З початку року у фокусі уваги експертів «Телекритики» опинилися телевізійні новини ще двох регіонів: Вінниччини й Сумщини. Перший аналіз новачків не приніс приємних несподіванок – вінницькі й сумські журналісти допускають в ефір своїх програм матеріали з ознаками замовності в достатньо великих дозах. І найгірше дотримуються стандарту «баланс думок і точок зору». Втім, це результати моніторингу лише одного періоду. Можливо, в наступних випусках новин журналісти покажуть вищі професійні стандарти. Теленовини п’ятьох регіонів – Харківщини, Львівщини, Криму, а також двох «новачків» – Вінниччини й Сумщини.

Узагальнений моніторинг за січень-лютий (28 січня – 10 лютого) 2013 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) на місцевих телеканалах, а також дотримання регіональними журналістами професійних стандартів.

Проаналізовано новини на телеканалах Криму («Неаполь», ДТРК. «Крим», Чорноморська ТРК), Львова (ЛОДТРК, ZIK, ТРК «Люкс»), Харкова (ХОДТРК, 7 канал, Simon), Вінниці (Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «Вінтера», телеканал «Віта», ТРК «Вінниччина») та міста Суми (Сумська обласна державна телерадіокомпанія, ТРК «Відікон»).

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Моніторинг регіональних новин за грудень-2012 можна подивитися тут.

Огляд матеріалів із ознаками замовності (джинси) у випусках новин з 29 січня по 10 лютого.

Вінниця

В ефірі вінницьких телеканалів, на відміну від Харкова чи Криму, партія влади не має монополії на новини. В телевізійному просторі окрім регіоналів голос мають комуністи й самостійний політик Петро Порошенко. Втім, на думку експертів, таке «багатоголосся» у вінницькому ефірі народилося не внаслідок бажання журналістів працювати за професійними стандартами, зокрема дотримуватися «балансу думок і точок зору», а через тиск власників чи менеджерів. Якби журналісти працювали за стандартами, голос у новинах на рівних зі згаданими політсилами отримали також популярні в регіоні опозиційні політики, передовсім із Об’єднаної опозиції та партії «Свобода».

За підрахунками експертів Отара Довженка та Прасковії Дворянин кількість сюжетів, що мають ознаки замовності, у Вінниці виявилася найвищою серед п’яти регіонів – 41% (59 із 144 проаналізованих матеріалів викликали підозри експертів щодо замовності). Такі цифри в інших регіонах, зокрема в Криму, можна було бачити під час виборчої кампанії, однак у післявиборчий період їхня кількість у регіоні значно знизилася.

Найгірший показник має обласна телерадіокомпанія «Вінтера» – 49% (42 із 86 проаналізованого матеріалу в її новинах мають ознаки замовності).

На другому місці антирейтингу – телеканал «Вінниччина» – 37% (10 матеріалів із 27 сюжетів є підозрілими, й усі вони скидаються на політичне замовлення). Найменше підозрілих матеріалів канал «Віта» – 23% (7 з 31 проаналізованих матеріалів, викликали в експертів підозри щодо замовності).

Головний масив підозрілих матеріалів у новинах «Вінтери» становлять повідомлення, що показують у позитивному світлі роботу органів державної влади, зокрема податківців: «Податкова служба це не тільки контролюючий орган, а й сервісний центр»(31.01). Жанр таких сюжетів, як правило, – «паркет». Тобто офіційні хроніки із кабінетів та залів засідань, що не містять справді цікавої та актуальної для вінничан інформації: «Нещодавно голова облдержадміністрації провів нараду із керівниками провідних вищих навчальних закладів Вінниці»(31.01), «В рамках робочої поїздки, до Бершадського району голова обласної ради Сергій Татусяк завітав до села П’ятківка, де поспілкувався з активом громади» (31.01).

У новинах «Віти» бачимо замовні матеріали, знов-таки, на користь податківців («Податкова служба у Вінницькій області останнім часом надає перевагу сервісному методу роботи», 03.02), а також про протокольні заходи з ушанування пам’яті героїв Крут і досягнення місцевої промисловості.

На «Вінниччині» матеріали з ознаками замовності мають «комуністичний» ухил, деякі з них лише обстоюють позицію КПУ («В КПУ планують провести низку пікетних акцій проти співробітництва влади з МВФ», 30.01), інші змальовують її досягнення («Збільшення фінансування на чорнобильські програми», 30.01).

Загалом стилістика замовних матеріалів вінницьких телеканалів є доволі типовою для регіональних телеканалів. У них немає чорного піару або складних інформаційних маніпуляцій. Найімовірніше, ці матеріали лише умовно можна назвати замовними, адже вони є наслідком не грошових розрахунків, а політичного тиску чи прагнення менеджменту і журналістів догодити політичним патронам і/або власникам телеканалів, вважають експерти «Телекритики».

Суми

У Сумах, на відміну від Вінниці, монополія на ефір у руках центральної та обласної влади, вважають експерти Отар Довженко і Прасковія Дворянин. Обидва аналізовані телеканали – Сумська облдержтелерадіокомпанія і ТРК «Відікон» – лояльні до київських високопосадовців та місцевих призначенців зі столиці, Партії регіонів та відносно критичні до сумської міської влади (зокрема, мера міста Геннадія Мінаєва).

Кількість матеріалів із ознаками замовності у Сумах менша, ніж у Вінниці, – 19% (27 із 155 проаналізованих матеріалів викликали підозри в експертів щодо наявності в них джинси). Водночас експерти припускають, що практично всі ці матеріали навряд чи є оплаченою джинсою, натомість порушення в них є наслідком специфічної редакційної політики лояльності до влади.

Більше підозрілих матеріалів у новинах Сумської ОДТРК – 20% (19 із 93 проаналізованих сюжетів). Найчастіше героєм політичних матеріалів із ознаками замовності був очільник Сумської облдержадміністрації Юрій Чмирь. Журналісти повідомляли про події з життя губернатора, що не несуть жодного корисного, актуального змісту для сумчан: («Сумського губернатора запросили на гостини до Франції», 31.01). Більшість цих матеріалів радше нагадують повідомлення прес-служби.

Трохи менше матеріалів із ознаками замовності експерти виявили в ефірі ТРК «Відікон» – 18% (з 62 проаналізованих матеріалів 11 викликали підозри щодо замовного характеру). Це також, переважно, піар губернатора Юрія Чмиря та інших чиновників («В 2013 Сумщина майже шанс на 50% збільшити обсяги залучених інвестицій», 31.01).

Харків

У Харкові, як і в сусідніх Сумах, монополія на ефір належить виключно столичні владі й Партії регіонів. Перший моніторинг у новому році виявив більш ніж потрійне збільшення підозрілих матеріалів у харківських новинах на користь політичних «монополістів» – медіаексперти Вікторія Кондратська та Роман Шостак віднесли до підозрілих 14% досліджених сюжетів (у грудні 4%).

Найбільше замовних матеріалів експерти зафіксували у новинах «7-го каналу» (18%). Трохи менше – у випусках ХОДТРК: 16%.

З-поміж ньюзмейкерів умовно замовних матеріалів вирізняються народні депутати Ірина Бережна та Євген Мураєв. Перша відкрила малі олімпійські ігри, а другий – фізіотерапевтичний кабінет у Зміївському районі. Їхній колега у парламенті Дмитро Шенцев особисто привітав усіх ветеранів Другої світової війни Великобурлуцького району з річницею визволення Харківщини від нацистської Німеччини. А Володимир Мисик, народний депутат України, став одноосібним героєм суботника. Проте найактивнішим в екранних коментарях на різні теми був голова ХОДА Михайло Добкін.

В ефірі телеканалу Simon уперше за три останніх місяці моніторингу експерти виявили матеріали з ознаками замовності: це 5% сюжетів.

Крим

У Криму немає тотальної монополії партії влади на телевізійний ефір. Голос мають також дві опозиційні політичні сили УДАР та Об’єднана опозиція, окремі політики – ударівець Сергій Куніцин та позафракційний Лев Миримський, однак тільки на каналах, що належать або пов’язані з опозиційними політиками чи позафракційному Миримському («Неаполь» – УДАР, Лев Миримський, «Чорноморська» – Об’єднана Опозиція). В ефірі Державної телерадіокомпанії «Крим», що існує на гроші всіх кримських платників податків із різними політичними уподобаннями, відображено виключно позицію Партії регіонів та її призначенців у владі.

У січні в кримському ефірі кількість замовних матеріалів зменшилася до 21% (у грудні 28%). Експерти Отар Довженко і Прасковія Дворянин не пов’язують цю тенденцію зі зростанням відповідальності місцевих журналістів, а пояснюють це зниженням активності місцевих замовників політичної джинси. Натомість кількість сюжетів, що схожі на комерційне замовлення, зросла. Із 39 підозрілих сюжетів 5 належить до умовної категорії комерційної джинси.

Найбільше підозрілих матеріалів зробили журналісти Державної телерадіокомпанії «Крим» – 24% (22 із 90 сюжетів експерти віднесли до замовних). У цих сюжетах, головно, «паркет» – парадні офіційні хроніки посадовців та представників Партії регіонів, які навряд чи можуть становити інтерес для кримського глядача: «Николай Азаров: восстановление экономики в этом году не вызывает оптимизма» (30.01), «Анатолій Могильов поспілкувався с кримчанами» (3.02).

Проскочив в ефір і один сюжет із ознаками комерційного замовлення, що просуває місцевих виробників: «Несмотря на обилие товаров на рынках и в магазинах Автономии, жители полу острова отдают предпочтение крымской продукции» (30.01).

На другому місці за кількістю підозрілих матеріалів – ТРК «Чорноморська» – 20% (9 сюжетів із 46) один із них – ще й з елементами чорного піару – «Вслед за банкротством "Аэросвита" эксперты прогнозируют обвал "Приватбанка"» (31.01).

Найкращі показники у ТРК «Неаполь»: 17% (8 із 47 сюжетів під підозрою у замовності). Характерно, що один із них також стосується «Приватбанку», але є позитивним («Приватбанк заявляет о недобросовестной конкуренции» (31.01).

Львів

У Львові окрім партії влади доступ до ефіру мають опозиційні партії «Свобода», УДАР, менше – Об’єднана опозиція, а також окремішній політичний гравець – мер Львова Андрій Садовий. Знову ж таки, політичне різнобарв’я у новинах – це заслуга, здебільшого, власників, а не журналістів та редакторів. Хоча у Львові журналісти все ж таки краще, ніж в інших досліджуваних регіонах, дотримуються стандарту «баланс думок і точок зору», і частіше надають слово різним учасниках політичних процесів.

У львівському ефірі – найменша кількість підозрілих матеріалів – експерти Анатолій Мажора та Анна Гін віднесли до таких 16% сюжетів (у грудні підозрілих матеріалів було ще менше – 9%).

Лідером серед редакцій новин за кількістю матеріалів із ознаками замовності у січні, як і в попередні місяці, стала Львівська обласна державна телерадіокомпанія (ЛОДТРК) – 25% від загальної кількості. Редакція ЛОДТРК продовжила практику «паркетних новин». Фігурантами у яких переважно були президент Віктор Янукович, прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк та його заступники.

У таких новинах журналісти в більшості випадків переповідали заяви чиновників про події, які не носять суспільної важливості. «Президент України Віктор Янукович провів зустріч з керівниками антимонопольних відомств іноземних держав. Цей представницький форум покликаний розвивати питання конкуренції. Антимонопольні організації будь-якої країни з ринковою економікою відіграють важливу роль для реформ – зазначив глава держави» (29.04).

Варто звернути увагу на постать Юрія Павленка, Уповноваженого Президента України з прав дитини, який приїздив на Львівщину в рамках робочого візиту. Журналісти акцентували увагу глядача саме на візиті чиновника, а не на проблемах, які він міг би розв’язати в регіоні: «Починається новий етап соціальної роботи по профілактиці, по зменшенню сирітства як такого. Я не виключаю, що в цьому році ми вийдемо з цілим рядом, що законодавчо містив по перегляду процедур, позбавлених батьківських прав» (31.01).

Сюжети, у яких по кілька разів наводилися синхрони пана Павленка, виходили в ефір телеканалу впродовж трьох днів.

На другому місці за підозрілими матеріалами – ТРК «Люкс – 16% (8 сюжетів із 51). Пов’язані ці матеріали із мером міста Андрієм Садовим і його політичним проектом «Самопоміччю». «Міський голова Львова поскаржиться Прем’єрові на митників із Львівського аеропорту, які, мовляв, безпідставно пропускають усіх пасажирів через "червоний коридор". За словами Андрія Садового, ретельно перевіряти слід лише тих людей, які викликають підозру, а не увесь рейс. Адже це не сприяє покращенню іміджу України» (4.02), – у сюжеті журналісти не наводять таких важливих подробиць як: про який рейс ідеться та скільки пасажирів постраждали від нібито свавілля митників. Без цієї інформації новина була розцінена як така, що має ознаки політичної замовності.

Найменше таких матеріалів в ефірі ZiK – 6% (6 із 95 матеріалів із ознаками замовності). Разом із журналістами державної ЛОДТРК, кореспонденти ZiK піарили Юрія Павленка – Уповноваженого Президента з прав дитини. На думку експертів, у сюжеті варто було би звернути увагу на проблемах дітей у військовому ліцеї, а не будувати його навколо посадовця, що відвідав навчальний заклад. Тож медіаексперти розцінили даний сюжет як такий, що має ознаки політичної замовності.

Матеріалів із ознаками комерційної джинси у січні медіаексперти не виявили.

Дотримання професійних стандартів

Вінниця

Найнижчим є показник дотримання стандартів телеканалом «Вінниччина» – 2,81 бала. Найбільше вплинула на такий результат оцінка дотримання стандарту «баланс думок і точок зору» – для журналістів телеканалу «Вінничина» цей професійний стандарт у перший період моніторингу виявився «непідйомним» – 0,11 бала.

Дещо вищим – 3,57 – є результат Вінницької ОДТРК. Найкраще дотримуються журналісти телеканалу «Віта» – сума за всіма стандартами – 4,48 бала. Це високий показник не лише в регіоні, а в цілому серед досліджуваних у рамках моніторингу телеканалів. Така оцінка професійності журналістів «Віти» вийшла за рахунок високого показника дотримання стандарту «баланс думок і точок зору» – 0,74 (максимум – 1).

Середня оцінка трьох телеканалів Вінниці – 3,62 бала – приблизно відповідає рівневі інших регіонів.

Суми

Найгірше журналісти обох сумських каналів дотримуються стандарту балансу думок і точок зору – 0,36 та повноти – 0,40. Такі показники стандартів вийшли за рахунок сюжетів про політичні події, які журналісти подають у формі коротких інформаційних повідомлень, де озвучують лише загальні факти та думку, як правило, лише однієї сторони конфлікту. На новини культури та соціуму це правило в сумських новинах не поширюється.

Рівень дотримання інших стандартів відчутно вищий, наприклад,: оперативність у регіоні – 0,72, точність – 0,71. Найкраща ситуація із достовірністю – 0,88 бала.

Загальний бал за всіма стандартами в обох телеканалів майже тотожний: ТРК «Відікон» становить 3,89, Сумської обласної державної телерадіокомпанії – 3,86.

Середня оцінка регіону – 3,87 бали із шести можливих.

Харків

Найкращі оцінки за дотримання журналістських стандартів отримали журналісти телеканалу Simon – 4,12 бала. Найгірше спрацювали редакції ХОДТРК – 3,53 бала за стандарти. На другому місці – «7-й канал» – 3,69 бала.

Найпроблемнішими для харківських журналістів є стандарти балансу думок і точок зору та повноти поданих фактів – по 0,41 бала. Найнижчі ці показники у ХОДТРК – по 0,33 бала на баланс і повноту. Утретє поспіль найвищі оцінки одержав стандарт достовірності (посилання на джерела інформації) – 0,85 бала: «7-й канал» – 0,90, ХОДТРК – 0,86, Simon – 0,78.

Друге-третє місця розділили точність і відокремлення фактів від коментарів – по 0,75. Зокрема, показники точності каналів такі: Simon – 0,81, «7-й канал» – 0,76, ХОДТРК – 0,68. Оцінки стандарту відокремлення фактів на кожному телеканалі: Simon – 0,78, ХОДТРК – 0,76 «7 канал» – 0,71.

Найпроблемніший журналістський стандарт – баланс думок і точок зору – у січні-лютому тільки на 0,06 бала вищий за антирекордний результат усього періоду моніторингу, що був зафіксований ще у травні 2012 року – 0,35 бала.

Середній бал із дотримання шести стандартів у січні-лютому становив 3,78 із 6 максимально можливих.

Крим

За сумою шести стандартів зросли показники всіх трьох каналів: ТРК «Чорноморська» – 4,02 (4,16 у грудні), ДТРК «Крим» – 3,97 (3,69 у грудні), ТРК «Неаполь» – 3,74 (3,26 у грудні).

Традиційно найгіршою є ситуація з дотриманням стандартів балансу думок і точок зору: середній бал трьох каналів – 0,41 бала. При цьому показники каналів не дуже різняться: найнижчий (3,74) – у ТРК «Неаполь», далі ДТРК «Крим» (3,97) і найвищий бал (4,02) – у ТРК «Чорноморська». Це відповідає рейтингові дотримання стандартів цими телеканалами у 2012 році. Загалом типовим є й рівень дотримання стандартів: найнижчі показники у стандартів балансу думок і повноти (0,41 бала для трьох каналів), дещо вищі – у точності (0,69) і відокремлення фактів від коментарів (0,77), і найкращі – в оперативності (0,80) та достовірності (0,83).

Середній показник дотримання стандартів у новинах трьох телеканалів становить 3,91 бала.

Львів

Львівським журналістам вдалося найкраще дотриматися двох стандартів: оперативності подання інформації (0,89) й точності подання інформації (0,91). Найпроблемніший для більшості досліджуваних телеканалів стандарт балансу думок і точок зору у Львові теж невисокий, хоча значно кращий, ніж у колег із інших областей – 0,56 бала.

Найвища оцінка тут у ТРК «Люкс» – 0,71 бал. Державна ЛОДТРК лише однією сотою поступилася лідеру у стандарті достовірності — 0,72 бала, тоді як у лідера з достовірності – ТРК «Люкс» – 0,73 бала. У точності так само мізерний розрив: ЛОТРК – 0,93 бала, ТРК «Люкс» – 0,94 бала. Телеканал ZiK випередив конкурентів за оперативністю – 0,92 бала, однак усе одно лише на третьому місці в загальному заліку – 3,91 бала за всі шість стандартів, на друге місце вийшла ЛОДТРК – 4,10 бала, у ТРК «Люкс» – перше місце за професійність – 4,45 бала.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Об’єктом моніторингу є сюжети в місцевих випусках новин на телеканалах Криму («Неаполь», ДТРК «Крим», Чорноморська ТРК), Львова (ЛОДТРК, ZIK, ТРК «Люкс»), Харкова (ХОДТРК, 7-й канал, Simon) і Вінниці (ВОДТ «Вінтера», телеканал «Віта», ТРК «Вінниччина»).

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.