Попри старт активної фази місцевих виборів, обласні філії НТКУ, включені до моніторингу, в тотальному джинсуванні на користь політичних партій чи окремих кандидатів помічені не були. Радше це була епізодична добре прихована реклама або ж дещо незграбні спроби висвітлення теми презентацій партіями свої списків. Зокрема, чернівецькі новинарі примудрилися випустити в ефір кілька таких сюжетів, а у випадку «Громадянської позиції» — абсолютно некритичний, із трансляцією промо партії з уст її лідера Анатолія Гриценка. Разом із тим дніпропетровські журналісти ніби мимохіть пропіарили кандидата в мери Олександра Вілкула, а вінничани тонко нагадали про добрі справи кандидатки в облраду від БПП — волонтерки Людмили Станіславенко.

Утім, інтегральний показник кількості матеріалів з ознаками замовності від цього, на жаль, не зменшився і склав 16,6 %. У розрізі регіонів ці показники дуже відрізняються, — від повної відсутності джинси в новинах Сумської ОДТРК до 29 % в закарпатської «Тиси-1» та 33 % у «Дніпропетровського державного». Причому превалювала в умовно замовних сюжетах саме політична складова з «паркетним» компонентом. З одного боку, це була трансляція нерелевантних для регіонів новин про діяльність перших осіб держави, з іншого — «паркет» та промоції очільників виконавчої гілки влади на місцях.

Зокрема, в усій красі було показано голів обласних державних адміністрацій, котрі, як бетмени, з’являлись у «вузьких місцях» і за помахом чарівної палички вирішували проблеми населення.

Ми не можемо стверджувати про комерційне підґрунтя симпатій журналістів обласних ОДТРК до місцевих чиновників. Радше є відчуття, що напередодні виборів до місцевих рад редакціям нагадали, звідки вони отримують фінансування та в якому аспекті треба висвітлювати діяльність президентської вертикалі.

Справедливості заради зазначимо, що на цьому тлі експерти зауважують загальне покращення якості новин, зокрема, дотримання стандартів інформаційної журналістики. Найбільше зауважень у моніторів було до порушення оціночних критеріїв у Дніпропетровську, Запоріжжі, Чернівцях та Луцьку, — там показники відповідності склали від 3,09 до 3,8 балів. Решта впевнено подолали планку в чотири бали, а лідером із якості новин знову стали сумчани, — вони дотримувалися фахових стандартів на 5,76 із шести можливих балів.

Як і раніше, найбільш порушуваними стандартами залишаються баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, а також повнота наданої інформації. Умисне чи ні, але нехтування ними спричиняє викривлене висвітлення реальності, яке пропонується глядачеві.

Узагальнений моніторинг за 5–9 жовтня 2015 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) та дотримання професійних стандартів у новинах обласних державних телерадіокомпаній Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернівецької областей.

ВІННИЦЯ, «Вінтера»

Тенденція до зменшення кількості матеріалів із ознаками замовності в новинах каналу закріплюється: 13 % проти 19 % під час попереднього моніторингу. Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики також покращився на півбала і становить 3,89 бала проти 4,35 із шести можливих.

Протягом моніторингового тижня в новинах телеканалу традиційно значну увагу приділяли діяльності уряду та Президента, у випусках широко представлені сюжети на соціальну проблематику, присутні новини культури. Проте значна частина сюжетів має ознаки замовності, які або слугують промоції певних осіб, або ж типові «паркетники», більшість із яких — трансляція не прив’язаних до Вінниці чи області висловлювань Президента і прем’єр-міністра. Як-от візит першого до Казахстану (сюжет від 9 жовтня) чи цитати з десятихвилинки «спілкування з народом» другого на початку випуску від 5 жовтня.

Що ж до власне матеріалів із ознаками замовності, то до них експерти віднесли «паркет» із головою ОДА Валерієм Коровієм та суспільно важливі сюжети, які водночас працюють на імідж кандидатів у депутати (Станіславенко, Панасюк, Хомин).

Наприклад, у сюжеті «Багряна осінь на Поділлі», що вийшов 5 жовтня, відверто рекламується Людмила Станіславенко — кандидат до Вінницької обласної ради від БПП (перший номер Валерій Коровій):

«Кор.: …Підтримують подібні фестивалі і вінницькі волонтери, серед яких і Людмила Станіславенко. Зізнається, подібні свята творчості просто необхідні.

Людмила Станіславенко, волонтер: Ми маємо підтримати таких людей, ми маємо підтримати проведення таких заходів, таких фестивалів, тому що вони надихають їх, вони дають їм сили, а нам, в свою чергу, дають можливість подивитись на таких людей і самим навчитися у них.

Кор.: Цього вечора на фестивалі Людмила Станіславенко була присутня з почесною місією — нагороджувала Марію Остапенко цінними подарунками. Зазначає, і надалі підтримуватиме дівчину.

Людмила Станіславенко: З Марійкою ми уже співпрацюємо, ми домовилися з нею, що ми разом будемо намагатися працевлаштувати її. Буду сприяти в тому, щоб у Марійки пішло навчання у тій сфері, що вона б хотіла і уже в подальшому, щоб у неї було те робоче місце, яке вона прагне отримати у своєму житті».

Сюжет «Вінницька міська бібліотека-філія номер 11 відзначила 55-річчя»від 7 жовтня містить такі слова:

«Диктор: Три тисячі постійних читачів має бібліотека на Свердловському масиві. Вінничани читають, і багато, літературу художню, науково-пізнавальну, газети, журнали.

Людмила Станіславенко, волонтер: Це такий центр розвитку, центр соціальних ініціатив, а насправді мені ще більше хочеться сказать, що це родинний центр, тому що люди приходять сюди цілими родинами. Поринути у світ книги — це набагато цікавіше, набагато корисніше, аніж сидіти перед комп’ютером чи то перед сьогоднішніми гаджетами. Чому? Тому що коли ти в книзі — ти знаходиш щось цікаве саме для тебе, щось неймовірне».

Непомірно багато місця займає в сюжеті «Центр допомоги учасникам АТО» від 9 жовтня директор департаменту освіти й заступник голови ОДА Ігор Івасюк, на той час кандидат у депутати від БПП до облради. Власне, майже весь сюжет побудований на його синхронах:

«Наталія Куринюк, кореспондент: Центр допомоги учасникам АТО, за словами заступника голови облдержадміністрації Ігоря Івасюка, який презентував журналістам дану структуру, створений, аби належно координувати на місцях роботу щодо надання допомоги та забезпечення гарантій учасникам бойових дій на сході країни. В Центрі об'єднуватимуть волонтерів, представників органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та громад.

Ігор Івасюк, заступник голови облдержадміністрації, директор Департаменту освіти і науки ОДА: Основним меседжем роботи цього Центру є дійти до кожної родини: до кожної родини демобілізованого, до кожної родини, на жаль, і тих воїнів, які загинули під час Антитерористичної операції».

Відвертою економічною джинсою експертами визнано сюжет «День пошти» від9 жовтня,що містить такі слова:

«Кор.: Таких відданих людей своїй професії “Укрпошта” має чимало. Вони і в спеку, і в мороз доставляють у найвіддаленіші куточки листи й періодику. Це майже 34 тисячі листонош. Інші працівники “Укрпошти”, майже 13 тисяч операторів поштового зв’язку, працюють аби вдосконалювати такі, звичні українцям, поштові послуги».

Експерти помітили деяке покращення в дотриманні журналістами каналу стандартів інформаційної журналістики. Традиційно високий для «Вінтери» показник достовірності (0,96 бала). Більшість новин містить посилання на джерела, супроводжуються синхронами, коментарями безпосередніх учасників та свідків подій, про які йдеться. Достатньо високий показник точності (0,79 бала) та оперативності (0,73), хоча це й далеко від ідеалу. Стосовно останнього, то основна причина зауважень — наявність великої кількості сюжетів, із яких неможливо зрозуміти, коли ж відбулися висвітлені в них події. Це так звані сюжети «поза часом», наприклад, про те, як неефективно використовується комунальне майно і як його слід використовувати або як «не перший місяць триває відновлення поранених в АТО».

Доволі проблемним стандартом для каналу є баланс думок (0,57 бала). Баланс не дотримується в матеріалах із ознаками замовності, в офіційних повідомленнях, а також у звітах із так званих протокольних заходів. Навіть у сюжетах, що безпосередньо стосуються простих громадян, слово мають лише представники влади (найчастіше — представники ОДА або міської ради). Приклад — сюжет «Як ефективно використовувати комунальне майно» за 8 жовтня,в якому голова обласної ради, голова ОДА та ціла низка чиновників, по суті,висловлюють лише одну позицію — влади, яка полягає в акцентуванні на певних досягненнях і планах.

Ще два показники є критично низькими й витримуються менш ніж у половині сюжетів, — повноту подачі інформації дотримано лише у 46 % сюжетів, а відокремлення фактів від коментарів властиве лише 38 % матеріалів.

На думку експертів, пояснення таких низьких показників — уже згадане бажання (вміння) робити виключно позитивні сюжети про навчальні заклади, бібліотеки, театри та інші бюджетні заклади. Приклад такої новини — «У Козятинському вищому міжрегіональному училищі залізничного транспорту — подвійне свято» від 5 жовтня.

По-перше, такий матеріал можна розцінити як джинсу, оскільки він, по суті, рекламує послуги навчального закладу. По-друге, постає питання про суспільну значущість такого матеріалу — він виглядає як зроблений про училище і для училища. По-третє, замість гостро соціальних проблем, аналітичних та критичних матеріалів у новинах пріоритет віддано повідомленням на «легкі й приємні» теми, що рясніють оптимістичними епітетами.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК, «Дніпропетровський державний»

У моніторинговий період кількість умовної джинси в ефірі каналу зросла дуже відчутно — з 20 до 33 %, — це найбільший показник серед каналів, включених до моніторингу. Проте дотримання фахових стандартів у новинах покращилося з 2,8 бала до 3,4 із шести можливих.

Із-поміж проаналізованих експертами 43 сюжетів зміст та форма подачі 14 новин викликали запитання, причому одна — за наявністю ознак комерційної замовності, 13 — політичної.

До умовної комерційної джинси експерти віднесли сюжет«Борги за газ у Дніпропетровську все зростають» від 9 жовтня,якийвідстоює інтереси однієї сторони — компанії «Дніпропетровськгаззбут».

У двох сюжетах каналу експерти помітили ознаки непрямої політичної реклами. Так, у сюжеті від7 жовтня «Змінити склад Кабміну і терміново повернути посаду міністра промисловості» йдеться про ініціативу у Верховній Раді суб’єкта виборчого процесу Олександра Вілкула, тоді кандидата на посаду міського голови Дніпропетровська:

«Віталій Лисенко, ведучий: Змінити склад Кабміну і терміново повернути посаду міністра промисловості — така заява пролунала у стінах Верховної Ради. Її під час пленарного засідання зробив народний депутат Олександр Вілкул. Це, на його думку, допоможе підняти вітчизняну промисловість. Зокрема, необхідно забезпечити державне фінансування стратегічно важливих галузей, таких як ракето-космічна».

А в сюжеті від9 жовтня «Депутати Дніпропетровської міськради зібралися на 68-му позачергову сесію» з усіх депутатських запитів звернуто увагу глядачів лише на один — від депутата фракції «БПП “Солідарність”», учасника виборчого процесу:

«Журналіст: Із запитом до головуючої звернувся депутат від Блоку Петра Порошенка “Солідарність” Олександр Сакал, він наполягав, аби наступної сесії обов’язково розглянули проблему мешканців селища Авіаторське. Їх виключили зі всіх реєстрів майнових прав і люди не мають можливості проводити будь-які дії з оформленням власного майна».

Що ж стосується так званих паркетників та сюжетів, де красуються посадовці, їх в умовно замовній категорії було найбільше.

Зокрема, в сюжеті від 6 жовтня «У Дніпропетровську поновили будівництво надземного переходу» наголошується, що будівництво міського переходу поновлено за ініціативи голови ОДА, який не є депутатом обласної чи міської ради і за своєю посадою жодного відношення до благоустрою міста не має. Акцент зроблено на тому, що хороші справи в Дніпропетровську — заслуга хорошої обласної адміністрації, яка дбає про людей.

«Аліна Саліва, кореспондент: Пішохідний перехід на Проспекті Правди почали будувати ще у 2012 році, тоді з державного та місцевого бюджетів виділили близько 11 млн. гривень. Проте цих грошей не вистачило та проект заморозили. Недобудована споруда простояла майже півтора роки. Та нещодавно будівництво переходу поновили за підтримки голови облдержадміністрації Валентина Резніченка…».

А в сюжеті від 6 жовтня «Робота системи онлайн-закупівель у Дніпропетровську» автором безпідставно дається особиста висока оцінка впровадженій облдержадміністрацією системі онлайн-закупівель. І, знову ж, за це треба дякувати ініціативному голові ОДА Валентину Резніченку, хоча далі повідомляється, що система впроваджується на виконання закону України:

«Віталій Лисенко, ведучий: “Прозоро” вражає першими результатами. Дніпропетровська облдержадміністрація використовує систему онлайн-закупівель лише місяць, однак економію, як то кажуть, видно неозброєним оком. Докладніше про роботу корисної системи дізнавався Антон Мачула…

Кор.:Згідно із законом, на систему “Прозоро” повинні будуть перейти всі підприємці України. В силу він вступить 1 січня 2016 року, тож завчасний перехід Дніпропетровщини на цю платформу, що ініціював Валентин Резніченко, піде регіону тільки на користь, впевнені в Облдержадміністрації, адже завдяки цьому наші бізнесмени оволодіють системою не в останній момент, говорить радник ОДА Юрій Голік».

Приклад «протокольного» матеріалу з заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина — сюжет від 8 жовтня «Дніпропетровськ за здоровий спосіб життя. В місті пройшла зустріч, присвячена спорту, здоров’ю та молоді». Автор повідомляє, що обговорювалася стратегія розвитку спорту, але в чому полягає ця стратегія, які були пропозиції і про результат зустрічі — жодного слова, лише загальні фрази. Можливо, подробиці візиту міністра молоді і спорту й мали суспільно важливе значення, але у сюжеті вони відсутні.

Ще один «протокольний» сюжет — «У Дніпропетровську голова обласної ради зустрівся із послом Німеччини» від 7 жовтня:

«Ведучий: В Дніпропетровську голова обласної ради зустрівся із послом Німеччини. Цього разу європейські гості приїхали якраз на свято Дня Німеччини в Україні, тож після взаємних привітань учасники зустрічі обговорили проблемні питання співпраці та шляхи їх вирішення задля підвищення ефективності подальшої роботи.

Крістоф Вайль, посол Німеччини в Україні: Ми б хотіли передати меседж, що ми можемо зробити все від нас залежне, що стосується економічної та політичної підтримки, аби допомогти Україні в цей важкий період».

Дотримання журналістами каналу вимог фахових стандартів, на жаль, половинчасте, — усього на 3,4 бала з шести можливих. Хоча порівняно з попередньою хвилею моніторингу показники дещо покращилися, зауважень вистачає.

Скажімо, стосовно дотримання балансу думок, критерії стандарту витримані на 0,44 бала. Він відсутній у сюжетах без коментарів чи посилання на коментарі, в сюжетах, де є коментар лише однієї особи (але не фахівця), де є кілька коментарів, але це коментарі людей, що належать до однієї політичної сили, установи, структури, поділяють одну і ту ж думку. Також стандарт не витримано у «конфліктних» сюжетах, де відсутня позиція однієї зі сторін.

Наприклад, у сюжеті від 7 жовтня «Місцеві вибори, які відбудуться 25 жовтня, повинні пройти чесно та прозоро для всіх партій — очільник Дніпропетровщини» думку щодо того, як мають пройти вибори, висловлює лише одна людина — представник влади:

«Віталій Лисенко, ведучий: Місцеві вибори, які відбудуться 25 жовтня, повинні пройти чесно та прозоро для всіх партій. На думку керівника області Валентина Резніченка, умови для всіх учасників виборчого процесу повинні бути рівними. Як очільник області, він веде діалог з кожною партією.

Валентин Резніченко, голова Дніпропетровської облдержадміністрації: Я на выборы не иду, я не баллотируюсь, я не могу быть губернатором от какой-либо партии. Я — губернатор, я назначен здесь Петром Алексеевичем, и мне нужно, чтобы избирательный процесс прошел честно и справедливо для всех партий».

За дотриманням стандарту оперативності канал набрав 0,86 бала. Порушення цього критерію зазвичай спостерігається в сюжетах, із яких важко зрозуміти, коли відбулася подія.

Наприклад, неможливо сказати, наскільки оперативно був підготовлений і показаний сюжет «Зухвале пограбування» від 5 жовтня:

«Ведучий: У центрі Дніпропетровська, двоє осіб кавказької національності, влаштували зухвале пограбування. Перед наміченою жертвою розіграли цілу виставу. Один з крадіїв покликав жінку, яка сідала у своє авто , щоб показати її неіснуючі подряпину на бампері її машини. А спільник зловмисника, в цей час, викрав з салону власниці автівки її сумку. Ошукана викрила пропажу та одразу викликала міліцію. Зловмисників переслідували три патрульні машини. Погоня була доволі драматично. Крадії, щоб відірватись, від правоохоронців гнали на повній швидкості та не раз вилітали на зустрічну смугу. Дивом ніхто не постраждав, грабіжників затримали менше ніж за годину.

Ганна Старчевська, прес-секретар начальника Дніпропетровського міського управління міліції: За совершенное данного уголовного правонарушения сотрудниками патруля 102 были задержаны двое жителей Одесской области 80-81 годов рождения. Во время обыска в их автомобили "Ланос" была изъята сумка потерпевшей, а также номерные знаки их автомобиля. Также установлено что на территории нашей области они ездили на украденных автомобильных знаках. За данное правонарушение им грозит лишение свободы».

Показники стандарту достовірності становлять 0,81 бала, а відокремлення фактів від коментарів — усього 0,37. Наприклад, в авторських текстах журналістів каналу трапляються такі формулювання: «різносторонність послуг вражає»; систему онлайн-закупівель запустили на Дніпропетровщині лише наприкінці серпня і «вона вже вражає своєю ефективністю», «однак знайшлися такі бізнесмени, які зустріли нововведення вороже: хтось не повірив у ефективність, а хтось, банально, не схотів змінювати звичний хід роботи, тож від реєстрації на Інтернет сайті відмовилися», або ж «угорські партнери таку ідею ведення спільного бізнесу сподобали, адже можуть не тільки поділитись власним, але й перейняти досвід від українських колег, а це, в свою чергу, дасть змогу вийти регіону на новий рівень розвитку. Отримати закордонні зв'язки та долучити нові інвестиції»та «українське кіно претендує на рекорд Гіннеса. Тож зовсім скоро український глядач зможе насолодитись світлою та доброю стрічкою, та відволіктись від буденності та проблем».

Стандарт точності витримано на 0,58 бала, повноти — на 0,33 (здебільшого внаслідок порушення решти).

ЗАПОРІЖЖЯ, ОДТРК

Як і попередньої хвилі моніторингу, ознаки замовності експерти помітили в дев'яти із 46 проаналізованих новинах каналу, що склало 20 % контенту. Рівень відповідності новин ЗОДТРК фаховим стандартам — 3,09 із шести можливих балів.

Монітори звернули увагу, що в новинах каналу з’явилися нейтральні сюжети про перебіг виборчої кампанії, зокрема, «Суд зобов’язав Мелітопольську територіальну комісію зареєструвати список кандидатів від партії БПП “Солідарність”»від 8 жовтня, «Порушення виборчого законодавства» від 6-го. Новина про підписання політичними силами меморандуму про чесні вибори вийшла 7-го числа, в цьому ж випуску — «Ні порушенню виборчого законодавства» про обласну нараду з питань організації і проведення чесних та прозорих виборів.

Однак що ближче до виборів, то більше на каналі з’являється новин із ознаками провладної політичної замовності. Найчастіше головним героєм таких матеріалів виступає голова ОДА. Хоча він особисто не агітує за жодну партію, але є представником чинної влади (тобто, президентської команди), що теж формує громадську думку.

Скажімо, сюжет «Покровський ярмарок у Запоріжжі» від 5 жовтня — «паркетний» матеріал, де головним коментатором події (ярмарку) виступає голова Запорізької обласної державної адміністрації. Його пряма мова (два синхрони) лише трохи розбавлена коментарем директора департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА (теж чиновника із ОДА). Немає ані коментарів простих городян, ані коментарів жодного з «350 підприємців» тощо.

«Ведуча: На улюбленому Покровському ярмарку, окрім дводенної культурно-розважальної програми, гостям пропонували широкий асортимент продукції. Ціни знизили на 10-15 % за ринкові(…)

Григорій Самардак голова Запорізької обласної державної адміністрації: Самый главный подарок запорожцам это то, что сегодня мы отмечаем наш день рождения под мирным небом. Это самое главное, потому что жизнь человеческая — это самое ценное, самое святое, что есть на земле. Я хочу сказать, что не смотря не сложное время, которое переживает наше государство, мы будем, есть, будем стоять на защите целостности, независимости нашего государства.

Кор.: До участі в Покровському ярмарку приєдналися 350 підприємців Запоріжжя та області. Відвідувачі змогли придбати фрукти, овочі, м’ясну та молочну продукцію, олію, мед та багато іншого. За традицією ярмарок вже став і відомим фестивалем. Участь у ньому взяли понад 30 творчих колективів.

Владислав Мороко, директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА: У такі тяжку часи, як зараз, іноді треба відпочивати. І саме ярмарок — та форма, де можуть і підприємці [нрзб] трішки заробити, а городяни відпочити.

Григорій Самардак: Сегодня действительно я вижу результат работы власти. Сегодня мою душу, мое сердце переполняют положительные эмоции. Пройдя по ярмарке и пообщавшись с людьми, я не увидел в их глазах ни страха, ни осторожности, ни переживаний. Я увидел в их глазах надежду. Увидел в их глазах любовь к своей земле, к своему родному городу…»

Загалом, судячи з новин каналу, ОДА дуже активізувалася напередодні виборів: губернатор почав багато їздити по області й обіцяти гроші на різні проекти, за що йому активно «на камеру» дякують люди. Ще один такий матеріал, з ознаками замовного — «Сучасна лікарня замість старих конюшень» від 6 жовтня.

«Галина Загребельна, голова Кушугумської селищної ради: Я думаю, что я выражу мнение жителей именно нашего поселка и близлежащих поселков о том, что огромное спасибо власти за то, что обратили внимание вот на такой населенный пункт, которых в Украине тысячи, сотни тысяч. Но обратили внимание именно на потребность сельских жителей.

Олексій Чухрай, депутат Запорізької обласної ради: Конечно, для людей это будет очень удобно. Я хочу поблагодарить именно губернатора Самардака Григория Викторовича за понимание, за то, что они все-таки нашли средства, нашли, с кем переговорить, чтобы эти деньги выделили, и продолжалось строительство этого объекта. Потому что этот объект очень нужен людям…».

Ще один матеріал, який було віднесено до категорії замовних, — «Початок опалювального сезону» від 8 жовтня. Фактично він не стосується конкретно Запорізької області, це селекторна нарада з прем’єр-міністром Яценюком щодо готовності до опалювального сезону. Аналогічні матеріали ще напередодні (нарада проходила 7 жовтня, а на каналі новина з’явилася 8 жовтня) пройшли майже по всіх центральних ЗМІ.

Рівень дотримання професійних журналістських стандартів на каналі загалом сталий, у моніторинговий період — 3,09 бала з шести можливих. Незмінною вадою редакції новин залишається нехтування стандартом оперативності, — майже половина матеріалів виходить на каналі із запізненням, наступного дня або взагалі через кілька днів. Час події часто не вказується. Особливо це стосується новин понеділка. Також це стосується новин одним рядком — вони часто подаються взагалі без прив'язки до дати, тож бал за цим показником — 0,41.

Наприклад, як у сюжеті від 9 жовтня:

«Кор.: Вандали спотворили стіну Кохання в обласному центрі, унікальний для України Арт-об'єкт, загальною площею 133 квадратних метри, протягом кількох місяців розписували активісти та небайдужі запоріжці. На ньому з’явилися 120 зізнань у коханні різними мовами світу нині ж спільну працю звели нанівець невідомі хулігани, тож допомога городян потрібна вже у відновленні».

Відчуваються й труднощі з дотриманням журналістами стандарту достовірності, — посилання на джерела в половині сюжетів відсутні, або розмиті. Окрім того, трапляються випадки, коли вказуються лише імена героїв без зазначення їхніх посад, відтак не зрозуміло хто це й навіщо він показаний у цьому матеріалі. Наприклад:

«Ольга Павлюк, ведуча: Всі ми браття козацького роду. Фестиваль "Покрова на Хортиці" офіційно розпочато. В обласній філармонії з цієї нагоди зібралося понад сімсот жителів та гостей міста на урочистості та концерт.

Ольга Шугалева (це відвідувачка чи працівниця філармонії — невідомо, в титрах лише ім'я та прізвище): Люди приходят массово. Приходят и находят здесь островочек культуры где мы можем отдохнуть душой, получить массу удовольствия и расслабиться. В такое время вот этого нам не хватает. Почаще бы».

Утім, автори новин забезпечують досить високий рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,78), — майже не використовуються оціночні прикметники, епітети тощо. Бал за цим критерієм 0,78 (минулого тижня був 0,80, тобто показник фактично не змінився).

Натомість лише у 16 сюжетах із 46 дотримано баланс думок (0,35). Показник порівняно з попереднім моніторинговим періодом дещо покращився, але все одно дуже низький. Зокрема, балансу думок немає в новинах «одним рядком», оскільки ведуча зачитує виключно текст самої новини. Але й в повноцінних сюжетах із дотриманням цього критерію є проблеми. Скажімо, в актуальному сюжеті «Спрощена система отримання субсидії» від 6 жовтня представлена точка зору на доступність отримання цієї державної допомоги тільки керівника профільного департаменту ОДА.

І найгірша ситуація з повнотою подання інформації, — лише 9 сюжетів, що склало показник за дотриманням стандарту усього на рівні 0,2 бала.

ЛУЦЬК, «Нова Волинь»

Із 37 проаналізованих моніторами сюжетів телекомпанії 5, або 14 % новин (проти 26 % наприкінці вересня), мають ознаки замовності. Фахових стандартів журналісти каналу дотримувалися цього разу на 3,75 із шести можливих балів.

На початку активної фази виборчої кампанії у новинах ОДТРК «Нова Волинь» джинси поменшало практично вдвічі. Певно, тому що волинські новинарі ігнорували тему виборів взагалі. Всі матеріали з ознаками замовності — про події, пов’язані з протокольними заходами представників влади: «Затвердження муніципальної програми», «Завтра відбудеться пленарні засідання одразу двох сесій обласної ради», «Сьогодні професійне свято відзначають юристи», «Обласний координаційний комітет сприяння зайнятості населення», «Третій день на Волині перебуває голова Державної казначейської Служби України Тетяна Слюз».

Такі сюжети найчастіше робляться за принципом «аби було», коли кореспондент не обтяжує себе пошуком «родзинки» в сценарії чи дотриманням стандартів. Приклад такої категорії — сюжет, що вийшов у новинах від 8 жовтня «Сьогодні професійне свято відзначають юристи»:

«Микита Чибар, ведучий: Ця робота потребує глибоко аналізу та знання багатьох законів. Сьогодні професійне свято відзначають юристи. Люди, які досконало знаються на чинному законодавстві та стежать за його змінами. Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик привітав провідних юристів області з їх професійним святом.

Людмила Пастушок, автор: Ярослав Букало працює юристом більше року. Ще зі шкільних років обрав для себе цей фах. хлопець переконаний саме ця професія допоможе змінити країну на краще. І хоть у своїй галузі він недовго, але вже знає яким повинен бути справжній професіонал.

Ярослав Букало, працівник управління державної реєстрації: Я хочу процитувати слова свого вже покійного вчителя з правознавства Євгена Миляновича, Редько Євгена Миляновича. Як він казав, що сапожників тоже дуже багато, але хороший тільки є один і до нього всі йдуть. Так саме юристів дуже багато, але щоб були вправними, хорошими, щоб справді допомагають людям, то таких мало.

Кор.: У залі зібралися провідні фахівці цієї справи…».

Якщо вірити сюжету, «фахівці своєї справи» працюють лише в облдержадміністрації, адже нікого з нотаріусів або адвокатів журналіст для синхрону не знайшов. Саме журналіст подає своє оціночне судження про те, що саме в цьому залі зібралися «провідні фахівці цієї справи». Незрозумілим із погляду суспільної уваги є вибір синхрону голови ОДА, який намагався лише показати свою причетність до свята.

Як і раніше, частину офіціозу про діяльність влади ОДТРК виносить у окремий блок із назвою «Відкритість влади». Він виходить одразу після випуску новин, після прощання ведучого випуску. Але звертає на себе увагу те, що рубрика йде на тому ж самому фоні, що й випуск новин. Тобто частина глядачів на рівні підсвідомості може вважати, що інформація в цій рубриці — це теж новини, а не пропаганда дій влади.

Якщо ж аналізувати дотримання вимог стандартів інформаційної журналістики, то увагу експертів привернув низький рівень показника збалансованості думок та поглядів у сюжетах новин, — лише 17 із 37 відповідають цьому критерію. У результаті страждає повнота поданих фактів — лише 13 сюжетів із 37 відповідали цьому критерію.

Трапляються випадки, коли глядача взагалі залишають без інформації. Так, у випуску новин від 5 жовтня кореспондент Лариса Літвицька фактично в прямому ефірі телефоном анонсувала початок голодування в Київі волинських шахтарів:

«Близько 11-ї, на автодорозі Ковель — Львів зібралося десь до півсотні шахтарів. Всі вони — працівники шахти № 1 міста Нововолинська. Люди вже три місяці не отримують заробітної платні. Як нам потім вже вдалося дізнатися, борг вже майже 10 млн гривень. Люди перекрили трасу, з надією, що їм за цими днями гроші-таки виплатять. Пропускали, звичайно, машини з хворими, машини, у яких були діти. Раз в годину пропускали по п'ять вантажівок. Затор був такий, досить масштабний. Шофери розуміють ситуацію, і ніхто не нарікає. Всі чемно і слухняно стояли і чекали. Коли правоохоронці, які відстежували, наскільки законно відбувається ця акція, акція мирна, поки що. Один із представників незалежної профспілки гірників Нововолинська Анатолій Мухаметджанов все ж таки проанонсував, що завтра до столиці поїде п'ять представників першої шахти, люди розпочнуть голодування. Голодування невідомо на скільки затягнеться, ну, напевне, чекатимуть, доки їм не виплатять їм заборгованість».

Здавалося б, у наступних випусках глядач мав дізнатися, як проходить голодування земляків у Києві, який стан їхнього здоров’я, чи є зрушення у виплаті заборгованості? Однак протягом тижня ніякої нової інформації про голодування шахтарів у новинах не було.

Дещо незрозумілим здалася експертам поява в ефірі обласної телекомпанії 7 жовтня сюжету «Порив труби». Майже чотири хвилини ефірного часу надано «надзвичайній ситуації» у двох квартирах обласного центру.

Експертам не вдалося встановити дотримання стандарту оперативності понад третини сюжетів, позаяк журналісти та редактори ОДТРК не намагаються ідентифікувати події в часі.

Найнижчі показники мають повнота представлених фактів — 0,35 та баланс думок/точок зору — 0,46, найвищі — достовірності 0,92 та точності — 0,7. Між ними — результати оперативності — 0,62 та відокремлення фактів від коментарів — 0,68.

ОДЕСА, ООДТРК

Із 49 оцінених матеріалів каналу дев'ять, або 18 % (проти 33 % попередньої хвилі моніторингу) мають ознаки порушень стандартів, що можуть свідчити про їх замовність. Що ж до рівня дотримання стандартів інформаційної журналістики, то показник дещо покращився: до 4,04 балів проти 3,77 наприкінці вересня.

Експерти зауважили, що порівняно з попереднім аналізованим періодом якість новин каналу дещо зросла. Із наближенням виборів поменшало матеріалів із ознаками замовності. Водночас обласне телебачення взагалі не висвітлює перебіг виборчої кампанії.

Зате практично кожен випуск починається з паркетних матеріалів — протокольної зустрічі президента України, про яку, як з’ясували монітори, повідомили геть усі філії НТКУ. Одного разу аналогічна ситуація була з прем’єр-міністром.

Усі вони належать до умовної категорії політичної джинси. Це матеріали «Президент України Петро Порошенко повідомив підсумки зустрічі в нормандському форматі», «Підвищення мінімальної пенсії», «Президент України звернув увагу керівників облдержадміністрацій на належний соціальний захист демобілізованих учасників АТО», «Президент Петро Порошенко на першому засіданні національної ради з антикорупційної політики наголосив…», «Також президент під час наради з інформаційно-патріотичного виховання в одному з київських університетів…», «Початок опалювального сезону», «Кому ж належатиме Будинок профспілок на Куликовому полі?», «У Астані відбулась зустріч Президентів Казахстану та України у форматі віч-на-віч» та «Верховна Рада прийняла законопроект про зовнішню трудову міграцію».

Як бачимо, більшість повідомлень із ознаками замовності становлять «паркетні» повідомлення, цього разу здебільшого про заяви та дії центральної влади (Президента, Прем’єр-міністра, Верховної Ради). До прикладу, таке повідомлення 5 жовтня:

«Президент України Петро Порошенко повідомив підсумки зустрічі в нормандському форматі, яка відбулась між лідерами України, Франції, Німеччини та Росії 2 жовтня у Парижі. Розкрив головні досягнення, головні виклики і загрози, які приніс цей саміт. Головним результатом паризького саміту Президент назвав перехід від режиму припинення вогню, після відведення військ і підвищення функцій ОБСЕ до режиму перемир’я. він наголосив, що без виборів за українським законодавством, без політичного врегулювання, без виведення військ, без повернення українських ЗМІ, без повернення діяльності українських партій повернути український суверенітет на Донбас не можливо».

Парадоксально, але предметом цієї новини є не зміст повідомлення Порошенка, а сам факт того, що він щось повідомив.

Услід за цим матеріалом іде наступний, на ту саму тему, й видавалося б, що він мав би уточнювати загальну інформацію першого повідомлення, але навпаки — ще більше її узагальнює:

«Президент наголосив, що головними темами на обговорення в Парижі були терміни і кроки, щодо посилення і прискорення термінів імплементації Мінських угод. При цьому він зазначив, що результати надзвичайно переконливі».

Стандарти інформаційної журналістики зобов’язують журналістів залишати право судити про переконливість та ефективність тих чи інших дій влади та держави аудиторії, забезпеченій фактами. Ми ж тут спостерігаємо цілком протилежну ситуацію.

Ще менше новинної цінності в повідомленні від 7 жовтня, що виходить також на початку випуску, себто, редактори вважають його важливішим за події в Одесі, окрім хіба що терористичного акту:

«Також президент під час наради з інформаційно-патріотичного виховання в одному з київських університетів зазначив, що завдяки зусиллям українських військових та дипломатів, вдалося досягти призупинення воєнних дій. Однак війна ще не закінчена і до перемоги ще далеко.

Глава держави висловив сподівання, що завдяки домовленості про відведення озброєнь, припинення вогню переросте в стале перемир’я і з’явиться шанс повернення окупованих районів Донбасу під суверенітет України. Петро Порошенко підкреслив, цитую: “Це дещо нова реальність, але мій наказ всім військам, не розслаблятися. До перемоги ще далеко. Завдання не лише повернути Донбас, який багато кому з мобілізованих видається ментально чужим. Це наш Донбас — там українці, і наше завдання не лише повернути його, але зберегти і захистити всю Україну. Наше військо ще дуже довго мусить стояти там, на сході, щоб російська солдатня не квартирувала тут, в Києві, у Львові чи Одесі”. Кінець цитати».

І обставини, за яких було вимовлено цей монолог, і сам його зміст не мають у собі інформаційних приводів, достатніх для створення повідомлення. Порошенко не сказав нічого, чого не знало суспільство, а лише констатував загальновідоме.

Водночас, новинарі одеського державного ретельно дотримуються стандартів оперативності й достовірності. Гірша ситуація з точністю: мало фактажу, описові конструкції, не завжди названі, наприклад, прізвища та імена організаторів акцій. Є традиційні проблеми з дотриманням стандартів повноти й балансу думок, — трапляються матеріали, в яких не надано змоги висловитись одній із сторін конфлікту, майже ніде немає думки експертів.

Відчутнішим став перепад у показниках дотримання окремих стандартів: повнота — 0,45, баланс думок — 0,51 бала. Тоді як показники інших відчутно вищі: точність — 0,59, відокремлення фактів від коментарів — 0,76, достовірність — 0,84, оперативність — 0,90. Зростання показників достовірності й оперативності, ймовірно, пов’язане зі зменшенням кількості матеріалів, не прив’язаних до жодних інформаційних приводів, наприклад, таких, що змальовують «покращення» в країні та області.

Втім, коли журналісти беруться критикувати владу, результати виявляються ще менш переконливими та професійними. Розгляньмо, до прикладу, такий матеріал, що вийшов у новинах ООДТРК 5 жовтня:

«Ведучий: Продовжуємо випуск. Потреби в дитячих щепленнях проти поліомієліту в Одеській області задоволена на 100 %. До Одеси доставили 250 тисяч ампул вироблених в Іспанії, Франції та Болгарії. Вакцину відправлено до пологового будинку і поліклініки, де через закінчення терміну ліцензії попереднього постачальника дітей виписували з пологових будинків не щепленими.

Кор.: 250 тисяч ампул вакцинації проти туберкульозу та БЦЖ є гуманітарною допомогою з батьківщини нинішнього одеського губернатора Михаела Саакашвілі, Грузії. Утім, самі медикаменти з інших країн. Ампули з щеплень проти поліомієліту французька, БЦЖ виробництва Болгарії та Іспанії. Усі вакцини сертифіковані, доставка пройшла через Міністерство охорони здоров'я України. Нагадаємо, що до цього в регіоні була проблема з доставками вакцини проти туберкульозу. Держзакупівлі Київ не робить, тому що у основного постачальника закінчився термін дії ліцензії. Через це дітей виписують з пологових будинків не щепленими.

Валентин Гудзь, головний лікар Одеської обласної клінічної лікарні: Состояние плачевное с состоянием [нрзб] профилактики в нашей стране. К большому сожалению, с одной стороны антипропоганда, которая у крепилась (?) в том числе, достаточно активная, отказ родителей от проведения профилактики инфекционны заболеваний. К сожалению, огрехи в работе Министерства здравоохранения, которое длительное время действительно не закупало препараты…

Кор.: Перед обласною радою стоїть завдання повністю за два роки забезпечити щепленнями населення регіону. На жаль, поки українське міністерство охорони здоров'я не забезпечує населення потрібною кількістю вакцин. Обласна рада називає це провалом державної політики, оскільки постійно скасовувались тендери(…)».

Журналісти, що створили цей матеріал, охоче беруться критикувати «державу» та цитують лікаря, який дорікає їй неправильною політикою щодо тендерів і вакцин. Водночас позиції державних органів, яких звинувачує лікар, не наведені. Тим часом про найцікавіше — яким чином обласна рада може забезпечити область вакцинами, й чому цим займається саме вона, — журналісти не запитують. Утім, не оминають паркетної сценки зі врученням сертифікатів.

Поза тим, мусимо констатувати тенденцію до зменшення кількості «злоякісних» паркетних матеріалів, у яких фігурує місцевий голова облдержадміністрації Саакашвілі.

ПОЛТАВА, «Лтава»

У моніторинговий період експерти проаналізували 37 матеріалів, які випустила в ефір полтавська телерадіокомпанія «Лтава». З них п'ять, або 14 % (проти 27 % у попередній період) мають ознаки політичної замовності. Сюжетів із ознаками комерційної замовності не виявлено. Відповідність новин телевізії фаховим стандартам — 4,76 бала.

Тож монітори констатують, що кількість матеріалів із ознаками умовної політичної джинси в новинах каналу зменшилася вдвічі. До того ж усі вони мають ознаки «протокольності», — журналісти висвітлюють виключно діяльність чиновників облдержадміністрації, а зрозуміла суспільно важлива новина в них відсутня.

Типовим «протокольним» сюжетом є матеріал «В Полтаві пройшов брифінг голови ОДА». Сюжет побудований виключно на висловлюваннях голови ОДА Валерія Головка. До того ж, автор робить компліментарні зауваги щодо рис його характеру:

«Кор.: Питання передачі нафтогазових родовищ стало головним на брифінгу. Незважаючи на те, що організували його для журналістів, найбільше запитань було в одного з кандидатів на посаду Полтавського міського голови. Зокрема, його цікавило, чому на останній сесії облради без аукціону хотіли передати десять цінних нафтогазових родовищ приватній структурі, причому запитував на підвищених тонах. Відповідь з боку очільник області була набагато спокійнішою».

Завершальний синхрон у сюжеті — це де-факто трансляція популістської заяви, оскільки не пан Головко має говорили про «найбільшу відкритість Полтавської ОДА в Україні»:

«Валерій Головко, голова Полтавської ОДА: Всі призначення в управління і департаменти обласної державної адміністрації будуть проходити через конкурс, те, що сьогодні демонструють всі проходять. І всі абсолютно моменти, пов'язані з діяльністю підрозділів адміністрації, теж відбуваються відкрито. Як приклад — останній конкурс на отримання ліцензії перевізників, який відбувався вчора, його проводив перший заступник голови адміністрації Пісоцький Андрій Анатолійович. Жодного нарікання з боку громадськості на проведення конкурсів не було, тому я вважаю, що Полтавська обласна державна адміністрація — найвідкритіша сьогодні адміністрація в Україні, така, як є».

Також варто зупинитися на сюжеті «На Полтавщину завітав святійший Патріарх». На думку експертів, матеріал просуває інтереси нинішнього міського голови Лубен Олександра Грицаєнка, який на місцевих виборах знову хоче очолити місто, як самовисуванець. Чиновника місцевого рівня, судячи з сюжету, підтримує губернатор області Головко:

«Кор.: Будівництву сприяла допомога міського Голови Лубен Олександра Грицаєнка. Важливість відкриття храму підкреслив і Голова Полатвської обласної адміністрації.

Валерій Головко, голова Полтавської ОДА: Сьогодні й де духовне оздоровлення всього українського народу. В цей важкий час, саме українська церква виступає з місією об'єднання, впевненості, спроможності, вкладає нам силу духу нашого».

Окрім цього, в сюжеті автор використав синхрон голови Полтавської обласної ради Петра Ворони, який не несе ніякої суспільно важливої інформації.

«Кор.: Воно і не дивно, — освячував обитель сам святійший Патріарх України Філарет. Зустрічали поважного гостя караваєм ще на в'їзді в місто, де він поспілкувався з керівниками Полтавщини. Про що говорили розповів голова Полтавської обласної ради.

Петро Ворона, голова Полтавської обласної ради: Про майбутнє України, про майбутнє народу, про те що кожен з нас повинен мати віру, не втрачати ніколи і що в кожного в душі перш за все повинен бути Бог, як символ безоселевської совісті».

Натомість журналістові краще було б розповісти, чи існують вже в Лубнах церкви Київського патріархату, чи це перша, і чим так важлива поява цієї церкви.

Ще один матеріал «Земля йде з-під ніг» цікавий тим, що знятий виключно на зібранні посадовців, А журналіст, розповідаючи про зсув ґрунту біля «житлових будинків», навіть не виїхав на місце події. Водночас у сюжеті чітко простежується підігравання голові ОДА Валерію Головку. Зокрема, сюжет починається так:

«Кор.: Засідання регіональної комісії під головуванням очільника області проводять не часто. Цього разу Валерій Головко зібрав комісію для вирішення проблеми зсуву. Чому з травня питання не вирішується, для голови облдержадміністрації не зрозуміло».

Автор акцентує увагу на чиновнику і на його діяльності. При цьому синхрон голови ОДА не несе важливої інформації:

«Валерій Головко, голова Полтавської ОДА: Я сьогодні не суддя. Тут немає позивачів — відповідачів. Є загальна проблему, яку потрібно вирішити. Я хотів би, щоб з такими настроями сьогодні підійшли до цієї проблематики. Щоб не було 40-го зсуву і 41-го зсуву. Це повинно бути останнім уроком, коли потрібно прислухатися до науковців, які кажуть, що не ми не повинні випилювати дерева — їх не потрібно випилювати. Якщо не потрібно там сажати якісь будівлі — їх не потрібно там сажати. Тому що ми нехтуємо сьогодні наукою, яка нам дає підказку інколи, а потім витрачаємо мільйони грошей, для того, щоб ці заходи провести і не відбувалася якась техногенна катастрофа».

Після синхрону автор знову акцентує увагу на постаті Головка, показуючи, що без нього питання не вирішиться.

Стосовно ж дотримання фахових стандартів, то якість новин у зазначений моніторинговий період була відчутно кращою. Журналісти каналу найкраще дотримувалися стандартів: оперативності та точності подання інформації, набравши по 0,97 бала.

Збереглася й тенденція за стандартами, яких журналісти дотримувалися найменше, — це відокремлення фактів від коментарів  (0,62) та повнота (0,57 бала). Показник стандарту балансу думок склав 0,73 бали, що на 0,20 більше, ніж у попередньому періоді.

Що ж стосується порушень стандартів, то найпоказовіші з них пов'язані з нехтуванням відокремленням фактів від коментарів. Наприклад, у сюжеті «На Полтавщину завітав святійший Патріарх», журналіст вживає таке формулювання: «Воно і не дивно, — освячував обитель сам святійший Патріарх України Філарет. Зустрічали поважного гостя караваєм ще на в'їзді в місто, де він поспілкувався з керівниками Полтавщини». Містить оціночні судження й сюжет «На ювілейному десятому засіданні у справі Кернеса»: «Тож цього разу Геннадія Кернеса зустрічали більше журналістів, ніж активістів. Справу розглядають по суті, хоча атмосфера й тиша мляві. Навіть Кернес не в костюмі, а у джинсах й светрі».

Або як у сюжеті «Скутерист затриманий»: «У ніч, коли правоохоронці затримали полтавського горе-Скутериста, він обікрав не одну машину. Свою вину затриманий навіть не приховував» та «Під час допиту, 29-річний злочинець навіть хизувався своїми крадіжками».

Прикладом порушення балансу думок можна назвати сюжет «Кременчуцький краєзнавчий музей законсервують», у якому наводиться тільки позиція замовника — управління капітального будівництва міста Кременчук:

«Кор.: У підсумку маємо — розторгнутий договір із будівельниками-бракоробами, незавершений ремонт та необхідність розробки проекту з консервування музею. Як зазначив начальник Управління з капітального будівництва, Микола Шендрик — саме ремонт покрівлі виявився найбільш кричущим порушенням виконання проекту з реконструкції музею.

Микола Шендрик, нач. управління капітального будівництва Кременчуцького МВК: Выполнение работ с явным, грубым браком по обустройству кровли. Например, там делались составные стропила металлические, площа сварных швов не рассчитывалась, сечение накладных металлических элементов, также не рассчитывалась».

СУМИ, СОДТРК

Експерти не виявили жодного сюжету з ознаками замовності в новинах каналу за 5–9 жовтня. Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,67 з шести можливих балів, що є найкращим показником серед каналів, включених до моніторингу.

Нагадаємо, протягом двох попередніх моніторингових періодів у вересні було виявлено лише один сюжет з ознаками замовності. Це засвідчує прагнення редакції робити чисті і чесні новини. Зокрема, не мали й натяку на замовність п'ять сюжетів, присвячених місцевим виборам.

Більшість таких новин відзначаються повнотою інформації та наявністю довідкових відомостей. Наприклад, сюжет «В області триває підготовка виборчих дільниць», який вийшов в ефір 6 жовтня, дає не лише стандартну інформацію про кількість дільниць, але й нагадує виборцям про зміни в виборчому законодавстві. Цього ж дня, 6 жовтня, в ефір вийшов ще один виборчий сюжет «Перші кандидатські втрати», де є детальна інформація про кандидатів, які покинули виборчі перегони.

Виборам було присвячено також два сюжети у випуску за 5 жовтня: «П’ять мільйонів. Саме стільки коштуватимуть місцеві вибори» та «Посади вищі — гроші більші». Щоправда, в останньому йдеться не про самі вибори, а про притягнення до кримінальної відповідальності екс-голови обласної виборчої комісії.           

Зауваження можемо висловити лише до сюжету «Звільнили. Сумська міська виборча комісія залишила без посади голову зарічної комісії Людмилу Бобиреву», що вийшов в ефір 8 жовтня. По-перше, не було дотримано стандарту оперативності. Засідання комісії відбулось вдень 7 жовтня, тобто була можливість підготувати його до ефіру безпосередньо в день засідання. По-друге, члени комітету, коментарі яких подають в сюжеті журналісти, протитровані лише іменами та прізвищами, однак не вказано їх партійної приналежності. Ми переконані, що в такий спосіб журналісти прагнуть дотримуватися стандартів та не рекламувати політичні партії. Але в даному випадку це призводить до втрати повноти інформації.

Сюжет був би більш інформативним для глядача, якщо б автори сюжету наголосили на тому, що голову комісії Бобиреву раніше вже звинувачували в підтасуванні результатів виборів на користь Партії регіонів, а члени міськвиборчкому, які виступили на її підтримку, належать до Партії регіонів та «Опоблоку».

Рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Сумської ОДТРК оцінено на рівні 5,67 балів із шести можливих, — бачимо суттєве покращення показників порівняно з вересневими. Загалом, дві третини проаналізованих сюжетів відповідають усім оціночним критеріям, тобто, отримали 6 балів за дотримання стандартів.

Цікаво, що у даний моніторинговий період, на відміну від двох попередніх, відбулася й кардинальна зміна щодо оперативності новин. Наприклад, 21–25 вересня з 34 сюжетів 11 отримали 0 балів саме за цим показником. Цього разу з 21 сюжету, лише три є неоперативними.

Перший, «Фільм про Сумську художницю», в якому йдеться про отримання престижної нагороди авторами фільму. Він вийшов в ефір 7 жовтня, а інші медіа розповіли про це ще 26–28 вересня.

Другий, вже зазначений вище, «Звільнили. Сумська міська виборча комісія залишила без посади голову зарічної комісії Людмилу Бобареву». А третій — «Стріляти, мінувати та оборонятися. Під Охтиркою» від 9 жовтня, в якому йдеться про початок навчань місцевого загону оборони. Натомість у місцевій пресі зазначено, що навчання розпочалися 1 жовтня та тривали до 10 жовтня.

Окрім того, у всіх сюжетах було дотримано такі стандарти, як баланс думок, достовірність та відокремлення фактів від коментарів.

Щодо повноти поданих фактів, то лише три сюжети не відповідають цьому критерію, тому загальний бал складає 0,86 балів порівняно з 0,65 за минулий моніторинговий період.

Йдеться про сюжети: «Прокуратура допитала Юрія Чмиря», «Звільнили. Сумська міська виборча комісія» та «Якісне життя до кінця». В останньому йдеться про необхідність будівництва в Сумах хоспісу. При цьому відсутні будь-які коментарі представників влади, які могли б дати конкретну відповідь, чому не має такого медзакладу, чи планують його відкрити.

Покращилась також «точність» — 0,95 проти 0,85. Лише один сюжет «П’ять мільйонів. Саме стільки коштуватимуть місцеві вибори» не відповідає цьому критерію, оскільки раніше на вибори було виділено 2 млн грн, а не три, як повідомляють журналісти.

УЖГОРОД, «Тиса-1»

Третя хвиля моніторингу виявила в ефірі щоденного випуску новин «Вчасно» на телеканалі «Тиса-1» суттєве збільшення (з 12 % до 29 %) сюжетів із ознаками замовності, зокрема, через засилля «паркетників» та сюжети, що слугують промоції посадовців. Рівень дотримання фахових стандартів — 4,11 бала.

Журналісти каналу тяжіли до висвітлення повідомлень і заяв чиновників, особливо це стосувалося обласної ради. Здебільшого це були паркетні повідомлення без важливого подієвого приводу.

Найбільш показовим прикладом провладного матеріалу на «Тисі» став сюжет про питну воду в селі Мужієво. Сюжет починається без подієвого приводу взагалі: «Селяни Мужієва, що на Береговщині, потребують якісної питної води».

Далі кореспондентка розповідає передісторію відсутності якісної води в селі: золотодобувне підприємство припинило діяльність в селі і залишило після себе екопроблему. Її детальніше пояснюють не самі мешканці, а заступник голови Закарпатської ОДА Михайло Рівіс: «Колодці забруднені важкими металами, адже у відвалах/підвалах(?) і ґрунтових породах які тут є, внаслідок того, що вони стоять під відкритим небом, вимиваються важкі метали і попадають людям в колодязі. Фактично люди не можуть нормально жити і споживати те, що їм дає наша природа».

Потім журналіст пояснює, що «представники обласної влади приїхали в село, аби особисто оцінити масштаби проблеми, на вирішення якої з бюджету виділено більше трьох мільйонів гривень», і знову в ефірі — представник ОДА. Цього разу — Юрій Гузинець, в.о. директора департаменту економічного розвитку області.

Сьомого жовтня — звіт управління юстиції: «У головному територіальному управлінні юстиції в Закарпатські області підбили підсумки роботи за 2015 рік. Серед основних досягнень — реформи у сфері державної реєстрації бізнесу. Цьогоріч органам управління юстиції вдалося скоротити її строк до 24 годин та скасувати грошові збори…»

Восьме жовтня теж не обійшлося без присутності в ефірі чиновників. Найбільша їх концентрація була в матеріалі про інвестиційний форум «Закарпаття — бізнес в центрі Європи». Журналістка каже про те, що на форум приїхали представники дипломатичних установ іноземних держав, Торгово-промислової палати, а також бізнесмени центральної та східної Європи, але лише одному з них вона надає слово, основні сили зосереджуючи на обласних посадовцях:

«Володимир Чубірко, голова Закарпатської обласної ради: Ми зробили дуже багато кроків в різних напрямках. Практично склали біля 14 угод в цьому році по співпраці з сусідніми регіонами, сусідніми областями, краями. Ми створили досить  багато цікавих речей, і один із пілотних проектів — об’єднання разом з  Угорською областю, який ми маємо на меті 16 -го числа цього року ратифікувати у Раді — це перше об’єднання з європейських об’єднань для області за межами Європейського Союзу, і саме вона покладається в об'єднання і має можливості роботи кошти напряму з Брюсселем, для вирішення головних питань.

Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА: Люди не тільки приїжджають сюди подивитися і послухати. Вони спілкуються з тими бізнесменами і бачать, що тут тихо, спокійно, нормально, нема ніякого, будемо казати, пресу з боку правоохоронних органів чи фіскальних, тому подібне. Тому ми надіємся, що і форуми, і спілкування людей, які потенційно хочуть вкласти гроші в Закарпаття, воно дасть свої результати».

У цьому ж випуску «Тиса-1» — ще один «паркет»: «Голови Закарпатської ОДА та Закарпатської обласної ради зустрілися з офіційними делегаціями з Угоршини та Румунії. Під час зустрічі йшлося про політичні проблеми в Україні та економічні проблеми Закарпаття».

Траплялася в ефірі «Тиса-1» і прихована політична реклама. До прикладу, в сюжеті за 5 жовтня ми бачимо матеріал з прес-конференції організації «Громадський конвент». Її члени розповідають про виграний позов проти міської ради і плани балотуватися на місцеві вибори. При цьому вони критикують міського голову Погорєлова, якому журналісти каналу не дають можливості відповісти на звинувачення в ефірі: «Але пам'ятайте, що починаючи з моменту "Революції Гідності", коли ми зняли Погорєлова, "недорегіонала" ми активно влучилися в процеси, скажем так, контролю за діяльністю міської ради, — переконує член "Громадського конвенту" Юрій Світлик. — Близько року ми уже блокуємо прийняття дерибанних рішень по майну і по землі в місті. І щоб сказати, що це непросто робити і зараз ми фактично пішли на війну, ми продовжуємо цю війну, ми не зійдемо з цього шляху і будемо... Просто дивіться, ми прийняли таке рішення, що іти у міську раду потрібно, тому що спостерігати з боку не можна все життя».

Однак «найпрофесійнішим» піаром політика можна назвати сюжет про лікаря Наталію Худан. Сюжет присвячено міжнародному дню лікаря, починається він традиційним лайфом: ось лікар, яка більше 35 років віддала пацієнтам, ось вона розповідає про найкращі моменти професії. Тільки є одне «але»: вона кандидат у депутати на цих місцевих виборах.

Аналогічна ситуація вийшла і з альтернативним святкуванням Дня Ужгорода. Наприкінці випуску за 6 жовтня ми бачимо матеріал «Фруктовий день із Бліцом», до якого, на перший погляд, немає жодних претензій: хороший лайф зі святкування, чому б і ні. Аж раптом першим кадром матеріалу є крупним план афіші, у якій вказано, що свято проводять за підтримки Михайла Качура. Він є кандидатом на посаду міського голови від партії «Солідарність».

І лише одна прихована комерційна реклама «Приватбанку» в новині про дитячий банкінг і «Картку Юніора» з’явилася протягом тижня.

Стандартів інформаційної журналістики журналісти каналу дотримувалися на 4,11 бала. Зокрема, погіршилося дотримання критеріїв балансу думок (0,61) та повноти інформації (0,36). Щодо останнього, часто кореспонденти «Тиси» виступали ретрансляторами заяв чиновників, не пояснюючи аудиторії суть проблеми і не деталізуючи її. Матеріали подано у формі звіту, загальними фразами, автоматично порушували принципи точності та повноти поданої інформації. Скажімо, в сюжеті про конференцію «Новий Афон» є важливий коментар владики Феодора, який каже: «Конференція важлива тим, що вперше ми висвітлюємо ті події, які дуже тісно пов'язують закарпатську землю з святою горою Афон». Однак впродовж всього матеріалу кореспондент так і не деталізував цю тезу владики, обмежившись загальними фразами: «У науковій конференції взяли участь і монахи святої гори Афон. Священнослужителі відзначили особливу роль закарпатських монахів у збереженні святих пам'яток області».

Порушення стандарту повноти інформації траплявся і в сюжетах, у яких фігурують чиновники області. До прикладу, в сюжеті про підготовку до опалювального сезону кореспондент посилається виключно на ОДА, кажучи, що «до роботи в зимових умовах вже повністю підготували більше шестисот загальноосвітніх шкіл, 560 дошкільних навчальних закладів та більше двох тисяч житлових будинків. У приміщеннях встановили пластикові вікна, провели реконструкцію фасадів та утеплили покрівлі».

Аналогічна ситуація — в сюжеті за 6 жовтня: прес-служба Геннадія Москаля повідомляє, що від його імені мешканцям Закарпаття телефонують шахраї й виманюють гроші. Є коментар прес-секретаря губернатора, однак немає жодної історії хоча б одного постраждалого від таких дзвінків, що є порушенням і повноти, і достовірності.

Щодо стандарту балансу думок, то тут зазначимо, що журналісти не ставили на противагу цитатам чиновників незалежні експертні оцінки чи синхрони їхніх опонентів. Коментарі чиновників сприймались як єдино правильне джерело інформації. До прикладу, таким матеріалом є сюжет за 6 жовтня про питну воду в селі Мужієвім. Порушуючи принцип оперативності (проблема питної води в селі стоїть давно), журналіст починає сюжет зі слів: «Селяни Мужієва, що на Береговщині, потребують  якісної питної води. Населення села, а це понад дві тисячі мешканців, добувають воду самотужки». Впродовж усього матеріалу кореспондент не дає жодного синхронна місцевих, яких найбільше і хвилює питання питної води. Натомість ми бачимо перед собою заступника голови Закарпатської ОДА Михайла Рівіса, в. о. директора департамент економічного розвитку Закарпатської ОДА Юрія Гузинця, і секретаря сільради Вікторію Макар. При цьому в сюжеті немає жодної незалежної експертної оцінки й пояснення, чому за стільки років проблему питної води в селі досі не вирішено.

ХАРКІВ, ОТБ

У моніторинговий період експертами оцінено 49 сюжетів новин ОТБ, з них лише чотири, або 8 % (як і 21–15 вересня) мали ознаки замовності. Рівень дотримання фахових стандартів також практично не змінився, — 4,45 проти 4,61 балів попередньої хвилі моніторингу.

Відвертої політичної заангажованості у проаналізованому контенті монітори не виявили.

Сюжети, до яких були зауваження, — це три «паркетники» та одна новина з ознаками комерційної замовності. Передбачених законодавством умов роботи ЗМІ під час виборчої кампанії канал у своїх новинах дотримувався неухильно.

Власне, жодного сюжету про вибори, діяльність кандидатів чи політичних партій в новинах упродовж моніторингового тижня не зафіксовано. Скидається на те, що канал оминає ці теми «подалі від гріха».

Натомість «порадував» канал сюжетом «Агрофірма “Базалівський колос”, один із лідерів у тваринницькому секторі Харківщини…» за 6 жовтня. Власне, новиною його назвати важко. Суть проблеми можна розуміти із тексту журналіста:

«Але, схоже, стабільність і впевненість у майбутньому у скотарів може незабаром закінчитися. У агрофірми “Базалівський колос” пайовики почали виводити з обігу свою землю, кажуть, хтось пропонує кращі умови. Поки це поодинокі випадки, але якщо тенденція збережеться, каже директор фірми Василь Калаган, доведеться вирізати худобу, а це понад півтори тисячі голів, якої в області і так не вистачає  і звільнити понад 80 працівників, позбавивши їх стабільного та достойного заробітку».

Власне, йдеться про господарський конфлікт, прокоментований владою і дібраними на користь позиції керівника підприємства синхронами селян. У новині не вказується, хто ж той таємничий «загарбник» землі й чи задоволені селяни, які передають йому паї, та яка його позиція. Через однобокість і неповноту інформації виникають підозри, що поява такого сюжету відбулася не без замовника.

Що ж стосується новин із так званим провладним паркетом, то в них фігурують місцеві чиновник. Журналістам каналу не вдалося забезпечити в таких новинах превалювання суспільно значущої інформації над фігуруванням у них чиновників, часто із беззмістовними синхронами. Щонайменше, без них у згаданих сюжетах можна було б і обійтися.

Наприклад, як у сюжеті «В Бабаївському будинку культури, що у Харківському районі, замінили більше 20 вікон та відремонтували покрівлю» від 7 жовтня:

«Павло Поцол, ведучий: В Бабаївському будинку культури, що у Харківському районі, замінили більше 20 вікон та відремонтували покрівлю. Там реалізовано міні-проект "Витрачаємо раціонально енергоресурси", — повідомляють у прес-службі обласної адміністрації.

 На урочистостях з нагоди відкриття Будинку культури у селищі Бабаї взяла участь віце-губернатор Юлія Світлична.

 Міні-проект став переможцем конкурсу розвитку територіальних громад "Разом в майбутнє". Його загальний бюджет 100 тисяч гривень, з низ 50 тисяч — гроші обласного бюджету. Під час реалізації міні-проекту встановили 24 металопластикових вікна, відремонтували покрівлю та замінили звичайні лампочки на енергозберігаючі». 

На думку експертів, сюжет достатньо інформативний і без згадування присутності чиновника на чергових урочистостях.

Ще один приклад — сюжет «Школа лідерства» від 8 жовтня. Хоча в новині є відомості, що співорганізаторами проекту є бізнесові, виші, а участь у ньому беруть 200 студентів, слово дали тільки посадовцю ОДА.

 Що ж стосується дотримання професійних стандартів, то журналісти ОТБ каналу стабільно дотримуються своє «планки» чотирьох з половиною балів. Як і раніше, у новинах є чимало повідомлення прес-служб різних відомств, зокрема, силових, які озвучує ведучий в студії, котрі не підкріплюються відеорядом.

Зафіксовано високі показники стандарту оперативності (0,92). Натомість показники достовірності поповзли донизу, — 0,88 бала замість 0.92 у попередній моніторинговий період. Зокрема, не виявлено будь-яких посилань на джерело інформації в сюжеті «За добу жодного випадку порушення перемир'я з боку бойовиків» за 6 жовтня. А в сюжеті «Звільнення прикордонника» канал посилається на «Укрінформ», котрий послуговується власними джерелами. І хоча йдеться про місцевого посадовця, журналісти навіть не спробували уточнити інформацію в прикордонній службі:

«Павло Поцол, ведучий: Сьогодення. Колегія Держприкордонслужби звільнила  головного харківського прикордонника, начальника Східного регіонального управління Олександра Біньковського. Як повідомляє “Укрінформ” із посиланням на власні джерела, колегія детально розглянула причини та фактори, які стримують розвиток служби і вирішила звільнити з посад начальників Східного та Західного регіональних управлінь».

Викликає питання й повідомлення, у якому джерелом інформації стала сторінка волонтерки у «Фейсбуку». Важливу інформацію варто було би перевірити, звернувшись до офіційних джерел, — 8 жовтня, сюжет «У харківський госпіталь стало надходити більше військових».

Що стосується дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів, то експерти помітили кілька сюжетів, де його критерії не витримано. Так, у сюжеті «Замість іспитів майже кіно» за 8 жовтня журналіст цією фразою задає тональність повідомленню про виявлення вибухівки в одному з місцевих вишів. Цього ж дня вийшов сюжет «Земля учасникам АТО», котрий починається словами ведучого «Задля приємної старості, з садочком та мангалом, земельні ділянки на Харківщині вже отримали 137 учасників АТО». Їх цілком можна вважати оціночним судженням. А героя сюжету «Новорічна італійська традиція посеред осені у Харкові від голого африканця» від 9 жовтня, котрий викидав речі з вікон, автори з власних міркувань нарекли хуліганом, хоча вказується, що вгамовувати людину приїхали не лише правоохоронці, а й медики.

Експерти також зауважили, що тільки в половині проаналізованих новин було дотримано стандартів балансу думок та повноти інформації; стандарту точності журналісти дотримались 80 % новин.

Прикладом порушення всіх трьох є вже згаданий сюжет «Агрофірма “Базалівський колос”, один із лідерів у тваринницькому секторі Харківщини…» за 6 жовтня. Власне, попри наявність коментарів селян, очільника місцевої громади й керівника агропідприємства, посадовця з РДА, балансу думок не дотримано. Позаяк не висвітлено позиції неназваного суб’єкта, якому місцеві люди передають свої землі. Скільки їх, як довго це триває — не повідомляється. Натомість формується чіткий посил, що такий процес — це погано.

ЧЕРНІВЦІ, «Буковина»

У моніторинговий період експертами проаналізовано 40 сюжетів ОДТРК «Буковина». П'ять з них мають ознаки замовності (один «паркетник», що визначило показник «джинси» на рівні 13 % (проти 19 % попередньої хвилі аналізу). Фахові стандарти дотримано на 3,80 бала.

Зупинимося конкретніше на паркетному сюжеті. 8 жовтня в ефір вийшов матеріал «Від сесії до сесії живуть депутати весело». Сюжет не несе для глядача ніякого інформаційного навантаження, — скидається на те, що журналіст просто мусив «відпрацювати» відвідини сесії.

«Максим Калінчук, ведучий: Від сесії до сесії живуть депутати весело. 29 вересня народні обранці розпочали пленарне засідання, а коли продовжать, не знають і досі. Деякі депутати написали звернення до голови Чернівецької обласної ради аби у найближчі дні скликати сесію.

Кор.: У порядку денному фінансові та майнові питання. Також нагородження почесною грамотою колектив Чернівецької обласної філармонії. Якщо під зверненням підпишуться 35 депутатів, його зареєструють в обласній раді і вже можливо наступного тижня сесія таки відбудеться. Тим часом депутати кажуть відтермінування її поближче до виборів не принесе нікому жодної користі.

Михайло Павлюк, депутат Чернівецької обласної ради: Сесія не завершена була саме ця. 29 вересня ми зібралися, розглянули ряд бюджетних питань, ряд майнових питань і кворум був втрачений. А на порядку денному залишилися питання такі як депутатські запити. Ми наберемо за сьогодні я думаю 35 підписів і керівництво обласної ради просто зобов'язане скликати сесію».

Окрім того, на екрани ТРК «Буковина» вийшло чотири сюжети, які висвітлювали перебіг виборчої кампанії. Два сюжети з'явились в одному випуску новин 5 жовтня, — «172 кандидата у різні місцеві ради області представила «Громадянська позиція» та «Політична сила “Укроп” представила своїх кандидатів». По одному сюжету 7 жовтня, — «Віталій Михайлішин іде на вибори», — та 8 жовтня — «Народний контроль» представив своїх кандидатів».

Зауважимо, експерти не можуть стверджувати, що редакція розміщувала такі сюжеті за гроші. Але виглядають вони звітами з партійних заходів, у яких у передвиборчий період транслюються партійні обіцянки, а сама інформація подається некритично.

Наприклад, як у сюжеті «172 кандидата у різні місцеві ради області представила «Громадянська позиція»:

«Ведуча: 172 кандидата у різні місцеві ради області представила «Громадянська позиція». Кажуть, в списках переважають активісти громадського сектору, 60 % яких не є членами партії.

Журналіст Наталя Синюсик, оператор Назар Волошенюк: Представити кандидатів у депутати Чернівецької міської ради приїхав керівник “Громадянської позиції” Анатолій Гриценко. Каже, у списках точно не має регіоналів, комуністів та колишніх членів СДПУ (О). Переважна більшість — молоді активісти. Очолює п’ятірку В’ячеслав Кишлярук. Серед інших, більш відомих претендентів, Дмитро Сірман (?), депутат міськради, Іван Мельничук, керівник спілки автомобілістів у області. Що півроку звітувати про зроблену роботу, щотижня проводити прийом громадян та дати особисті контакти — основні вимоги до висуванців.

Анатолій Гриценко, лідер партії “Громадська позиція”: Так от, перша вимога до наших кандидатів — їхні мобільні телефони знатимуть виборці і наші депутати, після обрання, не змінюють номер свого мобільного до завершення депутатської чи мерської каденції. Прямий контакт, відкритість, можливість ставити питання, вимагати вирішення, давати наказ, пораду.

Журналіст: Висунули і кандидатуру на посаду міського голови. В’ячеслав Кишлярук чинний депутат Чернівецької міської ради, архітектор, директор одного з товариств з обмеженою відповідальністю. У 2014 році балансувався вже у мери. Пан Кишлярук запевняє, стратегію розвитку міста має, розпочне з комунальних підприємств.

В’ячеслав Кишлярук, кандидат на посаду Чернівецького міського голови від “Громадянської позиції”: Використане (?)/використає питання Чернівці водоканал. Збиткове підприємство. Кожен рік мінус 30 мільйонів. Поповнюється за рахунок коштів громади, за рахунок міського бюджету, я вважаю, що це неприпустимо. Чернівецький аеропорт. Він так само лежить баластом. Літаки не літають, місто виділяє на ці, на утримання цього підприємства, величезні кошти. Ми позичаємо на Калинівському ринку, ми позичаємо звідусіль для того, щоб заплати людям зарплату. Як один з пріоритетів — не розпорошувати ті кошти не зрозуміло на які цілі, на подачки, а будувати школи, будувати дитячі садочки. Це є ще одна … пріоритет.

Журналіст: Говорили на представлені кандидатів і про повноваження кандидатів місцевих рад. Висуванці переконують, хоч тарифна політика створення контрактної армії і не в їх компетенції, проте, спонукати законотворців ухвалювати рішення, які необхідні суспільству, все ж можуть».

Решта згаданих сюжетів побудовані за такою ж схемою, що змусило експертів виділити їх як такі, що містять ознаки замовності.

Водночас монітори зазначають, що «політичний» сюжет «Чим ближче вибори, тим гучніші політичні заяви» від 6 жовтня ознак замовності не має, хоча йдеться про конфліктну ситуацію всередині місцевого осередку «Батьківщини».

Рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «Буковина» експертами оцінено на 3,8 із шести можливих, — він покращився майже на бал порівняно з попереднім періодом. Але тільки 20 % проаналізованих новин відповідали всім критеріям.

Можна зауважити високий ступінь дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,88 бала), здебільшого витримано вимоги стандарту достовірності (0,80). Недостатніми виявилися показники у стандартів точності та балансу думок, — по 0,65 бала. Зазначимо, що в попередні періоди ці показники також мали значно високий рівень — 0,93 та 0,77 бала.

Як і в попередні періоди, найгірше дотримувалися журналісти каналу стандартів повноти та оперативності, — 0,50 та 0,33 балів.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінковими судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб ОДТРК здійснюється громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні», фінансується Європейським Союзом та Радою Європи. Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.