Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 30 січня — 4 лютого 2017 року.

Головними подіями тижня стали: бойові дії під Авдіївкою та їхні наслідки для міста.

Піар на подіях в Авдіївці

Політичний піар працює так, що добривом для нього може стати будь-яка резонансна, актуальна, суспільно значуща подія. Не виняток і бої під Авдіївкою та їхні наслідки для міста. Телеканали передали за тиждень одразу дванадцять пов’язаних із цим історій про своїх улюбленців. ICTV 31 січня розповідає про Володимира Гройсмана: «Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, можливо, терміново вилетить до Авдіївки». Далі у матеріалі теж ідеться лише про ймовірні кроки, тож жодної новинності в цьому немає. Лише піар прем’єра на ймовірній поїздці, яка, варто зазначити, таки відбулася.

Того ж дня на «Україні» Борис Колесніков, народний депутат із «Опоблоку», закликає міжнародні організації втрутитися, щоби прискорити виконання мінських домовленостей, ігнорування яких, на його думку, призвело до трагедії.

Цю ж тезу на «Інтері» повторює народний депутат, лідер «Опоблоку» Юрій Бойко. Наступного дня «Україна» подає синхрон ще одного «опозиціонера» — Олександра Вілкула — який хвалиться: «Я тоже сейчас привез первую партию гуманитарной помощи». У цьому ж сюжеті гуманітарну допомогу збирає й Радикальна партія. Показали Вілкула також на «Інтері», перед цим пропіаривши на темі Авдіївки Геннадія Москаля, голову Закарпатської ОДА (він пропонує відправити в місто конфісковану контрабандну деревину).

2 лютого до телевізійної гуманітарної допомоги приєднався «Народний фронт» в особі Андрія Тетерука. Щодо Ріната Ахметова — телеканал «Україна» додав до своїх щоденних матеріалів про гуманітарний штаб бізнесмена ще й сюжети про його допомогу постраждалому місту, таким чином пропіаривши його на темі благодійності однинадцять (!) разів за шість днів. Благодійність — це, звісно, добре. І будь-яка допомога тим, хто цього потребує, — це чудово. Але дуже сумно бачити, як за сприяння журналістів альтруїстичні вчинки перетворюються на джерела егоїстичної вигоди.

ICTV проти реформи медицини

30 січня у «Фактах» ICTV вирішив розповісти про спротив реформам МОЗ із боку місцевого населення. Міністерство хоче утворити так звані госпітальні округи, в межах яких буде обрано та створено «лікарні інтенсивного лікування», себто заклади з найкращою технікою й фахівцями, а інші відділення перепрофілюють для надання допомоги, що не потребує надскладного обладнання.

«Про медичні майдани з Вінниччини, Волині та Харківщині...» — анонсує ведуча, одразу викликаючи запитання. По-перше, вживання слова «майдан» є досить маніпулятивним і не зрозуміло, чому не можна було вжити слово «мітинг». По-друге, про які «майдани» йдеться? У сюжеті лише жителі Вінницької області протестують на вулиці. У Харківській області відеоряд із якогось засідання у приміщенні, а на Волині реформа взагалі тільки «розсварила жителів двох міст» і про жодні організовані акції не йдеться.

Сам матеріал головним чином стосується того, які проблеми для місцевих жителів викликала медична реформа: пересічні люди та лікарі жаліються на віддаленість «лікарень інтенсивного лікування», несправедливість обрання таких закладів серед інших клінік і фінансові тягарі через перенесення фінансування утворених округів на місцеві бюджети.

Нейтральних експертних коментарів у сюжеті немає, висновки роблять самі журналісти ще в підводці: «Тупцює на одному місці й українська медична реформа. […] А все тому, що зміни відбуваються хаотично, безсистемно, без чітких пояснень».

Що ж до позиції МОЗ, то її окреслено в останньому реченні сюжету, словами... самої журналістки, ще й критично: «У МОЗі кажуть: хотіли як краще, аби люди могли отримати якіснішу допомогу у спеціалізованих закладах, але вийшло, як завжди». Незрозуміло, в якому міністерстві ICTV взяв такий коментар, бо в українському МОЗ усі закиди, що пролунали в сюжеті, пояснили раніше того ж дня. Згідно з оприлюдненою інформацію, пріоритетні лікарні обиратимуться Госпітальною радою на місцевому рівні, тож звинувачення в тому, що МОЗ не враховує місцевих інтересів, — безпідставні. Щодо довезення людей до лікарень, то місцева влада розробляє спеціальні маршрути, які би охоплювали весь округ. А фінансування розвитку округу може включати більше п’яти різних джерел надходження прибутків. Окремо хочеться сказати про спростування головного акценту сюжету, мовляв, через віддаленість лікарень пацієнти почнуть помирати в каретах швидкої. Ще півроку тому в МОЗ пояснювали: в реформованих медичних закладах (не «інтенсивних») «цілодобово працюватимуть кваліфіковані лікарі невідкладних станів та медсестри з усім необхідним обладнанням для діагностики та справді невідкладного лікування». Тож журналісти фактично звинувачують МОЗ у відсутності екстреної допомоги на місцях, тимчасом як міністерство реформує лікарні на місцях, щоби ті надавали екстрену допомогу. Не розібравшись у суті змін і проігнорувавши заяви МОЗ, журналісти дезінформували своїх глядачів. І при цьому ще й жаліються, що реформа відбувається «без чітких пояснень».

«1+1» проти переходу на цифрове мовлення

20 січня голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Юрій Артеменко заявив, що «1+1» та «Інтер» надіслали до Кабміну лист із проханням відкласти відключення аналогового мовлення в Україні до 2019 року. Голова Нацради пов’язав таку ініціативу з небажанням телеканалів втратити аудиторію старшого віку, — потенційний електорат. Через десять днів на телеканалі «1+1» вийшов перший сюжет в інтересах раніше оголошеної ініціативи.

Сюжет від початку — підводки ведучої — лякає глядачів, що мільйони з них можуть залишитися «без улюблених телеканалів». При цьому жодним словом ані на початку, ані далі в сюжеті не згадується, що проблема цифрового переходу не торкнеться абонентів кабельного й супутникового ТБ, які становлять дві третини глядачів. Десь по сюжету похапцем згадуються антени й технологія «Т2», але необізнаний у технічних нюансах споживач «ТСН» навряд чи збагне, кого стосується вимкнення — у його пам’яті закарбується підводка ведучої: «Без телебачення. Мільйони українців можуть залишитися без улюблених телеканалів[...] Ані цифрового покриття, ані пристроїв для його прийому, у багатьох населених пунктах немає[…] Без телевізора можуть залишитися цілі міста і села. Деякі будуть ловити аналоговий сигнал країн сусідів, зокрема і Росії».

Сюжет побудований переважно довкола працівників «1+1». Матеріал починається з кореспондента Олександра Романюка у студії «ТСН», де він розповідає про величезний колектив. Потім кадри з Городища на Черкащині, де «експериментує “ТСН”» (моніторить телевізійний сигнал), а коментує це керівник відділу моніторингу «1+1 Media», який згодом у сюжеті ще раз виступить у ролі фахівця.

Загалом же нам розповідають історії трьох місцевих жителів, що мають різні проблеми з прийомом аналогового й іще більше — цифрового сигналу. Є й коментарі експертів, щоправда, підозрілі. Кореспондент анонсує: «Експерти кажуть: перехід на цифру — вимога часу. Але чи на часі — питання». При цьому експерт (Тарас Шевченко, член Наглядової ради Суспільного телемовлення) з екрана каже цілком нейтральне речення, яке могло стосуватися чого завгодно: «Переведення телебачення в новий формат має сприяти тому, щоб кількість каналів збільшилась, а не кількість абонентів зменшилась». А спікером від Нацради став Олег Черниш, який до приходу в Нацраду працював директором із розвитку мереж групи «1+1 медіа» й нині його позиція в питанні відстрочки переходу на цифру збігається з позицією «1+1».

Автори сюжету не назвали причин відключення аналогового мовлення. Насамперед це міжнародні зобов’язання України за угодою «Женева-2006», згідно з якою Україна мала вимкнути аналогове ефірне ТБ й перейти на цифрове ще півтора роки тому — в червні 2015 року. Крім того, вимкнення аналогового ТБ в червні 2017 року передбачено прийнятими Кабміном у 2015–2016 роках нормативно-правовими актами. Так само в «ТСН» не озвучили переваг переходу на цифрове телебачення (наприклад, збільшення кількості програм та різноманітності функцій, розвиток на звільнених від аналогового телебачення частотах нових технологій мобільного зв’язку та інтернету четвертого покоління — 4G).

Із сюжету взагалі неможливо зрозуміти, навіщо знадобилася цифрова реформа — автор Олександр Романюк зосереджений на тому, щоби довести її несвоєчасність і шкідливість. Пояснює він це тим, що цифрове покриття не охоплює всієї країни, — й це чи не єдина об’єктивна інформація в сюжеті. Наводяться й інші факти: «Нині цифрові передавачі мають на 15 % менше покриття, аніж аналогові», «Мільйони українців можуть залишитися без улюблених телеканалів», щоправда, джерела цих фактів не озвучено. Загалом, акцентуючи на проблемі покриття, єдиним способом її розв'язати «ТСН» бачить просто відкласти цифровий перехід. Як за цей час збільшити охоплення цифровим сигналом — відповіді немає.

Отже, «ТСН» цим сюжетом захищає власні інтереси каналу «1+1», який разом із телеканалом «Інтер» добивається від уряду й Нацради переносу вимкнення аналогового ТБ на 2019 рік. А глядачів просто залякує, не надаючи їм повної та збалансованої інформації.

«Україна» проти збільшення тарифів на «Укрзалізниці»

30 січня на телеканалі «Україна» випустили сюжет про очікуване подорожчання вантажних перевезень на «Укрзалізниці».

Проти цього виступають представники промисловості одразу в шістьох коментарях, на боці ініціативи — лише коментар Войцеха Бальчуна, керівника «Укрзалізниці», та й той зі скептичною приставкою «подобные проблемы транспортный монополист оглашает уже не впервые». Суть проблеми журналісти описують так: «“Укрзалізниця” планирует поднять тарифы в ближайшие месяцы. Вырученные 11 миллиардов гривен планирует пустить на ремонт путей и обновление состава. Эксперты уже заявили: последствиями такого повышения станут рост цен на хлеб и массовые увольнения. При этом качество услуг монополиста не повышается, — отмечают промышленники и ждут новых убытков предприятий». Як корелюються звинувачення у відсутності покращень і заплановані покращення, журналісти, щоправда, не пояснюють. Так само не пояснюють заяви, що за останні шість років обсяг замовлень на «Укрзалізниці» зменшився «почти на треть» — це пов’язано з політикою компанії, зростанням тарифів чи війною на сході? Не зрозуміло, але в контексті сюжету звучить критично.

Ще одна маніпулятивна заява — буцімто на бік промисловців стала Американська торгова палата. Андрей Гундер, президент згаданої організації, у своєму коментарі лише заявляє, що перш ніж змінювати тарифи, варто створити профільну незалежну комісію. Це жодним чином не підтверджує, що він розділяє аргументи чи позицію виробників. Проте головними аргументами телеканалу є постійно повторюване в різних варіаціях: «Повышение тарифов коснётся не только поставщиков и клиентом, но и каждого украинца: цены на продукты повысятся, рабочие места придётся сократить», — це, зокрема, журналісти озвучують у сюжеті 2 лютого.

Про те, що матеріали знято в інтересах Ріната Ахметова, свідчить кілька речей. Одним із коментаторів на телеканалі є Володимир Гусак — народний депутат і член транспортного комітету Верховної Ради, за версією «України». Член «Опозиційного блоку» й колишній директор із закупівель компанії Ахметова — за версією сайту Верховної Ради. 2 лютого саме представнику однієї з компаній Ахметова, керівника комбінату імені Ілліча, Юрію Зінченку надано найбільше ефірного часу (фактично, його синхрон тривав 1/6 сюжету). Але головне: в новинах «України» немає балансу думок. Так, підняття тарифів збільшить витрати підприємств. Фактично це озвучення позиції бізнесменів, що не хочуть заробляти менше грошей. А де інтереси інших сторін, наприклад, населення? Адже причина здорожчання — покращення умов перевезень. Де повноцінна представленість позиції «Укрзалізниці»? У двох синхронах Войцех Бальчун констатує проблеми установи та заявляє про те, що підняття тарифів було погоджено наперед. Але журналісти немов забувають про ці факти в сюжеті, вони далі розповідають про проблеми бізнесу, ігноруючи потреби транспортера. Тож ані інших сторін конфлікту, ані можливих альтернатив у матеріалі, по суті, просто немає.

«Інтер» та «Україна» проти діяльності НАБУ

Уже другий тиждень поспіль триває інформаційна кампанія проти НАБУ з боку телеканалів «Україна» та «Інтер». Причина — затримання керівників ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», яким інкримінують корупційні схеми на підприємстві, що завдали збитків на суму понад 300 мільйонів гривень. 31 січня телеканал «Україна» ретранслює заяви робітників згаданої компанії, що пікетують НАБУ. Їхні головні аргументи — арешт керівництва зриває роботу підприємства та ставить під загрозу добробут робітників. Журналісти ж додають, що компанії, якими керували арештовані особи, — містоутворювальні й у разі їх закриття на вулиці опиняться шість тисяч людей. Лунають також заяви про тиск на суддів та «схеми» з боку НАБУ.

Цікаво, що в сюжеті при цьому немає жодного аргументу на користь невинуватості бізнесменів. І через це матеріал сприймається як заклик відпустити потенційних злочинців, щоби не зупиняти заводи. У сюжеті «України» НАБУ на закиди не відповідає, в єдиному синхроні голова відомства Артем Ситник констатує факти — факт затримання, тримання під вартою й суму застави. Але на «Інтері» 31 січня немає навіть цього. Хоча буквально в попередньому сюжеті був коментар голови НАБУ, й хоча на цій же події він говорив про ситуацію з керівництвом ОГХК, його коментар свідомо замовчують.

До аргументів про «занепокоєних працівників» на «Інтері» додають запевнення в тому, що арештований менеджмент зробив компанію успішною й заплатив у бюджет понад два мільярди гривень податків. Знову ж таки: як це стосується звинувачень НАБУ (перепродаж продукції фіктивній австрійській фірмі) — незрозуміло.

Ще цікавіші речі на «Інтері» озвучили напередодні, 30 січня: «Весь шеститысячный трудовой коллектив убеждён, что цель НАБУ и САБ — срыв приватизации по сценарию ОПЗ, когда НАБУ обрушило стоимость предприятия со стартовых 530 миллионов долларов до ноля». По-перше, невже хтось опитав увесь шеститисячний колектив? По-друге, те, що за зривом продажу ОПЗ стоїть НАБУ, — нічим не доведена спекуляція, а про реальні причини проблем із заводом можна прочитати тут, що й радимо зробити всім згаданим журналістам.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики та політичні сили:

Петро Порошенко: позбавлені новинності сюжети про Президента можна було побачити по одному разу на шести телеканалах: ICTV, 5-му каналі, «Україні», «Інтері», «UA: Першому» та СТБ.

Володимир Гройсман: паркетні сюжети про голову уряду можна було по разу побачити на ICTV, «Інтері», «1+1» та «Україні».

Сергій Каплін: цього тижня політика на «Інтері» пропіарили всього п’ять разів. Зате одного разу з використанням таблиць і креслень, на яких Каплін пояснював «схеми» «Народного фронту».

«Опозиційний блок»: партію п’ять разів рекламували на «Інтері» і двічі — на «Україні».

Радикальна партія: цього тижня Олега Ляшка і його політичну силу п’ять разів пропіарили на «Україні». Зокрема під час інтерв’ю з політиком.

СБУ: виправдання на адресу відомства по разу лунали на ICTV, «Інтері», «Україні» та 5-му каналі.

«1+1»: вигідну собі позицію в питанні цифрового мовлення телеканал просував три рази за тиждень.

Сайт «Сегодня» : медійний актив Ріната Ахметова тричі рекламували на телеканалі «Україна».

Рінат Ахметов: благодійність бізнесмена на телеканалі «Україна» показували в середньому двічі на день, загалом знявши про це одинадцять сюжетів. Ще один сюжет був із маркетинговою інформацію на користь активу Ахметова — футбольного клубу «Шахтар»

Критика:

«Народний фронт»: партію та її політиків п’ять разів критикували на «Інтері».

«Укрзалізниця»: проти компанії та її керівництва вийшло два матеріали на «Україні» та один на «Інтері».

НАБУ: Антикорупційне бюро критикували загалом тричі — двічі на «Інтері» й один раз на «Україні». Усі сюжети стосувалися арешту керівників ОГКХ.

Андрій Садовий: мера Львова традиційно недолюблюють на «Інтері». Цього разу про нього вийшло два сюжети.

Учасники блокади Донбасу: активістів двічі критикували на телеканалі «Україна».

МОЗ: цього тижня традиційний критичний матеріал про МОЗ вийшов на ICTV.

Загалом, протягом тижня експерти ГО «Детектор медіа» нарахували 72 сумнівних матеріали. Найбільше їх було на «Україні» — 31. На «Інтері» — 23, на «1+1» — дев'ять, на ICTV — чотири, на «UA: Першому» та 5-му каналі — по два, на СТБ — один.

Детальніше про це читайте в матеріалі «Авдіївське пекло стало фоном для політпіару. Моніторинг теленовин за 30 січня — 4 лютого 2017 року».