Про це повідомляє ІТК в своєму прес-релізі.

Комітет посилається на базове визначення принципу технологічної нейтральності, яке подано в статті 18 Європейської Рамкової Директиви 2002/212. В ній, загалом, ідеться про вимогу до національних законодавчих і регулюючих органів країн-членів ЄС забезпечити максимальну нейтральність державних регуляцій по відношенню до різних технологій, з урахуванням природи кожної технології та її соціального контексту.

Зокрема, в Директиві ЄС про аудіовізуальні медіапослуги  технологічна нейтральність описується як державне регулювання послуг незалежно від технології поширення аудіовізуальної інформації, покликане забезпечити розвиток конкуренції, поліпшення пропозиції споживачам і рівність прав та обов'язків тих суб'єктів господарської діяльності аудіовізуальної сфери, які не використовують обмежений радіочастотний ресурс.

«Якщо комерційні ефірні телеканали знаходяться в договірних, ринкових відносинах з платними супутниковими ТБ-платформами і ОТТ-провайдерами телебачення, то усунення державного регулювання у вигляді УПП і перехід на ринкові рейки відносин з іншими суб'єктами господарської діяльності підвищить технологічну нейтральність ринку», – говорить директор ІТК Сергій Сьомкін.

В ІТК вважають, що собливо важливо дотримуватися цього принципу по відношенню до нових технологій, розвитком яких повинен керувати виключно ринковий механізм.

«Принцип технологічної нейтральності обмежує регуляції, підкреслюючи, що ринок, а не держава, повинен визначати успіх чи провал технологій», – цитує ІТК Ульріха Камеко і Торстена Кебера, які пишуть про принцип технологічної нейтральності в регуляціях ЄС.

ІТК уточнює, що це означає не однакові умови для всіх технологічних платформ, а однаковий рівень державного регулювання для всіх технологічних платформ.

Як зазначає ІТК, умови, коли наявність і обсяг оплати визначаються комерційними гравцями ринку в процесі переговорів, також відповідають одному з важливих напрямів державної політики України – дерегуляції.

Пан Сьомін вважає, що така дерегуляція позитивно позначиться на конкурентоспроможності українського комерційного телебачення в цілому.

«З огляду на обставини інформаційної війни, в яких знаходиться наша країна, певна ступінь державної регуляції необхідна. Зокрема, в обов'язковому пакеті програм користувачів кабельного телебачення повинні залишитися національне суспільне телебачення України, місцеві та регіональні телеканали, програми мовлення громад, парламентський телеканал "Рада"», – зазначив він.

Нагадаємо, 12 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу законопроект № 3504 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)».

Зачитана в парламенті під стенограму й ухвалена депутатами редакція законопроекту передбачає залишити в складі універсальної програмної послуги (УПП) суспільне ТБ і радіо, телеканал «Рада», а також ефірні аналогові й цифрові місцеві й регіональні телеканали. При цьому загальнонаціональних ефірних комерційних мовників буде вилучено зі складу УПП, й вони, відповідно, перейдуть до договірних відносин із провайдерами.

Законопроект № 3504 сподобався Індустріальному телевізійному комітету, який сподівається, що документ буде прийнятий в тому вигляді, в якому він був проголосований Верховною Радою в першому читанні 12 липня.

Натомість індустріальні об'єднання провайдерів (Інтернет-асоціація України, Асоціація правовласників і постачальників контенту, Спілка операторів телекомунікацій міста Одеси та Одеської області, асоціація «Укртелемережа» та Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж) закликали депутатів удосконалити законопроект і відкласти дію оновленої УПП до вимкнення аналогового ефірного телебачення.

Телекомунікаційна палата України, що об’єднує найбільшого кабельного провайдера «Воля», OTT-сервіс Megogo і кілька телекомунікаційних компаній, запропонувала законом заборонити стягнення плати за ретрансляцію ефірних телеканалів як телекомпаніями з провайдерів, так і провайдерів з телекомпаній. Асоціація звернулася до народних депутатів з проханням не підтримувати законопроект № 3504 як такий, що несе загрозу для інформаційної безпеки України.

25 липня супутникова платформа Viasat (ТОВ «Віжн ТБ»), що віднедавна перебуває під контролем медіагрупи «1+1 медіа», заявила про свій вихід зі складу Телекомунікаційної палати України через розбіжності в оцінці законопроекту про УПП.