Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 26 березня — 1 квітня 2018 року.

«1+1» на захисті людей Коломойського Прилісненської громади

Загальнонаціональний телеканал «1+1» доволі часто розповідає про життя волинського комунального підприємства «Волиньприродресурс» (раз, два, три), заснованого, аби освоювати корисні копалини регіону. Можливо, це тому, що в «ТСН» переймається життям місцевих громад, можливо, тому що створили та керують «Природресурсом» люди, пов’язані з «Укропом», а за його дозволи буцімто заплатив Ігор Коломойський. Є й третій варіант — компанія часто потрапляє в халепи і має справу із правоохоронними органами, а журналісти рятують її імідж. Рік тому, наприклад, ГПУ розслідувала буцімто незаконне отримання підприємством спецдозволів, у Волинській облраді навіть проводили обшуки. Ця справа, щоправда, нічим не завершилася, адже, як повідомляє Центр протидії корупції, ГПУ прострочила дату звернення до суду. 30 березня вже цього року на «1+1» взялися розповідати про нову історію за участі «Волиньприродресурсу» та правоохоронців. Цього разу через призму «тиску» силовиків на Прилісненську громаду.

«Бурштиновий скандал на Волині. Прокуратура без рішення суду вилучила документи в одної із місцевих громад лиш через те, що та хотіла співпрацювати з комунальним підприємством. Останні мали провести геологічну розвідку на 8 гектарах і визначити, які поклади корисних копалин є там», — повідомила 30 березня ведуча Лідія Таран.

Далі про тиск на себе детальніше розповідають представники Прилісненської громади, акцентують також на незаконності дій прокурорів та, навпаки, законності — «Волиньприродресурсу». «Комунальне підприємство заснували торік за рішенням обласної ради. Воно мало вирішити проблему нелегального видобутку бурштину та корисних копалин на Волині. Облрада місяцями збирала документи та дозволи, дотримувалася кожної букви закону», — заявляє, очевидно, експерт із «букв закону», кореспондент Олександр Романюк. Як ми вже згадували вище, зокрема, Центр протидії корупції та програма «Наші гроші» мають із цього приводу іншу думку. Два місяці тому ЗМІ розповідали про те, як Генпрокуратура фактично узаконила нелегальні ліцензії «Природресурсу», прострочивши дату звернення до суду. Справу про видані без аукціону спецдозволи порушили в ГПУ рік тому.

Суперечливі факти в сюжеті стосуються й дій Прилісненської громади. «Прокуратура написала громаді листа, де вимагала дістати усі копії документів і про рішення, і про те, яку саме ділянку мали дослідити. Громада копії надала. А вже через два дні прокурори прийшли без рішення суду вилучати документи», — розповідає кореспондент. Можливо, це й правда, але в офіційній відповіді від 28 березня громада вказувала прокуратурі, що «надто стислі строки не можуть бути витримані», і лист правоохоронців буде розглянутий у строки «звичайного запиту на інформацію». Силовики прийшли з обшуком не через два дні, а вже 29 березня. Тож чи встигла громада надати копії документів — запитання.

Проте найбільше запитання викликає інше — а навіщо правоохоронці приходили вилучати документи? У трихвилинному сюжеті «Плюсів» жодного разу не згадують причин дій прокуратури, крім «лиш через те, що та хотіла співпрацювати з комунальним підприємством», «проблеми у громадськості почалися через співпрацю з “Волиньприродресурсом”». Насправді проблема полягає в тому, що «Волиньприродресурс», яку Прилісненська громада попросила провести георозвідку, буцімто не має дозволу на таку діяльність. Хоча місцеві чиновники це заперечують.

У результаті весь сюжет «1+1» виходить просто позбавленим сенсу, адже замість обговорювати фактичні закиди прокуратури (має «Природресурс» дозволи чи ні), журналісти й чиновники розповідають про деталі обміну документами, реєстрацію самої «Волині» та докази тиску, на кшталт цього: «У Волинській області інші громади уже передали більше 200 гектарів приватним, а не комунальним компаніям. Втім, до них прокурори чомусь не навідувалися». До чого тут передача землі й приватні компанії, якщо йдеться про факт наявності дозволу в конкретного підприємства? Якщо в «1+1» хочуть нарешті довести глядачам законність існування та дій регіональної компанії, то, мабуть, варто почати говорити про факти й документи.

Інтерв’ю «у Ані»

«Політичні» студійні інтерв’ю «Сегодня» давно перетворилися на такий же невід’ємний атрибут цієї програми, як і новини про благодійність Ріната Ахметова. Олег Ляшко, Сергій Тарута, Борис Колесников та значно рідше їхні союзники щотижня приходять сюди, щоб розповісти, що вони думають про останні події в Україні та як би вони змінили ситуацію, якби були не просто народними депутатами й очільниками фракцій. Єдине, що відрізняє ці виступи від повноцінного відеоблогу, — це ведучі, що час від часу отримують слово. 30 березня цю роль виконувала Анна Панова, або ж, для Бориса Колеснікова, просто «Аня».

Співголову партії «Опозиційний блок» традиційно представили на «Україні» як «керівника опозиційного уряду». Ми ж традиційно нагадуємо, що «тіньовий уряд» — цей той, який планує перенести столицю в Канів. Перше запитання до «опозиційного прем’єра» стосувалося міжнародних подій, зокрема, масової висилки російських дипломатів: «По вашему мнению, сможет ли мировое сообщество заставить Россию пойти на уступки? Ну, как минимум признать химическую атаку на территории Британии?»

Відповідь Бориса Колеснікова виявилися специфічною. Він поставив під сумнів, що Росія має відношення до отруєння Сергія Скрипаля, та заявив про шкоду для України від висилки дипломатів: «Ну, во-первых, это надо всё доказывать. На самом деле, я думаю, что для Запада это символическое решение. Они показали свою солидарность. Украина поддержала свое решение, таким образом лишила всех граждан Украины, работающих в Российской Федерации от Владивостока до Санкт-Петербурга консульской поддержки». Анна Панова, варто віддати їй належне, уточнила політику, що Україна вислала з РФ не всіх дипломатів, і перепитала, чи вважає той, що ми не мали підтримувати Британію. Опоблоківець відповів ствердно: «По вопросу отравления мы не должны были [...] Просто надо действовать в национальных интересах со своим прагматизмом. Великобритания высылала своих дипломатов, российских дипломатов, когда была нарушена территориальная целостность Украины, высылала?» Далі «опозиціонер» заявив, що в питаннях втрачених територій ми повинні апелювати до країн Будапештського меморандуму — США, Великобританії та, на рівні з ними, Росії: «... Вызывать мировое сообщество, особенно США, Россию и Великобританию, которые подписали Будапештское соглашение». Цього разу ведуча вже нічого не уточнювала.

Наступна тема — знову міжнародна. В «опозиційного прем’єра» поцікавилися, чи зможе Україна завадити створенню «Північного потоку — 2». На нове запитання Колесніков відповів за старою фабулою — критикував «Захід»: «Запад прагматичен и любит деньги, а деньги у Газпрома есть. К сожалению, мы не можем помешать...».

Третім і останнім блоком шестихвилинної розмови стали конфлікти в антикорупційних відомствах та антикорупційний суд. «Все службы НАБУ закончат бесславно и очень скоро. И все будут работать в минфине, как принято в тех же в Соединенных Штатах [...] Аня, ну вы понимаете, что есть преступление такое, допустим, убийство и изнасилование, еще более тяжкие. Мы создаем какой-то антиубийственный суд? Не создаем. Это всё пиаровская акция», — вважає співголова «Опоблоку». Цього разу він забув покритикувати «Захід», тож його виручила ведуча: «Мы хотим по указке Европы преодолеть то, что наращивалось годами и десятилетиями». «Да-да», — погодився політик.

Так сталося, що в жодній із цих тем думка Бориса Колеснікова не має значення. Він отримав економічну освіту, займався інфраструктурою в Кабміні й транспортом і зв’язком у Верховній Раді. Тож ані про міжнародну політику, ані про правоохоронні органи профільно говорити не може. Наразі Колесніков не є й депутатом, тож його бачення тих чи інших речей не впливає на життя країни. Імовірно, роль політика в ефірі виправдовує звання «опозиційного прем’єра», але, по-перше, цей статус проголошений тільки його «рідною» партією, по-друге, чітких альтернатив нинішній державній політиці «опозиціонер» все одно не наводить.

Тож глядачам такий контент у випуску новин не приносить жодної користі. Замість коментарів справжніх експертів вони чують, як Борис Колесніков однобоко критикує «Захід» та його інституції, уникає критики Росії та виступає проти створення антикорупційного суду, адже ми не маємо окремих судів для інших злочинів.

Проте найбільше в цій ситуації, мабуть, слід співчувати Анні Пановій та іншим ведучим «України». Очевидно, це не вони щотижня запрошують до себе у студію одних і тих же чоловіків, але саме їм доводиться безпорадно втримувати політиків у конструктивних межах, слухати, як ті називають їх «Аня» у прямому ефірі та (не)забувати, що таке журналістика.

Телеканали не приділили уваги кадровим змінам у НАЗК

(Не)задеклароване майно українських чиновників уже два роки лишається для журналістів однією з головних тем сюжетів та розслідувань. А от кадровими змінами у службі, яка ним займається — Національному агентстві з питань запобігання корупції, телеканали чомусь зацікавились мало. Деякі ЗМІ 28 березня присвятили призначенню нового голови НАЗК двадцять секунд, деякі — проігнорували цей факт зовсім.

«Національне агентство з питань запобігання корупції очолив Олександр Мангул. На цій посаді буде працювати найближчі два роки. Його попередниця Наталя Корчак, хоча й склала повноваження голови, далі працюватиме в агентстві, як член НАЗК. Олександр Мангул донедавна очолював Мелітопольську райдержадміністрацію на Запоріжжі. Членом Національного агентства призначений у січні», — це все, що розповіли про зміну керівництва антикорупційного відомства на «UA: Першому». Звучить начебто дуже лаконічно, але не завадило б додати кілька фактів: коротко нагадати про період керівництва Наталі Корчак, описати проблеми, які обіцяє вирішити Мангул, розповісти детальніше про самого нового керівника антикорупційного відомства, зокрема, про його ймовірні зв’язки із Президентом, подати експертну думку щодо такого призначення. Адже йдеться про важливий орган контролю, що вже був заплямований скандалами через «контроль із боку влади». І звичайного «очолив — склала — працював у Запоріжжі» для такої установи очевидно не достатньо.

Але навіть це більше, ніж розповіли на ICTV. У «Фактах» цього дня знайшли час, зокрема, для конкурсу «Залізничник-2018» Бориса Колеснікова та чотирьох сюжетів про пожежну безпеку, але жодним чином не згадали про нового голову НАЗК.

«112» у своїх вечірніх новинах о 19:00 також приділив темі НАЗК мало часу — 43 секунди. Спочатку тут розповіли про досвід Мангула до призначення, потім присвятили увагу його декларації. Про ймовірний зв’язок із Порошенком, плани та виклики, експертні оцінки нового очільника Агентства в ефірі «112» не говорили. Забули навіть згадати, що чиновник уже працював у відомстві до призначення його головою.

Канал «Україна», навпаки, розповів про окремі аспекти кадрових змін «забагато». Більшу частину трихвилинного сюжету тут приділили не особі нового керівника, а незбалансованій критиці попереднього. Наталі Корчак згадали про премії, буцімто незадекларований автомобіль, зізнання Ганни Соломатіної. При цьому для позиції самої екс-очільниці НАЗК в матеріалі місця не знайшлося, тож про, зокрема, пояснення з приводу премій та відповіді на закиди Соломатіної «Сегодня» промовчали. Не згадали також про ймовірний зв’язок новопризначеного голови з Банковою.

Про зв’язки між Мангулом та Порошенком розповіли на «1+1». Ведуча Лідія Таран буквально починає з цього новину: «У НАЗК від тепер новий глава. Ним став 41-річний колишній глава Мелітопольської райадміністрації Олександр Мангул. Мангула усю його кар'єру супроводжував Президент Петро Порошенко». Загальний настрій у повідомлення радше негативний: про головування Корчак згадують тільки погане та незбалансоване, про Мангула розповідають критичне й іронічне: «Ніяких гарантій, що НАЗК не буде більше занурене у скандали та інтриги — новий голова не дає. Пан Мангул не хотів дуже сильно озвучувати розмір своєї зарплати [...] Коли поверне премії для себе і своїх колег — так і не відповів». А от заява про те, що Президент супроводжував Мангула «всю кар’єру», виявляється, судячи з сюжету, суттєвим перебільшенням: «працював у Міністерстві економіки, коли відомство очолював Президент Петро Порошенко». Новопризначеному керівнику НАЗК дали спростувати зв’язки з гарантом.

Найкраще ж про кадрові зміни серед антикорупціонерів розповіли на 5-му каналі, де сюжет про Агентство був першим у випуску. Тут подали збалансовану критику Корчак, описали кар’єру нового керівника та його майбутні плани, навіть озвучили коментарі «Батьківщини» та громадської ради при НАЗК з приводу зв’язків Мангула з Порошенком. Приділили темі майже чотири хвилини.

Українські тележурналісти часто ігнорують новини, що видаються важливими для суспільства. Електронне декларування для активістів, оцінки української боротьби з корупцією, оновлення ЦВК — далеко не повний перелік того, про що за останні два місяці деякі телеканали розповідали поверхово чи, в більшості, не розповідали зовсім. І зрозуміти подібний розподіл уваги складно, адже йдеться, зокрема, про інституції контролю, порушення в яких можуть призвести до порушень у всьому, що вони контролюють.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — неінформативні заяви Президента стали новинами шість разів. Три таких було на «Інтері», по одній на «Україні», 5-му каналі та ICTV.

Володимир Гройсман — цього тижня, зокрема, на темі пожежної безпеки журналісти піарили прем’єра сім разів. По три сюжети за його участі вийшли на ICTV та «Україні», один — на «Інтері».

Сергій Каплін — член БПП піарився в новинах «Інтера» п’ять разів. Цього тижня він знову захищав зарплати працівників, перетягуючи увагу на себе, та закликав боротися з МВФ.

«Опозиційний блок» — члени партії вкотре лідирували за кількістю піару на телебаченні, в сумі з’явившись на екранах дев’ять разів. П’ять на «Інтері», три на «Україні» та один на ICTV.

Радикальна партія — зокрема, поїздки членів партії до корів стали приводом для трьох сюжетів «України» та двох — «Інтера».

Аграрна партія — підтримка селян та змагань зі спортивної гімнастики двічі приводила «аграріїв» на «Інтер».

Олексій Савченко — про підтримку голови Миколаївської ОДА та його благі наміри розповідав «Інтер».

Ілля Кива — про свою Соцпартію політик розповідав на «Україні».

Ігор Коломойський та «Укроп» — до інтересів олігарха та його партії можна зарахувати по три сюжети на «1+1». Усі вони просували різноманітні курорти / компанії / заводи, пов’язані із власником каналу.

Марина Порошенко — на темі інклюзивної освіти першу леді звично піарила «Україна».

Микола Мартиненко — публічними адвокатами колишнього народного депутата продовжують виступати «Україна» та «Інтер».

Критика:

Вадим Рабінович — про свої обов’язки перед народним депутатом не забуває канал «Інтер». Інформація та ж сама: буцімто подвійне громадянство та незаконне збагачення.

Уляна Супрун — про закиди закарпатських депутатів до виконувачки обов'язків міністра охорони здоров’я розповідали на «Інтері».

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення — черговий тиск на себе з боку Нацради помітив телеканал «1+1». Аналогічні вимоги до інших каналів «Плюси» не помітили.

Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували 63 сумнівні матеріали. На «Інтері» таких було двадцять сім, на «Україні» — двадцять, на «1+1» — дев’ять, на ICTV — шість, на 5-му каналі — один.

Детальніше про це читайте в публікації «Із коровою, але не Ляшко. Моніторинг теленовин 26 березня — 1 квітня».