Як журналісти порушували стандарти у квітні

Як журналісти порушували стандарти у квітні

17 Травня 2017
4620

Як журналісти порушували стандарти у квітні

4620
Квітень позначився загостренням проросійської позиції на «Інтері», серіальними війнами між «Україною» та «1+1», великоднім піаром політиків та черговим непрофесійним висвітленням теми дітей. Десять найбільших журналістських порушень квітня за версією «Детектора медіа».
Як журналісти порушували стандарти у квітні
Як журналісти порушували стандарти у квітні

Весь квітень експерти ГО «Детектор медіа» моніторили щоденні випуски новин на центральних телеканалах, нарахувавши в них 229 сюжетів із порушенням стандартів. Що на 37 порушень менше, ніж у березні.

Квітень виявився відносно позбавленим гучних подій, але не позбавленим гучних маніпуляцій. Нехай канали й говорили про значно буденніші речі, вони все ж примудрялися подавати наслідки подій як їхні причин, оголошувати війни міжнародним установам і головне — хронічно ігнорувати критично важливі для сприйняття інформації факти, таким чином створюючи в глядача ілюзію потрібної замовнику дійсності. Адже бізнесменам, наприклад, дуже легко хвалити мораторій на вивезення лісу-кругляка, якщо канал узагалі не згадує, що його скасування, — пряма вимога МВФ.

Ще однією особливістю квітня стало загострення проросійської позиції на «Інтері». Канал транслював відверто брехливі та маніпулятивні заяви московської влади, ігноруючи при цьому не лише українську позицію, а й об’єктивну дійсність. Інші ж тенденції перейшли в новини з попередніх місяців — журналісти досі можуть перетворити будь-яке свято на безпросвітний політичний піар, а знущання з дітей — на знущання з журналістських стандартів.

Найбільше порушень: «Інтер» цього місяця підтвердив свою сумнівну першість, випередивши телеканал «Україна» аж на 22 повідомлення із ознаками замовності. 96 повідомлень у «Подробностях» проти 64 повідомлень на рахунку «Сегодня». У це число увійшли як старі хіти (постійний піар «Опозиційного блоку» та критика «Народного фронту»), так і відносно нова творчість, наприклад, активна кампанія проти керівництва «Нафтогазу».

Найбільше піару: якщо не враховувати класичного лідера Ріната Ахметова (якому рідний канал «Україна» присвячує сюжет щодня), то свої піарні позиції повернув голова уряду Володимир Гройсман (27 повідомлень — як завжди, найбільше, вісім, на ICTV). Цікаво, що активізувалася також «Батьківщина»: на її рахунку п’ять сюжетів цього місяця, хоча в березні не було жодного. Ще три сюжети вийшло з похвалою особисто Юлії Тимошенко. Пов’язано це, головним чином, із дискусією навколо земельного мораторію.

Найбільше чорного піару: лідером місяця за кількістю негативу на свою користь знову стає «Народний фронт», і знову завдяки «Інтеру». У квітні «Подробности» випустили про партію Арсенія Яценюка та екс-прем’єра особисто 12 критичних матеріалів. До ворогів «Інтера» також приєднався МВФ. Сергій Каплін веде хрестовий похід проти ООН у трьох матеріалах. Активізувалася на каналі й критика «Нафтогазу» — вісім негативних незбалансованих новин.

«Інтер» згадав про Росію й забув про Україну

У квітні на телеканалі «Інтер» відбувся справжній рецидив відверто проросійських новин.«Подробности» розповідали про міжнародні події з вигідної Росії позиції, ігноруючи при цьому українську позицію та факти. Звісно, час від часу, подібні підозрілі повідомлення трапляються й наінших каналах, але це поодинокі випадки. На «Інтері» ж вибудувалася справжня система: новини за участю Росії тут коментують лише російські високопосадовці, а міжнародні події зводяться до Мінських домовленостей.

17 квітня «Інтер»повідомив:«ФСБ России сегодня сообщило, что перекрыло, цитирую, "крупный канал контрабанды оружия, взрывчатки из Евросоюза и Украины"». Щоправда, це цитата не самого ФСБ, а сайту «РИА Новости», хоча посилань на «Інтері» немає. Немає також коментарів українських спецслужб чи взагалі бодай якоїсь інформації, яка би підтверджувала чи спростовувала інформацію.

19 квітня «Інтер» єдиний, розповідаючи про справу України проти Росії в Міжнародному суді ООН, акцентував не на задоволених чи не задоволених вимогах, а на тому, що суд узагалі взявся за справу. Та, звісно, на Мінських домовленостях: «Международный суд ООН все же будет заниматься иском Украины против России[...] Более того, судьи попросили обе стороны выполнять Минские договоренности и воздержаться от любых действий, которые могут ухудшить спор». Синхрони учасників «Інтер» обрав теж про переговори в Мінську. Рішення суду щодо Росії на каналі пом’якшують: Меджліс тут треба не «поновити» як у рішенні суду, а просто «переглянути рішення» щодо нього. Які саме права кримських татар зазнають утисків, у сюжеті теж не пояснено. Наступного дня «Інтер» майже дослівно повторив повідомлення, додавши заяву про Мінські домовленості ще й від «Опозиційного блоку».

20 квітня «Інтер» процитував матеріал видання Bloomberg: «Москва намерена максимально интегрировать в свое пространство сепаратистские образования на Донбассе. Но юридически оформлять аннексию пока не планируют». Єдиний озвучений коментар належав прес-секретарю Путіна, який назвав публікацію «наивной и примитивной».

24 квітня, розповідаючи про потенційне звільнення президента ПАРЄ Педро Аграмунта, канал стверджував, що той «может поплатиться карьерой из-за несанкционированой командировки».Хоча насправді річ у тім, що Педро Аграмунт літав у Сирію із представниками російської делегації. Що не лише могло означати зв’язки ПАРЄ з Росією (яка організацію покинула), а ще й підтримку Асамблеєю режиму Асада. Якого, нагадаємо, теж активно підтримує Росія. Сам Аграмунт, до речі, виступає за повернення Росії у склад ПАРЄ.

Цього ж дня, 24 квітня, Федеріка Могеріні, висока представниця Європейського Союзу з питань зовнішньої і безпекової політики, вперше приїхала в Москву. «Санкции в ближайшее время сняты не будут. Альтернативы Минским соглашениям нет. Как и нет особого прогресса в их реализации. Таковы итоги совместной встречи», — заявила ведуча Людмила Панасюк. На сайті телеканалу відповідна новина взагалі називається: «Федерика Могерини обсудила в Москве Минские соглашения». При цьому «Інтер» проігнорував заяви чиновниці про те, що ЄС принципово не визнає анексії Криму, вважає співпрацю з Росією на фоні подій в Україні лицемірною й закликає владу Росію захистити представників ЛГБТ-спільноти, що зазнають утисків у Чечні. Зате канал озвучив позицію Сергія Лаврова: «Лавров, по традиции, упрекнул Киев в нежелании вести диалог с пророссийскими боевиками. Вспомнил недавний инцидент на Донбассе, а именно гибель наблюдателей ОБСЕ. А затем в очередной раз признал — у Москвы есть инструменты влияния на Донецк и Луганск». А от українську позицію на «Інтері» вирішили не подавати.

25 квітня відсутність українських коментарів відчувалася ще сильніше, адже йшлося про події на українській території. Коментуючи загибель представника ОБСЄ, Сергій Лавров заявив в ефірі «Інтера»: «Исходим из того, что в расследовании наряду со специальной мониторинговой миссией должны участвовать и представители контактной группы и центр координации и контроля, о котором я упомянул, и власти Украины, и власти провозглашенной Луганской народной республіки». Крім Лаврова, слово отримав секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр. А от чи буде Україна, як хоче Лавров, співпрацювати з «ЛНР», — невідомо.

У першому тижні травня «Інтер» продовжив цю ж тенденцію.

Великодній піар

Численні ситуації довели, що українські журналісти можуть звести до піару будь-яку подію: від трагедії в Авдіївці до екологічних проблем у Львові. У квітні «Україна» та «Інтер» звели до джинси великодні сюжети.

Тематичний сюжет «Подробностей» 16 квітня складався із переліку акцій у містах України та піару Президента. Про подорожі Петра Порошенка храмами розповів Олексій Ліхман, а потім іще 30 секунд українців вітав сам Президент. Журналісти транслювали його запис, викладений у Facebook. Жодної іншої інформації про свято «Інтер» не подав.

На «Україні» піар трохи урізноманітнили. Почали ще 15 квітня, коли спочатку сюжет про сходження благодатного вогню плавно перетворився на піар: «Все причастные к восстановлению святыни получили награды и памятные подарки от иерусалимского патриарха». «Усіма причетними» виявився Вадим Новинський із іміджевими заявами. Потім на піар перетворилася благодійна акція для дітей-переселенців. «Сегодня» заявляють, що «на пасхальные подарки потратились депутаты». Але про свою благодійність розповідає (і в кадрі з’являється) лише Олег Ляшко.

Але справжній апофеоз джинси був на сам Великдень, коли святковий сюжет буквально окупували звернення. У матеріалі тривалістю 2 хвилини 33 секунди про Великдень журналісти розповіли рівно за 13 секунд, після чого подали поспіль відеозвернення Петра Порошенка, Володимира Гройсмана, Митрополита Онуфрія та Олега Ляшка. Із останнім вийшло особливо цікаво, адже йому разом із іншими вірянами довелося чекати освячення кошиків більше години. І судячи із сюжету, весь цей час журналісти чекали разом із ним, щоб записати привітальний коментар. Чому канал не міг обійтися без кадру, де політика кроплять святою водою? Усі інші канали якось обійшлися взагалі без політиків у своїх тематичних повідомленнях.

Війна проти МВФ

Сергій Каплін відомий своїм популізмом. Депутатська недоторканність та «Інтер» допомогли йому озвучити такі речі, як «Аваков — сука та вбивця», «“Народний фронт організував державний переворот», «Пашинський полює на людей» та багато іншого. Нова глава творчості депутата від «БПП» — критика МВФ та Олега Ляшка.

31 березня Каплін заявив, що Ляшко своїми конституційними ініціативами планує віддати українські землі Міжнародному валютному фонду: «Це спецоперація для того, щоб імітувати боротьбу за українську землю, і нишком таку українську землю віддати Міжнародному валютному фонду і тим іноземним компаніям, яких лобіює Міжнародний валютний фонд».

5 квітня «опозиціонер» (саме так чомусь назвали члена найбільшої фракції парламенту й члена коаліції на «Інтері») розкрив головну мету діяльності МВФ та оголосив інституції війну: «27 років Міжнародний валютний фонд ішов до своєї головної мети — почати продаж української землі. І сьогодні дано старт продажу української землі. Ми починаємо великий тур по всій державі, по всіх селах, по всіх містах, по всіх фабриках, заводах, які залишилися. Тур спрямований на мобілізацію українських громадян для боротьби проти Міжнародного валютного фонду».

19 квітня Каплін узагалі звинуватив МВФ у якихось злочинах: «Просто заборонити грабувати нашу землю — недостатньо. Потрібно розслідувати всі факти злочинної діяльності Міжнародного валютного фонду. Потрібно розслідувати всі факти злочинної діяльності коаліції. Потрібно розслідувати всі факти бездіяльності і діяльності українських політиків».

Також варто зазначити, що до критики МВФ на «Інтері» докладалися «Батьківщина», «Опозиційний блок» і навіть коментар у Facebook Павла Розенка, віце-прем’єра з питань соціальної політики.

Бекґраунду чи альтернативної позиції телеканал не подавав. Тож глядачі «Інтера» можуть і не дізнатися про користь від МВФ чи переваги від скасування мораторію на продаж землі. Або те, що «головна мета МВФ» — це не забрати українські землі, а сприяти міжнародній фінансовій стабільності.

«1+1» обурювався цінами Ахметова

4 квітня на «1+1» заявили про ледь не сенсаційну подію — Рінат Ахметов зібрався продавати газ у Молдову дешевше, ніж він це робить для України. «Аукціон на продаж електрики в Молдову виграла компанія ДТЕК. Якби ДТЕК купувала електрику за внутрішніми українськими тарифами, то експортна ціна не задовольнила б уже Молдову», — розповідає кореспондент Дмитро Фурдак. Далі все повідомлення вибудовується довкола критики Ахметова.

Журналісти спілкуються з директором департаменту Міністерства енергетики та вугільної промисловості Ольгою Буславець, яка пояснює, чому український газ буде продаватися в Молдові дешевше. При цьому висновок із її слів роблять журналісти: «Тобто спеціальним рішенням держава робить так, щоби приватна компанія купувала в неї електрику дешевше, ніж решта споживачів».Тарас Батенко, депутатів від «Укропа» критикує цінову політику ДТЕК самостійно: «Якщо вона там дешевше продається, а в Україні дорожче, то хтось не сповідує українські національні інтереси і державницькі інтереси».

І хоча представниця міністерства коротко пояснює вигоду від таких контрактів (можливість завантажити електростанції роботою), це жодним чином не розкривається і з експертами не обговорюється. У «ТСН» лише знову акцентують на Ахметові: «НКРЕ зовсім скоро так, чи інакше, доведеться вирішити, чи створювати спеціальні умови для окремо взятої приватної компанії».

При цьому журналісти замовчали деякі дуже важливі речі. Наприклад, що ДТЕК виграла конкурс на поставки під час прозорого тендеру й на її місці могла бути будь-яка компанія (іншими словами, справа не в Ахметові). Чи те, що електрика, яку ми продаватимемо в Молдову, — це надлишок (ми його або віддаємо хоч якось, або просто не використовуємо). Не розкрили й того, що подібною торгівлею ми завантажуємо АЕС, а отже збільшуємо виробництво й даємо людям роботу. І найцікавіший факт, який журналісти забули, — ці поставки забезпечать енергетичну незалежність Молдови від Росії, яка поставляла туди електроенергію раніше. Але ж, якби в «ТСН» це все згадали, Ахметов не виглядав би таким злодієм.

ICTVта ліс бізнесменів

15 квітня до обговорення мораторію на експорт лісу-кругляка долучився телеканал ICTV. «Факти» похвалили обмеження словами бізнесменів, при цьому навіть не вказавши інформаційного приводу: «Мораторій на продаж лісу-кругляка викликає багато суперечок у залі Верховної Ради. Одні депутати [не вказано хто] — за його скасування. Інші [не вказано хто],навпаки, вважають, що дію мораторію треба продовжувати, аби країна не стала сировинним придатком Європи. Наші журналісти відвідали кілька лісозаготівельних фірм [не вказано яких], які працюють саме з українським лісом і переконалися, що держава отримує більший зиск, коли експортує не сировину, а вироби з неї», — заявила журналістка Оксана Гутцайт.

Сюжет звівся до того, що двоє кореспонденток коротко розповіли про дві лісозаготівельних фірми, чиї директори впевнені — введення мораторію допомогло їм закупити краще обладнання, а в разі скасування заборони, працівники залишаться без роботи. У кінці матеріалу — анонімні поверхневі прогнози:«Фахівці переконані — наша продукція може стати достойним конкурентом на світовому ринку. Головне якість і доступна ціна. Завдяки мораторію галузь по трохи підводиться з колін, тому скасовувати його ніяк не можна».При цьому журналісти не вказують жодного аргументу за скасування мораторію, наприклад, заяви експертів про відсталість такої політики та те, що його скасування  — одна з вимог МВФ. Журналісти, насправді, взагалі не подають жодного бекграунду чи позицій, альтернативних бізнесовим. Тобто, по суті, весь сюжет — це просто бізнесове лобіювання, адже власникам цих фірм продовження мораторію матеріально вигідне.

Серіальні війни: «Україна» проти «1+1»

Телеканали «Україна» та «1+1» багато в чому подібні. Вони належать першій та другій найбагатшій людині держави, займають друге та третє місце в топах за кількістю сумнівних матеріалів згідно моніторингів «Детектора медіа», а також, обидва мають проблеми з російськими серіалами. У квітні «ТСН» та «Сегодня» намагалися з’ясувати, в кого ж ці проблеми серйозніші.

Першим удару завдав «1+1»: п’ятого та шостого квітня телеканал випустив матеріали про три буцімто російські серіали, що збираються транслювати на «Україні». Спочатку журналісти подали коментарі Володимира Парасюка з приводу «зради» телеканалу й замовчали позицію самої «України». Наступного дня критична база на «1+1» зросла, але з’явився й представник Держкіно, який прямо заявив, що документи (у тому числі фото та відеодокази) свідчать, — серіали українські. Проте «ТСН» все одно завершив сюжет звинуваченням: «А поки чиновники вирішують, хто винен чи не винен, українцям і далі показують російські фільми й серіали. Актори — часті гості бойовиків. Пореченков навіть спромігся постріляти в бік українських хлопців у донецькому аеропорту. Останнім відзначився відомий режисер Володимир Меньшов, який напередодні підтримав терористів і передав їм мільйон рублів». Звісно, ні Пореченков, ні Меньшов у серіалах на «Україні» не фігурують, але ж зате як звучить!

«Україна» відповіла звинуваченням у відповідь 12 квітня. Спочатку тут виправдалися, похизувавшись заодно рейтингами: «Зрителям сериал понравился. Канал “Украина” по итогам первого квартала нынешнего года остаётся лидером телесмотрения. Его предпочитают без малого 11 % украинцев. Конкуренты, правда, недовольны...»І хоча рейтинги не мають стосунку до законодавства, але створюють позитивний імідж для каналу та ілюзію того, що «1+1» критикує «Україну» через заздрощі.

Друга частина матеріалу «України» суто критична. Спочатку тут дискредитують комітет «Телеетики», що проводив акції з вимогами припинити показ буцімто російського продукту на «Україні». Його лідера Артема Руденка, з посиланням на Galinfo, канал звинувачує в організації протестів на замовлення. Потім «Сегодня» звинувачують у лицемірстві й «1+1»: «“1+1 медиа” против копродакшна с российскими компаниями, хотя сам готов ставить в эфир каналов холдинга фильмы откровенно российского производства. Сериал “Последний коп”, в главной роли Гоша Куценко. Канал “2+2” назвал его украино-российским, но вынужден был прекратить показ, поскольку прокатное удостоверение было аннулировано под давлением общественности и в частности статьи на сайте “Детектор медиа”. Причина — прославление и героизация полиции, похожей на российскую».У фіналі сюжету конкурента ще раз звинувачують у нечесності, цього разу за допомогою здогадок: «Атакуя конкурента-лидера, по логике холдинга “1+1”, наверное, не так важно сохранять честность и объективность, главное — громко обвинять».Позицію колег «Україна» теж не представила.

26 квітня на «1+1» знову випустили сюжет із коментарями Володимира Парасюка: «Тут можна провести паралелі, що на телеканалі “Росія 1” показують той самий серіал, що на ТРК “Україна”. Питання, а чому воно так, що, у нас немає війни? Якщо Нацрада не прийме ніяких мір, тоді будемо піднімати питання, що вона не дієва і про її зміну». Відповіддю Нацради журналісти не поцікавилися. Телеканалу «Україна» також. Запасаємося поп-корном і чекаємо на хід «Сегодня» та час, коли в Україні будуть знімати достатньо власного продукту.

Телеканал «Інтер» щосили намагався критикувати «Нафтогаз»

«Інтері» почав значно частіше критикувати найбільшу українську державну компанію «Нафтогаз»: протягом квітня вийшло вісім таких матеріалів. Хоча останній раз голову «Нафтогазу» Андрія Коболєва критикували на телеканалі ще 23 лютого (звинувачували у здорожчанні газу). Головна тема нової хвилі матеріалів «Подробностей» — буцімто надмірно завищені зарплати менеджменту компанії. Журналісти намагаються вмістити в ці повідомлення так багато критики, що інколи там, мабуть, просто не лишається місця для бекграунду.

12 квітня ведуча Наталія Бєлишева заявила:«А между тем зарплатный фонд менеджеров Нафтогаза за прошлый год раздулся в 13 раз, это следует из годового финансового отчета компании. Напомню, тарифы на газ для населения и промышленности выросли более чем в четыре раза. А на субсидии сегодня претендует около 20 миллионов украинцев, по сути, это половина страны, им нечем платить. Куда уходят деньги и почему украинский газ продают по цене импортного?»Зарплати менеджерів справді зросли, фінансовий менеджер компанії Сергій Коновець, до речі, пояснював чому, але на «Інтері» про це не згадують. Також не згадують про його заяву, що прибутки компанії й зростання тарифів не пов’язані. А ще ігнорують слова міністра соціальної політики Андрія Реви, що субсидії отримує 6,6 млн домогосподарств, що аж ніяк не 20 мільйонів повнолітніх українців, про які заявляють «Подробности». Хоча, можливо, анонімним джерелам «Інтера» видніше.

Далі в сюжеті про зростання зарплат менеджменту в 2016 році журналісти розповідають про такі речі, як, наприклад, будинок Андрія Коболєва, який знайшли (і який він визнав) у 2015 році. Чи побут сім’ї з Кропивницького, яка змушена економити тепло, поки керівник, нагадаємо, найбільшої державної компанії України, — ні. Ще одним лейтмотивом «новини» є газова цінова політика. Валентин Землянський, титрований на телеканалі просто як «експерт із питань енергетики» (мабуть, це посада), заявляє, що газ має бути дешевшим, адже українцям вистачає власного видобутку. Про офіційні дані, як стверджують протилежне, «Інтер» мовчить.

Зате подає коментар Олексія Кучеренка, екс-міністра житлово-комунального господарства: «Коррупция — это Ко. Равняется Коболев. Запомните это. Коболев равняется коррупция [...] Это реальная угроза Независимости».

«Найкраще» повідомлення з критикою «Нафтогазу» вийшло на «Інтері» 13 квітня. У ньому розповіли про звільнення голови наглядової ради «Нафтогазу» Юлії Ковалів. Ведуча Наталія Бєлишева заявила, що «причиной якобы стал провал реформирования этой кампании». Хоча насправді звільнені жалілися на рішення уряду, яке спричинило провал, а не провал із боку самого «Нафтогазу».

Але найкращим моментом стало нагадування ведучої: «Я напомню, что в Европейском банке реконструкции и развития заявили, что реформа “Нафтогаза” потерпела фиаско...». От тільки в ЄБРР заявили: «Реформа "Нафтогазу", одна з найважливіших, що знаходяться під вашою юрисдикцією, може зазнати фіаско в найближчі дні. Після ряду розчаровуючих подій, незалежні члени наглядової ради НАК заявили про можливе звільнення. Якщо це станеться, це не тільки серйозно зашкодить "Нафтогазу", а й зруйнує впевненість міжнародної спільноти в зобов'язаннях уряду щодо реформування та реструктуризації НАК». Тобто фіаско тільки може статися. І воно не спричинило звільнення членів наглядової ради, а може стати його наслідком!

«1+1» випустив прощальний критичний сюжет про Гонтареву, а потім іще один на біс

10 квітня Валерія Гонтарева, голова Нацбанку, оголосила про свою відставку. І цілком очікувано телеканал «1+1», що з часу націоналізації «Приватбанку» встиг випустити про НБУ 19 критичних матеріалів, перетворив цю подію на можливість згадати Гонтаревій усе. Усе негативне, звісно.

У сюжеті під назвою «Низки скандалів і рекорди курсу: чим запам’ятались Гонтарева на посаді голови НБУ» немає жодних коментарів, крім слів самої очільниці НБУ. Але закадрові коментарі кореспондента до них підібрано так, що виходить суто критичний матеріал. Серед іншого, журналісти розповіли: «Плоди діяльності очільниці НБУ українці відчули дуже швидко[...] Нацбанк орієнтуватиметься на рівень інфляції. Для українців це обернулося тим, що купити валюту стало складно[...] Курс стрімко злетів і встановив рекорд — майже 40 гривень за долар [...] Під Нацбанком постійно відбувалися мітинги, Валерію Гонтареву не раз викликали на килим у Верховну Раду[…] 89 банків закрили за часів керування Валерії Гонтаревої. Тисячі вкладників залишилися без своїх заощаджень. Мітингувальники сотні разів пікетували НБУ, де вимагали відставки Валерії Гонтаревої». А ще згадали про буцімто зв’язки з російськими банками, суми в декларації і справі відкриті у зв’язку з можливим зловживаннями.

Здавалося б, на цьому все, але 21 квітня у «ТСН» знову заговорили про очільницю НБУ. Приводом стала її поїздка на весняні збори МВФ у Вашингтоні. У цьому сюжеті спочатку тричі наголосили на вартості готелю голови НБУ та підкреслили «нервовість», із якою Гонтарева грається цигарками (хоча в кадрі вона їх просто тримає), а потім ставили їй провокативні запитання про непідтверджені аудіозаписи піврічної давнини. Наприклад, в очільниці «Нацбанку» запитали: «Хто такі два?» Як вона мала здогадатися, що має на увазі кореспондентка Наталка Пісня, не відомо.

Завершується сюжет кадрами прес-конференції, де інший журналіст «1+1» Владислав Сидоренко запитує: «В мене є попередній звіт компанії Ernst & Young, в якому йдеться про те, що втрати, які становлять 5,5 мільярдів доларів, Національним банком перед націоналізацією [«Приватбанку»] не підтверджуються. У мене два простих запитання. Чи буде здійснюватися тиск на Ernst & Young подібний тому, який здійснювався на PricewaterhouseCoopers? І друге, чи це правда, що це не була націоналізація, а банк просто відібрали? Куди пішли 5,5 мільярдів?»

Глядачам, що це все означає, так і не пояснили. Як виявилося, журналіст мав на увазі ще не оприлюднений попередній звіт аудитора, який за день до цього (удача!) виклав у своєму Facebook керівник відділу розслідувань «1+1» Олександр Дубінський. Таким чином, увесь сюжет про збори МВФ у Вашингтоні перетворився на змагання між журналістами «ТСН» у тому, хто поставить запитання голові НБУ на основі менш достовірного джерела.

Ми дуже сподіваємося, що з сумнівними матеріалами про Валерію Гонтареву «1+1» закінчив.

«Інтер» замість новин про кримінальну справу шукав цигарки в кіосках

26 квітня виявилося дуже насиченим днем для компанії Tedis Ukraine. Цигарковий експортер, якого пов’язують із російськими олігархами та спонсоруванням тероризму, наприклад, заплатив найбільший штраф в історії Антимонопольного комітету України — 300 млн гривень. А ще його генеральному директору повідомили про підозру в ухиленні від сплати податків. Крім того, «Тедіс» підозрюють у монополізації ринку та зв’язках із оточенням Януковича. «Інтер» 26 квітня випустив сюжет про компанію, щоправда, в ньому кореспондентка Оленя Мітясова шукала сигарети, що зникають із прилавків...

Ведуча Наталія Бєлишева в підводці заявила:«Сигаретный дефицит набирает обороты. Магазины распродают остатки табачных изделий. Курильщики нервничают. С чем связана нехватка этого товара? И кто мешает поставщикам вернуть сигареты на полки магазинов?»

Про підозри генеральному директору, російський слід чи звинувачення в монополізації тут навіть не згадують. Замість цього ми чуємо, як випадкові курці жаліються на відсутність цигарок, а потім — як тривалість сигаретної кризи передбачає випадкова продавчиня. Кореспондента запитує, тицяючи мікрофон у темряву магазинного віконця: «Вы не знаете, не слышали по слухам, сколько это еще будет продолжаться?»Жінка у відповідь заявляє про очікувану тривалість у два місяці. Як виявилося пізніше, вона помилилася у дев'ять разів, адже вже за тиждень компанії почали заключати договори із конкурентами Tedis. «Інтер» міг би першим оголосити про ці угоди, але замість компаній-виробників узяв коментар у продавця з сигаретного кіоску.

Також слово отримав директор компанії «Тедіс», він заявив, що: «Існуюча дестабілізація на тютюновому ринку провокує ріст контрабандної та контрафактної продукції. Що в свою чергу може призвести до тінізації тютюнового ринку України і, відповідно, до недонадходжень до державного бюджету».Іронічно, що компанія, яку звинувачують в ухилянні від сплати податків та монополізації, робить заяви про вплив чорного ринку та своє виняткове значення. Але глядачі «Інтера» цієї іронії відчути не могли.

Узагалі, подібні сюжети про «цигаркову кризу» виглядають як спосіб створити суспільне несприйняття дій прокуратури. Це відома маніпуляція, коли в головах глядачів власна побутова вигода переважає норми правоохоронної системи. Тим паче на «Інтері», де МВС критикують щотижня.

Бої та журналістика без правил

Уже традиційно до топу порушень потрапляє хоча б одна добірка сюжетів із висвітленням дитячої тематики. У квітні приводом для таких матеріалів стало побиття в Чернігові: двоє дівчат знущалися з 15-річної школярки, поки натовп підлітків знімав процес на телефони.

Висвітлюючи цю тему, журналісти припустилися багатьох порушень. Канали, наприклад, навідалися до навчальних закладів кривдниць та дізналися, що ті погані старости, «багато на себе беруть» і курять. Що, звісно, лише більше демонізує їх в очах глядачів і жодним чином не стосується ситуації. На СТБ директорка школи навіть озвучила спекуляції щодо причин такої поведінки, мовляв, одну з дівчат недолюбили в сім’ї. «Вікна» змогли зв’язатися з її батьками телефоном, але коментар щодо цієї заяви чомусь так і не подали. Зате подали, як і всі інші канали, кадри дитячих боїв. І найбільше тут виділився ICTV.

У «Фактах» перебіг бійки детально та хронологічно описують майже дві хвилини, демонструючи при цьому кадри знущань: удари руками, ногами, об стіну, тягання за волосся й так далі. Кореспондентка Ольга Ніколайчук супроводжує відео своєю начиткою, ледь не як коментатор у боксі: «Поліна не ризикує навіть бігти. Вона намагається мирно вирішити конфлікт, її змушують вичистити забруднені штани агресорки. Перед черговою бійкою, кривдниця просить попити води і починає завдавати удар за ударом. Коли Поліна наважується захищатися, отримує чергову порцію ударів».Агресивні вислови можна було почути й від ведучої Інни Шевченко, яка, зокрема вживала такі фрази: «...Кодло почало методично та холоднокровно їх забивати».

Іще гірше канал поставився до опису кривдниць: їхні імена та зовнішність не лише (тільки на ICTV) оприлюднили на всю країну, а ще й дали їм характеристики, зокрема: «...Ця агресивна дівчина займається боротьбою і вдосконалює прийоми на псевдорингу», «Ця любителька боксувати ногами по голові...». А наприкінці ICTV узагалі приписав підліткам участь у злочинному угрупуванні: «Юлія та Поліна не єдині жертви жорстоких нападів дівчат та їхньої банди».

Із соціальними працівниками чи психологами не поговорив ніхто.

Таким чином, коренем більшості проблем та маніпуляцій квітня стали відсутність бекґраунду та ігнорування телеканали фактів. Очевидно, цілком свідомо.

Інколи замовчування мало піарний характер: ICTV не згадує про вимоги МВФ щодо мораторію і сюжет виглядає так, наче у збереженні заборони на вивезення лісу-кругляка взагалі немає мінусів.

Інколи, навпаки, воно мало очорнити: якби «1+1» згадав, що Україна забезпечить Молдові часткову енергонезалежність від Росії, Ахметов перетворився б на героя, а не негідника.

Інколи просто допомагало уникати проблемних моментів: хто би повірив критиці Гонтаревої від «ТСН», якби дізнався, де канал взяв ці документи (сам у себе, вчора вдень)?

А інколи просто шокувало. Замовчування, яких припускався цього місяця телеканал «Інтер», не сумісні навіть із найгіршою журналістикою. Як можна випустити матеріал про компанію «Тедіс» у день вручення підозри її гендиректору і не згадати про це? Як можна замовчати, що українського видобутку газу насправді не вистачає для населення? Як можна третій тиждень поспіль випускати новини із заявами Путіна, Лаврова, Пєскова й не протиставляти їм доведені факти? Забігаючи трішки наперед, скажу: 2 травня телеканал опублікував сюжет, у якому Путін заявляє, що Росія ніколи не втручається в життя інших країн. На «Інтері» що, зник інтернет у 2013 році?

Замовчування — дуже проста, але ефективна технологія. Телеканал може чесно передати будь-яку новину, але без бекґраунду, про який глядачі можуть просто не знати, вона виглядатиме зовсім інакше. Є ж різниця між заявами керівника компанії про невинуватість підприємства й заявами керівника компанію про невинуватість підприємства після оплати найбільшого в історії України штрафу.

Викреслюючи зайві подробиці, журналісти порушують стандарти достовірності, балансу та об’єктивності. А що може залишитися в новині без цих складових?

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Фото: thegospelcoalition.org
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4620
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду