Українська політика непередбачувана. Хто б міг подумати, що Нестор Шуфрич, Вадим Рабінович та Євгеній Мураєв у різний час покинуть «Опозиційний блок» і розвиватимуть власну партію «За життя?» Хто б міг подумати, що пізніше Мураєв покине й цей союз? Хто б міг подумати, що після року нищівної критики на «Інтері», Вадим Рабінович знову об’єднається з пов’язаними з каналом політиками? Здається, єдине, у чому можна бути впевненими за будь-яких політичних умов, – у піарі від наближених телеканалів.

Партійну топологію медіа 9 листопада відобразили з документальною точністю. Як відомо, «Опозиційний блок» складається із двох великих груп впливу: крила Фірташа (телеканал «Інтер» та співголова фракції Юрій Бойко) і крила Ахметова (телеканал «Україна» та співголова фракції Олександр Вілкул). Ініціативу об’єднатися із «За життя» частина «від Ахметова» не підтримала: «У нас, у партії "Опозиційний блок", нічого не відбулося. Партія не уповноважувала Бойка підписувати жодні документи з Рабіновичем». І на каналі «Україна» про подію нічого не повідомили: ні цього дня, ні наступного, ні в підсумковому тижневику. При тому, що, взагалі-то, «Опозиційний блок» тут активно піарять: у жовтні «Сегодня» випустили про партію шість компліментарних сюжетів, протягом 2017 року – 80.

А от на «Інтері» 9 листопада святкували: «Політичне рішення, до якого готувалися давно, й от тільки сьогодні оформили. Опозиційні сили заявили про об’єднання», – повідомив ведучий Олексій Ліхман. У сюжеті подали звернення обох керівників новоспеченої платформи. Юрій Бойко критикував владу: «...Посварилась з усіма всередині країни, з усіма сусідами…» Дивно, що не згадали прикладів «української агресії» проти Росії, Польщі, Угорщини. Вадим Рабінович натомість закликав інші партії приєднатися до їх сили. Для цього вони мають бажати «установления мира», «прекращения экономического геноцида» і «создания независимой, нейтральной Швейцарии». Зазначимо, що принаймні перші дві ідеї розділяють, мабуть, усі політики в Україні, і тому важливо не те, до чого вони прагнуть, а яким способом. Наприклад, «Радикальна партія» закликає до економічного протекціонізму, а Юлія Тимошенко декларує ставку на креативність і технології. На жаль, про ідеологічну основу «Опозиційної платформи – За життя» у матеріалі нічого не розповіли.

Натомість анонімна кореспондентка повідомила: «Інтрига – чи буде єдиний кандидат від південного сходу – сьогодні знайшла своє вирішення. Буде». Звісно, участь у виборах інших умовно «просхідних» кандидатів, зокрема, екс-керівника Донецької ОДА Сергія Тарути, «Подробности» не розглядали. І про незгодне з рішенням Бойка крило «Опозиційного блоку» теж промовчали.

Навіть в інтерв’ю, яке Олексій Ліхман далі у випуску брав у Юрія Бойка, про цю «дрібницю» не згадали. Навпаки, співголова «Опоблоку» заявив, що «Половина руководства “Оппозиционного блока” присоединилась уже к этому решению. И 100%, исходя из той информации, которая у меня есть, наших партийцев на местах одобряют это решение».

У каналу «112 Україна» диспозиція інша. Тут, звісно, теж не згадали про якісь суперечності під час об’єднання. Зате до коментарів Рабіновича (7 секунд) та Бойка (10 секунд) додали текстову цитату Віктора Медведчука на 26 секунд. У вже традиційному для «112 Україна» форматі керівник політради «За життя» розповів, що члени платформи планують обрати єдиного кандидата в президенти та вже «погодили спільну участь наших представників у виборах до Верховної Ради». Останній факт викликає щонайменше два запитання: як у це «погодження» потім впишуться нові потенційні союзники й що воно означає для переможиці шоу «Кандидат»? Ірина Майстер на очах країни виграла «прохідне місце» у список «За життя», але як щодо спільної «Опозиційної платформи»?

Наступного дня «112 Україна» навіщось фактично повторив цей сюжет. Сюди знову вставили 13 секунд Рабіновича, 18 секунд Бойка та 33 секунди Медведчука. Останній прямо заявив, що платформа створена «для захисту інтересів жителів Півдня і Сходу та російськомовного населення». При цьому до нового «За життя» активно закликають приєднуватись інші політичні сили та громадські організації. Вони теж муситимуть захищати російськомовне населення? Рабінович учора говорив лише про мир, економіку та Швейцарію. Згадав Медведчук і головних ворогів нового об’єднання, що більше нагадують зміст шпаргалки «опозиціонера»: «Бойові дії на Донбасі, тарифний геноцид, корупція, кримінальна сваволя, злочинна влада, “хижацький націоналізм”, бідність українців і соціальна несправедливість».

Іронічно, що самопроголошені «опозиційні ЗМІ» так поверхнево висвітлили події в опозиції. Журналісти не додали до заяв політиків нічого: ні балансу, ні контексту. І йдеться не лише про відсутні заяви незгодних членів «Опозиційного блоку» чи незалежних експертів. «Інтер» забув про власну критику на адресу Рабіновича, без якої тут не обходилися майже рік. Обидва канали забули, як цього політика хвилювали поїздки Юрія Бойка в Москву. Ніхто не згадав навіть про вихід Рабіновича з «Опозиційного блоку», після якого політик звинувачував колег у «зраді» та роботі на владу. Це встигло змінитися за рік? Як із «не справжньою опозицією» (таку характеристику Рабінович давав «Опоблоку», коли виходив з нього) можна утворити «Опозиційну платформу»? Здивувала й «Україна», де про союз за участі улюбленої партії просто промовчали.

Нагадаємо, що це вже не вперше, коли «опозиційний» табір дає тріщини, а українські телеканали цього не помічають. Близькі ЗМІ навіть під час інтерв’ю з політиками не ставлять очевидних питань про проблеми в партіях, інші медіа просто ігнорують такі новини. Хоча країна наближається до виборів, а Юрій Бойко, наприклад, входить до п'ятірки лідерів серед кандидатів у президенти.

Можливо, українська політика тому й здається такою непередбачуваною, що тележурналісти замовчують усю важливу інформацію до останнього моменту?

Детальніше про ці та інші особливо яскраві матеріали тижня читайте в публікації «Відмежувалися. Моніторинг теленовин 5–11 листопада 2018 року».