11 серпня «Газета по-киевски» під рубрикою «Острая тема» опублікувала матеріал «Промах медиамагната» за підписом Олексія Широбокова. Відсутність цієї статті в http://www.pk.kiev.ua/  інтернет-версії газети, а також той факт, що досі в українських ЗМІ журналіст із таким ім’ям і прізвищем ніколи не фігурував,  свідчить про анонімний і, ймовірно, замовний характер публікації. Скорочений варіант статті  також з’явився на сайті From-ua.com за підписом «Николай Кошерный».   Мішенню анонімного публіциста став Олександр Роднянський – українсько-російський бізнесмен, президент компанії Story First Communications, що володіє російським каналом СТС, а також засновник «Студії «1+1».

Як неодноразово повідомляла «Детектор медіа», останні місяці триває конфлікт між Олександром Роднянським, який разом зі своїм компаньйоном Борисом Фуксманом контролює 70% «1+1», та власником групи «Приват» Ігорем Коломойським, який претендував на купівлю їхньої частки. 14 жовтня  2005 року Ігор Коломойський подав позов з вимогою визнати за ним право власності на долю Роднянського в телекомпанії „Студія „1+1”. Однак засновники компанії стверджують, що такої угоди не було. Перше судове засідання у справі відбулося 2 грудня 2005 року. На сьогодні відбулось понад 30 судових засідань. У липні з’явилось рішення Шевченківського районного суду міста Києва, що визнало угоду купівлі-продажу недійсною, але у Печерському районному суді тяганина досі триває. 1 серпня на засідання вперше з’явився позивач – Ігор Коломойський.

Але стаття «Промах медиамагната» - не про це. У ній перелічена низка реальних чи вигаданих скандалів, так чи інакше пов’язаних із Олександром Роднянським, але жодного разу не згадано про конфлікт між ним і «Приватом». Натомість, автор робить наголос на сумнівності прав Роднянського на «1+1»: «Роднянский в качестве одного из наиболее устойчивых и высокоприбыльных рынков сбыта производимой «СТС Медиа» продукции (сериалы и развлекательные программы) назвал украинский телеканал «Студія «1+1», в котором, согласно поданным инвесторам документам, господин Роднянский контролирует около 70% капитала. Допущенная неточность касается объявленного контроля со стороны Роднянского над одним из учредителей «Студії «1+1», компанией Innova Film GmbH (Германия), тогда как, согласно документам, единоличным владельцем этой компании является предприниматель Борис Фуксман». Далі в статті йдеться про те, що ця обставина начебто спричинила зниження котирування акцій СТС, і компанія втратила солідний прибуток. Віртуозне володіння професійною лексикою видає в авторі неабиякого знавця цінних паперів і фондових ринків. Висновок, до якого приходить автор, приблизно такий: в результаті «афери», себто емісії акцій СТС, Роднянський може виявитись банкрутом і навіть потрапити за ґрати. При цьому він посилається на «експерта фонду «Цицерон» Александра Ван Херпена», який «обратил внимание на умелые манипуляции в финальном инвестиционном меморандуме, в результате которых, по его мнению, возможно расторжение сделки» (йдеться про розміщення акцій СТС на фондовому ринку). Як удалось дізнатись «Детектор медіа», у фонді «Цицерон» справді працює людина з таким прізвищем – Марсель Ван Херпен, керівник напрямку європейської інтеграції. Неакуратність чи навмисна помилка?

Окрім невтішних прогнозів, стаття містить низку звинувачень на адресу Роднянського. Те, що у 2000 році він був вимушений зайняти лояльну до влади позицію (що згодом вилилось у виконання «темників») в обмін на збереження за ним ліцензії на мовлення, підтверджував і сам Роднянський під час свого історичного звернення до телеглядачів у дні Помаранчевої революції. «По сути, - пише Олексій Широбоков, - Роднянский подвел канал дважды. Первый раз, когда нарушил корпоративную этику, подставив творческий коллектив «1+1» под давление власти. Второй раз – когда бросил его с этой властью один на один, увлекшись новым, более перспективным с финансовой точки зрения проектом в Москве…». На думку автора, саме зосередженість Роднянського на більш прибутковому проекті СТС призвела до закабалення «1+1».

Навряд чи можна вважати збігом появу «чорного піару», націленого на Роднянського, саме в «Газете по-киевски». Адже відомо, що її засновники взяли кредит для запуску проекту в «Приват-банку», і, за неофіційними даними, фінансово-промислова група «Приват» істотно впливає на політику газети. Дещо дивує готовність одного з найпопулярніших і найвпливовіших у Києві видань публікувати на своїх шпальтах анонімну «чорнуху», та ще й на тему, неблизьку більшості читачів.

«Детектор медіа» попросила прокоментувати цю ситуацію медіаексперта Микиту Потураєва. 

Я могу сказать, что если вышел материал, в котором даются такие безапелляционные оценки деятельности Роднянского, то, скорее всего, материал заказной. Конечно же, Роднянский -  талантливый и успешный телевизионный менеджер. Есть такое выражение – сальдо деятельности. Так вот, его сальдо деятельности, безусловно, положительное. Понятно, что все допускают ошибки, но  успешный менеджер - это тот, у кого число правильных решений превышает число неправильних. У Роднянского это, безусловно так. И говорить о том, что он бесталанный, бестолковый – смешно просто.

Появление такого материала можно связать с судебным процессом вокруг „1+1”. Хотя мне не очень понятна логика атаки на Роднянского. Поскольку, исходя из того, что мы знаем о процессе и о предмете иска, логичнее было бы атаковать компанию СМЕ с точки зрения технологии корпоративной войны, а не Роднянского. Роднянский владел и владеет маленьким пакетом акций „1+1”, т.е. контролирует небольшую часть уставного капитала. Его мнение, безусловно, важно, его действия оказывают влияние на ход процесса и на политику компании, но это ведь не пять лет назад, когда Роднянский действительно осуществлял и стратегическое, и оперативное управление „1+1”. Потому для меня достаточно странно, что заинтересованные в определенном исходе процесса люди наносят удар именно по нему. С другой стороны, я хочу сказать, что и для компании, и для процесса от этого „ни холодно, ни жарко”. Я думаю, что даже если бы таких публикаций было десять, все равно эффективность подобного рода очерняющих материалов в борьбе против телекомпании или в правовой борьбе в суде, на мой взгляд, мизерна. 

«Детектор медіа» сподівається отримати офіційний коментар від каналу «1+1».