Новини дещо якісніші, але заангажованість виразніша, як у державних мовників.

Такі висновки можна зробити за результатами моніторингу новин дев’яти приватних та одного комунального каналу в шести регіонах України. Контент у цих телеканалів досить пристойний, якби не відверте відстоювання інтересів кінцевих бенефіціарів каналу та їхніх наближених!

Чистими від замовних сюжетів експерти визнали тільки новини «Вінниччини» та харківського Simon’а.Решта «джинсували», наскільки вистачало уяви й волі власників.

За середнього показника кількості замовних матеріалів на рівні 11,5% маємо дніпровські «провалля»: у «34-го каналу» – 17%, а в «11-го каналу» – аж 38%! Перший безсовісно піарив Благодійний фонд Ріната Ахметова та просував інтереси його компанії ДТЕК, другий випускав іміджеві сюжети пінчуківського «Інтерпайпу» та ліпив образ лицаря на білому коні з дніпровського мера Бориса Філатова.

Така ж картинка й в Одесі: аве юракадемія та «побожний» Сергій Ківалов в ефірі «Репортера», замовне «мочилове» мера на «7-му каналі» опозиційного до міської влади Адана Ківана й просування інтересів його компанії KadorrGroup.

Харківський «7-й канал» також не залишає сумнівів, хто там замовляє музику: Геннадій Кернес фореве й істина в останній інстанції.Також мимохіть пропіарили «Відродження» та безпосередньо народного депутата Віталія Хомутинника.

Зауважимо, з проаналізованих 409 сюжетів ознаки замовності виявлено в 47, до того ж порівняно з державими мовниками комерційно замовного контенту на приватних каналах у рази більше: чверть із віднесених до «джинси» сюжетів. Та ще й ця джинса така промовиста й невибаглива, аж до натуралістичних подробиць подрібнювання каменів у сечовидільній системі (ужгородський «2-й канал»).

Із дотриманням стандартів інформаційної журналістики картина більш-менш пристойна: середній інтегральний показник становив 4,65 бала із шести можливих. До того ж три канали набрали більше як 5 балів, - це одесити й харківський Simon. Але ще три не подолали навіть чотирибальну позначку: вінницька «ВІТА», тернопільський ТМ-4 та ужгородський «21-й канал».

«ДЖИНСА»

ВІННИЦЯ, «Вінниччина», «ВІТА»

У моніторинговий період у новинах «Вінниччини» сюжетів з ознаками замовності експерти не виявили. Журналісти ж комунальної «ВІТИ» припустились помилок, які ставлять під сумнів чистоту новин у 7 з 57 проаналізованих сюжетів, що становить 7% контенту.

«Вінниччині», яка після тривалого періоду непевності відновила мовлення у квітні цього року, зміна власника пішла на користь. Замість притаманної колись прокомуністичної заангажованості наразі бачимо цілком пристойні новини. Експерти не виокремили жодного матеріалу, який би відстоював політичні або економічні інтереси певного суб’єкта чи акцентував увагу на певних його рисах, подаючи інформацію однобоко.

Водночас монітори зауважили почасти надмірну присутність і докладність розкриття ролі певних політичних діячів у деяких сюжетах, які, утім, мають достатньо зрозумілу суспільно важливу новину. До цієї категорії, зокрема, було віднесено сюжет від 11 липня «Митець створив колекцію боксерських рукавичок із вишивкою ручної роботи» та «Вінницю з робочим візитом відвідав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та деякі урядовці» від 15 липня.

У першому випадку в сюжеті без зрозумілої мотивації з’являється народний депутат України Сергій Кудлаєнко, пряма мова якого займає більше ефірного часу, ніж вступ кореспондента та пряма мова митця Анатолія Гайструка. До того ж саму новину присвячено саме рекордові, який установив вінницький митець, а Кудлаєнка, який підтримав прокт, слід сприймати як гостя події.

У випадку ж із візитом офіційної делегації на чолі з Володимиром Гройсманом побудова сюжету більшою мірою акцентує увагу глядача на Прем’єр-міністрі, його діалогах замість соціально важливих питань, які було вирішено. Але про них у кадрі йдеться достатньо.

Щодо новин «ВІТИ», то ознаки замовності експерти побачили в чотирьох сюжетах, по два сюжети – комерійної та  політичної.

Обидва сюжети з комерційною ангажованістю вийшли в ефір 11 липня. Перший –«Відділення Укрпошти обладнають примірочними».

Ірина ДІДУХ, ведуча: «Відділення Укрпошти обладнають примірочними… Наразі українці все частіше замовляють одяг через інтернет, тож після отримання посилки вони зможуть одразу приміряти вбрання. Якщо воно не підійде за розміром, його бандероллю можна буде повернути відправнику».

На думку експертів, така подача спонукає користуватися послугами державного поштового оператора й робить акцент на його  перевагах.

Другий випадок – сюжет «Вінницягаз» розширює спект послуг» узагалі має характер рекламного оголошення.

Ірина Дідух, ведуча: «Вінницягаз розширює спектр послуг. Телефонний зв’язок з підприємством відбуватиметься, зокрема, через голосове меню. Споживачі природного газу, зателефонувавши до колл-центру, відтепер можуть залишити повідомлення, не чекаючи на з’єднання з оператором. Запровадження сервісу надало клієнтам компанії цілодобовий доступ до інформації про використання газу в побуті, а також забезпечило додаткову можливість швидко передати показання лічильника, не очікуючи відповіді оператора. У прес-службі ПАТ «Вінницягаз» нагадують, передати показання лічильника можна також через СМС на короткий номер 7104 та за допомогою особистого кабінету на сайті 104.ua».

Матеріал, що містить ознаки політичного замовлення, – це сюжет від 13 липня «Освітленими, чистими та заасфальтованими хочуть зробити вулиці мікрорайону Олійножирового комбінату», у якому захоплення кореспондента від дій депутатів міської ради перевищує навіть задоволення останніх від своєї корисності.

Кореспондент: «Одне з питань, з якими найчастіше звертаються люди, – це надання матеріальної допомоги. Алла Власюк каже, іноді морально дуже важко, адже хочеться підтримати кожну людину. Утім, розмір депутатського фонду обмежений, і на всіх не вистачає…»

Кореспондент: «Обранці признаються: попри те, що депутатством займаються лише півроку, результати роботи їх тішать. Завдяки їхньому сприянню, зокрема, збудовано спортмайданчик та ігрову площадку, облаштовано велосипедну парковку біля 20-ї  школи, укріплено береги ставка. На черзі зробити тут сучасну набережну».

Ще одним прикладом може бути матеріал «Літня оздоровча кампанія в розпалі» від 13 липня, упродовж якого створюється враження, ніби без появи голови ОДА Коровія журналісти й не з’явилися б у санаторії. Хоча загалом матеріал містить важливу інформацію, думки як пацієнтів, так і медперсоналу.

Автор: «Аби побачити, як триває оздоровча кампанія та на якому рівні дітям надають послуги, до кардіоревматологічного санаторію завітав голова облдержадміністрації Валерій Коровій. Під час оглядин, зокрема, цікавився, яку медичну апаратуру використовують у закладі…»

Валерій Коровій, голова Вінницької ОДА: «Ми, в першу чергу, оздоровлюємо дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, батьки яких брали участь і беруть у проведенні антитерористичної операції на сході України. Разом із тим, великі фінансові ресурси використовують органи місцевого самоврядування, районні бюджети, бюджети органів *нрзб*. У цілому, якщо порівняти з минулим роком, це в два рази більше, ніж то було в попередньому році».

ДНІПРО, «11-й канал», «34-й канал»

Новини з ознаками замовності експерти зафіксували в новинах обох дніпровських каналів, уключених до моніторингу. Якщо в «34-го» їх містили 17% проаналізованих сюжетів, то в «11-го каналу» такими були аж 38% новин.

Загалом із 39 матеріалів, які з’явились у випусках новин «11-го каналу», експерти виявили ознаки політичної замовності у 12 сюжетах,комерційної – у трьох.

У сюжетах із політично замовною складовою просували інтереси чиновників із мерії, зокрема міського голови Філатова.

Скажімо, сюжет «У Дніпрі продовжують розширювати базу учасників АТО» від 11 липня є переказом чиновницького звіту на прес-конференції. Це суха статистика щодо кількості учасників АТО, поставлених на облік, медиків, які переймали досвід здійснення психологічної реабілітації в Литві, і дітей учасників АТО, котрих планують оздоровити за кордоном. Після озвучених показників іде коментар радника голови Дніпровської ОДА Ольги Горб, у якому теж звучать цифри та плани чиновників.

Ольга Горб, радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації: «В августе-месяце у нас планируются выезды двух групп, дети 5 человек в Данию и 10 детей в Литву. Опять же, это дети из семей участников АТО, которые получили значительные травмы, и на сегодняшний день оформлены группы инвалидности».

Або візьмімо, наприклад, сюжет «Гроші для ОСББ не лише з кишені мешнканців» від 12 липня, спрямований на просування ідеї ОСББ й необхідності ухвалення міськрадою програми ОСББ. Замість історії створення об’єднань співвласників багатоквартирного житла в Дніпрі (наскільки це складно, з якими проблемами стикаються вже утворені ОСББ) журналіст двічі надає слово заступниці голови Нацради з питань ОСББ при Кабміні та один раз – депутатові міськради. У підводці диктор каже, що на прийнятті програми наполягають активісти, але в сюжеті жодний активіст не фігурує, як і представники ОСББ, які стикалися зі створенням об’єднання.

Стосовно ж згаданого вже Бориса Філатова, то він є фігурантом аж кількох новин. Напрклад, у сюжеті «Сесійне засідання у Дніпропетровську» начебто йдеться  про сесію міськради, на якій депутати ухвалили низку рішень (мораторій на підвищення комунальних тарифів, установили нульову ставку міського податку на нерухомість, ухвадлили програму підтримки ОСББ та ЖБК). Фактично матеріал спрямовано на формування позитивного іміджу мера.

Журналіст: «Міська рада прийняла програму мера Бориса Філатова, яка стосується підтримки ОСББ та ЖБК»

Журналіст: «Цю пропозицію вніс мер. Борис Філатов каже, людям не по кишені нові тарифи, і міська влада готова вирішувати це питання за рахунок місцевого бюджету».

Журналіст: «З ініціативи мера вільні гроші, які були на рахунках у казначействі, поклали на депозит у державний банк, а відсотки вирішили віддати малозабезпеченим»

Автор не просить експертів проаналізувати ухвалені рішення та їх можливі наслідки, також і негативні, не надає альтернативну точку зору, через що створюється враження, що Дніпровська міськрада одноголосно й беззастережно підтримує позицію мера. Зате в сюжеті є аж три синхрони Філатова.

У сюжеті «Мер Дніпра Борис Філатов готовий…» ідеться про його готовність витратити сотні мільйонів гривень на підготовку до пісенного конкурсу «Євробачення» 2017 року. Інформацію подано однобоко, і видається, що матеріал має посприяти позитивному іміджу міського голови як людини, яка хоче провести «Євробачення-2017» у місті, не шкодує на це коштів із міського бюджету, може подолати всі можливі проблеми тощо.

Борис Філатов, міський голова Дніпра: «Наш город является именно тем местом, который продемонстрирует всему миру, всей Европе, международному сообществу о том, что в 150 километрах, в 200 километрах от линии фронта спокойная мирная жизнь. Люди разные, люди разных национальностей, разной конфессиальной принадлежности, люди разных партийных взглядов, политических взглядов, но тем не менее люди, которые живут в мире».

Сюжети «11-го каналу» з ознаками комерційної замовності стосувалися компанії «Інтерпайп» Віктора Пінчука, якого вважають кінцевим бенефіціаром каналу, і бізнесменів, що відкрили аквапарк. Один із таких іміджених сюжетів  – «І до інших новин» від 11 липня – інформує глядачів про чемпіонат із міні-футболу серед команд заводів компанії, а новина від 12 липня «Робочий стіл із підшипників та гайок» розповідає про артпроект на заводах «Інтерпайпу» напередодні Дня металурга: там показують скульптури з металобрухту.

Третій комерційно замовний сюжет «Рік тому розпочались роботи на набережній Дніпра» від 13 липня розповідає про очищення та облаштування берега Дніпра й подальше облаштування території в аквапарку та просуває переваги платного аквапарку порівняно з безплатними пляжами.

У випусках новин «34-го каналу» було виявлено п’ять сюжетів з ознаками політичної замовності та один – з ознаками комерційної. Два політично замовних сюжети є протокольними, у них із найкращого боку показували чиновників. Таке, зокрема, можна закинути сюжетові «На Дніпропетровщині з'явиться нова медаль» від 12 липня.У ньому розповідають про плани голови облради запровадити нову нагороду видатним дніпровцям. Але що це за нагорода, кого та за що нею будуть нагороджувати, яким чином вибиратимуть, який вигляд матиме ця нагорода, що вона надаватиме власникові, в інформації не зазначено.

До матеріалів з ознаками політичної замовності віднесли й три сюжети, у яких фігурує благодійний Фонд Ріната Ахметова, кінцевого бенефіціара каналу.

Наприклад, у сюжеті «Отримати шанс» від 11 липня розповідають про маленьких близнят, яким Фонд Ріната Ахметова допоміг придбати слухові апарати. Постійне  згадування про справи фонду покликане створити позитивний імідж його засновника. Особливо це відчувається в спекуляціях на синхронах людей, які опинилися в скрутній ситуації. У цьому сюжеті – у прямій мові хворих дітей.

Закадровий: «Не можна було гаяти часу. Медики порадили родині звернутися до гуманітарного штабу Ріната Ахметова».

Синхрон: «Я заходил на страничку фонда, чтобы хоть понять, на шо адресована медицинская помощь. Молодцы, ребята, прониклись моей ситуацией. Благодарность Анатолию Демидовичу и фонду на всю жизнь».

За  аналогічною схемою створено й сюжети «Деталі»: прикрила своїм тілом дітей» від 12 липня про родину переселенців, у якій мати втратила ногу під час обстрілу під Авдіївкою, і «Стати на ноги» від 15 липня  про трирічного хлопчика, у якого виявили кісту в нозі. Зрозуміло, що всіх урятував Ахметов.

До комерційної «джинси» експерти віднесли сюжет «Водяний борг» від 13 липня, у якому йдеться про вимкнення електроенергії підприємствам, які постачають воду дніпрянам. Матеріал подано однобоко, він просуває позицію ДТЕК Дніпрообленерго, яка також належить Ахметову. У новині відсутній коментар водопостачальних підприємств, немає оцінки юриста щодо можливості захисту прав споживачів, які вчасно сплачують за воду, але можуть залишитися без неї через борги постачальника.

ОДЕСА, «Репортер», «7-й канал»

Ознаки замовності експерти побачали в новинах обох каналів, уключених до моніторингу. У «Репортера» кількість таких новин становить 13%, а в «7-го каналу» – 11%.

Зауваження викликали чотири з 30 проаналізованих сюжетів «Репортера». Скажімо, сюжет від 11 липня «В Украине стартувала вступительная кампания в вузы» містить ознаки комерційної замовності за критерієм сприяння реалізації товарів, робіт або послуг суб’єкта. У матеріалі подано коментар лише представників Одеської юракадемії й наголошено, що там абітурієнтам допоможуть. Це можна вважати прихованою рекламою навчального закладу. За дивним збігом, вплив на цей канал має Сергій Ківалов, президент Національного університету «Одеська юридична академія». Зокрема, співвласник каналу Ганна Писаренко була депутатською помічницею Сергія Ківалова, а нині є доцентом академії.

Ще три сюжети мають ознаки політичної замовності. Два з них також напряму пов’язані із Сергієм Ківаловим. Наприклад, сюжет «В Одесской юракадемии прошел Чемпионат Украины по тайскому боксу» від 11 липня містить такий коментар Сергія Ківалова, який не є спортсменом: «Чемпионат Украины – это событие. И хорошо, что он проводится в Одессе. Мы искренне хотим, чтобы Одесса была лидером в развитии спорта. Мы искренне все делаем для того, чтобы вот эти награды оставались в нашем городе».

Без зрозумілих причин коментар Ківалова як народного депутата використано в матеріалі про хресну ходу «В Одессе прошел крестный ход» від 12 липня: «Прошли сегодня от одного храма к другому, и в храмах молились за мир, стабильность, благополучне всех одесситов, всех граждан нашего города. Я присоединился к этому крестному ходу, совместно со своей семьей, со своими родными, близкими, с горожанами и думаю, что это нам поможет. Когда тяжело, мы все обращаемся к Богу».

Журналісти взяли коментар і в Олега Бриндака, депутата Одеської міськради.

Ще один сюжет, віднесений до умовно замовних, – новина від 11 липня «В Одесской области оздоровительный сезон в детских лагерях»,який є «паркетним» звітом чиновника на прес-конференції.

Тим часом два із трьох сюжетів «7-го каналу» містять порушення, що викликають підозри як щодо їх політичної замовності, так і комерційної. Це новини«Современная больница скорой помощи сдана»від 12 липня та «День открытых дверей в современной больнице скорой помощи» від 14 липня. Вони мають ознаки політичної замовності, оскільки містять коментарі та оцінки журналістів, спямовані проти міської ради та її голови без оприлюднення позиції звинувачуваної сторони. Є в них й ознаки комерційної замовності, оскільки йдеться про бізнес-інтереси Аднана Ківана, власника каналу, та його компанії KadorrGroup.

«Современная больница скорой помощи сдана»:

Анна Гринів, журналістка:«Больницу скорой помощи одесситам подарил бизнесмен и меценат Аднан Киван. Она лучшая в Украине. Здание построено из экологически чистых материалов. Даже цвета подбирали тщательно, так чтобы людям было комфортно. В больнице множество современных палат и операционных с микроклиматом. Есть даже зона отдыха для тех, кто ежедневно спасает человеческие жизни, –для врачей…»

Анна Гринів, журналістка:«Эта больница предназначена для одесситов и в ближайшие дни будет передана городу. Только вот мэр Одессы не спешит принимать столь необходимый подарок, а это значит, город в очередной раз теряет шанс поднять уровень медицины. Лечиться придется в развалинах».

Іще один сюжет – «Одесситы направили электронную петицию Президенту» від 12 липня має ознаки політичної замовності, оскільки в ньому акцентовано увагу лише на негативних характеристиках міського голови. У сюжеті йдеться про петицію, спрямовану проти мера Одеси через реконструкцію Потьомкінських сходів, яку здійснюють у курортний сезон.

«Как бы поступили в европейском обществе, если бы в главном курортном городе страны,   в разгар курортного сезона (в июле-месяце) закрыли на ремонт одну из основних достопримечательностей города… В таком городе уже давно был бы уволен мэр по несоответствию и его заместители», – цитують усю петицію в ефірі.

Журналіст наголошує, що ремонт «продлится минимум год» (тобто влітку ремонтувати все одно довелось би), однак, усе ж вирішив, що петиція варта уваги глядачів, до того ж без коментарів міської влади.

ТЕРНОПІЛЬ, TV-4

На думку моніторів, п’ять сюжетів каналу із 41 проаналізованих, або 12%, мають ознаки замовності, усі – політичної.

Експерти не вагалися стосовно наявності таких ознак у сюжеті від 11 липня «Випускників вищих профтехнічних училищ запрошують на контрактну службу», який  фактично є розширеним оголошенням про працевлаштування у війську.

Леся Наконечна, кореспондентка: «Тернопільський військовий комісаріат запрошує випускників вищих профтехнічних училищ на контрактну службу. Окрім бойових спеціальностей, тут потребують і цивільних. У Тернопільському комісаріаті запевняють, що працівники їхньої установи мають можливість кар’єрного росту і заробітну платню від семи тисяч гривень…»

Спікери акцентують увагу глядача лише на позитивних характеристиках служби за контрактом.

Тарас Стрижак, головний старшина дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади, старшина: «Досить непогана частина, дуже багато хороших людей, дуже багато вражень нових...»

Андрій Миськів, заступник військового комісара по роботі з особовим складом Тернопільського обласного військкомату, підполковник: «Нормально йде служба, з нормальними вихідними днями, ніяких знущань, і можна спокійно заробляти, скажем так, мінімум сім тисяч гривень за перший же місяць, коли тільки молода людина прийшла в Збройні сили України».

Чотири інших сюжети: «Новий дитячий майданчик відкрили в Тернополі у сквері на вулиці Богдана Лепкого» та «Пропозиції змін до перспективного плану формування територіальних громад у Тернопільській області на період 2016–2017 рр. презентували сьогодні в обласній державній адміністрації» від 13 липня, «Краща школа» від 14 липня, «Дитячі садки планують відкрити цього року в селищах Зборівського району» від 15 липня – можна вважати такими, що мають виражені ознаки політичної замовності.

Сюжет «Новий дитячий майданчик відкрили в Тернополі у сквері на вулиці Богдана Лепкого» (11 липня) не перший на цю тему. Аналогічні виходили в ефір 1-го та 16 червня про реалізацію проекту в інших локаціях. Можна припустити, що існує міська програма з належним фінансуванням. Однак глядачеві інформацію подано без нагадування про це, як ініціативу мешканців із подякою місцевій владі, що їх почули.

Кореспондент: «Зробити реконструкцію скверу, що на вулиці Богдана Лепкого - ідея тутешніх мешканців. Результатом задоволені. Вдячні місцевій владі, що позитивно відреагували на їхнє звернення».

Ірина Турчин-Кукаріна, ініціатор реконструкції скверу: «Ми дуже вдячні міській раді за те, що ми були почуті. Наше звернення отримало належне реагування…»

Міську владу уособлює в сюжеті міський голова.

Сергій Надал, міський голова Тернополя: «Найперше завдання – це вуличне освітлення, дитячі майданчики, пішохідні ділянки, місця для відпочинку, лавочки, смітники. Ну це дійсно став такий уже сквер. Ви бачите це по кількості дітей у робочий день, в обід, а людей – маса. Я думаю, що він буде користуватися попитом».

Сюжет слугує промоції міської влади, а глядачі тим часом не дістали інформації, скільки коштує такий майданчик, хто виконував роботи, чи відповідає нормам безпеки дітей штучне покриття на ньому.     

Сюжет «Пропозиції змін до перспективного плану формування територіальних громад у Тернопільській області на період 2016–2017 рр. презентували сьогодні в обласній державній адміністрації» – приклад «протокольного» матеріалу. Навряд чи можна вважати новиною сюжет із таким синхроном заступника голови ОДА.

Олег Валов: «Якщо колись один із меседжів був просто формування громад, і в принципі була задача сформувати якомога більше, щоби були якісь результати, відповідно мати якусь можливу практику і роботу, то на сьогоднішній день ми фактично займались тим самим методом, тим самим шляхом, але вже з урахуванням відповідної методики щодо формування тих громад».

Наприкінці сюжету кореспондент каже, що відбулася «презентація» того, що іще не існує: «Зміни до перспективного плану формування територій громад Тернопільщини в майбутньому ще мають обговорити з місцевими депутатами та винести на сесію обласної ради, згодом його розгляне Кабінет Міністрів України».

Наступні два сюжети: «Краща школа» та «Дитячі садки планують відкрити цього року в селищах Зборівського району» – фактично два звіти про одну подію –перебування в районі голови ОДА. Отож маємо приклади «протокольних» матеріалів із висвітлення діяльності чиновника, у якому відсутня зрозуміла суспільно важлива новина. В обох ідеться про майбутні ремонти закладів освіти, які може профінансувати держава. А може, як зрозуміло із синхронів, і не профінансувати, якщо не отримає потрібних документів.

Степан БАРНА, голова Тернопільської ОДА: «Ми обговоримо це питання. Ми говорили про ці речі з головою громади. Ми сподіваємося, що ця реформа освітня, вона буде передбачати не тільки створення опорної школи, а вона буде вирішувати проблему оточуючих шкіл і створення філії для опорної школи. Це один аспект. Другий аспект – це рішення районної ради. Якщо ці кроки будуть зроблені, держава готова дотувати цю школу на суму 6 мільйонів гривень. Це і шкільний автобус, і інфраструктура, і покращення умов. Я сподіваюся, що це дасть можливість надання якісних освітніх послуг».

Кореспондент: «В обласній адміністрації обидва проекти з реконструкції шкіл погодили, однак, щоб використати кошти, громада має зробити ще один крок: подати заявку до Мінрегіонбуду. В обласній адміністрації підкреслюють, що готові надати всі необхідні консультації» («Краща школа»).

Глядач не дістав важливу для себе інформацію: подано проекти в Мінрегіонбуд чи ні? Якщо ні, бо про це йдеться в майбутньому часі, то чому? І коли це відбудеться? Що буде, коли до кінця року кошти не буде використано?

УЖГОРОД, «21-й канал»

Три із 48 сюженів, або 6% новин, що вийшли в моніторинговий період, мають ознаки замовності, усі – комерційної. 

Наприклад, експерти мають зауваження до сюжету від 11 липня «Позбутися каменів у нирках можна без загального наркозу, розрізів та всього за півгодини»,який відповідає майже всім критеріям можливої замовності. Це типовий рекламний сюжет про медичний центр «Діамед», у якому є відповідний новітній апарат, із досить натуралістичними подробицями лікування.

Олександра Туранова, ведуча:«В Ужгородському медичному центрі «Діамед» є новітній апарат, який виконує одразу 2 функції:ультразвукову та пневматичну. Таке медичне обладнання єдине на всю Україну…»

Наталка Ігнаці, журналістка: «Емілія Василівна, щоб позбутися каменів у нирках, декілька років тому лягла під ніж хірурга. Проблема наче вирішилась, але півроку тому знову відчула різкі болі в животі. Жінка вже збиралась їхати на лікування за кордон та коли дізналася, що роздробити камені без оперативного втручання можна і в Ужгороді, відразу звернулася в “Діамед”».

Журналістка: «Операція є складною, адже через сечовід розміром усього з олівець лікарю потрібно увійти інструментом та дістатись до каменя. Для точного потрапляння застосовують обладнання для візуалізації…»

Два інших сюжети: «У приймальних комісіях УжНО черги» від 11 липня та «За першу добу вступної кампанії до Ужгородського національного університету подали документи майже 800 абітурієнтів» від 12 липня – теж можна вважати такими, що мають ознаки замовності. Попри актуальність теми, чому на каналі розповідають про вступ тільки до одного вишу, та ще й аж двічі? Адже вступна кампанія розпочалася одночасно в усіх п’яти вишах міста і ще в чотирьох в області.

ХАРКІВ, Simon, «7-й канал»

У моніторинговий період експерти оцінили новини каналу Simon та «7-й канал». Сюжети з ознаками замовності в каналу Simon відсутні, натомість у «7-го каналу» експерти нарахували їх шість, показник – 11%.

Більшість новин з ознаками політичної замовності – «паркетники», у яких експертом з будь-яких питання виступає міський голова Харкова Геннадій Кернес. Лише за 12 липня вийшло три таких сюжети. Наприклад, у сюжеті «Мер Геннадій Кернес відвідав Павлівську площу, де зараз іде реконструкція» спочатку міський голова виступає як фаховий архітектор, розповідаючи: «Если мы с вами посмотрим вот сюда, то где раньше была стела, это все будет спланировано, это будет треугольник который будет розводить движение. Здесь будет большой тротуар с местами для парковки транспорта…» Закінчується сюжет знову ж таки синхроном Кернеса: «Сегодня я доволен ходом реконструкции Павловской площади». Думку містян, будівельників узагалі не відображено в сюжеті.

Це саме стосується матеріалу, присвяченого проблемам водопостачання, який вийшов того ж дня, – «На розвиток міста Харкова працюють не лише люди, а й техніка». Із сюжету не зрозуміло, наскільки для міських жителів є актуальною проблема води, натомість ідеться про витрати на технічне оновлення підприємства. Відсутність у цьому разі балансу думок та повноти інформації стосовно проблеми перетворює цей сюжет на «паркетник», який просуває інтереси Харківводоканалу та Геннадія Кернеса.

Анатолій Мірошниченко, ведучий:«На розвиток міста працюють не лише люди, а й техніка. Сьогодні Харківводоканал отримав ключі від 19 одиниць спеціалізованої техніки. Мер міста Геннадій Кернес зазначив, що робота має виконуватися якісно на високому рівні, як і заслуговують харків'яни».

Третій сюжет, знову ж таки, присвячено Кернесу, який спростовує чутки про свою відставку, які начебто поширюють «маргінальні партії». Сюжет сумнівно сенсаційний, і його спямовано на PR міського голови («Кернес не залишає Харків»).

Подібний до цього матеріал вийшов і 13 липня. Цього разу в сюжеті «Регіональний центр – це лише частка масштабних проектів» автор дає таку підводку до коментаря Геннадія Кернаса: «У місті планують оновити зоопарк та сад Шевченка. Під реконструкцію потрапить і сквер, що перед Держпромом. Такими планами поділився мер Геннадій Кернес. Подробиць того, що саме планують змінити в сквері в рамках реконструкції в мерії ще не розголошують, міська рада тільки розглядає проект».  

Водночас міський голова каже: «Я могу сказать, что будет реконструирован свет, который между двумя корпусами. Соответственно будут соблюдены, изучены все пожелания харьковчан, и сегодня мы рассматриваем один значимый проект, который в дальнейшем будет презентован на градостроительном совете».

З побудови сюжету випливає, що міська влада вже визначилася з кінцевим результатом реконструкції, проте і журналісти, і мер приховують це від містян.

Іще один матеріал з ознаками політичної замовності вийшов двічі: 14-го та 15 липня – «Позачергову сесію обласної ради депутатів зібрали, аби внести зміни до соціально-економічного розвитку». Із самого початку дають синхрон голови обласної ради.

 Сергій Чернов, голова Харківської обласної ради: «Завдячуючи сьогодні, до речі, народним депутатам України, фракції «Відродження», яку очолює Віталій Юрійович Хомутинник, область отримала субвенцію в розмірі 137,7 мільйона гривень на соціально-економічний розвиток, і сьогодні відповідно необхідно внести зміни».

Зрозуміло, що не лише завдяки Хомутиннику область отримала гроші, і журналісти не мали б робити наголос на представникові однієї з політичних сил. Утім, цей синхрон іде одним із перших, і, відповідно, відстоює інтереси однієї особи.

Новинний блок на телеканалі ТРК SIMON у період з 11-го по 15 липня є певною мірою зразковим для багатьох регіональних телерадіокомпаній. Усього оцінено 34 матеріали, з яких жоден не має ознак ні комерційної, ні політичної замовності. Новинні сюжети, які стосуються політики, зверстано зважено: журналісти не надають перевагу якомусь окремому чиновникові, і завжди присутній людський фактор, заради якого цей матеріал потрапляє в новини.

Гарним прикладом зваженості новин є сюжет від 12 липня «Государственная программа по укреплению границы Харьковской области от страны агрессора практически завершена». На досить складну та неоднозначну тему журналісти змогли дібрати спікерів, які всебічно її висвітлили. Це і Юрій Зайцев, начальник Харківського прикордонного загону, і Євген Оберемок, начальник головного управління Держгеокадстру.

СТАНДАРТИ

ВІННИЦЯ, «Вінниччина», «ВІТА»

Рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «Вінниччина» оцінено на 4,94 бала, «ВІТИ» – на 3,86.

Експерти зауважили в новинах оновленої «Вінниччини» їхню досить високу відповідність фаховим стандартам. До того ж, за показниками оперативності й достовірності досягнуто заповітного показника в 1 бал. Усі без винятку новини супроводжуються синхронами дійових осіб.

Єдине порушення стандарту точності (дотримано в 96% випадків) – сюжет «Державна фіскальна служба вже відправила громадянам повідомлення із сумами про оплату податку на майно» від 13 липня, у якому журналісти «розмивають» цифри.

«У Вінницькій області сповіщення отримують понад 17 тис. мешканців, які є власниками квартир, будинків та комерційної нерухомості. Очікується, що місцевих бюджетів надійде близько 7,5 млн грн. Оподатковується майно за 2015 рік, по Вінницькому регіоні відсоток оподаткування коливається від 0 до 2% від мінімальної зарплати».

Глядач, хоча й дістає від цього сюжету певне враження про масштаб оподаткування, але далеко не всі зрозуміють, як податок на майно вимірюють у мінімальних зарплатах та хто саме має сплачувати 0% і чому.

Дещо гірше журналістам каналу вдається дотримуватись вимог стандарту повноти інформації (0,8 бала). Одразу три з п’яти сюжетів, у яких повноти не дотримано, стосуються висвітлення роботи Національної поліції. Зокрема, це новини «Поліцейська машина зіштовхнулася з тролейбусом, ущерть заповненим людьми» від 12 липня, «А  біля села Конатківці в полі біля соняшників було виявлено посіви конопель» від 15 липня. Наприклад, у сюжеті «Гральні заклади під маскою державних лотерей» від 11 липня взагалі мало що зрозуміло: чи належали зачинені заклади до однієї мережі, чи це окремі казино, про які 1200 одиниць грального обладнання йдеться, де їх було розміщено тощо. І зовсім поза увагою залишилося, кого ж затримано за виявлені злочини та яка на нього чекає відповідальність.

Однаково журналісти каналу порушують стандарти балансу думок та відокремлення фактів від коментарів: відповідають вимогам тільки 60% новин. Баланс думок не дотримано в усіх новинах, пов’язаних із роботою поліції та перевіряльних і каральних органів (прокуратури, ДФС).

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів пов’язані з насиченням новинних сюжетів оцінковими судженнями журналістів. Візьмімо сюжет «Кращим дорогам на Вінниччині бути» від 13 липня

Ведучий переконує: «…На дорогах відтепер водії почуватимуться впевненіше», – а слідом кореспондент додає: «…Найближчим часом ситуація зміниться, адже цьогоріч на ремонтні роботи виділили 208 мільйонів гривень, що покращило і якість самих робіт».

Обидва висловлювання більш ніж спірні й базуються на обіцянках лише одного чиновника – начальника служби автомобільних доріг у Вінницькій області Ігоря Алексєєва (сюжет також визнали експерти незбалансованим). На думку експертів, прямої залежності між грішми, витраченими на дороги, якістю ремонтних робіт і впевненістю водіїв не існує, і визначати її – аж надто сміливе припущення.

Телеканал «ВІТА» у моніторинговий період демонструє досить нестабільні показники дотримання стандартів: від найвищого (8 сюжетів) до нульового (один сюжет).

Найбільше в новинах телеканалу дотримуються стандарту точності: у 95% матеріалів. Більше половини сюжетів оцінено як такі, що відповідають стандартам достовірності (0,75 бала), оперативності (0,70), повноти інформації (0,54) та відокремлення фактів від коментарів (0,53). Найменш витриманим стандартом є баланс думок – 0,39 бала.

Одним із найкращих з погляду дотримання стандартів є сюжет від 12 липня «Венеція – майже в центрі міста». У новині на доволі конфліктну тему журналістка зібрала підтвердження кожному своєму слову, надала пріоритет синхронам. Після цього сюжету також подано короткий матеріал про доручення першого заступника міського голови розібратися в ситуації з підтопленням.

Зате сюжет від 11 липня «Швидке одруження» не витримав жодного стандарту подачі новин.

«Вінничани зможуть одружитися за кілька годин. Уже цієї осені українці будуть укладати шлюби за новими спрощеними правилами: реєструвати їх зможуть нотаріуси за прискореною процедурою, – функції, які раніше були закріплені виключно за Міністерством юстиції, планують передати місцевим органам влади. Нововведення пояснюють тим, що перш за все це буде зручно для людей. Кілька пілотних проектів щодо спрощення реєстрації шлюбу запустять через кілька тижнів. Також працюватимуть пункти, де можна буде одружитися цілодобово».

У новині не вказано джерело інформації та навіть не уточнено, хто «пояснює» нововведення. Можливості подано як доконані факти, не вказано терміни та спосіб, у який вінниччани зможуть скористатися процедурою. Першу згадку про новину датовано 8 липня, проте у випуску «ВІТИ»  повідомлення виходить не в найближчому випуску.

Ще одна серйозна вада полягає в тому, що більшість новин телеканалу є незбалансованими й містить у своїй основі позицію тільки однієї зі сторін. Часто є незбалансованими короткі повідомлення БЗ, що досить часто містять невідокремлені оцінки, «скопійовані» з джерела інформації, найчастіше прес-служби відомства, що її поширює. Наприклад нлвина «В Україні стартувала вступна кампанія» містить лише офіційну сторону питання. Тоді як наступного дня, уже в матеріалі журналістів «ВІТИ» стає відомо, що анонсований механізм звернень у разі технічних несправностей онлайн-анкети для вступників має численні вади.

Такі сюжети справляють враження матеріалів, покликаних заповнити ефірний час, а не пояснити глядачеві суть подій. Наприклад сюжет від 12 липня «Рада збільшила штрафи за водіння у стані алкогольного сп'яніння» подано із суттєвим запізненням: відповідне рішення в парламенті ухвалено 7 липня – та ще є неповним і незбалансованим. Журналісти не використали «відстрочку», щоб доповнити новину думками водіїв, коментарями поліцейських або місцевою статистикою ДТП, які спричинили п’яні водії.

ДНІПРО, «11-й канал», «34-й канал»

Відповідність новин дніпровських каналів фаховим стандартам експерти оцінили відповідно на 4,82 бала із шести можливих в «11-го каналу» і на 4,95 бала – у «34-го каналу».

Журналісти «11-го каналу» найкраще дотримувалися стандартів оперативності – 1 бал і точності подання інформації – 0,95 бала. А найменше новини відповідали вимогам стандартів відокремлення фактів від коментарів – 0,72 бала та повноти – 0,67. Зокрема, експерти зауважили, що автори новин систематично нехтують бекграундами, і багато сюжетів базується виключно на матеріалах прес-конференцій. Наприклад, у сюжеті «У Дніпрі продовжують розширювати базу учасників АТО» від 11 липня автор переказує чиновницький звіт на прес-конференції. Хоча можна було відштовхнутись від почутого й зняти повноцінний сюжет про проблеми атовців з отриманням статусу учасника бойових дій. 

Порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів, журналісти «11-го каналу» часто вживали штампи та заїжджені стійкі словосполучення, на кшталт «але, як то кажуть, на смак і колір», «спорт є спорт»,  «представники центру без діла не сидять,  - за три дні по допомогу до них звернулося чимало абітурієнтів» тощо.

Балансу думокбракувало в новинах, знятих на прес-конференціях. Зокрема, у сюжеті «На Дніпропетровщині проблеми з якісною питною водою» від 11 липня автори не взяли коментар у комунального підприємства. Водночас звинуватили їх: «…Далеко не всі комунальні підприємства, що постачають її, забезпечують повний контроль якості». Або ж, як у сюжеті від 14 липня «Підприємства проти владного свавілля», у якому автор дає синхрон підприємця зі словами: «…Мер города решает, что он делает, что хочет. Значит, они игнорируют закон, они сносят любые кіоски, и при этом идите в суд». До того ж немає позиції мера або мерії.

Що стосується новин «34-го каналу», то в моніторинговий період місцеві журналісти майже не мали проблем із дотриманням стандартів оперативності – 1 бал, точності подання інформації – 0, 94 бала й достовірності – 0,91.

А з дотриманням інших оцінкових критеріїв виникали певні проблеми. Найгірші показники зафіксовано за дотримання відокремлення фактів від коментарів – 0,74 бала, балансу думок – 0,83 і повноти поданих фактів  – 0.66 бала.

Прикладами порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів можуть бути оцінкові судження журналістів, на кшталт «задуха у залі бере гору. Земельні питання приймають блоком і одностайно»: у репортажі із сесії міськради автор побачив закономірність між спекою та роботою депутатів.

Випадки відсутності балансу дмок трапляються в однобоких новинах, присвячених конфліктним ситуаціям. Скажімо, у сюжеті «Вона живе на лавці й чекає на сина» розповідають про літню жінку, яку вигнали з найманої квартири. Автори не спробували дізнатися точку зору орендодавця, запитати його, чому він забрав її паспорт.

Порушення стандарту повноти інформації найчастіше відбувається через небажання журналістів розширити сюжети з прес-конференцій виїздом на місце, про яке йдеться.

ОДЕСА, «Репортер», «7-й канал»

За оцінками експертів, одеські новинарі досить фахово дотримуються стандартів інформаційної журналістики. Тож маємо високі показники в обох каналів, уключених до моніторингу: у «Репортера» – 5,63 бала із 6 можливих, у «7-го каналу» – 5,34.

Скажімо, із 30 оцінених сюжетів «Репортера» 24 є такими, у яких стандарти дотримано повністю. У п’яти сюжетах не дотримано по два стандарти, ще в одному – лише один –  «оперативність».

У сюжетах, які отримали нижчі бали, найчастіше порушено два стандарти: баланс думок (середній бал – 0,87) і повнота поданих фактів (0,83 бала).

Наприклад, у сюжеті «Одесса готовится к кинофестивалю» від 11 липня об’єднано дві абсолютно різні теми: кінофестиваль і будівництво сміттєпереробного заводу, які чиновники обговорювали на апаратній нараді. Як результат жодну з тем не було висвітлено повноцінно. У частині сюжету, де мова йде про новий завод, журналіст навіть не називає фірму, що вкладатиме в проект 25 млн доларів.

Того ж дня вийшов сюжет «В Украине стартовала вступительная кампания в вузы», у якому йдеться про проблеми з електронними заявами абітурієнтів. Жодного коментаря абітурієнтів у сюжеті немає, натомість є синхрон представника лише одного навчального закладу, який обіцяє: «Окажем необходимую помощь в создании электронного кабинета, заполнении заявок и предоставим для этого все необходимое оборудование».

Сюжет від 11 липня «В Одесской области оздоровительный сезон в детских лагерях»також дістав негативні оцінки за баланс думок та повноту поданих фактів. Цей сюжет фактично є звітом чиновника на прес-конференції під гаслом «Оздоровительный сезон в детских лагерях проходит нормально». Попри звинувачення певних дитячих закладів у порушенні санітарних норм, відсутні коментарі хоча б одного представника табору чи дітей, які там відпочивають.

Нуль балів за баланс думок та повноту інформації дістав і сюжет від 14 липня «Администрация авторынка «Успех» продолжает судиться с городом»,оскільки в сюжеті представлено лише позицію ринку, немає коментарів представників міської влади.

У новинах «7-го каналу» рівень дотримання стандартів трішки нижчий: із 47 сюжетів, які було оцінено, у 36 не знайдено порушень критеріїв оцінювання. Але тільки за одним стандартом – оперативність новини каналу дістали середній бал 1.

Як і в колег, найгірша ситуація в новинах каналу з дотриманням стандартів балансу думок та повноти поданих фактів (середній бал – 0,77 та 0,79 відповідно). Також журналісти не завжди дотримуються стандарту відокремлення фактів від коментарів, середній бал за яким становить 0,89.

Зауважимо, у моніторинговий період виявлено два сюжети, у яких було порушено всі стандарти, крім оперативності. Мова йде про матеріали «Современная больница скорой помощи сдана» від 12 липня та «День открытых дверей в современной больнице скорой помощи» від 14 липня, де інформацію подано однобоко, на користь власника каналу Ківана Аднана, який має конфлікт із міською владою.

Крім того, що ці сюжети містять ознаки замовності, у них відсутні коментарі іншої сторони конфлікту, журналісти активно порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів, висловлюють свою думку на користь власника медіа, у якому працюють. Наприклад, Анна Гринів, журналістка:«Эта больница предназначена для одесситов и в ближайшие дни будет передана городу. Только вот мэр Одессы не спешит принимать столь необходимый подарок, а это значит – город в очередной раз теряет шанс поднять уровень медицины. Лечиться придется в развалинах».

Або таке. Кореспондент: «Эта больница рассчитана на обслуживание миллионного города. После сдачи медучреждения городская власть все же позаботится о своих обязательствах. Каждый одессит при необходимости может воспользоваться его услугами. Правда, пока принимать уникальный социальный объект в мерии не спешат».

За повідомленнями в місцевих ЗМІ, офіційно цю лікарню буде здано в експлуатацію 15 січня 2017 року, і, крім того, медіа повідомляли про те, що цей об’єкт Аднан Ківан будує за те, що йому виділили землю для забудови в прибережній зоні, і про те, що він порушує обумовлені терміни здачі лікарні. Натомість у сюжетах каналу про лікарню журналісти позиціонують Аднана Ківана як мецената, інвестора.

Яскравим прикладом порушення стандартів також є сюжет від 11 липня «Без освещения со старыми трубами» про погану роботу комунальників, у якому є коментарі мешканців, але немає жодного коментаря комунальних служб або міської влади. Журналіст також озвучує власні висновки: «Света нет, но есть водосточные трубы. Им уже 65 лет, несколько лет назад заменили, но только частично. Сделали до того места, куда достала лестница. Но больше в ЖКС не были способны».

Щодо того, як висловив власну думку журналіст, то таке траплялося не лише в сюжетах, а й у студії з вуст ведучого. Наприклад, після сюжету від 11 липня «Скандал вокруг военного городка на проспекте» ведучий сказав: «Ну от себя добавлю, что, учитывая то, что в нашей стране сейчас идут активные боевые действия, вот такое отношение к военнослужащим, по меньшей мере, удивляет».

До речі, у цьому сюжеті в усіх бідах звинувачують міську владу, однак жодного коментаря як міськради, так і військового керівництва, наприклад, від Міноборони, яке відає спірними гуртожитками, немає.

ТЕРНОПІЛЬ, TV-4

За дотримання професійних стандартів новинарям TV-4 в липні експерти поставили 3,71 бала із шести можливих.

Найнижчим є показник збалансованості думок або точок зору: лише 11 із 41 сюжету відповідають цьому критерію – навіть тоді, коли здоровий глузд вимагає надати слово інший стороні конфлікту. Як, наприклад, у сюжеті від 15 липня, який починається з безапеляційного узагальнення, що також є порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів: «Тернопільські магазини не вміють обслуговувати людей з особливими потребами. До редакції нашої телекомпанії звернувся постійний глядач, Володимир Качановський. У чоловіка проблеми із зором. Далі – неприємна історія візиту незрячого тернополянина до одного з тернопільських магазинів».

Три з половиною хвилини сюжету присвячено розповіді обуреного чоловіка. Водночас журналіст, на думку експертів, мав багато можливостей зробити цей сюжет глибшим та інформаційним, а не емоційно насиченим. Як мінімум, мав звернутися до адміністрації магазину й з’ясувати, чи відомо їй про цей випадок, як він міг статися, чому дискримінують покупців-інвалідів, чи існують якісь можливості змінити ситуацію на краще в цілому та вибачитись перед конкретним покупцем? Або, якщо журналіст згоден з думкою герою сюжету про те, що «в Тернополі не розуміють потреб інвалідів. І це стосується не лише одного магазину. Це стосується майже всього. Починаючи з магазинів, і закінчуючи транспортом», – треба робити сюжет або кілька сюжетів, які б звертали увагу влади й громади на ці проблеми.

Як наслідок відсутності балансу думок страждає повнота поданих фактів. Наприклад, візьмімо сюжет від 11 липня про послуги на порталі iGov для жителів Тернополя та області. Здається, його мета – дати інформацію про можливості користування послугами якнайширшій аудиторії. Але ці сподівання зникають після такого тексту експерта: «Після того як людина заходить на портал та обирає потрібну для неї послугу, вона входить у систему за допомогою банк-ID або електронного цифрового підпису. Далі заповнює в заяві усі необхідні для паспорта дані. Обирає дату і час, який їй підходить, і реєструється в чергу. Після чого їй приходить СМС із посиланням на її заявку на порталі та лист на електронну адресу, в якому вказано, які документи необхідно мати при собі. Тоді людина в обраний час приходить і без черг подає усі документи».

Кореспондент не вважав за потрібне пояснити, що для користування послугою треба мати рахунок і картку одного з банків, які беруть участь у проекті, або попередньо зареєструватись на порталі; що таке «банк-ID» та електронний цифровий підпис.

Подібні сюжети вимагають особливої уваги та вміння поставити себе на місце глядача, якому треба повідомити складну, але важливу для нього інформацію.

Інший приклад журналістської недбалості – сюжет від 12 липня «Християни сьогодні відзначають день пам'яті головних проповідників»: «Християни сьогодні відзначають день пам'яті головних проповідників християнства, святих первоверховних апостолів –Петра і Павла».Якщожурналіст, вирішив обійтись без експертів із релігійних питань, то він повинен з’ясувати, що католицька церква, яка теж належить до християнських, відзначає це свято 29 червня.

Таким чином, нижчі показники дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями TV-4 мають баланс думок/точок зору – 0,35 бала та оперативність – 0,51 бала. Показник повноти поданих фактів (0,59 з одного бала) та відокремлення фактів від коментарів – по 0,63 бала – посередині результатів. Найвищі показники мають вимір точності – 0,8 бала й достовірності – 0,9 бала.

УЖГОРОД, «21-й канал»

Дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики новинарями «21-го каналу» в липні експерти оцінили на 3,44 бала із шести можливих.

Проблемним  для журналістів каналу є показник балансу думок і точок зору, оскільки в новинах лише 17 із 48 сюжетів відповідають цьому критерію. Як наслідок страждає повнота поданих фактів: лише 21 сюжетів із 48 відповідали вимогам стандарту.

В одному випуску новин поряд можуть стояти сюжети, у яких журналісти в цілому  дотримуються професійних стандартів, і такі, що не відповідають жодним вимогам. Як, наприклад, у новинах від 12 липня збалансовані сюжети «Захворюваність на туберкульоз на Закарпатті зростає», «Деталі 21»: відкриті люки» з балансом думок, посиланням на джерела, відокремленням фактів від коментарів, повнотою наданих фактів сусідять із сюжетом  «Помста чотирилапому».

Наталія Ігноці, ведуча: «”Помста чотирилапому”. Спанієля, який викрив двох дипломатів-контрабандистів на Закарпатті, отруїли. Терру називали охоронцем кордону, який не бере хабарів. Прикордонники підозрюють, що його отруїли саме через талант у пошуку нелегальних вантажів. Удосвіта собака зник із зачиненого вольєра, його не могли знайти ніде в околицях. По обіді кінолог-господар знайшов його мертвим у підвалі. Чоловік переконаний: собаку викрали, отруїли й відпустили, аби тварина начебто померла вдома. У Мукачівському прикордонному загоні дев'ятирічний Терро служив останні два місяці».

В емоційнозабарвленому сюжеті глядача інформують лише про одну точку зору, немає прямих посилань на джерела інформації, немає синхронів людей, від яких отримано інформацію, не витримано баланс думок і немає відповідей на запитання, які неминуче виникають під час перегляду сюжету (скільки саме випадків контрабанди допоміг викрити пес, де міститься вольєр, з якого він зник, у якому підвалі його знайдено, чи здійснювали експертизу, адже пес є власністю держави?).

Питання виникають і після перегляду сюжету «Ужгородські дитсадки отримали кухонне обладнання від японців»,що вийшов в ефір 13 липня. Єдиний факт, який є в сюжеті, – у 24 дитсадках на кухнях установлено 77 приладів.

Ірина Крупко, ведуча: «24 ужгородські дитсадки отримали кухонне обладнання від японців. 76 приладів професійної техніки для приготування їжі у більшості садочків уже встановили. У деяких закладах навіть довелося замінити електропроводку, щоб вона витримала навантаження…»

Що це за таємничі «японці», які надали обладнання, – спонсори, уряд Японії, грантова програма чи ще щось? Скільки закладів узагалі потребує такої техніки? Скільки коштує таке обладнання й роботи з його встановлення?

Навіть сюжет, що стосується власне професійної діяльності журналістів – «Закарпаття стало лідером у рейтингу наступу на свободу слова» від 13 липня зроблено з порушенням професійних стандартів.

«Закарпаття стало лідером у рейтингу наступу на свободу слова. Цього місяця Інститут масової інформації зафіксував випадки порушень свободи слова та прав журналістів в одинадцяти областях. Лідером із таких порушень стала Закарпатська область із чотирма випадками, а саме – затримання, погрози, перешкоджання та обмеження доступу до інформації.

Ярослав Гулан, представник Інституту масової інформації на Закарпатті: «В області у нас фіксується така тенденція, що телевізійники, вони стають об’єктами порушень щодо перешкоджання *фільмуванню*. А журналісти, які там пишуть тексти, тобто це друковані видання або інтернет-видання, тобто фіксується така тенденція, що є порушення щодо ненадання інформації».

Глядач має право знати, що таке ІМІ, які порушення зафіксовано, стосовно яких ЗМІ та хто їх скоїв. Що із цього приводу думають зацікавлені особи – журналісти, та, наприклад, у прокуратурі міста або керівник обласної спілки НСЖУ й самі порушники. Важливим для глядача також буде знати, що неподання інформації – це злочин, за який існує відповідальність.

Загалом найнижчі показники мають дотримання стандартів балансу думок/точок зору – 0,35 та показник повноти поданих фактів – 0,44 з одного бала. Найвищі показники – точності – 0,75 та достовірності – 0,73 бала. Між ними – оперативність і відокремлення фактів від коментарів – по 0,58 бала.

ХАРКІВ, Simon, «7-й канал»

Рівень дотримання фахових стандартів у новинах харківських телевізій монітори оцінили таким чином: 5,32 бала в каналу Simon і 4,49 із шести можливих у «7-го каналу».

Аналіз новин «7-го каналу» засвідчив, що стандартів балансу думок та повноти поданих фактів журналісти телеканалу дотримувались найгірше: на 0,42 та 0,55 бала відповідно.

Наприклад, порушення одразу трьох стандартів (оперативності, балансу думок, повноти наведених фактів) маємо в сюжеті від 11 липня «Для одних це місце, де можна перепочити й подихати свіжим повітрям, для інших – загроза травмування». У сюжетійдеться про технічний стан балконів у місті. Часова прив’язка в новині,  сформульована словами Богдана Долини, директора КП «Харківспецбуд», м’яко кажучи, сумнівна: «За последнее время сотрудниками предприятия было обследовано порядка ста балконов…» Далі йдуть коментарі юристів стосовно відповідальності мешканців за стан балконів та залякування: «Очень хочется напомнить об отвественности, что если что-то произойдет в связи с обрушением балкона, то ответственность будете нести вы, как собстренник даного помещения». Жодного бекграунду, який би підтверджував проблему стану балконів у місті, не надано їхньої приблизної кількості, кількості травм через технічну несправність. Тобто одразу порушено критерій повноти фактів. Журналісти не взяли жодного коментаря у власників «аварійних балконів» або їхніх сусідів.

Схожа ситуація із сюжетом від 12 липня «Змінені правила вступу та навчання в аспірантурі», де порушено одразу чотири стандарти: точності, оперативності, балансу думок та повноти наведених фактів.

«Цьогоріч їх майже повністю змінили. Найголовніше нововведення – строки подачі перенесли на кілька місяців і анулювали бюджет для заочної форми навчання. Тепер за державний кошт зможуть навчатися виключно аспіранти стаціонару».

Єдиний коментар щодо цієї «новини» дає директор регіонального інституту держуправління. Жодних коментарів від потенційних чи нинішніх аспірантів не надано. Відсутня також інфомація про кількість таких майбутніх науковців, яка є у відкритих джерелах і могла б зробити сюжет повноцінним.

Або візьмімо вже згаданий сюжет від 12 липня, присвячений міському голові Кернесу, у якому грубо порушено фахові стандарти.

 Анатолій Мірошниченко, ведучий: «Сьогодні під час інспектування міста Геннадій Кернес зробив гучну заяву. Тим самим розвіяв усі домисли і чутки, начебто він залишає посаду міського голови, що розповсюджують різноманітні діячі - невдахи та представники маргінальних політичних сил».

Геннадій Кернес, харківський міський голова: «Я могу сказать, если там есть какие-то слухи, что Кернес уходит, переходит. Я никуда не собираюсь от харьковчан уезжать и уходить. Все будет зависеть от уровня поддержки жителей Харькова. Все остальное – это досужие домыслы».

У сюжеті відсутній баланс думок, журналіст дозволяє собі відверті оціночні судження, не відділяючи фактів від коментарів.

Утім, потрібно відзначити, що загалом критерії достовірності, точності й відокремлення фактів від коментарів мають непоганий показник – 0,92.

Експерти не мають суттєвих зауважень стосовно дотримання журналістських стандартів уновинах каналуSimon. Середній бал високий (5,32), але в окремих випадках є зауваження щодо забезпечення балансу думок. Таких матеріалів у моніторинговий період вийшло п’ять, тому оцінка сповзла до 0,71 бала. Зокрема, у сюжетах, присвячених подіям на сході України, баланс думок зі зрозумілих причин відсутній. Наприклад, у сюжеті від 11 липня «На Донбассе количество атак террористов увеличилось вдвое» журналісти не дали  посилання на джерело інформації, що напряму впливає на достовірність. Проте вже в наступні дні тижня цей критерій завжди присутній.

Іще один сюжет від 13 липня порушує баланс думок: «Октябрьский райсуд обязал лечить екс-народного депутата Аллу Александровскую». Журналісти дають слово лише адвокатові Александровської, проте немає точки зору державного обвинувачення. Водночас є досить розлогий бекграунд.

Загалом відповідність новин за стандартами достовірності, точності, відокремлення фактів від коментарів оцінено на 0,94 бала.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» та не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб ОДТРК здійснює громадська організація «Детектор медіа» за підтримки Інтерньюз Нетворк. Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів і підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.