Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 16–21 липня 2018 року. 

Make Trump Great Again

Погодьтеся, ви зовсім не здивовані, що «Інтер» відбілює Дональда Трампа з першого дня його президентства. Можливо, телеканал просто вигороджує всіх, кого підозрюють у зв’язках із Росією і з ким працював Пол Манафорт? Хай там як, а черговий привід захистити найгіршого, на думку американських істориків, президента в історії США в «Подробностей» з’явився 17 липня, після зустрічі останнього з президентом Росії Володимиром Путіним.

Топовою міжнародною новиною цього дня на українських телеканалах стала реакція американців на зустріч президентів напередодні. Реакція, яку, власне, досить повно висвітлив «Інтер»: «Десятки тысяч лайков получают посты, в которых главу государства критикуют. И очень жестко. СМИ тоже не просто критичны: в редакционных статьях — обвинения в сговоре», — розповідає ведуча Наталя Бєлишева.

Далі кілька подібних звинувачень цитує також кореспондент Дмитро Анопченко: «“Президент Дональд Трамп стоял рядом с противником США и, похоже, был на его стороне”, — заявляет USA Today. И добавляет: “Каковы же интересы главы государства?”».

На цьому місці, себто після переказу звинувачень на адресу Трампа, більшість колег «Інтера» й закінчили свої сюжети. Таким чином, звісно, порушивши баланс думок. А от «Подробности» вирішили своєрідний баланс дотримати й почали активно виправдовувати очільника Штатів.

«Газеты, по сути, не только и не столько свое мнение сейчас выражают, сколько формируют общественное мировоззрение и наперед формулируют те месседжи, что будут в речах противников Трампа», — розповідає свою думку кореспондент, дивлячись у камеру і тримаючи газети в руках. Таким чином, пан Анопченко фактично спростовує все щойно озвучене, видаючи критику за звичайну роботу на конкурентів президента. І повторюючи меседжі Трампа про корумповані медіа. Чому журналіст узагалі вирішив, що згадані ним New York Times та Boston Globe наперед формують меседжі для політиків? Із власного досвіду?

Кореспондент каналу «Інтер» звинувачує New York Times у роботі на політиків.

Після цього кореспондент переходить до числових спростувань: «Разумеется, хватает и тех, кто Трампа поддерживает, причем безоговорочно. И смогут ли критики изменить страну? [...] По данным Rasmussen Reports, каждый пятый сказал, что благодаря этой встрече через год отношения США и России станут лучше, чем теперь. Почти столько же уверены, что все, наоборот, ухудшится. А 42 % американцев признались социологам: думают, что между Вашингтоном и Москвой ничего не изменится». При цьому підтримка самих дій Трампа на зустрічі коливається від 41 % до 31 %. Але щоденне дослідження Rasmussen і справді підтверджує подальші слова журналіста: «Что же касается рейтинга самого Трампа, то скандал на нем не отразился». Тут би знадобилися пояснення експертів, наприклад, як у The Washington Times, що, можливо, успіхи американської економіки утримують рейтинги Трампа. Без цього глядачам, радше за все, лишається тільки думати про якість критики, яка навіть не впливає на рейтинги.

І фінал із позитивом від Петра Порошенка: «Президент Украины отметил, что Трамп не сдал позиций в отношении Украины. Он подчеркнул, что США по-прежнему считают аннексию Крыма незаконной».

Постає лише одне запитання: а чому, власне, всі так критикують очільника Штатів і чому Президент України вимушений «підкреслювати», що США досі вважають Крим українським? Якраз про це «Інтер» розповісти забув. Тут не згадали про жодну конкретну претензію до Трампа і про жоден сумнівний момент зустрічі. Наприклад, коли найжорсткіший до Росії президент в історії (самовизначення Трампа) фактично заявив, що довіряє Путіну так само, як своїм спецслужбам. Чи коли назвав «неймовірною пропозицією» ідею лідера РФ допомогти США з розслідуванням проти 12 російських агентів, які буцімто зламали сервери Демократичної партії у 2016 році. Чи коли напередодні заявив, що відносини Росії та США ніколи не були гіршими через американську дурість. Анексія Криму, підтримка бойовиків на Донбасі, підтримка Асада в Сирії, вбивства у Британії та втручання в американські вибори, очевидно, на другому місці. Трамп узагалі не сказав про Росію нічого погано, а на пряме запитання про вину цієї країни хоча б у чомусь заявив, що винні обидві держави. Про мову тіла Трампа під час зустрічі можете просто почитати тут. І річ не в тім, згодні ви з тим, що це проблема, чи ні. Руч у тім, що «Інтер» це просто замовчав.

У результаті «Подробности» наче й переказали реакцію на зустріч. Проте забули розповісти, що її спричинило, й тут же характеризували все це словами, мовляв, «формулируют те месседжи, что будут в речах противников Трампа».

Нові досягнення Гройсмана: новини без власних назв

У червні Mediasapiens уже писав про те, як стрімко з новин про Володимира Гройсмана зникають конкретні числа та інформаційні приводи. 18 липня телеканал ICTV додав до переліку того, чого не згадують у новинах про Гройсмана, ще й власні назви. Тепер матеріал «Фактів» про прем’єр-міністра більше нагадує якусь настанову для співробітників:

«Прем'єр Володимир Гройсман висловлюється за заборону надмірних виплат, винагород та бонусів у державних компаніях. За його словами, і зарплати, й премії мають бути достойними, щоб представники державних компаній не займалися корупцією. Але глава уряду проти фантастичних цифр і надмірних премій. Володимир Гройсман просить жадібністю не ображати український народ. Глава уряду закликав Міністерство економічного розвитку визначити межу таких сум», — повідомила ведуча Олена Фроляк.

Усе це повідомлення займає 27 секунд та розташоване між новинами про новий транспортний літак і новими подробицями харківського ДТП. Зверніть увагу, що в матеріалі немає жодного числа, жодної власної назви, крім імені прем’єра та назви Мінекономрозвитку, жодного інформаційного приводу, жодного означення, де, коли й чому Гройсман висловив таку думку, й жодного джерела, звідки взяли інформацію журналісти. Фактично ICTV спромігся створити новинне повідомлення, в якому із п'яти класичних запитань новини (хто, що, коли, де, чому?), журналісти відповіли лише на «хто?» й частково «що?».

«Українська правда» теж повідомила про цю ініціативу прем’єра. От тільки тут подали бекґраунд про високі премії чиновників, зокрема в «Нафтогазі», й розповіли, що Гройсман не просто так поговорив: присутні проголосували й очільник уряду «доручив якнайшвидше оформити рішення і за три дні подати йому документ на підпис».

Дивно й те, як у випуску ICTV розташували цей сюжет. Адже першою новиною дня стало саме засідання Кабміну, щоправда, йшлося в матеріалі лише про контрабанду лісу. І потім, після п’яти інших новин, знову уряд і знову те ж засідання. Чому ж журналісти в такий спосіб не згадали про інші, конкретні рішення того дня: пробний перепис населення у 2019 році, стратегію переходу на низьковуглецеве виробництво, ухвалення постанови «Про Координаційну раду з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки»? Мабуть, тому що вони звучать менш піарно, ніж обіцянки боротися з абстрактними багатіями.

Баланс у природі проти балансу в журналістиці

У телевізійному піарі все помітніше місце посідає тема екології. На «Інтері» цим виділяється народний депутат Сергій Рудик, на «Україні» розповідають про те, як природу захищають заводи Ріната Ахметова.

4 липня Сергій Рудик оцінював на «Інтері» нову міжнародну кліматичну політику. Цього дня відбулися парламентські слухання стосовно запобігання змінам клімату. Ведуча Катерина Лисенко розповідає, що там «выступали представители министерств и парламентских комитетов», але в новини потрапив лише член бюджетного комітету та фракції БПП Сергій Рудик. Замість міжнародної політики та змін клімату депутат із-за трибуни розповідав колегам про їхні ж дії: «Парламент учора ухвалив дуже важливий законопроект, який забороняє вирубку лісів [...] Це перемога. Це не панацея. Збільшили адміністративні штрафи [...] Це теж великий плюс. Треба говорити...»

14 липня цей же політик боровся на «Інтері» за чисті річки — прийшов із Партією зелених на акцію в Києві, де показував брудну воду та розповідав про мертву рибу: «Якщо ви зараз це відкриєте, повірте мені — про цю акцію дізнаються всі в окрузі кілометра». Також він просував законопроект про кримінальну відповідальність за забруднення річок і запитував, «куда ушли деньги» на охорону природи. Із представниками Держагентства водних ресурсів тим часом ніхто не говорив, а дарма. Там розповіли і про проблему («В бюджеті немає необхідних грошей»), і про вже прийняте рішення та його наслідки («Ми очікуємо понад 200 млн грн»). Раніше Рудик піарився на темі захисту річок 7 липня, на День Дніпра: «Візьміть з собою великий пакет сміття, і для початку очистимо хоча б наші узбіччя річкові». Але в тому сюжеті фігурували й справжні експерти. Річками Рудик також переймався 23 червня, коли, за словами кореспондента, «отлично посодействовал в выделении почти пяти миллионов» на очисні споруди Черкащини.

17 липня народний обранець боровся вже із контрабандою лісів: «Сергей Рудык считает, что это приведет к экологической катастрофе, в частности к снижению уровня воды в реках. И предлагает ввести уголовную ответственность». Насправді депутат нічого не пропонує, адже відповідний законопроект підтримали ще 3 липня. Й у своєму коментарі Рудик його просто переповідає: «Ухвалили законопроект, згідно з яким за вирубку дуже серйозно посилюються адміністративні штрафи...» Потім згадує про свою ініціативу з відповідальністю за забруднення річок. Зазначимо, що в авторах ухваленого законопроекту (Президент його потім ветував) Сергія Рудика немає. Детальніше про проблеми українських лісів журналісти також не розповідають.

Не знаємо, що змусило Сергія Рудика думати, що екологія — хороша тема для піару. Зрештою, Партія зелених, із якою він ходив на акцію, востаннє була в парламенті третього скликання (у 1998–2002 роках), а на виборах 2014 року набрала 0,25 % голосів. З іншого боку, такі новини могли би стати принаймні корисною темою для глядачів і привнести екологічні питання в порядок денний. Проте поки що в порядку денному лише Сергій Рудик.

На «Україні» 16 липня розповідали, як Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат Ахметова «защищает природу», а точніше заказник Візирка. «Комбинат защитил рекреационную территорию от приватизации», — розповідає Юлія Дроник. За дивним збігом, усього за два тижні до цього Міністерство екології внесло Інгулецький ГЗК до «Топ-сотні основних підприємств-забруднювачів» як третього найбільшого утворювача відходів у державі. За ще дивнішим збігом, у сюжеті про екологію цього не згадали.

Загалом, як із багатьма іншими подібними темами, ЗМІ використовують захист довкілля як позитивний іміджевий фон для політиків та своїх власників. При цьому про реальний захист довкілля, який включає щось більше, ніж фрагментарний переказ законів, демонстрування мертвої риби та самовихваляння, журналісти не розповідають.

Перевагу на телеканалах отримали:

Володимир Гройсман — дев’ять новин із повітря отримав на свою користь прем’єр. По три від ICTV та «Інтера», дві від «України» й одну від «1+1».

«Опозиційний блок» — партія засіяла три телеканали й зібрала одразу десять піарних сюжетів. Сім на «Інтері», два на «Україні» й один на ICTV.

Володимир Омелян — паркет про міністра інфраструктури порушив чотиримісячну серію новин без ознак замовності на «UA: Першому».

Олег Ляшко — на темі металургійних мит усього раз свого улюбленця пропіарили на «Україні».

Сергій Каплін — депутат тричі з’являвся на «Інтері» в компанії своєї колеги Наталії Королевської.

Сергій Рудик — екологія подарувала парламентарю одну сумнівну новину на «Інтері».

Олександр Фельдман — меценатство харківського народного депутата рекламував «Інтер».

Юлія Світлична — по одній піарній новині від «Інтера» та «України» очільниця Харківської ОДА заробила за медичну реформу в області.

Арсеній Яценюк — у ролі експерта-міжнародника лідера «Народного фронту» піарили на «Україні».

«Дніпроазот» — лобізмом компанії Ігоря Коломойського двічі займалися на каналі цього олігарха «1+1». Цього разу з камео члена його ж партії «Укроп» Олександра Дубініна та «соціаліста» Іллі Киви.

Фонд Леоніда Кучми — тестя власника каналу Віктора Пінчука піарили на ICTV.

Українська православна церква (Московського патріархату) — про Міжнародний форум у Києво-Печерській лаврі розповідали на «Інтері».

Валерій Запорожан — уже екс-ректора Одеського медичного університету двічі відстоював «Інтер».

Критика:

«Нафтогаз» — на рахунку компанії ще два незбалансованих критичних повідомлення від «Інтера».

Вадим Рабінович — уже другий тиждень поспіль глядачам «Інтера» не нагадують про «статки», «подвійне громадянство» та інші «злочини» народного депутата. Збіг?

Детальніше про ці та інші порушення читайте в публікації «Таємне послання від Гройсмана і працьовитий “Опоблок”. Моніторинг теленовин 16–21 липня 2018 року».