Раніше12 листопада, 17 грудня 2015 та 28 січня 2016 Нацрада оголосила кожній з компаній по попередженню через відсутність угод з абонентами, а 7 і 14 липня оштрафувала кожну з них за це ж порушення. «Юнікаст інвест», який надає послуги в Києві, мав сплатити 72 тис. 500 грн., «Епсілон ТВ» (Харків) - 58 тис. грн., а «КС плюс» (Рівне) - 7 тис. 250 грн. За словами голови Нацради Юрія Артеменка, компанії не сплатили штраф і так і не привели свою діяльність у відповідність до вимог законодавства.

Представниця компаній «КС Плюс» та «Юнікаст інвест» Юлія Пшенична повідомила, що штрафи оскаржуються в суді. Вона також заперечила результати перевірок про відсутність у компаній угод з абонентами. За її словами, на сайтах компаній оприлюднено публічні угоди, які за законом прирівнюються до паперових.

Юрій Артеменко зауважив, що він має паперовий договір з одним з кабельних київських провайдерів. З його слів, юристи Нацради не вважають публічний договір достатнім для виконання вимог закону. Пані Пшенична заперечила: «Закон нас не зобов’язує мати паперові договори. Достатньо публічного договору».

У процесі дискусії з представницею групи «Тріолан» члени Нацради з’ясували, що на сайті «Тріолану» (під цією торговою маркою надають свої послуги ліцензіати) публічних угод немає – вони розміщені на сайтах компаній «Юнікаст інвест» і «КС плюс». Але, на думку членів Нацради, не всі абоненти можуть знайти ці договори.

«Ми рік з вами намагаємося домовитися. Вважаю, що року було достатньо, щоб усе на сайті працювало і публічний договір нормально відкривався», - сказала заступниця голови Нацради Уляна Фещук.

«Перевірка не зафіксувала відсутність договорів з абонентом. Імітація виконання закону не є виконанням закону», - наполягав член Нацради Сергій Костинський.

На захист компаній з групи «Тріолан» несподівано виступив член Нацради Олег Черниш, який раніше підтримував санкції щодо «Тріолану». «Угода може мати різні форми. Може бути двостороння підписана угода, може бути публічна угода», - сказав він. У відповідь йому пан Костинський нагадав: «Ця компанія раніше доводила нам, що в неї не може бути договорів з абонентами. Я прошу не потурати маніпуляціям з боку компанії».

Тоді пан Черниш натякнув на те, що боротьба з «Тріоланом» ініційована конкурентом – компанією «Воля»: «Мені здається, що це різновид мишиної возні, яка відбувається в телерадіопросторі. З одного боку, ми бачимо, як між собою воюють медіа групи. З іншого боку – бачимо, як воюють провайдери, зокрема «Воля» і «Тріолан». Минулого місяця в Одесі я став свідком цікавої дискусії між Сидоренком і Бойком, хто демпінгує. Мені сподобався виступ провайдера з Бахмута, який сказав їм, що вони обидва вбивці ринку платного ТБ. Позиція «Тріолану» щодо безкоштовного ТБ, позиція «Волі» щодо постійних акцій і знижок – усе це вбиває ринок. При цьому вони пишуть скарги одне на одного до державних органів».

Олег Черниш запропонував колегам не звертатися до суду: «Моя позиція така: якщо Цивільний кодекс передбачає можливість публічного договору на сайті, то компанія де-юре виконала вимоги закону і виконала вимоги Національної ради. Вчора я сам заходив на сайт «Тріолану» й не міг відкрити публічний договір. Сьогодні ви зайшли на сайт «Юнікасту» – і змогли відкрити. У мене пропозиція все-таки не звертатися до суду щодо анулювання, а взяти до відома, що компанія виправилася. Хоча я вважаю, що позиція «Тріолану» на ринку є деструктивною та не йде на користь ринку платного ТБ, але юридично вони виконали Національної ради».

Коментуючи правові нюанси, представниця Нацради в Києві Марія Звягольська уточнила позицію юристів Нацради: «Відповідно до цивільного законодавства, будь-який договір – це двосторонній правочин. Під час перевірки ліцензіат не надав підтвердження акцепту договору від жодного абоненту. Вони можуть викласти публічний договір на сайт, але акцепту жодного вони не надали».

Юлія Пшенична повідомила, що всі підключення до кабельної мережі і є акцептом. Втім, вона не назвала кількість абонентів компаній, посилаючись на те, що це не було предметом перевірки. Тоді пан Черниш навів дані генерального директора групи «Тріолан» Вадима Сидоренка, що в «Тріолану» 370 тис. абонентів.

«Якщо суд анулює ліцензію, що буде з цими 370 тисячами абонентів?», - запитав Олег Черниш у колег. «Не став гіпотетичних запитань, - відповів йому Юрій Артеменко. – Нехай вирішує суд. Святе місце порожнім не буває. З’явиться новий провайдер». «Ми розчищаємо ринок?», - уточнив пан Черниш. «Я не розчищаю нічого. Я, на відміну від тебе, не працював у жодній телерадіоорганізації, - заперечив пан Артеменко. – Можливо, ці компанії зайдуть назад, але цього разу прозоро».

Уляна Фещук зауважила, що наразі діяльність компанії жодним чином не обмежується. Нацрада звертається до суду і буде виконувати будь-яке його рішення.

Після цієї дискусії за звернення до суду проголосували п’ятеро членів Нацради, утрималися Олег Черниш та Олександр Ільяшенко.