Investigative Dashboard: офшор, відкрий личко!

25 Жовтня 2011
21775
25 Жовтня 2011
12:10

Investigative Dashboard: офшор, відкрий личко!

21775
Журналісти-розслідувачі – про офшорний світ і новий інструмент його дослідження, міжнародну журналістську інтернет-платформу
Investigative Dashboard: офшор, відкрий личко!

Привабливість офшорної теми для журналіста незаперечна. Як і її складність. Журналісти усвідомили: якщо офшори не мають кордонів та меж, то й підходи до їх викриття повинні бути глобальними. І якщо ще кілька років тому олігархам легко вдавалося обрубувати на островах кінці своїх активів, сьогодні завісу секретності й таємності можна прорвати за допомогою цифрових інструментів.

 

Як саме - під час Глобальної конференції журналістики розслідувань, яка відбулася в Києві у жовтні, розповіли учасники міжнародного проекту з розслідування корупції й організованої злочинності OCCRP. Транскордонна співпраця і потужна веб-підтримка - такий новий етап у роботі з офшорними компаніями запропонували репортери OCCRP.

 

Найбільшими концентратами офшорних компаній є Кайманові острови, Кіпр, Сейшели, Віргінські острови, Панама. Також є свої офшорні зони в Австрії, Люксембургу, США. За словами виконавчого директора OCCRP Пола Раду, офшорну організацію можна розпізнати за такими класичними інгредієнтами: наявність реєстраційного агента, довіреної посадової особи та багатошаровість компанії. Основна мета фірм-примар - приховати реальних власників і уникнути податків. «Офшори - законні компанії, але коли політики володіють ними, виникають передумови в корупції. Навіть хабарі уже платяться через офшори. У деяких країнах це нелегально, але в нашій частині світу (Східна Європа та країни Кавказу. - ТК) це законно», - каже Пол Раду.

 

Український бізнес є одним із «передовиків» із залучення офшорок.

 

Згідно з даними, підготовленими журналістом Kyiv Post Владом Лавровим (є учасником OCCRP), найбільшим іноземним інвестором України з дня її незалежності є Кіпр: цей острів вклав більше $9,1 млрд, або 22,5% всіх іноземних інвестицій в нашу державу. Але найбільші інвестиції з України отримає той же Кіпр: українські компанії інвестували в острів $6,3 млрд. «Кіпр - це острів, у якого багато ресурсів, який має хорошу туристичну промисловість, однак ця країна не повинна бути таким великим інвестором. Гроші реально ідуть не з Кіпру, а йдуть на Кіпр з України і вертаються назад. Це приклад того, як офшори впливають на економіку країн, на інвестиції: вони забирають ті гроші, які могли би вернутися в бюджет країн», - розповідає Пол Раду. Бюджет України втрачає близько $3 млрд на рік за рахунок використання офшорних структур тільки на Кіпрі. «І ніхто не може сказати, скільки всього втрачає держава. Один із тих, хто працював на офшорних підприємствах, сказав, що він не знає жодного великого бізнесу в Україні, який би не намагався уникнути оподаткування. Він називав це оптимізацією податків», - каже Влад Лавров.

 

Принциповим для журналіста, який працює над темою офшорних компаній, має стати детальне дослідження поетапності їх створення. Типова схема, за якої український олігарх може відкрити офшорку, скажімо, на Сейшелах, виглядає приблизно так: будь-яка середня чи велика юридична фірма виходить на конкретного українського юриста, який контактує з юристом із Сейшел; останній створює на Сейшелах компанію і виступає її реєстраційним агентом. У свою чергу власник бізнесу підшукує номінальних директорів, які проходять по документах.

 

Найлегше сховати реального власника - через велику кількість засновників. За словами Пола Раду, буває до 20 шарів в офшорних компаніях, де одна фірма є співзасновником другої, а друга - співзасновником третьої. Деякі схеми являють собою сплетіння, зав'язане на офшорних компаніях по всьому світу. Пол Раду представив таку систему, в основі якої - бізнес з продажу і транспортування зброї із Північної Кореї в Іран. Підставні особи у схемі - з різних континентів.

 

 

Офшорна співпраця Кісс-Тейлор із продажу і транспортування зброї, яке охоплює всі частини світу

 

Наступне, не менш важливе завдання журналіста - вивчити законодавчі нюанси офшорної діяльності в різних країнах, скласти базу даних по кожній країні і проконсультуватися з юристами щодо найбільш делікатних деталей: податки, субсидії, міждержавні договори. Наприклад, Кіпр, який так активно «інвестує» в Україну, не є класичною формою офшорну, він узагалі є членом ЄС, однак його закони дозволяють іноземним компаніям виводити туди гроші і не платити податків, або ж платити за нижчими ставками, ніж на батьківщині.

 

За словами Пола Раду, ситуація з офшорними країнами постійно змінюється, вона не є стабільною. Журналіст підкреслює: якщо ще кілька років тому найлегше було сховати власників на Панамі через її закритість, то сьогодні ця країна вже не є такою недоступною для репортерів.

 

Основні юридичні моменти головних офшорних країн.

Таблицю підготовлено в рамках проекту OCCRP

 

Журналісти-розслідувачі мають надію, що вагомою допомогою у викритті офшорів стане нове програмне забезпечення. Одним із таких ноу-хау є концепція Investigative Dashboard (ID) - онлайн-проект, на якому журналісти з різних країн і континентів можуть ділитися інформацією, джерелами, фінансовими трюками офшорних любителів.

 

Сайт складається з чотирьох секцій. Перша - «Бази даних світових компаній» (Worldwide Companies Data), друга - «Стіл розслідувача» (Research Desk), де користувач може попросити про допомогу, пораду, рекомендацію в експерта, заповнивши відповідну форму. Експерт Investigative Dashboard - це підкований журналіст-розслідувач, який добре орієнтується в кроскордонних економічних процесах, ознайомлений із роботою з базами даними і, найголовніше, має засоби доступу до деяких національних і міжнародних баз даних з інформацією про акціонерів і голів правління компаній.

 

Третя секція - «Програмне забезпечення» (Software), де розміщено різні веб-інструменти, платформи, призначені для візуалізації баз даних, а також програми, які допомагають захистити інформацію і комп'ютер журналіста від кібератак.

 

І четверта секція - «Сейф баз даних» (Data Vault), у якій користувач може ознайомитися з накопиченою за останні роки інформацією й доробками журналістів-розслідувачів. Пол Раду, співзасновник концепції Investigative Dashboard, пропонує репортеру починати саме з цього розділу: тут можна проводити пошук за іменами, датами народження, назвами компаній тощо. Цей сектор дає наводки для подальшого розслідування. Зазначимо, що Investigative Dashboard є безкоштовною програмою.

 

 

 

 

Investigative Dashboard

 

Як розповіла Хадіжа Ісмаїлова з Азербайджану, Investigative Dashboard дозволив їй за короткий час завершити журналістське розслідування, яке тривало протягом п'яти років.

 

Хадіжа намагалася з'ясувати, кому належить компанія мобільного зв'язку, яка отримала від Азербайджану монополію на надання послуг на зв'язок третього покоління 3G. Журналіст протягом тривалого часу зверталася із запитами до держустанов, але все, чого вона досягла, - це суперечливі дані і все нові й нові версії щодо власника мобільного монополіста. Розслідування пані Ісмаїлової зайшло в глухий кут, коли з'ясувалося, що кінці азербайджанської компанії криються в трьох офшорних організаціях, розташованих у Панамі.

 

Не маючи ані фізичної змоги, ані інструментів визначити, хто стояв за панамською трійкою, вона припинила розслідування. А повернулася до нього тільки коли натрапила на програму Investigative Dashboard і ознайомилася з її підрозділом «Як виловити людей у Панамі?» (How to fish for people in Panama?).

 

Завдяки цьому інструменту Хадіжі Ісмаїловій удалося встановити, що компанія мобільного зв'язку належала сім'ї президента Азербайджану Ільхама Алієва, а саме його донькам - Лейлі та Арзу.

 

Крім того журналістка з'ясувала, що в Панамі на президентське прізвище зареєстровано 12 компаній, трьома з яких володіють доньки, а дев'ятьма - дружина Алієва, яка одночасно є членом парламенту.

 

Дослідження Хадіжі Ісмаїлової привело до того, що Міністерство зв'язку змушене було оголосити повторний тендер серед мобільних операторів.

 

Довідка

 

Проект із розслідувань корупції та організованої злочинності (OCCRP) - спільна програма Центру журналістських розслідувань у Сараєво (Боснія та Герцеговина), Румунського центру журналістських розслідувань, Болгарського центру журналістських розслідувань, Центру журналістських розслідувань у Сербії, Кавказького центру медіарозслідувань, російської «Нової газети», вірменської онлайн-газети HETQ, та мережі журналістів-розслідувачів у Чорногорії, Албанії, Молдові, Україні, Македонії та Грузії.

 

Ілюстрація - nep08.ru

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
21775
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду