Чи варто чекати місцевих новин від регіональних медіа

Чи варто чекати місцевих новин від регіональних медіа

14 Липня 2017
10770

Чи варто чекати місцевих новин від регіональних медіа

Світлана Єременко
виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
10770
Або чому місцеві медіа не відбивають життя власних громад? Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика за травень 2017 року.
Чи варто чекати місцевих новин від регіональних медіа
Чи варто чекати місцевих новин від регіональних медіа

Аналіз тематичного різноманіття у друкованих ЗМІ підтвердив тенденцію до розважально-пізнавального характеру матеріалів та кримінальних новин, які позбавляють населення важливої суспільно-значущої інформації й не сприяють розумінню економічних та суспільних процесів, що відбуваються в країні.

Місцеві ЗМІ живуть спокійним обивательським життям у часи, коли країна переживає реформи судової системи, місцевого самоврядування, обговорює зміни в системах охорони здоров’я, освіти, пенсійного забезпечення. Виникає відчуття, що інформація про ці зміни жодним чином не стосується життя громадян поза Києвом. Проблеми корупції хвилюють окремі видання, й лише на рівні 1-2 % матеріалів.

Третину матеріалів у регіональних онлайн-медіа становить кримінал. До «чорнухи» вдаються, щоб набрати більше переглядів. При цьому журналістів не турбує, як ці публікації впливають на психіку читачів.

Дивно, що місцеві медіа, які мали би більше інформувати й аналізувати життя місцевих громад, роблять це дуже неохоче (17 % онлайн- і 13,6 % друкованих матеріалів присвячені місцевим громадам).

Порівняно з онлайн-виданнями регіональні друковані ЗМІ майже не приділяють уваги висвітленню війни на сході України та її наслідків для місцевої спільноти: 16 % онлайн- і 3 % друкованих матеріалів присвячені цій тематиці. Проте дещо збільшилася кількість публікацій, присвячених проблемам переселенців.

У регіональних виданнях частка матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованих дещо знизилася порівняно з лютим 2017-го (з 15,5 % до 12,8 % у друкованих та з 9,7 % до 6,2 % в онлайнових), але залишається доволі помітною. Із політичних партій найбільше джинсували «Народний фронт» та «Батьківщина». Медіа продовжують приховувати рекламу за неналежним маркуванням і лінуються переробляти офіційні прес-релізи та повідомлення на живі журналістські матеріали з людським обличчям.

У більшості регіональних ЗМІ не зафіксовано відвертих пропагандистських тверджень і закликів, що несуть загрозу державності й незалежності України, фейків і провокацій, прихованих проросійських меседжів. Притому в інформаційному полі цим можуть зловживати окремі сайти, створені, здається, саме для цього. Наприклад, одеський сайт «Таймер» проводить відверту антиукраїнську політику та вміло використовує мову ворожнечі.

Походження матеріалів: у газетах більше половини контенту — власна інформація, на сайтах — більше половини запозиченої. Цікавим є феномен сайту «Журнал Житомира», який за період моніторингу не розмістив жодного власного матеріалу, а лише запозичену з інших джерел та неідентифіковану інформацію.

Найбільше на шпальтах газет і сайтів використовуються інформаційні жанри — новини, повідомлення; аналітичних матеріалів, журналістських розслідувань дуже мало, як і в лютому.

Тональність матеріалів у газетах і на сайтах переважно нейтральна (70 % друк та 81 % онлайн), при цьому більше позитивних матеріалів — у газетах (22 % проти 8 % онлайн), і близько десятої частини публікацій подаються з негативними конотаціями (8 % друк та 11 % онлайн).

Надалі детальніше про виявлені тенденції.

Експертна група Інституту демократії ім. Пилипа Орлика у травні досліджувала контент 64 місцевих друкованих видань та електронних медіа з 8 по 14 травня 2017 року у восьми регіонах України: Донецькій, Луганській, Харківській, Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській областях. У травні ІДПО оцінив 1597 матеріалів друкованих видань та 2845 матеріалів новинних сайтів, що були опубліковані в період моніторингу.

Незалежні експерти дослідили наявність матеріалів із ознаками замовності та пропагандистських меседжів і фейків; визначили відповідність матеріалів стандартам журналістики, окреслили жанрове різноманіття (тільки для друкованих ЗМІ), походження матеріалів (власні, запозичені, неідентифіковані), теми й тональності (негативна, нейтральна, позитивна).

На відміну від минулих років, коли ІДПО досліджував тільки соціально важливі матеріали, цього року досліджується весь потік інформації. В Донецькій та Луганській областях до аналізу взято видання, що виходять на підконтрольній українській владі території.

Матеріали з ознаками замовності (політичної і комерційної) та неналежного маркування

Найбільше в регіональних друкованих медіа, як і раніше, виявлено джинси — 8 % та неналежно маркованої реклами — 7,5 %. Її виявлено майже однаково в друкованих (7,5 %) та електронних виданнях (7,9 %).

Найбільше матеріалів із ознаками замовності (джинси) в друкованих виданнях розмістили медіа Луганської області — 28 %; Дніпра — 20 %; Житомирської — 16 % та Одеської — 17 % —  областей. За оцінками експертів, здебільшого регіональні медіа не друкували пропагандистських меседжів і фейків. Але в газетах Харкова й Одеси проросійська пропаганда все ж була помічена в 1 % матеріалів.

«Із приводу джинси можна зазначити, що розкрив гаманці для проплачених площ верховний політикум — Яценюк, Порошенко. Місцеві ж політики поки що задовольняються розміщенням своїх промоакцій, як-от Вілкул, Курячий, та безкоштовним поливанням брудом політичних опонентів, як, приміром, на сайті “Дніпроград”, — вважає експерткадніпропетровської експертної групи ІДПО Тетяна Кремінська — Суттєво збільшив показник політичної джинси газетам і сайтам Луганщини очільник області Юрій Гарбуз. ЗМІ перетворилися на літописців губернатора і героїзують його і в День Перемоги, й у День Європи, й під час робочих поїздок. Не зрозуміло, чому журналісти не опрацьовують інформації прес-служби й не перетворюють її з “паркетної” на читабельну».

Стосовно публікацій, що мають неналежне маркування, то найбільшу кількість таких текстів вмістили «Вечерняя Одесса» — 14,2 % та одеська «Курьер недели» — 10 %. Усі чотири газети Дніпра протягом моніторингового періоду друкували рекламу, не маркуючи її відповідно до українського законодавства. Найбільше таких публікацій містили «Днепр вечерний» (28,1 %) та «Зоря» (20 % оціненого контенту). «Наше місто» (2,9 %), а «Горожанин» — 1 (2,3 %).

«Святкування Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги були провідними темами матеріалів із ознаками замовності в одеському регіоні. Політики “Опозиційного блоку”, політики через ЗМІ скаржились на обшуки, “напади радикалів” і хвалилися організованими польовими кухнями для ветеранів та іншими подачками, — зазначає координаторка одеської експертної групи Наталя Стеблина. — Експерти помітили схожу манеру подачі матеріалів в одеському та харківському регіонах: на газетному розвороті заверстуються замітки з фотографіями, і в кожній згадується про того або іншого політика чи чиновника, який привітав ветеранів (“Курьер недели”, “Слобідський край”; “Харковские известия” присвятили цілий розворот заяві Кернеса й фотографіям із ним та місцевими мешканцями). Окрім цього, в регіонах були зафіксовані схожі матеріали про Яценюка, якому не дають спокою “агенти Кремля” (“Вечерняя Одесса”, “Одесская правда”, “Вечерний Харьков”)».

Житомирські експерти ІДПО помітили, що активізувалися традиційні постачальники замовних статей у регіоні — прес-служби народних депутатів. «Борислав Розенблат зустрівся з освітянами Житомира», «Віктор Развадовський: “Низький уклін вам за вашу мужність і безмежну відданість нашій неньці Україні!”» («Эхо», №19 від 11.05.2017); «Александр Вилкул стал представителем Ассамблеи Европейских регионов в Украине, — Президент организации Ханде Базатли» («20 хвилин»,№17 від 10.05.2017 р).

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації)

Одеські експерти зафіксували проросійські меседжі та пропагандистські матеріали у трьох виданнях: «Вечерняя Одесса», «Трасса Е95», а також на сайті «Таймер». Із 17 матеріалів із ознаками замовності п'ять містили проросійські меседжі, сім — фейки, два — пропагандистські твердження і заклики. «Трасса Е95» і «Таймер» висвітлювали акції «Бессмертного полка», які відбувалися в Одесі та районах області. На «Таймері» хоч і зменшилася кількість матеріалів із пропагандистським ухилом, але в заголовках так само фігурують «правосеки», «бендеровцы», активісти Євромайдану зображуються в негативних тонах. У «Таймері» виявлено найбільше фейків. Також «Таймер» не завжди подає в заголовках і текстах новин назви перейменованих згідно з декомунізацією міста, друкуючи старі. Наприклад: «В СИЗО Артемовска (переименован Верховной Радой в Бахмут)».

«В одному матеріалі краматорської газети “Знамя Индустрии” було виявлено ознаки мови ворожнечі (“С ветерана войны сорвали медаль”, № 19 від 10.05.17, с. 5. Автор — Олена Еленина). Акцент у матеріалі був зроблений не на факт правопорушення, а на негативне ставлення до політики декомунізації, дискредитацію правоохоронних органів», — зазначає координатор донецької експертної групи Сергій Бондаренко.

 

Основні теми й тональність матеріалів

Щодо походження матеріалів у регіональних друкованих медіа, то найбільший відсоток (50,8 %) становлять власні журналістські публікації, але при цьому майже третина (28,7 %) — це запозичені тексти, 19 % контенту взагалі не ідентифіковані: не мають авторства та посилань на джерело.

Серед публікацій у регіональних друкованих виданнях майже половину становлять інформаційні жанри — 46,6 % %; прес-релізи, звіти й інші інформаційні матеріали — 8,4 %. Ще 4,2 % становлять інтерв’ю та різноманітні опитування. До аналітичних публікацій можна віднести лише 4,2 % публікацій.

Найменше на сторінках регіональних медіа журналістських розслідувань — 0,6 %. Наприклад, у Дніпрі журналістські розслідування практикує лише газета «Горожанин» — шість матеріалів із 43 проаналізованих, які і вплинули на середній показник 3 % від усього дослідженого контенту дніпровських медіа.

«Уже вдруге під час моніторингу цього року зафіксовано дуже слабке висвітлення тем місцевого самоврядування, децентралізації, реформ на місцевому рівні провідними львівськими ЗМІ. Це, на мою думку, не є головною провиною медіа, — вважає експерт із моніторингу Роман Шостак. — Найбільшою причиною втрати інтересу до цієї проблематики є відсутність практичного втілення і конкретних результатів задекларованих реформ».

 

За дослідженням експертів, одеські видання віддають перевагу інформаційним матеріалам, тексти інших жанрів трапляються дуже рідко. Практично немає інтерв’ю (за винятком «Чорноморських новин»), рецензій (виняток «Вечерняя Одесса»). Аналітика траплялася на шпальтах «Одеської правди», «Чорноморських новин». Як і раніше, відсутні журналістські розслідування.

«У чернівецьких газетах у травні переважали інформаційні жанри — 46 % (у лютому — 50 %). 30 % усіх публікацій можна розглядати як інші, їх важко ідентифікувати через порушені критерії до журналістських матеріалів (у лютому таких було 13 %). Мало аналітики, взагалі немає журналістських розслідувань. Дуже рідкісні рецензія, редакторська / авторська колонка, кореспонденція. Мало ґрунтовних аналітичних статей, інтерв’ю та опитувань, публіцистика представлена лише життєвими історіями. Загалом можна говорити про збіднену жанрову палітру друкованих ЗМІ», — констатують чернівецькі експерти.

Щодо тональності контенту в друкованих регіональних медіа, то здебільшого вона нейтральна — 70,5 % матеріалів. У 21,5 % текстів — позитивна; та 7,7 % відсотків публікацій мають негативну тональність.

«Досить непросто визначити тональність матеріалів на сайті “Дніпроград” — ресурс відображає радикальну точку зору, і більшість матеріалів подані з негативною та образливою тональністю. Певно, таке бачення власників цього медіа в боротьбі з політичними опонентами», — зауважує Тетяна Кремінська, експертка дніпропетровської експертної групи.

Інтернет-видання

В інтернет-виданнях експерти зафіксували 7,9 % матеріалів із ознаками замовності та 1,8 % неналежно маркованих публікацій. Щодо прихованої реклами, то її в електронних виданнях у травні виявилося значно менше, ніж у друкованих (7,5 %).

Що стосується регіональних онлайн-видань, то першість в антирейтингу щодо розміщення джинси тримають сайти Луганська — 11,9 %; Чернівців — 11 %; Одеси — 9,6 %; Донецька — 4 %.

Проросійські меседжі помічені в інтернет-виданнях Одеси, Луганська, Дніпра. Щодо пропаганди і фейків, то тут першість тримає Одеса. Пропаганди — 0,6 %, проросійських меседжів — 1,5 %; фейків — 1,8 %. Цю першість Одеса тримає завдяки антиукраїнській політиці сайту «Таймер».

Чернівецькі інтернет-видання симпатизують політичним партіям «Народний фронт», «Батьківщина», «Свобода», з постатей політиків — Арсенію Яценюку, Юлії Тимошенко. А народний депутат чернівчанин Бурбак став для чернівецьких ЗМІ «експертом» із різногалузевих питань, включаючи місцеві вибори, міжнародне життя й місцеве господарювання.

Незалежні експерти ІДПО з Чернівців Любов Василик і Тетяна Смолдирєва вважають, що майже в десяти відсотках публікацій місцевий сайт «Чернівці Таймс» маніпулює читачами.

«Війна між місцевими провладними політиками та опозиціонерами, що точиться на регіональному рівні, некритично ретранслюється сайтами зі сторінок соцмереж. Коли інші намагалися не коментувати це протистояння, то “Чернівці Таймс” буквально смакувало подробицями, в т. ч. особистими випадами політиків один проти одного, поданими за допомогою специфічної лексики: “Каспрук поведе на вибори команду недобитків “Народного фронту”?”, “Що криється за лаштунками “війни” з “Опозиційним блоком” у Чернівцях?”, “Соцмережева війна “Народного фронту” з “Опозиційним блоком” закінчується за одним столом”, — коментують результати моніторингу чернівецькі експерти Любов Василик і Тетяна Смолдирєва. — Таким чином читач мав нещастя поринути у брудні політичні інтриги, йому нав’язували обурення політичною кризою в міській раді у стилі: байки мера, його безгосподарність та корупція в Ратуші, “ресторанна коаліція Каспрука”, “посібники” злочинного режиму можуть повернутися до влади, електоральне поле зачищає “Народний фронт”, логіка “кулявлобів”, рейтинг “Народного фронту” впав нижче плінтусу та ін.».

Шляхом такої маніпуляції сайт «Чернівці таймс»» надавав підтримку опозиційній до місцевої влади політсилі «Рідне місто» й призвів до визнання 9,3 % матеріалів сайту пропагандою та маніпуляцією аудиторією.

Якщо порівнювати тематику у друкованих та електронних медіа, то журналісти сайтів залякують читачів криміналом — майже третина матеріалів (у друкованих — 5,1 %); приділяють більше уваги життю місцевої громади, висвітленню подій, пов’язаних із АТО — 16 % (у друкованих — 3 %); але так само мало пишуть про проблеми корупції, освіти та науки.

На відміну від друкованих видань, де більшу частку становлять власні журналістські матеріали, в електронних медіа переважають запозичені тексти — таких 60 %. Власні публікації становлять третину матеріалів (32 %), а 8 % — взагалі не ідентифіковані тексти.

Наприклад, аналіз житомирських онлайн-ЗМІ в моніторинговий період засвідчив малу частку власних матеріалів. Загалом вона становила лише 25 % від усього контенту. Найбільше авторських матеріалів на сайті «Житомир.інфо» — 50 % із оцінених експертами.

Сайт «Журнал Житомира» за цей період видавав лише запозичену з інших джерел та неідентифіковану інформацію. За тиждень моніторингу у травні на стрічках новин місцевих сайтів з’явилося 45 % запозиченої інформації з посиланням на джерело та 30 % без посилань на автора чи джерело.

Щодо тематики, то найбільший відсоток публікацій у регіональних інтернет-виданнях як у лютому, так і в травні становить кримінал — 28,8 % (17 % у лютому); публікації на теми життя місцевої громади — 17 %. Теми війни і проблеми, які з цим пов’язані, висвітлюються краще, ніж у друкованих виданнях — 16 %. Найменше публікацій на теми науки та освіти, іноземних новин (2 %). Текстів про корупцію так само мало, як і про проблеми місцевого самоврядування (3 %). Рідко висвітлюються теми культури, зовнішньої політики, освіти й науки. Помітно збільшилася кількість публікацій, пов’язаних із виборами — 10 % (у лютому — 6 %). У травні в інтернет-виданнях трохи краще висвітлювалися питання культури (8,2 %).

Що ж до тональності публікацій, то в електронних виданнях також переважають нейтральні публікації — 81 %. Позитивну тональність, на думку експертів, мають 9 % публікацій, негативну — 10 % матеріалів.

Про моніторинг:

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання професійних стандартів здійснюється Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлено чотирма регіональними друкованими і чотирма онлайн-виданнями. У лютому 2017 року замість Сумської області додалася Луганська.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» «Інтерньюз» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика», тепер «Детектор медіа».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз».

Контакти:

Світлана Єременко, керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, svitlana.yeremenko@gmail.com

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Фото: pixabay.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10770
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду