Позиція Індустріального Телевізійного Комітету щодо питання суборенди каналу мовлення

3 Листопада 2005
1672
3 Листопада 2005
14:16

Позиція Індустріального Телевізійного Комітету щодо питання суборенди каналу мовлення

1672
28 жовтня відбулася чергова нарада юридичного комітету ІТК, де обговорювалось, зокрема, питання, пов’язане з визначенням чітких критеріїв суборенди каналу мовлення.
Позиція Індустріального Телевізійного Комітету щодо питання суборенди каналу мовлення
Як ми вважаємо, останнім часом на медіа-ринку з’явилася доволі незрозуміла ситуація з тлумаченням цього поняття, тому юридичний комітет ІТК розглянув і надав відповідні висновки щодо цього питання, які ми наводимо нижче. Законом України «Про телебачення і радіомовлення» у ст. 1 подано визначення, що таке суборенда каналу мовлення. Так, суборенда каналу мовлення – юридично оформлена або прихована поступка ліцензії на канал (час) мовлення іншій юридичній чи фізичній особі, що не є ліцензіатом, включаючи систематичну ретрансляцію сигналів інших телерадіоорганізацій, крім випадків юридично оформленого надання телерадіопрограм та обміну ними між телерадіоорганізаціями-виробниками, а також ретрансляції новин, спортивних чи інших видовищних заходів.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» власник ліцензії не має права передавати канал мовлення у суборенду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» канал мовлення – сукупність технічних засобів з частотними присвоєннями, призначених для трансляції теле- та радіопередач на територію, що визначається параметрами технічних засобів мовлення. Крім того, згідно цієї ж статті ліцензія – письмовий дозвіл Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що дає право на створення і використання каналу мовлення та часу мовлення.

Тобто, як при юридично оформленій поступці ліцензії на канал (час) мовлення іншій юридичній чи фізичній особі, що не є ліцензіатом так і при прихованій поступці ліцензії на канал (час) мовлення іншій юридичній чи фізичній особі – мова йде про передачу наступних об’єктів:

- технічні засоби мовлення (сукупність радіоелектронних засобів та технічних пристроїв, за допомогою яких програми та передачі доводяться до споживачів);

- частота;

- час мовлення.

Відмінності між юридично оформленою поступкою та прихованою поступкою полягають в тому, що в першому випадку мова йде про укладення певних договорів, які укладаються між ліцензіатом та особою, що не є ліцензіатом з метою передачі впливу та контролю за даними об’єктами, в другому випадку – такі договори є відсутніми і є наявним лише факт передачі впливу та контролю за такими об’єктами. Передача впливу та контролю за цими об’єктами іншими особами окрім ліцензіата є обов’язковою ознакою поступки.

„Таким чином, необхідною ознакою суборенди каналу мовлення є передача впливу та контролю за ефірним наповненням каналу іншим особам ніж ліцензіат,” – вважає координатор ЮК Андрій Танчак.

Крім того, згідно визначення суборенди та ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення» забороняється систематична ретрансляція сигналів інших телерадіоорганізацій (така ретрансляція здійснюється ліцензіатом).

Законодавством України про телебачення і радіомовлення не дається визначення ретрансляції, відповідно ж до Європейської конвенції про транскордонне телебачення «ретрансляція» означає приймання і одночасну трансляцію телевізійних програм будь-якими технічними засобами у повному обсязі та без змін або значних частин таких програм, що транслюються телеорганізаціями для масового приймання споживачами. Щодо поняття «систематична», то це оціночна категорія, яка повинна вирішуватись в кожному окремому випадку.

Отже, можна відносити до суборенди каналів мовлення:

- цивільно-правові договори, які укладені між ліцензіатом та неліцензіатом з метою передачі впливу та контролю за технічними засобами мовлення, частотою та часом мовлення;

- факт передачі ліцензіатом впливу та контролю за технічними засобами мовлення, частотою та часом мовлення особі, яка не є ліцензіатом;

- систематична ретрансляція сигналів інших телерадіоорганізацій.

Довідка: до складу юридичного комітету ІТК входять юристи всіх телеканалів-членів ІТК:

ТРК „Студія „1+1”, ТРК „Інтер”, ТРК М1, ТРК „ТЕТ”, ЗАО „ММЦ-СТБ”, ТК ICTV, ТРК «Новий канал».


«Детектор медіа», за повідомленням прес-служби ІТК

Читайте також:

Два краеугольных камня, на которых должно держаться региональное вещание – это свобода в управлении и свобода финансирования

Закон України "Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (нова редакція)

Яка вона, нова "Ера"?

Державне телебачення: ненадрукована арифметика
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
за повідомленням прес-служби ІТК
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1672
Читайте також
27.09.2001 12:22
Анна Шерман
«Детектор медіа»
2 341
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду