Не знаєш як – запитай мене
Пан Курус визнає наявність порушень законодавства телерадіокоманіями. Але, за відсутності санкцій проти порушників, тим самим він визнає й порушення законодавства Національною радою.
Після публікації статті Віктора Тимофієнка "Їсти, щоб жити, чи жити, щоб їсти", у якій ідеться про порушення "Закону про рекламу" на радіо та телебаченні, "ТК" отримала відповідь члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ігоря Куруса, у якій він зауважує, що "Нацрада не заперечує того, що телерадіокомпанії порушують законодавство, але й намагається цьому протидіяти". Сьогодні ми публікуємо статтю Віктора Тимофієнка, у якій представлено звіт про роботу представництва Нацради в Одеській області.
З вдячністю сприйняв відповідь члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на мою публікацію, оскільки це перша офіційна реакція по суті очевидних тверджень, що наводяться мною протягом вже більше десяти років.
Щоб не відволікатися далі на особисте, одразу зазначу, що я не був членом Національної ради, а лише її представником в Одеській області. Я дійсно добре знаю специфіку роботи Національної ради, може, іншим разом розповiм і про це. Це окрема і дуже цікава пісня.
Погоджуся з паном Курусом в тому, що я не дуже відзначився в роботі над контролем за телерадіостанціями. Більше того, через абсолютне ігнорування Національною радою доповідей представників (а пан Курус мав би знати, що тільки цим і обмежуються повноваження представнків), зокрема, моїх доповідей про виявлені порушення, ще у 1996 році мав жорсткий конфлікт з Національною радою з намаганням звільнити. Звичайно мене, а не Національну раду.
Останній широкий моніторинг було проведено мною, як представником Національної ради, за власною ініціативою в 2002 році. Проведено з відеофіксацією. Стоси відеокасет надано Національній раді.
Цитата з себе.
ЗВІТ
ПРО РОБОТУ ПРЕДСТАВНИЦТВА
ЗА ПЕРІОД З 01.10.2002 ПО 31.12.2002
Розділ 3. Результати перевірок щодо дотримання умов ліцензії телерадіоорганізаціями.
1. Порушень умов ліцензій щодо каналу мовлення, обсягів мовлення, часу мовлення у ефірних мовників не виявлено. Зафіксовано використання другого каналу власного кабельного мовлення.
2. Постійно порушуються умови ліцензій майже всіма мережевими компаніями (як радіо-, так і телевізійними) щодо каналу мовлення. На каналах, відведених для мовлення мережевих телевізійних та радіокомпаній, виходять місцеві мовники, котрих, з незрозумілих причин, називають “корпунктами”.
Порушення полягає в тому, що мережеві компанії отримали ліцензії на право користування каналом мовлення до складу якого, серед іншого, входить і конкретна частота в конкретному місці.
За визначенням ст.1 Закону України “Про телебачення і радіомовлення ” канал мовлення – сукупність технічних засобів з частотними присвоєннями, призначених для трансляції теле- та радіопередач на територію, що визначається параметрами технічних засобів мовлення”. Тобто, властивість технічних засобів – їх сукупність – є визначальною у понятті “канал мовлення”, а сукупністю довільний набір технічних засобів робить саме програма, що транслюється. Або на фізичному рівні – єдиний сигнал у кожній точці каналу в кожний момент часу.
Вихід “корпунктів” разриває канал, на який надано ліцензію, на набір не пов\'язаних між собою каналів, на які ліцензії не видавались.
Таким чином, вказану ситуацію треба розглядати і як порушення умов ліцензій в частині зазначеного каналу мовлення, і як мовлення без ліцензії (на локальних каналах), і як заборонену законом суборенду каналу мовлення в разі виходу в ефір на локальних каналах у якості “корпункта” іншої юридичної особи.
3. Всі загальнонаціональні та мережеві телевізійні канали транслюють рекламні матеріали, які повинні розглядатись, як такі, що порушють ст..31 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, а саме: все, що показується під загальним гаслом “реклама торгових марок”, по відношенню до виробників алкоголю є насправді забороненю законом рекламою алкогольних напоїв.
По-перше, зареєстровані торгові марки мають конкретне зображення і, можливо, якийсь текст, але, без сумніву, дуже сильно відрізняються від зображеного в телевізійних кліпах.
По-друге, у рекламних кліпах, про які йдеться, як правило, відтворюються атрибути етикеток, які наклеєно на пляшки з продукцією. А як може йтись про рекламу “торгової марки” у кліпі “Союз-Віктан”, де пропонується збирати етикетки для отримання призу? Етикетки з чого? З торгової марки?
А Nemiroff, за якого “во всем мире”, “за искусство”, “за мисливство” чи “за рибалку”, або “чтобы было что вспомнить». Та ще й всім відомим голосом персонажа, котрий навіть у воді не випускає з рота сигару, а з руки чарку, що й створює бажаний рекламодавцю асоціативний ряд. А “Мягков” із сльозинкою роси, що збігає по запітнілій пляшці? Чи “Олімп”, з яким “посидим как боги”, які, виявляється, теж “мужики”? А “Тост і чарочка – гарна парочка”? Та ще й все це не тільки на телевізійних екранах, а й у друкованій пресі та на зовнішніх носіях з тими ж зображеннями та вже відвертими текстами, що є ознакою широкої рекламної кампанії.
Відтворення в рекламному кліпі легко впізнаних ознак вживання алкогольних напоїв, як-то: заздоровних гасел, тостувань, дзвону пляшок, чарок та келихів, булькотіння того, що наливають, голосне ковтання, занюхування та закурювання, хрускання солоними огірочками, міміка добряче хильнулого, завтрішнє похмілля – все це свідчить про рекламування певної продукції.
По-третє. Юридичні особи, яким належать рекламовані “торгові марки” є підприємствами і у відповідності до ст..1 Закона України “Про підприємства в Україні” єдиною законною метою їх діяльності
4. Виявлено випадки наявності формальних ознак порушень вимог чинного законодавства та умов ліцензій:
- реклама алкогольних напоїв (всі загальнонаціональні та мережеві телевізійні та радіоканали, місцеві телевізійні канали ТОВ “РІАК-інформ”, ТОВ “Академія”, АРТК “Глас”, ТОВ “Одеса-плюс”) та тютюну (УТ-1);
- перевищення обсягів рекламного часу, визначених законом (всі загальнонаціональні та мережеві телевізійні та деякі радіоканали, місцеві телевізійні канали ТОВ “РІАК-інформ”, ТОВ “Академія”, ООДТРК, АРТК “Глас”, ТОВ “Одеса-плюс”, місцеві радіоканали ТОВ “Раді.О”, ТОВ “Радіо Одеса”, канали власного кабельного мовлення);
- використання рядка, що біжить, для розміщення реклами поза рекламних блоків (ТОВ “РІАК-інформ”, ТЕТ, ТОВ “Одеса-плюс”);
- переривання фільмів рекламою (всі телевізійні канали);
- наявність національного продукту менше 50% (ТОВ “Одеса-плюс”, ТОВ “Академія”, ТОВ “ІТВ”);
- менші визначених ліцензією та вимогами закону обсяги мовлення українською мовою (всі мережеві телевізійні та радіоканали)
- вихід місцевих мовників на мережевих каналах;
- використання власниками кабельних мереж другого (крім дозволеного ліцензією) каналу власного мовлення;
- розповсюдження каналу власного мовлення в інших кабельних мережах – за межами територій, визначених ліцензією;
- ретрансляція в кабельних мережах більшої кількості каналів ніж визначено ліцензією;
- розміщення реклами на супутникових каналах, що ретранслюються в кабельних мережах.
Цитата з Національної ради (як реакція на наведене вище): ....
Ще одна цитата з себе (2002)
Тези до звіту на засіданні Національної ради (2002). Перепрошую за особливості лексики – це тези для виступу. Навіть скорше план виступу. Але не стану редагувати. Є, як було.
Наявні проблеми:
...
2. Не розглядаються звернення представника:
- волання про допомогу з приводу конфліктів на 7 ТВК, 31 ТВК;
- подання про порушення; акт перевірки з записом “мовлення не відповідає заявленій програмній концепції” – без реакції. Миколаїв – “давай, давай, бо горить” – пшик.
- з приводу “форматного мовлення” – що це таке, дайте визначення;
- про Правила веденення мовлення у оголошені Дні трауру;
- про порядок використання каналів, особливо про тимчасове припинення мовлення, зміни програм, що ретранслюються. Два “Армянских радио”.
3. Найбільш актуальні проблеми:
- найголовніше – не поставлено задачу. Давайте – до кінця року викорінити
безліцензійне мовлення.
- зміст мовлення: немає сенсу говорити про дотримання програмної концепції. Мережеві канали перетворились на кінозали, з засиллям реклами. Місцеві – замовні програми, дешеві серіали, реклама, “новини”. Кілька років з 04.00 до 07.00 йде один і той же “відеофільм” про Одесу з однією й тією ж музикою і україномовними піснями. Це продукція власного виробництва? Українська мова?
- НР не дає навіть представникам офіційного розуміння термінології:
o Що таке переуступка каналу? Якщо в угоді з рекламною агенцією записано “продає ефірний час” це переуступка? Якщо йдуть програми, що ретранслюються, чи навіть транслюються у запису, з логотипом іншого мовника – це переуступка?
o Новини за сприяння (за участю)... Це заборонене законом спонсорство новин?
o Формат мовлення – культурологічний термін! Відсутнє і не може бути створене юридично досконале визначення. Краще виставляти на конкурс розгорнуту програмну концепцію.
o Роздано мережевикам привабливі точки, залишились обділеними ті, що й завжди.
- не займатись розглядом звернень, які всеодно будуть спрямовані до суду. Балта-скарга на порушення авторських прав. Дві поїздки до Балти. Пшик. Те ж саме - й щодо дотримання закону під час виборів. У області 20 округів. В кожній окружній комісії близько 20 членів – 400 чоловік. Нехай вони й займаються. А ми - після рішення суду. Бо через півроку була скарга. Що з нею робити?
- реклама рядком, що біжить. Не може бути відділення від інших елементів програми. Заборонено?
Цитата з Національної ради (як реакція на наведене вище): .....
А тепер по суті дискусії, що виникла.
По-перше.
Телевізійне і радіомовлення за своєю природою - публічна діяльність. Все видно й все чути. Тому, хто хоче бачити і чути.
От, прямо зараз, відірвіться від читання цього тексту, ввімкніть телевізор або радіоприймач, “погортайте” канали - і протягом хвилини натрапите на порушення вимог законодавства. Для цього не потрібен моніторинговй центр. Бо нізащо не повірю, що члени Національної ради не мають доступу до телевізійних та радіоприймачів.
До речі, з 1995 по 2003 рік жодний з представників не отримав від Національної ради ані телевізора, ані приймача. Ще тоді наголошував: Національна рада глуха й сліпа!
Вже наводив оцінку – за десять років в теле-радіопросторі України відбулося кілька десятків мільйонів порушень. Мабуть, більше, ніж на автошляхах!
Чому ж пан Курус нe навів кількість санкцій за ці порушення?
Вгадайте з трьoх разів.
По-друге.
Повноважень Національної ради достатньо для боротьби з порушниками. І серед цих повноважень не значаться угоди і меморандуми.
Наведу витяги з кількох законів.
Закон України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”:
Стаття 1. Статус Національної ради
1. Національна рада є ... органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення....
Стаття 13. Наглядові повноваження Національної ради
...
Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення;
...
нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавстваУкраїни щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення;
...
Стаття 17. Акти Національної ради
1. Національна рада в межах своїх повноважень приймає рішення, може розробляти відповідні положення, правила та інструкції, які затверджуються рішенням Національної ради, організовує та контролює їх виконання, видає рекомендації.
2. Рішення Національної ради, прийняті в межах її повноважень, є обов\'язковими до виконання на території України.
3. Національна рада може разом з органами виконавчої влади видавати спільні акти.
Закон України “Про телебачення і радіомовлення”:
Стаття 5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
З метою реалізації та дотримання законодавства в галузі телебачення і радіомовлення та інших нормативних актів створюється Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).
Національна рада є позавідомчим державним контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, і є відповідальним за розвиток, якісний стан телебачення і радіомовлення України, за зростання професійного, художнього та етичного рівня програм та передач телерадіоорганізацій.
...
Основними функціями Національної ради є:
...
контроль за дотриманням законодавства в галузі телебачення і радіомовлення України та умов, зазначених у ліцензії;
...
контроль за дотриманням законодавства України про рекламу телерадіоорганізаціями всіх форм власності.
Закон України “Про рекламу”:
Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
...
2. Відповідальність за порушення законодавства про pекламу несуть:
....
3. Pозповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
До речі, за цим законом, (ст.1) рекламу, розміщену з порушенням встановленого законодавством порядку, може бути визнано недобросовісною.
Закон України “Про рекламу”:
Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:
...
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.
Закон України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”:
Стаття 21. Санкції, які застосовуються Національною радою
1. У разі порушення ліцензіатами законодавства України ліцензійних умов та умов ліцензій Національна рада має право:
оголошувати попередження;
накладати штраф;
звертатися до суду із заявою про анулювання ліцензії.
Закон України “Про телебачення і радіомовлення”:
Стаття 5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
У разі виявлення порушень телерадіоорганізацією чинного законодавства та умов, зазначених у ліцензії, Національна рада:
оголошує попередження;
застосовує штрафні санкції;
тимчасово (до двох місяців) зупиняє дію ліцензії;
...
Зверніть увагу на останній абзац. Вжиття санкцій законом визначено не як право, а як обов\'язок Національної ради.
Пан Курус визнає наявність порушень законодавства телерадіокоманіями. Але за відсутності санкцій проти порушників тим самим він визнає й порушення законодавства Національною радою. Те, що давно знають всі крім самої Національної ради.
Абсолютно впевнений, що проголошені три кроки у напрямку протидії порушенням в теле-радіоефірі (Детектор медіа, 06.09.05): підписання Меморандуму, моніторинг радіостанцій, нова редакція інструкції насправді ведуть в нікуди. Або, як мінімум, в обхід. Доки не буде зроблено один-єдиний крок, передбачений Законом, – покарання порушників.
І зверніть увагу на прецедент. Коли “Волю-кабель” було покарано за розповсюдження порнографії (формально саме це було приводом, хоча причини були в іншому), моментально припинили роботу так звані “кодовані канали”, на яких “крутили порно”.
Запевняю, що чітке, зрозуміле, чесне формулювання рішення Національної ради про покарання буде сприйнято як сигнал всіма іншими.
Бо, як і в будь-якій галузі людських відносин, покарання - не помста. Покарання - сигнал того, що суспільство не згодне з такою поведінкою і вимагає її змінити.
До речі. Інструкція, яка надає більше прав – незаконна. Це до сподівання на те, що “...нова редакція інструкції щодо дотримання телерадіоорганізаціями законодавства надасть Нацраді більше прав”.
Напередостанок.
Справа ж не в рекламі. Про рекламу йдеться значною мірою тому, що тут все очевидно. Практично немає можливості для демагогічних дискусій.
Справа у змісті мовлення в цілому. У відповідності того, що бачимо й чуємо тому, що обіцялось під час конкурсних відборів. Вибачте, у відповідності телерадіомовлення, як галузі, суспільним інтересам.
Але говорити про це, не зумівши домовитись про простіше – марна справа.
То хай піпл хаває?
І наостанок.
1 серпня 2005 року у відповідності до ст.40 Конституції України, ст.1,3 Закону України “Про звернення громадян” я звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з заявою про порушення телекомпаніями чинного законодавства.
Ст.20 вказаного Закону встановлено термін розгляду звернень не більше одного місяця. Цей текст пишу 6 вересня. Жодної реакції від Національної ради.
Але якщо, як представник Націонльної ради в області, будучи у відносинах субординації, практично не міг наполягати на розгляді моїх подань, то тепер, як громадянин, конституційне право якого порушено, позиватимусь з Національною радою.
(далі буде)
Читайте також:
Їсти, щоб жити, чи жити, щоб їсти?
Нацрада не заперечує того, що телерадіокомпанії порушують законодавство, але й намагається цьому протидіяти
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для "Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ