Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 19–25 лютого 2018 року.

«Інтер» замінив декларацію Рабіновича мішком Капліна

Після досить тривалого зимового затишшя «Інтер» гучно повернувся до чорного піару народного депутата Вадима Рабіновича, екс-члена «Опозиційного блоку» та лідера партії «За життя». Протягом тижня телеканал випустив три майже ідентичних сюжети про чартерні перельоти політика, на які в того буцімто не повинно бути грошей. У кращому разі матеріали журналістів нагадували щось на кшталт поганих памфлетів: факти там заміняла художність, аналітику — іронія, професіоналів — мішок Сергія Капліна.

Центральний конфлікт і головна проблема всіх трьох сюжетів «Подробностей» випливає з перших же слів ведучої Катерини Лисенко 19 лютого: «19 тысяч евро на чартер. Нардеп Вадим Рабинович, который постоянно утверждает, что у него за душой ни гроша, постоянно летает чартерными рейсами». На бідності нардепа аналогічним чином журналісти наголошували в усіх тематичних матеріалах: «клялся, что у него только лысина и ни гроша», «прибедняющийся нардеп Рабинович», «якобы нищий нардеп». Не знаємо, що для «Інтера» значить «нищий», але якщо відкрити декларацію Вадима Рабіновича, можна побачити, що минулого року він заробив 900 тис. гривень на відчуженні цінних паперів та має близько 330 тис. доларів у банку. Тож виглядає так, що чартер за 19 тисяч у бюджет політика цілком вкладається. Можливо, проблема в тому, що журналісти просто ніколи не заходили на сайт НАЗК? Адже єдиний раз, коли «Подробности» продемонстрували декларацію нардепа, 19 лютого, вони показали її на «громадському» сайті «Декларації». Крім того, обрали розділ «цінне рухоме майно», де розмір статків не вказаний у принципі.

Друга проблема всіх цих матеріалів — джерело інформації журналістів. Воно (що незвично для «Подробностей») існує, але зазначене неправильно: «... Спустя два часа самолет приземлился в Женеве. На борту семь пассажиров. Среди них — Вадим Рабинович с супругой. Эту информацию обнародовали журналисты интернет-портала “Страна.ua”», — розповідає анонімна кореспондентка. Фрагмент, який при цьому показують на екрані, справді опублікованій на «Стране», але є дослівним передруком допису у Фейсбуку блогера Вадима Наумовича. Де взяв інформацію сам Наумович — невідомо, «Інтер» перевірив її «из своих источников». Крім цього, хоч «Подробности» й говорять про сім людей на борту, скриншот прямо на екрані та оригінальний допис журналіста твердять про трьох.

І хоча надійність джерел «Інтера» викликає запитання, це не заважає телеканалу робити досить упевнені висновки. Точніше, підсумки для своїх сюжетів, які щоразу обертаються для Рабіновича публіцистичними уколами: «Давид-Вадим Рабинович не боится и плюет на закон и украинцев, потому что уверен, что всегда сможет убежать на свою вторую родину», «когда нардеп Рабинович пояснит происхождение миллионов гривен [...] Не у бабушек же в вязаных беретах он их наколядовал».

Проте справжнього нокауту «Подробности» завдали нардепу 21 лютого, коли до його історії долучилася секретна зброя «Інтера», Сергій Каплін, який, очевидно, вже засумував, не критикуючи Авакова та Ляшка. Член фракції БПП з’являється в кадрі з величезним мішком, на якому написано «1 500 000 гривень», і заявляє: «Значить, у цьому мішку приблизно півтора мільйони гривень, середніми купюрами. Рівно стільки [Рабінович. — MS] заплатив, а тепер увага: за один перельот із Києва до Швейцарії». Виникає кілька запитань: де Каплін взяв (і чи справді взяв) 1,5 млн готівкою, де він узяв мішок, на якому написав, судячи з усього фломастером, «півтора мільйона гривень», навіщо він це зробив і, головне, чому в ефірі мішок Капліна, а не сам Рабінович із відповідями для журналістів чи хоча б експерти / правоохоронці?

І «Оскар» за найкращі декорації дістається...

Для справедливості варто зазначити, що певну важливість для сюжету Каплін все ж має, адже за його сприяння польоти Рабіновича розслідує НАБУ: «Ми звернулися до НАБУ і НАБУ почало провадження у цій справі». При цьому сам «Інтер» приписує заслугу собі: «Видимо, благодаря нашим материалам, антикорупционные органы, наконец, пристальней глянули...».

Боротьба з корупцією не цікавить телеканали

Transparency International є, ймовірно, найвідомішою у світі антикорупційною громадською організацією та одним із найкращих світових аналітичних центрів. Зокрема, вона щороку публікує індекс сприйняття корупції (corruption perceptions index) — рейтинг країн, який базується на даних від підприємців та аналітиків. Україна цього року набрала в ньому 30 балів (найкращий можливий результат — 100) й опинилися на 130-му місці зі 180 країн за рівнем корумпованості. Це прояв позитивної динаміки, адже наша позиція покращилася на один бал відносно минулорічної, хоча варто зазначити, що рік тому покращення було вдвічі більшим.

Про все це українські телеканали практично не повідомили, що саме по собі парадоксально, враховуючи, що корупція, принаймні на думку Президента, — головна проблема України. Із восьми телеканалів, які входять до моніторингу MediaSapiens, лише два хоча б якось згадали про оприлюднений рейтинг у вечірніх випусках новин.

На телеканалі ICTV 22 лютого дані Transparency International стали інформаційним приводом, щоб розповісти про RAB-тарифи. Ведуча Інна Шевченко почала свою начитку з того, що «в Україні вдвічі зменшились темпи боротьби з корупцією». Вона вказала прогрес на одну позицію та практично процитувала фрагмент зі звіту організації про причини саме такого покращення. Після цього журналістка переповіла дані соцопитування вже української групи «Рейтинг» із приводу головних проблем держави (зокрема корупції) й перейшла до теми сюжету: «Система [RAB-тарифів. — MS] добре налагоджена в Європі. В українському варіанті виглядає як чиста корупція, за яку заплатять українці».

Тож «Факти» не розповіли практично нічого, адже покращення на одну позицію не має жодного інформаційного значення, якщо: не вказана позиція, яку займає Україна (на одну вище — це перша чи сто тридцята?), не вказаний бал України (а саме на нього радить звертати увагу організація), не вказані країни зі схожими балами, немає жодних оцінок подібного темпу покращень. При цьому ICTV не подав навіть наявної інфографіки від Transparency, зате унаочнив дані групи «Рейтинг».

«Інтер» 22 лютого подав інформацію детальніше. Тут теж не вказали чіткого місця України в рейтингу та її бал, але хоча би провели порівняння: «Наша страна остается самой коррумпированной в Европе после России», — заявила кореспондентка Олена Абрамович. «Подробности» перерахували чимало причин для подібної ситуації, а потім згадали про ще один рейтинг: «О давлении на активистов и журналистов написали и еще в одном международном докладе от Amnesty International». Із приводу останнього навіть подали коментар Мін’юсту. Дані Transparency ніхто не оцінював.

На цьому інтерес українських телеканалів до міжнародної оцінки боротьби з корупцією вичерпується. Ніхто не подав наявних коментарів експертів, правоохоронців чи політиків. Ніхто не звернувся з приводу оцінки таких результатів до відповідальних чиновників. Та що там, ніхто навіть не зробив «індекс» самодостатньою темою для сюжету.

Умовно кажучи, робота ЗМІ в цій ситуації мала бути чимось схожою на шкільний щоденник. Учні щось роблять та отримують оцінки й без нього, але здебільшого саме домашній контроль за досягненнями стимулює їх до покращень.

Телеканали перетворили підвищення пенсій військовим на подарунок Кабміну

«Пенсії військовим підвищили в середньому на 1,5 тисячі гривень. [...] Заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. За його словами, перерахунок проведуть усім військовослужбовцям починаючи з січня», — саме так лаконічно ведучий телеканалу «112» Євген Міхін описав пенсійні зміни для силовиків 21 лютого. Після чого їх прокоментували прем’єр та міністр соціальної політики й тема закінчилася. До схожої формули вдався також «Інтер», а ICTV та «UA: Перший» обмежилася лише коментарями Гройсмана. Усі ці телеканали забули згадати маленьку річ: майже рік протестних акцій із вимогами ухвалити хоча б таке рішення.

Річ у тім, що підвищити пенсії військовим із 1 січня прем’єр обіцяв ще 18 травня. Але відповідного закону не ухвалили досі, тож пенсійні зміни 21 лютого (і про це канали згадували) стали можливим лише завдяки рішенню Кабміну. Рішенню, яке цілком імовірно прийняли, не чекаючи на парламент, якраз через тиск мітингувальників.

Активісти блокували траси, і ще блокували траси, і ще. Влаштовували акції під Кабміном, Адміністрацією Президента, Верховною Радою та своїми ОДА. Останні два місяці таку активність у теленовинах підтримували політики «Опозиційного блоку», а більше року тому, до того як це стало мейнстримом, — Сергій Каплін. Навіть після рішення Кабміну ветерани влаштували акцію, звинувачуючи політиків в ігноруванні своїх пропозицій. І цей етап протестів, за їхніми словами, був уже восьмим.

Про всі ці події за лаштунками рішення уряду згадали лише два телеканали. Ведуча «України» Олена Кот коротко подала цей факт у підводці: «Достучались до министров и военные пенсионеры, которые требовали повышения выплат». Ведуча «1+1» Наталія Мосейчук розповіла в тілі матеріалу: «Нагадаю, військові пенсіонери проводили акції, на яких вимагали підвищення пенсій. Пікетували обласні держадміністрації і перекривали автошляхи». Лише в останньому повідомленні показали кадри однієї з акцій. І на цьому все.

Висвітлення теми підвищення пенсій без протестного контексту викривлює уявлення глядачів про події. У тому форматі, як про це розповіли телеканали, рішення Кабміну, радше за все, виглядає безпричинною ініціативою й турботою чиновників. Якщо ж подати його крізь призму річних протестів і ще травневих обіцянок, то діяльність уряду стає схожою на виконання взятих на себе зобов’язань.

Звісно, ЗМІ можна зрозуміти. Підвищення пенсій анонсували на засіданні Кабміну, й майже всі ці сюжети обмежилися кадрами й заяви звідти. Тож цілком імовірно, що головною причиною подібного висвітлення є не злий умисел, а звичайна лінь кореспондентів.

«Наздогнати й перегнати!» Юлії Світличної

Радянський Союз розпався, а партійна преса живе. Якось так можна описати телевізійні новини про голову Харківської ОДА Юлію Світличну. «Україна» та «Інтер» протягом одного тижня випустили про чиновницю шість матеріалів і за змістом та формою вони недалеко відійшли від звітів зі з’їздів КПРС. Щоб ви могли відчути атмосферу цих сюжетів, робимо акцент на цитатах керівниці області.

21 лютого голова ОДА зустрілася із главою представництва ЄС в Україні. В ефірі «Сегодня» Юлія Світлична рапортує: «До кінця 2018 року в Харкові, в місті Харкові, планується відкрити два нових прозорих офіси. По районах Харківської області ми також будемо розбудовувати цю мережу і будемо створювати прозорі офіси і центри надання адміністративних послуг в сільській місцевості, в об'єднаних територіальних громадах».

А ось її коментар цього ж дня на телеканалі «Інтер» (спеціально подаємо його повністю): «Домовилися щодо можливості організації окремих програм поставки устаткування та обладнання у новий онкологічний комплекс, який буде будуватися в Харківської області. Домовилися, що на Харківщині буде запроваджено проект підтримки сільської медицини, який надасть змогу підготувати, фахово підготувати медичні кадри, надати можливість підтримки грантам медичним, а також зробить оцінку якості надання медичних послуг і надасть рекомендації, за якими ми зможемо постійно вдосконалювати цей процес».

І це тривало ще три дні. 22 лютого виявилося, що «Европейский банк реконструкции и развития продолжит сотрудничество с властями Харьковской области», — як заявила ведуча «Інтера» Катерина Лисенко.

24 лютого губернатор зустрілася з послом Бразилії, що стало для «Подробностей» приводом подати таку цитату чиновниці: «Обговорили декілька питань стосовно подальшої кооперації у сфері сільського господарства, промисловості, легкої промисловості, машинобудування, також фармації. Зацікавлені дуже наші міжнародні партнери щодо взаємозв'язків із вищими навчальними закладами Харківщини. Також обговорили питання щодо обміну делегаціями, бізнес-делегаціями, які ознайомляться із потенціалом Харківської області». «Україна» цього ж дня повідомила, що в Харківській області відкрили басейн. І тут же в ефірі з’явилася Юлія Світлична: «В цьому році плануємо закінчити все, чого район не бачив 30 років [...] Цього року ще виділено сім мільйонів гривень для того, щоб завершити всі роботи».

25 лютого керівниця області знову на «Інтері» і знову видає звіт про показані на «Україні» ще 24 лютого басейнозаготівлі: «Шість доріжок, 25 метрів. І сьогодні 120 діток можуть користуватися безкоштовно найсучаснішою інфраструктурою. Вже закінчили ремонт в басейні та в фітнес-залі. Також плануємо завершити цього року ремонт у залі боротьби, у залі атлетики і в великому спортивному залі. Діти будуть займатися футболом та легкою атлетикою».

Якщо ви не заснули, то могли помітили, що телеканали намагаються виставити пані губернатора таким собі господарником. Але існують дві проблеми. По-перше, тепер не 1957 рік і журналісти більше не можуть робити новини, складені із самих лише пустих переліків досягнень у метрах, мільйонах чи відкритих офісах. Така позбавлена контексту начитка чиновників — це звичайний прояв ліні кореспондентів, які не узагальнюють інформацію й не шукають для неї наочних прикладів та цікавих способів подачі. По-друге, журналісти загальнонаціональних новин узагалі не повинні розповідати про відкриття басейну чи зустріч окремої голови ОДА із послом, адже це цікавить лише регіональну аудиторію, а не глядачів усієї країни. Хоча харків’янам, мабуть, теж не цікавий звичайний перелік тем розмови з послом Бразилії.

Загалом, очевидно, що телеканали «Інтер» та «Україна» просто не можуть два останніх місяці («Україна» ще довше) піарити подібним чином голову лише Харківської ОДА випадково, й ми маємо справу з цілеспрямованою піарною кампанією. Незрозуміло лише, для чого так стараються журналісти, адже держави, в якій подібне могло спрацювати, більше не існує.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — про Президента телеканали незбалансовано згадували чотири рази. Два піарних повідомлення випустив «Інтер» і по одному СТБ та ICTV.

Володимир Гройсман — гранд-майстром паркету цього тижня показав себе голова уряду. По чотири новини про нього випустили ICTV та «Інтер», дві — «Україна» й по одній — «112» та «UA: Перший».

Юрій Луценко — звіт генпрокурора на піар перетворили ICTV, «Україна» та «Інтер».

Сергій Каплін — член БПП піарився на «Інтері» тричі протягом тижня. Одного разу з мішком.

Олександр Шевченко — нардеп від партії «Укроп» з’явився в сюжеті «1+1» про свій екс-бізнес — курорт «Буковель».

Геннадій Москаль — обматюкавши в. о. міністра охорони здоров’я, очільник Закарпатської ОДА заслужив собі піар на «Інтері».

«Опозиційний блок» — партія цього тижня піарилися на телебаченні сім разів. Шість на «Інтері» та один на «Україні».

Радикальна партія — Олег Ляшко цього тижня вирушив у турне східними областями й «Інтер» та «Україна» присвятили цьому в сумі шість новин. Ще одна депутатка політсили Валерія Заружко вирішувала проблеми шахтарів на «Україні».

Юлія Світлична — голову Харківської обласної державної адміністрації українські громадяни могли спостерігати на своїх екранах шість разів протягом календарного тижня. Чотири рази матеріали про неї випустив телеканал «Інтер» і два — телеканал «Україна».

Віктор Пінчук — нова виставка в Pinchuk Art Centre та підтримка митців повернули олігарха на телебачення. Цього тижня його по два рази піарили рідні ICTV та СТБ й один раз — «Україна».

Критика:

Вадим Рабінович — перельотами депутата тричі цікавився «Інтер». Думкою політика при цьому не поцікавилися жодного разу.

Андрій Садовий — натяки на незаконні схеми заробітку міського голови Львова робив «Інтер».

Михеїл Саакашвілі — традиційно екс-президента Грузії один раз критикували на «Україні».

Загалом протягом тижня експерти «Детектора медіа» нарахували 71 сумнівний матеріал. На «Інтері» вийшло 27 таких повідомлень, на «Україні» — 26 матеріалів, на ICTV — вісім, на «1+1» — п’ять, на СТБ — три, на «112» та «UA: Першому» — по одному.

Детальніше про це читайте в публікації «Корупція любить тишу. Моніторинг теленовин за 19–25 лютого 2018 року».