«1+1» та саморуйнівна боротьба за Одеську кіностудію
Мало які великі телеканали випускають про себе так багато новин, як «1+1». Глядачі разом із журналістами переживають отримання ліцензій, напади на знімальні групи, звинувачення проти «розслідувачів», запити від НБУ та виселення каналу з будівлі. У всіх цих ситуаціях «Плюси» здаються правими, поки не починають маніпулювати. Після певної кількості сумнівних заяв, перекручувань і спекуляцій ти просто починаєш сумніватися, чи насправді все так просто. Останній приклад подібного — кампанія «1+1» із захисту інтересів свого гендиректора на Одеській кіностудії.
Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1 медіа», став основним приватним акціонером Одеської кіностудії у 2017 році. 50 % + 1 акцію установи досі контролює держава, проте в червні 2018 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала за законопроект, який би дозволив повноцінний перехід студії у приватну власність. Влітку «ТСН» випустила й перший сюжет про переваги приватизації.
Проте ця ідея сподобалася не всім. Окремі працівники кіно вийшли на акцію протесту, а народний депутат від БПП Олексій Гончаренко вніс правку, яка би забороняла приватизацію. 12 жовтня у «ТСН» вийшов новий сюжет, де журналісти вже активно дискредитували таких активістів і замовчували їхні претензії. Ще один сюжет вийшов всього за тиждень — 19 жовтня. Кількість маніпуляцій у ньому зашкалювала.
Ведуча Наталія Мосейчук анонсувала матеріал: «Більшість одеситів та експертів — за модернізацію майже сторічної Одеської кіностудії. Такі результати опитування оприлюднили сьогодні [...] Переважна більшість опитаних за європейський шлях кіностудії, хочуть бачити нове і сучасне кіно». Журналісти так і не пояснили, хто проводив опитування та які його точні результати. Маніпулятивно звучить і саме запитання — хто ж може бути проти того, щоби студія розвивалася? Гільдія кінематографістів Одеси, власне, й закидає приватним власникам, що ті планують не модернізувати студію, а просто скористатися землею. Разом із тим, хоч «ТСН» про це чомусь і не повідомила, 51 % одеситів справді висловилися за приватизацію установи на умовах збереження профілю її діяльності. Опитування проводив Київській міжнародний інститут соціології.
Розповідь про модернізацію підміняє розмовами про приватизацію на початку сюжету й кореспондентка: «Щоб зберегти свою гордість, одесити готові підтримати реновацію та оновлення студії [...] Більшість упевнені, фінансувати її розвиток мають приватні інвестори». Далі слово бере голова правління студії Андрій Осіпов: «Одеська кіностудія — це активний учасник кінопроцесу. У нас на сьогоднішній день є десять проектів, в яких Одеська кіностудія за минулий рік прийняла участь, у тому числі два власних проекти». У Гільдії кінематографістів інша думка: «За последние десять лет не снято ни одного (!) своего фильма с эмблемой “Бригантинки”». Там запевняють, що «с 2009 года киностудия перестала выпускать “фильмы собственного производства”, а переключилась на оказание услуг другим кинопроизводителям». «1+1» не подає глядачу позицію цієї сторони й не перевіряє слів пана Осіпова. Натомість ситуацію також коментує Олександр Ткаченко: «Ми хотіли б [...], щоб тут був створений сучасний технологічний сервісний майданчик для зйомок, для постпродакшену...» Гільдія кінематографістів закидає пану Ткаченко те, що гучні обіцянки він давав і раніше, але чомусь досі їх не виконав. Ще з 2005 року бізнесмен був партнером попереднього головного приватного акціонера студії Сергія Тарути.
Про якісь протести кореспондентка згадує лише наприкінці повідомлення: «Маніпуляції навколо приватизації, навпаки, шкодять реноме студії і відлякують потенційних інвесторів, як ось ці два десятки протестувальників. Співакціонер кіностудії та гендиректор “1+1 медіа” Олександр Ткаченко певен: за пікетами насправді винятково політика». Журналісти натякають на причетність до акції «Свободи», екс-губернатора Одещини Миколи Скорика та керівництва Держкіно. Останньому в особі Пилипа Іллєнка надали змогу спростувати закиди.
Але при цьому журналісти так і не пояснили, які ж вимоги висувають активісти (припустімо, навіть із політичних мотивів). Наприклад, вони стверджують, що екс-працівників студії лишили без законних акцій підприємства. Є в Гільдії кінематографстів і претензії до майбутнього тендеру на державні акції, буцімто заниженої вартості установи та маніпуляцій із нерухомістю. Звісно, деякі з цих закидів звучать надто емоційно, а окремі історії (буцімто Оксану Марченко взяли в «Танці із зірками», аби Медведчук проспонсорував студію) тхнуть відвертою замовністю. Та раз уже «1+1» узявся висвітлювати конфлікт навколо компанії, потрібно повноцінно його висвітлювати, й перш за все з коментарями незалежних експертів.
Інакше подібною активністю журналісти лише копають публічну яму Олександру Ткаченку. Судіть самі: канал активно випускає матеріали про приватизацію державного майна своїм гендиректором. У цих сюжетах журналісти сумнівно посилаються на соціологічні опитування та дають слово лише наближеній до себе стороні конфлікту. Противників приватизації «ТСН» лише дискредитує, замовчує їхні вимоги та приписує суто політичні мотиви. І як після такого повірити, що з цією історією все чисто?
Детальніше про цей та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Хороший Рабинович повернувся на “Інтер”. Моніторинг теленовин 15–21 жовтня 2018 року».