"Детектор медіа" продовжує дискусію щодо діяльності Нацради з питань телебачення і радіомовлення під час виборів, розпочату публікацією нашого постійного автора Віктора Тимофієнка. Питання, що лежить в центрі уваги – карати чи не карати телекомпанії-порушників виборчого законодавства, і якщо карати, то коли?

Свою думку з цього привиду висловили вже і представник Нацради Юрій Сторожук та її керівник Віталій Шевченко. Власне, стаття Віктора Тимофієнка, яку ми публікуємо сьогодні, є «відгуком на відгуки», або продовженням обговорення цієї важливої теми. 

«ТК» також відкрита і для інших точок зору на дану проблему .

Шановний Віталію Федоровичу!
Шановний Юрію Анатолійовичу!

Щиро вдячний за увагу, яку ви приділили моїй публікації.

Не стану сперечатись з приводу наявності у мене деяких особистих недоліків. Хто без гріха? Стараюсь й надалі старатимусь виправлятися.

Але, перепрошую, в публікації йшлося не про мене.

І, шановний Юрію Анатолійович, може Вас все ж таки щось здивує, - це не був коментар до звіту Національної ради. Бо звіту я дійсно й не бачив.

Мої твердження, висновки і припущення базувались на публікації в "Детектор медіа", якій (“Детектор медіа”), як я зрозумів, ви теж довіряєте.

Процитую:
“На наступному тижні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення планує оприлюднити звіти порушень телекомпаніями виборчого законодавства. За словами членів Нацради, до телекомпаній-порушників будуть застосовані санкції у вигляді попереджень.

"В звіті будуть зазначені факти порушення як центральних телеканалів, так і місцевих, різних "кольорів"" - наголосив голова Нацради Віталій Шевченко. Також він додав: "Нацрада свідомо не робила жодного кроку для покарання порушників до завершення виборів, щоб ніхто нас не звинувачував в заангажованості. Тепер ми маємо достовірні відомості щодо певних реальних фактів, і ми застосовуватимемо дисциплінарні санкції".

...
"Ми маємо зухвалі приклади, коли маленькі місцеві телекомпанії надають ефір тому чи іншому кандидатові. Це стосується і Києва, і областей" - зазначив Сторожук.

Зверніть увагу, Віталію Федоровичу, в тексті конкретно вказано причину незастосування покарань - “щоб нас не звинуватили...”

І якщо “до завершення виборів не було вагомих підстав для розмов про порушення аудіовізуальними засобами масової інформації виборчого законодавства - настільки серйозних, що заслуговували б на застосування щодо них дисциплінарних санкцій”, то звідки вони могли взятись після завершення виборів?

Якщо “Детектор медіа” суттєво спотворила зміст ваших висловлювань - приношу свої вибачення.

Якщо ж ні, то що, ви власне, заперечуєте?

До того ж, в ці висловлювання віриться. Бо те, що “Національна рада не є каральним органом”, як вже писав, - предмет гордості Національної ради.

Але дозвольте нагадати, перепрошую, банальні речі.

Повноваження Національної ради можна поділити на дві групи: регуляторні, які включають розробку стратегії технічного, та контентного розвитку телерадіомовлення, видання нормативних актів в межах повноважень, ліцензування, і контрольні, про які нема що й говорити, бо й так ясно.

Будь яке регулювання господарської (і не тільки) діяльності з боку держави є обмеженням. Обмеження вони й є обмеження і нікому (з тих, кого обмежують) не подобаються. І господарюючі суб’єкти з задоволенням не дотримувались би цих обмежень. Законодавець це розуміє і попереджає (погрожує!): не будеш дотримуватись вимог закона - обмежемо ще більше. Для цього й передбачено санкції, які є “ще більшим” обмеженням.

Ув’язнення, обмеження на зайняття певними видами діяльності, обмеження права вибиратись або інших прав і т.ін. - все це жорсткі обмеження за те, що особа колись порушила більш м’які, наприклад, не бери чужого або не їдь на красне світло.

Те ж саме й у випадку, про який наша дискусія.

Будь-яка титанічна робота державних органів (Президента, Верховної ради, Кабінету Министрів, Національної ради) по регулюванню (обмеженню!) діяльності - як ми сподіваємось в інтересах суспільства - телерадіомовників (у сенсі про який йшлося вище), - ніщо, якщо за недотримання цих обмежень не карати винних.

І відсутність миттєвого реагування (“карального” реагування!) уповноваженого органу на виявлене порушення - сприяння новим порушенням. Більше того, спонукання до порушень інших! Тому, що за наявності жорсткої конкуренції, той, хто виходить за рамки (обмеження), задані нормативними актами, і йому “за це нічого не буде”, виявляється більш успішним ніж законослухняний. В такому разі законослухняним бути не просто не вигідно, а навіть - небезпечно!

Державні органи, які не реагують належним чином на виявлені порушення - сприяють їх повторенню і поширенню.

І саме це відбувається у сфері телерадіомовлення. Треба бути від народження незрячим і глухим, щоб не бачити/чути того розгулу беззаконня, яке відбувається в ефірі. На що, доречі, звертав увагу й Президент України. Чи то не для вас?

Щодо закидів на мою адресу: “жодного разу не звернувся до членів Національної ради, до членів робочої групи з будь-якими пропозиціями ініціативами власними чи делегованими Громадською радою, щодо підтримки чи допомоги чи ще будь-чого”, то хочу нагади, шановним чільникам Національної ради, що всупереч вимогам Закону України “Про звернення громадян” вони ігнорують мої чисельні (1, 2) звернення з приводу порушень телерадіоорганізаціями вимог чинного законодавства. У зв’язку з чим я позиваюсь з Національною радою, представники якої дуже неохоче з’явились на одне засідання.

До відома читачів: зміст позовної заяви - зобов’язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення розглянути заяву гр.В.Тимофієнка про виявлені порушення чинного законодавства.

І наостанок.

Від побажань пана Ю.Сторожука до редакції Детектор медіа: “...пропускати тексти через ситечко...” тхне вже призабутою давниною. Хто це ситечко?

Сподіваюсь, “Детектор медіа”, будучи уважною до побажань своїх читачів, зважить на те, що не всі згодні з “просіювачами”.

Я ж залишатимусь активним дописувачем.

З повагою,
Віктор Тимофієнко, член Громадської ради при Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, представник Національноъ ради України з питань телебачення і радіомовлення в Одеській області у 1995-2003 рр, кандидат фізико-математичних наук, доцент