Нацрада скаржиться Президентові

11 Березня 2002
489
11 Березня 2002
14:30

Нацрада скаржиться Президентові

489
Неполітична заява Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення Однією з прикмет роботи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення нинішнього складу стали чисельні судові позови до неї від телерадіоорганізацій. Предметом їх, як правило, стають незгоди мовників на рішення цього регулятивного органу щодо результатів ліцензування. Подібних юридичних поєдинків було вже близько чотирьох десятків – від місцевих судів до Верховного Суду України.
Нацрада скаржиться Президентові
Причому, більшість з них Національна рада програє. Дії ж Феміди торкаються не лише видачі ТРС ліцензій чи відміни результатів конкурсів на частоти і телеканали, а й досить боляче зачіпають безпосередньо інтереси самої Національної ради. Так, кілька днів тому судові виконавці описали майно Національної ради й арештували належні Нацраді чотири автомобілі. Від повного “стриноження” Нацраду, кажуть, врятувало безпосереднє втручання глави держави.

Члени Національної ради звернулися до парламенту і президента з “неполітичною” заявою, повний текст якої і наводить “Детектор медіа”.

Неполітична заява Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення.

Вибори до Верховної Ради України вийшли на фінішну пряму. І саме у ці дні Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення змушена заявити про безпрецедентний тиск на конституційний державний орган. Маємо всі підстави говорити про брутальне, протизаконне втручання в діяльність цього органу. Стаття 38 Закону України “ Про Національну Раду України з питань телебачення та радіомовлення” чітко говорить: “Будь-яке втручання у діяльність Національної ради не допускається і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України”. Ігнорування цієї статті стало практикою. І найбільш прикрим є те, що порушення допускають саме деякі судові органи, котрі покликані стежити за неухильним дотриманням чинного законодавства. Ми тривалий час вважали некоректні висновки суддів як поодинокі випадки непорозуміння. Однак зараз ми маємо достатньо фактів, щоб стверджувати – це вкрай небезпечна для держави і суспільства тенденція.

Показовим тут є кілька, так званих, резонансних справ щодо ліцензування телерадіоканалів. Так, під тиском впливових столичних політичних сил Господарський суд Києва прийняв рішення про видачу поза усталеною процедурою ліцензії на право користування 30 телеканалом комунальній телекомпанії “Київ”. Це рішення підтвердив і Верховний суд України, голова якого, як всім відомо, серед перших у списку партії “Єдність”. По суті, нас змушують порушувати статтю 19 Конституції України і статтю 14 Закону України “Про телебачення та радіомовлення”.

Телерадіокомпанії, підконтрольні особам з сумнівною репутацією, використовують судові органи з метою поправити свої фінансові справи. Саме так діє скандально відома телекомпанія АІТІ, котра прославилася спробою знищити телекомпанію “1+1”, а тепер, використовуючи вже відпрацьований судовий механізм, тисне на Національну раду аби зайняти місце на каналі УТ-2. Згаявши передбачений законом річний термін виходу в ефір, в результаті чого Вищий господарський суд України визнав її ліцензію нечинною, ця телекомпанія стала вимагати від Національної ради через місцевий господарський суд м. Києва мільйонного відшкодування за “упущену угоду”. Не чекаючи висновку апеляційного суду, судові виконавці описують державне майно Національної ради, фактично своїми діями паралізуючи діяльність конституційного органу.

Національна рада ніякою мірою не виступає проти виваженого з’ясування судами усіх аспектів, прийнятих нею рішень щодо тієї чи іншої телерадіокомпанії. Однак це має робитися кваліфіковано, з урахуванням усіх законних та професійних чинників. Між тим, таких спеціалізованих судів у нашій країні не існує, тому окремі судді перебирають на себе функції інформаційних судів, не маючи достатнього уявлення про особливості організації телебачення і радіо. Тому ми підтримуємо вимогу працівників телебачення і радіо щодо нагального прийняття відповідного закону про спеціалізовані інформаційні суди і звертаємося до Верховної Ради України сприяти цьому.

Ми також звертаємося до Президента України з проханням звернути увагу Генеральної прокуратури України щодо фактів тиску на конституційний орган і дати їм належну правову оцінку.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
489
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду