Рівненських «придурків» витіснила «челядь»

22 Квітня 2008
6397
22 Квітня 2008
09:44

Рівненських «придурків» витіснила «челядь»

Віталій Голубєв
Головний редактор «ОГО», керівник Школи універсального журналіста
6397
Протягом березня 2008-го рівненські ЗМІ потихеньку «світили» потенційних претендентів на посаду міського голови.
Рівненських «придурків» витіснила «челядь»
Напередодні битви за крісло мера рівненські ЗМІ раптово перейнялися проблемами обласного центру (про топ-теми попередніх місяців, як-от «рівненські придурки» не згадували зовсім). Відтак потихеньку «світили» потенційних претендентів на місце померлого в лютому міського голови Віктора Чайки. «Світили» обережно й ледь не сором’язливо. Поки що...
 
Огляд рівненської преси за березень 2008 року.
 
Пристрасті довкола проспекту Чайки
«Будемо чекати, поки мине 40 днів від дня смерті Віктора Чайки, і лише тоді звертатимемося до Верховної Ради, аби вона призначила позачергові вибори мера», – повідомили рівненські можновладці громадянам та пресі ледь не одразу після похорон міського голови. Втім, це не завадило депутатам міськради, не чекаючи 40 днів, присвоїти ім’я Віктора Чайки одній із центральних вулиць Рівного – проспекту Миру. Те, як приймалося це рішення, стало приводом для скандалу і топ-темою місцевих ЗМІ в березні.
 
Почалося з того, що на сесії міськради обговорювали питання про перейменування низки вулиць Рівного. Спочатку дискусія йшла спокійно, але після кількох суперечливих моментів депутат Тетяна Редюк запропонувала продовжити розгляд цього питання та обговорити наступне (про перейменування проспекту Миру) в закритому режимі. Підтримав її і депутат Андрій Грещук, обґрунтувавши, що обговорювати здебільшого вже покійних людей (на честь яких пропонувалося назвати вулиці. – Авт.) неетично. Пропозицію Тетяни Редюк народні обранці переважною більшістю підтримали, після чого головуючий на сесії секретар Рівненської міськради Юрій Торгун попросив запрошених на засідання та представників ЗМІ покинути залу.
 
«Один із депутатів прокоментував із місця, що “правильно, не треба, щоб чули, що ми говоритимемо”», – пише «Рівненська газета». Про подальший перебіг подій видання розповідає так:
«...Журналісти покинути засідання не поспішали. З проханням не порушувати Закон України “Про інформацію” вони почали шикуватися біля мікрофона.
Ми маємо право на вільний доступ до інформації! – звернулася від імені присутніх у залі медійників журналіст газети «Рівне вечірнє» Мирослава Шершень. –Це питання – не державна таємниця. На яких підставах ви не допускаєте нас до його розгляду?
Сьогодні найменування вулиць у таємному режимі, а завтра – виділення землі? – підтримали колегу журналісти.
Натомість голова секретаріату сесії Віра Мельник наголосила, що, згідно з регламентом міської ради, депутати у разі потреби можуть обговорювати і приймати рішення у закритому режимі. Однак запитання журналістів «Чим пояснюється у даному випадку потреба говорити без зайвих вух?» залишилося без відповіді.
– Для нас не проблема знайти інше приміщення, і там прийняти ці рішення”, – звернувся секретар міськради Юрій Торгун до журналістів, які так і не покинули сесійної зали.
Побачивши, що представники ЗМІ налаштовані рішуче, секретар міськради оголосив обідню перерву. Після перерви депутати помітно подобрішали, однак їм таки знадобилося майже 40 хвилин, щоб вирішити, у якому режимі голосувати.
Журналісти тим часом звернулися до депутатів із письмовою заявою, у якій просили владу не перешкоджати професійній діяльності представників ЗМІ. Відповідний запит підготувала й Рівненська незалежна медіа-профспілка. Зрештою депутати вирішили голосувати відкрито...».
 
Того дня міська рада Рівного таки проголосувала за те, щоб назвати проспект Миру на честь Віктора Чайки. А за кілька днів ситуація стала темою першого засідання «Телепрес-клубу» на каналі «Рівне 1». До студії запросили депутатів Тетяну Редюк і Андрія Грещука, які підтримували розгляд питання у закритому режимі, а також секретаря Рівнеради Юрія Торгуна та депутата і редактора комунальної газети «Сім днів» Олега Тищенка. Дискусія розгорілася неабияка – журналісти говорили і про неприпустимість закритого для преси розгляду подібних питань, і про поспіх при перейменуванні проспекту Чайки, і про потребу вдосконалити сам механізм перейменування вулиць, аби подібних ситуацій не виникало в подальшому. Останній момент, на жаль, було висвітлено найменше, хоча, на думку автора, цілком очевидно, що системне рішення проблеми лежить саме в цій площині.
 
Зате телеефір порадував перепалками між журналістами і гостями: приміром, редактор комунальної газети «Сім днів» Олег Тищенко, який водночас є депутатом міськради, несподівано «наїхав» на «героїню сесійного дня» журналістку «Рівне вечірнє» Мирославу Шершень – чого вона, мовляв, брала рішення зі столу когось із депутатів. Журналістка, у свою чергу, пояснила, що подивитися рішення їй дозволив сам депутат... А ось секретареві Рівненської міськради Юрію Торгуну дуже не сподобалось, коли відомий рівненський журналіст, голова Незалежної медіа-профспілки області Сергій Штурхецький, говорячи про міських «слуг народу», вжив слово «челядь». «Добирай слова», – ледь не кричав йому Торгун у перерві між зйомками.
 
Жвава дискусія перемістилася на місцеві інтернет-сайти, де протягом ледь не всього березня «обсмоктувались» і тема перейменування проспекту, і новомодне, з легкої руки Штурхецького, слівце «челядь» відносно міських чиновників... А наприкінці березня до питання перейменування проспекту депутати мусили повернутися – міськраду пікетували його противники. На суперечки пішов ледь не цілий день, і в підсумку міськрада дала «задній хід», але якийсь половинчастий: вирішили провести соцопитування рівнян щодо доцільності вищезгаданого перейменування. Заднім числом...
 
Тим часом газета «Рівне вечірнє» висловила припущення, що за протестами може стояти екс-губернатор Рівненщини Василь Червоній, який був жорстким опонентом покійного мера Віктора Чайки і двічі (1998-го та 2002 років) балотувався на цю посаду.
 
«Ми всі добре знаємо, хто у нас очолює осередок УНП, – зауважує видання. – Цей політик залишається чи не єдиним у місті фахівцем із організації “народних протестів”. Звісно, цій людині аж ніяк не хочеться, щоб у Рівному було увічнено пам’ять Віктора Чайки, який не тільки успішно керував обласним центром, а й двічі не пустив до цієї посади того самого діяча, який нині організовує “протести громадян”». Коментаря самого Червонія до статті немає.
 
Ближче до кінця березня місцеві ЗМІ почали активніше аналізувати перспективи потенційних претендентів на крісло мера. Газета «ОГО», приміром, повідомила про начебто можливість балотування на цю посаду екс-губернатора Рівненщини часів Кучми Миколи Сороки, який працював першим заступником міністра регіонального розвитку та будівництва у другому уряді Януковича, а на позачергових виборах балотувався, але не пройшов до парламенту за списком Партії регіонів. (Коментар самого героя статті газета не вмістила.)
 
А комунальна газета «Сім днів» опублікувала інтерв’ю голови обласної організації регіоналів Василя Берташа, де в якості потенційно гідних кандидатів на посаду мера Рівного було названо не лише Сороку, а й його попередника на посаді губернатора, пізніше – голову облради, а ще пізніше – депутата облради і бізнесмена Романа Василишина. Сам Василишин в інтерв’ю газеті «Рівне вечірнє» можливість свого балотування відкинув, однак визнав, що до нього з подібною пропозицією зверталися. Голова облради Олександр Данильчук (БЮТ) в інтерв’ю виданню «Рівне вечірнє» тим часом заявив, що особисто він підтримав би... кандидатуру нинішнього голови облдержадміністрації Віктора Матчука (НСНУ). Проте сам Матчук, як повідомляє «Рівненська газета», бажання змагатися за крісло мера начебто не має...
 
Ось таким «ворожінням на кавовій гущі» довкола майбутньої боротьби за крісло рівненського мера й займалися переважно місцеві ЗМІ у березні. Багато хто з їхніх співрозмовників – потенційних претендентів сором’язливо віднікувалися від прямих запитань – мовляв, ще не час... Може, й справді не час був – принаймні, відверто замовних іміджевих матеріалів потенційних кандидатів у мери в місцевих ЗМІ протягом березня зафіксувати не вдалося. Хоча епізодична поява окремих «безневинних» інтерв’ю чиновників про роботу ввірених їм галузей без очевидного прямого інформприводу переконувала: затишшя перед битвою за крісло рівненського мера таки закінчується. Ще трошки – і почнеться...
 
Прес-клуби: битва за якість
13 березня на телеканалі «Рівне 1», як і анонсувалося, вийшов перший випуск програми «Телепрес-клуб». Враховуючи те, що вже місяць, як аналогічний проект виходив на конкуруючому телеканалі «Сфера-ТБ», авторам «Телепрес-клубу» варто було би чимось здивувати потенційних глядачів і «відштовхнутися» від схожого проекту. Реалізувати це вдалося, але частково. Так, на відміну від «Сфери», прес-клуб на «Рівне 1» виходить у прямому ефірі. Є інтерактив – телефонне голосування, підсумки якого підводять наприкінці програми. Новацією тут стало винесення початку голосування за межі власне програми – інтерактив анонсується спеціальними блоками, які записуються наперед, і голосування йде ще до початку самої програми. Відтак, прес-клуб розпочинається вже не з нульовими показниками лічильника, і для «затравки» розмови можна принаймні спробувати прокоментувати перші результати інтерактиву. Щодо ведучих, то якщо на «Сфері-ТБ» низку програм веде голова обласної організації НСЖУ Дмитро Тарасюк, а іншу частину – журналістка Людмила Марчук, то «Рівне 1» зробило ставку на одну постійну ведучу Руслану Броновицьку, яка не один рік вела на каналі різні програми, а в перерві встигла попрацювати й на столичному 5-му каналі.
 
Що ж до мінусів програми, то перші три випуски показали різний ступінь гостроти дискусії. Якщо перша програма, присвячена перейменуванню проспекту Миру на проспект Віктора Чайки і спробам розглянути це питання на сесії міськради в закритому режимі, приємно вразила гостротою дискусії й розмахом інтерактиву (в ефір подзвонили, щоби проголосувати, близько 860 рівнян), то друга програма (27 березня), присвячена темі сміття та його переробки, вийшла менш вдалою. Зокрема, на ефір не з’явилися кілька ключових гостей. Вихід, звичайно, було знайдено, але факт, так би мовити, залишився фактом. Не все просто і з приходом журналістів: на «Сфера-ТБ», приміром, в одній із березневих програм у студії сиділо лише... троє журналістів. Причому одна з них – ведуча... конкуруючого «Телепрес-клубу» на «Рівне 1». У маленьких містах поняття конкуренції стоїть не настільки гостро :).
 
Так чи інакше, «високий старт» першого «Телепрес-клубу» на «Рівне 1» неабияк зобов’язує, і тепер колективу каналу доведеться докладати чималих зусиль, аби не опустити планку. Адже конкуренти зі «Сфери-ТБ» теж не стоятимуть на місці, й питання виходу конкуруючого ток-шоу у прямому ефірі та насичення його структури інтерактивними елементами – це радше питання часу. Так само, як, здається, питанням часу є відкриття аналогічної програми на державному каналі РТБ, котрий, як і «Рівне 1», має досвід проведення теледебатів під час позачергових виборів-2007.
 
Ключовим же фактором, що визначатиме успіх програм-конкурентів, на думку місцевих експертів, були й залишаться гострота дискусії та цікавість гостей і запрошених експертів – зокрема, цікавість саме в телевізійному форматі. А з цим теж не все так просто – журналістів у місті не так багато, а «телегенічних ораторів» із готовністю ставити гострі запитання й активно брати участь у дискусіях – іще менше... І від цієї проблеми нікуди не подітися, мабуть, жодному з телеканалів. Хіба що «акул пера» незабаром затьмарять кандидати в мери. З чим-чим, а з їхньою красномовністю проблем уже точно не буде...
 
Віталій Голубєв, Рівне, для «Детектор медіа»
 
«Детектор медіа» продовжує моніторинговий проект, що проводиться за фінансової підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. У проекті передбачено обмін матеріалами і досвідом між «Детектор медіаю» та низкою громадських організацій і видань у кількох регіонах України (Львів, Донецьк, Сімферополь, Рівне, Кременчук (Полтавська область), Запоріжжя). Предметом моніторингу є стан регіонального медіаринку, становлення медіа як бізнесу, рівень свободи слова, правового захисту журналістів та професійних стандартів у період виборчої кампанії та у післявиборний період.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
6397
Теги:
Читайте також
26.11.2008 11:39
Валентина Одарченко, «Радіо Свобода»
17 430
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду