Лист Голови Нацради Віталія Шевченка «Про політичні спекуляції довкола сімферопольської радіокомпанії «Студія «Артекс» («Транс-М-радіо»)»

27 Листопада 2006
25021
27 Листопада 2006
11:38

Лист Голови Нацради Віталія Шевченка «Про політичні спекуляції довкола сімферопольської радіокомпанії «Студія «Артекс» («Транс-М-радіо»)»

25021
Лист Голови Нацради Віталія Шевченка «Про політичні спекуляції довкола сімферопольської радіокомпанії «Студія «Артекс» («Транс-М-радіо»)»

22 листопада 2006 року голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення звернувся з листом до Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим А.Гриценка та депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим – членів постійної комісії мандатної, з депутатської етики, організаційної роботи Верховної Ради та засобів масової інформації з приводу політичних спекуляцій довкола сімферопольської радіокомпанії «Студія «Артекс» («Транс-М-радіо»), що працює з порушеннями чинного законодавства і власних ліцензійних умов, та інших проблем розвитку інформаційного простору Криму. Подаємо повний текст цього листа.

Звертаюся до вас з приводу спекуляцій щодо ставлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до телерадіокомпаній Криму та поширення неправдивих відомостей про діяльність нашої установи засобами масової інформації, які мають проблеми з дотриманням законодавства.
Яскравий приклад – дії сімферопольської радіокомпанії ТОВ «Студія Артекс» («Транс-М-радіо»), яка поширює в ефірі неправдиві відомості про заборону передач російською мовою та про загрозу припинення нами її діяльності. Конфлікт «Студії Артекс» з Національною радою триває вже два місяці. На жаль, радіокомпанія використовує обмежений радіочастотний ресурс для втягування в цей роздмуханий нею конфлікт своїх слухачів, намагаючись заручитися в такий спосіб підтримкою громадськості. Але при цьому «Студія Артекс» не зізнається слухачам, що справа не в мові передач, а в іншому – в порушенні нею власних ліцензійних зобов’язань та кількох норм різних законів («Про телебачення і радіомовлення», «Про рекламу», «Про захист суспільної моралі», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»). Це було документально зафіксовано рішенням Національної ради № 877 від 1.11.2006 р. – після ретельної перевірки, проведенню якої радіокомпанія всіляко перешкоджала, вдаючись навіть до образ та до погроз державним службовцям, які проводили цю перевірку. За кожне з таких порушень Національна рада оголошує телерадіокомпаніям попередження, але щодо «Транс-М-радіо» ми досі не застосовували жодної (!) дисциплінарної санкції. Навпаки – надали йому можливість виправити недоліки. Про яке упередження ставлення до радіостанції в цьому разі може йти мова?
До речі, зухвале ставлення «Студії «Артекс» («Транс-М-радіо») до Національної ради змусило нас ретельно вивчити ліцензійну справу цього мовника, в результаті чого з’ясувалося, що ця телерадіоорганізація не брала участі в передбачених законодавством обов’язкових  конкурсах на мовлення в 9 містах Криму з 11-ти (тобто в незаконний спосіб розпочала мовити в Феодосії, Алушті, Судаку, Джанкої, Радостному, Сімеїзі, Курортному, Севастополі, Керчі), а також мала невиправдано занижений коефіцієнт ліцензійного збору, чим завдано державі відчутних збитків.
Були спроби поспекулювати й з приводу нібито безпричинного небажання Національної ради видавати ліцензію на проводове радіомовлення Севастопольській РДТРК. Суть справи: свого часу ця телерадіокомпанія втратила ліцензію і мала серйозні порушення, які завадили отримати нову. Але наше постійне спілкування з керівництвом ТРК та головою міської державної адміністрації С.В. Куніциним сприяли усуненню недоліків. Зрештою, 1.11.2006 р. Національна рада ухвалила рішення про видачу Севастопольській РДТРК ліцензії, і можливості спекулювати на цій історії зникли.
Чимало спекуляцій було також довкола факту поширення в Криму програм російського «Маяка». Він мовив не лише без ліцензійно, а й з дозволу установи зв’язку, яка не мала жодного права дозволяти «підпільне» мовлення і створила прецедент, що вимагав негайного реагування з боку центральних органів влади. Що й сталося. Національній раді також було вказано на відсутність належного контролю та нереагування на грубе правопорушення. Однак, хоч заходи (абсолютно виправдані!) вживалися іншими установами, все одно дехто з працівників медіа-сфери Криму намагався звинуватити Національну раду. Зважаючи на відповідні звернення Голови Верховної Ради Криму А.Гриценка, Національна рада розглядає можливості поширення радіопрограм «Маяка» в Криму на законних підставах, а не в «тіньовий» спосіб.
Національна рада рахується з особливостями Криму і враховує їх у своїй роботі. Хоч законодавством про телерадіомовлення це й не передбачено, саме Національна рада йшла назустріч кримським мовникам і всім, хто виявляв бажання (за винятком, звичайно, державних), дозволяє половину ефірного часу відводити програмам і передачам недержавною мовою. Це зазначається навіть у ліцензіях Національної ради на право мовлення, що є своєрідною гарантією дотримання мовно-етнічних прав неукраїнського за національністю населення автономії. Наша практика в цій справі позитивно оцінюється в Європі. Деяким телерадіоорганізаціям на їхнє прохання ми відстрочували дати виходу на нормативи обсягу україномовних програм і передач, визначені в ліцензіях. Тож публічні заяви «Транс-М-радіо» про «насильницьку українізацію» Національною радою кримського ефіру не відповідають дійсності й носять відверто провокативних характер. Національна рада виконувала й виконує свій прямий обов’язок – контролює дотримання законодавства щодо інформаційної сфери.
Із 76 кримських телерадіокомпаній немає жодної, в ефірі якої переважав би україномовний продукт. Разом з тим, статистика застосування Національною радою дисциплінарних санкцій свідчить про те, що вони значно частіше застосовуються нами щодо мовників з інших регіонів. Отже, звинувачення Національної ради в упередженому ставленні до кримських ЗМІ, а тим більше в тиску на них не мають жодних підстав.
Штучне нагнітання пристрастей і розігрування національної карти мовниками, які мають проблеми з дотриманням законодавства та ліцензійних умов, негативно впливає і на розвиток національного інформаційного простору, і на соціально-політичну ситуацію в цілому. У цих справах дуже багато залежить від політиків, їхньої розсудливості та виваженості. Тому звертаємося до Вас з проханням допомогти Національній раді у виконанні визначених Конституцією України та чинним законодавством регуляторних функцій.
Впевнені, що наші спільні зусилля в цьому напрямку можуть дати хороші результати.

З повагою,
 
Голова Національної ради                                    Віталій Шевченко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
25021
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду