Канал «1+1» святкує 20-річчя (історія каналу)
У вересні телеканалу «1+1» виповнилося 20 років. Сьогодні, 25 вересня, канал відзначає «ювілей дружби з глядачем».
На честь ювілею 25 вересня програма «Сніданок з 1+1» влаштувала святковий тригодинний марафон в ефірі. Також цього дня в ефірі «1+1» стартувала промокампанія, присвячена ювілею дружби між каналом і глядачами.
Крім того, на сайті каналу створено спецпроект «Дім дружби», у якому зібрані маловідомі факти про улюблені програми. «За 20 років пліч-о-пліч із глядачами ми багато чого пережили, кожен день і кожну хвилину ми намагалися робити їх життя цікавіше і яскравіше. Ми будемо продовжувати допомагати глядачеві підбадьоритися вранці, оперативно інформувати його про найважливіше і застерігати від невірних вчинків і обману. Ми будемо раді разом з ним відкривати найвіддаленіші куточки планети, захоплюватися нашими талановитими співвітчизниками і з гумором сприймати будь-які життєві ситуації. Однак найважливіше в нашій дружбі - це те, що буде далі. Адже все найцікавіше ще попереду», - коментують представники телеканалу.
«Детектор медіа» вітає «1+1» з ювілеєм і коротко нагадує історію каналу, перші віхи якої зафіксував історик українського телебачення Олександр Мащенко в книзі «Телебачення України».
Телеканал «1+1» розпочався з продакшну «Студія 1+1» - «дочки» компанії Innova-Film Олександра Роднянського і Бориса Фуксмана, яка займалася купівлею зарубіжних фільмів і серіалів, їх перекладом і дубляжем для розміщення в ефірі Національної телекомпанії України (УТ-1).
3 вересня 1995 року в ефірі УТ-1 вперше з вуст ведучої Людмили Клепакової пролунали слова: «Вітаємо вас! В Ефірі - "Студія 1+1"». Першим фільмом був «Нікельодеон» Богдановича з Брайаном О'Нілом у головній ролі. Так «Студія 1+1» почала мовлення на першому національному каналі УТ-1, ставши його приватним партнером. Обсяг мовлення складав тоді 6 годин на добу.
У вересні 1996 року обсяг мовлення «Студії 1+1» розширюється до 60 годин на тиждень, що складає майже половину всієї програми УТ-1. Поряд з кінопоказом розпочинається виробництво власних програм. 6 вересня виходить в ефір інформаційно-розважальна програма «Телеманія», випуски якої по черзі готували Юрій Макаров і Микола Вересень.
11 листопада 1996 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала телекомпанії «Студія 1+1» у формі ТОВ (засновники - Олександр Роднянський і підприємство «Інтер-медіа») ліцензію на мовлення обсягом 9 годин щодобово по телевізійній мережі другого загальнонаціонального каналу УТ-2.
Окремим телеканалом «1+1» став 1 січня 1997 року - саме цього дня відбувся перехід «Студії 1+1» з УТ-1 на канал УТ-2 в якості самостійного мовника. Створена на «1+1» телевізійна служба новин (ТСН) декларує в числі пріоритетів «показ реальних новин для реальних людей». У сітці мовлення з'являється низка нових авторських програм: «Табу», «Пісня року», «Бомба», «ПроСпорт», «Проти ночі». Гідне місце в ефірі зайняли «Післямова», «Телеманія», «П'ятий кут». Від початку 1997 року на «1+1» розпочав роботу відділ дизайну, що невдовзі дозволило створити екранне «обличчя» каналу. До речі, логотип «1+1» до 2005 року був синього кольору.
У квітні 1997 року на «1+1» у ранковому ефірі (від 7 до 10 години) починає виходити нова тригодинна програма «Сніданок з 1+1». Вона - один зі старожилів каналу, виходить дотепер.
Наприкінці 1990-х - на початку 2000-х років шляхом переоформлення ліцензій обсяг мовлення каналу «1+1» на мережі УТ-2 поступово зростав: спершу до 13 годин, потім до 15 годин. 30 липня 2004 року «1+1» отримав нову ліцензію на мовлення, згідно з якою обсяг мовлення збільшився до 24 годин на добу.
У березні 2006 року стартувала міжнародна версія телеканалу «1+1» - «1+1 International».
На початку 2000-х до структури власників «1+1» крім Олександра Роднянського та Бориса Фуксмана увійшла американська медіакорпорація Central European Media Enterprises Ltd. (CME, засновник і головний акціонер Рональд Лаудер). У 2005 році CME володіла 30% каналу, Олександр Роднянський - 20%, а 50% належало компанії «Інтер-медіа», якою володіла німецька компанія Innova-Film Бориса Фуксмана.
У 2005-2008 роках CME поступово викупила в Олександра Роднянського і Бориса Фуксмана ще 70% акцій і довела свою частку до 100%. За цей час кардинально змінилася програмна політика телеканалу, з ефіру пішли авторські програми, їх місце посіли форматні розважальні шоу. Значною складовою каналу водночас залишався кіносеріальний показ. У 2008 році почалася таблоїдизація новин ТСН.
У серпні 2008 року генеральним директором групи компаній «1+1» став Олександр Ткаченко, який дотепер незмінно керує каналом і однойменним медіахолдингом.
Протягом 2009-2010 років СМЕ продала телеканал «1+1» своєму міноритарному акціонеру Ігору Коломойському. Загальна сума кількох угод становила понад $ 400 млн. Остаточно угода з продажу завершилася у квітні 2010 року.
Разом з каналом «1+1» Ігор Коломойський зосередив у своїй власності інші телевізійні активи CME та свого бізнес-партнера Олександра Третьякова - телеканали ТЕТ, «Кіно» (нині «2+2») і «Гравіс» (нині «Плюсплюс»), об'єднавши їх усіх у холдинг «1+1 медіа».
«Детектор медіа»