Проаналізовано новини на телеканалах Криму («Неаполь», ДТРК «Крим», Чорноморська ТРК), Львова (ЛОДТРК, ZIK, ТРК «Люкс»), Харкова (ХОДТРК, 7 канал, Simon). Період моніторингу: один випадковий тиждень щомісяця.  

Методологія проведення моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології проведення моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Що ближче до виборів, тим частіше новини регіональних телеканалів перетворюються на рекламний майданчик для охочих прорватися до Верховної Ради. Ще більше за кандидатів місцеві мовники показують регіональних високопосадовців. Також для регіональних каналів характерна унікальна властивість перенесення загальнонаціональних, точніше столичних, тем у випуски регіональних новин. Тож місцеві медіа, утримувані коштом платників податків, перетворюються на локальні пропагандистські машини влади. Журналісти приватних телеканалів подають зовсім іншу картину дня. Та в незалежних ЗМІ теж не виходить дотримуватися професійних стандартів: політична й комерційна джинса присутня і в ефірі приватних мовників.

Матеріали з ознаками замовності (цензури)

Беззаперечними лідерами розміщення матеріалів з ознаками замовності (джинси) протягом лютого – травня 2012 року є кримські телеканали.

Матеріали з ознаками джинси в регіональних новинах, за регіонами

Узагальнений аналіз показує, що лідерами розміщення матеріалів з ознаками замовності протягом усього досліджуваного періоду в усіх обраних регіонах фактично завжди були державні мовники. Постійно лідирувала за показниками розміщення джинси Державна телерадіокомпанія АР Крим.

Матеріали з ознаками джинси в регіональних новинах, деталізація за телеканалами

Лютий-2012. Протягом цього місяця, як і наступних, лідером розміщення є Державна телерадіокомпанія АР Крим. Із 59 сюжетів – 18 із ознаками замовності (31%).

Показники каналу Чорноморська ТРК несуттєво нижчі від ДТРК «Крим». Із 29 проаналізованих матеріалів ознаки замовності виявлено у 8 сюжетах (28%).

Лідером матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності на трьох телеканалах Харкова в лютому 2012 року став 7 канал. Зокрема, з 57 сюжетів у 13 було виявлено ознаки джинси (23%).

На Харківській ОДТРК рівень замовних матеріалів нижчий – 14% (із 44 проаналізованих матеріалів у 6 сюжетах виявлено ознаки замовності).

Найменше замовних матеріалів в ефірі львівських телеканалів. Найчастіше грішили джинсою працівники Львівської державної телерадіокомпанії: із 50 сюжетів, матеріалів із ознаками замовності 16 (21%).

В ефірі приватних львівських телеканалів – ТРК «Люкс» (19%) та ZIK (3%) – матеріалів із ознаками політичної чи комерційної замовності менше, але джинсові «вуха» й тут стирчать.

Березень-2012. Кримська Державна телерадіокомпанія другий місяць поспіль посіла ганебне перше місце за наявністю джинси – 45% сюжетів мають ознаки політичного замовлення. Чорноморська ТРК – 9%.

Частка джинсових матеріалів у березні становила на Харківщині 29% (7 канал – 18%, ХОДТРК – 4%).

В ефірі Львівської обласної державної телекомпанії 21% сюжетів із ознаками замовності. У ТРК «Люкс» – 12%, ZIK – 7%.

Квітень-2012. Цього місяця лідерство перейняв кримський телеканал «Неаполь» – 26% матеріалів містили ознаки замовності. Проте ДТРК «Крим» не дуже відстала – 25%. Чорноморська ТРК – 15%.

У Львові за кількістю джинси лідирує державний мовник – ЛОДТРК (17%). На другому місці – ТРК «Люкс» (8%). І ZIK – лише 2%.

У Харкові найбільше матеріалів із ознаками замовності було на 7-му каналі – 13%. Simon – 7%, ХОДТРК – 4%.

Травень-2012. У цьому місяці кількість джинси на всіх оглянутих місцевих телеканалах у трьох регіонах дещо зменшилася.

Так, в ефірі телеканалу «Неаполь» і ДТРК «Крим» вийшло по 16% сюжетів із ознаками замовності, Чорноморської ТРК – 14%.

Харківські телеканали розміщали ще менше замовних матеріалів: 7 канал» – 14%, ХОДТРК – 8%, Simon – 4%.

Огляд ключових суспільно-політичних тем, поданих каналами з ознаками замовності (цензури), та персон, які фігурують у таких матеріалах

Редакції новин місцевих телеканалів часто працювали як відділи піару і пропаганди регіональних високопосадовців та центральної влади.

Крим. Так, Анатолій Могильов – Голова Ради міністрів АРК – найяскравіша телезірка Кримської державної телерадіокомпанії. Він з’являється чи не в кожному сюжеті випуску новин ДТРК. Яскравий приклад – програма «Итоги недели» (від 17 березня), в якій два поспіль сюжети присвячено висвітленню офіційної позиції Могильова з різних питань. Причому в першому сюжеті – три синхрони Могильова, в наступному – аж п’ять! Ніхто в сюжеті не аналізує, не критикує позиції кримського прем’єра – ані експерти, ані опозиція, ані прості мешканці Криму. Далі у випуску Могильова замінює Голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов та інші посадовці, чиї слова журналісти приймають на віру, не намагаючись дізнатися, чи існує якась інша думка з порушених питань.

Харків. Позицію високопосадової харківської пари – Геннадія Кернеса та Михайла Добкіна – журналісти державної й приватної телекомпаній передають так само некритично і безальтернативно. В ефірі ХОДТРК і 7-го каналу переважно хроніки роботи над «покращенням» замість відображення розмаїття подій регіону та їхніх оцінок.

Львів. Трохи менше офіціозу в ефірі Львівської обласної державної телекомпанії. Проте в сюжетах думку очільника області – Михайла Костюка – також подано як «єдино правильну».

Помітно більше матеріалів із ознаками заможності від політиків, що братимуть участь у наступних парламентських виборах. Королевою передвиборної джинси залишається Наталя Королевська.

Так, у сюжеті від 23 лютого на львівському телеканалі ZIK журналісти незрозуміло для чого розповідають глядачам, що народна депутатка Наталя Королевська покаталася на бронетранспортері. Яка мета цього повідомлення? На думку експертів, що здійснювали моніторинг, цей сюжет є класичною «замовкою» і вийшов в ефір лише для того, щоб підвищити впізнаваність серед потенційних виборців політика, лідера партії «Україна – Вперед!» Наталії Королевської.

Відомості про перипетії столичного життя Королевської дивним чином з’являються на місцевих каналах: приватних (Новий канал, Львів) та абсолютно всіх державних і комунальних. Причому із запізненням на дві доби. Наприклад, Королевську виключили з фракції БЮТ – «Батьківщина» у Верховні Раді 14 березня, натомість на всіх трьох державних регіональних телеканалах ця новина з’явилася 16 березня. Позиція Наталії Королевської в сюжетах була безальтернативною, жодному сумніву її слова журналісти не піддали, до того ж у сюжетах не було жодної регіональної прив’язки цієї новини.

Окрім Королевської в сюжетах із ознаками замовності на регіональних телеканалах з’являються й інші політики, зокрема народна депутатка з фракції Партії регіонів Ірина Бережна, перебіжчик із фракції БЮТ – «Батьківщина» Олександр Фельдман, депутат Харківської облради Євген Мураєв, підприємець зі Львівщини Ярослав Дубневич та інші.

Так, наприклад, репортажі з випускних вечорів зайняли половину випуску новин на 7-му каналі (Харків) від 14 травня. Чотири сюжети поспіль – і жодного (!) синхрону випускника. Але своїми емоціями (саме емоціями, а не думками) з приводу поділилися депутати і водночас кандидати в депутати Ірина Бережна, Валерій Писаренко, Дмитро Святаш та Олександр Фельдман. А ще журналісти транслювали глядачам беззмістовні синхрони Раїси Богатирьової, Михайла Добкіна та одного з власників каналу – мера Харкова Геннадія Кернеса.

«Геннадій Кернес, харківський міський голова: “Наша основная задача – сделать все, для того, чтобы молодые ребята поверили в свои силы. Были уверены в завтрашнем дне. Чтобы то, что они умеют, направили их на развитие, на возрождение нашего любимого города, нашей страны”.

Олександр Фельдман, народний депутат України: “Харьков дал нам все. Счастливое детство. Хорошее образование. Оставайтесь, будем вместе расстраивать город, будем вместе его прославлять”».

Усі чотири сюжети містять ознаки політичної джинси.

Порушення професійних стандартів журналістами

Усі телеканали в трьох відстежених регіонах тією чи іншою мірою порушують професійні стандарти. В першу чергу йдеться про відокремлення фактів від коментарів, повноту інформації, баланс думок.

Відносний рівень досягнення каналами стандартів оцінювався за 6-бальною шкалою (6 - досягнуто всі стандарти, 0 - жодного стандарту не дотримано).

На графіку нижче видно, що в усіх регіонах телеканали мають середній показник дотримання стандартів.

Дотримання журналістських стандартів у регіональних теленовинах, за регіонами

Найгірше справи із дотриманням стандартів у Львівської державної телекомпанії. Інші телеканали мають дещо вищі показники. Проте ніхто з них не дотягує навіть до 5 балів.

Дотримання журналістських стандартів у регіональних теленовинах, за телеканалами

У першу чергу бракує балансу у висвітленні діяльності органів влади і високопосадовців, про яких часто пишуть, як уже зазначалося вище, лише позитивно і без альтернативних точок зору.

Наприклад, в ефірі Кримської державної телерадіокомпанії в репортажі (14.03) про те, що протези для кримських інвалідів є в наявності у відповідних служб (однак кримчани не знають про це), ім’я кримського прем’єра Анатолія Могильова звучить лише в позитивному контексті:

«Ілля Глазков, заступник міського голови Сімферополя: “На сегодняшний день Виктор Федорович Янукович говорит о социальной направленности политики государства. Анатолий Владимирович Могилев говорит о социальной карте, опять же. О социальной направленности”».

Також сюжети рясніють оціночними судженнями.

Журналіст телекомпанії «Чорноморська» в сюжеті від 14 березня не відділяє фактів від коментарів, вдається до оціночних суджень і прогнозів розвитку ситуації без жодного посилання на експерта чи офіційне джерело.

«Антоніна Кравченко, кореспондент: “Социальные инициативы – старт предвыборной гонки, как бы не отрицали это в правительстве. Понимают это и в Вашингтоне, оттуда ждут очередных траншей для покрытия кредитных долгов. Но шансы получить финансовую поддержку равны нулю. Выход один – печатать деньги. А там недалеко и до разорения страны”».

Одразу декілька стандартів порушено в сюжеті від 3 квітня (Львівська державна телерадіокомпанія) за участі головного міліціонера Львова. В репортажі він наводить статистику розкриття важких злочинів:

«Сергій Зюбаненко, начальник Львівського міського управління міліції: “Злочини, які на сьогоднішній день викликають занепокоєння, резонанс у суспільстві, ті, що стоять у нас безпосередньо на контролі. Ми маємо 6 убивств, 5 із них розкрито”».

Тобто, показник розкриття злочинів майже 90%. Журналістів мала б насторожити така статистика. Адже в Європі, США рівень розкриття злочинів не більше 30–40% при незрівнянно більшій зарплатні і кращому технічному забезпеченні. Така «успішність» міліціонерів породжує чимало сумнівів, особливо враховуючи кількість смертей українців у відділках міліції чи в СІЗО. Однак журналісти взагалі не подали жодного бекґраунду чи експертної оцінки даних. У сюжеті порушено стандарт балансу думок і повністю проігноровано бекґраунд.

Отже, журналісти й менеджери досліджених регіональних телеканалів часто не гребують джинсою та забувають про базові стандарти професії. Особливо ці зауваження стосуються роботи державних мовників, що є черговим доказом неефективності такої форми роботи медіа. Втім, приватні канали, що мають можливість працювати за стандартами, на жаль, і джинсують, і відверто підіграють в ефірі своїм власникам чи їхнім партнерам.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Об’єктом моніторингу є сюжети в місцевих випусках новин на телеканалах Криму («Неаполь», ДТРК «Крим», Чорноморська ТРК), Львова (ЛОДТРК, ZIK, ТРК «Люкс»), Харкова (ХОДТРК, 7 канал, Simon).

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.