Січень у регіональних каналів, обраних «Телекритикою» для моніторингу, видався досить цікавим. З одного боку, чотири з восьми каналів джинсували менше, аніж у листопаді, а в ефірі одеського «Первого городского» замовних сюжетів експерти не зафіксували взагалі. Натомість ситуація на обласних ДТРК насторожує: заплановані під «осуспільнення», ці телевізії продовжують практику розміщення «паркетних» матеріалів, відчутних зрушень у якості новин не демонструють, і надалі обслуговують владу та з піїтетом її піарять. «Переплюнути» їхню джинсу змогли хіба що ахметівський «Донбасс» та сепаратистський «Луганск 24».

Власне, щодо останнього важко застосовувати будь-які критерії оцінки за фаховими стандартами, позаяк канал використовувався як інструмент інформаційної війни з Україною. В результаті маємо 73% вкрай незбалансованого антиукраїнського контенту, який можна вважати радше бойовою наступальною пропагандою, аніж інформаційним мовленням.

Утім, експерти констатують погіршення показників дотримання стандартів інформаційної журналістики в усіх каналів, окрім згаданого «Первого городского». Причому «Донбасс», «Луганск 24» та херсонський «ВТВ плюс» навіть не дотягли до жалюгідної трієчки із шести можливих. Жоден із каналів не досяг п’ятибальної планки.

Найбільш провальними є результати з дотримання балансу думок. У половини каналів показники за цим критерієм коливаються від 0,18 до 0,23 бала. Найбільше дбали про об’єктивність висвітлення подій харківський Simon із 0,76 бала та херсонська «Скіфія» — 0,77 бала, що, взагалі-то, теж далеко від бажаної одиниці.

Наразі важко діагностувати, що ж настільки «збило планку» в регіональних мовників, — війна, апатія, лінь, зменшення градусу суспільної уваги до їхньої роботи? Так чи інакше, але результат наочний: місцевим глядачам «впарювали» новини неповні й однобокі.

Моніторинг теленовин регіональних телекомпаній Одеси («Первый городской», «ОДТРК»), Луганська («Луганск 24»), Донецька («Донбасс»), Харкова (ТРК Simon,  ОДТРК) та Херсона («Скіфія», ТРК «ВТВ Плюс») за 19–25 січня 2015 року.

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Огляд матеріалів із ознаками політичного чи комерційного замовлення (джинси) у випусках новин

ОДЕСА, «Первый городской», ООДТРК

Аналіз підсумкових випусків новини одеського «Первого городского» каналу в січні не виявив замовних сюжетів (5% джинси в листопаді). Дещо поліпшилися показники  й в ООДТРК, — 11% джинси проти 16% замовного контенту в попередній моніторинговий період.

Більшість сюжетів із ознаками політичної замовновсті на ООДТРК — це «паркетні» новини, в яких журналісти більшість уваги приділяють чиновникам, а не питанням, про які вони говорять. Так, уже перший сюжет тижня «Президент Петро Порошенко взяв участь у Марші миру “Я — Волноваха”…» за 19 січня — не стільки про акцію, як про участь у ній Президента. «Глава держави, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, народні депутати взяли участь у молебні за загиблими українськими воїнами, за Героями Небесної Сотні, за тими, хто загинув від рук терористів, у тому числі жертвами трагедії під Волновахою», — йдеться в сюжеті. І лише наприкінці матеріалу коротко зазначається, що Марші миру об’єднали багатьох українців. Щоправда, про це теж йдеться з посиланням на Президента: «Глава держави звернув увагу на те, що багато українців вийшли на вулиці українських міст з символічними папірцями “Я — Волноваха”».

Наступним у програмі йде повноцінний сюжет про те, як на Марш миру вийшли одесити. На думку експертів, доцільніше було б об’єднати матеріали і в сюжеті про мітинг в Одесі згадати про акції і в інших містах та участь у ній першої особи держави.

Також ООДТРК притаманні так звані звітні сюжети, наприклад, «Щотижневий звіт обласного управління МВС…» від 20 січня. Журналіст Валентина Старовойт лише у другому закадровому тексті каже про подію «16 січня, яка сколихнула громадськість не тільки Одещини, але й усієї України, — черговий вибух на розі Троїцької і провулку Нечипоренко». Натомість сюжет розпочинається з підводки: «Щотижневий звіт обласного управління МВС стосувався найрезонансніших подій останнього часу: вбивство через гроші, вибух в провулку Нечипоренка, повідомлення про мінування, розшук підозрюваних у страшних злочинах, в тому числі трагічних подій 2 травня в Одесі».

У подібній звітній формі подаються й сюжети про урядові наради. Попри те, що в таких заходах вирішуються важливі питання безпеки та взаємодії різних державних структур, матеріали на ОДТРК радше розповідають про факт події, ніж про її зміст. Так, у БЗ «Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк провів селекторну нараду з головами областей…» від 23 січня йдеться про суворі вимоги глави уряду, проте не розкривається роль Одеської області в цих процесах.

«Він зажадав від керівників регіонів підготувати мобілізаційні плани на випадок екстреного переходу національної економіки на військові рейки (…) Яценюк нагадав, що цього року на потреби безпеки і оборони передбачено 90 мільярдів гривень. Це рекордна цифра, яка перевищує 5,2 відсотка ВВП. “Бюджет-2015 є оборонним та військовим”, — сказав він», — йдеться в короткому повідомленні.

Отже у глядача з цього сюжету може лише скластися враження, що уряд посилено працює, але суспільно важливої інформації в такому повідомленні практично немає.

Інший різновид матеріалів із ознаками політичного замовлення — вихваляння результатів вдалої роботи окремих відомств. Зокрема, в сюжеті «Працівники ДАІ по гарячих слідах розшукали викрадений автомобіль» за 20 січня йдеться про надзвичайно успішну роботу працівників відомства. Матеріал рясніє оцінками та похвалами на адресу співробітників дорожньої міліції, вочевидь, запозичених із прес-релізів відомства.

Подібний випадок із формуванням позитивного іміджу державного органу можна побачити й на прикладі сюжету «На Одещині проблема з браконьєрством…» від 23 січня. Актуальність такого повідомлення викликає сумніви, матеріал не відповідає критеріям відокремлення фактів від коментарів і починається з оціночного судження: «На Одещині проблема з браконьєрством і незаконною реалізацією рибної продукції стоїть дуже гостро. Хоча водоймів в регіоні чимало, безконтрольний вилов риби відчутно зменшує її запаси». При цьому авторка Іванна Дерев’янко не ілюструє, на основі яких даних було зроблено такий висновок.

ДОНЕЦЬК, «Донбасс»

В січневих новинах телеканалу «Донбас» експерти виявили ознаки замовності в 17 з 60, або 28% проаналізованих сюжетів, що на чверть менше, аніж у листопаді минулого року. Причому до комерційної джинси віднесено лише один сюжет, решта — джинса політична.

Підсумкові новинні випуски каналу «Донбасс» редакція продовжувала створювати за відпрацьованим упродовж останніх півроку кліше. Спершу — інформація ведучого або репортажі про жертви серед мирного населення від снарядів, які «попали», «взорвались», «прилетели», «накрыли» і навіть «приземлилися» невідомо звідки та після чого, перелік міст та селищ, які постраждали. Але без уточнення — ким вони контролюються або обстрілюються. Інколи — це коротка інформація про бої українських частин невідомо з ким.

Далі зазвичай ідуть відомості про діяльність фонду Ріната Ахметова, як на території, що контролює Україна, так і на підконтрольній терористам, з обов’язковими синхронами посадовців фонду та численними згадуваннями власника фонду й телеканалу. Загалом, усно та в титрах — 45 разів у 10 сюжетах за шість випусків.

Завершальна частина випуску — знову джинса в сюжетах, пов’язаних із першою частиною, де спікерами виступають особи з оточення Ахметова (зокрема, їхніми героїнями були Ірина Акімова та двічі Наталя Королевська). А також розповідь про добрі справи його партнерів, або контрольованих ним підприємств. Інколи новини доповнюються сюжетами про безвідповідальність і безпорадність місцевої та центральної української влади. Критичне ставлення до дій окупантів та їхніх поплічників на окупованій території в новинах каналу «Донбасс» відсутня взагалі.

Як приклад наведемо назви деяких сюжетів новин на тижні, що моніторився: «Новая пропускная система въезда и выезда в зону боевых действий не выдерживает критики» (21.01.2015), «В Лисичанске из общежития выселяют жильцов многоэтажки, в которую во время боевых действий угодило несколько десятков снарядов» (22.01.2015), «Люди часами стоят в очередях чтобы подать документы. А те, кто уже это сделал, неделю должны ждать выдачи разрешения»(23.01.2015), «Переселенцы из Донбасса, которые живут в Артемовске, недополучают финансовую помощь от государства» (23.01.2015), «Для жителей оккупированных территорий уехать из зоны боевых действий стало сложнее» (24.01.2015), «Координационные центры по выдаче спецпропусков для въезда и выезда из зоны АТО созданы всего в четырех городах: Мариуполе, Дебальцево, Великой Новоселке и Старобельске» (24.01.2015).

Слід зазначити, що сюжети новин все ж таки відрізняються, що залежить від професіоналізму авторів. Найбільше відповідають стандартам журналістики сюжети Олени Швець, Олексія Куделі, Анастасії Пугач. Але відчувається, що спроби журналістів давати об’єктивну інформацію наражаються на політику менеджменту каналу — демонструвати відсторонення від причин бойових дій, не згадувати про існування російських військових на території Донбасу, не давати інформації про подвиги українських військових, про їхню допомогу місцевим мешканцям.

Типовий приклад такого сюжету — «В Луганской области под интенсивный обстрел попал Стаханов»:

«Сергей Грунов, ведущий: В Луганской области под интенсивный обстрел (з якого напрямку, яка частина міста? — Авт.) попал Стаханов (ким контролюється місто? — Авт). В городе множество разрушений (це скільки? Яка інформаційна цінність речення, окрім емоційності? — Авт.). Погибли мирные жители. Среди них есть дети. Не прекращаются бои (кого з ким? — Авт) и в районе Крымского и Станицы Луганской. Там неизвестные подорвали мост, соединяющий Станицу с областным центром.

Светлана Павлюкова, корреспондент: Трое мирных жителей погибли, 12 получили ранения в результате утреннего обстрела Стаханова, — сообщают медики (які медики? — Авт).Люди рассказывают (кому розповідають? Чи підтверджено це синхроном? — Авт.) как минимум о пяти погибших, среди которых и молодая мама с ребенком. Снаряды сыпались не только на жилые дома, но и на территорию детского сада и школы (з якого напрямку? Чиї війська там знаходяться? – Авт.)(…)

Светлана Павлюкова, корреспондент: Под обстрелами "Градов" (з якого напрямку було видно димові сліди від ракет? — Авт.) сегодня оказались и жители Крымского, Тошковки и Ольхового. Около полудня неизвестные подорвали автомобильный мост через Северский Донец, который соединял Станицу Луганскую с областным центром (На чиїй території був міст? Чи охоронявся? Ким? — Авт.). В ОГА сообщают, конструкции моста устояли — легковые автомобили проехать смогут. А вот автобусам и грузовикам путь закрыт».

З огляду на те, що глядач не отримує інформації, яка б дозволила йому скласти повну картину подій у цьому регіоні, визначитися зі своїм ставленням до того, що відбулося, інформаційної цінності цей матеріал не має. Залишається емоційна складова — люди гинуть, страждають, потребують допомоги, яку ніхто їм не надає, окрім, звісно, пана Ахметова, — «Гуманитарный штаб Рината Ахметова возобновил выдачу продуктовых и детских наборов». Після переліку подій з відкритям-закритям пунктів видачі благодійної допомоги, йде синхрон Римми Філь, координаторки Гуманітарного штабу Ріната Ахметова: «Только за вчерашний день на горячую линию Гуманитарного штаба поступило более 9 тысяч звонков. Люди спрашивают, когда и где будет выдаваться гуманитарная помощь. Они в отчаянии. Пенсий нет, социальных выплат нет. Наши земляки просят не бросить их в беде. Мы хотим вас заверить, что Ринат Ахметов помогал и будет помогать жителям Донецкой и Луганской области».

Зрозуміло, що попередні сюжети були лише підготовкою до цього, головного меседжу — «Ахметов помогал и будет помогать жителям Донецкой и Луганской области».

ХАРКІВ, ТРК Simon,  ХОДТРК

Якщо в листопаді ознаки замовності мали 11% матеріалів харківських телеканалів, то в січні цей показник зріс до 14%, — такими були 18 із 126 проаналізованих матеріалів двох каналів. Зокрема в каналу Simon експерти зафіксували 12% джинси, в ОТБ — 17%.

Експерти зауважили разючу зміну в типології виявлених матеріалів із ознаками замовності: всі вони належать до умовної категорії політичної джинси. Тоді як у листопаді в новинах політичної та комерційної джинси було порівну. Можливо, комерційні замовники просто ще не затвердили бюджетів нового сезону.

Так, у матеріалі телеканалу Simon від 19 січня «В комиссию по правам человека харьковчане жалуются на бездействие милиции и судов» неважко розпізнати прихований піар власника телеканалу Олександра Давтяна. Реального інформаційного приводу для сюжету немає — ситуація в комісії обласної ради змальована лише для того, щоб дати слово Давтяну: «Александр Давтян, председатель комиссии Харьковского облсовета по вопросам обеспечения прав человека, свободы слова и информации: Милиционеры фальсифицируют документы. То есть, мне присылают ответ, что все класс, все сделали, а гражданке отвечают, что ничего не сделали и делать ничего не будем. В мозгах этих милицейских не доходит, что рано или поздно эта гражданка все равно сюда приходит, и мы сопоставляем два документа и получается два разных ответа». Загалом, у сюжеті наведено приклади того, як очолювана Давтяном комісія виправляє кривди, завдані чиновниками та державними службовцями; при цьому кривдникам слова не дають.

Аналогічна ситуація в матеріалі «Рейдерский захват или спор между соседями?» від20 січня (авторка Оксана Зінковська): Давтян постає захисником скривдженої героїні, що має виправити недопрацювання міліції, прокуратури й суду.При цьому в матеріалі немає позицій звинувачених у корупції та бездіяльності суддів, прокурорів і міліціонерів, а отже, й балансу. Давтян, натомість, не є стороною конфлікту.

Менш очевидними є порушення й маніпуляції в сюжеті «Харьковские активисты сегодня с самого утра пикетировали мэрию» від 21 січня.

«Владимир Мазур, ведущий: Харьковские активисты сегодня с самого утра пикетировали мэрию. Около сотни человеке требовали отложить принятие городского бюджета. Не обошлось без потасовок. Пикетчики в балаклавах решили вновь устроить народную люстрацию. (…)

Анна Сердюк, корреспондент: После прошлой сессии горсовета парни в балаклавах кинули в мусорный бак депутата Владимира Скоробогача. Это заседание мэр начал с обращения к прокурору Харьковской области, в котором харьковские депутаты требуют наказать виновных в нападении.

Но сегодня же пикетчики попытались повторить “народную люстрацию”. В этот раз им попался директор Департамента жилищно-коммунального хозяйства Виктор Китанин — он первым вышел из сессионного зала. Вначале активисты решают отпустить Китанина, но уже спустя пару минут действуют по старому сценарию. Все это время милиция не реагировала на завязывающуюся потасовку. Когда же активисты подкатили бак — правоохранители окружили Китанина и оттеснили парней в балаклавах. Но уже спустя пару минут со стороны парней в балаклавах полетели дымовые шашки, снежки и яйца. Китанина завели в один из ближайших магазинов. Спустя некоторое время активисты вернулись под стены горсовета. Далее они отправились на площадь Конституции, где и закончился пикет».

Аналогічну маніпуляцію використовували підконтрольні Партії регіонів ЗМІ за часів Майдану: обравши групу радикалів, часто — спеціально підісланих провокаторів, вони нівелювали змістовну частину вимог та цілей протестувальників, об’єднуючи їх із явно незаконними та антисоціальними діями. Цього разу законні вимоги майданівських активістів зведені нанівець докладним описом «смітникової люстрації». При цьому творці сюжету не цікавляться, хто були ті «парни в балаклавах», яку організацію представляли, як і не зупиняються на питанні бездіяльності міліції. Помітно, що їхня мета — смачно описати несимпатичні дії радикалів, а не зрозуміти їхню мету.

На ОТБ, натомість, досить докладно висвітлили суть вимог пікетувальників, знайшовши готових коментувати й назвавши їхні імена. Поза тим, претензії пікетувальників не стали — принаймні, на цьому тижні, — поштовхом до розслідування та аналізу їхніх закидів та змісту пропозицій щодо перерозподілу місцевого бюджету.

Є серед підозрілих матеріалів каналу Simon і банальний «паркет». Наприклад, у повідомленні «В Харьковской области уменьшилось количество случаев инфаркта миокарда и острых инсультов»: «Чиновники озвучили итоги реализации пилотного проекта по введению госрегулирования цен на лекарственные препараты для гипертоников. В минувшем году медики реже выезжали для оказания помощи больным гипертонией — их в Харькове больше полумиллиона. Программа стартовала в 2012 году — пациенты могли бесплатно или со скидкой получать лекарства в аптеке по рецепту врача. В прошлом году на реализацию проекта государство выделило почти 8,5 миллионов гривен. Но сейчас программа приостановлена (…)».

Ані реального інформаційного приводу, ані чіткої інформації про причини призупинення й перспективи відновлення програми в матеріалі немає — глядачі вимушені вірити чиновникові з облдержадміністрації на слово, що слід сподіватися на державу.

19 січня на телеканалі ОТБ вийшов матеріал, що також можна віднести до категорії корпоративної джинси — піар новорічного свята для хворих дітей, організованого обласним телебаченням спільно з громадською організацією «Здоровий глузд». Природно, сюжет рясніє синхронами представників каналу суто піарного змісту («Ми завжди разом з тими, хто опинився в біді, і ми допомагаємо всім, і телеканал ОТБ з кожним разом є ближчим до свого глядача») та громадської організації, а також представника Конфедерації інвалідів України. З сюжету ми також дізнаємося, що доброчинні акції ОТБ є регулярними.

Досить частим порушенням стандартів, що можна кваліфікувати як замовний характер, є невиправдане використання в матеріалах про події загальнонаціонального значення синхронів урядовців. Наприклад, у матеріалі про обстріл зупинки в Донецьку використано синхрон Арсенія Яценюка: «Російські терористи сьогодні знову вчинили жахливий акт проти людяності, і відповідальність за це несе Російська Федерація. Негайне виконання домовленостей по зупинці вогню, відведення сил і основне, як встановити мир в країні — це прибрати російських військових і російських бандитів з української території. І тоді українська соборність і українська єдність відновиться». Цей синхрон є суто піарним, а не інформативним — до компетенції Яценюка не належить антитерористична операція. Або, наприклад, матеріал «У Харкові відпрацьовують систему антитерористичних заходів» лунає синхрон Олександра Турчинова:

«Ірина Гнатюк, ведуча: У Харкові відпрацьовується система антитерористичних заходів. Наразі вже створена активно діюча група із працівників внутрішніх справ та Служби безпеки України. Ця структура проводить організацію заходів, спрямованих проти терористичних проявів.

Олександр Турчинов, секретар Ради національної безпеки і оборони України: В той же час, будуть проводитися активні заходи щодо затримання будь-яких підозрілих в причетності як до тероризму, так і до сепаратизму, в тому числі підтримки сепаратизму».

Цей коментар не відповідає місцевому контексту й водночас вводить глядачів в оману, адже їм може видатися, що Турчинов коментує саме харківські заходи. Не кажучи вже про те, що матеріал порушує стандарти повноти й точності, а також не є інформативним — глядачі не зрозуміють із нього, які саме заходи маються на увазі й як це може вплинути на їхнє життя.

Чистим «паркетом» є повідомлення «Півмільйона гривень за викриття злочинців, які скоїли вибух біля Московського райсуду Харкова, обіцяють бізнесмени Харківщини» від 23 січня — в ньому не зазначено, хто саме встановив винагороду і яким чином її можна отримати (наприклад, журналісти могли би з’ясувати, кому належить фонд, що має виплатити нагороду). Натомість використано синхрон голови облдержадміністрації Ігоря Балути.

Ознаки «паркетної» замовності також є в матеріалах про ухвалення рішень у міськраді (в них використано надмірну кількість синхронів мера Харкова Геннадія Кернеса) та про звернення до Антимонопольного комітету України. Щоправда, можна припустити, що в останньому випадку журналісти просто спокусилися на прес-конференцію керівника місцевого управління АМКУ, адже аналогічний матеріал із тими самими паркетними пустопорожніми синхронами вийшов і на каналі Simon.

Однозначно підвищеною є увага й пієтет обласного державного телебачення до центральної виконавчої влади та місцевого керівництва облдержадміністрації та обласної ради.

ХЕРСОН, «Скіфія», ТРК «ВТВ Плюс»

У моніторинговий період експертами проаналізовано 87 новини двох телекомпаній на предмет виявлення в них ознак політичного або комерційного замовлення, — 43 сюжети на «ВТВ плюс» та 44 — ТК «Скіфія». Загалом виявлено 7 джинсових сюжетів (8%), — один у «ВТВ плюс» — 2%, та 6 сюжетів, або 14 % — у «Скіфії».

Більшість сюжетів із ознаками замовності на «Скіфії» — це «протокольні» матеріали з заходів чиновників, у яких часто відсутня зрозуміла суспільно-важливої новина. Як правило, це звіти з селекторних нарад та інших робочих заходів. Три з чотирьох «протокольних» матеріалів стосуються заходів за участі голови Херсонської облдержадміністрації. Зокрема, «У Херсоні керівництво області почало обговорювати бюджет регіону, принципи його формування та джерела» (від 20 січня, автор — А. Усов), «В грудні минулого року в області стартував проект «Кадровий резерв губернатора» (від 21 січня, авторка — А. Добролевська) та «По всій країні подвоїти кількість патрулів, в кожній області створити мобільну групу реагування на техногенні аварії, постійно відстежувати наявність медичних препаратів, а особливо тих, що необхідні при опіках» (від 23 січня, авторка — А. Добролевська). Згадані сюжети  фактично є звітами із засідань, часто не мають однієї чітко визначеної новини. Наприклад, сюжет може починатися інформацією про обговорення місцевих бюджетів, а закінчуватися зверненням військового комісара щодо мобілізації, оскільки все це звучало на одній нараді.

Ще один «протокольний» сюжет («Чи не найважливішим питанням сьогодні є формування бюджетів усіх рівнів» за 22 січня, автор — А. Олефір) висвітлює незрозуміле робоче «засідання в міській раді». При цьому жодного зрозумілого глядачу меседжу сюжет не доносить.

Ще два сюжети ОДТРК з ознаками замовності явно й неприкрито просувають інтереси місцевих політичних діячів. Перший — «Педагогічний колектив та учні 39-ї школи відвідали Комишанський психоневрологічний диспансер» від 20 січня (автор — А. Мокляк) — розповідає про захід за ініціативи депутата міськради, що двічі підкреслюється в тексті сюжету.

«17. Педагогічний колектив та учні 39-ї школи відвідали Комишанський психоневрологічний диспансер» (ОДТРК “Скіфія”, 20.01.2015, сюжет №8, час ефіру 21:57:17—21:59:52, автор — А. Мокляк)

Ксенія Сіліна, ведуча: Педагогічний колектив та учні 39-ї школи відвідали Комишанський психоневрологічний диспансер. Туди вони привезли багато подарунків та яскравий самодіяльний концерт, яким порадували пацієнтам закладу у наступному сюжеті.

А. Мокляк, кореспондент: Багато років поспіль депутат Херсонської міської ради Ольга Миколаївна Маринчук разом із своїм колективом педагогів та учнів 39-ї школи опікується Комишанським психоневрологічним диспансером. Вже стало традицією відвідувати цей заклад, дарувати пацієнтам концерт та подарунки. Там добре знають і з нетерпінням чекають на цю подію, а теплі, щирі емоції від заходу надають віру знедоленим людям.

Людмила Бєлічкова, заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонської ЗОШ І–ІІІ ступенів №39: Більше 10 років з ініціативи депутата міської ради Маринчук Ольги Миколаївни діти і вся школа — родина №39 готується до відвідування психоневрологічного диспансеру у селі Комишани. Це дуже велика подія у житті дітей, тому що вони заздалегідь знають, що буде проводитися ця благодійна акція, тому вони з новорічних свят готують подарунки для пацієнтів цього неврологічного диспансеру(…)».

Другий — «З 1 лютого мають запрацювати громадські приймальні народного депутата України Андрія Гордєєва» (21 січня, автор — Н. Верлата) — інформує про майбутнє відкриття приймалень одного з народних депутатів, яке станеться лише через півтора тижня, паралельно підкреслюючи благодійну діяльність нардепа:

«Андрій Усов, ведучий: З 1 лютого мають запрацювати громадські приймальні народного депутата України Андрія Гордєєва. Основний буде у Херсоні на Карла Маркса, 88. Таке відтермінування сам нардеп поясним тим, що разом з помічниками свої перші зарплати витратили на благодійність — відправляли дітей в Карпати на відпочинок. Через певний вакуум, що утворився в спілкуванні між виборцями та обранцем жителі 183-го округу прийшли на заявлену прес-конференцію Андрія Гордєєва з вимогами та за консультаціям(…)».

Що ж стосується телеканалу «ВТВ плюс», то в моніторинговий період експерти зафіксували один сюжет із ознаками замовності, що становить 2% від загальної кількості проаналізованих матеріалів. Йдеться про матеріал «29 грудня парламентом підтримано ініціативу уряду Яценюка — проведення загального податку на нерухомість» від 19 січня, у якому відверто піарять екс-депутата Верховної Ради Володимира Сальдо, коментар якого складає більше половини часу сюжету:

«Кореспондент: 29 грудня парламентом підтримано ініціативу уряду Яценюка — проведення загального податку на нерухомість. Підписаний Президентом закон набув сили 1 січня 2015 року. Право на встановлення ставки цього податку віддано місцевим Радам і це обіцяє складності, з якими мають зіткнутися місцеві депутати у визначенні механізмів його створення. Дію податку на нерухомість варто призупинити на період врегулювання безлічі нюансів, які ускладнюють і процес його нарахування і можливість сплати податку, — вважає народний депутат України сьомого скликання Володимир Сальдо.

Володимир Сальдо, народний депутат України сьомого скликання: Я думаю, что ситуация будет развиваться следующим образом. Первое, во-первых, абсолютно отсутствует база для налогообложения. То есть, это нужен реестр практически всей недвижимости, которая есть в Украине. Его на сегодняшний день нет. Его нужно разрабатывать, а на это уйдут годы. Вот этим нужно сейчас заняться Кабмину. Второе, ставка налогообложения и этот налог должен начисляться автоматически, а не просто как решить кто-то из чиновников. Местных это или из киевской власти. Третье, я думаю, что в первую очередь нужно было позаботится о установление заработной платы и возможности заработка людям на уровне как раз тех стран, примером, из которых взяли этот законопроект. Потому что, не связывая с заработной платой дополнительное налогообложение это сразу же удар социальный по всем слоям населения. На сегодняшний день такой налог администрировать в Украине просто невозможно, и я просто больше, чем уверен, что весной будет принято решение об отсрочке. Я хочу успокоить просто херсонцев об обстрочке применения вообще этого налога минимум до следующего года. А по идеи для того, чтобы установить и оптимизировать всю систему налогообложения, параллельно нужно принимать все решения, которые позволят украинцам зарабатывать столько, что они могли бы действительно одновременно и обеспечивать свои семьи и естественно обеспечивать жизнедеятельность государства(…)».

Дотримання професійних стандартів

ОДЕСА, «Первый городской», ООДТРК

Показники дотримання одеськими телеканалами професійних стандартів інформаційної журналістики у січні  покращились у «Першого міського» — 3,77 проти 3,02 листопадових бала. Обласне державне телебачення із шести можливих балів у моніторинговий період «заслужило» оцінку 3,44 бала (3,57 — у листопаді).

Аналізуючи контент новин ООДТРК, експерти зауважили високі показники каналу за стандартами достовірності й точності інформації. У звітному місяці вони становлять відповідно 0,91 та 0,89 бала. Майже в кожному з сюжетів державного телебачення є або синхрон з місця подій або посилання на цитовані джерела. Відомості відзначаються підкресленою точністю, часто супроводжується довідковою інформацією. Наприклад, сюжет «Одеська міська рада затвердила бюджет на 2015 рік» від 21 січня, в якому згадується про 12 кількісних показників прийнятого бюджету, в той час як у паралельному сюжеті «Первого городского» — лише 5 цифр, та й ті не охоплюють важливих статей витрат (освіта, ЖКГ, охорона здоров’я тощо).

Водночас трапляються й відверто прикрі випадки низької достовірності та точності, як, зокрема, новина «21 листопада журналіст Мустафа Найєм написав у Фейсбук пост, з якого почалися протести на Майдані» від 20 січня.Цей матеріал, на думку експертів,  слугує ілюстрацією доволі вільного трактування журналістами стандартів.

«Василь Ревенко, ведучий: 21 листопада журналіст Мустафа Найєм написав у Фейсбук пост, з якого почалися протести на Майдані. З тих пір число підпищиків Найєма в соцмережі зросло з 23 до 160 тисяч користувачів. І це далеко не єдиний приклад. Із розважальних майданчиків соцмережі перетворилися на серйозний механізм, який створив в країні нові соціальні ліфти. Так, протягом останнього року Фейсбук і Твітер фактично не тільки координували протестні акції під час революції, а сприяли створенню громадської думки. Та і загалом, відзначають фахівці, українці стали більш активно використовувати акаунти для отримання інформації, щоправда, на відміну від більшості країн, український сегмент соціальних мереж значно більше політизований. Якщо в США в першій двадцятці найбільш популярних акаунтів у Фейсбуці всього один політик, президент Барак Обама, а безумовними лідери є зірки шоу-бізнесу, то в Україні, серед найбільш популярних блогерів, 11 політиків. Є своя сторінка у президента Петра Порошенка».

В цій «новині», поданій без прив’язки до значущих дат і логіки в контексті випуску новин, фактом є одне-єдине: Мустафа написав пост у соціальній мережі. Решта, за відсутності посилань на джерела, — домисли ведучого чи редакторів.

Іншим прикладом проблем із точністю й достовірністю «Фактів» є сюжет «В Одесі, як і раніше, нельотна погода: через туман затримується цілий ряд авіарейсів» від 20 січня:

«Василь Ревенко, ведучий: В Одесі, як і раніше, нельотна погода: через туман затримується цілий ряд авіарейсів. Зокрема тільки сьогодні вдень очікується прибуття лайнерів з Борисполя — Шереметьєво. Також спізнюються літаки зі Стамбула. Відповідно і складаються відправлення. За прогнозом гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, туман в регіоні місцями збережеться від 21-22 січня».

Складається враження, що диктор у студії щойно прибув із летовища, де випадково від невідомих почув, що з польотами не все гаразд.

Разом із тим варто зазначити збільшення показника оперативності (69%) новин ООДТРК, який є традиційно низьким для цього каналу (в середньому за 2014 рік 0,51 бала), оскільки новини каналу виходять у відносно ранній час — 16:00.

А ось небажання журналістів каналу докопуватися до інформації в її повноті й дотримуватися балансу думок є причиною низьких оцінок (0,4 та 0,22 бали відповідно).

Вбачається дві складових такого нехтування. Найголовніше, через що страждає баланс думок, а іноді й повнота — небажання хоч трохи критично подивитися на слова офіційного джерела або речника. «Прес-служба Президента відзначає…», «Представник прес-служби МВС зазначила…», «Міністр оборони вважає…», «Прем’єр-міністр провів селекторну нараду… зазначив… вважає…» — всі сюжети, що починаються такими реченнями, йдуть просто цитатою з повідомлення відповідних прес-служб, іноді супроводжуючись прямою мовою. З 55 взятих до розгляду сюжетів (без повторів і новин про погоду) лише три містять слова «водночас» або «втім».

Найбільше ж падіння порівняно з жовтнем-листопадом в ОДТРК спостерігається дотримання показника відокремлення фактів від коментарів. Йому в огляді відповідають лише 33% новин. Сюжети «Фактів» пересипані оціночними судженнями як ведучих, так і кореспондентів, які найчастіше намагаються таким чином розкрити можливо недовисловлену думку співрозмовника. Оскільки, як згадувалося вище, джерело інформації зазвичай одне (найчастіше — офіційна особа), а відтак новини набувають дуже емоційного забарвлення. Кілька цитат: «Валентин Блях, журналіст: Не дивлячись на суттєву вигоду від оформлення такого протоколу, його використання не набуло популярності серед громадян України…» (новина за 19 січня «З вересня 2011 року вступив у дію закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування»; «Василь Ревенко, ведучий: Із розважальних майданчиків соцмережі перетворилися на серйозний механізм, який створив в країні нові соціальні ліфти…» (новина «21 листопада журналіст Мустафа Найєм написав у Фейсбук пост, з якого почалися протести на Майдані»).

Що ж стосується дотримання фахових стандартів журналістами «Первого городского», то порівняно з попереднім моніторинговим періодом дещо погіршилися показники точності (79%) та оперативності (69%), які є традиційно високими для цього телеканалу.  Прикладом одночасного порушення цих стандартів є сюжет «Национальная валюта продолжает обесцениваться» від 19 січня, в якому кореспондент Ігор Філіпов каже: «Падение гривны в первую очередь отразится на валютных заемщиках. Они брали кредиты по курсу — 8; возвращать приходится, покупая доллар, не меньше чем за 16. Еще хуже обстоит ситуация у людей, потерявших вклады в частных банках», а потім додає, що «сейчас предпосылок для укрепления гривны нет: страна должна заниматься экспортом и получать за это валюту». Зрозуміти, чому вкладникам гірше, ніж позичальникам, а також на яких підставах кореспондент судить про відсутність експорту, неможливо.

Стандарт оперативності часто порушується в новинах «Первого городского» здебільшого через новини, розтягнуті в часі. Зокрема, в сюжеті «Гражданские активисты требуют закрыть въезд на "Лонжерон" для автомобилей, в том числе проезд под аркой» від 21 йдеться про те, що активісти не перший день (тиждень) ведуть боротьбу з забудовниками пляжу, але поки що безуспішно.

Практично незмінними залишилися показники каналу за стандартом повноти. Більшість новин, які не відповідають цьому стандарту — офіційні повідомлення щодо офіційних осіб держави, а також зведення з полів бойових дій. Зокрема, з повідомлення «Укрзалізниці», зацитованого мало не всіма ЗМІ, було зроблено сюжет «Отныне четыре поезда из Одессы будут ходить реже» від 19 січня. Суспільно значущу інформацію про те, що буде скасовано шість пар поїздів, але на їхніх маршрутах будуть забезпечуватися альтернативні перевезення іншими поїздами далекого прямування, а також регіональними та приміськими потягами, не вказано.

Слід відзначити покращення показників балансу думок до 0,46 бала та і відокремлення фактів від коментарів — до 0,44 бала. Втім, журналісти «Первого городского» все ще грішать засиллям особистих безапеляційних оцінок. Скажімо, як в сюжеті «Тройное убивство на Фонтанке»: «Олег Соловкин, ведущий: Тройное убийство в Фонтанке, из-за денег. В ночь на вторник в частном доме застрелили двух криминальных авторитетов и девушку-волонтера», —  при тому що подія відбулася цього ж дня і слідчі дії лише розпочато.

ДОНЕЦЬК, «Донбасс»

Ахметовський «Донбасс» кілька місяців поспіль демонструє стійке зниження показників дотримання фахових стандартів в новинах, — 3,93 бала у вересні, 3,4 — в листопаді, а в січні — всього 2,65 бала із 6 можливих, зауважують експерти.

Не врятувало ситуацію навіть зростання показника оперативності до 0,67 проти 0,55 у листопаді. Різко зменшився показник повноти представлених фактів — 0,20 проти 0,33 у листопаді та проти 0,45 у вересні, відокремлення фактів від коментарів склало 0,43 проти 0,69 в листопаді та проти 0,72 у вересні, показник точності — 0,42 проти 0,52 в листопаді та проти 0,66 у вересні, показник балансу думок — 0,18 проти 0,45 у листопаді та 0,5 у вересні, та показник достовірності — 0,75 проти 0,86 в листопаді та  проти 0,9 у вересні.

Фактично каналом послуговуються для формування інформаційного середовища, потрібного його власнику, бізнесові й політичні інтереси якого зосереджені саме в буремному регіоні.

Тож журналісти каналу в сюжетах вдаються до знеособлення, описуючи бойові дії, обстріли та завдані ними збитки: є якась війна, хтось гатить із «Градів», люди гинуть. Чиї ж снаряди полетіли, якої країни військові роз’їжджають на танках підконтрольною терористам частиною Донбасу — цього в новинах немає.

Тож за рахунок нехтування стандартами точності й повноти глядачеві пропонується інформація неповна або й відверто викривлена.

Прикладом маніпулювання інформацією може слугувати сюжет «Временным переселенцам будут вручать повестки в армию для усиления состава украинских военнослужащих в Донбассе» у випуску від 21 січня:

«Сергей Грунов, ведущий: Временным переселенцам будут вручать повестки в армию для усиления состава украинских военнослужащих в Донбассе. (Джерело новини? — Авт.) О неэффективности такого решения правительства уже заговорили юристы (Де «заговорили»? Які юристи? У синхроні присутня думка одного адвоката. — Авт). Адвокат Иван Боднарук считает: мобилизация выехавших из зоны боевых действий только обострит конфликт на востоке страны и может быть даже опасной. Поскольку закон (Який закон, адже у попередньому реченні йдеться про рішення уряду, який не приймає законів? — Авт.)не учитывает морально-этические и психологические стороны. (Де про це в синхроні? При чому тут думка «юриста», а не, наприклад психолога, коли не йдеться про юридичну оцінку того, що відбувається? — авт.)(…)».

Глядачеві нав’язують думку про незаконність мобілізації переселенців у зоні АТО, яка подається як доконаний факт. Причому не з юридичною аргументацією цього недоконаного факту, а з «морально-етичною».

Ще один приклад маніпуляції громадською думкою — сюжет «День Соборности сегодня празднуют в Украине»  від 22 січня.

«Сергей Грунов, ведущий: День соборности сегодня празднуют в Украине. Во многих городах Донбасса также прошли митинги. В центр Краматорска вышли несколько сотен людей с национальной символикой. Местные жители исполнили государственный гимн. Губернатор Донецкой области Александр Кихтенко призвал стороны военного конфликта на востоке страны остановить войну.

Александр Кихтенко, председатель Донецкой облгосадминистрации: Сьогодні це свято із сльозами на очах. Гинуть мирні люди, гинуть військові, порушується мирне життя донецького краю. Це потрібно зупиняти. Ми повинні бути разом. Це повинні зрозуміти всі. (Де автори побачили зверення до сторін конфлікту? Чому немає синхрону інших учасників? — Авт.)».

Створюється враження, що акція в Донецькій області пройшла майже непомітно, якщо нема репортажів з інших міст, купку людей обласна влада зігнала на мітинг

ХАРКІВ, ТРК Simon, ХОДТРК

Інтегральний показник дотримання стандартів на харківських каналах у січні в порівнянні з листопадовим дещо знизився і становив 4,38 бала з можливих шести (в листопаді — 4,66). При цьому показник телеканалу Simon становить 4,44, а телеканалу ОТБ — 4,32.

Найнижчими в обох каналів є показники дотримання стандартів повноти (ОТБ — 0,50, Simon — 0,55 бала) і точності (0,60 і 0,67 відповідно). Також невисокими є показники балансу думок у матеріалах (0,65 і 0,76). На досить високому рівні оперативність (0,83 і 0,77 — каналу Simon дався взнаки піар Давтяна), відокремлення фактів від коментарів (0,80 і 0,89) і достовірність (0,93 і 0,80).

Втім, посилання на джерела (дотримання стандарту достовірності) далеко не завжди є гарантією якості новин. До прикладу, матеріал від 21 січня в новинах ОТБ: «Ірина Гнатюк, ведуча: Близько 2 тисяч людей прийшло до райвійськкоматів Харківщини у перший день проведення четвертої хвилі мобілізації. Така кількість стала рекордною, з посиланням на заступника обласного військового комісара Юрія Калгушкіна, повідомляє сайт обладміністрації. До військкоматів прийшли і жінки. Загалом під час четвертої хвилі на Харківщині відберуть понад 3,5 тисяч громадян України. Спочатку їх направлять до навчальних центрів різних силових відомств. Бажання служити у конкретному роді військ обов’язково враховуватимуться у ході комплектування команд призовників, — зауважив Юрій Калгушкін. За словами командування військової установи, у січні цього року до них з проханням призвати їх до лав Збройних сил України звернулися і понад 100 мешканців Донбасу, третина з яких є жінками». Як бачимо, обласне телебачення не обтяжує себе пошуком ексклюзивів, а без перевірки озвучує цифри, опубліковані на сайті облдержадміністрації. Та й посилання не є конкретним — поняття «командування військової установи» не є зрозумілим і нічого не говорить глядачам.

Доволі часто порушується в новинах ОТБ й стандарт повноти. До прикладу, офіційне коротке повідомлення про гуманітарну допомогу для Донбасу:

«Ірина Гнатюк, ведуча: З Харкова на Донбас виїхала чергова гуманітарна допомога — 17 вантажівок відправили до Краматорська Донецької області та Сєвєродонецька Луганської області. Ще 7 машин виїхали з Правлограду, що на Дніпропетровщині, у сторону Маріуполя. Усього зібрано близько 330 тонн гуманітарного вантажу для мирних жителів. Це засоби особистої гігієни, борошно, макаронні вироби, крупи, цукор, консерви, вершкове масло, солодощі, овочі та фрукти. Гуманітарна допомога з усієї України.

Сергій Бочковський, голова ДСНС України: Додатково буде потрібно щось, якісь окремі для дитячих садочків, все ми можемо спакувати, розпакувати. Робиться це все виключно прозоро, під наглядом громадськості. Я сказав, самостійних ніяких дій. В обов’язковому порядку ми запрошуємо громадськість, щоб вони бачили, що для чого робиться». Із цього повідомлення неможливо зрозуміти, кому саме адресована гуманітарна допомога — мешканцям звільнених чи окупованих територій, і якщо окупованих, то як вона буде до них доставлена. Іще одна важлива інформація, якої тут бракує — хто саме зібрав таку кількість гуманітарної допомоги і якою є компетенція Державної служби з питань ліквідації надзвичайних ситуацій щодо її доставки.

Слід зауважити, що як Simon, так і ОТБ звертають досить багато уваги на висвітлення актуальних для Харкова тем безпеки, підготовки до оборони та переселенців. Але ексклюзивної інформації, не заснованої на офіційних заявах органів влади та посадовців, у новинах цих каналів майже немає, хоча територіальна близькість до зони бойових дій полегшує відрядження кореспондентів на фронт.

Стандарт балансу думок є одним із двох найпроблемніших для всіх телеканалів, однак обласне телебачення Харківщини демонструє відверто низький рівень його дотримання. Це пов’язано не лише з прагненням догодити місцевій владі, але, вочевидь, із недостатнім розумінням вимог та значущості балансу. До прикладу, матеріал 19 січня, з якого починається випуск новин ОТБ:

«Ірина Гнатюк, ведуча: Сьогодні до Харкова приїхали активісти київського "Люстраційного комітету" та представники батальйону "Донбас" на чолі із Семеном Семенченком. Вимагали люстрації судді Самойлової і прокурора Суходубова. Спочатку активісти пікетували будівлю прокуратури, а потім завітали до Харківського апеляційного адміністративного суду, де розглядали справу Володимира Суходубова. Прокуратура оскаржувала рішення про відновлення прокурора на посаді.

Ірина Клименко, кореспондент: У Харкові вимагають повторної люстрації. У Харківському апеляційному суді розглядали справу щодо поновлення на посаді люстрованого прокурора Володимира Суходубова. Це вже третє засідання, яке відбулось без участі самого прокурора та його представників. Засідання знову перенесли через неявку відповідача, який перебуває у відпустці. До того ж, у зв’язку з тим, що прокурор Харківської області Юрій Данильченко ставив свій підпис на рішенні про звільнення Суходубова з посади, суд вирішив залучити прокурора області третьою особою до розгляду виробництва.

Наталія Шевцова, суддя: Запропонувати прокурору Харківської області подати до канцелярії суду пояснення письмові пояснення, в яких зазначити своє ставлення до позовної заяви, рішення суду першої інстанції, доводів та вимог апеляційних скарг. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Ірина Клименко, кореспондент: У прокуратурі таке рішення суду не розуміють.

Віта Дубовик, прес-секретар прокуратури Харківської області: Прокурор області, Данильченко Юрій Броніславович, він підписував наказ про звільнення, яким чином те, що він підписував цей наказ, може вплинути на розгляд справи ми не зовсім розуміємо. Апеляцію подавав заступник прокурора області, Кващук, є уповноважений представник прокуратури, який може представляти її як організацію.

Ірина Клименко, кореспондент: Наступне засідання призначено на друге лютого. Таке рішення суду задовольнило не всіх. На суді були присутні і представники київського "Люстраційний комітету" та представники батальйону "Донбас" . Вони вимагають звільнення Суходубова з посади прокурора.

Єгор Соболєв, народний депутат України: Те, що суд не прийняв жодного рішення сьогодні — це на совісті суддів. Якщо вони думають, що ми поїдемо і забудемо, такого не буде, треба буде зустрітися з нами 2 лютого — приїдемо 2 лютого, треба буде виграти цю справу у Вищому суді — виграємо у Вищому суді. Неможливо буде цю справу через судову систему вирішити — судді будуть вилітати з вікон.

Семен Семенченко, народний депутат України: Мы обязательно приедем, это дело чести, и если у нас нет возможности как в Грузии посадить сейчас достаточное количество прокуроров, чтобы они боялись нарушать закон, это сделает общественность.

Ірина Клименко, кореспондент: Нагадаємо, 24 листопада в Харкові було прийнято перше судове рішення про поновлення на посаді працівника прокуратури, звільненого на підставі Закону України "Про очищення влади". Рішенням суду на роботі був поновлений Володимир Суходубов, який до звільнення обіймав посаду начальника відділу по роботі з кадрами прокуратури Харківської області. Пізніше прокуратура Харківської області подала апеляцію на рішення окружного адміністративного суду про поновлення Суходубова на посаді».

Перш за все впадає в око, що в матеріалі не представлено позицію людей, які є першоджерелом конфлікту — судді Самойлової та прокурора Суходубова. В бекґраунді не розтлумачено ані причин їхнього звільнення («на підставі закону» — досить абстрактне формулювання), ані підстав для оскарження цього рішення. Натомість використано синхрони двох народних депутатів від «Самопомочі», які з власної ініціативи займаються мітинговою люстрацією — Семена Семенченка та Єгора Соболєва.

Баланс у цьому матеріалі зімітований використанням прес-секретаря харківської прокуратури, однак насправді він не є стороною конфлікту.

ХЕРСОН, «Скіфія», ТРК «ВТВ Плюс»

Дотримання професійних стандартів журналістами херсонських каналів «ВТВ плюс» та ТРК «Скіфія» в січні експертами оцінено відповідно на 2,28 та 4,84 бали із шести можливих. Причому «Скіфія» фактично повторила свої листопадові показники, а канал «ВТВ плюс» на 0,7 бали їх погіршив.

Як бачимо, показники дотримання журналістських стандартів у новинах ТРК «ВТВ» є вкрай низькими, особливо, балансу думок — 0,21 бала. Сюжети, де було би представлено більше ніж один погляд на подію чи ситуацію, є для цієї ТРК радше винятком. В основному новини представлені у вигляді викладення позиції однієї сторони. У кращому випадку — це синхрон, або ж взагалі її переказано ведучим у студії. Яскравий приклад — сюжет «Україну наздогнало реформування ДАІ» від 21 січня.

Оперативність також не є чеснотою телеканалу. Результат ТРК в січні — 0,40 бала. Часто сюжети ТРК жодним чином не прив’язані до дати чи навіть хоча б тижня, і цілком можуть бути випущені в ефір у будь-який інший день. Скажімо, як сюжет «Браконьєрство не вщухає» від 20 січня.

Також у ТРК є практика ставити у випуск новин старі сюжети, які вже демонструвалися минулої доби. Так, сюжет «10 мільйонів гривень на театр» був в ефірі й у випуску новин 19 й 20 січня, а сюжет «Зима відступає, а сезонні захворювання тільки набирають обертів» представлено у випусках від 20 і 21 січня тощо.

Оцінка дотримання стандарту достовірності у ТРК «ВТВ» є найвищою серед інших стандартів, проте рівень цієї оцінки усе одно є не надто високим — 0,67 бала. Канал грішить посиланням на неконкретні структури та невідомих експертів та фахівців.

«10 мільйонів гривень на театр — кошторис саме на таку суму з обласного бюджету на 2015 рік затвердили в Херсонському обласному муздрамтеатр»: «За словами фахівців заклад потребує якнайшвидшої реставрації паркету, а це 3,5 тисячі квадратних метрів. Якщо цього не зробити своєчасно, то його заміна обійдеться в 10 разів дорожче».

Відокремлення фактів від коментарів оцінено експертами в 0,42 бала. Іноді кореспонденти озвучують певні оцінки, які потребують підтвердження.

Схожу картину можна спостерігати й у дотриманні каналом «ВТВ плюс» стандарту точності. Результат ТРК — 0,44. Наприклад, із наведеного нижче сюжету не зрозумілий ані новий графік потягів, ані причини скорочення рейсів, до того ж присутні посилання на невідомі заяви неназваних чиновників.

«І знову скорочення, і знову в «Укрзалізниці»(22 січня):

«Кореспондент: І знову скорочення, і знову в “Укрзалізниці”. Цього разу зміни торкнуться 4 пар потягів, у тому числі, що прибувають на станцію Херсон. Зокрема, поїздом Одеса — Херсон відтепер можна скористатися один раз на 4 дні, а не як раніше щодня. За таким же графіком з лютого рухатиметься потяг Хмельницький-Херсон. Незважаючи на багаторазові заяви чиновників про необхідність збільшення рентабельності пасажирських перевозок, “Укрзалізниця” продовжує скорочувати кількість потягів, а деякі просто відміняє (…)».

Стандарт повноти представлення фактів та інформації у ТРК«ВТВ плюс» є рекордно низьким — 0,14 бала. Причина такого низького результату — наявність у «ВТВ плюс» великої кількості коротких сюжетів (30–40 секунд), у яких подається лише загальна суть новини, без представлення позицій сторін, коментарів експертів, бекґраунду тощо.

Що ж стосується дотримання журналістських  стандартів журналістами ОДТРК «Скіфія», то в січні вони серед каналів, включених до моніторингу, були найкращими — 4,84 бали. Стандарт дотримання телеканалом балансу думок експертами оцінено в 0,77 бала. Як правило, «Скіфія» наводить у сюжеті позицію мінімум двох сторін, дає оцінки експертів тощо. Подаючи новини із заходів за участі офіційних осіб, телеканал часто «розбавляє» їхні коментарі висловлюваннями звичайних учасників заходів, жителів міста, що покращує сприйняття і прибирає зайвий офіціоз. У той же час трапляються й сюжети, в яких балансу думок не дотримано. Наприклад, інформаційним приводом для сюжету «Вихідними інформація про сепаратистські настрої вчителів 51-ї школи міста Херсона практично зірвала Інтернет» за 21 січня (авторка — Олена Проценко) стало спростування інформації щодо однієї з міських шкіл, розповсюдженої «Правим сектором». При цьому жодного коментаря представників цієї політсили (чи хоча б інформації про спробу його взяти) у сюжеті не надається:

«Андрій Усов, ведучий: Вихідними інформація про сепаратистські настрої вчителів 51-ї школи міста Херсона практично зірвала інтернет. Начебто у навчальному закладі учням 2-го класу роздавали підручники “Я живу в России”. В школі відсутня державна символіка і фінансується установа за рахунок терористичної організації “Русский мир”. Вкрай обурений директор школи зібрав прес-конференцію, аби пояснити ситуацію. На захист навчального закладу стали також вчителі та батьки. Чи є підстави для подібних обвинувачень на адресу педагогічного колективу, розбиралася Олена Проценко.(…)

Олена Проценко, кореспондент: Директор Павло Осьмінін як керівник прийняв рішення зібрати прес-конференцію, аби спростувати інформацію, що поширив «Правий сектор. (…)

Олена Проценко, кореспондент: Кому і навіщо був потрібен такий піар, поки ніхто не може відповісти (…)».

Дотримання телеканалом «Скіфія» стандарту оперативності є найнижчим серед інших стандартів — 0,70 бала. Причиною цього здебільшого є сюжети, жодним чином не прив’язані до дати чи події. Наприклад, сюжет «У вересні 2011-го в Україні був запроваджений так званий європротокол — процедура, яка дає можливість оформляти ДТП без участі Державтоінспекції» від 19 січня спокійно міг вийти на пару тижнів раніше чи пізніше. Окрім того, зафіксовано і факт, коли «Скіфія» не встигала за своїми конкурентами. Так, сюжет «В літературному музеї рідні та друзі зібралися на вечір пам’яті Миколи Івановича Братана» за 23 січня вийшов в ефір на день пізніше, ніж відповідний сюжет на «ВТВ плюс», — «Вже 5 років як Херсонщина втратила свого видатного сина, прославленого поета та прозаїка».

Оцінка дотримання стандарту достовірності (посилання на джерела) є максимальною для ТРК «Скіфія» — 1 бал. Натомість, порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів неодноразово фіксувалися. У сюжетах часто присутні оціночні судження кореспондентів, їхні власні висновки, — «В грудні минулого року в області стартував проект “Кадровий резерв губернатора”»: «А. Добролевська, кореспондент: Система державного управління влаштована таким чином, що при призначенні на посади перевага надається людям, які вже працюють в системі. Це призводить до того, що оновлення відбувається вкрай рідко, а ефективність існуючої системи не відповідає вимогам часу».

Рівень дотримання телеканалом стандарту точності є достатньо високим — 0,84 бала, удвічі більше, ніж у ТРК «ВТВ». Хоча іноді кореспонденти грішать переповіданням інформації «від себе» замість наведення відповідних синхронів.

Показник ОДТРК «Скіфія» за стандартом повноти представлених фактів — 0,73 — знижують сюжети, де наведено лише інформацію з одного джерела, без коментарів експертів чи інших учасників.

ЛУГАНСЬК, «Луганськ 24» : потойбічне телебачення

Контент новин підконтрольного терористам «Луганська 24» в моніторинговий період формувався на тлі загострення протистояння на всій лінії розмежування. Тож цілком очікувано переважна більшість новин стосувалася боїв та їхніх наслідків. А військові дії як такі, за версією каналу, виглядають героїчною боротьбою «народу ЛНР» з українською «хунтою» й «фашистами».

Якщо ще в листопаді, згідно з методологією оцінювання дотримання професійних стандартів інформаційної журналістики, до політично замовного контенту експертами було віднесено 57% проаналізованих сюжетів каналу, то в січні цей показник зріс до 73%. Зауважимо, у 28 із 40 новин, оцінених як антиукраїнська джинса, зафіксовано відверте просування інтересів терористичної верхівки «ЛНР», у 31 — акцентовано, підкреслено формується образ України — ворога, військо якої прийшло на землі Донбасу (!), щоб відібрати незалежність у місцевих жителів.

Дуже промовистим у цьому сенсі є сюжет за 19 січня «Глава Луганской народной республики прокомментировал последнее заявление президента Украины о том, что Донбасс вернется в состав Украины»:

«Своей земли мы не отдадим никому и никогда. Глава Луганской народной республики прокомментировал последнее заявление президента Украины о том, что Донбасс вернется в состав Украины. Как заявил Игорь Плотницкий, Украина уже неоднократно предпринимала попытки вернуть юго-восток, однако ни одна из них не увенчалась успехом. Кроме того, как подчеркнул глава, украинские правители уже знают цену, которую придется заплатить, и тех площадей, которые они приготовили под могилы, явно будет недостаточно. “Знамя победы у нас есть, Рейхстаг определен. Пусть ждут”, — добавил глава».

Щоденно в новинах повідомляється про обстріли населених пунктів, котрі ведуться українськими Збройними силами. І в жодному — що й протилежна сторона веде активні військові дії, причому за участі та підтримки російських військових. Відтак, українці-губителі убивають дітей і мирне населення, а «ЛНР» —  «лицарі світла». А хто цього не розуміє, — тим розтлумачать.

«Украинские каратели предприняли безуспешную попытку устроить теракт на автомобильном мосту в Станице Луганской», 21 січня:

«Екатерина Романюк, ведущая: Украинские каратели предприняли безуспешную попытку устроить теракт на автомобильном мосту в Станице Луганской. Об этом сообщил глава ЛНР Игорь Плотницкий на встрече с представителями профсоюзов республики. По словам главы, для совершения террористического акта карателииспользовали автомобиль “Москвич”, набитый взрывчаткой. К счастью, автомобиль не доехал до моста, и взрыв произошел раньше. Напомним, ряд СМИ сообщили о подрыве станичного автомобильного моста. Также в связи с активизацией киевских силовиков глава ЛНР Игорь Плотницкий обязал народную милицию ежедневно информировать население о ситуации в республике. Глава объяснил свое решение тем, что люди, одурманенные украинской пропагандой, могут путаться и не всегда понимать, что происходит в действительности. Поэтому представители МВД отныне будут давать ежедневную общую сводку населению республики».

Власне, канал «Луганськ 24» став повноправним учасником гібридної війни, розв’язаної північно-східним сусідом на сході України, справно відпрацьовуючи технологічну карту з руйнування цілісності нашої держави. Навіть за умови мирного врегулювання конфлікту закладається підґрунтя для ворожнечі й ненависті з боку місцевого населення до України, українців на роки і покоління.

Маніпуляція фактами, неповна інформація, заміна фактів коментарями або й відверта брехня — такі «стандарти» простежуються в новинах сепаратистського «Луганська 24». Начебто невинна неточність в сюжеті «Приднепровская тепловая электростанция может прекратить свою работу 22 января из-за нехватки угля» за 21 січня: «Напомню, Украина испытывает дефицит электроэнергии из-за неполадок на АЭС, нехватки угля на ТЭС и ремонта на ряде энергообъектов. С конца ноября в стране проходят аварийные отключения электричества». Хоча віялові вимкнення припинилися напередодні Нового року. Але ж — Україна недолуга, а в «ЛНР» — процвітання. Ось навіть горілчаний заводик відкрився, — «Луганский ликероводочный завод “Луга-Нова” — предприятие с многолетней историей — вновь приступил к работе» за 20 січня: «Екатерина Романюк, ведущая: Луганский ликероводочный завод “Луга-Нова” — предприятие с многолетней историей — вновь приступил к работе. Из-за августовских артобстрелов завод приостанавливал свою работу, но сегодня сотрудники предприятия вновь стали на свои рабочие места. При запуске линии присутствовали и первые лица республики и столицы — Игорь Плотницкий и Манолис Пилавов. Право запустить линию разлива удостоили главу республики. Первую сошедшую с конвейера единицу продукции тут же открыли для гостей. Как заявил глава республики, возобновление работы завода — это новые рабочие места для граждан, это поступления в госбюджет республики и это показатель того, что республика состоялась и республика живет».Словом, все в традиціях «русского мира»).

Або ж візьмімо сюжет «Киевское правительство объявило войну льготникам» за 23 січня. Складна тема скасування пільг обіграна кількома фразами з убивчими висновками:

«Екатерина Романюк, ведущая: Киевское правительство объявило войну льготникам. Министр социальной политики Украины Павел Розенко считает, что в стране слишком много льгот, поэтому часть таких выплат и преференций для украинских граждан будет отменена. По его словам, сейчас существует более 700 видов льгот и преференций. Очевидно, что дальше двигаться в этом направлении Украина не может, — сказал Розенко. По его словам, неэффективные льготы будут отменены в рамках реформирования социальной сферы. Он отметил, что пилотным регионом по монетизации льгот станет Львовщина. Напомним, именно столица Галичины является духовным центром украинского агрессивного национализма. Что же, сеяли ветер — теперь жнут бурю».

Окремим рефреном проходить тема дотримання Мінських домовленостей сторонами конфлікту. Власне, якось за кадром залишається першопричини війни як така, не згадується в новинах каналу позиція української сторони. Якщо ж така інформація в сюжетах присутня, то лише для того, аби підкреслити що вона «неправильна», або ж стверджується, що саме українська влада порушує умови перемир’я. 

«Украинская армия начала массированную атаку городов ЛНР»:

«Евгения Любенко, корреспондент: Регулярные нарушения минских договоренностей украинской стороной ставят их под угрозу срыва. Шансов урегулировать конфликт мирным путем с каждым новым обстрелом городов ЛНР становится все меньше, — отметил Игорь Плотницкий. Да и в решении проблем мирным путем Украина не заинтересована. Минские соглашения — это всего лишь ширма, за которой прячется Киев, и которую очень умело используют в случае невыгодной для них ситуации, — подчеркнул глава ЛНР».

Загалом, оцінювати новини мовника, котрий став інструментом інформаційної війни, на відповідність фаховим стандартам, справа невдячна. Це означає вишукувати в повідомленнях, покликаних виправдовувати існування самопроголошеного квазірежиму, прояви об’єктивності та відповідності нинішнім реаліям по обидва боки лінії фронту. Утім, навіть за найлояльніших і дещо формальних підрахунків, більш ніж на 2,89 із 6 можливих балів оцінити відповідність новин «Луганська 24» стандартам інформаційної журналістики експерти не змогли. Насамперед, через згадану вже відверто сепаратистську редакційну політику каналу та майже цілковиту відсутність балансу думок у трансльованих сюжетах (0,23 бала).

Заледве третина новин каналу відповідає стандарту точності й лише кожна п’ята — повноти інформації.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й погляди, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з позицією USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.