Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 4–10 червня 2018 року.

Діти в теленовинах: забагато облич, замало фактів

Деяким українським тележурналістам не варто знімати матеріали про дітей. Один етичний прокол можна вважати випадковістю, другий — збігом, третій — уже тенденцією. А четвертий, п’ятий, шостий, сьомий? Урешті, «Україна» та «1+1» цього тижня ще раз довели: вони або використовують приватні трагедії для рейтингів, або щиро не розуміють, що таке журналістська етика.

Ведуча «України» Анна Панова 6 червня розповіла глядачам: «Покончил с собой, узнав свою оценку за экзамен. 9-класник столичной школы выпрыгнул из окна. Расстроился из-за плохого балла, предполагают одноклассники. Но их родители, на правах анонимности, рассказали: ученика унизил учитель (оголошуючи оцінку з математики. — MS)».

Далі в сюжеті, щоправда, виявляється, що причин трагедії ніхто не знає. У школі запевнили, що оцінки не оголошують, а вивішують, та й спілкування «було дуже коректним». Однокласники не вірять у версію з самогубством через бали: «Максимум, что ему могло стать плохо. Но это не тот человек, который мог бы спрыгнуть с окна». А з батьками хлопця журналісти взагалі не поговорили, адже ті «сегодня хоронят сына».

Це похвальна повага до біди сім’ї, якщо не врахувати, що «Сегодня» на всю країну назвали ім’я їхньої дитини, показали її фото та школу, вхідні двері квартири, місце, з якого вона стрибнула, та пляму на місці, куди впала. А ще поширили плітки про ніким не підтверджені версії смерті й численні роздуми сусідів, які, за словами кореспондентки Зоряни Степаненко, «в шоке». Останні, до речі, й виступили в сюжеті джерелом більшості інформації, от тільки самі були в ній не дуже впевнені: «Что-то там плохо сдал. В школе, наоборот, вроде по информации подтвердили...». Процитували також одну анонімну сусідку та відгуки про школу на форумах.

Закінчується повідомлення коментарями психолога та кореспондентки, які переконують, що погані оцінки (а коли підтвердилося, що справа в них?) — це не страшно й, узагалі, «это ведь просто цифра, часто зависящая от субъективных факторов. И уже точно не отражающая уровень развития ученика». Мабуть, так само, як і цей сюжет «точно не отображает уровень развития журналистов».

На «1+1» на етичну катастрофу змогли перетворити радісну подію 7 червня. Додому повернулася 16-річна дівчина, яка зникла за три дні до цього й про чию історію напередодні розповідали в «ТСН». Останній факт журналісти згадували в матеріалі кілька разів, начебто це саме їхнє повідомлення мало не врятувало студентку.

Проте це було далеко не найгіршою частиною матеріалу. Справа в тому, що, як заявляє кореспондентка Ольга Нескородіна, «попереду у дівчинки медичні огляди і спілкування з поліцією». Тобто, ймовірно, дівчині ще не надали професійної допомоги, хоча вона, як виявляється із сюжету, могла пережити насильство. А що потрібно робити з дівчиною, яку «чоловіки» викрали з зупинки та три дні протримали невідомо де і як? Звісно, розпитувати на камеру.

Більшість сюжету складається із просто жахливих кадрів. Дівчина втомлено та розгублено дивиться вниз, а ще «ховається за маму і майже весь час мовчить», як описує журналістка. Тож «за неї говорить мама». Сама 16-річна за весь матеріал говорила лише двічі. Спочатку сказала, що не пам’ятає, що з нею було. А потім, вибачте за художність, на запитання мами, чи хоче вона покарання для зловмисників, відповіла сповненим болю шепотом: «Хочу забути».

Отже, підсумуємо, якою реальною інформацією володіли канали та що вони повідомили. «Україна» точно знала лише, що дев’ятикласник скоїв самогубство, але подала також чутки про причини вчинку, його школу та вчителів. Показала фото хлопця, його ім’я та місце смерті. «1+1» точно знав лише, що 16-річна дівчинка повернулася додому. Але, не поспілкувавшись із жодною профільною службою, вирішив допитати саму постраждалу: показав її обличчя, родину, ім’я та закинув в ефір припущення про насилля над неповнолітньою. Прогнозувати, як на стан сім’ї загиблого та публічне майбутнє постраждалої вплине подібна журналістика, ми не будемо.

Ці сюжети, жертвуючи етикою, привертають увагу глядачів та, як наслідок, кошти рекламодавців. І єдиний спосіб натякнути каналам, що подібне неприпустимо, — перестати дивитися та спонсорувати такі новини. Адже це все одно не журналістика.

«Аграрний» фестиваль на «Інтері»

На «Інтері» 9 червня вирішили трохи відволіктися від політики та розповісти про культурну подію: фестиваль щасливих селян. Жартуємо. У матеріалі було одразу двоє ласих до піару обранців та купа політичних заяв.

Ведуча Катерина Лисенко анонсує новину: «Возрождение Украины начинается с села. Под таким слоганом сегодня прошел фестиваль в Черниговской области».

Далі саме ідея відродження стає для матеріалу головною. Після короткого вступу з людьми, «Подробности» надають слово місцевому депутату та члену Аграрної партії Валерію Колоші. Той стоїть на фоні банера рідної політсили й розповідає: «Споконвічно перше утворилося село, кругом села вся інфраструктура, і коли село — це колиска нації, колиска відродження економіки країни». Також партійці вимагали у влади зайнятися проблемою вимирання села, яка «актуальна как никогда».

Є в сюжеті й коментарі учасників фестивалю. Одна жінка вважає, що молодь повинна «залишатися там, де вони народилися, розвивати бізнес, створювати майбутнє». Інша розповідає про село майже жертовні речі: «Якби тяжко не було на селі, ми просто зобов'язані підтримувати, нести це в народ, переповідати нашим дітям і внукам і правнукам. Щоб майбутнє України було за Україною».

Обрамляє сюжет повернення до коментарів Аграрної партії, спочатку у виконанні кореспондентки Марини Григорян: «Для того, чтобы возродить украинское село, много не нужно, уверены “аграрии”. Меценатство, благотворительность и развитие налоговой системы». На жаль, детальніше про цей план ніхто в новині не розповідає, хоча він і дуже інтригує. Річ у тім, що держава вже начебто займається бюджетною «благодійністю» в селах та й для звичайного нарощення фінансування зазвичай вживають інші вислови. Імовірно, йдеться саме про приватних «благодійників» та «меценатів», що мають просто так давати гроші на село. Адже «благодійність» закон України визначає як діяльність, що «не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації». Тобто йдеться не про інвестиції, капіталовкладення чи розвиток будь-якого бізнесу, а саме про односторонні благодійні пожертви. Хоча у програмі Аграрної партії вираз «заохочення благодійництва та меценатства, вдосконалення податкової системи» вживається лише в контексті фінансування закладів культури взагалі.

У фіналі повідомлення з’являється лідер «аграріїв» Віталій Скоцик. Він розповідає про надзвичайну вагу аграрного виробництва в економіці України (що правда), а потім переходить до чергової романтизації праці: «Так склалося, що люди, які працюють на землі не із-за того, що хтось їх зобов'язує, а із-за того, що це покликання в серці. Подивіться в очі людей, наскільки вони ожили, вони важко працюють».

Отже, як ми й заявляли на початку, головною ідеєю цього сюжету стало «відродження». По-перше, звісно, відродження Аграрної партії у стінах парламенту. По-друге, ймовірно, відродження середньовічного села. Від численних заяв на фестивалі практично віяло романтизацією важкої селянської долі та бажанням повернути минуле. Додатково цей ефект підсилювали етнічно-історичний фон заходу (вишиванки, ручна праця, народні пісні й танці) та позбавлені конкретики заяви політиків.

Валерій Колоша хоч і казав про «колиску відродження економіки країни», чомусь не згадував про інноваційні технології та інші ідеї з підвищення ефективності праці. Віталій Скоцик розповідав, що «аграрне виробництво є на сьогодні основою національної економіки», але селу (тобто фермерським господарствам) в аграрному ВВП належить менше 10 %. І взагалі експерти б’ють на сполох через занепад окремих господарств на фоні «латифундистів».

Виходить три варіанти. Або «Інтер» робив сюжет про фестиваль і порушення полягає в тому, що туди додали надто багато незбалансованої політики. Або «Інтер» робив сюжет про відродження села й порушення полягає у відсутності думок експертів, чисел та бекґраунду. Або «Інтер» робив сюжет про івент Аграрної партії й порушення полягає в самому існуванні подібного прихильного до політсили матеріалу. Хай там як, а якісної новини в журналістів «Подробностей» не вийшло.

«Україна» та «вогняні професії» Ахметова

MediaSapiens уже кілька разів писав про унікальну для «України» ситуацію, коли канал олігарха не лише лобіює інтереси й піарить власника, а ще й шукає йому працівників. Імовірно, найкращий сюжет цього циклу вийшов 5 червня, коли «Сегодня» намагалися виставити роботою мрії комбінат ім. Ілліча в Маріуполі.

Починається матеріал настільки епічно, що навіть трохи смішно. За кадром грає пафосна музика й кореспондентка Юлія Дроник каже: «Кирилл Васинев всегда хотел связать судьбу с этой огненной профессией». У кадрі при цьому якийсь хлопець за пультом рухає джойстик. Журналістка продовжує: «В свои 23 года у него уже седьмой разряд по специальности [...] На его глазах рождается жидкая сталь».

«Огненная профессия»

Далі глядачам розповідають про звичніші речі: вміст місцевого соцпакету, можливості освоєння нових професій та стрімке кар’єрне зростання: «Через пять лет вы можете дорасти до заместителя начальника цеха». Скільки ж у нього заступників? Особливий акцент у кадрі роблять на навчанні працівників: тут вам і класичні парти, й віртуальні симулятори. А ще в заводу Ахметова є програма «молоді лідери»: «Каждый из работников, имеющий желание, может себя проявить, свою инициативу, проявить, показать свои навыки и знания в определенной сфере», — розповідає місцева керівниця відділу персоналу. Як «молоді лідери» працюють, щоправда, ніхто не пояснює: учасники програми дають якісь поради керівництву чи йдеться про конкурс талантів?

Не забувають журналісти і про найголовнішу частину будь-яких кадрових пошуків — перелік вакансій: «Популярные рабочие специальности комбината — слесари-ремонтники, электромонтеры оборудования, крановщики».

А от про що журналісти не згадали, — це про загрози роботи на металургійному заводі. У липні минулого року тут загинуло троє людей, у червні цього року — один. Також у червні підприємство допустило забруднення навколишнього середовища і змушене було аварійно зупинити конвеєр.

Тож «Україна» всерйоз узялася за піар заводів свого власника й розширила кількість прийомів. Тепер до звичайного опису соцпакету та кількох щасливих працівників додають епічний звуковий ряд, акцент на сучасних технологіях і можливостях для самовираження молоді. Незаангажованих думок та суспільної важливості поки чекаємо.

Олег Ляшко вміє ставити запитання...?

Не так давно MediaSapiens уже писав про різюче індиферентне ставлення каналу «Україна» до того, який контент із Олегом Ляшком показували в ефірі. Журналісти здебільшого просто коротко описують положення народного депутата у просторі й виділяють йому хвилину часу для будь-яких дійств: від звичайного популізму до весільних церемоній. І все ж матеріал 7 червня може вразити навіть скептиків.

Ведуча Анна Панова описала суть події рівно за 11 секунд: Ляшко виступав у парламенті. Далі 69 секунд говорив лише лідер Радикальної партії. На екрані був напис «Требования радикалов», але в тім-то й річ, що жодних вимог чи будь-яких ствердних речень політик за більш ніж хвилину не озвучив.

В ефірі новин загальнонаціонального каналу Олег Ляшко ставив запитання. Цитуємо його повністю: «Як ви збираєтесь зупиняти масову трудову міграцію? Коли ви піднімете мільйонам українців зарплати? Коли ви перерахуєте мільйонам українців, зокрема колишнім колгоспникам, пенсії? Коли ви наведете лад на митниці, щоб не було контрабанди? Що ви можете сказати для молоді, 56 % якої хоче виїхати за кордон? Тому що з цією політикою, яку проводе влада, вони не бачать майбутнього. Що ви можете сказати для онкохворих 1,5 млн українців? Що ви можете сказати багатодітним сім'ям і молодим хлопцям і дівчатам, які бояться народжувати дітей, бо їм немає де жити, де заробляти і за що купити пачку памперсів?»

Це вже навіть не смішно. Ми часто жаліємося, що до матеріалів журналістів потрапляють коментарі політиків, у яких ті не кажуть нічого важливого, але ж Олег Ляшко не сказав нічого взагалі. Тобто, це не те що не матеріал для новини, це, по суті, навіть не інформація як така. Здається, народному депутату час робити щось справжнє, інакше «Сегодня» перейдуть на новини про його існування.

Перевагу не телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — про заклики та заяви Президента без особливої потреби журналісти розповідали чотири рази. По два сюжети на «Інтері» та «Україні».

Володимир Гройсман — інвестиції, пожежі та звільнення колеги тричі виводили прем’єра на піарний п’єдестал. До просування політика по разу долучилися ICTV, «Україна» та «Інтер».

Андрій Парубій — незбалансовано привітання від спікера з приводу успішного голосування за Антикорупційний суд передавав «1+1».

Олег Ляшко — лідера Радикальної партії цього тижня лише чотири рази піарила «Україна».

Сергій Каплін — політик тричі піарився на «Інтері», зокрема, вкотре заявляв про свої плани брати участь у виборах.

Сергій Рудик — ще один член БПП на «Інтері» піарився двічі: зустрічався з молоддю та вирішував проблеми пансіонатів.

Борис Колесніков — про інвестиції члена «Опоблоку» в молодь тричі звітували на «Україні» й один раз на ICTV.

Аграрна партія — фестиваль партії на свято піару перетворив «Інтер».

Дмитро Фірташ — інтереси хазяїна щодо «Каховки протеїн агро» продовжують лобіювати на «Інтері». Цього тижня випустили три сюжети.

Василь Хмельницький — компанію бізнесмена у вигідному світлі презентував ICTV.

Ірина Акімова — про виставку картин екс-заступниці голови адміністрації Януковича розповідав «Інтер».

Критика:

Олександр Лінчевський — двічі заступника в. о. міністра охорони здоров’я незбалансовано критикували на «Інтері». Один раз чорним піаром чиновника та Уляни Супрун займалася «Україна».

«Нафтогаз» — однобоку критику компанії продовжив «Інтер».

Михеїл Саакашвілі — «Україна» поновила анонси розслідувань про екс-очільника Одеської ОДА.

Надія Савченко — презумпцію невинуватості щодо народної депутатки порушили на 5-му каналі.

Не було жодного матеріалу про Вадима Рабіновича від «Інтера»!

Загалом експерти «Детектора медіа» нарахували протягом тижня 39 сумнівних сюжетів. На «Україні» їх вийшло двадцять, на «Інтері» — чотирнадцять, на ICTV — три, на 5-му каналі та «1+1» — по одному.

Детальніше про ці та інші порушення читайте в публікації «Скандали, інтриги, Антикорупційний суд. Моніторинг новин 4–10 червня 2018 року».