“Реклама – це секс, а секс – це реклама”,

3 Липня 2002
1295
3 Липня 2002
11:54

“Реклама – це секс, а секс – це реклама”,

1295
сказав один з героїв “Беверлі Хіллз” в недавній серії. Якби хлопець передивився українських телеканалів, він би не помилився. Стаття Сергія Дацюка (Рекламу смотрите внимательно), надрукована нами нещодавно, викликала і у інших наших авторів бажання пильніше придивитися до реклами. Тож сьогодні ми друкуємо текст Тетяни Мельник (Реклама: ". та смачно") щодо мови реклами, а також рефлексії Дарії Глущенко про рекламні ілюзії….
“Реклама – це секс, а секс – це реклама”,
Українська телереклама продукує все відвертіші образи. Це стосується і роликів, які базуються на імпортованих образах глобальної культури, так і тих, що виконані в національному культурному контексті ( хоч би як мало було таких рекламних творів). Сексуальна тематика надмірно присутня в обох різновидах, несе відбиток нестримної сексуальності під рубрикою “International” та “Українське”.

Спершу про українські ad- твори. На перше місце я б поставила рекламу торгівельної марки “Луга-Нова” із закликом “Підтримай своє!”. Тут навіть без коментарів. “Первак не лівак”, поза всяким сумнівом, входить до нашої топ-групи. Катя з подвійним життям, яка, коли нічого міцніше за “Лонгер” не п’є, дуже повільно думає, може сміливо претендувати на місце в першій п’ятірці. Пиво “Рогань” викликає галюцінативну появу неймовірних красунь перед компанією хлопців, яких в радянських категоріях можна було б назвати передовими молодими колгоспниками (дуже подібний типаж, як на мене). “Мягков” викликає візії райської лагуни з чарівними німфами, які не дуже схожі на власних Ксантіпп споживачів “Мягкова”.

От така приємна ілюзія від 40 градусів, а насправді: недвозначний зв”язок жінка –горілка. Для феміністок така відкрита маніфестація утилітарного, вибачте на слові, споживання жінки – привід для обурення. Таке враження, що нашу аудиторію програмують на потреби двох типів – в рамках цього зв”язку.

Підоснова подібних роликів зрозуміла – наш продукт гарантує ще більш бажані втіхи. Таке сполучення двох задоволень - не власний український винахід: місцева специфіка проявляється тут у примітивній відкритості, неприхованості такого message. Американські дослідники прийшли до висновку, що реклама в перервах еротичних фільмів не дуже запам”ятовувалася, бо глядачі надто переймалися гострим сюжетом (до речі, те саме стосується й фільмів жахів). Звичайно, рекламним роликам ще далеко до еротичних фільмів, але й тут може статися “затінення” самого продукту зовнішнім ефектом яскраво-відвертого сюжету. Дівчатка запам”ятовуються, а останній кадр, коли називають рекламований бренд – не дуже.

Імпортовані ролики не відстають за кількістю сюжетів з експліцитною сексуальністю. Товар рекламується як успішний посередник відносин між статями, при чому зовсім не йдеться про товари секс-індустрії. Наприклад, гумка “Стіморол” виявляє абсолютно неймовірні властивості, укладаючи наприкінці ролика героя та героїню в одне ліжко. Пляшечка “Фанти” затиснута засмаглими стегнами двох дівчат в яскравих купальниках. Очевидно, цим має бути створений пляжний настрій літа.

Продукт таким чином укладається в рівень основних потреб, для чого його і показують як базову потребу. Це демонструється просто й відкрито. Без загадки, без романтики. Є така собі піраміда Маслоу – ієрархія потреб, від фізіологічних, виживання й безпеки до самореалізації - загалом, 5 рівнів. Верхній рівень в цій піраміді реалізується на базі вповні здійсненого нижнього, один йде за іншим. Навіщо ж чекати аж до верхніх рівнів? Краще вписати продукти в перший базовий рівень потреб фізіологічних.

Реклама ефективна, коли вміє маніпулювати символами. Гола дівчина – це ще не символ. Наприклад, у латиноамериканських культурах апельсин символізує молоду сексуально доступну жінку. Тому апельсин часто використовується у рекламі спиртного. Квітка орхидеї є символом сексуальності. Ролик має приховано підштовхувати до сприйняття певного повідомлення. Є речі, що мають не лише одне буквальне, але й вказують на інші значення. В цьому і полягає символічність. Символи мають бути вдало обіграні в спрямуванні споживача до правильного вибору на користь рекламованого товару. Це має діяти психологічно, а не фізіологічно. Це має бути витончена гра смислів, а не лобова агітаційна атака – всі на фронт сексуальної революції.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Києво-Могилянська Академія
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1295
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду