Регіональні новинарі нехтують контекстом: у травні часто-густо не інформували глядачів про взаємозв’язки героїв сюжетів та не нагадували про попередні події. Чи то лінувалися зробити бекґраунд, чи то не встигали, чи з інших причин, але стандарту повноти наведених фактів та інформації з проблеми в травні регіональні журналісти дотрималися найгірше. Глядачам же без контексту часом годі зрозуміти важливість новинного сюжету чи навіть просто сенс його появи в ефірі.

Узагальнений моніторинг за травень (13–19 травня) 2013 року матеріалів із ознаками замовності (або цензури) на місцевих телеканалах, а також дотримання регіональними журналістами професійних стандартів.

Проаналізовано новини телеканалів Криму («Неаполь», ДТРК. «Крим», Чорноморська ТРК), Львова (ЛОДТРК, ZIK, ТРК «Люкс»), Харкова (ХОДТРК, 7 канал, Simon), Вінниці (Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «Вінтера», телеканал «Віта», ТРК «Вінниччина») й міста Суми (Сумська обласна державна телерадіокомпанія, ТРК «Відікон», «Академ ТВ»).

Методологія моніторингу новин на місцевих телеканалах аналогічна методології моніторингу новин на загальнонаціональних каналах. Її викладено тут.

Моніторинг регіональних новин за квітень можна подивитися тут.

Матеріали з порушеннями професійних стандартів, які можуть свідчити про ознаки замовності (цензури)

СУМИ

Сумські теленовини в травні встановили антирекорд із кількості сюжетів із ознаками політичної чи комерційної замовності. Експерти Вікторія Кондратська та Роман Шостак віднесли до таких 37% матеріалів (у квітні – лише 10%). Із трьох досліджуваних каналів найбільше сюжетів із ознаками замовності – в новинах телеканалу «Відікон»: майже половину сюжетів (48%) зроблено так, ніби журналісти робили їх за наказом або за гроші. На другому місці – «Академ-ТВ» – 42%; найменше таких сюжетів у травні було в ефірі Сумської обласної телерадіокомпані (СОДТРК) – 29%. Герої цих сюжетів – головно, керівники управлінь Сумської облдержадміністрації, депутати міської та обласної рад.

КРИМ

На другому місці в антирейтингу за кількістю сюжетів із ознаками замовності – кримські теленовини. Усереднений результат трьох каналів – 27% матеріалів. Експерти Отар Довженко і Прасковія Дворянин найбільше таких сюжетів виявили в ефірі опозиційного телеканалу «Чорноморська» – 36%. У ТРК «Неаполь» і державної телерадіокомпанії «Крим» (ДТРК «Крим») – по 24%. Топ-тема сюжетів із ознаками замовності – всілякі «антифашистські» активності влади. Наприклад, на приватному телеканалі «Неаполь»: «В Симферопольском открытом космическом лицее прошел антифашистский урок», «В Симферополе состоялся антифашистский митинг». В ефірі державного телеканалу ДТРК «Крим», що утримується платниками різних політичних поглядів, те саме – в ефірі виключно «антифашисти» від партії влади без жодних шансів відповісти для тих, кого називають «фашистами»: «В Украине прошли антифашистские митинги», «На антифашистский митинг в Симферополе собралось более 20 тысяч человек».

ВІННИЦЯ

В телеефірі трьох каналів Вінниці експерти Олексій Захарченко й Олександр Гвоздик побачили ознаки заможності у 23% сюжетів. Найбільше – у випусках новин ТРК «Вінничина» – 35%; трохи менше сюжетів із ознаками замовності в журналістів ТРК «Вінтера» – 25%. Найкращий результат у травні у ТРК «ВІТА» – лише у 8% сюжетів експерти виявили ознаки замовності. У вінницькому ефірі, окрім «антифашизму» («У Вінниці відбувся антифашистський марш», ТРК «Вінтера»), популярною темою в сюжетах з ознаками замовності з місяця у місяць є діяльність Фонду Порошенка: «За сприяння Фонду Порошенка у трьох районах області відреставровані пам’ятники загиблим воїнам». Цей сюжет вийшов в ефір без інформації про автора репортажу, це є однією з ознак замовного характеру сюжету, бо журналісти часто-густо соромляться ставити своє прізвище під такими матеріалами. Так само без імені автора з’явився в ефірі ТРК «Вінничина» сюжет «Експерти заговорили про можливість втрати парламентом своїх повноважень».

ХАРКІВ

У харків’ян у травні, за оцінками експертів Антоніни Мніх та Оксани Максимець, вийшло 20% сюжетів із ознаками замовності. Найбільше таких матеріалів в ефірі 7-го каналу – 33%, на другому місці Харківська обласна телерадіокомпанія (ХОДТРК) – 31%. Значно менше потенційно замовних сюжетів у ТК Simon – 13%. Тема потенційно замовних сюжетів і тут «антифшизм». Наприклад, в ефірі ХОДТРК: «На майдані Конституції відбувся антифашистський марш», – у цьому сюжеті журналісти подають виключно точку зору проросійського населення, виключно негативні оціночні судження на адресу опозиції, в яких її представників герої сюжету безапеляційно записують у неофашисти. Ще один «антифашистський» сюжет: «У Харкові відкрився міжнародний форум «Пострадянський світ». Серед героїв репортажу – Геннадій Кернес, Михайло Добкін та Дмитро Табачник і жодного політолога, хоча, власне, йдеться саме про їхнє зібрання.

Цікава ситуація з сюжетами, що мають ознаки замовності, на телеканалі Simon, – політичної та комерційної замовності, за оцінками експертів, майже порівну.

ЛЬВІВ

Львівські журналісти третій місяць поспіль демонструють найнижчу кількість сюжетів із ознаками замовності серед усіх досліджуваних регіонів. У травні кількість таких матеріалів у випусках редакцій львівських теленовин скоротилася порівняно з квітнем (4%) і склала 2% від загальної кількості.

В ефірі ТРК «Люкс» і ТК ZiK експерти не виявили жодного сюжету з ознаками замовності. Всі матеріали, оцінені експертами як такі, що мають ознаки політичної замовності та порушують професійні стандарти, пролунали в ефірі Львівської обласної державної телерадіокомпанії (ЛОДТРК). Наприклад, сюжет «Вихідними у Львові відбудеться фестиваль “Лютин”». З матеріалу складно второпати, що це за фестиваль. Зрозуміло тільки, що це захід для особливих дітей, про що йдеться одним реченням. Натомість у сюжеті наведено два беззмістовних синхрони чиновників, наприклад: «Богдан Хруставчук, начальник управління сім’ї та молоді ЛОДА: “Звичайно, що обласне управління сім’ї й молоді хоче максимально сконцентровувати заходи і допомагати десь піднімати ініціативу громадськості саме десь в районі”».

Аналіз дотримання журналістських стандартів у регіональних теленовинах

Найвищі професійні стандарти у травні продемонстрували львівські журналісти. Найгірше дотримувалися правил професії кореспонденти й редактори сумських телеканалів. У чотирьох із п’яти регіонів (Вінниччина, Сумщина, Харківщина й АР Крим) – найслабше місце – стандарт повноти наведених фактів та інформації з проблеми. Тобто, відсутність бекґраунду. Журналісти не нагадують глядачам про попередні події з проблеми, не розповідають про взаємозв’язки між героями, історію їхніх взаємин, що призвели до конфлікту. На думку експертів, це може знеохотити глядачів споживати таку «необроблену» інформацію і спонукати до пошуку професійніше зроблених новин.

ЛЬВІВ

Львів’яни, хоч і показали найвищі оцінки за сумою дотримання всіх шести стандартів – 5,10 бала з 6 можливих, у травні все ж таки знизили деякі показники. У журналістів ТРК «Люкс» у травні знизився рівень дотримання стандарту повноти представлених фактів, який склав 0,68 (у квітні – 0,85).

Матеріали ТРК «Люкс» залишають низку питань. Наприклад, сюжет «Львів’ян про прибуття трамваїв інформуватиме електронне табло». Це розповідь про те, що в місті з’явилося перше електронне табло, яке показує час прибуття трамваїв. Чи не цікаво було б дізнатися львів’янам, скільки коштувала місту ця установа? Чи з’являться ще такі пристрої? Експертам здалося, що інформацію про наявність табло міг написати будь-хто з перехожих, натомість роботи журналістів у сюжеті не видно.

На ЛОДТРК стандарт оперативності в травні досяг майже ідеалу – 0,98 бала із можливого 1,00. Натомість найменше журналісти державної телекомпанії дотрималися стандарту відокремлення фактів від коментарів. Як-от у матеріалі «У Львові збирають кров для хворої дитини»: на початку сюжету йдеться про те, що дитина отримала майже 70% опіків тіла. Далі – мова про донорську кров. (Лікар пояснює, що вони добирають банк крові, саме тому звертаються до людей.) Закінчується сюжет словами, що прямо суперечать журналістським думкам на початку сюжету: «Допомогти дитині неважко, і вона житиме. Тож не будьте байдужими». Або в сюжеті «Львівщина не залишиться осторонь тижня планування сім’ї» журналісти беруть на себе сміливість і відповідальність схарактеризувати як алкоголіків і наркоманів усю молодь Львова: «Не пити, не курити, не вживати наркотики. Скільки про це не говорили, а молодь курить, п’є і вживає без думок про наслідки».

Найвищий показник за сумою дотримання всіх шести стандартів показали журналісти телекомпанії ZiK – 5,39 бала із 6 можливих.

СУМИ

Сумський регіон – на останньому місці серед п’яти досліджуваних областей у дотриманні стандартів. А «Академ ТВ» – на останньому місці серед 15 телеканалів, що їх моніторять експерти «Телекритики» – 2,84 бала із 6 можливих. Порівняно з квітнем середній бал дотримання шести стандартів знизився на 0,15. Традиційно найнижчі оцінки одержали теленовини за стандартами повноти поданих фактів/ інформації з проблеми – 0,25 (у квітні – 0,30) – шосте місце, а п’яте місце – балансу думок/ поглядів – 0,31 (у квітні – 0,25). Найвищу середньоарифметичну оцінку здобув критерій достовірності (посилання на джерела) – 0,75 бала з максимально можливого 1,00 (відповідно СОДТРК – 0,89, «Відікон» – 0,71, «Академ ТВ» – 0,66).

ВІННИЦЯ

Середній рейтинг дотримання журналістських стандартів у теленовинах трьох вінницьких телеканалів дещо зріс порівняно з попередніми місяцями – 4,31 (при максимумі 6 балів) у травні проти 4,07 у квітні. Зростання відбулося завдяки підвищенню стандартів ТРК «Вінтера» (4,24 бала) і ТРК «Вінниччина» (3,7 бала).

Телеканал «Віта» – лідер у регіоні за дотриманням професійних стандартів та один із найкращих з-поміж усіх 15 досліджуваних каналів – 5,00 балів із шести можливих.

Як і в попередні місяці, у травні найбільше вінницькі ТРК дотримуються таких стандартів, як оперативність – 0,87 (квітень – 0,78, березень – 0,90), точність – 0,88 (квітень – 0,74, березень – 0,70) і достовірність – 0,77 (квітень – 0,74, березень – 0,79).

Найгірше вінницькі телеканали дотримувалися в травні стандарту повноти представлення інформації. Його середній рівень по трьох телеканалах склав 0,47 бала, і цей низький рівень є характерним для всіх трьох ТРК («Віта» – 0,50, «Вінтера» – 0,51, «Вінниччина» – 0,40).

КРИМ

Різниця між балами за дотримання професійних стандартів між кримськими телеканалами незначна: найнижчий показник у ДТРК «Крим» (3,85 бала), далі ТРК «Неаполь» (3,88) і найвищий – у ТРК «Чорноморська» (3,91). Найгірша ситуація, як і в попередні місяці, з повнотою наведених фактів та балансом думок. Так, середній показник дотримання стандарту повноти наведених фактів трьох каналів становить 0,42, стандарту балансу думок – 0,51 бала. При цьому показники дотримання інших стандартів вищі: точності – 0,64, оперативності – 0,74, достовірності – 0,78, а найвищий показник у стандарту відокремлення фактів від коментарів – 0,79 бала. З-поміж інших каналів низьким балом за дотримання стандарту повноти (0,32) вирізняється державна телерадіокомпанія «Крим»; показники ТРК «Неаполь» (0,44) і ТРК «Чорноморська» (0,50) вищі, хоч і далекі від ідеалу. За рівнем балансу думок «Чорноморська» також випередила конкурентів – 0,55 бала, тоді як в інших каналів по 0,49 бала. Проте за оперативністю «Чорноморська» (0,64) відстає від ТРК «Неаполь» (0,76) і від ДТРК «Крим» (0,83).

ХАРКІВ

У травні поліпшилася якість новин усіх трьох харківських каналів: 7-й канал набрав 5,08 бала, Simon – 4,38, ХОДТРК – 4,28 бала з 6 можливих. У новинах ХОДТРК скоротилася кількість сюжетів на політичні теми, в яких журналісти каналу хибують на однобокість, надаючи слово переважно або й виключно представникам місцевої влади. Натомість зросла кількість «паркету», де фігурують очільники держави та високопосадовці. Тож досить низьким – 0,53 – залишався показник балансу думок. Та це краще, ніж показник минулого місяця, – 0,45. Найнижчі ж показники за стандартом балансу думок – у телеканалу Simon – 0,43. Залишаються в Simon проблеми і з дотриманням стандарту достовірності – джерела інформації розмиваються або ж не вказуються взагалі. Наприклад, у сюжеті «Возле памятника казаку Харько будут ремонтировать трамвайный переезд» взагалі немає посилання на джерело інформації. Не поліпшується дотримання стандарту повноти наведених фактів. У моніторинговий період кількість сюжетів із чітко вираженими бекґраундами обмежилася двома на трьох телеканалах.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації є оцінковими судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів здійснюється громадською організацією «Телекритика» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Телекритика». Всі висновки й точки зору, висловлені в усіх публікаціях моніторингу, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк». Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.