У пошуках зради. Як телеканали висвітлюють українські «досягнення»
У пошуках зради. Як телеканали висвітлюють українські «досягнення»
Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 5–11 березня 2018 року.
На «Інтері» пропонують нагородити «Нафтогаз» грілкою
Телеканал «Інтер» уже майже рік критикує керівництво «Нафтогазу» й, мабуть, досить боляче сприйняв перемогу установи у Стокгольмському арбітражі. 5 березня «Подробности» транслювали звинувачення на адресу компанії в обмані, неефективній роботі та просто незаслуженному приписуванню собі перемоги. Останнім займався Сергій Каплін, який продовжує опановувати сценічний реквізит.
Катерина Лисенко анонсує сюжет: «Если данные монополистов верны и мы энергетически независимы, так откуда же переполох? Почему закрывают школы и больницы, а в “Нафтогазе” заявляют, что вынуждены покупать топлива больше и дороже? Ответы на эти вопросы в нашем материале». На жодне з цих запитань «Інтер» не відповідає. Але якщо вам все ж цікаво, можете прочитати, наприклад, це.
Замість озвучених у підводці тез, кореспондент Олександр Васильченко розповідає, що «ситуацию стабилизировали», а комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко запевняє, що для компанії є важливим «збереження транзиту». На цьому закінчується перша хвилина сюжету, а наступні три підприємство поливають брудом.
Юрій Бойко із «Опозиційного блоку» жаліється на зарплати керівників «Нафтогазу» (в Європейському банку реконструкції та розвитку, наприклад, їх уважають цілком ринковими), критикує зростання ціни на газ внутрішнього видобутку (не згадуючи ймовірних переваг такого зростання) та заявляє, що наша енергетична незалежність від Росії — це обман (тут усе спірно).
Далі політолог Вадим Карасьов, якого «Інтер» презентує, по суті, як енергетичного експерта, доводить, що він не експерт: «Долго задействовать эту схему, покупать российский газ не у России, а у Словакии, Венгрии и говорить, что это не российский газ, а европейский газ и вот мы стали полностью энергетически независимы от “Газпрома” и от России, вот долго это продолжаться не могло». Як ми вже зазначали вище, ситуація з цим спірна: «схема» могла тривати щонайменше до 2019 року, поки діє контракт на транзит. Також не дуже коректно заявляти, що цей газ суто російський, адже буцімто навіть «Газпром» називає його частково «транзитним» і в ньому можуть бути присутні домішки узбецького та туркменського газу. Це, звісно, не скасовує ризиків подібної «схеми», але показує, що замість Карасьова до коментування варто було би запросити когось, хто оперує фактами й числами, а не просто риторичними закидами.
Але навіть риторичні закиди кращі за грілку, якою оперує Сергій Каплін: «Я вважаю, що Коболєва треба нагородити, але його треба нагородити оцією грілкою. Грілкою, якою грілися десятки, мільйони [який швидкий перехід. — MS] наших співвітчизників взимку цього, минулого року, попереднього року». Так, за словами ведучої Катерини Лисенко, «соціалісти» відреагували на пропозицію «Народного фронту» нагородити керівника «Нафтогазу». «Лидер СПУ Сергей Каплин считает, что в Стокгольме победил в первую очередь украинский народ», — пояснила журналістка. Цікаво, яким чином і чому тоді переможні грілки не роздають українцям.
Каплін наче цар Мідас: усе, до чого він торкається, стає знаряддям піару.
Загалом, сенс подібного матеріалу зрозуміти важко. Анонсований як експлейнер (пояснювальна журналістика), сюжет «Інтера» звівся до абстрактної критики компанії на стандартних темах: зарплатах керівництва, тарифах, «брехні» про енергетичну незалежність. Цікаво, що в повному закидів матеріалі «Інтера» про «енергетичну кризу» і транзитні контракти, не було при цьому жодних негативних згадок про «Газпром», хоча, взагалі-то, це він спричинив проблему.
«1+1» знайшов чи не найгіршу угоду в історії України
23 лютого «Укрзалізниця» підписала з американською General Electric контракт на мільярд доларів. За ці кошти для України мають збудувати 225 нових та модернізувати 75 старих тепловозів. 10 березня «1+1» вирішив розкритикувати цю домовленість, щоправда, головними аргументи журналістів стали маніпуляції.
Ведуча Наталія Мосейчук анонсує сюжет: «Велика перемога чи ганебна зрада? Контракт “Укрзалізниці”, пролобійований особисто Президентом України з американським виробником тепловозів General Electric, експерти називають чи не найневдалішою комерційною угодою в історії України». А Харківські угоди, «вишки Бойка» та газовий контракт Тимошенко знають про це?
Аргументів для подібного висновку в сюжеті кілька.
По-перше, це буцімто негативно впливає на вітчизняного виробника. «В Україні є три заводи, що випускають електровози і дизельні локомотиви і, на відміну від американців, беруть за свої поїзди значно менше грошей», — заявляє кореспондентка Марія Петренко. «Громадське» пише, що єдиний завод із виробництва дизельних локомотивів розташований на окупованій Луганщині. Профільне видання «Залізниця без корупції» уточнює цю інформацію: навіть у Луганську використовували дизель-генераторні установки із Росії, а позитивних прикладів виробництва власних в Україні буцімто немає. Профільний міністр Володимир Омелян узагалі заявляє, що в нас просто неможливо виготовити сучасний локомотив.
Разом із тим, — і дивно, що на «1+1» про це не згадують, — 40 % комплектуючих до локомотивів General Electric, згідно з договором, будуть виготовлятися в Україні. Що начебто означає 400–450 мільйонів доларів для українських виробників. Також в Україні буде створено виробничий майданчик та сервісний центр.
По-друге, як заявляє журналістам Сергій Москалець, голова Вільної профспілки машиністів, Україні слід поступово відмовлятися від подібних дизельних локомотивів та переходити на електротягу. І ніхто не проти, «Укрзалізниця» веде переговори з приводу закупівлі подібної техніки з п’ятьма компаніями, одна з яких українська. Виконуючий обов'язки голови правління УЗ Євген Кравцов пояснював, що тепловозів у парку «Укрзалізниці» всього 30 %, але їхній стан значно гірший і в них відчувається дефіцит. Тому вирішили оновлювати в першу чергу їх.
По-третє, локомотиви закупили без тендеру, на що в сюжеті жаліється народний депутат від групи «Відродження» Віктор Бондар. В «Укразалізниці» пояснювали, що угода буде лізинговою й тендери для неї не потрібні. Крім цього, Євген Кравцов запевняє: «Розглядалися всі можливі альтернативи: Siemens, Bombardier, Skoda, китайські виробники... В інших компаній або не було необхідного проекту, або вони не відповідали технічним вимогам із нашого боку».
По-четверте, кореспондентка «1+1» згадує про завищену ціну на локомотиви: «Частина експертів назвало угоду провалом України і причин кілька. По-перше, завищена ціна...» Різницю вартості з аналогічними контрактами в інших країнах в «УЗ» пояснювали різним функціоналом локомотивів та локалізацією їх виробництва.
Звісно, наявність в «Укрзалізниці» відповідей на критику зовсім не означає вдалість контракту. «Економічна правда» так само вважає, що «переможні реляції виглядають недоречними». «Залізниця без корупції» стверджує, що «спільне виробництво сучасних локомотивів в Україні можливе і General Electric, може, і не найперспективніший партнер». «Громадське» заявляє, що «мільярд доларів з України в США також може бути елементом політичної домовленності». Але всі ці ЗМІ наводять аргументи обох сторін, помічають як плюси, так і мінуси контракту і, звісно, не називають домовленість «чи не найневдалішою комерційною угодою в історії України».
Можливо, міністру Омеляну просто не щастить із міжнародними угодами на «1+1»? Чи в Петра Порошенка закінчилися однокурсники й тепер телеканал медійно пов’язує його ім’я із «невдалими» контрактами?
4G та «Україна»: гучно про Порошенка й ані слова про Ахметова
«Пётр Порошенко передал операторам мобильной связи лицензии на частоты в диапазоне 2600 Мегагерц», — розповіла ведуча «України» Олена Кот 6 березня. Навряд чи піар Президента можна було зробити іронічнішим.
Справа в тому, що гарант не просто «передав» частоти, мобільні оператори заплатили за них понад 2 млрд гривень. І ще 500 мільйонів вони муситимуть компенсувати колишньому власнику діапазону, який свого часу придбав його за в 147 разів меншу суму, — Рінату Ахметову. Подібний розмір відшкодування затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, голову якої призначав Петро Порошенко.
Але в такі деталі «Сегодня» не заглиблювалися, натомість розповіли про переваги 4G: «Это позволит обеспечить интернетом четвёртого поколения все областные центры». Узагалі-то, це питання, адже мобільним операторам буцімто значно вигідніше було б користуватися частотами в 1800 МГц, що покривають більшу площу. Що ж до 2600 МГц, то, наприклад, консультант компанії Netton CG Роман Хіміч вважає, що влада спеціально нав’язує їх оператором, аби на цьому міг заробити Ахметов. Хоча певна користь у діапазону все ж є, а тендер на частоту 1800 відбувся 6 березня. Щоправда, тепер його перевіряє ГПУ.
Оскільки в сюжеті «України» є Петро Порошенко, більше нічия позиція в ньому не висвітлюється й більше ніхто слова не отримує. Сам гарант описує користь 4G та заявляє, що «Україна повертається в Європу».
Інші телеканали про те, як Президент передавав мобільним операторам куплені ними ж частоти, не повідомляли.
Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:
Петро Порошенко — вручення нагород та 4G принесли Президенту шість піарних появ на телебаченні: по дві на ICTV та «Україні» й по одній на «Інтері» та СТБ.
Володимир Гройсман — всього один піар прем’єра цього тижня можна було побачити на 5-му каналі.
Сергій Каплін та грілка — член БПП чотири рази з’являвся у незбалансованих сюжетах «Інтера».
«Опозиційний блок» — політсила стала піарним лідером тижня, отримавши на свою користь дев’ять сюжетів: сім від «Інтера» та два від «України».
Радикальна партія та Олег Ляшко — політсилу та її лідера, зокрема, на роздачі троянд цього тижня піарили п’ять разів. Чотири на «Україні» та один раз на «Інтері».
Юлія Світлична — покращення у харківській філармонії стало причиною згадати про голову ОДА для «України» та «Інтера».
Дмитро Фірташ — бізнесові інтереси свого олігарха двічі відстоював «Інтер».
Анатолій Кінах — екс-депутата на темі «Укрзалізниці» піарив «1+1».
Володимир Мунтян — після недовгої перерви «апостол» повернувся на «Інтер» зі своєю благодійністю та натяками жертвувати в його Фонд.
Критика:
«Нафтогаз» — два негативних сюжети про компанію випустив «Інтер».
Вадим Рабінович — цього тижня «Інтер» критикував нардепа двічі, зокрема, за буцімто подвійне громадянство та прогули у Верховній Раді.
Володимир Рубан — позицію діяча забув озвучити 5 канал.
Угода з General Electric — контракт розкритикували на «1+1».
Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували 44 сумнівних матеріали. На «Інтері» таких було дев’ятнадцять, на «Україні» — сімнадцять, на «1+1», 5-му каналі, СТБ та ICTV — по два.
Детальніше про це читайте в публікації «Руді відьми й тисяча троянд від Ляшка. Моніторинг теленовин за 5–11 березня 2018 року».