Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 27 листопада — 3 грудня 2017 року.

Купуй українське — піар «радикалів»?

30 листопада телеканали «Україна» та ICTV випустили повідомлення про ініційований Радикальною партією законопроект № 7206 «Купуй українське — плати українцям», що повинен був змінити систему державних закупівель так, щоб віддавати пріоритет українським компаніям (7 грудня Верховна Рада ухвалила його в першому читанні). Обидва ЗМІ пропіарили у своїх повідомленнях Радикальну партію, розповіли про виключно позитивні сторони документа й повністю проігнорували думку Міністерства економічного розвитку і торгівлі та експертів. А останні якраз вважають законопроект потенційно небезпечним.

«Ця ініціатива повинна зробити так, щоб державні закупівлі, а це 12 % ВВП, працювали на українську економіку, а не на закордонні. Щоб робочі місця створювалися в Україні, щоб за наші з вами кошти платників податків покупалась переважно українська, а не закордонна продукція», — розповідає на телеканалі ICTV заступник лідера Радикальної партії Віктор Галасюк. Далі з ним погоджується представниця компанії «Татра-Південь», вона вважає такі зміни необхідною умовою для того, щоб українські виробники могли «как минимум, защитить свой рынок, выжить в тех условиях, которые есть».

Загалом, і Радикальна партія, й українські бізнесмени просувають на телеканалі ICTV згаданий законопроект, не підмічаючи в ньому жодних ризиків. І справді, що ризикованого може бути в підтримці українського бізнесу? Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України, виділив щонайменше п’ять небезпек такого формату. Зокрема, корупційні ризики (адже віддавати перевагу можуть «своїм» виробникам), ускладнення для бізнесу (для доведення «вітчизняності» буцімто потрібно буде надати щонайменше 23 додаткових документи) та просто неефективність і неточність підтримки через закупівлі (адже невідомо, як ця підтримка буде використана підприємствами).

Мінекономіки навіть випустило презентацію зі своїми аргументами та спростуванням міфів. В останніх, зокрема, йдеться про те, що національний виробник, отримавши вигідні для себе умови, може не інвестувати в економіку, а, навпаки, призупинити оновлення обладнання. Законопроект критикували також представники Парламентської експертної групи з євроінтеграції та — у відкритому листі — співзасновники VoxUkraine. До останнього приєдналося майже півтори сотні різноманітних діячів. Їхні аргументи, загалом, ті ж самі: корупційні ризики, погіршення конкуренції та збільшення бюджетних витрат (адже обирати будуть не за ціновими критеріями, а за географічними).

Ведуча ICTV Інна Шевченко тим часом, без жодних посилань, запевняє: «Цей законопроект не суперечить правилам Світової організації торгівлі та зоні вільної торгівлі. І такі практики працюють у багатьох країнах світу. Зокрема, у таких економічно розвинутих як Німеччина, США і Канада». А от експерти нарахували щонайменше вісім статей і договорів, які порушує закон. Зокрема, на думку Мінекономіки, Угоду про асоціацію. Із Європейського Союзу буцімто навіть направили відповідний лист. Також у міністерстві запевняють, що з відповідних протекціоністських практик у США існує 129 винятків, зокрема для України. Проте ані в матеріалі ICTV, ані в аналогічному повідомленні на «Україні» про це ні слова.

Зате в інтерв’ю в студії «Сегодня» слово отримує Олег Ляшко: «... Кажуть, немає грошей. Так їх і не буде, якщо ми будемо купувати імпортне вугілля, імпортний метал, імпортні електрички і все імпортне. Треба купувати українське. Величезне лобі, яке намагається зашкодити прийняттю цього законопроекту».

Ведуча, за доброю традицією «України», ніяк не реагує на ці слова народного депутата. Хоча навіть на сайті Радикальної партії зазначено, що насправді 99 % учасників тендерів — українські компанії. Просто деякі з них використовують імпортні товари (на думку ляшківців — 38 %, на думку Мінекономіки — 27 %). Також журналістка не запитує в політика, як закон має вирішити проблему імпорту вугілля. Адже Україна купує його не просто так, а тому що в нас не вистачає свого, і в «Сегодня» про це знають. Тож ведуча або не готова до інтерв’ю на цю тему, або просто не заважає Ляшку піаритися.

Загалом, журналісти, якщо вже порушили тему протекціонізму, повинні були не просто транслювати, судячи з усього, неможливі обіцянки політиків, а обговорювати з ними ймовірні проблеми законопроекту та їх рішення. Наприклад, представники згаданої нами раніше Парламентської групи з євроінтеграції зазначають, що Україна все ж може внести відповідні зміни в законодавство, навіть незважаючи на порушення міжнародних норм. Якщо спочатку проведе переговори в межах ЄС та СОТ.

На «Інтері» українцям не вистачає їжі й чисел

Соціальна політика завжди була однією з найпопулярніших та найбільш маніпулятивних тем в українському суспільстві. Чутливі питання мінімальних зарплат / пенсій / соціальних виплат, за сприяння журналістів, регулярно використовуються різноманітними політиками. От тільки у випадку телеканалу «Інтер» ідеться не про повноцінне інформування глядачів, а про щось, що дуже нагадує ліниве відпрацювання квоти на піар. Місцеві новини майже позбавлені чисел, фактів та контексту, в них лишаються тільки самі політики та їхня творчість.

«Из-за роста цен украинцы уже стали меньше есть. Об этом заявил нардеп "Оппозиционного блока" Николай Скорик. По его данным, процент инфляции в Украине — один из худших в мире, после Венесуэлы и Южного Судана», — розповідає 28 листопада ведуча телеканалу «Інтер» Наталя Бєлишева.

Що ж, по-перше, в Україні справді менший відсоток інфляції, ніж у Венесуели та Південного Судану. Менший у 54 і 12 разів відповідно. А ще між нами й цими країнами у рейтингу інфляції розташовано 16 інших держав. Інше питання, щодо харчування українців, складніше. За даними Держстату, населення справді почало менше харчуватися певними продуктами, наприклад, м’ясом. Щоправда, не «уже», а в 2015 році. У 2016-му показники знову почали зростати й досягли 4,7 кг на місяць на одну особу (у 2014 році було на 400 г більше). Разом із тим, деяких інших продуктів українці почали споживати більше, наприклад, овочів. Також не будемо забувати про заяви міністра соціальної політики Андрія Реви, який стверджував, що офіційна статистика багато чого не враховує, наприклад, купівлю продукції на ринках. Тож формально Микола Скорик частково правий, але без уточнення чисел і контексту повідомлення формує неадекватну картинку.

Ведуча тим часом озвучує ідеї «Опоблоку» щодо соціальних виплат: «Прожиточный минимум должен составлять 3200 гривен, минимальная пенсия — 3,5 тысячи, а минимальная зарплата — 5 тысяч».

У наступній новині на «Інтері» виступає Сергій Каплін, він піднімає ставки: «Мінімальна пенсія повинна бути п'ять тисяч гривень. Мінімальна зарплата повинна бути десять тисяч гривень».

Коментар цього члена БПП, що напрочуд рідко буває у «Подробностях», стосується його фахової діяльності, — Парламентського комітету з питань соціальної політики, де Каплін є заступником голови. Ведуча Наталія Бєлишева розповідає: «Пока же заложенный в смете на следующий год прожиточный минимум втрое ниже фактического. Парламентский комитет соцполитики предлагает внести изменения в проект бюджета и повысить социальные нормы». Насправді закладений мінімум нижчий за фактичний не втричі, а вдвічі. Цієї та інших деталей дуже не вистачає в сюжеті. Далі в ньому лунають лише коментарі Сергія Капліна з приводу міжнародного обов’язку України.

«Україна ратифікувала низку угод, міжнародних угод, зокрема, міжнародної організації праці, які вимагають від України сьогодні суттєво переглянути рівень прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати і мінімальної пенсії», — заявив політик. Що саме там прописано, коли ми це ратифікували, як маємо переглянути — всього цього глядачі не дізнаються.

У самому комітеті це пояснювали значно детальніше. Конвенцію Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики Україна ратифікувала у 2015 році. Вона зобов’язує при розрахунку прожиткового мінімуму враховувати також витрати на житло, освіту й медобслуговування, чого зараз буцімто не робиться. Загалом комітет пропонує встановити прожитковий мінімум для працездатного населення на рівні 3083 грн. Про мінімальну зарплату й пенсію, які згадував Каплін, не йшлося. Та і як могло про них ітися, якщо комітет зареєстрував проект Постанови про зміну принципів формування прожиткового мінімуму?

Таким чином, глядачі «Інтера» протягом двох сюжетів не отримали жодної потенційно важливої для себе інформації. Микола Скорик заявив, що українці менше їдять, Сергій Каплін — що зарплата має бути десять тисяч. Укотре, здавалося б, важливі новини, за якими стоять справжні факти й числа, розбиваються на «Інтері» об ліниву піарність подачі.

Що журналісти подарували Юрію Луценку на День прокуратури?

Першого грудня в Україні відзначають День працівників прокуратури. Для багатьох журналістів це стало приводом згадати про досягнення та провали правоохоронців протягом останнього часу. А от телеканали ICTV та «Україна» зробили Юрію Луценку відвертий подарунок, випустивши чотирихвилинні сюжети з піаром силовиків. Інколи журналісти старалися аж занадто.

Начитка ведучої ICTV Інни Шевченко звучить так, наче її написала прес-служба ГПУ: «Останнім часом дійсно ГПУ працює по-новому. Таких масштабних обшуків і затримань, як цього року, ніколи не було. Гелікоптери, сотні спецпризначенців та сотні викритих махінаторів. І врешті, мільярди повернених в бюджет грошей. Головне, що нині прокуратура стала захисником інтересів держави і людей, а не карателем, як раніше. Згадаймо найгучніші моменти». Жодного посилання на експертів чи самих прокурорів, що далі роблять в сюжеті аналогічні заяви, немає. Ведуча «Фактів» розповідає глядачам про «карателів» фактично від себе.

Далі хвилю компліментів підхоплює кореспондентка Оксана Коваленко. Вона розпочинає з історії про травневі обшуки та затримання у податківців часів Януковича: «... Наймасштабніша в Україні антикорупційна спецоперація. Чотириста п'ятдесят одномоментних обшуків по всій країні...» Усе це на тлі кадрів із гелікоптерами, пафосним монтажем та не менш пафосним музичним супроводом. А от жодного слова про те, який результат після цього отримали правоохоронці (минуло вже півроку), в сюжеті немає.

Хвалять ГПУ й за справу Януковича та повернення в державу коштів і земельних ресурсів. Останній факт навіть затіняє для телеканалу «завислі» розслідування. Кореспондентка стверджує: «Багато резонансних убивств досі не розкриті, як от журналіста Павла Шеремета чи бійця АТО Аміни Окуєвої, та звинувачувати прокуратуру в бездіяльності лише через недоведені до кінця гучні справи — маніпуляція, кажуть в ГПУ. На їхньому боці статистика». І справді, далі ми чуємо про спецконфіскацію та гектари землі: «... Площа всієї Австрії тепер знову в державній власності» (йдеться про 80 тис. га. — MS). Чи не означає це, що ГПУ працює на статистику, а не якість? Ніхто цього не коментує.

Себто в сюжеті, звісно, є синхрони двох політологів, але очевидно, що правоохоронні реформи вони якісно прокоментувати не можуть. Олексій Голубицький заявляє, що Україна позбавляється від 300 років корупції. Андрій Золотарьов запевняє, що реформи прокуратури зайшли «далі», ніж у колег із МВС та СБУ, і що вона «превратилась из собственно карательного органа в адвоката государства». Що це конкретно означає, чому політологи так вирішили і як вони оцінюють ефективність правоохоронців — невідомо. Результатами також хвалиться особисто Юрій Луценко.

Але не подумайте, що «Факти» не провели аналітичної роботи і не знайшли проблем у роботі ГПУ. Ось ці три речення: «Насправді проблем вистачає. Дошкуляють і непорозуміння, які періодично виникають між НАБУ та ГПУ, але це не війна — запевняє генпрокурор. Це болісне становлення нової правоохоронної системи».

Схожа ситуація була й на «Україні», щоправда, тут журналісти подали сюжет майже без своєї думки. Імовірно, тому, що він повністю складався із синхронів людей, які й самі нахвалювали ГПУ. Петро Порошенко запевняв, що українська прокуратура має найбільший ККД у світі, Юрій Луценко розповідав про ті ж, що й на ICTV, числові досягнення, лише політолог Олексій Голубицький підійшов до чогось схожого на критику силовиків: «Пришло 93%, по статистике читал, людей которые никогда не работали в прокуратуре. Естественно у них нету практического опыта и в первое время когда они будут работать в первые годы, это будет множество ошибок там». Про конфлікти з антикорупціонерами, нерозкриті справи чи взагалі якийсь бекґраунд на «Україні» просто не згадували.

Звісно, не всі згодні з такими суто позитивними висновками про роботу прокуратури. Видання «Ліга», наприклад, опублікувало матеріал, що практично повністю складається із прикладів не доведених до кінця справ, піару та просто помилок ГПУ. Журналісти також згадують про сумнівні кадри, які досі залишаються в прокуратурі (наприклад, Костянтина Кулика, справу проти якого розслідують НАБУ та САП) та засекреченість спецконфіскації коштів Януковича (немає точного підтвердження числам, якими оперує Луценко).

Загалом, сюжети тележурналістів справді більше нагадували привітання зі святом: «Україна» подарувала ГПУ ефірний час для своїх заяв, ICTV додав до цього ще й власних компліментів. Балансу, перевірки інформації та якісних експертних оцінок не додав ніхто.

«1+1» та ефірний самосуд

Спотворене уявлення «1+1» про журналістику за останні два місяці стало ледь не постійною рубрикою в моніторингах MediaSapiens. Звісно, «пПюси» припускаються не такої кількості порушень, як «Інтер» чи «Україна», але самі їхні сюжети інколи далеко випереджають увесь політичний піар колег. Цього тижня, наприклад, у «ТСН» повернулися до теми харківського ДТП, аби ще раз демонізувати одну з підозрюваних у ньому.

«Родини [людей], які загинули в аварії з "Лексусом", відмовляються від грошей, які їм запропонували батьки головної підозрюваної — Олени Зайцевої. Я нагадаю: півтора місяці тому автомобіль, яким кермувала 20-річна дівчина, врізався в натовп людей. Шестеро загинули і ще п'ятеро опинилися в лікарні. Олену взяли під варту на два місяці», — 29 листопада розпочинає сюжет ведуча Наталія Мосейчук.

Погано в цій підводці все. По-перше, аварія в Харкові сталася за 42 дні до виходу цього сюжету й інформація про те, що постраждалі відмовляються брати гроші в родини підозрюваної, не є настільки актуальною, аби робити з цього окрему новину. Тим паче, четверту у випуску й із хронометражем у чотири з половиною хвилини. По-друге, щодо підозрюваної: одразу після ДТП «1+1» досить довго тримався у професійних рамках і не називав нікого винним, але тепер градус суб’єктивізму у висвітленні події значно збільшився. Олену Зайцеву журналісти чомусь називають «головною підозрюваною» і розповідають лише про її взяття під варту. Хоча й вона, й інший водій, що потрапив у ДТП, наразі мають однакові запобіжні заходи і їм інкримінують однакові статті кримінального кодексу. До речі, щодо самого ДТП, то «ТСН» ігнорує важливий факт, — автомобіль Lexus, яким керувала дівчина, вилетів на пішоходів унаслідок зіткнення з іншим автомобілем, а не просто «врізався».

Суть сюжету від кореспондентки Оксани Солодовник стає зрозумілою одразу. Судячи з усього, за допомогою прихованої зйомки, з-за дерев, ми спостерігаємо, як дві жінки йдуть, а потім чекають біля дверей під’їзду. Кореспондентка розповідає: «Ще мить — і вона уперше подивиться в очі жінки, чия донька була за кермом "Лексуса". Він збив доньку і зятя Ольги Берченко, ще одна її дочка досі у лікарні [...] Мати Олени Зайцевої виходить з дверей квартири, яка займає ледь не половину першого поверху п'ятиповерхівки».

Надалі весь сюжет ми чуємо лише коментарі постраждалих. Зокрема, жінка, яка зустрічалася з матір’ю підозрюваної, заявляє журналістам таке: «Думала, может хоть на капельку станет легче — но я не увидела, что она раскаивается». Слово отримує також адвокат постраждалих: «Родини постраждалих обґрунтовано побоюються, що чеки про перерахування матеріальної допомоги, долучені до матеріалів кримінального провадження, в подальшому у суді можуть бути використані як докази добровільного відшкодування збитків з метою пом'якшення покарання підозрюваних». Ані адвокат Олени Зайцевої, ані її рідні мотивів надання матеріальної допомоги не пояснюють. До речі, на сайті «ТСН» вказано, що про повернення коштів журналістам повідомила саме адвокат постраждалих.

Таким чином, усе повідомлення «1+1» зводиться до демонізації дівчини та її родини. Вдаються до цього багатьма способами: між іншим акцентуючи увагу на статках сім’ї, спекулюючи на їхніх мотивах, роблячи висновки про їхнє каяття (при тому, до речі, що винних ще не названо). Про існування іншого підозрюваного в сюжеті взагалі не згадують, тож виходить, що питання відшкодування і завданої шкоди стосується лише Олени Зайцевої. При цьому її стороні в матеріалі слова не надають, що саме по собі парадоксально, враховуючи, що саме їхні дії (перерахунок коштів) стали інформаційним приводом. До речі, інші сім’ї, що, очевидно, теж отримали або претендують на допомогу, в матеріалі не згадано.

Але, мабуть, найбільше запитання: для чого журналісти взагалі розповідають про це глядачам? Так, тема ДТП в Харкові резонансна, але конкретно ця ситуація з відмовою від грошей, — невже вона має загальнонаціональну важливість? Усе це виглядає так, немов «ТСН» просто взялася надавати сім’ям жертв інформаційну підтримку. От тільки, провокуючи народне співчуття до однієї сторони, гнів до другої й ігнорування третьої, журналісти можуть підбурити суддю прийняти таке рішення, яке викличе найменше народне обурення. А це вже не інформаційна підтримка, а тиск на суд.

P. S. Про цю ж подію, теж із посиланням на адвоката потерпілих, повідомив «Інтер». Тут обмежилися 40-секундною начиткою та лише фактами: гроші повернули, бо не хотіли, щоб вони впливали на рішення на суду. У матеріалі при цьому немає позиції захисту Олени Зайцевої та згадок про іншого підозрюваного. Але немає й відвертої прихильності журналістів до сторони потерпілих.

Протягом тижня перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — Президент став піарним лідером цього тижня, отримавши на свою користь одразу сім позитивних згадок. Чотири з них на честь Дня десантника. 5 канал та ICTV долучилися двічі, «Інтер», СТБ та «Україна» — по одному разу.

Володимир Гройсман — цього тижня прем’єра піарили тричі, зокрема на бюджетних питаннях. Двічі цим займався ICTV, один раз «Інтер».

Сергій Каплін — член БПП фігурував на «Інтері» у трьох підозрілих повідомленнях.

Радикальна партія — «Україна» двічі просувала інтереси «радикалів»: Олега Ляшка та Віктора Галасюка.

УПЦ Московського патріархату — церковників двічі виставляв у вигідному світлі телеканал «Інтер».

«Опозиційний блок» — «опозиціонерів» п’ять разів просували на «Інтері».

Ольга Богомолець — голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я з’їздила в Ізраїль і пропіарилася з цього приводу на «Інтері».

Сергій Тарута — народний депутат знову завітав на студійне інтерв’ю каналу «Україна».

Віктор Медведчук — політика знову піарили на темі обміну полоненими на «Україні».

Критика:

Дмитро Бут — «Інтер» продовжує видавати щотижневу норму чорного піару про правоохоронця. Цього разу йому присвятили три сюжети.

Вадим Рабінович — політика двічі критикували на «Інтері». Зокрема за вже постійного сприяння блогера Василя Крутчака.

«Нафтогаз» — керівництво компанії традиційно критикували на «Інтері».

Михеїл Саакашвілі — «Україна» знову двічі анонсувала критичні документальні фільми про політика.

Степан Івахів — народного депутата від «Волі народу» незбалансовано критикував «1+1».

ФК «Шахтар» — «1+1» продовжив свою критику футболістів за непатріотичні футболки.

УПЦ Московського патріархату — вказівки Кремля в роботі священників знайшли на «1+1».

Загалом експерти «Детектор медіа» нарахували протягом тижня 58 сумнівних матеріалів. Двадцять із них було на «Інтері», дев’ятнадцять на «Україні», сім на «1+1», шість на ICTV, три на СТБ, два на 5-му каналі й один на «112».

Детальніше про це читайте в матеріалі «Емоції замість аргументів. Моніторинг теленовин за 27 листопада — 3 грудня 2017 року».