Регіональне телебачення: на користь власників «за замовчуванням»?

Регіональне телебачення: на користь власників «за замовчуванням»?

27 Березня 2017
12081

Регіональне телебачення: на користь власників «за замовчуванням»?

12081
Половина замовного контенту на регіональних телеканалах позитивно тонована стосовно мерів обласних центрів, керівників ОДА та облрад, депутатів місцевих рад і підрозділів державних — служб та відомств. Моніторинг новини регіональних телекомпаній за 6–12 лютого 2017 року.
Регіональне телебачення: на користь власників «за замовчуванням»?
Регіональне телебачення: на користь власників «за замовчуванням»?

Аналіз дотримання стандартів інформаційної журналістики та порушень, що можуть свідчити про наявність ознак замовності в новинах, які вийшли в ефірі десяти телекомпаній Закарпатської («Тиса-1» — філія ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція», 21 канал), Одеської (філія ПАТ НСТУ «Одеська регіональна дирекція», «Первый городской», «Репортер»), Черкаської («Рось» — філія ПАТ НСТУ «Черкаська регіональна дирекція», «ВІККА») та Харківської (ОТБ — філія ПАТ НСТУ «Харківська регіональна дирекція», 7 канал, АТН) областей. Окрім того, новини телекомпаній аналізувалися на предмет наявності в них елементів проросійської пропаганди, а також тональності новин з ознаками замовності.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських регіональних телеканалів здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки «Інтерньюз Нетворк». Методологія тут і тут.

Експерти проаналізували 397 сюжетів, що вийшли впродовж тижня в новинах десяти регіональних каналів. Здебільшого ці мовники переймалися висвітленням життя й проблем місцевих громад (24 % новин). На другому місці — новини про кримінал та діяльність правоохоронних органів, — 16 % контенту. І тільки третє місце в тематичному «рейтингу» регіональних телевізій посідають питання соціальної сфери, медицини, пенсійного забезпечення тощо — 12 % повідомлень.

Економічним темам було присвячено 7 % новин, питанню АТО в усіх проявах — 6 %. Однаковою в регіональних теленовинах — по 5 % — була кількість сюжетів про освіту й науку, місцеве самоврядування та реформи на місцевому рівні, а також про спорт. По 2 % новин припало на висвітлення політичних процесів та боротьби з корупцією. Лише 1 % новин стосувався української зовнішньої політики, а новин про події за кордоном не було зовсім.

Монітори не зауважили в новинах регіональних телеканалів відвертої проросійської пропаганди. Однак деякі сюжети двох телекомпаній — харківського 7-го каналу, який пов’язують із тамтешнім міським головою Геннадієм Кернесом і, як не дивно, «Тиси-1» (філія ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція»), за добором тем і тональністю перегукувалися з дискурсом, притаманним мовленню північного сусіда. У 7-го каналу питання викликає щоденна верстка новин, де замало не мастхевом є повідомлення про кризу та економічні труднощі. Вони загалом відповідають українським реаліям, але де-факто зводяться до нищівної критики чинної влади, роблячи акцент на її недолугості та популізмі уряду, підводячи глядача до «апокаліптичних» висновків. Такі новини незбалансовані, неповні й викликають підозри в навмисних маніпуляціях.

Закарпатська ж історія дещо інша: «Тиса-1» дуже незграбно висвітлювала круглий стіл в ОДА за участі представників нацменшин, під час якого обговорювалися три мовні законопроекти. Прикро, але в сухому залишку в пам’яті залишилися тільки побоювання учасників зібрання про те, що мовні права нацменшин порушуватимуться. У сюжеті зроблено наголос на винятковості регіону за рахунок превалювання етнічних неукраїнців. З огляду на закиди угорських радикалів варто більш зважено і збалансовано висвітлювати такі заходи.

Згадані новини за рахунок порушення стандартів балансу думок, повноти, відокремлення фактів від коментарів експертами віднесено до таких, що мають ознаки замовності. Загалом же до джинси монітори віднесли 14 % новинного контенту, причому 46 сюжетів мали ознаки ймовірної політичної замовності, а з комерційною складовою новин було вп’ятеро менше — дев'ять. Таких помилок припускалися всі канали, окрім харківського ОТБ. У решти ж частка умовно замовних новин коливалася, від 29 % у «Тиси-1», 19 % в харківських 7-го каналу та АТН до 5 % в ужгородського 21-го каналу.

Цікаво, що половина замовного контенту була позитивно тонована стосовно мерів обласних центрів, керівників ОДА та облрад, депутатів місцевих рад і підрозділів державних служб та відомств.

Тільки харківський АТН випустив «партійний» сюжет про захід Аграрної партії. Двічі в позитивно тонованих новинах фігурували нардепи, причому обидва в новинах одеського «Первого городского» — опоблоківець Олександр Орлов та Олег Ляшко. З останнім, щоправда, ситуація неоднозначна: спочатку йому дали виступити з популістськими заявами щодо ремонту Потьомкінських сходів, а потім журналісти ущипливо пройшлися по «замашках» Олега Валерійовича, який береться за непритаманні нардепам функції.

Загалом «позитивних» замовних новин було в 2,6 раза більше, ніж негативно тонованих. «Розбірки» через телеекран відбулися на каналах, де можна простежити інтереси кінцевих бенефіціарів. Скажімо, колись пов’язуваний із чинним міністром МВС Арсеном Аваковим канал АТН за інерцією «мочив» Геннадія Кернеса, а 7 канал відзначився сюжетами в тональності «все пропало» з негативним незбалансованими закидами на адресу уряду.

Наявність замовного контенту й досить довільне розуміння, якою має бути інформаційна журналістика, призвели до посередніх оцінок регіональних мовників за відповідність їхніх новин фаховим стандартам. Усереднений показник склав 3,94 бала із шести можливих. Найвище експерти оцінили якість новин харківських каналів ОТБ та АТН — відповідно 4,94 та 4,97 бала, а також одеського «Репортера» — 4,82. Подолали чотирибальний поріг також черкаська «Рось» та одеський «Первый городской». Найбільше ж зауважень стосовно порушення фахових стандартів в експертів було до ужгородського 21-го каналу, — їхні новини оцінено всього на 1,74 бала.

Якщо ж розглядати дотримання вимог стандартів інформаційної журналістики в розрізі окремих критеріїв, то найбільше «просідання» регіональні телекомпанії демонструють за стандартами повноти інформації — усереднений показник 0,43 бала — та балансу думок і поглядів — 0,5 бала з максимально можливої одиниці. Щодо інших порушень, то 20 % проаналізованих новин виявилися несвіжими, чверть — без посилань на джерела інформації, у 38 % контенту журналісти зловживали підміною понять, невиправданими узагальненнями та власними оцінними судженнями, а кожна шоста новина викликала сумнів щодо точності й перевіреності повідомлених відомостей.

ДОТРИМАННЯ СТАНДАРТІВ І ТЕМАТИКА НОВИН

Закарпаття

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Тиси-1» експерти оцінили на 2,52 бала, 21-го каналу — на 1,74 із шести можливих.

Найбільшу увагу журналісти обох каналів приділяли життю місцевих громад, соціальній сфері на місцевому рівні, місцевій інфраструктурі — 18 із 39 сюжетів 21-го каналу та 16 із 42 сюжетів «Тиси-1». 21-й канал приділяв більше уваги економічним питанням — три сюжети проти одного в «Тиси», місцевому самоврядуванню — три сюжети (в «Тиси» — жодного) та соціально-гуманітарному блоку (соцзахист, освіта, охорона здоров’я) — вісім сюжетів проти п’яти у «Тиси».

Натомість філія НТКУ один сюжет присвятила події, пов’язаній із АТО (21-й канал — жодного), вдвічі активніше висвітлювала кримінальні новини та діяльність правоохоронців — одинадцять сюжетів проти п'яти в 21-го каналу, а також новини, пов’язані з освітою — п'ять проти двох. При цьому навіть при висвітленні однакових інформаційних приводів результати роботи журналістів дещо відрізняються.

Дотримання ж професійних стандартів інформаційної журналістики журналістами Ужгородської філії НТКУ експерти оцінили на 2,52 бала із шести можливих. Показники 21-го каналу ще гірші — 1,74 бала.

Найнижчими для 21-го каналу є показники балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти поданих фактів у новинах — лише по чотири сюжети з 39 (10 %) відповідають цим критеріям. Нижче від середнього показники достовірності — 18 сюжетів (0,46 бала) й точності — 17 сюжетів (0,44 бала). Трохи краще з оперативністю — 21 сюжет (0,54 бала) можна ідентифікувати в часі як оперативний.

У більшості сюжетів журналісти 21-го просто ретранслюють інформацію, отриману з одного джерела, до того ж не посилаючись на нього. А для повідомлення другорядної інформації, що підтверджує й деталізує першу, слово надається спікеру, котрий, як можна тільки припустити з контексту, був її джерелом.

Наприклад, так виглядає сюжет «Після падіння на ужгородських тротуарах близько півсотні людей потрапили на стаціонар для лікування у відділення травматології» за8 лютого:

«Ведуча: На ужгородських тротуарах з початку року травмувалося майже 250 жителів міста. Після падіння на тротуарі близько півсотні людей потрапили на стаціонар для лікування у відділення травматології, частина з них потребувала оперативного втручання. Реабілітація та час зрощення кісток, залежно від місця перелому та складності, триває близько двох місяців.

Анатолій Дідківський, старший ординатор травмпункту Ужгородської міської клінічної лікарні: Здебільшого це переломи, розтягнення зв'язок, променево-зап'ясний суглоб і гомілково-ступневий суглоб. Найскладніше, це наприклад, переломи трикісточкового гомілково-ступневого суглобу, які підлягають оперативному лікуванню і переломи шийки стегна, вони всі підлягають оперативному лікуванню.

Ведуча: А от відповідальності за нечищені тротуари ніхто не поніс, скарг на комунальників та Департамент міського господарства, запевняють у міськраді, не було, мовляв, без офіційних скарг нікого карати не можуть».

У цьому випадку порушено стандарт достовірності, оскільки не зрозуміло, хто саме надав журналістам інформацію про 250 постраждалих. Також порушенням стандартів достовірності й точності є останнє речення сюжету, оскільки відсутня інформація, яким чином і до якої посадової особи зверталися журналісти. Тож маємо й псевдобаланс думок і поглядів.

Інколи із сюжету новин узагалі не зрозуміло, чи справді відбувалася згадана в сюжеті подія й у чому вона полягає? Наприклад, два сюжети 21-го каналу протягом тижня були присвячені одній події — ДТП з потраплянням автівки в яму на дорозі, від якої матеріальні збитки отримав мешканець Ужгорода — «Порвана резина на двох колесах і погнуті диски» за 6 лютогота «Роман Поляк, який в’їхав в яму на Лигоцьгого і пошкодив два колеса, позиватиметься до суду» за 10 лютого. У другому сюжеті є одразу дві тези, які журналіст надав без посилання на джерела:

«Ведуча: Роман Поляк, який в'їхав у глибоку яму на Лигоцького і пошкодив два колеса, позиватиметься до суду. Ремонт обійдеться щонайменше у шість тисяч гривень. Пробоїна, у яку потрапив Роман, 10 сантиметрів завглибшки, з гострими рваними краями. У Мукачеві нещодавно такий судовий позов задовольнили. За ремонт двох коліс жінка-водій відсудила в автодору компенсацію у 13000 гривень(…)».

Навіть у поодиноких випадках, коли журналіст 21-го каналу дає можливість висловитися сторонам конфлікту, він усе ж опосередковано стає на одну зі сторін. Наприклад, сюжет «Нічний конфлікт» за 6 лютого ведуча розпочинає з викладення думки однієї зі сторін конфлікту, потім іде її ж синхрон, а далі викладається протилежна думка, коментар особи, яка не була безпосереднім свідком події, та коментар спікера від поліції:

«Ведуча: Подряпини на обличчі, струс мозку, забої та тріщини ребер — наслідки нічної поїздки у таксі для 24-річного Дмитра. Близько першої з п'ятниці на суботу їхав з дівчиною додому на таксі. Йому стало погано — знудило на килимок. Обурена таксистка попросила чотири сотні гривень за хімчистку. Пара зателефонувала диспетчеру. Там озвучили суму в двісті гривень. Хлопець погодився заплатити. Жінка-водій продовжувала наполягати на сумі в чотириста. За незгодою розраховуватися через рацію викликала підмогу.

Дмитро Косін, постраждалий: Їх було вісім чоловік, жінка — разом дев'ять. І починають мене лупцювати. Просто не розумію, чому так сталося, чому мене заламали? За чотириста гривень. Коли мала приїхати поліція, спочатку приїжджає вся служба таксі. Мене ламають, б'ють. Мама дівчини прибігає, бачить — я весь в синяках, побитий, губа розбита. Діагнози лікарів були засвідчені в присутності поліції.

Ведуча: Таксистка написала заяву на хлопця у відповідь. Каже, вона вимагала сто п'ятдесят гривень за хімчистку і сімдесят — за проїзд, бо було довге очікування. Хлопець розраховуватись не схотів, бо був напідпитку. Розбив їй телефон та намагався вдарити її. Тому вона викликала підмогу, аби той не втік до приїзду поліції. На камеру жінка спілкуватись не погодилася. У службі таксі провину своїх працівників заперечують. Поліція ж зареєструвала обидві заяви і відкрила кримінальні провадження. Зараз вивчають докази.

Йосип Сабов, директор служби таксі: Можна сказати, що хлопця ніхто не бив. То неправдиві свідчення цього хлопця. Він розругався з водійом, вони начали тікати. Тікати, но, соотвєтствєно, були рядом; які проїжджали водії, догнали хлопця. В дійсності, що догнали їх і тоді визвали поліцію.

Анна Дан, речник ГУ Нацполіції у Закарпатській області: Розпочате кримінальне провадження за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу, тобто це “Умисне нанесення тілесних ушкоджень”. Потерпілий заявляє, що його побили таксисти. Інша сторона також заявляє, що ніби вони перші розпочинали бійку і звинувачували її в крадіжці. Перед слідчими стоїть задача встановити об'єктивну істину і притягнути винного до кримінальної відповідальності».

Показники дотримання професійних стандартів у роботі журналістів Ужгородської філії НТКУ, на думку експертів, дещо кращі, але теж посередні — 2,52 бала з шести можливих. Найбільш проблемними показниками для журналістів «Тиси-1» у 42 оцінених сюжетах є повнота поданих фактів — шість сюжетів (0,14 бала) та дотримання балансу поглядів —  лише в десяти сюжетах (0,24 бала), дотримання принципу відокремлення фактів від коментарів становить 0,31 бала. Трохи вище середнього рівня інші показники: точності — 0,57, оперативності — 0,62 бала, достовірності — 0,64.

При цьому експерти зазначають, що в роботі журналістів телеканалу «Тиса-1» невиправдано багато випадків, коли автори сюжетів не відокремлюють фактів від авторських коментарів, сюжети новин містять оцінні судження кореспондентів, ідентичні висловлюванням спікерів або переказу їхніх слів, без надання альтернативної думки. Тож новини набувають неналежного емоційного забарвлення, як, наприклад, у сюжеті «Про Івана Маргітича» за 6 лютого,з якого глядач дізнається від журналістів, що «вшанувати народного єпископа приїхали десятки священнослужителів та сотні вірян», що «постать єпископа Івана Маргітича в історії греко-католицької церкви важко переоцінити. Його скромність у житті та наполегливість у службі пригадують по нині. Він чи не єдиний релігійний діяч, якого ще за життя прозвали народним єпископом. І не дивно, що на освячення крипти до Боржавського собору, збудованому Владикою, з'їхались сотні вірян для яких він був і залишається взірцем незламності віри та боротьби за свої переконання». Врешті журналіст завершує сюжет словами про те, що «крипті, де перепоховали єпископа, пророчать сакральну місію».

Іноді намагання журналістів привернути увагу глядача, не відокремлюючи фактів від коментарів та нехтуючи принципом точності, призводить до парадоксальних та суперечливих висловів в одному сюжеті. Наприклад, сюжет «Одразу два випадки суїцидів були зафіксовані патрульними» за 6 лютого ведуча Валерія Турок розпочинає словами: «Одразу два випадки суїцидів були зафіксовані патрульними на території краю за минулу добу. Серед ночі у Мукачеві у Латориці хотів втопитися 26-річний юнак… (...) Ще один виклик про самогубство патрульні отримали в Ужгороді. Померлою виявилася літня жінка, тіло якої знайшли у ванній». А вже слідом речник патрульної служби каже, що це лише ймовірність: «Жінка 1953 року народження імовірно покінчила життя самогубством. Вони прибули на місце подій, забезпечили охорону місця подій, а вже решту обставин з'ясують слідчі, оскільки вони мусять з'ясувати чи це було навмисне вбивство (насильницька смерть) чи самогубство».

Одеса

Відповідність новин вимогам фахових стандартів в одеських каналів експерти оцінили так: «Філія ПАТ НСТУ Одеська регіональна дирекція» — 3,81 бала, «Первый городской» — 4,22, «Репортер» — 4,89 бала із максимально можливих шести.

У тематичному розподілі новин левова частка припадає на сюжети, в яких ідеться про життя місцевої громади. Таких було вісім із 54 новин у «Філії ПАТ НСТУ Одеська регіональна дирекція», тринадцять із 53 матеріалів — у каналу «Первый городской», у «Репортера» — п'ять із 27 сюжетів. У рівній кількості в новинах Одеської регіональної дирекції НСТУ були представлені новини економічні, про місцеве самоврядування та кримінал (по чотири сюжети). Вирізняються новини каналу значною часткою (десять) матеріалів, присвячених соціальній сфері. Чимало на каналі було й новин, присвячених різним аспектам АТО — три (на двох інших — по одній новині).

У випусках «Первого городского» економічні, кримінальні новини та сюжети про місцеве самоврядування за кількістю на другому місці (по шість сюжетів). Порівняно з іншими, «Первый» випустив найбільше новин про культурні події — п'ять. «Репортер» моніторингового тижня не випустив в ефір жодної «культурної» новини, а на «Філії ПАТ НСТУ Одеська регіональна дирекція» було два сюжети на цю тему.

До речі, «Репортер» відзначився найбільшою кількістю спортивних новин.

Жоден із одеських каналів цього тижня не присвятив новин міжнародним подіям, питанням освіти та корупції.

У новинах Одеської регіональної філії НТКУ показник дотримання фахових стандартів нижчий, ніж у колег із регіону — 3,81 бала, причому найгірші показники — за стандартами повноти інформації — 0,39 бала, відокремлення фактів від коментарів — 0,43 та балансу думок — 0,57 бала. Майже ідеальним (0,96 бала) було в проаналізованих новинах забезпечення точності інформації, 80 % сюжетів були оперативними, а чітко ідентифіковані джерела мали 67 % новин.

Експерти також звернули увагу на п'ять сюжетів, які повторювалися без змін у різні дні (наприклад, сюжет, присвячений відкриттю нового центру адмінпослуг, або сюжет щодо участі поліції у флешмобі Push up challenge були в ефірі 7 і 8 лютого).

Як бачимо, вимоги стандарту повноти інформації журналісти порушували найчастіше, позаяк автори новин говорили загальними фразами, не заглиблюючись у подробиці й не розкриваючи значущої теми до кінця. Так, у сюжеті за 6 лютого «Департамент охорони здоров’я області існує тільки на папері» автор не вказує, які саме проблеми має медична галузь в області. Автор просто своїми словами, без подробиць, переказує виступ голови ОДА: «Губернатор вважає — гальмують нові проекти та ідеї через те, що проблеми, які виникають, чиновники довго обговорюють замість того, щоб їх вирішувати».

А в матеріалі за 10 лютого «Підходи до інтеграції захисту прав ромів» глядачеві повідомляють, що міськрада прийняла «план заходів», але яка його практична користь — зрозуміти важко: «Після двогодинної плідної бесіди був прийнятий за основу план заходів на 2017-й рік в рамках стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство представників ромської національності та період до 2020-го, який, на думку представників, є конструктивним і стосується всіх сфер діяльності».

Що ж до порушень стандарту «відокремлення фактів від коментарів», то в кожному другому матеріалі журналісти вживали власні оцінні судження. Скажімо, в сюжеті за 6 лютого «У легенди Одеського телебачення ювілей» автор порушив стандарт тричі: «У легенди Одеського телебачення, талановитої режисерки Галини Захарової ювілей»; «Її поважають та дослухаються до її думки, адже знають, якщо професіонал радить, то цю пораду варто врахувати; «Молодь може лише позаздрити режисерці».

Також помітне прагнення прикрасити тексти журналіста прикметниками. Так, у сюжеті «На відомому сайті з'явилося відео» (8 лютого), присвяченому проблемам, викликаним ожеледицею, йдеться: «Одеса стала жертвою дзеркальної ожеледиці. Після крижаного дощу вулиці вкрилися тонким шаром криги. Крижана мряка зробила всі поверхні дерев, домівки та землю блискучо-прозорими немов у казці про Снігову Королеву».

Порушення стандарту балансу думок у новинах каналу здебільшого стосувалося випадків, коли автори не врівноважували позиції чиновників думкою інших зацікавлених сторін. Приміром, у сюжеті за 7 лютого «Одеська міськрада планує розвивати базу відпочинку» плани мерії з розвитку бази відпочинку озвучено без позиції її власника.

Чимало зауважень викликає й деперсоніфікація джерел інформації в новинах каналу, зокрема, коли інформація надходить із прес-служб різних відомств. Наприклад, у сюжеті за 8 лютого «Негода» не зрозуміло, звідки журналіст дізнався про населені пункти, що залишилися без світла: «Відомо, що через негоду знеструмлено 54 населених пункти, з них дев'ять сіл сидять без світла в Саранському районні, два в Лиманському і Комінтернівському, одне в Ізмаїлівському, шість в Овідіопольському, сімнадцять в Білгород-Дністровському, шість в Татаробурнарському, три в Болградському, п’ять в Тарутинському, одне в Чілійському і чотири в Харцизькому районах».

Стандарту оперативності редакція дотримувалася в переважній більшості випадків, а порушення зафіксовано в сюжетах, які без змін показували глядачам у різні дні, а також у частині сюжетів, які стосуються рішень сесії міськради.

Моніторинг новин редакції «Первого городского» засвідчив досить низькі показники дотримання стандарту повноти інформації — 0,52 бала, двотретинне (0,59–0,61) забезпечення журналістами каналу вимог стандартів відокремлення фактів від коментарів, балансу думок та достовірності. Натомість із оперативністю й точністю новин у «Первого» майже все гаразд — показник за стандартами 0,94 бала.

Отож, стандарт повноти інформації журналісти каналу порушували найчастіше, зокрема, через неповне розкриття порушених тем і проблем. Іноді сюжети дуже потребували дозйомок. Так, у сюжеті «Деньги закончились» про фінансові негаразди міста автор констатує проблему, але не пояснює, чому Одеса за місяць витратила річний об’єм субвенцій із Держбюджету. У сюжеті за 9 лютого «Общественный бюджет» одеситам розповідають про бюджет на проекти активістів, але не надають інформації, за якими критеріями, що за спецкомісія і які проекти вона відбиратиме для фінансування. Небайдужу для містян тему в сюжеті «В Одессе будут массово вырубывать деревья» (9 лютого) не розкрито до кінця — немає відомостей, яких парків та вулиць стосується вирубка.

Також журналісти каналу неналежно забезпечують у новинах увесь доцільний спектр думок і поглядів. Наприклад, у матеріалі за 6 лютого «В Одесской области начинают формировать госпитальные округа», де йдеться про медреформу, автор наводить тільки позицію адміністрації медзакладів. Що ж про це думають пацієнти, яких вона зачепить, — невідомо. Чи візьмімо сюжет (6 лютого) «Остановили стройку». Йдеться про конфліктну ситуацію,але в матеріалі немає позиції забудовника, хоч автор прямо звинувачує в «незаконній забудові»: «Самовольное строительство на территории бывшего санатория “Украина” окончательно остановлено. Об этом заявляют в мэрии. Несанкционированные работы на Французском бульваре вели около трех недель».

Порушення стандарту достовірності інформації експерти фіксували переважно у випадках, коли журналісти посилалися на посадовців, групу неідентифікованих осіб, що ставить під сумнів джерело отримання інформації. Це були й неназвані чиновники мерії, й очевидці аварії. Загалом такі вади притаманні 39 % проаналізованого контенту.

У 59 % новин експерти засвідчили дотримання вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів. А в сюжетах із порушеннями зауважили схильність редакції новин до узагальнень та власних оцінних суджень, не підтверджених конкретним фактажем. Наприклад, у сюжеті за 8 лютого «Круизный сезон-2017» бачимо таке: «До войны на Донбассе в Одессу ежегодно заходило больше сотни круизных лайнеров, но теперь ситуация стабильно плохая»; «Чтобы исправить ситуацию надо начинать целенаправленную работу уже и надеяться на стабилизацию обстановки в Черноморском регионе».

Попри найвищі серед включених до моніторингу каналів регіону показники дотримання фахових стандартів, були зауваження в експертів і до новин одеського «Репортера». За стандартами точності й оперативності в каналу відповідно 1,0 та 0,96 бала. Загалом проблемний «баланс думок» — оцінено на дуже пристойні 0,74 бала, 0,89 — за достовірність. Найнижчі ж показники — за відповідність перевіреного контенту вимогам критеріїв відокремлення фактів від коментарів (0,67 бала) і повноти інформації (0,63).

Зокрема, трапляються оцінні судження на кшталт «сегодня в травмпункте настоящая очередь. Некоторым не посчастливилось, упасть дважды». Траплявся і «спортсмен от Бога, и на турнире его памяти витает настоящий дух соперничества и дружбы».

А порушення стандарту повноти інформації призводили до того, що глядач так і не отримував вичерпних відомостей із порушеної теми чи проблеми. Наприклад, у сюжеті за 9 лютого «400 квартир остались без отопления» автор так і не відповів на запитання, хто ж вимкнув газ містянам — управляюча компанія «Ренесанс» чи постачальник газу «Одесагаз»? А в матеріалі «В Одесской области создадут народные дружины» автор розповідає про створення пожежних дружин, та не уточнює, де набиратимуть дружинників, з кого, на яких умовах.

Загалом, типовими були й порушення журналістами каналу вимог стандарту достовірності. Розмиті джерела інформації бачимо в сюжетах за повідомленнями різних служб і відомств або ж у новиннах про них узагалі не йдеться. Наприклад, 8 лютого в новинах «Серьезная авария произошла на киевской трассе» та «Посадка Boeing 737 авиакомпании Belavia» редакція не вказує джерела отримання інформації про надзвичайну подію.

І чверть новин телекомпанії вийшла в ефір із порушенням балансу думок та поглядів. Зокрема, «Репортер» транслював сюжети, в яких позиція міських чиновників не збалансована думкою експертів, містян та ін.

Харків

Показники дотримання фахових стандартів у новинах харківських телеканалів моніторингового тижня, за оцінками експертів, становили: ОТБ (філія ПАТ НСТУ «Харківська регіональна дирекція») — 4,94 бала, 7-го каналу — 3,97, АТН — 4,97 бала із шести можливих.

Життю місцевої громади харківські канали сумарно приділяли найбільше уваги. Так, у новинах ОТБ в моніторинговий період таких було вісім із 50 матеріалів, на АТН — дев'ять із 32 новин, шість із 32 матеріалів— на 7-му каналі.

Що ж до решти тем, то п'ять сюжетів ОТБ присвятив реформам на місцевому рівні, стільки ж — висвітленню всіх аспектів АТО, дев'ять (найбільше) — розповіді про кримінальні події. Також вийшло по три сюжети, присвячені темам боротьби з корупцією та культурного життя.

Досить збалансовано в сенсі добору тем висвітлював регіональні події й канал АТН. Так, глядачі цієї телевізії побачили в новинах по три сюжети, присвячених АТО, економічним питанням та спорту, п'ять кримінальних новин і лише одну культурну. Специфікою каналу є «глобальність» тем: у семи сюжетах із 32 ішлося про проблеми соціально-економічного розвитку в загальнодержавному вимірі.

Найбільше матеріалів 7-го каналу, а це вісім новин, стосуються соціальної сфери, охорони здоров’я, освіти й пенсійної реформи. На другому місці за актуальністю (по шість сюжетів) згадані матеріали про життя громади та кримінальні новини. По два сюжети журналісти телевізії присвятили АТО, спорту й освіті, й лише одного разу зверталися до теми політики.

Що ж стосується дотримання стандартів інформаційної журналістики, то проаналізовані новини каналу ОТБ експертами оцінено досить високо — на 4,9 бала.

Найвищу оцінку отримано за дотримання вимог критерію оперативності — один бал, відокремлення фактів від коментарів оцінено на 0,94 бала. Найгірше ж автори новини ОТБ дотримувалися стандарту балансу думок — 0,72 — та повноти запропонованої глядачеві інформації — 0,66 бала. Це пов’язано з тим, що багато новинних сюжетів не містять синхронів узагалі, зокрема ті, в яких ішлося про погодні катаклізми, оголошення карантинів, короткі кримінальні новини та суспільно значущі оголошення. Таких матеріалів — близько половини проаналізованого контенту.

Це зауваження стосується й повідомлень про резонансні події, наприклад, сюжету за 8 лютого «Надзвичайна подія сталася сьогодні у Балакліївському районі» — загибель 4-річної дитини від укусів собаки. Якщо на каналі АТН журналісти змогли зробити якісне розслідування, то ОТБ обмежився неповним і незбалансованим повідомленням із посиланням на правоохоронців.

Сюжет, у якому порушено аж три стандарти — достовірність, баланс думок і точність — новина за 9 лютого «Мешканці селища на Харківщині відмовились об'єднуватись»:

«Павло Пасхал, ведучий: Мешканці селища на Харківщині відмовились об'єднуватись. У Слобожанському Зміївського району провели збори та вирішили не створювати об'єднану громаду. Про це повідомляє портал “25 ТВ”. Обговорювався проект добровільного об'єднання в рамках запланової децентралізації. Проти виступив 101 мешканець селища. Як уточнили на зборах, одна з об'єданих територіальних громад повинна була утворитись із центром в селищі Слобожанському. До її складу мали ввійти Нижньобишкинська, Лиманська, Скрипалівська, Шелудьківська, Геніївська і Комсомольська ради. Таким чином, в районі мало бути дві громади Сдобожанська і Зміївська. На зборах же вирішили, що створювати об'єднання немає сенсу, адже в самому селищі не вистачає коштів на інфраструктуру. В основному місцевий бюджет після укрупнення буде поповнюватись за рахунок прибуткового податку, що надходить від Зміївської ТЕЦ. А це близько 45 мільйонів гривень».

Журналісти обмежилися ретрансляцією чужого повідомлення, довірившись колегам цілком і повністю, не заглиблюючись у деталі, не перевіривши фактів, не спитавши думки мешканців громади.

Водночас журналісти каналу цього тижня досить професійно висвітлювали дві топ-теми — «медичний майдан» у Люботині та в цілому тему створення госпітальних округів, а також протести проти спорудження пам’ятного знаку на Майдані Свободи в центрі Харкова. Темі «медичного майдану» журналісти канали присвятили чотири сюжети, в яких ґрунтовно показали всі думки з приводу госпітальних округів. Другій топ-темі присвячено два розширених сюжети, де журналісти також зібрали всі думки й намагалися уникати маніпуляцій та оцінних суджень.

Моніторинг новини каналу АТН засвідчив рівень дотримання стандартів на рівні 4,97 балів із високими — відповідно, 0,97 та 0,91 — показниками забезпечення посилань на джерела інформації та відокремленні фактів від коментарів. Оперативність новин журналісти телеканалу забезпечили у 84 % випадків, точність інформації — у 81 % повідомлень. Що ж до балансу думок та повноти інформації, то вони виявилися найслабшим місцем новинарів АТН — оцінка за обома стандартами — 0,72 бала.

Щодо оперативності, то неідентифікованими в часі є події в сюжеті «Повысить налоги ради наполнения бюджета» за 7 лютого:

«Оксана Пилькина, ведущая: Повысить налоги ради наполнения бюджета. 2017 год начался с подорожания ликёроводочных изделий и сигарет. Изменить цифры на ценниках реализаторов заставило повышение ставки акциза. Внести изменения народныедепутаты решили и в акциз на топливо. Но действительно ли это наполнит бюджет — разбиралась Оксана Нечипоренко».

Коли саме відбулося підвищення і чому про це йдеться саме першої декади лютого? Далі в сюжеті немає жодного посилання на термін запровадження підвищених акцизів.

І майже третина новин каналу вийшла незбалансованою. Наприклад, візьмімо сюжет за 6 лютого «Бунт против медреформы в Люботине», який стосується протесту місцевих жителів проти закриття лікарні. Журналісти надають слово тамтешнім мешканцям, представникам обласної влади, але думкою медиків, людей не менш зацікавлених і компетентних, не цікавляться.

Така ж ситуація й у матеріалі за «Во время купания в ванне утонул 9-месячный малыш». Ідеться про страшну трагедію в родині харків’ян. Журналісти розпитали про лихо сусідів, правоохоронців, але не медиків, які в даному випадку могли би доповнити картину трагедії.

Аналізуючи новини 7-го каналу (3,97 балів), монітори зауважили стовідсоткове дотримання стандарту достовірності, — в усіх новинах міститься посилання на джерело інформації, а також точність наведених відомостей у 97 % новин. Наявність оцінних суджень, засилля прикметників або невиправданих узагальнень експерти помітили лише в 12 % контенту. Натомість маємо посередній показник оперативності — 0,59 бала й дуже низькі оцінки за дотримання балансу думок — 0,25 бала та повноти інформації — 0,28.

Передусім експерти звернули увагу на наявність більше десяти матеріалів, у яких фіксуємо псевдобаланс. Наприклад, у сюжеті за 7 лютого «Новий антирекорд», в якому йдеться про заборгованість українцями 23 мільярдів гривень за комуналку, є коментарі аж двох незалежних експертів — економіст і директор «Украналітцентру», які підтверджують думку один одного. Думку ж представників влади, яку звинувачують у створенні цієї ситуації, не надали. Ці ж вади притаманні й сюжету «ВР зареєструвала законопроект про необхідність наявності у водіїв додаткових довідок про здоров'я» (7 лютого) — коментують юрист і автомобільний експерт, які висловлюють тотожні думки.

Таке порушення стандартів надає цим сюжетам відповідної тональності, що може свідчити про їхню замовність.

Помітили експерти й порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, зокрема, у сюжеті за 6 лютого «Кримінальні підсумки 2016 в Харківській області»:

«Ведуча: Додає жару, — кажуть в прокуратурі, — те, що правоохоронна система, поліція, яка мала б боротись зі злочинністю, все ще в стані перманентного реформування. А отже, ефективність праці копів не завжди задовільна. Лише п'яту частину злочинів правоохоронцям вдалось розкрити. Тільки в одному з п'яти тяжких та особливо тяжких злочинів вдалось розшукати винуватця. Розкрита шоста частина крадіжок, лише одне з семи шахрайств. З іншими видами правопорушень справи ще гірші. Як наслідок, злочинність росте ще швидше». Тут також синхронами не підтверджені дані відомості, а в тексті журналіста посилання на джерело інформації немає.

Що ж до вад достовірності інформації, то зауваження моніторів стосуються практики посилань на неперсоніфікованих аналітиків, експертів чи спеціалістів. Таких матеріалів експерти нарахували більше десятка. Наприклад, ось як це виглядає в сюжеті «Чем грозит украинцам массовое закрытие ФЛП?» (6 лютого): «Втім експерти впевнені, відсоток тих хто реально постраждав від законодавчих і податкових нововведень значно більший»; «Між тим, впевнені аналітики, збільшення мінімалки може підштовхнути НБУ ввімкнути друкарний верстат». Або ж: «Розкриття такого вбивства скоріш за все виключення, кажуть експерти» («Правоохоронцям вдалося затримати чоловіка, який вбив людину на автобусній зупинці» (7 лютого).

Черкаси

За оцінками експертів, відповідність новин фаховим стандартам черкаського каналу «Вікка» становить 3,8 бала, а телеканалу «Рось» (Філія ПАТ НСТУ «Черкаська регіональна дирекція») — 4,28 із максимальних шести.

Щодо тематичного розподілу новин, то телеканал «Вікка» вирізняється великою кількістю сюжетів кримінальної тематики: із 39 оцінених сюжетів 15 були саме кримінальними. Друга за популярністю тема — АТО (шість новин), а саме діяльність волонтерів та допомога армії. І на третьому місці — тема соціальної сфери, охорони здоров’я тощо. Також канал вирізняється наповненням спортивних випусків — лише одного дня протягом моніторингового тижня в спортивних новинах не було згадки про баскетбольний клуб «Черкаські мавпи». Імовірно, це пов’язано не лише з популярністю клубу в місті, але й із тим, що власником каналу «Вікка» є Михайло Бродський, який одночасно є співвласником клубу «Черкаські мавпи».

Новин Філії НТКУ Черкаської регіональної дирекції «Рось» за темами розподілені більш рівномірно й найбільша їх кількість стосувалася життя місцевої громади — вісім сюжетів. Чотири стосувалися соціальної сфери, і по три сюжети — на теми АТО, економіки та фінансів, освіти та криміналу. В інформаційне поле журналістів «Росі» не потрапляє тема зовнішньої політики України та міжнародні новини. Протягом моніторингового тижня не було жодного сюжету щодо місцевого самоврядування, а сюжети, які можна віднести до політичних, є джинсою на користь місцевих депутатів.

Що ж стосується відповідності новин фаховим стандартам, то журналісти каналу «Вікка» найчастіше припускалися порушень повноти фактів (середній бал 0,41), балансу думок (0,46) та відокремлення фактів від коментарів (0,64). А в трьох сюжетах протягом моніторингового періоду було дотримано лише один стандарт із шести, за якими проводилась оцінка. Наприклад, у сюжеті «Мізерні запаси продуктів» (7 лютого) журналістам вдалося дотриматися лише одного стандарту — точності. Решта було порушено. Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів ілюструє таке емоційне твердження журналіста: «Втім уже за тиждень наші захисники можуть лишитися голодними: інгредієнтів для виготовлення сухпайків майже не залишилося, а волонтерський склад порожній». Ця цитата яскраво ілюструє й недотримання стандарту достовірності, оскільки цей стандарт передбачає перевіреність і підтвердження кожного наведеного факту чи думки конкретним і компетентним щодо цих факту чи думки джерелом. Не вказано, які бійці й де будуть голодними тощо. Відсутні також коментарі компетентних експертів — військових. Окрім того, історію про волонтерський склад інші медіа Черкас розповіли ще 2 лютого.

Ще один сюжет із лише єдиним дотриманим стандартом також стосується тематики АТО. Ідеться про новину «Черкаські волонтери звинувачують посадовців у спробі вижити їх з приміщення» (8 лютого). Можливо, емоційність журналістів зумовлена саме болючістю теми, але якість матеріалу не сприяє приверненню уваги до проблеми. Адже у сюжеті, в якому розповідають про те, що влада хоче виселити волонтерів із приміщення, навіть немає пояснення цієї влади про те, чому вона ніяк не виселить боржника — ГО «Ліга здорової нації», за якою де-юре закріплено приміщення, і врешті не підпише договір із волонтерами. Спочатку журналіст каже, з посиланням на чиновників, що бюджет отримує по 15 тис. грн. за оренду, а далі є коментар — що не отримує. Щодо достовірності та посилань на джерела, то тут вживають здебільшого анонімні посилання, наприклад, «черкаські волонтери звинувачують», «волонтери переконані» тощо. Сюжет не є ані збалансованим, ані повним, оскільки журналісти не звернулися до ГО, яка орендує приміщення, по коментарем. Натомість у сюжеті фігурує якийсь Олександр, нібито засновник. Однак він засновником не є, й це підтверджується відомостями в офіційних відкритих реєстрах. Даний сюжет вийшов на інших каналах раніше, ніж на ТК «Вікка».

Хоча стандарт оперативності загалом із тих, який журналістам каналу вдається дотримуватися чи не найкраще (середній бал 0,79). Його було порушено лише у восьми сюжетах із 39 оцінених. Скажімо, в сюжеті «Вибухова справа» розповідають про суд, який відбувся ще 2 лютого. Ще більш показовим є сюжет за 7 лютого «Обійшла шістсот суперників», у якому розповідають про черкаську школярку, яка брала участь у міжнародному конкурсі фото- і відеоробіт. Відзначення відбулося ще в січні, а офіційну нагороду школярка отримала 3 лютого.

Найбільшою проблемою для журналістів каналу виявилося дотримання стандартів повноти й балансу думок. Їх було порушено у 23 та 21 сюжетах відповідно.

У більшості випадків порушення цих стандартів у випусках новин каналу є одночасним. Наприклад, у сюжеті «Непрохані сусіди» (6 лютого), в якому розповідають про нібито незаконне захоплення площі перед театром торговцями квітів. При цьому в сюжеті присутній лише коментар того, хто площу захопив, але немає коментарів іншої сторони — офіційної влади, представників театру тощо. В результаті сюжет так і не дає відповіді (чи хоча б натяку на неї) щодо законності дій жодної сторони конфлікту чи хоча би розуміння їхніх мотивів.

Порушення балансу та повноти ми також відзначили в сюжеті «Особливий педагог» (9 лютого), у якому розповідають про унікальну авторську методику вчителя інформатики, але коментують це твердження лише представники управління освіти, а не сторонні експерти. Крім того з сюжету так і не зрозуміло, в чому полягає особливість методики, крім використання соціальних мереж на уроках.

Крім того, в цьому сюжеті порушено стандарти достовірності / посилання на джерела та відокремлення фактів від коментарів. Ілюструють це такі цитати журналіста: «Та більше жінку тішить не оцінка журі, а учні» — оцінне судження, або: «Його реалізацією, кажуть у рідному закладі, задоволені».

Стандарт достовірності / посилання на джерела також досить часто порушується журналістами каналу «Вікка» (0,69). Журналісти воліють посилатися на анонімні джерела, наприклад, у вже згаданому сюжеті за 6 лютого «Непрохані сусіди»: «Соцмережами уже прокотилася хвиля обурення, дописувачі нарекли новобуди втіленням несмаку».

Того ж дня вийшов сюжет «На Черкащині дискутують щодо створення госпітальних округів», у якому окрім інших стандартів порушено і стандарт достовірності. Журналіст стверджує: «Обласні владці кажуть, від початку просили в Кабміну сім округів та в Києві на таку пропозицію не пристали. Нині ж депутати виступають за відокремлення Смілянського округу, мовляв лікарень там вистачає, а мешканці обурені, що хворих при цьому доведеться транспортувати в Черкаси». «Владці», депутати й мешканці залишаються анонімними й такими собі «узагальненими» особами.

У новинах телеканалу «Вікка» журналісти найкраще дотримуються стандарту точності(0,87).Його порушили лише у п’яти сюжетах. Середній бал за стандартом відокремлення фактів від коментарів становить 0,64. Порушення цього стандарту в сюжетах каналу доволі поширене — в 14 з 39 оцінених.

Наприклад, у сюжеті «Суд на роки» (6 лютого), у якому йдеться про перебіг судового засідання, журналіст відверто демонструє свою симпатії до підсудного: «Феміда вперто відмовлялася змінювати міру запобіжного заходу», або «Прокурорського відкоша отримали двічі» чи навіть «Шукати правди захисник підсудного вирішив».

Особливо помітне порушення цього стандарту в матеріалах із ознаками замовності.

Що ж до новин телеканалу «Рось», то журналістам цього каналу виявилося найважче впоратися з необхідністю забезпечення в сюжетах повноти поданих фактів (0,45 бала), балансу думок (0,55) та відокремлення фактів від коментарів (0,69), хоча вони демонструють суттєво вищу якість новин, аніж колеги. Це не завжди відображається у рівні дотримання стандартів, та їхні випуски новин більш інформативні.

Порушення стандарту повноти інформації майже в усіх сюжетах каналу корелює з порушенням стандарту балансу думок. Перший порушено у 16 з 29 оцінених сюжетів, другий — у 13. Цікаво, що здебільшого причиною цього є не відсутність «коментаторів», а, навпаки, надмір коментарів, які, проте, не сприяють розкриттю теми.

Наприклад, як у сюжеті «Безліч аварій, слизькі тротуари» (6 лютого). На початку матеріалу журналісти інтригуючи повідомляють, що розібрались у тому, хто винен у складній дорожній ситуації в місті. У сюжеті безліч коментарів різних людей, які так і не дають відповіді на поставлене запитання. Відсутня інформація про кількість техніки та людей, які прибирають місто, не зрозуміло, чи достатньо коштів і матеріалів. Також відсутні коментарі профільних експертів.

Того ж дня, 6 лютого, вийшов сюжет «В центрі Черкас встановили нові квіткові павільйони», де також наявні лише коментарі безпосередніх учасників подій — працівників квіткових павільйонів, яких звинувачують у незаконному розміщенні кіосків на театральній площею. Однак відсутні коментарі представників влади, яких згадують підприємці як винуватців конфліктної ситуації — міського голови та архітектора.

Яскравим прикладом недотримання стандарту повноти є також сюжет «В Каневі відбулись всеукраїнські змагання». У розлогому сюжеті журналісти так і не назвали, хто ж став переможцем змагань із пішохідного туризму. В цьому ж сюжеті також є проблеми з оперативністю, оскільки змагання відбулися 3–5 лютого, а сюжет вийшов лише 7 лютого.

Проте загалом вимог стандарту оперативності в новинах журналісти каналу дотримуються добре (0,9 бала). Стандарт точності журналісти порушили тільки в одному сюжеті.

У новинах каналу також досить високий рівень дотримання стандартівдостовірності — середній бал 0,72 — та відокремлення фактів від коментарів, — 0,69.Порушення яскравоілюструє сюжет«В Апеляційному суді області вчора слухали справу Людмили Куцак» (7 лютого). Тут досить навести три цитати журналіста: «З місця злочину душогуб прихопив золоті прикраси і дорогий мобільний телефон»; «Ця вбита горем жінка — бабуся Ані Павленко. […]Не розуміє за що таке заподіяли доньці, та сподівається, що душогубець і його співмешканка понесуть справедливе покарання»;«Людмила Куцак майже ровесниця Анни Павленко. До початку слухання апеляційної скарги, на очі не показується. Ховається за плечима батька і свого адвоката. Але їй таки доводиться пройти крізь стрій родичів і друзів вбитої».

НОВИНИ З ОЗНАКАМИ ЗАМОВНОСТІ ТА ЇХНЯ ТОНАЛЬНІСТЬ

Закарпаття

Матеріали з ознаками замовності монітори помітили в новинах обох каналів, але якщо в 21-го це було 5 % контенту, то в «Тиси-1» сюжетів із порушеннями, що можуть свідчити про їхню ймовірну джинсовість, — аж 29 %.

 

Приватний 21-й канал розмістив лише два сюжети з ознаками замовності, по одному з політичною та комерційною складовою. Зокрема, йдеться про «паркетний» позитивний до відомства матеріал із церемонії вручення ID-карток-паспортів школярам однієї зі шкіл Ужгород — «Паспорти дев’ятикласникам» за 10 лютого. Інший сюжет із порушеннями, що можуть свідчити про його замовність, вийшов цього ж дня, — «Клініка сімейної стоматології». Він відверто рекламний: «Надання повного спектру стоматологічних послуг, робота спеціалістів із загальними українськими іменами та унікальне сучасне обладнання. І все це — за два роки. Та чи не найбільше досягнення клініки сімейної стоматології — колектив. 12 досвідчених фахівців за два роки спрацювалися і пройшли кілька десятків тренінгів у найкращих спеціалістів. Клієнтська база поповнюється щодня, сюди ходять цілими родинами. Саме клініку сімейної стоматології обрали вже більше двох з половиною тисяч пацієнтів, адже до другого дня народження клініки сімейної стоматології спеціалісти досягли найважливішого — надання повного спектру послуг. Тобто будь-яку найскладнішу проблему пацієнта тут вирішать успішно».

У сюжеті порушено баланс думок, позаяк невідокремлені висловлювання журналістів посилюються синхронами посадовців закладу, а жодної думки клієнтів немає.

Репортаж зі вручення школярам ID-карток перетворили на «паркет» і журналісти «Тиси-1» («Перші з новими паспортами»). У ньому фігурує з синхроном начальник ГУ ДМС України в Закарпатській області Ігор Михайлишин. Загалом, повідомлення зводиться до того, «щоб показати про те, що держава все таки думає про своє майбутнє, думає про дітей».У сюжеті не забезпечено балансу думок і поглядів, відсутня повнота інформації, він має позитивну тональність стосовно державної структури.

Загалом же ознаки замовності містяться у третині проаналізованого контенту каналу, із них сім матеріалів — імовірна політична джинса, п'ять — комерційна.

Експерти також зауважили, що на телеканалі «Тиса-1» існує  практика повторів деяких сюжетів із ознаками замовності, це є додатковим доказом замовного характеру матеріалів. На тижні, що моніторився, таких сюжетів було два. Перший — «Закарпатські пасічники готуються до чергового, вже традиційного, фестивалю» вийшов в ефір 7 і 9 лютого і є анонсом комерційного заходу «Медовуха фест».

Другий стосувався важливого круглого столу в ОДА з обговорення трьох законопроектів, які стосуються мовного питання, та вийшов 8 і 9 лютого. Незважаючи на деякі відмінності, обидва «мовних» сюжети характеризуються відсутністю балансу думок, експертної думки, чіткого пояснення, що пропонується законопроектами, проти чого конкретно заперечують представники громадських об’єднань. У сюжетах містяться маніпуляції на зразок: «Закарпаття відрізняється від інших регіонів України тим, що тут у злагоді проживають понад сто національностей. (...) Зміни, які прописані у мовних законопроектах, на думку учасників круглого столу, значно обмежують право представників національних меншин на використання рідної мови» (сюжет «В Ужгороді обговорили три нові мовні законопроекти» за 8 лютого). Або: «У законопроектів зараз багато прихильників і так само тих, хто негативно ставиться до жорсткої, на їхню думку, українізації. До прикладу, нацменшини уже відреагували і вирішили скласти резолюції», — сюжет «На початку 2017 року у Верховній раді зареєстрували три законопроекти про мову» за 9 лютого.

Іншим прикладом маніпуляцій у другому сюжеті є висловлювання: «На думку деяких парламентарів жоден із законопроектів не пройде у Верховній раді», — після чого подається синхрон лише одного народного депутата. Далі кореспондент повідомляє: «Співавтор одного із законопроектів на своїй сторінці у мережі Фейсбук зауважив, що усі законопроекти є патріотичними, але потребують доопрацювання».

У даному випадку автори вдаються до узагальнення й акцентують увагу глядача на занепокоєні трьох представників національних меншин, подаючи це як позицію «понад ста національностей». При цьому автори не збалансовують сюжетів думками представників української громади або спеціалістів із законодавства, які би могли проаналізувати, чи справді законопроекти погрожують національній ідентичності мешканців Закарпаття. Бачимо й маніпулятивні вислови та посилання на невідомого автора законопроекту. Сюжети мають негативну тональність стосовно посилення позицій української мови як державної, акцент зроблено саме на незадоволенні нацменшин.

Особливе занепокоєння експертів пов’язане з тим, що інформацію про ймовірні утиски національних меншин за ознакою мови поширив майбутній суспільний мовник, який повинен дуже обережно підходити до подібних сюжетів з огляду на непросту етнічну ситуацію в регіоні. Адже саме прикордонне Закарпаття — на протилежному від русифікованого Донбасу боці України — протягом останнього часу є предметом геополітичних мрій частини угорського політикуму. Загалом, у сюжеті вбачаються елементи, тотожні меседжам, трансльованим російськими пропагандистами, а саме: мовні утиски неукраїномовного населення.

Ще тільки два сюжети виділено як такі, що мають негативну тональність, зокрема, стосовно центральних органів влади. Так, у сюжеті «Врятувати Едварда Чікоша» за 9 лютого устами спікера непрямо критикується бездіяльність МЗС, яка не сприяє поверненню в Україну засудженого в Єгипті закарпатця. А в новині «Під стінами Закарпатської ОДА мітингують пересічники» за 6 лютого йдеться про те, що учасники акції висловлювали невдоволення терміном перетину кордону для авто з іноземною реєстрацією, тут критикують ВР, яка не розглядає законопроекту, внесеного супротивниками чинного закону.

Решта ж сюжетів позитивно тоновані стосовно героїв умовно замовних сюжетів, зокрема, місцевої влади та окремих комерційних структур чи громадських об’єднань. Різновидом таких новин є повідомлення про діяльність громадських організацій, спрямовані на «звітне» висвітлення їхніх проектів. Зокрема, таким є сюжет «Ліс для суспільства, ліс без бар’єрів» про тренінг із так званої лісової педагогіки. У трихвилинному матеріалі — найдовшому у випуску та одному з найдовших із усіх проаналізованих, за участі одразу двох спікерів від ГО, що є організатором, докладно розповідається про хід тренінгу. При цьому використовуються «якірні» прикметники та словосполучення, які повинні скласти у глядача уявлення про надзвичайну важливість отриманої інформації: «унікальне навчання», «прості та водночас надзвичайно дієві методи навчання», «унікальну для Закарпаття ігрову методику», «лісові інновації».

Одеса

Кількість новин із ознаками замовності в моніторинговий період у новинах «Філії ПАТ НСТУ Одеська регіональна дирекція» становила 17 %, у каналів «Первый городской» та «Репортер — по 11 %. Причому тільки в ефірі майбутнього суспільного мовника виявлено сюжети з ознаками комерційної замовності, — два з дев’яти. Решта ж сюжетів із порушеннями на всіх каналах мала ознаки замовності політичної.

В ефірі «Філії ПАТ НСТУ Одеська регіональна дирекція» чотири із семи умовно замовних сюжетів із ознаками політичної замовності мали позитивну тональність стосовно мера міста Геннадія Труханова та очолюваної ним міськради, два — суто міськрадівські, один позитивно підносив голову Одеської ОДА Михайла Степанова. Усі ці сюжети за форматом мали «паркетний» характер, були здебільшого відзняті під час якихось засідань. Синхрони чиновників були або єдиними, або їх не було збалансовано адекватними коментарями інших осіб. Складається враження, що вони набули ознак замовності не так через злий умисел журналістів, як через недостатню фаховість, коли журналіст дозволяє «авторитету» посадовця тяжіти над об’єктивним і всебічним висвітленням теми.

Наприклад, у сюжеті «Департамент охорони здоров’я області існує тільки на папері» за 6 лютого інформаційним приводом є факт проведення наради за участю голови ОДА та його негативна оцінка роботи департаменту охорони здоров’я. Натомість Максима Степанова автор показує в доброму світлі як реформатора й людину, спроможну подолати «проблему». Журналісти, ретранслюючи думку чиновника, використовують отакий закадровий текст: «Губернатор вважає — гальмують нові проекти та ідеї через те, що проблеми, які виникають, чиновники довго обговорюють замість того, щоб їх вирішувати». Окрім того, в сюжеті міститься абсолютно неінформативний синхрон посадовця:

«Максим Степанов, голова Одеської облдержадміністрації: Человек, который болеет, ему процедуры, которые в государстве — он хочет прийти и получить лекарство. Да, мы живем в тех условиях, в том законодательном поле, которе существует. Даже в этом законодательном поле можно относиться формально — нам кто-то не дал. А можно, просто взять и сделать».

Сюжет «Змінити паспорт, прописатися, відкрити або закрити бізнес» (7 лютого) про відкриття центру надання адмінпослуг — ще один «паркетник» із неінформативним синхроном одеського мера Геннадія Труханова: «1 февраля она увеличена, но пока что мы набираем кадры. Хочу вас заверить, что здесь у нас в центрах не только здесь, в центрах предоставления услуг, это городское подразделение, работают профессионалы».

Новиною є сам факт відкриття адмінцентру й перерізання стрічки, а не те, як там обслуговують клієнтів. Окрім того, новий центр протиставляється попередньому, створеному за підтримки USAID, коли ОДА очолював Михеїл Саакашвілі (це був один із головних проектів Саакашвілі). Припускаємо, одесити можуть пригадати цей зв'язок навіть без прямого нагадування журналіста: «Перший (центр адмінпослуг. — DM.) був відкритий рік тому на проспекті Шевченка. За підтримки фонду агентства США з міжнародного розвитку. Протягом існування він регулярно піддавався критиці, не один раз закривався та знову відновлював свою роботу. Чи кращим за першу громадську приймальню стане адмінцентр у Київському районі, покаже час та досвід одеситів».

Цей же сюжет без змін редакція показує глядачам і 8 лютого, що може вказувати на свідоме лобіювання інтересів мерії.

Що ж до новин із ознаками комерційної замовності, то відверто промоційним є сюжет за 6 лютого «Більше можливостей, менше хворих дітей». Вже в дикторській підводціакцентується увага на позитивних аспектах роботи педіатричної клініки Одеського національного медуніверситету:

«Ведучий: «Більше можливостей, менше хворих дітей. З 1 лютого, в педіатричній клініці багатопрофільного центру Університетська клініка Одеського національного медичного університету, розпочав роботу блок інтенсивного спостереження. Там, за дітьми різного віку, в яких ускладнені функції дихання і серця, ведеться цілодобовий постійний нагляд».

Автор акцентує увагу глядача на перевагах із позиції закладу й можливостях, які він отримав завдяки відкриттю нового блоку.

У випусках новин «Первого городского» експерти побачили ознаки замовності в шести сюжетах.

У двох «паркетниках» у вигідному світлі фігурував голова ОДА Максим Степанов. Так, 6 лютого в матеріалі «Внимание, вакансии!» автори, інформуючи про вимоги до кандидатів на посаду заступника ОДА, перераховують вимоги до них та зарплатню, встановлені законодавством таким чином, що це сприймається як особиста заслуга голови ОДА Степанова. Автори просувають інтереси облдержадміністрації й наголошують на тому, що саме голова ОДА шукає собі заступника: «Вакансии в обладминистрации. Новый глава региона ищет заместителей. Максиму Степанову нужны четыре человека».

А сюжет за 7 лютого «Укрепят склоны» побудований таким чином, що автор голову ОДА Максима Степанова протиставляє мерії міста Чорноморська: «Не прошло и полгода схождения оползня в Черноморске. В октябре 2016-го признали черезвичайной ситуацией, теперь чиновники заявляют, что намерены укрепить склоны». При цьому чиновник демонструє готовність допомогти місцевій владі отримати співфінансування з бюджету на ліквідацію наслідки зсуву, з іншого — піклування про ефективність використання грошей.

«Максим Степанов, голова ОДА: Скільки грошей в кінцевому випадку потрібно 54 мільйоони, 70? Тільки ми шоб не так шоб ми знову якісь гроші закопаємо. Я розумію, шо вся сума, шо вам треба співфінансування. Я готовий цим займатися. Ну добре».

Сюжет за 9 лютого «Общественный бюджет» опосередковано сприяє формуванню іміджу міського одеського голови Труханова як людини, яка прагне залучати громадськість до керування містом:

«Геннадий Труханов, мэр Одессы: Дали возможность людям уже, на протяжении вот последнего времени, анализировать эффективность использования бюджета. Сегодня мы рассматриваем, грубо говоря, следующий шаг наш с вами. Это уже непосредственное участие общественности в разработке проектов».

При цьому редакція не питає думки експертів або громадськості щодо значущості та ефективності цього проекту.

Двічі без зрозумілих на те причин у новинах каналу з’являються народні депутати України. Так, сюжет за 9 лютого «Спасти от банкротства» сприяє створенню позитивного іміджу депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Орлова, який, з одного боку, критикує практику постійного виділення коштів підприємству теплопостачання на ліквідацію боргів, а з іншого — демонструє турботу про комунальне підприємство:

«Александр Орлов, народный депутат, фракция “Оппозиционный блок”: Теплоснабжению всегда выделяем в геометрической сейчас уже прогрессии. Это как бы не вина теплоснабжения, а той ситуации, которой они стали заложниками. И действительно теплоснабжению надо помогать выходить из этого положения».

Синхрон записаний із табло в сесійній залі, тому весь час глядачі бачать ім’я депутата і його фракційну приналежність.

І дуже неоднозначним є сюжет за 10 лютого «Ляшко разберется». Нардеп і голова партіїкоментує ситуацію з реконструкцією Потьомкінських сходів, запевняючи, що він стежить за розвитком подій:

«Олег Ляшко, народный депутат Украины: Дуже ретельно слідкую і щодня отримую інформацію про кількість заміненої бруківки, про кількість використаного цементу, про кількість людей, які там задіяні. На жаль, мене не зовсім задовольняють темпи, якими триває реконструкція. Ми дамо відповідний «втик» тим, хто за це відповідає».

Водночас у сюжеті є тролінг із боку редакції.: «Отмечу, комментируя ситуацию, Ляшко ошибся в фактах. На Потемкинской леснице будут укладывать плитку, а не брущатку. К слову, как именно и кому народный депутат будет делать “втык”, непонятно, ведь он не имеет для этого необходимых полномочий».

До негативно тонованої ймовірної джинси експерти віднесли сюжет за 6 лютого «Открыли мемориальную доску», в якому бізнесмен, що профінансував пам'ятну дошку Буніну, згадується з використанням оцінних суджень:

«Ведуча: Мемориальную доску изготовили и установили за счет скандально известного бизнесмена Руслана Тарпана, владельца многих запущенных памятников архитектуры».

У випусках новин «Репортера» три новини містили порушення, через які вони набувають ознак замовності. Зокрема, це «паркетний» сюжет про відкриття ЦНАПу «В здании Киевской райадминистрации аншлаг» (7 лютого), позитивно тонований стосовно одеського міського голови:

«В здании Киевской райадминистрации аншлаг. Сегодня здесь открывают центр предоставления админуслуг населению. Ленточку на открытие перерезали губернатор области Максим Степанов и мер города Геннадий Труханов.

Геннадий Труханов, мэр Одессы: Работа, которая не прекращалась с 2014 года, когда город Одесса взял на себя обязательства и мы подключились к проекту “Надання адміністративних послуг населению” по новому (…)».

Іще один сюжет, у якому Геннадій Труханов опікується ефективністю роботи міськради — новина за 8 лютого «Замена в депутатском корпусе». Ротація депутатів від «Самопомочі» стала приводом для ущипливого коментаря мера на адресу депутата від БПП з команди-екс-губернатора Михеїла Саакашвілі — Саші Боровика.

«Геннадий Труханов поблагодарил Гайдая за решение и призвал главного прогульщика горсовета Сашу Боровика последовать примеру колеги».

Далі в цьому ж сюжеті в ефірі виходить популістський коментар Труханова щодо створеної програми по фінансуванню проектів від громади.

«Геннадий Труханов, мэр Одессы: И вот сегодня, как раз мы посмотрим, кто просто ходит, и извините за выражение, “баламутит воду” в городе, имея собственное мнение по всем абсолютно вопросам: понимает, как ракеты строить и запускать в космос, как канализацию отремонтировать. Чего не каснись, везде у нас есть группа общественников, которые разбираются по всем вопросам. Вот хотелось бы сегодня, когда предоставлена возможность, чтоб все те общественники показали свой ум, способности и любовь к городу».

А в сюжеті за 10 лютого «Легализация теневых зарплат» висвітлена лише позиція представників влади, відсутня думка роботодавців щодо підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Журналісти підкреслюють тільки переваги підвищення мінімалки, відсутня інформація про його негативні наслідки:

«Ведущая: Повышение минимальной зарплаты до 3200 грн, по словам чиновников, должно вывести из тени часть украинской экономики. Кроме того, таким образом правительство захотело увеличить поступления в казну за счет налогов».

Матеріал створює позитивний образ виконавчої влади (як центральної, так і місцевої), яка опікується підвищенням мінімальної заробітної плати.

Харків

Ознак замовності в новинах телеканалу ОТБ (філія ПАТ НСТУ «Харківська регіональна дирекція») в моніторинговий тиждень експертами не виявлено. Що ж до АТН та 7-го каналу, то порушення, що можуть свідчити про можливу замовність, мали по 19 % проаналізованих новин.

Зокрема, в новинах 7-го каналу підозри щодо їх можливої політичної замовності викликали шість сюжетів. Наприклад, це матеріал «Мери — лідери змін», що вийшов в ефір 6 лютого. Це відверта позитивно тонована іміджева джинса на користь мера Харкова Геннадія Кренеса та його команди: «Одним з головним пріоритетів всіх 11 років роботи команди Геннадія Кернеса була популяризація здорового способу життя, і в більшості шкіл Харкова є сучасні спортивні майданчики, у дворах житлових будинків становляться комплекси. Залучають до спортивного життя у першій столиці з дитинства, як результат — перемоги на спортивних змаганнях і вирощені в місті олімпійські чемпіони».

На підсилення надається слово заступнику міського голови: «…Местные власти находятся в постоянном контакте с горожанами, знают их проблемы и находят пути их решения, наш мер Геннадий Кернес стал первым за новейшую историю Харькова, мэром, повторно избранным на эту должность. До этого ни к кому из предыдущих мэров такого доверия харьковчане не оказывали, результат был на лицо — мэр получил доверие 65,8 %, это колоссальный и первый в Украине результат».

Сюжет абсолютно не збалансований, не містить вичерпної інформації про діяльність Кренеса, натомість сповнений невідокремлених оцінок його авторів.

Ще раз Геннадій Кернес у позитивному світлі з’являється в сюжеті телекомпанії за 10 лютого «У міській стоматологічній поліклініці система електронної реєстратури зараз на стадії впровадження». Мова про впровадження нового ресурсу в медичному закладі, але вже в першому ж синхроні головний лікар згадує нинішнього міського голову: «… Мэр нашего города Геннадий Адольфович Кернес ставит перед нами задачу повышения качество жизни харьковчан и городская власть сегодня делает всё для того чтобы помощь медицинская в нашем городе была не только качественной, но и доступной».

Експерти зауважили, що впродовж тижня в ефірі каналу систематично з'являлися незбалансовані матеріали з критикою вищих органів влади, дії якої призводять виключно до зубожіння населення. Ці матеріали подавалися з коментарями експертів, але зазвичай акценти ці теж досить «скептичні», що надає їм негативної тональності.

Скажімо, в матеріалі  «Реформи в охороні здоров'я» бачимо тільки негативні коментарі експертів, яких обрали журналісти, ніяким чином не врівноважені позицією іншої сторони:

«Ведуча: Але вся програма медичної реформи, як запевняють фахівці, недопрацьована. Запускати її в такому вигляді не можна. До всього, — говорить директор державного департаменту охорони здоров’я міськради Юрій Сороколад, — її підписали без проведення аудиту.

Юрій Сороколад, директор державного департаменту охорони здоров’я міськради: Это случайные люди, которые пришли в Министерство охраны здоровья и пытаются на сегодняшний день создавать для нас, писать какую-то концепцию и создавать, питаться ее внедрить у нас, в нашей стране. Я вообще этого не понимаю. Как можно такую сырую программу, не отработанную, пытаться выдвинуть на государственный уровень? Это вообще нонсенс...

Юрій Сороколад: Может, давайте на уровне области создадим какую-то нашу из специалистов группу, которая подойдет грамотно к этим вопросам и с этими экономистами, юристами, врачами, которые имеют определенный уровень роботы в первичке, на втором уровне, на уровне областного управления охраны здоровья, а не будем подстраиваться под то, что нам на сегодняшний день предлагают. Ну нельзя так, нельзя в общем-то взять и ломать здравоохранение».

А в матеріалі з негативною тональністю стосовно КМУ і Верховної Ради «ВР зареєструвала законопроект про необхідність наявності у водіїв додаткових довідок про здоров'я» за 7 лютого йдеться здебільшого тільки про ймовірність корупційних діянь у разі прийняття документу.

«Ведуча: Екзамени кожні п'ять років, збільшення штрафів за водіння в нетверезому вигляді, а тепер ще й обов'язкова наявність довідки про стан здоров'я... (… )…Між тим, це не всі сюрпризи від законотворців: від початку 2019 року повернутись можуть обов'язкові техогляди для некомерційних автівок.

Олег Назаренко, автомобільний експерт: Документ Кабмина ущемляет права водителей и частных СТО.

Вадим Володарський, юрист: Есть колоссальная коррупционная составляющая — несложно предсказать возмущение миллионов водителей, загнанных в очереди в госполиклиниках, а также попутки решить вопрос со справкой через знакомых врачей».

Також експерти звернули увагу й на негативно тонований щодо Кабміну сюжет за 7 лютого «Новий антирекорд»:

«Ведуча: Тепер, кажуть економісти, за популізм доводиться платити. А платити немає чим. Державна казна просто не витримує такого навантаження!

Галина Назарова: Що собі думав уряд, коли наголошував на початку року, що все буде повністю погашено, що всі оформити субсидії, що все розраховано вірно, що всі тарифи ми нарахували вірно? Я думаю, що це було, як то кажуть, популістське висловлювання».

Шість сюжетів із ознаками політичної замовності експерти помітили і в новинах АТН. Зокрема, йдеться про позитивно тонований сюжет щодо голови Харківської ОДА Юлії Світличної за 6 лютого «Юлия Светличная возглавила рейтинг глав областных администраций». У ньомуйдеться про рейтинг губернаторів за версією КВУ, де очільниця області посіла перше місце:

«Лариса Говина, кор.: Первый по показателям среди всех украинских регионов уровень социально-економического развития в прошлом году, большие объёмы промышленного производства и помощь воинам АТО, в частности, выделение земельных участков — это только часть всех факторов, благодаря которым губернатор Харьковщины Юлия Светличная возглавила рейтинг глав областных администраций по версии Комитета избирателей Украины».

Сюжет незбалансований, увага в ньому акцентується на позитивних характеристиках. Журналіст не показав слабких сторін регіону. А тим часом для об’єктивності новину можна було би вирівняти думкою пересічних громадян і політиків.

Відверто замовним матеріалом є сюжет «В Харькове состоялся земельный форум» (10 лютого). Ідеться про ініціативу «Аграрної партії»:

«Кор.: Инвентаризация земли, оценка ее качества, разделение земли на частную и на государственную и борьба с рейдерскими захватами — это первый из 12 шагов, необходимых для завершения земельной реформы в Украине. В этом уверен лидер Аграрной партии Украины Виталий Скоцик».

Жодних коментарів від місцевих аграріїв, від представників агросектору в органах влади в сюжеті немає. Він незбалансований, не містить вичерпної інформації й має позитивну тональність стосовно вказаної політичної сили та її лідера.

«Цены на продукты» сюжет за 8 лютого, теж є таким, що містить ознаки замовності. На думку експертів, його негативним адресатом є чинна державна влада. Автори розповідають про здорожчання продуктів харчування і, відповідно, зростання соціальної напруги. Причому автори матеріалу обрали для підтвердження росту цін досить дивні маркери:

«Оксана Пилькина, ведущая: Де-юре зарплаты выросли, де-факто — денег у харьковчан стало меньше. В начале февраля цены на продукты питания вновь повысились. По словам горожан больше всего это отразилось на фруктах, а также разных видах рыбы и морепродуктов…

Кор.: По-настоящему шокируют нынешние цены на морскую рыбу. В частности семга и лосось на некоторых торговых точках подорожали до двухсот, а то и до пятисот гривен за килограмм. Тигровую креветку можно купить примерно за 350400 гривен/кило. Выросли цены и на другие виды рыб и морепродуктов. Отечественной продукции сейчас практически нет, — рассказывают реализаторы».

Щоби показати «жахливість ситуації», журналісти навіть знаходять науковця-експерта:

«Сергей Беренда, доцент кафедры международной экономики ХНУ имени Каразина: Они четко понимают, что это сигнал, что цены будут расти на все. Соответственно если они не будут подымать цену, они будут просто в минусе, они не заработают денег. И они неизбежно это делают. Когда происходит обратная ситуация, мы не забываем о других факторах, которые никуда не делись. Доллар-то да, может чуть-чуть падает, но это не означает, что это гривна растет.

Кор.: Эксперты утверждают: В ближайшее время снижение цен на продукты питания украинцам ожидать не стоит. Более того вскоре возможно очередное подорожание, поскольку предпосылок к стремительному экономическому росту в Украине пока нет».

Одразу три матеріали АТН, що мають ознаки політичної замовності, стосуються діяльності міської влади й мера міста Геннадія Кернеса. Це сюжети «Дзержинский суд Харьковской области принял к рассмотрению иск с требованием отменить конкурс на памятный знак на площади Свободы» (6 лютого), «На официальном сайте мэрии был опубликован ответ городского головы на петицию с требованием отменить результаты блиц-конкурса на памятный знак» (9 лютого) та матеріал «Ещё одно коммунальное предприятие» (10 лютого).У перших двох ідеться про встановлення пам’ятного знаку на майдані Свободи в центрі Харкова. Експерти вважають, що автори сюжету дозволяють собі акцентувати більшу увагу на негативних характеристиках керівництва міста, тим самим граючи на руку одній зі сторін конфлікту:

«Кор.: Письмо-обращение к адресату ушло 7 февраля, но оно лишь этап в борьбе за свободную площадь, уверены подписанты, и понадобится ещё не одна акция и активная поддержка харьковчан, чтобы отстоять её..

Кор.: Авторами проекта-победителя стали братья Чечельницкие, младший из которых Сергей, по совместительству является и главным архитектором Харькова, а также скульптор Александр Ридный. На всю критику по поводу нелепости и вторичности памятника, они отвечают — такие колонны стоят во многих городах мира со времен Римской империи и никакой это не плагиат, и Харькову давно не хватало такой колонны.А стиль конструктивизма, которым славится главная харьковская площадь, испортить нельзя — его давно изменили, считает Чечельницкий».

В останньому сюжеті йдеться про ініціативу міської влади створити комунальне підприємство. У сюжеті присутні два погляди, але, підбиваючи підсумки, журналіст робить власні висновки, які вказують на ознаки замовності:

«Кор.: Сомневаться в том, что “Харьковтопливо” будет приносить прибыль местному бюджету, несмотря на высокую рентабельность рынка горюче-смазочных материалов, депутатам и общественности приходиться исходя из практики хозяйственной деятельности остальных предприятий этой формы собственными. Убыточными в Харькове оказались не только КП, в задачу которых входит не только обслуживание социальных служб населения — тепло и водоснабжение, вывоз мусора, уборка дворов и уборка городского электротранспорта, так и предприятия, которые потенциально могли би быть прибыльными. К примеру, Парк Горького, которому несмотря на заработок на аттракционах, ежегодно в качестве помощи выделяются миллионы гривен. В пользу того, что убыточность Харьковских предприятий связано не с законами экономики говорит и то количество уголовных производств, которые открыто по факту хищения средств должностными лицами этих КП. Возможно поэтому после новости о создании КП “Харьковтопливо” новое предприятие уже окрестили первой дотационной сетью заправок».

Черкаси («Вікка», «Рось»)

Усі чотири сюжети з ознаками замовності телеканалу «Рось» — філії ПАТ НСТУ «Харківська регіональна дирекція» (14 % проаналізованих новин) — мають політичну складову. Журналісти каналу «Вікка» примудрилися припуститися порушень, які викликали підозри про ймовірну політичну джинсу в шести сюжетах, комерційну — в одному, загалом у 13 % новин.

Що стосується тональності матеріалів із ознаками політичної замовності на каналі «Вікка», то це компліментарне висвітлення діяльності чиновників міської та обласної ради, а також місцевих депутатів. Скажімо, матеріал «Подяка за підтримку» (6 лютого) є абсолютно протокольним: тут відсутня суспільно важлива новина. Окрім того, що в ньому наявні ознаки замовності щодо «прославляння» чиновників Черкаської ОДА, тут також порушено чотири з шести стандартів. Зокрема, журналісти навіть не зробили сюжет достовірним — некоректно переповіли цитату, з якої фактично складається сюжет.

У сюжеті: «Завдяки гуманітарній допомозі з Черкащини, в Авдіївці відновили енергопостачання, про це повідомив віце-прем'єр-міністр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Геннадій Зубко. Посадовець відзначив Черкащину в п'ятірці найактивніших, у кризовий час, областей».

А в оригіналі написано зовсім не так: «Хочу подякувати Президенту України, Прем'єр-міністру, Державній службі з надзвичайних ситуацій на чолі з Миколою Чечоткіним, Міністру оборони, Павлу Жебрівському і місцевій адміністрації, усім небайдужим волонтерам, адміністраціям інших областей — Дніпропетровської, Харківської, Черкаської, Житомирської, Запорізької які відгукнулися».

Схожа ситуація і з сюжетом «На Черкащині дискутують щодо створення госпітальних округів» (6 лютого), тут також порушено чотири з шести стандартів, але на користь Черкаської обласної ради. Показовою ознакою джинси є те, що медичну проблему коментує лише один «експерт» — голова облради.

У сюжеті «Зимове прибирання» (7 лютого) інформацію про прибирання міста перетворено на суцільне вихваляння мера чиновників Черкаської міської ради з порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів та балансу думок. Наприклад, «ворота комунального підприємства буквально не зачиняються, одна за одною спецмашини курсують містом», або «с помощью нашего мэра и нашего депутатского корпуса нам были выделены деньги на покупку этой техники».

Варто зауважити, що про прекрасне прибирання розповідають лише працівники профільного комунального підприємства, жодних свідчень мешканців міста немає.

Із партійних «замовників» каналу експерти помітили лише ВО «Батьківщина». Сюжет «Обирали з двох варіантів» (9 лютого) видає цитата: «Аби допомогти громаді відстояти ухвалене на зборах рішення, на сесію приїжджають депутати обласної ради від партії «Батьківщина».

Але для чого вони приїжджали — залишається не зрозумілим, оскільки жодного впливу на прийняття рішення про об’єднання громади вони не мають і, згідно з сюжетом, не чинили.

Що стосується гаданої комерційної джинси, то це сюжет «Під контролем» (7 лютого), який фактично є рекламою платної програми Kidslox, розробки черкаських програмістів для контролю перебування дітей у мережі.

Що стосується умовно замовного контенту на каналі «Рось», то відповідні вади монітори виявили в чотирьох матеріалах. У цих сюжетах відчувається позитивна тональність стосовно депутатів міської та обласної рад, керівників Черкаської ОДА та Чигиринської РДА, а також безпосереднього керівництва каналу — НТКУ.

Наприклад, у сюжеті «У Тіньках на Чигиринщині відремонтували…» (7 лютого) порушено стандарти балансу думок, повноти інформації та відокремлення фактів від коментарів. Розповідаючи про ремонт, журналіст так і не назвав суми, яку було витрачено, але він переконаний: «Депутат обласної ради Чигиринщини Сергій Гура про проблему тінківського комплексу знав давно і мріяв про відбудову цього закладу. В минулому році йому вдалося переконати колег-депутатів спрямувати значну суму коштів на відбудову комплексу. І справа зрушила з місця».

Абсолютно безпідставно акцентується увага виключно на позитивній роботі керівників Черкаської ОДА та Чигиринської РДА в сюжеті «Утилізація твердих побутових відходів» (9 лютого). У сюжеті тільки синхрони посадовців, думок незацікавлених осіб немає. До того ж чиновники нахвалюють один одного: «Чигиринський район у приклад іншим Юрій Ткаченко ставить і в сфері впровадження енергоощадних заходів. Відзначає, соціальні заклади області за три роки більш ніж удвічі скоротили споживання газу для обігріву».

Досить дивно виглядає коментар депутата Черкаської міської ради Руслана Петрика в сюжеті «Вчаться граючись» (10 лютого), який коментує методику навчання дітей. «Вихователі та логопеди цього дошкільного навчального закладу добре обізнані як працювати за такою методикою. Саме таке навчання в ігровій формі і має позитивний результат», — коментує депутат Петрик. У сюжеті також є коментар керівника управління освіти, натомість немає коментарів логопедів, вихователів чи батьків дітей, які б оцінили методику.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Фото: businessreviewamericalatina.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
12081
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду