«Студії 1+1» так і не вдалося опротестувати рішення Печерського суду, яким суд задовольним вимогу Коломойського залишити єдиним відповідачем по справі Роднянського.

13 лютого відбулося завершальне засідання Києвського апеляційного суду у справі за позовом Ігоря Коломoйського (група „Приват”) до Олександра Роднянського, ТОВ „Студія 1+1” і Печерської районної адміністрації про визнання права власності Коломойського на частину статутного фонду „1+1” у розмірі 70% цього фонду, що становить 7 тис. грн. Нагадаємо, відповідач по справі  ТОВ "1+1" та третя сторона компанія  "Інтер-медіа" подали апеляційну скаргу на ухвалу судді Горяйнова (Печерський суд), якою він частково задовольнив заяви представників позивачів про відмову від позову в частині, що стосувалася внесення змін до статутних документів ТОВ „1+1”, та закрив провадження у справі в частині позову до Печерської райдержадміністрації. За цією ухвалою єдиним відповідачем по справі залишився  Олександр Роднянський. Представники каналу та «Інтер-медіа» в апеляційних скаргах наголошували на неможливості поєднання в рамках цивільної справи вимог, які підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства,  з одного боку (це вимоги до Роднянського та „студії 1+1”) та адміністративного судочинства з іншого боку (це вимоги до Печерської райдержадміністрації). Тому представники каналу та третя сторона вимагають закриття провадження по справі в цілому.

Як вже повідомляла „Детектор медіа”,, Ігор Коломойський 14 жовтня  (2005 року) подав до суду позов, де вимагає визнати за ним право власності на долю Роднянського в телекомпанії „Студія „1+1”. Самі засновники компанії стверджують, що такої угоди не було. Перше засідання суду по справі „Коломойський проти Роднянського” було призначено на 10 листопада 2005 року  у тому ж Печерському районному суді. Однак слухання не відбулося через хворобу судді. 22 листопада засідання також було перенесене. 2 грудня суд до розгляду справи по суті так і не дійшов. Зі сторони позивача за відсутності Коломойського в засіданні беруть участь юристи ВАТ „Укрнафта” - В'ячеслав Карташов, Олена Сидоренко, Ірина Хвінге. Сторону Роднянського представляє Олег Конопольський, а "Cтудію „1+1” – генеральний директор компанії «Варламов і партнери», адвокат Максим Варламов та юрист-консул Юлія Шестопалова. Третьою стороною в процесі без самостійних вимог виступає „Інтер-медіа”, дочірня кoмпанія Сentral Мedia Еnterprises, засновника ТОВ Студія „1+1”. Її інтереси представляють 7 юристів фірми „Василь Кисіль і партнери” та адвокат з Великої Британії Карлос Зігер.

Вчорашнє п’яте засідання апеляційного  суду було доволі драматичним та рекордним з огляду на кількість відводів судді та видалень з зали. Розпочалось все зі з’ясування присутності сторін. В залі були представники Коломойського, Роднянського, ТОВ «Студії 1+1», зі сторони «Інтер-медіа» на засідання прийшли Сергій Власенко, Олег Альошин, Оксана Войнаровська і Стельмащук та перекладач Карлоса Зігера. Адвокати викладали на стіл Кодекси, а їх тіні ковзали по потрісканих стінах судової зали, єдиною прикрасою яких було старе павутиння. Чулося надокучлеве журчання лампочок. Поки секретар перевіряв документи сторін, судова охорона повідомила, що з’явився відповідач. Вражені погляди присутніх обернулися до дверей,  чекаючи на появу Роднянського. Але замість керівника «плюсів» прийшов ще один представник «Інтер-медіа» Олег Макаров.

Питання щодо можливості розгляду справи за відсутності Карлоса Зігера викликало  заперечення у юристів третьої сторони, які наголошували, що у суду не має відомостей про вручення повістки Зігеру. Сергій Власенко для «ТК» наголошував, що для повідомлення іноземних осіб існує відповідна процедура: «Суд повинен зв’язатися з міністерством юстицій України, міністерство має передати цей виклик відповідному державному органу, який  відповідає за ці питання в країні проживання іноземця, і вже цей орган має інформувати представника. Зігер проживає і працює у Великобританії. Коли суд каже, що всі сторони повідомлені, а у матеріалах відсутня розписка Карлоса Зігера, то,  на мою думку,  суд спотворює факти».
На думку суду,  ці заперечення не мають ваги, оскільки сторони повідомлені належним чином.

Далі Олег Макаров повідомив, що не міг без перешкод потрапити до судової зали: «Навіщо на дверях стоїть охорона?». На це суддя зазначила, що це судова охорона, та продовжила слухання справи,  не зупиняючись на цій обставині. Але з цим не міг погодитись Макаров. Внаслідок чого він був видалений з зали засідань. «На вході представники правоохоронних органів не давали мені пройти до зали. Чим викликані такі дії суду,  я не можу коментувати, але я про це заявляю», - наголошува Макаров.
Далі за порушення порядку був видалений ще один юрист «Інтер-медіа» Стельмащук.

Що ж, після цього суд встановив порядок проведення судових дебатів та пояснень, за яким час доповіді кожної особи не міг перевищувати 5 хвилин. Однак представники «Інтер-медіа» виступили проти даного рішення, оскільки,  за їх словами,  такі обмеження не передбачені законодавством. Через це Власенко оголосив відвід головуючому. Картина класична, повторювалась неодноразово. Представники позивача заперечували проти відводу, а представники відповідачів і третя сторона,  звісно ж , підтримували.

Представник «Інтер-медіа» Войнаровська пояснювала підтримку відводу головуючого, і на зауваження  судді про те, що її позиція зрозуміла,  не припинила пояснень. Через це отримала попередження. Після цього на захист Войнаровської піднявся  інший представник «Інтер-медіа» Власенко: «Може,  й мені надасте попередження, за те, що я пояснюватиму свою позицію?».  Після того, як він не зупинився на вимогу суду, Власенко  отримав попередження і був видалений з залу. Суддя постановив «видалити з зали за перебивання Войнаровської». Власенко: «Це не суд, а шоу!».
В залі почувся  стриманий сміх.

Пізніше в емоційних коментарях «ТК» Власенко наголошував: «На жаль,  в даному випадку не йдеться про судочинство, йдеться про невідомо що і невідомо яке, це,  скоріше,  нагадує якійсь фарс. Суд розглядає справу не повідомивши належним чином сторони, при цьому суд приводить якісь абсурдні аргументи і не посилається на закон, приводить якісь абсурдні  обмеження пояснень сторін, що не передбачено законом взсгалі. Це черговий симптом того, що українське правосуддя сильно й сильно хворіє, я думаю, що,  на жаль,  кількість таких судових засідань зростає. Це почалося з «Криворіжсталі», коли суд незаконно і безпредельно діяв під патронатом тодішнього прем’єр-міністра Тимошенко, це продовжувалося щодо Нікопольського заводу феросплавів, і зараз відбувається те саме».

Однак, в діях суду Власенко не бачить політичного підтексту. Водночас, представник Ігоря Коломойського Вячеслав Карташов  наголосив на тому, що представники третьої сторони неодноразово порушували судовий порядок і вдавалися до затягування справи: «На пятое судебное заседание суд,  наконец-то,  воспользовался своими процессуальными правами и принял меры по наведению порядка в зале заседания».  А  інший представник ,Ірина Хвінге додала: «Скаргу подали ті люди, які зараз засідання  затягують.  Якби я подавала скаргу, то я би хотіла, щоб її якнайшвидше скасували і тим самим підтвердили, що вона незаконна. В даному випадку особи так не хочуть,  щоб ці скарги розглядались,  що щоразу заявляють одні  й ті самі клопотання про відвід з тих самих підстав».

Але на цьому весь драматизм цього слухання  розгляду не завершився. Як,  власне,  і видалення та відводи судді. Ще один відвід судді представниками третьої сторони, так само,  як і перший,  не був заадоволений. Далі розпочалися пояснення Конопольського, де він виклав свою позицію, яка полягала в тому, що суддя Печерського суду так само не мав права  частково задовільняти клопотання представників позивачів, оскільки  провадження мало бути закрите з огляду на те, по позов об’єднує два питання, які мають розглядатися за різними кодексами. «Я впевнений,  що з самого початку не міг суд розглядати одночасно справу, яка в одній частині розглядається в порядку цивільного провадження, а друга по кодексу адміністративного судочинства», - зазначив Конепольський в коментарях «Детектор медіа»,- «Зараз якраз формується практика з цього приводу,  зараз якраз,  приміром , у мене є справи, які по своїй суті мають єдине підгрунтя, суди об’єднують питання, які регламентуються різними кодексами. Практика вже така пішла. Вирішення цієї справи є суттєвим,   оскільки формується судова практика. А це для мене і важливо».

Далі розглядалася  заява Стельмащука, яку він подав під час перерви про черговий відвід судді, який,  знову ж таки,  не був задоволений. Після цих колізій бідолашний перекладач, який за відсутності Карлоса Зігера невідомо що робив у залі, попросив надати можливість залишити слухання, на що отримав згоду. Тривав розгляд апеляційних скарг.

Від вітру ледь відкривалось кватирка, обрамлена потрісканою фарбою. Крізь неї в залу залітав сніг. А старенький гачок ледь чутно поскрипував, власне,  як і старезний паркет судової зали. В руках Варламова між кодексами виднілась книга Юрія Рогози, яка, певно,  не була переповнена процесуальними деталями.

Суддя встановила порядок розгляду апеляційних скарг, за яким скарги «Інтер-медіа» та «Студії 1+1» розглядались одночасно. Однак, за словами представників  третьої сторони та відповідачів,  за процесуальним законодавством вони мають розглядатися окремо. З цього приводу був черговий відвід судді.

Традиційно відвід був відхилений.  Відбулося оголошення судових дебатів. Далі з судової зали була видалена Войнаровська, оскільки наполягала на проходження стадії дослідження доказів.  І, врешті-решт,  сторону компанії «Інтер-медіа» залишився представляти лише Альошин.
Судові дебати пройшли швидко, на них  сторони повторили свої позиції. Представники позивачів апеляційну скаргу не підтримували. А відповідачі та третя сторона приводили аргументи щодо своїх скарг.

Після дебатів і нетривалої перерви суд виніс рішення, яким залишив в силі ухвалу Печерського суду. Цей стало фіналом цього насиченого подіями слухання, але аж ніяк не фіналом справи. Адже ТОВ «Студія 1+1» та «Інтер-медіа» збираються оскаржувати це рішення у Верховному Суді.

Олег Альошин, представник кампанії «Інтер-медіа»:

 - Ми подаватимемо скаргу до Верховного суду, оскільки вважаємо, що це рішення  суду необгрунтоване і помилкове. Позивач помилився і об’єднав в позивне провадження декілька вимог, які не можуть бути об’єднані. Були підозри в заангажованості суду. На нашу думку,  Печерський суд мав закрити провадження в цілому. Ми розглядали  чисто процесуальні питання, але вони демонстративні, бо показують, що суд хоче дуже швидко,  нехтуючи нормами процесу,  винести рішення на користь позивача. Ми не проти швидкого розгляду справи,  але не за рахунок порушень процесуального законодавства.

Не  має  такого процесуального інституту,  як часткова відмова від позивних вимог. Але в свідомості і позивачі і суддів є переконання, що такий інститут існує, оскільки поки ще  невелика практика застосування нового кодексу.

Максим Варламов, генеральний директор компанії «Варламов і партнери», яка обслуговує «Студію 1+1», адвокат:

 - Сказати відверто:  якогось спеціального подиву рішення суду не викликало. На мою думку, при розгляді справи в діях суду  була очевидною певна тенденційність,  спрямована на користь обслуговування інтересів позивача. Крім того, зайвим фактом того, що суд можна вважати упередженим, є те, що з 25 грудня, початку розгляду справи, за п’ять засідань, які відбулися,   суду було заявлено 6 відводів, тільки сьогодні було заявлено 3. Я так розумію, що на рівному місці кваліфіковані фахові юристи наврядше би затягували процес, заявляючи безпідставні, необгрунтовані відводи. Відтак,  наші підозри щодо заангажованості суду на боці позивача справдились.

Ми будемо оскаржувати це рішення в касаційній інстанції. Крім того, ця справа повернеться до розгляду в Печерський суд, і відтак будемо продовжувати, адже ми навіть не дійшли до початку  розгляду справи по суті. Насправді,  все тільки починається.

А от на думку Ірини Хвінге, представника Ігоря Коломойского, затягнення процесу матиме свої наслідки: «Зволікання з розглядом питань порушення власності матиме негативні наслідки. Поки питання не вирішене, і від того,  як воно буде вирішено,  залежитимуть і рішення засновників,  і дії телекомпанії. Чим більше триватиме цей процес,  тим складніше буде розв’язувати наслідки саме цього тривалого періоду невирішеності даного питання».

А на запитання: як Олександр Роднянський реагує на затягнення процесу? Олег Конопольський відповів: «В даній ситуації справа триває, я  висловив йому свою думку як юрист, що знає кодекси. Я думаю,  для нього цього досить. Тому що постановка питання  нами зрозуміла: діяти виключно в межах визначених кодексів. Я не маю права діяти,  як його представник,  інакше,  як це  зазначено в кодексах».

Отже, поки що дане слухання доволі показове щодо викоритстання одними і дотримання іншими всіх  процесуальних деталей.  Далі, як повідомили представники відповідача,  будуть подані  скарги у Верховний суд, а після їх розгляду справа або повернеться до Печерського суду, у разі , якщо ухвала судді  Горяйного залишиться в силі, або відбудеться закриття провадження.  Поки що ж зрозуміло одне:  дізнаємось,  чи купував Коломойський «плюси» -  ми дуже не скоро.

Представники Роднянського наполягають на закритті провадження у справі "плюсів "

У битві за „1+1” Коломойський бачить своїм суперником тільки Роднянського

href="http://old.detector.media/news/?id=25501">СМЕ намерена выкупить у Роднянского и Фуксмана 40% "1+1"

Відбулося слухання у справі Ігоря Коломойського до Олександра Роднянського