Моніторинг здійснювався в період із 20 по 26 жовтня.

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Ось начебто й сталося: в Україні заклали правову базу під створення суспільного мовлення. Нагадаємо, нинішні національні телекомпанія та радіокомпанія, УТР, ТРК «Культура» та регіональні державні мовники мають об’єднатися в публічне акціонерне товариство, в якому повноваження з управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Державний комітет телебачення і радіомовлення. І, власне, поки що й усе.

Що ж маємо на виході? Колективи обласних ТРК перебувають у підвішеному стані. ОДТРК ліквідовуються, а що буде далі, окрім зміни організаційної форми підприємств, ніхто їм не пояснив. Дожити до нового року — така в більшості обласних державних телевізій програма-мінімум. А потім треба буде робити суспільне телебачення. Але кому і в який спосіб?

Непевність і невизначеність навряд чи стануть добрими стимулами для якісно нової роботи журналістів обласних держтелерадіокомпаній. Бо досі, попри скромні зарплати, працівники ОДТРК мали досить комфортні умови для існування. Відповідність редакційної політики каналу лінії чинної на даний момент влади гарантувала їм сяке-таке бюджетне фінансування і певну стабільність. А тривалий тиск на державні медіа з боку посадовців усіх рівнів майже вихолостив із їхніх новин критичне ставлення до дій влади, бажання аналізувати й шукати альтернативний погляд. Нехай не ображаються колеги, але наразі функцію й роль цих медій, по суті, зведено до інформаційної обслуги влади.

Дуже показовими в цьому сенсі є результати моніторингу новин останнього тижня парламентської кампанії п’яти обласних державних телерадіокомпаній, — Дніпропетровської, Львівської, Сумської, Запорізької та Вінницької. Попри регіональні особливості, маємо загальні тенденції, притаманні всім зазначеним каналам.

Насамперед — це жорстка самоцензура в усьому, що стосується висвітлення діяльності влади. Аби не заробити на горіхи, журналісти ОДТРК найчастіше практикують «паркетний» формат подачі матеріалів про діяльність посадовців усіх рівнів. Причому, така інформація зводиться до рангу офіційних повідомлень органів влади або до репортажів із численних засідань і нарад. Зазвичай у них фігурує один спікер, який і є головним носієм істини. Це мер, губернатор, прем’єр-міністр чи Президент, — виберіть потрібне.

Скажімо, в жовтні експерти оцінювали наявність у новинах ОДТРК, включених до моніторингу, ознак замовності. Як виявилося, сумчани не джинсували взагалі, а в решти кількість замовних новин коливалась від 19 до 25%. Державні регіональні телеканали практично не припускались у новинах відвертого просування інтересів політичних партій чи кандидатів-мажоритаників. Натомість левову частку їхньої джинси становили паркетні новини.

Зауважимо, що повідомленнями про діяльність органів центральної влади здебільшого починають новини всі ОДТРК. І досить часто транслюється інформація, не релевантна для їхньої глядацької аудиторії. Ці сюжети виглядають централізовано «спущеними» згори. Скажімо, три з п’яти ОДТРК з 20 по 25 жовтня показали сюжет про презентацію віце-прем’єром Володимиром Гройсманом у Вінниці «децентралізаційного» блоку президентської стратегії-2020. Якщо його демонстрація в ефірі «Вінтери» (Вінницька ОДТРК) до певної міри виправдана, то до чого він у львівських та запорізьких новинах? Це вже окрім того, що захід відбувся у розпал парламентської кампанії, а в відеоряді раз по раз фігурує банер з елементами виборчої символіки президентського блоку. Власне, закамуфльованою передвиборчою джинсою виглядала більшість сюжетів, у яких фігурували перші особи держави, котрі балотувалися до парламенту за партійними списками.

Редактори новин ОДТРК зазвичай пояснюють, що мусять включати такі сюжети у випуски новин, бо за статутом повинні висвітлювати діяльність влади. Але ж чому настільки безальтернативно? Якщо в лайфовій соціалці баланс думок і точок зору журналісти ще якось забезпечують, то в новинах, де фігурує влада, він відсутній узагалі, або ж це псевдобаланс. Тобто, добираються синхрони експертів і пересічних українців, суголосні висловлюванням чиновників. Або ж інша думка відсутня взагалі. В кращому разі новини обласних ДТРК відповідають критерію балансу думок і поглядів відсотків на 70, утім, у жовтні зафіксовано й «досягнення» на рівні 34%.

Загалом, за оцінками експертів, відповідність новин обласних державних телеканалів стандартам інформаційної журналістики коливалась від 3,81 до 5,15 бала із шести можливих.

 Огляд матеріалів із ознаками політичного чи комерційного замовлення (джинси) у випусках новин

 ДНІПРОПЕТРОВСЬК

 У моніторинговий період експерти зафіксували у випусках новин Дніпропетровської ОДТРК 8 сюжетів, які мають ознаки замовності, що склали показник джинси на рівні 25% (проти 15% у серпні).

Варто зауважити, що на каналі винесли сюжети, в яких відстоюються інтереси кандидатів до Верховної Ради, за межі основного випуску новин і показували їх в окремих блоках до або після випуску. Втім, на екрані побільшало сюжетів із ознаками політичної замовності «паркетного» типу.

В новинах Дніпропетровської ОДТРКексперти помітили однаки замовності у 8 сюжетах. Причому це і притаманний державним телеканалам паркет, і джинса, яка просуває інтереси кандидатів у народні депутати.

Скажімо, в сюжеті за 20 жовтня «Вуличні художники невибагливі» автор Олена Мандилюк оприлюднила тільки позицію мерії, а коментаря рекламної фірми, яку звинувачують у незаконному встановленні рекламних щитів, у сюжеті немає. Натомість є два синхрони чиновника з мерії. Оскільки йдеться про передвиборчу рекламу, в сюжеті проглядаються ознаки політичної замовності.

У «паркетному» форматі висвітлено й візит Президента України Петра Порошенка в сюжеті за 21 жовтня «Головна тема дня — візит гаранта» (автор Руслана Козиряцька). Загалом новина ґрунтується тільки на факті візиту та висловлюваннях гаранта.

До «паркету» також можна віднести ще три новини. Так, у сюжеті за 23 жовтня «Як забезпечити ветеранам ВВВ гідну старість?» ведучий у вигідному світлі показує діяльність облдержадміністрації: «Робота в цьому напрямку ведеться цілодобово, адже наймолодшому учаснику бойових дій 87 років».

А новина за 21 жовтня «Навчання у теплі» (автор Авлевтина Варава) розповідає про проект-конкурс з утеплення шкіл, який проводиться коштом обласного бюджету та батьків. Експерти вважають, що утепленням шкіл чиновники мають опікуватися «за змовчуванням», а цей проект виглядає як легалізація збирання грошей із батьків, яку організували чиновники.

«Це дає можливість дітям отримати більш комфортне навчання. А по-друге — завлікати у процес батьків. Школа — це ідеальний комунікаційний майданчик для працювання таких програм та проектів. Тому думаю, що у наступному році кількість збільшиться, буде не 5 шкіл, а більше», — синхрон голови облради Євгена Удода.

Дві джинсових новини каналу присвячені голові Дніпропетровської ОДА Ігорю Коломойському. В сюжеті за 22 жовтня «Без тривалих розмов» автор Олена Маделюк побудувала матеріал на факті приїзду губернатора до Новомосковська та на промо програми Президента. Ось цитати закадрового тексту: «Коломойський у Новомосковську зустрівся із місцевими лікарями, фермерами та представниками бізнесу. Спілкувався довго та змістовно»; «Усі з нетерпінням чекають на очільника області. Дехто сумнівається»; «Вступне слово стисле. Лише повідомив, що програма-2020, розроблена Порошенком, може стати реальним шансом у покращенні життя. Одна з головних змін — децентралізація влади».

Наступного дня Коломойського пропіарили в сюжеті «Пріоритети майбутнього» (автор Руслана Козиряцька). «З візитом до столиці західного Донбасу Ігор Коломойський вперше. Однак у залі міськради зустрічі з ним чекають як очільники великих підприємств, так і бійці добровольчих батальйонів», — вже на початку сюжету автор робить акцент на приїзді губернатора. «Свою зустріч павлоградці починають із подяки», — автор сюжету намагається показувати Коломойського з найкращого боку. Сюжет цілком побудований на спілкуванні Коломойського з павлоградцями й на обіцянках губернатора.

А кандидата в народні депутати по ОВО №27 Бориса Філатова пропіарили в сюжеті за 23 жовтня «Погода гіршає». Автор Ігор Скоріна показує, як він допомагає селянам у боротьбі з підтопленнями й наводить безінформативний синхрон: «Депутат ВР — это человек, который занимается законотворчеством и меняет страну к лучшему. То есть в первую очередь мы обращаем внимание на инфраструктурные проекты типа этого».

 ВІННИЦЯ

 З проаналізованих 52 сюжетів «Вінтери» виявлено 10 сюжетів, або 19%, що мають ознаки замовності. З них дев'ять мають ознаки джинси політичної, один — комерційної. Порівняно з вереснем «Вінтера» джинсувала на чверть менше.

За оцінками експертів, половина вінтерівської політичної джинси — це протокольні матеріали з заходів чиновників, — сюжети-звіти про селекторні наради, засідання тощо. Зокрема, такими є дві новини «До 1 листопада на Вінничині підключать поетапно всі об’єкти та будинки до теплопостачання» (автор — Тетяна Матякубова) за 20 жовтня і «22 жовтня в Україні офіційно стартував опалювальний сезон» (автор — Наталія Куринюк) за 22 жовтня. За такою ж схемою побудовані сюжет за 24 жовтня «9-й батальйон від Вінничини, що дислокується на сході, забезпечили всім необхідним для зими» (автор — Тетяна Матякубова) та новина, яка вийшла 24-го, «Захист дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування — один із пріоритетних напрямків соціальної роботи» (текст сюжету читає диктор в студії Валерій Кузнєцов).

Чотири новини каналу експертами визначено як такі, що просувають інтереси однієї сторони. Зважаючи на те, що вони вийшли останнього тижня перед виборами, вони, по суті, є прихованою політичною рекламою.

Так, у сюжеті за 20 жовтня «Реформи — це те, чого найбільше чекають від влади прості люди» (автора не вказано) йдеться про зустріч віце-прем’єра України Володимира Гройсмана з громадою Вінниці. Чинний віце-прем’єр Володимир Гройсман, який на той момент був кандидатом у народні депутати від партії «Блок Петра Порошенка», викладав одне з ключових положень передвиборчої програми партії, причому, його виступ проходив на тлі банера партійній стилістиці.

А в сюжеті за 24 жовтня «26 жовтня в Україні відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради» (автор — Артур Колесник) розповідається про круглий стіл із питань прозорості і чесності виборів за участі громадськості та політичних сил. У сюжеті керівником виборчого штабу озвучена ініціатива «Блоку Петра Порошенка» підписати угоду про спільний контроль над перебігом голосування. Кореспондент повідомляє, що до неї приєдналися ще шість політичних партій, але які саме — не називає, тим самим занижуючи їх значимість у порівнянні із провладною партією.

В одному з сюжетів, які просувають інтереси однієї зі сторін, також зафіксовано позиціонування як експерта чинного нардепа і кандидата в депутати від «Блоку Петра Порошенка» за виборчим округом №11 Олександра Домбровського. Йдеться про новину за 22 жовтня «Одна з найбільших світових компаній обрала Вінницю задля розбудови своєї мережі» (автор — Тетяна Матякубова), де розповідається про ініціативу компанії Hewlett Packard стосовно співпраці з Вінниччиною.

Власне, деякі сюжети з протокольних заходів теж можна віднести до непрямої або прихованої політичної реклами. Такими, зокрема, є сюжети про робочі поїздки Петра Порошенка і селекторні наради прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, адже їхні портрети та їхні звернення в рекламних телероликах широко застосовувалися на той момент у політичній агітації партій «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт», а коментарі в якості президента і прем’єр-міністра нічим не відрізнялися від програмних положень цих партій.

Наприклад, це можна сказати про сюжети за 23 жовтня «Президент України Петро Порошенко доручив представникам силових відомств забезпечення порядку під час проведення виборів» та «Нинішні парламентські вибори мають пройти за такими критеріями, як чесність, прозорість, відкритість та демократичність».

 СУМИ

 За підсумками аналізу 27 сюжетів СОДТРК експерти дійшли висновку про відсутність матеріалів із ознаками замовності в моніторинговий період на обласному державному телебаченні. У вересні обласне державне наджинсувало на 11%.

Власне, новини Сумської ОДТРК взагалі не висвітлюють ані політичних, ані місцевих економічних новин, — виключно культура й легка лайфова соціалка. Ці теми в програмі «На часі» відсутні, а отже, відсутня й політична джинса та паркетні новини.

 ЛЬВІВ

 Ознаки замовності в моніторинговий період експерти побачили у 12 новинах Львівського обласного державного телебачення, що становить 19% контенту 64 проаналізованих новин.

Із 12 джинсових матеріалів ЛОДТРК 10 мають політичну складову, два виокремлено моніторами як такі, що мають ознаки комерційної замовності. Зокрема, це матеріал про відкриття «надсучасного» і «довгоочікуваного» медичного центру за 24 жовтня та сюжет про пікетування працівниками Львівського автозаводу органів місцевого самоврядування з вимогою відібрати його в чинного власника Ігоря Чуркіна. Що стосується останнього, то цей матеріал не відповідає одразу кільком журналістським стандартам, зокрема балансу думок, повноти висвітлення питання та відокремлення фактів від коментарів. Альтернативної думки — ані влади міста, ані Чуркіна чи його довірених осіб — не представлено.

Матеріали, що містять ознаки політичного замовлення, чітко можна розділити на дві категорії, — передвиборчі агітаційні та інформування про «паркетні» заходи, які в кінцевому випадку також зводяться до прихованої агітації.

Відверто політично ангажованих матеріалів експерти побачили три.

У першому — «Віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман пропонує повну децентралізацію влади» за 20 жовтня — представник «Блоку Петра Порошенка» демонструється на тлі партійного банера, а вся подана інформація має оптимістично-пропагандистський характер. Символіка політичної сили, яку представляє Гройсман, протягом 33 секунд потрапляє до кадру тричі.

Схожий за форматом матеріал — сюжет «Яворівський полігон буде» за 21 жовтня, присвячений візиту на Львівщину прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Журналістка Юлія Манько більше двох хвилин (при середній тривалості сюжету на каналі від 30 до 40 секунд) приділяє Арсенію Яценюку, який за цей час не відповідає на жодне гостре питання стосовно відсутності реформ чи економічної кризи. Натомість він хвалить львівських військовиків і їхній полігон, обіцяє їм додаткове фінансування соціальної сфери з бюджету та оновлення озброєння через трастові фонди НАТО. Ще прем’єр похвалився перед студентами успіхами в переговорах про газ та судових позовах до Росії. І, нарешті, його показано сміливим командиром бойової машини десанту.

Третій випадок погано прихованої агітації — матеріал «Про викорінення корупції ми сьогодні вдень у цій студії розмовляли з журналістом і громадським діячем Дмитром Добродомовим» за 23 жовтня. Пряма мова активіста про те, що корупція — це погано, а люди, проти яких велися антикорупційні розслідування, не мають права обиратися до Верховної Ради, могла б виглядати чудово за однієї умови: якщо забути, що пан Добродомов проголосив їх на адресу своїх прямих конкурентів по одномандатному виборчому округу №115, де вів активну виборчу кампанію.

Прихована політреклама на державному телеканалі традиційно ховається під егідою «офіційних повідомлень» про «паркетні» заходи, частина з яких навіть стосунку до Львівщини не має. До таких слід віднести «Уповноважений президента Ірина Геращенко відвідала лікарню у Маріуполі, яка під час проведення АТО виконує функції госпіталю» і «Дружина Президента Марина Порошенко відвідала зону АТО» за20 жовтня, «Міністр соціальної політики також побувала сьогодні на Львівщині» за 21 жовтня та «Сесійне засідання міських обранців» за 23-тє та інші, вяких відсутня персональна чи політична реклама як така. Утім, їх зміст змушує визнати, що кожна з них несе одне-єдине змістовно-навантажене речення: «Уповноважена Президента опікується пораненими», «дружина Президента їздить в АТО», «Міністр уряду Яценюка піклується про соціально незахищені верстви», «Попри выдсутнысть мера, міські депутати Львова працюють».

 ЗАПОРІЖЖЯ

 Останнього тижня парламентської кампанії кількість сюжетів з ознаками замовності в підсумкових новинах обласного державного каналу «Запоріжжя» склала 21%. Зауважимо, що на каналі порівняно з вереснем джинси побільшало наполовину. Практично всі замовні новини мали політичну складову.

Що стосується каналу «Запоріжжя», то з 43 проаналізованих сюжетів ознаки замовності експерти побачили в дев’яти. Всіх їх віднесено до політичної джинси, причому 7 із 9 — через їхній «паркетний» характер.

Такі новини стосувались або висвітлення діяльності центральних органів влади, або ж це репортажі-звіти про різноманітні «засідайлівки» обласних та міських посадовців. Варто зауважити, що новинами про діяльність уряду та Президента починається чи не кожен випуск новин. Якоїсь місцевої складової, аналізу в них годі знайти, — складається враження, що канал розміщує новини «спущені згори».

До цієї категорії можна віднести новину за 23 жовтня «Уряд попри заборгованість виділив 7 мільйонів на компенсацію за газ». Це класичний «паркет» про Всеукраїнський селектор, який веде глава уряду. В сюжеті акцентовано увагу глядача на постаті прем’єра Арсенія Яценюка:

«Арсеній Яценюк, глава уряду: Збільшення обсягів газу по реверсу ми можемо отримувати. Ми працюємо з нашими європейськими партнерами над технічною можливістю збільшення, яка є. І тому у нас є резервні варіанти, і в тому числі по Криму з нашими європейськими партнерами.

Кор.: Глава уряду повідомив, що незважаючи на заборгованості, Кабінет Міністрів виділив 7 мільярдів гривень на компенсацію різниці в тарифах».

Всі ознаки «паркетної» джинси мають і сюжети «Президент доручив забезпечити порядок на виборах» («солянка» про доручення Президента силовикам забезпечити порядок і безпеку під час виборів, звільнення посадовців в силових відомствах, які не відповідають «поточному моменту») та «Вибори — найкращий спосіб люстрації» (обидва — за 23 жовтня). Останній — репортаж із селекторної наради стосовно підготовки до виборів, який містить синхрони Яценюка й т. в. о. голови Запорізької ОДА Григорія Самардака.

«Вписуються» у «паркетну» матрицю й сюжет за 24 жовтня «Буде створена потужна проєвропейська коаліція», у якому Порошенко каже про те, що має зробити наступний парламент для євроінтеграції, та новина за 25 жовтня «Німці допоможуть з енергозбереженням». Сюжет на вкрай актуальну тему фактично звели до оприлюднення позиції очільника обласного управління ЖКГ та запорізького міського голови Олександра Сіна. Попри те, що він містить і синхрон представника німецьких партнерів, суть події не розкрито. Принаймні, стосовно того, що запропонований проект стосується місцевих ОСББ та громадських організацій.

А паркетну новину за 20 жовтня «Про реформу місцевого врядування» можна опосередковано віднести до джинси передвиборчої. Принаймні, досить дивно виглядає трансляція на запорізькому каналі повідомлення про вінницький «вояж» віце-прем’єра Володимира Гройсмана з презентацією президентської Стратегії-2020 на тлі банера «Час єднатись»:

«Ведуча: Децентралізація на папері ніщо без важелів фінансових. Про місцеве врядування, відповідну реформу та думку людей з цього приводу у сюжеті моїх колег.

Кор.: Реформи — те, чого найбільше чекають від влади прості люди. Одна із найголовніших та ключових — децентралізація. У кожному куточку країни виборці хочуть, аби місцеві органи влади мали можливість вирішувати проблеми без спеціального дозволу із центру.

Голова №1: Сьогодні сільський і селищний голова, то є людина, в спину якого ідуть прокльони, негатив. У нього немає повноважень.

Голова №2: Понятно, но не совсем понятно. Как это практически возможно.

Кор.: Як втілити бажання людей у реальнее життя на конкретних прикладах розтлумачував Володимир Гройсман вінницькій громаді.

Володимир Гройсман, віце-прем’єр-міністр: Децентралізація влади за принципом субсидіарності. Це говорить про те, що кожен повинен займатися своїми справами. Якщо ми говоримо про районний рівень, то район може займатися справами міжрайонної інфраструктури.

Кор.: Водночас віце-прем'єр заявив: чиновники не повинні перетворюватися у місцевих монархів, а працювати на благо громади. Відкритість у діях та рішеннях — іще одна вимога до місцевих органів влади нового покоління.

Володимир Гройсман: Якість роботи чиновника повинна бути зрозумілою для всіх. Байдужість, хамство, зневага — цього не потрібно бути. Нам потрібно запровадити повсюдне місцеве самоврядування на рівні громади, району і області.

Кор.: Динамічний та збалансований розвиток всіх громад України — основна мета реформи, що її розробив та презентував віце-прем'єр. Інструмент досягнення: зароблені кошти та податки повинні залишатися у місцевих бюджетах.

Володимир Гройсман: Це справедливий буде розподіл для кожної громади в Україні коштів держави, які будуть направлятись на підвищення якості життя людей.

Кор.: Та реалізувати подібний сценарій можна тільки при спільній роботі команди однодумців.

Володимир Гройсман: Який буде новий парламент, це наше з вами завдання, якою ми хочемо бачити Україну. Люди зізнаються: зміни, запропоновані прем’єром, їм до душі.

Кор.: Безперечно, що сьогодні реформи на часі. Ми мріємо всі про європейську країну, європейську державу. І, безперечно, що зміни і реформи мають в країні відбуватися.

Кор.: План, як втілити в життя бажання людей, у віце-прем’єра вже напоготові. Якщо все вдасться, то нова реформа запрацює в найближчі кілька років».

 Дотримання професійних стандартів

 ДНІПРОПЕТРОВСЬК

 Дотримання фахових стандартів у новинах Дніпропетровської ОДТРК в жовтні експерти оцінили відповідно на 3,81 із 6 можливих балів.

Монітори зауважили, що найкраще в жовтні журналісти каналу дотримувалися стандартів оперативності — 0,72 бала. Абсолютна більшість новин містила посилання на джерела оприлюдненої інформації, забезпечивши виконання вимог стандарту достовірності на 0,84. Також досить високою була відповідність дніпропетровських новин критеріям стандарту точності — 0, 81 бала.

Однак журналісти ОДТРК припускаються в новинах власних оціночних суджень, намагаючись емоційно забарвити пропоновану глядачеві інформацію. Так, у сюжеті «Від студента до солдата» автор каже: «Святкувати їм дійсно є що. Протягом акції вони збирали кошти на 12 тисяч гривень». В сюжеті «Справа зрушилася з місця» журналіст окреслює своє ставлення до героїв сюжету: «Горе-зловмисників по гарячим слідам затримали». Власне, як і в матеріалі «Детка, это Днепр!», автор якого каже: «Кумедні рими та кадри улюбленого міста з перших секунд підіймають настрій, а веселу пісеньку хочеться наспівувати протягом дня».

Проблемним для новинарів каналу виявилося й забезпечення в новинах балансу думок та поглядів. Тож показник за стандартом маємо занизький — 0,5 бала.

 ВІННИЦЯ

 Журналісти обласного державного телебачення забезпечили відповідність своїх новин професійним критеріям на 4,13 бала.

Монітори зазначають, що найбільш вразливе місце «Вінтери» — баланс думок. Цьому критерію відповідає лише половина сюжетів (0,48 бала). Причина низької оцінки полягає в подаванні телеканалом позиції лише однієї сторони без альтернативної думки та експертної оцінки.

Стандарту оперативності ОДТРК загалом дотримується. Її результат — 0,98 бала.

Показник дотримання каналом стандарту достовірності(0,85) знижують сюжети, де інформацію подано від імені ведучого в студії без посилань на джерела.Наприклад, як у сюжеті за 24 жовтня «Сьогодні чимало говорять про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків». У ньому неодноразово стверджується, що створення ОСББ — єдина можливість для жителів утримувати свої оселі в нормальному стані, проте не надається жодних підтверджень цієї тези.

Достатньо високим є показник «Вінтери» і за стандартом відокремлення фактів від коментарів — 0,75 бала. Як приклад наявності власних коментарів і суджень кореспондента у викладенні фактів можна навести сюжет за 21 жовтня, «Час краще за нас обміркує та оцінить і наші переконання, і наші дії» (автор — Марина Тепленко). Цитата: «Вручена мініатюрна скульптура Пирогова в "крилатці" — символічних крилах ангелів-медиків — напевно, теж сумувала, що в його колишньому обійсті три роки поспіль, в які б інстанції не зверталися, ніяк не можуть прийняти вольового рішення стосовно врятування заповідної зони. Жук-короїд настільки сточив алею ялин, що в будь-який момент якась може впасти. Здавалось би, алгоритм простий: викорчувати хворі дерева і засадити нові. Ну що ж, національного значення музей-садиба чекатиме або вказівки Президента, або коли ялина впаде комусь на голову».

Схожу картину можна спостерігати й у дотриманні каналом стандарту точності — 0,71 бала. ОДТРК часто грішить тим, що подає вислови тих чи інших осіб не прямою мовою, а переповіданням їхніх слів. Наприклад, як у сюжеті за 23 жовтня «Громада Вінниці допомагає воякам, які перебувають у зоні АТО»: «За словами виконуючого обов’язки міського голови Сергія Моргунова, загальна вартість гуманітарної допомоги складає 140 тисяч гривень. І цей вантаж не останній».

Дуже низьким у ОДТРК показник стандарту «повнота подачі інформації» — 0,37. Причина такого низького результату — наявність великої кількості коротких сюжетів (30–40 секунд), у яких подається лише загальна суть новини, без представлення позицій сторін, коментарів експертів, бекґраунду тощо.

Ще один момент стосується такого майже віджилого на телеканалах явища, коли відсутність у сюжеті власне новини автор намагається компенсувати особистим поглядом і «поетичною мовою». Яскравий приклад — сюжет про продавця насіння чорнобривців (випуск новин від 21 жовтня). В сюжеті відсутній інформаційний привід, тому відведений на сюжет ефірний час авторка Наталія Слободянюк заповнює поетичними штампами: «Солодко-терпкі пахощі п’янять, беруть у полон…», «…висіває також і матіолу, аромат якої літніми вітрами розноситься і по Борівці», «Як посмішка згаслого гарячого літа висаджуються ще й на полях Василя Пийводи помідори».

 СУМИ

 Жовтневі показники дотримання стандартів інформаційної журналістики Сумської ОДТРК — 5,15 із 6 можливих балів.

Утім, експерти зауважують, що тематика новин «На часі» Сумської ОДТРК є дуже обмеженою і специфічною. Формальне застосування системи критеріїв дало показник 5,15 бала з шести. При цьому показник дотримання стандарту достовірності (посилання на джерела) сягає 0,96, а точності — 0,93; оперативності та відокремлення фактів від коментарів — 0,89 бала. Це дуже високі показники.

Дещо нижчими є показники балансу (0,78) та повноти (0,70), однак випадків зловмисного цілеспрямованого порушення принципу балансу думок монітори не виявили. Йдеться радше про відсутність іншого погляду або ракурсів аналізу проблеми.

Наприклад, у сюжеті «Влада і підприємці» (22 жовтня) не дотримано балансу думок — йдеться про претензії представників бізнесу до влади, але попри твердження, що відбувається «діалог», відповіді на ці закиди глядачі не чують. Відповідно, порушено й стандарт повноти подання інформації.

У матеріалі «10 діб миру» (23 жовтня) йдеться про незадовільне забезпечення військових теплим одягом. Журналісти дають слово матері одного з військових, яка нарікає на відсутність одягу, та озвучують адресу, на яку можна приносити пожертви. Однак не дано слово військовому командуванню, яке могло би пояснити, підтвердити або спростувати ці закиди.

 ЛЬВІВ

 Львівська ОДТРК у жовтні продемонструвала показники дотримання фахових стандартів у новинах на рівні 3,66 із шестибального максимуму.

Якщо розглядати ситуацію з дотриманням стандартів інформаційної журналістики в новинах обласного державного телебачення, то слід зауважити досить високий рівень показників достовірності (0,88 бала) та оперативності (0,92). Експерти вважають, що не в останню чергу це обумовлено структурою новинного блоку, значну частину якого складають загальнодержавні новини, запозичені в центральних інформаційних агентств.

Зокрема, до 45% новин збігалися з викладенням УНІАН. При цьому ведуча в прямому ефірі читає новини з роздруківки чи просто з екрана планшета перед собою, не розмінюючись на коментарі чи інтерпретації, відповідні повідомлення практично не супроводжуються відеорядом чи хоча б демонстрацією фото з місця подій.

При цьому навіть за згаданих умов показник достовірності не 100%-вий. Пов’язано це почасти з посиланням на неназваних експертів чи соціальні мережі.

Наприклад, у новині «Нагадую, до виборів залишилося всього шість днів» за 20 жовтня ведуча стверджує, що на Донбасі, на думку експертів, ОВК не працюють, а ДВК взагалі не розпочнуть своєї роботи, при цьому наголошуючи, що «ЦВК створило і запустило роботу 213 окружних комісій у всіх округах за винятком Криму».

Набагато гірше з дотриманням стандарту точності (0,67). В новинах майже щодня траплявся хоча б один сюжет, у якому журналісти не могли дійти спільної думки зі спікером чи ведучою — скільки, де, як і чого відбулося. Характерним виглядає сюжет «Тим часом Росія досі не відвела свої війська від українського кордону» за 21 жовтня. Протягом 38-секундного матеріалу ведуча Христина Купльовська двічі (!) вживає «нібито» й одного разу «начебто», а події, про які йдеться, відбуваються «на околицях Донеччини», що, вочевидь з погляду Львова, є достатньо точною адресацією.

В іншому матеріалі про бойові дії та їхні наслідки — «На сході України мирні жителі міста Попасна Луганської області» на початку сказано, що «в результаті обстрілу “Градами” одна людина загинула, двоє поранені. Про це Тетяна Погукай, прес-секретар облуправління МВС повідомила у Фейсбуці». Пізніше спікер РНБО Андрій Лисенко в прямій мові каже: «Сьогодні в зоні АТО без жертв. Лише п’ятеро військових отримали поранення». Аналогічно — в сюжеті «Громадський рух “Чесно” оприлюднив результати щодо прозорості кандидатів у народні депутати за партійними списками» за 23 жовтня: ведуча каже про 26 кандидатів, які оприлюднили свої декларації, а представниця «Чесно» — про 44.

Заслуговує на критику й дотримання новинарями каналу стандарту відокремлення фактів від коментарів (0,39 бала). Наприклад, 23 жовтня в сюжеті «Активісти сьогодні оголосили топ-десятку кандидатів-мажоритарників» ведуча протягом ефіру спостерігає на екрані свого планшета сайт «Української правди», звідки, власне, й зачитує дослівно новину, в якій сказано: «Щоб наочно продемонструвати виборцям загребущі руки, які тягнуться до Верховної Ради, активісти провели театралізоване дійство», — і всі бачать посилання на відео з дійством, саме дійство до ефіру так і не потрапляє. Не згадується і про жодного з 10 кандидатів.

Вимогам стандарту повноти інформації відповідають лише 44% проаналізованих новин ЛОДТРК. На думку експертів, причиною цього є спосіб подачі новин рубрики «офіційно», де сюжети про київських політиків, діяльність Кабміну та Верховної Ради подається у вигляді зачитування новини з УНІАН. Про бекґраунд або якийсь аналіз наслідків події не йдеться в принципі. Подекуди відсутні навіть відповіді на ключові питання що? де? коли? як?

Найгірше журналісти ЛОДТРК забезпечили відповідність своїх новин стандарту балансу думок — лише на 0,34 бала. Наприклад, у сюжеті «В результаті трагедії під Іловайськом загинуло біля тисячі осіб» за 20 жовтня наголошується, що «на думку голови комісії Андрія Сенченка, безпосередню відповідальність за трагедію під Іловайськом несе тодішній міністр оборони Гелетей». Ще двічі в сюжеті лунає «Андрій Сенченко впевнений» і «Андрій Сенченко вважає», але жодного разу не сказано, що вважає Гелетея винним хоча б один незалежний експерт, як нема позиції і самого Гелетея.

Також балансу думок не забезпечено в «паркетних» матеріалах та окремих новинах, які стосуються акцій протесту.

 ЗАПОРІЖЖЯ

 Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах обласного державного «Запоріжжя» в жовтні оцінено експертами на 5,2 бала із шести можливих.

Якщо розглядати рівень дотримання вимог фахових стандартів журналістами каналу «Запоріжжя», то можна закинути їм проблеми з балансом думок у сюжетах. Попри загалом виважену позицію, вони не надто переймаються, щоби в новинах були представлені погляди всіх зацікавлених сторін. Зокрема, це стосується паркетних сюжетів, які висвітлюють тільки позицію центральної влади, очільників ОДА та запорізького мера Олександра Сіна. За цим стандартом показник каналу становить 0,71 бала.

Досить низьким є й показник повноти надання інформації — 0,66 бала. Загалом, автори новин дуже рідко забезпечують наявність у сюжетах бекґраунду.

Цілком пристойно журналісти каналу забезпечують дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів, — 0,88 бала.

Втім, трапляються й такі прикрі «проколи», як у сюжеті за 21 жовтня «Викрито діяльність мережі ігорних закладів» (автор Валентин Терлецький):

«Ведуча: Навіть знаходячись під слідством запорізька ігорна мафія плекала надії на продовження свого незаконного бізнесу. У ході досудового розслідування діяльності групи осіб, які свого часу розгорнули на території Запорізької області цілу підпільну мережу з-понад 50 гральних закладів, працівники міліції з’ясували, що у цієї “чорної мафії” на «чорний» день було приховано 3 з половиною сотні «одноруких бандитів».

Кор. В.Терлецький: (…)У ході досудового розслідування встановлено, що до складу групи входило 10 осіб. Цікаво, що діяльність групи була припинена, окремі її учасники навіть знаходячись під слідством, виношували плани щодо повторної організації грального бізнесу…»

Журналісти каналу забезпечили на 0,9 бала достовірність своїх сюжетів, чітко вказуючи джерела інформації, і стовідсоткову оперативність новинного контенту.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» в рамках проекту «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» за підтримки Ради Європи. Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.