Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 26 лютого — 4 березня 2018 року.

Телеканали й політики роблять перші спільні кроки до виборів

Із наближенням президентських та парламентських виборів усе більше кандидатів заявляють про свою участь у них, а тележурналісти все частіше перетворюють подібні заяви на агітацію. Цього тижня за сприяння медійників у бік участі у виборах відчалили Володимир Гройсман, «Укроп», Аграрна партія та частково Петро Порошенко.

«Укроп» на телеканалі «1+1» 3 березня продовжував просувати свою передвиборчу «новацію» — процедуру праймериз, себто внутрішньопартійних виборів кандидата у Президенти (результатів очікують восени). «Партійці кажуть, що таке голосування відбуватиметься в нашій країні вперше», — заявляє ведуча Наталія Мосейчук. По-перше, аналогічну процедуру 27 лютого оголосив «Рух нових сил». По-друге, взагалі-то, партії й раніше голосували за висунення кандидатів, наприклад, Партія регіонів підтримала Віктора Януковича у 2009 році, щоправда, за іншою процедурою. Процедура праймериз має свої вади, запитайте хоча б у Республіканської партії США, але про них у сюжеті не йшлося.

Сюжет «Плюсів» складався з двох презентацій: кандидатів у голови партії (обрали Тараса Батенка, про що далі кажуть у сюжеті) та кандидатів у Президенти від партії. Серед останніх значився поки що лише Віталій Купрій. Що від цього отримав глядач — невідомо. Навіщо детально переказувати партійний з’їзд та всі виступи кандидатів, якщо можна просто заявити, що головою лишився Тарас Батенко? І навіщо згадувати про праймериз, якщо процедура лише почалася й не є унікальною? Більше того, «ТСН» уже розповідав про неї в січні.

Аграрна партія 3 березня продовжувала свою передвиборчу ходу на «Інтері». Спочатку кореспондентка Анастасія Крилатая розповіла про успіхи партії на виборах в об’єднаних територіальних громадах, потім знову анонсувала боротьбу «аграріїв» за парламентські крісла: «... На предстоящих выборах аграрии планируют выдвинуть своих кандидатов во всех 40 громадах. А дальше — рассчитывают на победу и на парламентских». Після цього голова партії Віталій Скоцик ділиться своїми планами на реформи, а кореспондентка розповідає про тиск на політсилу: «Конкуренты не дремлют. Против аграриев возбуждают уголовные дела, на партийцев оказывают административное давление и даже открыто запугивают».

Кандидатуру Володимира Гройсмана 27 лютого просував «Інтер», а 27 та 28 лютого — «1+1». Обидва телеканали повідомили про факт балотування прем’єра на наступних парламентських виборах, а «ТСН» при цьому ще й перерахувала основні програмні засади Гройсмана та незбалансовано процитувала електоральні заяви голови уряду: «... Що стосується національної економіки, потрібно в подальшому створення нормальної системи життя в країні [...] Завдань дуже багато і я планую брати участь в наступних виборах для реалізації цих завдань».

28 лютого «Плюси» ще раз нагадали про балотування Гройсмана, цього разу інформаційним приводом послужив спільний брифінг прем’єра та спікера Верховної Ради Андрія Парубія. Єдину новину, яку журналісти побачили в цій події, переповідає ведуча Лідія Таран: «Володимир Гройсман знову заявив, що йде на парламентські вибори, які мають відбутись восени наступного року». «1+1» випускатиме сюжет щоразу, коли Гройсман буде про це заявляти?

Цього ж дня 28 лютого відбувалася й прес-конференція Президента, на якій у нього, серед іншого, запитували про другий термін. Як відомо, Петро Порошенко не підтвердив свого висування та не став коментувати власні поточні рейтинги. Канал «Україна» описав цю ситуацію досить специфічним формулюванням: «За свои рейтинги не переживает». Суб’єктивно, за тоном кореспондентки, це звучало так, наче Президент упевнений у перемозі.

У майбутньому на нас чекає ще дуже багато подібних висувань і цікаво, чи стануть журналісти «Інтера» та «1+1» розповідати про заяви інших політсил, що, як і «Укроп» та Аграрна партія, мають 1 % підтримки? Чи стане «1+1» більше одного разу розповідати про балотування в депутати інших політиків? І чи почнуть журналісти готувати про подібні інформаційні приводи якісні сюжети: із політичним бекґраундом кандидатів, їхніми поточними рейтингами та думками експертів?

Модний вирок Уляні Супрун

Цього тижня телеканал «Інтер» вдався до не дуже гучної чи обурливої, але дуже цікавої маніпуляції із в. о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун. Журналісти «Подробностей» обернули проти чиновниці її допис у Фейсбуку, перетворивши замітку про зимовий одяг на своєрідний доказ некомпетентності урядовиці.

28 лютого Уляна Супрун опублікувала у Фейсбуку «пост, зроблений на звернення занепокоєних мам ))». У ньому в. о. міністра дала кілька порад із приводу того, як одягатися, коли надворі мороз. Зокрема, уникати тісного взуття та віддавати перевагу багатошаровому одягу. Також чиновниця розповіла, що «відкривати ділянки шкіри, зокрема підкочуючи джинси, в холодну погоду — дуже необачно!».

Ведуча «Подробностей» Наталя Бєлишева, стоячи на фоні напису «Супрун против джинсов», іронічним тоном описала ситуацію так (подаємо «новину» повністю): «Минздрав предупреждает: студентам, да и вообще всей молодёжи, глава ведомства Ульяна Супрун рекомендует не подкатывать джинсы, ведь на улице лютуют морозы. Таким советом исполняющая обязанности министра здравоохранения поделилась на своей странице в соцсети. Супрун призвала забыть все модные предпочтения до весны и одеваться по погоде. А ещё — не носить металлические украшения. Но, пока чиновник даёт советы, как одеваться во время холодов, ответов на другие вопросы, например, о закупках дефицитных вакцин, или проведение прозрачных тендеров, до сих пор нет».

За допомогою подібної подачі, «Інтер», очевидно, дискредитує керівницю МОЗ, створюючи для глядачів ілюзію, що та займається неважливими речами замість справжньої роботи. Для «молодого покоління» (якщо хтось із них дивиться «Інтер») Супрун виставляють просто «немодною», перекручуючи її слова до «Супрун против джинсов». Акцент телеканал при цьому робить лише на штанах та прикрасах, не згадуючи про шість інших порад чиновниці.

А щодо серйозних риторичних запитань «Подробностей», які ведуча протиставляє «несерйозній» діяльності Супрун, то відповіді на них існують у вільному доступі. Вакцини на момент виходу сюжету вже мали бути завезені в Україну та розподілені. Крім того, міністерство ще 21 лютого заявило, що планує створити буферний запас ліків. Щодо тендерів, то відповідного фахівця призначили ще в січні, про свої плани та ініціативи вона тоді ж розповідала «Громадському».

Крім цього, «Інтер» не помітив дописів про смс-погрози Кабміну з вимогами відсторонити Супрун (про що розповіли майже всі телеканали) та поради МОЗ для лікарів, які були оприлюднені чиновницею у Фейсбуку того ж дня. Тобто, навіть приймаючи логіку «Інтера», чому, поки Супрун займається неважливими речами, самі «Подробности» серед усіх її дописів повідомляють у новинах саме про джинси?

Ахметовим єдиним: «Україна» звела дослідження благодійності до піару олігарха

«Україна» продовжує вражати глядачів своїм «ахметоцентризмом»: 28 лютого телеканалу вкотре вдалося взяти глобальну подію й звести її лише до свого власника. Цього разу «Сегодня» проаналізували дослідження благодійних організацій та участі населення у благодійних і волонтерських проектах на 64 сторінки і винесли з нього всього два числа.

«Фонд Рината Ахметова — самая известная благотворительная организация в стране. О его работе знает 58 % украинцев. Это данные исследования “Благотворительности и волонтерства 2017”. Также фонд в тройке лидеров благотворительных организаций по уровню доверия», — розповідає ведуча Анна Панова.

Що ж, зовсім не дивно, що цей фонд найвідоміший у країні, адже про його роботу щодня (!) згадує один із найпопулярніших телеканалів, чим жодна інша організація похвалитися не може. Разом із тим, Міжнародний комітет Червоного Хреста відстає від Ахметова всього на 7 %. Але міряти благодійні фонди за їх знаменитістю — це якось суперечить суті благодійності, чи не так?

Зовсім інша справа — це рівень довіри до організацій. «Сегодня» стверджують, що Фонд Ахметова входить до трійки лідерів у цій категорії «наряду с Международным комитетом Красного Креста и Обществом Красного Креста в Украине». На жаль, візуального підтвердження цим даним телеканал не надає. Можливо, тому що це неправда.

За даними дослідження, фонду Ахметова повністю / скоріше довіряють 58 % опитаних. Це тільки сьомий результат серед 21 згаданої в рейтингу організації.

Але й це не найгірше в сюжеті «України». Справа в тому, що насправді дослідження, як ми вже зазначали раніше, називалося «Дослідження благодійних організацій та участі населення у благодійних і волонтерських проектах», а не просто «Благотворительность и волонтерство», як це подали «Сегодня». Тож журналісти зовсім не згадали про суспільну частину благодійності.

Зокрема про те, що, за результатами дослідження, люди з вищою освітою займаються благодійністю частіше, ніж люди з середньою. Що розмір середньої пожертви у благодійні організації складає 500 гривень. Що в середньому 13 % отриманих коштів благодійники витрачають на утримання своїх організацій. Що головною мотивацією для тих, хто робить пожертви, є результати діяльності фондів та співчуття. Що 50 % опитаних подавали милостиню жебракам і тільки 19 % жертвували релігійним організаціям. Що тільки 5 % переказували кошти онлайн і 56 % робили це готівкою. І що 76 % опитаних взагалі ніколи не жертвували кошти у благодійні організації.

І це далеко не вся цікава інформація в документі — вистачає там, наприклад, і даних по самих фондах. Найбільше вони жертвують на охорону здоров’я та соціальний захист і лише 3 % витрачають на армію. Фонд Ахметова, до речі, не лідирує в жодній сфері благодійності й не звітує про свою фінансову діяльність. Це можна було би пов’язати із сором’язливістю чи відсутністю потреби у визнанні, але згадаймо ще раз, чому канал олігарха щодня присвячує новини.

P. S. Наступний сюжет випуску — це чергова історія, де двоє жінок на камеру дякують Ахметову за допомогу дитині.

Розгін активістів та пасивність журналістів

Розгін наметового містечка на Грушевського 3 березня — досить складна тема для репортажів. З одного боку, силовики мали судовий дозвіл на обшук табору, з іншого — вони буцімто не мали дозволу на його розгін. З одного боку, правоохоронці буцімто знайшли в мітингувальників зброю, з іншого — самі вдалися до начебто надмірного застосування сили. З одного боку, дії поліції підтримали профільний міністр та генпрокурор, з іншого — засудили в офісі омбудсмена. А ще під час розгону постраждали троє журналістів.

Телеканали, варто віддати їм належне, здебільшого розповідали про подію досить детально, з урахуванням позицій усіх сторін та нюансів. Разом із тим кілька вад у висвітленні розгону все ж знайшлося.

По-перше, лише «1+1» згадав про «неоднозначний» допис Арсена Авакова у Твіттері із жартами про «прикрутили». По-друге, лише «Інтер» та «112» згадали про постраждалих під час подій журналістів і ніхто не подав в ефірі заяву Інституту масової інформації з вимогами, зокрема, змінити систему ідентифікації спецпризначенців та притягнути винних до відповідальності. По-третє, окремі телеканали («Інтер» та «Україна»), очевидно, стали на бік правоохоронців у ситуації й замовчали факти про постраждалих мітингувальників.

Уся суть сюжету «Сегодня» лаконічно вкладається в перші кілька речень начитки кореспондента Олександра Хоменка: правоохоронці тут діють адекватно, а мітингувальники, навпаки, заважають та атакують. «Правоохранители пришли провести обыски по делу о недавних стычках возле парламента. Но их попытки сразу пресекают жильцы палаточного городка, начинаются столкновения с полицией. [...] В правоохранителей летят “коктейли Молотова” и дымовые мины, но сопротивление длится не дольше десяти минут. Полицейские задерживают особо буйных, у некоторых находят гранаты», — розповідає журналіст.Дії полісменів підтримують у сюжеті керівник київської Нацполіції та генпрокурор. Мітингувальники слова взагалі не отримують, так само журналісти жодним чином не згадують про звинувачення силовиків у жорстокості. І не надають чіткої інформації про постраждалих активістів.

На «Інтері» ситуація схожа. Тут крім Луценка та головного полісмена Києва силовиків підтримував також Антон Геращенко. Разом із тим телеканал хоча би коротко згадав про одинадцятьох постраждалих активістів та подав заяви останніх, хоч і не з приводу застосування правоохоронцями сили.

Таким чином, можна констатувати кілька проблемних тенденцій. Журналісти чомусь практично ігнорують напади на колег, не висвітлюють специфічні заяви керівництва МВС та, у випадку «Інтера» та «України», відверто відбілюють силовиків після побиття людей. Адже навіть не розповідають глядачам про те, що громадяни мають до правоохоронців претензії. І хто б не був правий у подіях на Грушевського, подібною роботою телеканали забирають можливість для дискусій, а отже й роботи над помилками для всіх сторін.

Протягом тижня перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — прес-конференція та законопроект про Антикорупційний суд обернулися для голови держави п’ятьма піарними повідомленнями в теленовинах. Два з них забезпечив «Інтер» та по одному«112», ICTV та «Україна».

Володимир Гройсман — заклики та оголошення прем’єра принесли йому дев’ять піарних появ на телебаченні. Три на «Інтері», по дві на «1+1» та ICTV й по одній на «Україні» та СТБ.

Юлія Тимошенко — про прагнення до миру лідерка «Батьківщини» розповідала на ICTV.

Олег Ляшко — цього тижня «радикал» піарився на освітніх питаннях та приходив у студію «України» на інтерв’ю.

Сергій Каплін — критика Рабіновича та пенсії для силовиків забезпечили депутату БПП шість піарних появ на «Інтері».

Сергій Рудик — депутат БПП двічі просував на «Інтері» ймовірні інтереси Дмитра Фірташа на ринку добрив.

«Опозиційний блок» — партія тричі піарилися на «Україні» й цього тижня лише раз на «Інтері».

«Народний фронт» — незбалансовані репортажі за участю партії можна було спостерігати на «112» та «Україні».

Аграрна партія — похід партії на вибори та згоріла автівка одного з її членів двічі приводили політсилу на «Інтер».

МВС — незбалансовано розгін протестувальників 3 березня висвітлювали «Україна» та «Інтер».

«Укрнафта» — позицію компанії в суді двічі відстоював «1+1».

Володимир Мунтян — благодійник і «13-й апостол» знову являвся на «Інтері».

Критика:

Вадим Рабінович — критика лідера партії «За життя» двічі лунала у виконанні «Інтера».

Уляна Супрун — рекомендації з приводу зимового одягу використали проти чиновниці на «Інтері».

Денис Дзенерський — народного депутата від «Народного фронту» незбалансовано критикували на ICTV.

Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували 53 сумнівних матеріали. На «Україні» вийшло дев'ятнадцять із них, на «Інтері» — вісімнадцять, на «1+1» та ICTV — по шість, на «112» та СТБ — по два.

Детальніше про це читайте в публікації «“Тут бачу, а тут — не бачу”: майстерність вибіркового репортажу. Моніторинг теленовин за 26 лютого — 4 березня 2018 року».