Кабельників зобов’язують забезпечувати доступ до ефірних каналів
Сьогодні, на засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення було прийнято рішення щодо затвердження переліку програм, які є обов’язковими для включення до складу універсальної програмної послуги в певних регіонах. Про це повідомив перший заступник голови Національної ради Юрій Сторожук на традиційному щотижневому брифінгу. Йдеться про такі регіони, як АР Крим, Рівненська, Черкаська, Київська, Вінницька та Дніпропетровська області.
Юрій Сторожук нагадав, що «універсальна програмна послуга – це є перелік тих програм» (програмами у Нацраді називають те, «що пересічні громадяни називають каналами» - «ТК»), які є в ефірі і за законом є обов’язковими для розповсюдження в кабельних мережах. Відповідно, «будь-який провайдер програмних послуг», або кабельник має обов’язково включити універсальну програмну послугу у ті пакети програм, що пропонуються клієнтам. Затверджується такий перелік в залежності від наявності ефірних каналів в тій чи іншій місцевості. Скажімо, в Києві 17 ефірних каналів. Це означає, що універсальна програмна послуга має складати у Києві 17». Якщо в іншому регіоні можна побачити в ефірі, скажімо, п’ять телевізійних каналів, «то вони мають обовязково складати універсальну програмну послугу у цій місцевості».
Юрій Сторожук також нагадав, що Національна Рада, вирішуючи це питання, почала з Києва, потім справа дійшла до обласних центрів» і повідомив, що «по всіх усюдинах, де є кабельні мережі, де є провайдери програмної послуги, там має бути визначена та затверджена рішенням Нацради універсальна програмна послуга».
Як зауважив відповідальний секретар Національної ради Владислав Лясовський, «розвиток кабельних мереж починався з … проблемних моментів, коли кабельники заходили у будівлі і знімали антени колективного прийому, тобто унеможливлювали прийом абонентами ефірних каналів». Як випливає з його слів, рішення щодо універсальної програмної послуги спрямовані на забезпечення прав глядачів на отримання сигналів ефірних каналів, які є на цій території. Отже, саме кабельники мають забезпечити прийом тих ефірних каналів, які сьогодні абоненти не в змозі отримати з ефіру». Владислав Лясовський додав, що «ця проблема стосується, в першу чергу, тих кабельних компаній, які почали розвиватися десь 7-10 років тому. Сьогодні, наскільки мені відомо, .. таких проблем в принципі не існує, тому що кабельники» тепер розуміють ситуацію і «роблять альтернативні, так би мовити, коридори розповсюдження сигналу в будівлях - для того, щоб не позбавляти» мешканців можливості «і ефірний сигнал» отримувати, і в той же час надавати свої послуги.
За словами Юрія Сторожука, члени Національної ради виходять «з реальної ситуації , що антени колективного прийому і розподільчі системи … все ж таки вже використовуються кабельниками, і доступу до антен, якщо вони залишилася на дахах, у мешканців реально немає».
Щодо можливості зобов’язати операторів кабельних мереж поновити цей доступ чи якось впливати на цінову політику у сфері надання універсальної програмної послуги, то, згідно відповідям членів Національної Ради, ці питання знаходятся в площині антимонопольного законодавства і виходять за межі компетенції Національної ради.
На запитання кореспондента «ТК» щодо співвідношення у Києві універсальної програмної послуги і так званого соціального пакету компанії «Воля» Юрій Сторожук відповів, що «універсальна програмна послуга складає у Києві 17 каналів. Якимось дивом у «Волі-кабель» соціальний пакет складає 17 каналів», тобто ця кількість програм у певних районах міста була визначена як максимальна (це пов’язано з технологічними можливостями). «У інших провайдерів програмної послуги такої проблеми немає … 17 дорівнює 17, і це означає можливість надати лише універсальну програмну послугу, а «Воля-кабель» може бути не зацікавлена надавати лише універсальну програмну послугу…» (Йдеться зокрема про затяжну колізію з невключенням до соціального пакету «Волі» каналів K1 і К2. – «ТК»).
Також, згідно інформації прес-служби та членів Нацради, на засіданні цього органу були розглянуті питання про державну реєстрацію ТОВ «Агенство «Медіа-Стиль-АС» (м. Сімферополь), ТОВ «Телерадіокомпанія «Разом» (м. Київ) (зареєстрована як виробник продукції, т.зв. продакшн-хауз), ТОВ «Торсат» (м. Київ) («потужний гравець на ринку дистрибуції телевізійних програм»); ухвалені рішення про переоформлення та видачу ліцензій низці телерадіоорганізацій – зокрема внесено зміни до ліцензій «Гала-радіо» та «НТН» («Телестудія «Служба інформації»). Окрім того, було «затверджено Методику розрахунків розмірів ліцензійного збору за видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на мовлення та ліцензії провайдера програмної послуги».