Підсумки моніторингу дотримання журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 3–9 липня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: розгляд питань про зняття депутатської недоторканності одразу з кількох народних обранців, прес-конференція голови правління «Приватбанку» Олександра Шлапака, підписання закону про інклюзивну освіту в Україні, візит прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Лондона, саміт G20.

Порошенко заважає журналістам говорити про інклюзивну освіту

Участь відомих персоналій у соціально-важливих заходах створює парадоксальний ефект: з одного боку, вони притягують журналістів до події, з іншого, — відвертають увагу ЗМІ від реально важливих речей. Подібна історія сталася і з підписанням закону про інклюзивну освіту в Україні 5 липня. Поки одні журналісти зосередилися на самому законі та долях дітей, які той змінює, інші вирішили лише пропіарити гаранта.

Наприклад, на «Інтері» новина про підписання закону триває хвилину, з якої самій інклюзивній освіті приділено 20 секунд. У цей час ведуча Наталія Бєлишева розповідає, що «закон предусматривает обучение в общеобразовательных заведениях, которые наиболее удобны для ребенка и близко расположены к месту жительства», а на екрані постійно фігурує Президент і його дружина, що відвідують школу. Далі слово бере перша леді: «Така форма навчання дозволяє особливим дітям повірити в себе і впевненно дивитися у своє доросле майбутнє. Двері кожної української школи будуть відкриті для них без винятку».На цьому новина й завершується, жодної іншої інформації про проблему та перспективи її вирішення глядачі не отримують.

На ICTV ситуація дещо краща: тут сюжет триває півтори хвилини й питанню інклюзивної освіти приділяють майже сорок секунд. Тим не менш, починають із піару Порошенків: «Голова держави подякував своїй дружині Марині Порошенко, яка опікується благодійним фондом і кілька років тому започаткувала впровадження інклюзивної освіти в Україні». При цьому, навіть коли журналісти розповідають про зміни, які пропонує закон, на екрані фігурує сам Президент чи його дружина, що спілкуються з дітьми. Далі слідує коментар гаранта: «Ми маємо перетворити школу в справжню європейську освітню інституцію. Для створення інклюзивного освітнього середовища в Україні зараз створені всі умови».Варто зазначити, що після цього ICTV все ж коротко згадує про перші наслідки впровадження спільного навчання та подає коментар одного з учнів із особливими потребами.

Але обидва ці повідомлення виглядають куцо та піарно на фоні повноцінного сюжету від, наприклад, 5-го каналу: він триває майже чотири хвилини і словам Президента в ньому виділено всього чотири секунди — Порошенко вітає всіх із ухваленням закону в момент його підписання. Щоби «перекрити» сюжет по відео, гаранта теж не використовують, адже розповідають на 5-му каналі не про нього. Тут спілкуються з самими дітьми, викладачами та асистентами, що допомагають учням пересуватися сходами — вони розповідають журналістам про свої проблеми. Єдиний політичний коментар у сюжеті належить віце-прем’єру Генадію Зубко, він розповідає про урядову та бюджетну підтримку закону. Закінчується повідомлення прогнозами: «Проте коли в кожному українському місті буде бодай одна школа, як ця — в уряді не кажуть. На облаштування можуть піти роки...»

Таким чином, з одного боку, якби Президент підписав закон у своєму кабінеті, на реальні історії дітей з особливим потребами журналісти могли б і не звернути уваги. Але, з іншого боку, чи то піарні зобов’язання, чи то піарні рефлекси все одно завадили певним ЗМІ приділити увагу саме закону та очікуваному від нього ефекту, а не персоні, що поставила на ньому підпис.

Інтер пропагує свою позицію, прикриваючись Польщею?

Телеканал «Інтер» на цьому тижні додав до низки своїх сумнівних новин на міжнародну тематику ще одну тему: просування своїх позицій через дискредитацію Польщі в очах українців.

Розпочали «Подробности» 4 липня, поширивши заяву польського міністра МЗС Вітольда Ващиковського: «Глава польского МИДа требует пересмотреть вопрос героизации ОУН-УПА. Сделать это, по его мнению, нужно до того, как Киев будет стоять у ворот Европы с просьбой о членстве. По словам Ващиковского, послание Польши весьма четкое — Бандере в Евросоюзе не место. И если Киев это проигнорирует, то рискует повторить судьбу Македонии — вход которой в ЕС заблокировала Греция в свое время».

Жодного коментаря від українських політиків (а вони були), альтернативних заяв з боку польських діячів, навіть бекґраунду україно-польської дискусії з приводу ОУН-УПА в сюжеті немає. Повідомлення завершується та обмежується тим, що голова польського МЗС зробив таку заяву.

Тим не менше, на «Інтері» заяви Ващиковського, здається, підтримують. Принаймні жодних альтернатив їм так і не озвучили, а от слова підтримки можна було побачити в ефірі вже 5 липня. Ведуча Наталя Бєлишева розповідає: «В Европарламенте обеспокоены угрозой распространения праворадикализма в Украине. Об этом заявил сопредседатель фракции Оппозиционного Блока в парламенте Александр Вилкул. Сегодня в Страсбурге он встретился с вице-президентом Европарламента Ричардом Чарнецким».

Далі Олександр Вілкул заявляє: «Очень большую обеспокоенность в мире — Чарнецкий поляк, это темболее в Польше, — вызывают попытки переписать историю на Украине, недавнее переименование в Киеве улицы Ватутина в улицу Шухевича — точно не понимают. Наверное, все-таки лучше эти вопросы выносить за скобки, чем напрямую начинать конфликтовать с людьми, которые в Евросоюзе являются нашими традиционными союзникам».

Таким чином, ми повинні повірити, що слова, які Вілкул приписав віце-президенту Європарламенту, по-перше, справді належать пану Чарнецькому, по-друге, справді є позицією всього Європарламенту. «Інтер», що має відеозапис розмови політиків, не надає відповідний синхрон із цим «занепокоєнням».

Ніхто, крім «Подробностей», взагалі не повідомив відповідної новини, а ще в квітні, під час голосування за український безвіз, Чарнецький був переконаний, що Україна приєднається до ЄС. Іронічно, що проти нашого безвізу тоді виявилися якраз праворадикали. Тож виходить дивна ситуація: в Європарламенті, що буцімто хвилюється через праворадикалізм України, усі підтримують наш безвіз, крім... інших праворадикалів? Більш ранніх заяв із приводу позиції установи про праворадикалізм в Україні знайти не вдалося.

Схоже, Олександр Вілкул просто маніпулює. А «Інтер» використовує чужі публічні позиції, щоби транслювати власну. Ще один доказ цього — те, що «Подробности» не подають цю ситуацію як проблему, шляхи рішення якої необхідно шукати: вони не опитують експертів, не шукають рішень, не намагаються аналізувати ситуацію. Просто стверджують, що ОУН-УПА необхідно позбутися.

Захоплення фабрики чи порятунок людей? Два телеканали — одна подія

Третього липня телеканали «Інтер» та «Україна» абсолютно по-різному описали одну й ту ж подію, адже проігнорували в ній баланс думок. Ось початки підводок на телеканалах:

«"Лубныгаз" сегодня хотели захватить. По заявлению пресс-службы этой компании, в ее здание пытались ворваться около 70 человек. Руководили нападавшими якобы народные депутаты от Радикальной партии Олег Ляшко и Игорь Мосийчук», — повідомляє ведуча Наталя Бєлишева на «Інтері» 3 липня.

«Протест против высоких тарифов. В Полтавской области жители райцентра Лубны вышли пикетировать офис местного поставщика газа. Предприятие выставило цену на 20–30 % выше, чем в других городах. Акцию протеста поддержала Радикальная партия во главе с лидером Олегом Ляшко», — заявляє Анна Панова на «Україні» 3 липня.

MediaSapiens уже писав про те, що «Україна» та «Інтер» ставляться до Олега Ляшка діаметрально протилежно: «Сегодня» перетворюють події з ним на піар, «Подробности» — на дискредитацію. Але цього разу ЗМІ перевершили самі себе.

Ось версія «Інтера», її розповідає ведуча з посиланням на «Українські новини» (сайт, що теж входить до медіагрупи Inter Media Group): «Причиной конфликта стал долг перед газовщиками другого предприятия "Лубнытеплоэнерго", которое контролируется представителями Радикальной партии. [...] Компания выиграла суд, после чего со стороны должников начались радикальные действия...»

А от на «Україні» цієї інформації немає. Тут розповідають про тарифний протест і те, що керівником пікетованої компанії, за чутками, є росіянин. У кінці невеличкого повідомлення подають заяву від Олега Ляшка: «Мережі побудовані за кошти державного бюджету, за кошти українців, вони повинні служити українцям, доходи від їх експлуатації повинні іти на підвищення зарплат, пенсій».

Що насправді відбувалося в Лубнах, встановити важко. У першу чергу тому, що не лише «Інтер» та «Україна» висвітлюють місцеві події із замовчуваннями. Тим не менш, деякі ЗМІ, як-от «Трибуна», все ж взяли коментарі в усіх сторін. І депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук заявив виданню таке: «Власником “Лубнигаз” є гонконгська фірма, за якою стоять Фірташ, Льовочкін, Бойко та російський громадянин Зубарєв...». Якщо це правда, то це пояснює, чому «Інтер» продовжив розповідати про місцеві події з порушеннями.

4 липня «Подробности» знову, цього разу з коментарями співробітників «Лубнигазу» та Сергія Капліна, розповідають про те, що Радикальна партія намагалася захопити підприємство через борги буцімто пов’язаного з нею Лубнитеплоенерго. До історії додають також соціальний контекст: «Пострадали лишь обычные жители. Из-за долгов Лубнытеплоэнерго, газовщики, а это почти полтысячи человек — уже год получают зарплату с перебоями и не в полном объеме».

Крім того, кореспондентка Любов Кукла демонструє глядачам фото: «Нардепы Ляшко, Мосийчук и полсотни титушек — это фотографии вчерашней попытки рейдерского захвата предприятия "Лубныгаз"».Щоправда, на самому досить неякісному фото якісь люди просто стоять і слухають Ляшка. По зображенню не лише неможливо встановити, що це рейдерська атака, по ньому навіть не зрозуміло, де саме відбуваються події. І все ж цього вистачає «Інтеру» для висновків.

Таким чином, керівництво компанії, яке, можливо, завищує тарифи, й депутати, які, можливо, намагаються списати свої борги, мають абсолютно різні погляди на ситуацію, й ці погляди монопольно транслюють прихильні до них ЗМІ. Думку ж іншої сторони та правоохоронців журналісти брутально ігнорують, унеможливлюючи глядачу доступ до об’єктивної інформації.

ICTV рекламує спартанські табори для дітей

MediaSapiens уже писав про те, що ICTV, порівняно з іншими українськими телеканалми, ймовірно, дозволяє собі найбільш очевидні сюжети з ознаками комерційної замовності. Причому беруться «Факти» майже за все: від лобіювання цілої пивної галузі до реклами невеличкого табору «Витоки» на Черкащині.

Кореспондентка Ірина Цимбал розповідає: «Табір "Витоки" серед лісу на березі красивої річки Рось — місце, де дітлахи про телефони, планшети та комп’ютери не згадують.Ніколи. Купатися погода не дозволяє, та діти вчаться керувати каяками». Після цього слідує уточнення, що «За дітьми стежить інструктор-рятувальник».

Весь сюжет так і розвивається надалі: журналісти рекламують окремі розваги в таборі, а потім одразу ж заспокоюють потенційно зацікавлених батьків, що все це абсолютно безпечно. Наприклад, слова «на березі розваги для сміливих і непосидючих: скай-парк, тир, скеледром» супроводжують кадри щасливої дівчинки, що займається з інструктором. Так само й розповіді про заняття зі зброєю: «Старші неподалік вчаться поводитися зі зброєю різних країн. Вона безпечна — страйкбольна».Розповідають «Факти» і про систему харчування в таборі, і про наявність тут пожежників і медиків. Також кореспондентка заявляє, що «за таких умов, кожен має змогу проявити себе, а спільне вирішення проблем об’єднує дітей і змушує по-іншому ставитися одне до одного і до навколишнього середовища, каже керівник зміни».

Узагалі, єдиний відносний негатив, який можна почути в сюжеті, — це слова Дмитра Дорошка, керівника зміни наметового табору "Витоки": «Умови досить спартанські. Є питання з приводу постійної води, у нас вода завозна. Тобто до води ми бережно відносимося».

Закінчується це буцімто інформаційне повідомлення прайсом від кореспондентки: «Табір працюватиме до 22 серпня. Тут приймуть ще три зміни. Кожна — по два тижні. Коштує відпочинок 4,700 гривень. Якщо з Києва довозять централізовано за 250 грн., то самостійно треба спершу їхати до Корсуня чи до селища Яблунівка, а звідти 2,5 км пішки по незабутні враження і нових друзів».

Сюжет виглядає підозрілим із кількох причин. По-перше, в нього немає інформаційного приводу. По-друге, в ньому не згадано жодні інші табори для дітей, контекст цієї індустрії чи будь-які зовнішні коментарі та оцінки. По-третє, сюжет закінчується чітким прайс-листом та повідомленням того, як до табору можна доїхати, — а це типова рекламна інформація. По-четверте, підозри викликає сама суть повідомлення. Воно не про особливості закладу чи його історію, не про виживання дітей без телефонів та планшетів, не про цікавий експеримент, що наслідує фільм Captain Fantastic. Натомість журналісти весь сюжет просто перераховують, чим можна зайнятися у «Витоках».

Подібні ймовірно комерційні сюжети набагато гірші за політичні тим, що передбачають грубішу мотивацію журналістів. Якщо випуск новин просуває інтереси пов’язаної партії чи комерційні інтереси свого власника, це може відбуватися через тиск чи певні кадрові преференції. Але комерційна реклама не пов’язаних установ зазвичай використовує іншу, більш універсальну валюту. І, ймовірно, отримувати її від великих лобістів — це одне, але братися за все, навіть за локальні курорти, — це якось навіть не солідно.

Перевагу на телеканалах отримали:

Володимир Гройсман — колишній піарний номер один продовжує здавати позиції. Цього тижня на користь прем’єра вийшло лише два повідомлення: по одному від «України» та ICTV.

Олег Ляшко — головного «радикала» телеканал «Україна» цього тижня пропіарив п’ять разів.

Сергій Каплін — цього тижня член Блоку Петра Порошенка очолив рейтинг найбільш розпіарених політиків, «Інтер» присвятив йому одразу шість сюжетів.

«Опозиційний блок» — членів партії п’ять разів піарили на «Інтері» та один раз на «Україні».

Юлія Світлична — очільницю Харківської області продовжують піарити на «Україні», цього тижня у двох сюжетах.

Марина Порошенко — перша леді потрошку переганяє чоловіка в піарі. Цього тижня їй присвятили два сюжети на «Україні», та по одному на «Інтері» і ICTV.

Ігор Коломойський — різноманітним компаніям (і екс-компаніям) свого власника «1+1» присвятив три сюжети.

Ігор Гужва — колегу двічі відстоювали на «Інтері».

Критика:

Михеїл Саакашвілі — колишнього президента Грузії та колишнього очільника Одеської області двічі критикували на «Україні».

Світлана Лобода — про свою давню ворожнечу з Лободою згадав в одному сюжеті «1+1».

Держкіно — критику агенції «1+1» продовжив в одному сюжеті цього тижня.

«Народний фронт» та Олег Ляшко — цим політикам традиційно дісталося по одному сюжету від «Інтера».

Загалом експерти «Детектора медіа» нарахували протягом тижня 51 сумнівний матеріал. На телеканалі «Україна» їх було двадцять, на «Інтері» — сімнадцять, на «1+1» — дев’ять, на ICTV — чотири, на СТБ — один.

Детальніше про це читайте в публікації «Серіал про недоторканих. Моніторинг теленовин за 3–9 липня 2017 року».