Цей Закон встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій.

Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Глава I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі;

абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг;

адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;

адресний простір мережі Інтернет - сукупність адрес мережі Інтернет;

безпроводовий доступ до телекомунікаційної мережі (безпроводовий доступ) - електрозв'язок з використанням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися із збереженням унікального ідентифікаційного номера в межах пунктів закінчення

телекомунікаційної мережі, які під'єднані до одного комутаційного центру;

взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж - встановлення фізичного та/або логічного з'єднання між різними телекомунікаційними мережами з метою забезпечення можливості споживачам безпосередньо або опосередковано обмінюватись інформацією;

голосова телефонія - обмін інформацією голосом у реальному часі з використанням телекомунікаційних мереж;

дані - інформація у формі, придатній для автоматизованої обробки її засобами обчислювальної техніки;

домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, бслуговується групою серверів доменних імен та централізовано

адмініструється;

домен.UA - домен верхнього рівня ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет;

домен другого рівня - частина адресного простору мережі Інтернет, що розташовується на другому рівні ієрархії імен у цій мережі;

електрозв'язок - див. "телекомунікації";

загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги - мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості, доступний усім споживачам на всій території України;

Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами;

інформаційна система загального доступу - сукупність телекомунікаційних мереж та засобів для накопичення, обробки, зберігання та передавання даних;

інформаційна безпека телекомунікаційних мереж - здатність телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від знищення, перекручення, блокування інформації, її несанкціонованого витоку або від порушення встановленого порядку її маршрутизації;

інформація - відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб;

канал електрозв'язку - сукупність технічних засобів, призначених для перенесення електричних сигналів між двома пунктами телекомунікаційної мережі, і який характеризується смугою частот та/або швидкістю передачі;

кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг;

ліцензія - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на конкретних територіях з виконанням ліцензійних умов;

ліцензування - видача, переоформлення, продовження терміну дії, визнання недійсними, анулювання ліцензій, видача копій та дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов;

монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій - оператор, який відповідно до законодавства України займає монопольне (домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на території держави чи певного регіону;

Національний план нумерації - нормативно-правовий акт, який визначає структуру, регламентує розподіл та умови використання номерного ресурсу в телекомунікаційних мережах;

номерний ресурс - сукупність цифрових знаків, що використовуються для позначення (ідентифікації) мереж, послуг,

пунктів закінчення мережі в телекомунікаційних мережах загального користування;

оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних

мереж;

передавання даних - передавання інформації у вигляді даних з використанням телекомунікаційних мереж;

провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

проводовий електрозв'язок - передавання і приймання інформації із застосування проводових ліній з металевими або волоконнооптичними жилами;

пункт закінчення телекомунікаційної мережі - місце стику (з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання;

ресурси телекомунікаційних мереж - наявні в телекомунікаційних мережах кількість номерів (номерний ресурс),

кількість і пропускна спроможність проводових ліній з металевими жилами, оптичними волокнами, радіоліній, каналів, трактів для передавання інформації, комутаційних станцій та вузлів,

радіочастотний ресурс;

розподіл номерного ресурсу - виділення номерного ресурсу з визначеного діапазону номерів для надання телекомунікаційних послуг;

розрахункова такса - сума, що визначає розмір оплати за доступ до технічних та технологічних ресурсів мереж операторів телекомунікацій (здійснення доступу) для пропуску одиниці трафіка і застосовується для операторів, які є суб'єктами господарської діяльності на території України;

рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції;

споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб;

споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв'язку;

сталість телекомунікаційної мережі – властивості телекомунікаційної мережі зберігати повністю або частково свої функції за умови впливу на неї дестабілізуючих чинників;

суб'єкти ринку телекомунікацій - оператори, провайдери телекомунікацій, споживачі телекомунікаційних послуг, виробники та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій;

телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;

телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого

роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням;

телекомунікаційна мережа загального користування - телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів;

телекомунікаційна мережа доступу - частина телекомунікаційної мережі між пунктом закінчення телекомунікаційної мережі та найближчим вузлом (центром) комутації включно;

телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій;

телемережі - телекомунікаційні мережі загального користування, що створюються в межах одного населеного пункту і призначаються для передавання абонентам програм радіо- та

телебачення з використанням штучного спрямовуючого середовища і які можуть інтегруватися в телекомунікаційні мережі загального користування загальнодержавного рівня;

технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж;

транспортна телекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу;

фіксований зв'язок - телекомунікації, що здійснюються із застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.

Стаття 2. Мета Закону

1. Метою цього Закону є забезпечення повсюдного надання телекомунікаційних послуг достатніх асортименту, обсягу та якості шляхом обмеженого регулювання ринкових відносин для сприяння ефективному функціонуванню відкритого і справедливого

конкурентного ринку. Закон визначає засади захисту прав споживачів та контролю за ринком телекомунікацій з боку держави.

Стаття 3. Призначення телекомунікацій

1. Сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку

України.

2. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Стаття 4. Законодавство про телекомунікації

1. Законодавство України про телекомунікації складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

Стаття 5. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

2. Дія цього Закону не поширюється на телекомунікаційні мережі, що не взаємодіють з телекомунікаційними мережами загального користування, за винятком їх використання в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.

Стаття 6. Принципи діяльності у сфері телекомунікацій

1. Основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є:

1) доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті;

2) взаємодія та взаємозв'язаність телекомунікаційних мереж для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж;

3) забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління цими мережами з урахуванням їх технологічних особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил;

4) державна підтримка розвитку вітчизняного виробництва технічних засобів телекомунікацій;

5) заохочення конкуренції в інтересах споживачів телекомунікаційних послуг;

6) збільшення обсягів телекомунікаційних послуг, їх переліку та утворення нових робочих місць;

7) впровадження світових досягнень у сфері телекомунікацій, залучення, використання вітчизняних та іноземних матеріальних і фінансових ресурсів, новітніх технологій, управлінського досвіду;

8) сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері

телекомунікацій та розвитку глобальної телекомунікаційної мережі;

9) забезпечення доступу споживачів до інформації про порядок отримання та якість телекомунікаційних послуг;

10) ефективність, прозорість регулювання у сфері телекомунікацій;

11) створення сприятливих умов діяльності у сфері телекомунікацій з урахуванням особливостей технологій та ринку телекомунікацій.

2. Надання телекомунікаційних послуг на території України є виключним правом юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які зареєстровані відповідно до законодавства України, та/або фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності з

постійним місцем проживання на території України.

Стаття 7. Вживання мов у сфері телекомунікацій

1. У сфері надання телекомунікаційних послуг в Україні вживаються українська мова, мови інших національностей відповідно до законодавства України.

2. Адреси відправника та одержувача телеграм, що пересилаються в межах України, повинні зазначатись українською або російською мовою.

3. Текст телеграми може бути написаний будь-якою мовою з використанням літер кирилиці або латинської абетки.

4. Міжнародні повідомлення, які передаються через

телекомунікаційні мережі загального користування, обробляються з

використанням мов, передбачених міжнародними договорами України.

Стаття 8. Обліково-звітний час у сфері телекомунікацій

1. При здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.

2. У міжнародних телекомунікаціях обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України.

Стаття 9. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, безпека телекомунікацій

1. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

2. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.

3. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

Стаття 10. Землі телекомунікацій

1. До земель телекомунікацій як складової частини земель зв'язку належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для

розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій.

2. Уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв'язку та навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок надання та використання земельних ділянок, установлення охоронних

зон і утворення просік визначається законодавством України.

3. У разі припинення діяльності у сфері телекомунікацій осіб, зазначених у частині першій цієї статті, припинення прав на земельну ділянку здійснюється на підставах і в порядку, які встановлені земельним законодавством України.

4. Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, зазначеним у частині першій цієї статті, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності та проектно-кошторисною документацією,

затверджених в установленому порядку.

5. У разі вилучення земельної ділянки або виникнення права

обмеженого користування чужою земельною ділянкою та іншою нерухомістю викупна ціна, а також плата за користування земельною ділянкою та іншою нерухомістю встановлюються відповідно до законодавства.

6. Особи, які відповідно до цього Закону отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним

кодексом України ( 2768-14 ), для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень. Розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень телекомунікаційних мереж для власників або землекористувачів установлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 11. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими особами

1. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними телекомунікаційних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства України.

2. Власники залізничних вокзалів, аеропортів, морських і річкових портів, пристаней, автовокзалів (автостанцій), а також контрольно-пропускних пунктів на державному кордоні, станцій технічного обслуговування, готелів, мотелів зобов'язані

організувати надання телекомунікаційних послуг у достатніх обсягах.

Стаття 12. Науково-технічне забезпечення функціонування і розвитку телекомунікацій

1. Науково-технічне забезпечення функціонування й розвитку телекомунікацій здійснюється шляхом організації наукових досліджень, створення нормативно-правової бази та розроблення нормативної документації, гармонізації державних і галузевих

стандартів з міжнародними стандартами, впровадження нових технологій та засобів телекомунікацій.

Глава II

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Ухвалення державної політики та законодавче забезпечення державного управління і регулювання у сфері телекомунікацій здійснює Верховна Рада України.

Стаття 13. Органи управління у сфері телекомунікацій

1. Державне управління у сфері телекомунікацій здійснюють:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку;

інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері

телекомунікацій

1. Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує проведення державної політики у сфері телекомунікацій;

2) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сфері телекомунікацій;

3) здійснює управління об'єктами державної власності у сфері телекомунікацій;

4) спрямовує і координує діяльність міністерств, інших

центральних органів виконавчої влади у сфері телекомунікацій.

Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої

влади в галузі зв'язку

1. Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку

(ЦОВЗ):

1) розробляє пропозиції щодо державної політики у сфері телекомунікацій і реалізує її у межах своїх повноважень;

2) розробляє проекти законів, інших нормативно-правових актів;

3) розробляє та затверджує нормативно-правові акти з питань, віднесених до його компетенції;

4) визначає вимоги щодо рівня якості телекомунікаційних послуг;

5) впроваджує технічну політику у сфері надання телекомунікаційних послуг, стандартизації, підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій;

6) забезпечує державний нагляд за додержанням суб'єктами ринку телекомунікацій законодавства про телекомунікації з питань, віднесених до його компетенції;

7) організовує та відповідає за розроблення стандартів у сфері телекомунікацій;

8) затверджує технічні вимоги до телекомунікаційних мереж, засобів і об'єктів телекомунікацій;

9) розробляє та реалізує технічну політику у формуванні номерного ресурсу;

10) розробляє за участю Національної комісії з питань регулювання зв'язку (НКРЗ), міністерств та інших центральних органів виконавчої влади Концепцію розвитку телекомунікацій України, спрямовану на досягнення стратегічних інтересів та міжнародної конкурентоздатності України;

11) розробляє прогнози розвитку телекомунікаційних мереж та послуг;

12) організовує наукове забезпечення функціонування і розвитку сфери телекомунікацій;

13) організовує проведення досліджень та розробку рекомендацій щодо конвергенції комп'ютерних та телекомунікаційних технологій;

14) інформує суб'єктів ринку телекомунікацій про політику та стратегію розвитку телекомунікаційних мереж загального користування;

15) вирішує в межах компетенції питання щодо забезпечення зв'язку для потреб державної системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, органів безпеки, оборони, охорони правопорядку;

16) вирішує в межах компетенції питання щодо готовності

функціонування телекомунікаційних мереж загального користування в

умовах надзвичайних ситуацій та надзвичайного стану;

17) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями та

відповідними органами інших держав;

18) виконує обов'язки Адміністрації зв'язку та радіочастот

України;

19) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Глава III

РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Стаття 16. Мета регулювання

1. Метою регулювання у сфері телекомунікацій є максимальне

задоволення попиту споживачів на телекомунікаційні послуги,

створення сприятливих організаційних та економічних умов для

залучення інвестицій, збільшення обсягів послуг та підвищення їх

якості, розвитку та модернізації телекомунікаційних мереж з

урахуванням інтересів національної безпеки.

Стаття 17. Орган регулювання у сфері телекомунікацій

1. Органом регулювання у сфері телекомунікацій є Національна

комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ), яка утворюється

відповідно до законодавства України.

2. НКРЗ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним

статусом, який підконтрольний Президенту України.

3. НКРЗ діє на підставі Положення про Національну комісію з

питань регулювання зв'язку, розробленого відповідно до

законодавства і затвердженого Президентом України.

Стаття 18. Повноваження Національної комісії з питань

регулювання зв'язку

1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку:

1) вносить пропозиції до органів державної влади щодо

проектів законів та інших нормативно-правових актів, стандартів у

сфері телекомунікацій;

2) видає нормативні акти з питань, що належать до компетенції

НКРЗ, та контролює їх виконання;

3) здійснює нагляд за ринком телекомунікацій;

4) здійснює ліцензування та реєстрацію у сфері надання

телекомунікаційних послуг;

5) здійснює розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу,

видачу та скасування дозволів, нагляд за використанням номерного

ресурсу;

6) здійснює контроль за якістю телекомунікаційних послуг та

задоволенням попиту споживачів;

7) здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у сфері

телекомунікацій та встановлює порядок взаєморозрахунків між

операторами телекомунікацій;

8) дає дозвіл операторам, провайдерам телекомунікацій на

встановлення спеціальних тарифів для інвалідів та соціально

незахищених осіб на загальнодоступні телекомунікаційні послуги;

9) здійснює організаційно-правове забезпечення

загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

10) отримує безоплатно від операторів, провайдерів

телекомунікацій статистичну звітність в обсягах, порядку і в

терміни, визначені законодавством;

11) отримує безоплатно від центральних та місцевих органів

виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки

Крим, органів місцевого самоврядування документи, матеріали,

статистичну та іншу інформацію, визначену законодавством;

12) приймає в межах своєї компетенції рішення, які є

обов'язковими для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій;

13) застосовує в установленому законодавством порядку

адміністративні стягнення до суб'єктів ринку телекомунікацій;

14) передає до Антимонопольного комітету України матеріали в

разі виявлення порушень законодавства про захист економічної

конкуренції;

15) звертається до суду з відповідними позовними заявами в

разі порушення суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність

на ринку телекомунікацій, законодавства про телекомунікації;

16) регулює взаємодію операторів при взаємоз'єднанні

телекомунікаційних мереж;

17) створює сприятливі організаційні та економічні умови для

залучення інвестицій у сферу телекомунікацій;

18) забезпечує рівні умови діяльності у сфері

телекомунікацій;

19) забезпечує досудове вирішення спорів між операторами,

провайдерами телекомунікацій щодо взаємоз'єднання

телекомунікаційних мереж;

20) веде реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій;

21) розробляє та затверджує в межах своєї компетенції

Регламент НКРЗ, а також інші нормативно-правові акти;

22) здійснює співробітництво з відповідними органами

регулювання у сфері телекомунікацій інших держав;

23) видає офіційний друкований бюлетень і публікує в ньому

нормативно-правові акти, відомості, передбачені цим Законом, та

іншу інформацію;

24) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом,

іншими законами та нормативно-правовими актами.

Стаття 19. Нагляд за ринком телекомунікацій

1. Нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом:

1) контролю за якістю телекомунікаційних послуг;

2) перевірки додержання ліцензійних умов операторами,

провайдерами телекомунікацій;

3) контролю за додержанням суб'єктами ринку телекомунікацій

законодавства, стандартів та інших нормативних актів у сфері

телекомунікацій.

2. Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій у складі

НКРЗ створюється Державна інспекція зв'язку.

3. Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій посадові

особи НКРЗ мають право:

1) безперешкодного доступу на територію і в приміщення

операторів, провайдерів телекомунікацій;

2) давати в межах своїх повноважень суб'єктам ринку

телекомунікацій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення

порушень нормативно-правових актів;

3) застосовувати в установленому законодавством порядку

санкції за порушення законодавства про телекомунікації до

суб'єктів ринку телекомунікацій;

4) безоплатно отримувати від суб'єктів ринку телекомунікацій

необхідні інформацію, пояснення та інші матеріали;

5) інші права, визначені законом.

Стаття 20. Склад, порядок призначення членів та керівництва

НКРЗ

1. НКРЗ складається з Голови Комісії та семи членів Комісії,

яких призначає за поданням Прем'єр-міністра України на посади та

припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

2. Голова та члени НКРЗ призначаються на посаду терміном на

п'ять років. Голова та жоден із членів НКРЗ не можуть обіймати

посаду більше ніж десять років сумарно.

3. НКРЗ набирає чинності з моменту призначення повного її

складу.

4. Голова та члени НКРЗ повинні бути громадянами України не

старше 65 років, мати вищу освіту, практичний та управлінський

досвід, стаж роботи в галузі зв'язку не менше чотирьох років.

5. Голова та члени НКРЗ не можуть бути власниками

корпоративних прав операторів телекомунікацій та поштового

зв'язку, виробників телекомунікаційного обладнання, діяльність

яких відповідно до цього Закону регулюється НКРЗ, отримувати від

них фінансову або матеріальну винагороду та допомогу чи займати

будь-яку посаду, в тому числі на громадських засадах.

6. Голова та члени НКРЗ можуть бути звільнені з посади у

разі:

1) подання у відставку;

2) припинення громадянства України;

3) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо

них;

5) порушення обмежень, передбачених частиною п'ятою цієї

статті.

7. Голова НКРЗ не може обіймати цю посаду більше ніж десять

років сумарно.

8. Голова НКРЗ:

1) координує роботу НКРЗ таким чином, щоб сприяти

оперативному й ефективному вирішенню всіх питань, які належать до

повноважень НКРЗ;

2) головує на засіданнях НКРЗ;

3) представляє НКРЗ з питань, що потребують нарад або

контактів з вищими посадовими особами центральних органів

державної влади;

4) інформує Президента України щодо прийнятих НКРЗ рішень

та прийнятих нормативних документів;

5) надає Президенту України та до відома Кабінету Міністрів

України щорічний звіт щодо діяльності НКРЗ стосовно реалізації

Концепції розвитку телекомунікацій, а також щодо стану

телекомунікацій в Україні протягом минулого року;

6) організовує діяльність НКРЗ та її апарату;

7) видає накази з питань діяльності апарату НКРЗ;

8) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників апарату

НКРЗ;

9) підписує документи, які видаються відповідно до рішень

НКРЗ;

10) представляє НКРЗ у відносинах з підприємствами,

установами, організаціями;

11) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства

України.

9. У разі вакансії посади Голови чи члена НКРЗ протягом

місяця Президент України призначає відповідно нового Голову чи

члена НКРЗ. Термін повноважень нового Голови чи члена НКРЗ в

даному разі відповідає терміну повноважень НКРЗ.

10. Засідання НКРЗ є правомочними, якщо на них присутні не

менше п'яти членів НКРЗ.

11. Рішення НКРЗ приймаються більшістю голосів від загального

складу НКРЗ. Голова та кожний член НКРЗ має один голос. У разі

рівного розподілу голосів голос Голови НКРЗ є вирішальним.

12. Рішення НКРЗ, прийняті в межах її повноважень, є

обов'язковими для виконання всіма суб'єктами ринку

телекомунікацій.

13. Рішення НКРЗ можуть бути оскаржені в установленому

законодавством порядку.

14. Для реалізації повноважень НКРЗ формується апарат у межах

асигнувань, визначених Державним бюджетом України. Працівники

апарату НКРЗ мають статус державних службовців.

Стаття 21. Діяльність НКРЗ щодо захисту прав споживачів

1. З метою захисту прав споживачів НКРЗ співпрацює з

організаціями, які представляють інтереси споживачів, забезпечує

такі організації, а також самих споживачів необхідною інформацією

щодо діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, за

винятком випадків, коли ця інформація є інформацією з обмеженим

доступом.

2. Споживачі мають право звертатися до НКРЗ для вирішення

будь-яких питань, що належать до її повноважень. НКРЗ розглядає ці

питання і приймає рішення відповідно до своєї компетенції.

Стаття 22. Відкритість діяльності НКРЗ

1. НКРЗ забезпечує відкритість своєї діяльності.

2. Порядок і терміни оприлюднення порядку денного НКРЗ та її

рішень визначаються Регламентом НКРЗ.

3. Рішення НКРЗ приймаються на засіданнях, які проводяться у

формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що

мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі

відкритих слухань, у яких мають право брати участь суб'єкти ринку

телекомунікацій і громадські організації в установленому НКРЗ

порядку.

Стаття 23. Відповідальність посадових осіб НКРЗ

1. За порушення вимог цього Закону, інших актів

законодавства, за невиконання або неналежне виконання своїх

службових обов'язків, внаслідок чого порушені права та інтереси

суб'єктів ринку телекомунікацій, які охороняються законом, Голова

та члени НКРЗ і посадові особи апарату НКРЗ несуть

відповідальність згідно із законом.

Глава IV

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Стаття 24. Умови застосування технічних засобів

телекомунікацій

1. Умовами застосування технічних засобів телекомунікацій є

їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні

засоби телекомунікацій повинні мати виданий у встановленому

законодавством порядку документ про підтвердження відповідності

вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.

2. Підтвердження відповідності технічних засобів

телекомунікацій здійснюється згідно із Законом України "Про

підтвердження відповідності" ( 2406-14 ) акредитованими в

установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї

діяльності, перелік яких узгоджується з НКРЗ.

3. ЦОВЗ приймає рішення щодо переліку технічних засобів, які

можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального

користування, і не менше ніж два рази на рік публікує цей перелік

в офіційному бюлетені НКРЗ.

4. Застосування засобів телекомунікацій, не внесених до цього

переліку, погоджується операторами, провайдерами телекомунікацій з

ЦОВЗ у порядку, встановленому законодавством.

5. Критеріями для прийняття рішення про погодження засобів

телекомунікацій, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних

мережах, є:

1) забезпечення уніфікації і єдності мереж телекомунікацій

загального користування;

2) забезпечення надійності, безпеки мереж телекомунікацій;

3) можливість автоматизації оперативно-технічного управління

мережами;

4) забезпечення відповідності чинним нормативним документам у

сфері телекомунікацій та технічним регламентам з підтвердження

відповідності;

5) гармонізація національних нормативно-правових актів з

підтвердження відповідності у сфері телекомунікацій з міжнародними

та європейськими актами;

6) інші техніко-економічні показники, визначені

законодавством України.

6. ЦОВЗ протягом 60 календарних днів від дати надходження

заявки оператора, провайдера телекомунікацій приймає рішення щодо

погодження засобу телекомунікацій, який може застосовуватися на

мережах телекомунікацій. У разі прийняття рішення про погодження

засіб телекомунікацій повинен бути внесений до переліку,

передбаченого частиною третьою цієї статті.

7. Контроль за дотриманням умов застосування технічних

засобів у телекомунікаційних мережах загального користування

здійснює НКРЗ.

8. Порядок використання лічильників обліку тривалості

телекомунікаційних послуг, що встановлюються на кінцевому

обладнанні, визначає ЦОВЗ. Вирішення спірних питань між

операторами, провайдерами телекомунікацій та їх абонентами щодо

розбіжностей показників тривалості послуг на лічильниках здійснює

НКРЗ.

Стаття 25. Стандартизація у сфері телекомунікацій

1. Метою стандартизації у сфері телекомунікацій є створення

єдиної системи державних і галузевих стандартів та інших

нормативних документів, які визначають вимоги до

телекомунікаційних мереж, їх технічних засобів та якості

телекомунікаційних послуг, а також гармонізація цих вимог з

вимогами міжнародних нормативних документів.

2. Вимоги державних і галузевих стандартів, інших нормативних

документів щодо технічних засобів телекомунікацій є обов'язковими

для всіх виробників і постачальників технічних засобів,

науково-дослідних, проектних та будівельних організацій, а також

для операторів, провайдерів телекомунікацій. Вимоги до якості

послуг є обов'язковими для операторів, провайдерів

телекомунікацій, що надають телекомунікаційні послуги на території

України.

3. Галузеві стандарти розробляються та затверджуються

відповідно до законодавства України пр