять із цих каналів до нас... Тому ті, хто говорить про якийсь різкий відрив у майстерності наших працівників і телепрограм від колег з інших телеканалів, на мою думку, не аналізують реальної ситуації й процесів в українському телебачення.

- На яких умовах здійснюєте співпрацю з регіональними телерадіокомпаніями? Що, на вашу думку, допомогло би зробити цю співпрацю ефективнішою? За яких умов ці реформи можна буде втілити в життя?

- З обласними телерадіокомпаніями ми обмінюємося телепрограмами, інформаційними сюжетами, й ця співпраця досить ефективна, хоч базується вона на дружньо-адміністративній основі. Маю подякувати нашим колегам із регіонів, як і Держкомтелерадіо, яке, шукаючи шляхів виходу з тотального безгрошів'я на виробництво телепрограм, досить жорстко впроваджує систему обміну ними.

Що ж до реформування нашої співпраці, то тут сказати наразі щось складно. Разом із Першим національним обласні телерадіорганізації мають утворити суспільне телебачення. Ці зміни, безумовно, вплинуть на співпрацю. Поки що працюватимемо у форматі, що склався. Але він, і на мою думку, і думку менеджменту УТР, неправильний. Треба переходити на фінансові відносини. На жаль, поки що це неможливо. Коштів немає не тільки в нас, а й у регіональних мовників.

- Наведіть, будь ласка, приклади найбільш вдалих, на вашу думку, проектів УТР. Що зумовило їхній рівень?

- Ми хочемо зацікавити Україною світ. Орієнтуємося на закордонного глядача: що його зацікавить? Вважаємо, що маємо дотримуватися двох напрямків: точна та оперативна інформація про події в Україні й програми типу «Дискавері»: природні й архітектурні пам'ятки (те, що ми називаємо чудесами України), її історія, культура, традиції. І, звісно, найвідоміші постаті минулого й сучасності...

Окремо можемо говорити про місце України на сьогоднішній політичній карті Європи і світу. Звідси й найкращі, на нашу думку, тематичні цикли «Знамениті українці», «Дивограй», «Україна: terra incognita», «Покликання», «Україна дипломатична», «Людина. Світ. Україна», «Тільки класика», «Мистецтво молодих», «Наука: пошуки і знахідки». Може, я помиляюся, але мені не траплялася на українських каналах програма, яка би представляла українську фундаментальну науку сьогодні.

Ми транслюємо опери і оперети, концерти класичної музики, театральні вистави, - їх теж мало на українських телеканалах, і саме «несхожістю» ми цікаві глядачеві.

- Як саме вивчаєте запити закордонної аудиторії? Яким чином співпрацюєте з діаспорою?

- Програма «Енциклопедія української діаспори» - старожил нашого каналу. При нагоді відвідуємо наших співвітчизників, хоча б у найближчому зарубіжжі. Допомагають нам Українська головна координаційна рада і товариство «Україна і світ», які очолюють відомі письменники і громадські діячі Дмитро Павличко та Іван Драч. Отож, розповідаємо і про щоденне життя українських громад за кордоном, і про їхні культурні запити.

Маємо в ефірі унікальний концерт із десяти частин «Український спів у світі», де представлені творчі колективи українців від Бразилії до Зеленого Клину, від Австралії до Португалії й Канади. Маємо й інші зразки співпраці, коли закордонні громади надають нам для трансляції свої телевізійні програми. На одному з конкурсів «Відкрий для себе Україну», яку проводить «Телерадіокур'єр», УТР вручив нагороду аматорській студії українців Угорщини саме за створення таких телепрограм.

- Яким ви бачите глядача УТР щодо рівня освіченості, сучасності та інтелектуальних запитів?

- По-перше, це глядач, який цікавиться Україною, переважно україномовний, а точніше кількамільйонний загал, який ми називаємо українською діаспорою. Хоча нам якось надійшов лист із Японії. Молодий чоловік, побачивши наш канал, зацікавився Україною, її культурою, почав вивчати українську мову і згодом одружився з українкою. Що ж до соціального статусу, то це люди різного віку, різної освіти й культури, але їх об'єднує одне - Україна.

З іншого боку, ми орієнтуємося і на англомовних та російськомовних глядачів, а це широка аудиторія. І тут інші підходи - показати Україну як державу, що є частиною загальноцивілізаційного процесу, що ми робили, робимо й будемо робити внесок у розвиток людства, що наша країна та її громадяни - добрі партнери, з якими можна і потрібно мати справу...

- Нещодавно в комітеті свободи слова поставили питання про доцільність існування двох державних іномовників («Першого Ukraine» та УТР) у ситуації, коли загалом державне мовлення суттєво недофінансоване 2013 року з держбюджету. Як реагуватимете, коли постане питання вибору, який канал закрити? І в чому саме переваги УТР?

- Наскільки я знаю, питання в комітеті ставилося по-іншому. Для чого Першому національному телеканалу три супутникових версії, одна з яких міжнародна, якщо є УТР? І це при тому, що НТКУ має багатомільйонні борги за трансляцію. І тут виникає питання: як можна, живучи у борг, брати нові борги, не забезпечені фінансуванням? До речі, це суперечить Бюджетному кодексу і, наприклад, 228-й Постанові Кабінету Міністрів, іншими нормативними документами. Але за браком інформації далі коментувати ситуацію не можу.

Гадаю, так питання - або «Перший Ukraine», або УТР - не стоїть. Якщо нас закриють, звісно, буде прикро. Але ми сподіваємося, що це питання розглядатиметься у площині серйозної державної політики й буде враховано всі фактори. У такому випадку в нас є шанси. Але ми вважаємо, що останнє слово за державою, яка визначає інструменти своєї міжнародної політики, й тут враховувати думку колективу УТР не обов'язково.

Перевага УТР у тому, що канал транслює лише вітчизняний телепродукт. Ми спілкуємося зі світом не лише українською, а й російською, англійською, дактильно-жестовою мовами. Ми єдині з українських мовників, представлених у найбільших кабельних мережах Північної Америки та Євразії. УТР мовить у різних стандартах, прийнятних на всіх континентах, а це значна технічна перевага. І при цьому за таких обсягів мовлення собівартість однієї години мовлення в нас найнижча. Не треба відкидати й того, що ми вже на цьому інформаційному просторі й кількамільйонна аудиторія все ж таки дивиться УТР, а «Перший Ukraine» туди тільки входить.

- Чи вважаєте «Перший Ukraine» конкурентом? Як узагалі у вашій телекомпанії поставилися до запуску міжнародної версії Першого національного?

- Ми вітаємо запуск міжнародної версії Першого національного. Чим більше українських телеканалів присутні у світовому інформаційному просторі, тим краще Чи є ми конкурентами? І так, і ні. В нас інший контент. І глядач має вибір.

- Порівняйте, будь ласка, покриття «1+1 International», «Інтер+», «Першого Ukraine» і УТР і дайте вашу експертну оцінку, хто на яку аудиторію більшою мірою працює.

- Колись УТР мовив на Австралію й Нову Зеландію, Південну Америку. Якби було так і сьогодні, то я би сказав, що зона покриття УТР найбільша.

Зони покриття дещо різняться. В «Інтера+» глядач переважно російськомовний, у нас - якась частка англомовної аудиторії. Але я б не сказав, що аудиторія визначається лише мовою. Повторюю ще раз: ми цікаві тим, кому цікава Україна. Не треба скидати з рахунку й того, що контент згаданих каналів формується в основному за рахунок покупної продукції. Вивчення ситуації за кордоном засвідчує, що «енний» перегляд не викликає особливої зацікавленості в контенті.

- Яка ваша оцінка ситуації з іномовленням: чи достатньо, на вашу думку, українських міжнародних каналів?

- Я не можу говорити за комерційні канали, вони виходять зі своїх можливостей і завдань. Звісно, чим більше каналів, які мовлять на закордонну аудиторію, тим краще. По-перше, це досвід. Ми переймаємо технічні й технологічні стандарти, корегуємо свою політику мовлення, виходячи з досвіду найкращих іноземних телекомпаній. На нашу думку, державне мовлення на інші країни має бути обов'язково. Подивіться, «Німецька хвиля», «Голос Америки», Russia Today тощо засновані державою, потужні державні телеканали є в Китаї, Франції, Канаді, Австралії. Мовлення на інші країни - це не просто атрибут держави. Завдяки йому держава інтегрується у світовий інформаційний простір, презентує свої цінності, свою внутрішню й зовнішню політику. До речі, в рецензії європейських експертів («Аналіз та коментарі до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від грудня 2011 року, що підготовлений відділом з питань медіа Генерального Директората з прав людини і верховенства права ЄС», стор.7) наголошується, що мовлення на інші країни повинно бути державним...

Довідка «Детектор медіа»:

Володимир Земляний народився на Дніпропетровщині, закінчував Петриківську середню школу. Селище відоме своїми народними розписами. У 1986 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка. Десять років працював у Дніпропетровську в обласних періодичних виданнях. Остання посада - заступник головного редактора органу обласної ради «Собор». Учасник неформальної преси. Причетний до виходу вітринної рукописної газети «Слово», газет «Жорна», «Форум», «Народна трибуна». Делегат Установчих зборів народного Руху України від Дніпропетровської області.

Тривалий час очолював київську «Студію-Плюс», що спеціалізувалася на виробництві економічних, фінансових програм, зокрема й для Першого національного.

З 2003 року працює на УТР.

«Маю головне захоплення: пишу вірші і пісні - працюю зі словом, і це допомагає в роботі», - каже Володимир Земляний. Член приймальної комісії Національної Спілки письменників України. Цього року, до Хрещення України, має вийти його третя збірка поезій «Храмове свято».

Фото - сайт УТР