Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 27 березня — 1 квітня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: конфлікт прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та голови НАЗК Наталії Корчак, рішення Тристоронньої контактної групи про припинення вогню в зоні АТО, обшуки в Антимонопольному комітеті та на підприємствах, пов’язаних із компанією «Тедіс», початок роботи двоскладового тарифу за газ.

«Таємні» похорони вбивці Вороненкова за участі чотирьох телеканалів

Висвітлення вбивства екс-депутата російської Держдуми й ключового свідка у справі Януковича Дениса Вороненкова не дуже добре вдалося українським телеканалам. Зокрема, журналісти нехтували гуманністю й елементарним співчуттям, називаючи загиблого політика «перебіжчиком» і «зрадником» та ставлячись до нього іронічно. Але, як виявилося, це було ще досить людяно порівняно з висвітленням поховання його вбивці Павла Паршова 28 березня.

«Тіло Павла Паршова глухої ночі забрали зі столичного моргу. Похорон родичі організували в умовах секретності на маленькому цвинтарі в Павлограді, на Дніпропетровщині, звідки родом мати, поруч з могилою дідуся», — такі подробиці Лідія Таран на «1+1» знає не випадково, адже журналісти поїхали й зняли процесію. І, судячи з сюжету, зірвали її.

«Прощалися з Паршовим близько десяти людей, зокрема, його матір Тетяна. Щойно вони побачили камери, кинулися навтіки, ховаючи обличчя», — розповідає кореспондентка Ольга Нескорідіна, а ми бачимо, як від журналістів буквально біжать родичі загиблого. А оператори слідують за ними. Далі кореспондентка наздоганяє біля автомобіля жінку в чорній хустці й запитує: «Почему вы не верите, что он мог это сделать?» Жінка ховає обличчя й намагається втекти від журналістки. Наступна спроба взяти коментар («Вы знали Пашу? Ну скажите несколько слов, вы знали Павла?») — цього разу в дівчини, яка писала ім’я вбитого на дерев’яному хресті, — теж не увінчалася успіхом.

Коментарів домогтися ні від кого не вдалося, зате журналісти акцентували увагу на містичних символах: «Працівники цвинтаря кажуть, вперше бачать таку дивну церемонію. Труна була закритою, родичі ні пари з вуст, лише накрили її чорно-білим прапором з дивною символікою». На завершення ще трішки дуже важливої для мільйонів українців інформації: «П’ять вінків на могилі: від мами, бабусі та три анонімні. Прощання тривало не більше п’яти хвилин».

Родичів загиблого наздоганяли й журналісти «Інтера». Тут про це розповідають у другому сюжеті випуску 28 березня. «На кладбище проститься с Павлом Паршовым пришли только его родственники и несколько парней спортивного телосложения, возможно, друзья. Впрочем, узнать точно не удалось. Завидев журналистов, они в буквальном смысле убежали от камер», — розповідає кореспондентка Олена Недолюк. Журналісти «Подробностей»  теж розповідають про «таємничі символи»: «Вместо креста привезли знак с датой рождения и смерти, а также руничными символами». Журналісти навіть поговорили про них зі співробітником ритуальної служби: «А ви бачили часто, що такі значки малюють як на цій табличці?». «Не видел ни разу», — відповідає чоловік. Далі вже згаданий чоловік на камеру закопує могилу.

«Таємне» поховання на всю країну показали також «UA: Перший» та канал «112», щоправда, значно коротше й лише із закадровою начиткою ведучих. Співробітники останнього, до речі, теж бігали за родичами Паршова.

Звісно, до телеканалів виникає багато очевидних етичних зауважень: показ облич усіх присутніх, нехтування повагою до небіжчика та його сім’ї, зйомка події, яку родина намагалася лишити поза увагою громадськості. Незрозумілий також інформаційний привід подібних сюжетів. Але головне — з матеріалів можна дійти висновку, що співробітники ЗМІ фактично прогнали родичів загиблого від труни й не дали змоги їм нормально попрощатися: як зізнаються самі журналісти, люди «втекли» від камер. Зате кореспонденти лишилися й показали на всю Україну, як закопують труну «убивці» і як місцевий могильник розмірковує про «таємничі руни» на хресті. Чому «1+1» може зняти таємні похорони, але не може зняти коментаря НБУ; чому «Інтер» може дізнатися думку могильника, але не може дізнатися думки Авакова, — питання риторичні.

Яценюка заарештували в Росії і пропіарили в Україні

27 березня російський суд ухвалив рішення про заочний арешт Арсенія Яценюка. Цей факт (а точніше допис Яценюка у Фейсбуку про цей факт) став приводом для кількох сюжетів, що прославляли політика.

Телеканал «Україна» 27 березня озвучив цитату лідера «Народного фронту» із соцмережі: «Очевидно: на фоні всіх останніх резонансних подій — цинічних вбивств та репресій проти опозиції — російська диктаторська влада переходить до нового витка гібридної війни». Таким чином свою кримінальну справу політик прирівнює до рекордного в історії Росії затримання активістів і більше ніж десятка політичних убивств. А журналісти транслюють цю заяву, не подаючи жодних альтернативних думок, додаткових фактів чи інших прикладів подібних справ. Тож суть повідомлення зводиться фактично до того, що екс-прем'єр — важливий політик (справа проти нього стоїть в одному ряду з двома тисячами затриманих!)

28 березня цю думку на «Україні» передали вже прямо, цього разу цитуючи ще більш піарну заяву Яценюка, в якій він виступає персоною, що «консолідує увесь вільний світ»: «Мета цієї акції — не дати можливості мені доносити українську позицію у всіх світових столицях. І консолідувати весь вільний світ і наших друзів проти російської агресії, з тією метою, щоб відновити територіальну цілісність України».

«1+1» теж передав цю заяву й трішки піару за кадром: «Кремль намагається дискредитувати тих українських політиків, яких вони люто ненавидять, зауважує сам Яценюк», — цитує екс-прем'єра ведуча Лідія Таран. Також Таран спростовує закиди російського суду: « “ТСН” свого часу проводила своє розслідування. У 1991 році сімнадцятирічний Арсеній Яценюк вступив до університету, брав активну участь в житті факультету, пізніше очолював юридичну фірму в Чернівцях». Начитка супроводжується кадрами, де Арсенія Яценюка вітають діти, а пізніше він робить із ними селфі.

Також обидва телеканали передали заяви Мін'юсту та МЗС, які згодні з політиком щодо абсурдності звинувачень Кремля. І в цьому контексті постає ще одне запитання — цього разу щодо інформаційного приводу. Нехай повідомлення на «1+1» і мало виключно піарну форму, але його наявність у сюжеті можна зрозуміти — тема цікава й навіть теоретично важлива. Так само можна зрозуміти перше повідомлення на телеканалі «Україна». Але 28 березня журналісти «Сегодня» знову випустили сюжет про прем'єра, цього разу лише з приводу того, що «Министерство юстиций Украины возмутилось заочным арестом Арсения Яценюка».

На СТБ Гройсман ледь стримувався

Конфлікт між головою НАЗК (Національного агентства із запобігання корупції)  Наталією Корчак та прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом 29 березня більшість телеканалів подали збалансовано, нейтрально висвітливши аргументи обох сторін. Хіба що так і не заглибилися в деталі, наприклад, можна було пояснити, хто ж відповідає за стан сайту НАЗК чи в чому Наталія Корчак бачить політичний тиск на відомство. Винятком стали «Вікна-новини» на СТБ.

«Прем’єр Володимир Гройсман попросив усіх членів Нацагенції з запобігання корупції піти у відставку через зрив електронного декларування. Уже кілька днів чиновники не можуть відзвітуватись, бо сайт, куди потрібно подавати декларації, не працює», — описує конфлікт ведуча Віта Євтушина.

Далі цей вектор продовжує кореспондент Олексій Сімаков: «Чому ж ресурсу, що став державі в мільйони гривень, бракує потужностей, урядовці спитали в очільниці Національної агенції з питань запобігання корупції Наталії Корчак. Саме її відомство відповідає за роботу системи. І тут почалося. Всю провину чиновниця переклала на системного адміністратора, похвалилася здобутками й заявила про тиск. Прем’єр ледь стримався».

У синхронах, які журналісти обрали для сюжету, прем’єр, щоправда, не стримується: «Слухайте мене уважно. Я вам пропоную — он там є дзеркало, можете стати і сама на себе кричати. Ви самі не здатні організувати роботу з вашого сайту…». Сама ж Наталія Корчак у сюжеті заявляє про те, що роботу НАЗК не хочуть бачити й що у відставку вона не збирається.

А от синхронів на підтвердження фрази СТБ — «всю провину чиновниця переклала на системного адміністратора» — в сюжеті чомусь немає. Ця фраза звучить так, немовби очільниця просто відмовилася від відповідальності. Хоча насправді вона процитувала документ, у якому, зокрема, зазначено, що державне підприємство «Українські спеціалізовані системи» виконує «технічне супроводження програмного забезпечення реєстру, забезпечення безперебійного функціонування реєстру…». Себто послалася на цілком конкретні документи та факти, які журналісти чомусь проігнорували. Можливо, тому що проігнорував їх у своєму виступі і Гройсман.

На «Україні» результати суду передбачають за місяць до потрапляння підозрюваної в СІЗО

«Зарезала мужа на глазах детей, тело спрятала в кладовке и сбежала на курорт. Ровенские полицейские раскрыли убийство известного парикмахера», — заявляє ведуча Анна Панова 27 березня на телеканалі «Україна». Із цих слів можна дійти висновку, що суд уже відбувся й прокурори успішно довели вину жінки. Але вже буквально в наступному реченні журналістка заявляє: «Его жена оказалась главной подозреваемой». Тож виходить, що полісмени лише підозрюють жінку й суду ще не було? «Где её нашли и зачем она убила мужа…» — вкотре суперечить собі ведуча «Сегодня» й надає слово кореспонденту Володимиру Миколайчуку.

За словами кореспондента, жінка наразі лише у статусі підозрюваної: «Татьяну подозревают в убийстве мужа. Жертву четырежды ударили кухонным ножом, тело оттащили в кладовку. Оперативники обнаружили его за детской коляской. Мотив, говорят в полиции, — деньги. Пропало около 30 тысяч долларов. Предположительно, на них женщина купила путевку в тёплые страны».

Це не єдині подробиці, якими володіють на «Україні»: «По неподтвержденной пока информации, подозреваемая пыталась оформить справку о разводе. Вместо этого через месяц окажется в украинском СИЗО». Цікаво, звідки журналісти дізналися інформацію про розлучення. Але ще цікавіше, що підозрювану лише через місяць узагалі доправлять у СІЗО. Лише потім можна буде провести з нею слідчі дії й переконатися, що в неї, наприклад, немає алібі. Й лише потім буде суд, який, можливо, визнає її винною. Те, що вона «втекла» на курорт, — це теж лише версія поліції. Але ще більше запитань викликає твердження, що підозрювана вбила чоловіка «на глазах детей». Воно ніяк не доводиться протягом сюжету. Взагалі, про дітей у повідомленні згадують лише двічі. Вперше, коли кажуть, що жінка лишила їх бабусі. І вдруге — коли виявляється, що та не може оформити над ними опіку.

Тож виходить, що Анна Панова не лише передбачила судове рішення за місяць до потрапляння підозрюваної в СІЗО, а ще й бачила минуле, описавши обставини вбивства та втечі.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко — Президент продовжує триматися в піарних лідерах за рахунок міжнародних подій. Цього тижня на його користь можна було побачити одразу дев’ять сюжетів. Три на «Інтері», два на «1+1», по одному на ICTV, «Україні», 5-му каналі та «112».

Володимир Гройсман — прем'єр відстає від гаранта лише на одне повідомлення, — в керівника уряду їх вісім. Два на телеканалі «Україна» й по одному на ICTV, «UA: Першому», 5-му каналі, «112», «Інтері» та «1+1».

Сергій Каплін — цього тижня свого улюбленця «Інтер» показував п’ять разів. Зокрема, політик назвав Олега Ляшка членом «голубої коаліції» й заявив, що той хоче віддати українську землю МВФ.

Арсеній Яценюк — екс-прем’єра, що консолідує весь світ, тричі просували на «Україні» й один раз на «1+1».

Олег Ляшко — лідер «радикалів» чотири рази фігурував на каналі «Україна».

Леонід Кучма — екс-президент якщо вже з’являється на каналах, то робить це масово. Не винятком став і цей тиждень, коли його тричі пропіарили на ICTV та один раз на «Інтері».

«Опозиційний блок» — лише тричі улюблену партію показали на «Інтері».

«Укроп» — менше піару стало й в «Укропу» на «1+1». Цього тижня лише два матеріали.

Критика:

Коаліція — в існування парламентської більшості на «Інтері» сумнівалися двічі.

Олег Ляшко — політик офіційно додався до ворогів «Інтера». Цього тижня про нього вийшло два критичних повідомлення. Також «Інтер» випустив по одному критичному сюжету про своїх класичних ворогів: Андрія Садового, «Народний фронт», депутата від «Самопомочі» в Миколаївській міськраді.

Катерина Рожкова — заступницю голови НБУ продовжили критикувати на «1+1».

Організатори блокади Донбасу — тему ніяк не може полишити канал «Україна». Цього тижня активістів критикували один раз.

Загалом експерти «Детектор медіа» нарахували 74 сумнівних матеріали, що на шість більше, ніж минулого тижня. Найбільше їх було на «Інтері» — 22, на «Україні» — 21, на «1+1» — 13, на ICTV — вісім, на «112» — чотири, на СТБ, «UA: Першому» та 5-му — по два.

Детальніше про це читайте в публікації «Арешт Яценюка та інші ймовірності. Моніторинг теленовин за 27 березня — 1 квітня 2017 року».