Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 12-18 березня 2018 року.

«Інтер» та патріотичні добрива Фірташа

Телеканал «Інтер» продовжував заповнювати свій ефір добривами. Протягом 12, 14 та 15 березня тут вийшло одразу п’ять сюжетів із вимогами заборони ввезення азотних добрив із Росії. Аргументи журналістів у цій майже річній кампанії незмінні: хто не забороняє, той москаль. Або ж, як сформулював кореспондент Олександр Васильченко, «поддержать агрессора или ввести эмбарго на ввоз российских минудобрений».

Очевидно, за такою активністю журналістів повинна бути якась причина і вона, імовірно, є. Монополію на українському ринку добрив має співвласник телеканалу Дмитро Фірташ (його буцімто навіть штрафували за це) і, як заявляють числені дослідження та експерти, без конкуренції з боку російських виробників, він зможе збільшити й так завищені ціни на свою продукцію. Аграрії ж не матимуть вибору і змушені будуть купувати його добрива. Або ж, як буцімто вже роблять тепер, недодаватимуть необхідних речовин у ґрунт та втрачатимуть врожай на суму майже 32 млрд гривень.

«Інтер», щоправда, ні прямою вигодою монополіста, ні втратами аграріїв не переймається. Натомість телеканал вдається до спекуляцій на патріотизмі, які найкраще були помітні 14 березня. Цього дня журналісти присвятили темі добрив третій, четвертий та п’ятий сюжет випуску, в сумі приділивши їм 10 хвилин уваги глядачів.

Перший матеріал стосувався тимчасової заборони Кабміну на ввезення російських добрив. Головними дійовими особами сюжети стали «добривні месники», народні депутати, які раніше фігурували в різних тематичних сюжетах «Подробностей» і нарешті зібралися в одному повідомленні: Сергій Рудик (БПП), Сергій Шахов («Воля народу»), Михайло Головко (позафракційний, «Свобода»), Олег Осуховський (позафракційний, «Свобода») та Олег Петренко (позафракційний, висувався від БПП).

Найкращу заяву зробив Сергій Шахов: «В нас сьогодні зупиняються підприємства. Сьогодні люди, сотні тисяч сімей сидять без заробітної плати, не можуть нагодувати своїх дітей. Володимире Борисовичу, з великою шаною до вас я прошу зупинити поставку добрив з Російської Федерації і відновити роботу наших українських підприємств. І нагодувати сім'ї, які сьогодні голодують».За оцінками експертів, тимчасове ембарго справді допоможе заводам Фірташа вийти із кризи. Інші уточнюють, що в цю кризу олігарх сам же й потрапив через буцімто виведення коштів та борги аграріям. Також зазначимо, що позиції Ostchem буцімто постраждали через зростання ціни на газ (він скаладає більшу частину вартості азотних добрив), який раніше Фірташ купував у «Газпрому» за цінами, суттєво нижчими за ринкові.

Після цього та кількох схожих виступів Кабмін вирішив тимчасово заборонити ввезення добрив до ймовірного введення постійного ембарго. Якщо цього не станеться, «добривні депутати» обіцяли «мітинги під Кабінетом міністрів і під Верховною Радою» та блокаду залізниці.

Наступний сюжет — ше одне засідання. Ті ж самі політики тепер уже на комітеті з питань податкової та митної політики вимагають законодавчої заборони на ввезення добрив. Ведуча Наталя Бєлишева окреслює позиції так: «Все ли депутаты готовы поддержать химическую отрасль Украины? Или в стенах украинского парламента еще остались нардепы, которые поддерживают страну-агрессора?»Варіантів того, що хтось підтримує українських аграріїв чи якісь інші позиції, телеканал не розглядає.

Комітет ВР вирішив відправити відповідні законопроекти на доопрацювання, тож, як і було зазначено в підводці, виявився агентом Кремля. «Комітет не проявив патріотичної позиції. Все ж таки під угодою Москви все ж таки діє і на рахунок, він думає тільки про особисту вигоду», — заявляє Михайло Головко. У трихвилинному сюжеті жодних позицій та пояснень іншої сторони немає.

Третій сюжет — і знову старі знайомі Олег Петренко та Сергій Шахов на засіданні, цього разу комісії Мінекономрозвитку. Інформаційний привід Наталья Бєлишева подає так: «В военной прокуратуре утверждают, что российские производители удобрений финансируют боевиков так называемых ЛНР-ДНР на востоке Украины. Об этом заявил народный депутат Олег Петренко». Думаємо, ви вже здогадалися, що коментарів військової прокуратури та фактів у цьому сюжеті немає, зате є запевнення пана Петренка: «Це достатньо закрита інформація, але факти, які були озвучені, вони, знаєте, вони мають останні сумніви чиновників просто розвіяти щодо доцільності введення ембарго на постачання добрив з країни-агресора». Залишається повірити політику на слово.

Насправді не всі експерти вважають, що заборона на ввезення добрив із Росії прямо допоможе бізнесу Фірташа. І, можливо, олігарх навіть не працює з «Газпромом» та не володіє монополією. Можливо, «Інтер» просто так уже, або навіть із патріотизму, більшу року лобіює ці мита та ембарго. Але чому добривні ентузіасти серед депутатів та «Подробности» ігнорують аграріїв, безпосередніх споживачів продукції? Вони заявляли про шантах із боку монополії Фірташа у 2016 році та вимагали зруйнувати її у 2017-му. Про необхідність диверсифікувати поставки добрив говорили ще рік тому в Міністерстві аграрної політики. Журналісти розповідали про схеми, за якими Фірташ завищує ціни на свою продукцію. Всеукраїнська аграрна рада доводила, що олігарх продає добрива в Україні на 52–101 % дорожче, ніж за кордоном.

То чому жоден сюжет «Інтера» не озвучує позицію українських аграріїв?

Наливайченко витіснив із телеканалів Путіна

16 березня у Нью-Йорку відбулася конференція PutinCon. Вам цікаво, що це таке, хто її організував, хто там виступав та про що конкретно говорили? Українські телеканали вирішили, що краще послухати Валентина Наливайченка із руху «Справедливість». 

Канал «Україна» 16 березня коротко описав суть події: «... Прямо сейчас в Нью-Йорке проходит международная конференция Путинкон. Ее участники обсуждают Путинский режим, ищут пути разрешения развязанных Кремлем войн и конфликтов. Среди спикеров — представители разных стран [...] От Украины — лидер движения "Справедливость" Валентин Наливайченко».Це неправда, адже у програмі конференції були зазначені ще щонайменше двоє жителів України: журналісти Аркадій Бабченко та Євген Кісєльов.

Але слово в сюжеті отримує лише екс-глава СБУ, чия заява, без контексту, якого в матеріалі немає, більше нагадує потік свідомості (подаємо повністю): «Наголошувати на важливості розслідування міжнародного злочинів тероризму Росії проти України і покарання за ці злочини. Є певне і розуміння, і підтримка, і новий Держсекретар Пампео — це та людина, яка з перших же днів почав озвучувати і знаєте так представляти ті позиції щодо Криму, що це територія України, і щодо тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей».

На «1+1» 17 березня коментар політика звучав цілісніше, але теж доволі загально: «Тут прозвучав голос правди про режим Путіна [...] Розширення санкцій, посилення санкцій проти Російської агресії — це перший висновок. І другий висновок: Міжнародна коаліція має здійснитися, має діяти спільно».

Сама ведуча Лідія Таран коротко описала теми зустрічі та кількість країн учасників. Також «Плюси» зазначили, що від України виступав, зокрема, Валентин Наливайченко, але, хто був, крім нього, — не уточнили.

Жоден із телеканалів не назвав у сюжетах прізвищ, крім Путіна та Наливайченко. Причому піар останнього витіснив із новин суть розповідей про першого. Ні «Україна», ні «1+1» не повідомили, що захід організував Гаррі Каспаров і що він символічно відбувався за два дні до переобрання Путіна. Темою конференції стали не виключно події в Україні («Окупація Криму, російська агресія на Донбасі і збитий Малазійський боінг», — «1+1»), а прихід Путіна до влади, режим його правління та майбутнє. Розповідали там також про таємниці збагачення Путіна. Участь у заході взяли тридцять спікерів, принаймні деякі з яких мали б бути цікавішими для глядачів, ніж Валентин Наливайченко. Зокрема, Біл Браудер, один із авторів Акту Магнітського, Люк Гардінг, автор одного із розслідувань про зв’язок між Росією та перемогою Трампа на виборах, Девід Саттер, перший висланий із Росії журналіст із часів холодної війни.

Тобто, до самого заходу журналісти проявили майже нульовий інтерес і виникає серйозне запитання, чи згадали би про нього телеканали, якби участь у подіях не брав Валентин Наливайченко.

«Україна» має вакансії

Як шукати працівників для одного з найпопулярніших та одного з найбільш маніпулятивних із точки зору новинного контенту телеканалів України? Очевидно, за допомогою маніпуляцій та акцентів на популярності. Саме до цих двох речей вдався випуск новин «Сегодня» 14 березня, перетворившись на кілька хвилин на біржу праці.

Ведуча Анна Панова анонсує самопіарний сюжет без зайвої сором’язливості: «От мечты до её воплощения один шаг[...] Как стать частью команды "первой кнопки страны"?»

Починається матеріал із Дня кар’єри в Інституті журналістики, де, судячи з усього, представлена лише «Україна». Банери інших ЗМІ майстерно не потрапляють у кадр, а студенти розповідають, що «"Украина", канал, очень развивается». Далі нам фрагментарно показують майстер-клас від регіонального редактора телеканалу та пояснюють, як можна потрапити на «роботу мрії»: «После практики, стажировки и обучения в медиамастерской».

Про навчання в медіамайстерні розповідає Анна Панова: «Мы учим студентов сомневаться в том, что говорят политики и чиновники(звісно), проверять факты(аякже); мы учим задавать правильные вопросы(та ну?) и добиваться ответов(це взагалі про «Україну»?); мы рассказываем, что нужно докопаться до сути(будь ласка, припиніть), а потом написать это на простом понятном языке(ви бачили сюжети про Юлію Світличну?). Ну и, конечно же, мы даём советы о том, как держаться в кадре».

Закінчується ця «новина» буквально як оголошення про вакансію: «Канал "Украина" предлагает побороться за свои вакансии и предлагает трудоустройство в дружном и профессиональном колективе, с медицинской страховкой, зарубежными командировками, возможностью карьерного роста и премиями.Ознакомиться с вакансиями можно на официальном сайте канала "Украина". Работать здесь — это успех».

Проблем у цього повідомлення дві. По-перше, воно оформлене як журналістська новина й виходить у випуску новин, хоча за змістом є прямолінійною рекламою. Якщо «Україна» справді не може знайти працівників інакше, тематичні ролики можна випускати в рекламних блоках каналу, але в жодному разі не під виглядом новин. По-друге, раз цей матеріал уже подається як журналістський, у ньому не мало б бути обману та маніпулюцій. Зокрема, розповідей про «сумніви в словах політиків» та «докопування до суті» на телеканалі, що самостійно відповідальний за піар більшості політиків України.

Е-декларування без активістів

Його скасування чекає Євросоюз, його критикує Венеціанська комісія, його рекомендує відминити «Велика сімка», проти також правознахисники, представники «Реанімаційного пакету реформ», громадських організацій, НАЗК, «Блоку Петра Порошенка» та Адміністрації Президента. Про електронне декларування для громадських активістів не говорять, здається, лише тележурналісти. Протягом 12–18 березня ми не помітили новин на цю тему в жодному з вечірніх випусків новин, які входять до моніторингу «Детектора медіа».

22 березня, коли Верховна Рада провалила голосування за відтермінування е-декларування для активістів, про нього згадав тільки «Інтер» і то в іншому контексті. У сюжеті про конференцію Європарламенту з приводу антикорупційних реформ в Україні кореспондентка Олена Абрамович розповіла про «нагадування євродепутатів» «освободить от декларирования гражданских активистов». Також тут подали коментар німецького євродепутата Міхаеля Галлера: «Нам пообещали, когда мы были в Администрации Президента в январе, что на общественные организации не будет распространяться закон о декларировании».

Складно зрозуміти, звідки таке ігнорування теми. Можливо, їй не вистачає гучної кулуарщини, інтересів власників ЗМІ та яскравих зображень, щоби потрапити в новини? Чи українські тележурналісти просто однобоко висвітлюють політику, формуючи інформаційний порядок денний виключно на основі порядку денного політиків, а не вимог до них із боку суспільства? Побачимо, як зміниться ситуація з 1 квітня.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — одразу вісім сюжетів на свою честь заслужив Президент після, зокрема, відзначення Дня добровольця та зустрічі з представниками бізнес-спільноти. По два таких вийшло на «Україні» та «Інтері», по одному на «1+1», 5-му каналі, ICTV та СТБ.

Володимир Гройсман — нова космічна програма, перевірки доріг та покарання неплатників аліментів подарували прем’єру шість паркетних новин за тиждень. Три на «Україна», по одній на «Інтер», СТБ та ICTV.

Арсен Аваков та Андрій Парубій — День добровольця із членами «Народного фронту» святкували «1+1», ICTV та «Інтер». Окремого незбалансованого включення (як член фракції) спікер ВР заслужив на каналі «112».

Олег Ляшко — вимоги та зустрічі лідера Радикальної партії можна було побачити на телебаченні п’ять разів. Тричі на «Україні» та двічі на «Інтері».

Олександр Третьяков — паркетні заяви члена БПП про Міністерство з питань ветеранів передавали «1+1», ICTV та «Інтер».

Віталій Купрій — член «Укропу» на «1+1» вимагав розслідувати продаж медіаактивів UMH group Порошенко та Ложкіна.

«Народний фронт» — партія тричі піарилися на «Україні» через боротьбу із «Північним потоком — 2».

«Опозиційний блок» — партія продовджує тримати лідерство в піарних новинах. Цього тижня її представники п’ять разів з’являлися на «Інтері» й чотири рази — на «Україні».

«Батьківщина» — про боротьбу партії за газотранспортну систему звітував «Інтер».

«Самопоміч» — про внесок політсили у спрощення системи отримання статусу людини з інвалідністю для поранених учасників АТО розповідали на СТБ.

Дмитро Фірташ — найімовірніше, саме інтереси рідного олігарха «Інтер» просував у добривних новинах п’ять разів протягом тижня.

Валентин Наливайченко — лідер руху «Справедливість» виступив на конференції й удостоївся за це двох новин: по одній від «України» та «1+1».

Микола Томенко — екс-нардеп пропонував на «1+1» та ICTV своє бачення виборів Президента.

Марина Порошенко — благодійність першої леді стала приводом для чотирьох новин. Двох на «Україні» та по одній на «Інтері» та ICTV.

Критика:

Петро Порошенко — лиш недавно відкривши для себе чорний піар, Президент уже досяг у ньому лідерських позицій. «1+1» сумнівно критикував гаранта три рази протягом тижня.

Вадим Рабінович — класичний сюжет про нардепа (громадянство + доходи) випустив «Інтер».

«Самопоміч» — по разу політсилу критикували «Інтер» та «Україна».

Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували 79 сумнівних сюжетів. Тридцять із них вийшли на «Україні», двадцять п’ять на «Інтері», дванадцять на «1+1», сім на ICTV, три на СТБ, по одному на «112» та 5-му каналі.

Детальніше про це читайте в публікації Страшні казочки про МОЗ. Моніторинг теленовин за 12–18 березня 2018 року