Житомирські медіа: про стандарт достовірності та місцеву комунікацію
Житомирські медіа: про стандарт достовірності та місцеву комунікацію
Джерело інформації — одне з основоположних понять у роботі журналіста. Посилання на джерела інформації є обов’язковою умовою написання журналістського матеріалу, оскільки авторитетність джерела вже сама по собі гарантує і достовірність повідомлення, й довіру читача до засобу масової інформації. Тому одним із критеріїв проекту «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики», що виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюз», є саме достовірність (посилання на джерела інформації). Протягом чотирьох проведених моніторингів показник достовірності в житомирських ЗМІ був доволі високий. Так, при максимальному одному балі в червні узагальнений показник друкованих ЗМІ Житомира — 0,91, а інтернет-порталів — 0,84. Для порівняння: в березні 2015 року друковані ЗМІ мали показник 0,86, а інтернет-портали — 0,98.
З одного боку, цей критерій стандарту збережено, а з іншого — шпальти житомирських газет і стрічки новин деяких інтернет-порталів рясніють сухими короткими повідомленнями прес-служб ОДА, міської ради, прокуратури УМВС та партій. Джерела ніби авторитетні. Але де тут робота журналіста? Причому така інформація — не реклама і не джинса за визначенням. Хоча не секрет, що деякі засоби масової інформації отримують кошти на «висвітлення роботи органів державної (місцевої) влади» з бюджету. Візьмімо до уваги й той факт, що однакові повідомлення за підписом прес-служб містять як мінімум два з трьох критеріїв визначення джинси (відстоює або просуває інтереси однієї сторони; цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; «протокольні» матеріали з заходів чиновників/ політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина).
У будь-якому випадку, коли інформацію надають чиновники чи політики, особливо через прес-службу, вони переслідують певну мету, використовуючи ЗМІ як ретранслятор.
В ідеальному випадку інформація, надана прес-службою, є вторинною і може слугувати лише основою для повноцінного журналістського матеріалу, одним із критеріїв якого є саме баланс думок і поглядів. Чого так катастрофічно бракує місцевим ЗМІ. Загальний показник балансу житомирських газет у червні — 0,26, інтернет-порталів — 0,44 (при максимумі в один бал). Чи не «штамповані повідомлення» з конвеєрів різноманітних прес-служб цьому сприяють?
З усіх інтернет-медіа лише «Житомир. інфо» найчастіше опрацьовує повідомлення прес-служб органів державної влади, доповнюючи інформацію коментарями інших сторін, інфографікою чи власними бекґраундами. Деякі газети, як «20 хвилин», останнім часом не розміщують повідомлень прес-служб без опрацювання.
Однак після спілкування з редакторами та журналістами виявилося, що одні (газети) готові розміщувати таку інформацію лише за гроші, інші ж (інтернет-портали) запевняють, що принципово цього не робитимуть. Відомо, що ЗМІ, засновниками яких є органи державної чи місцевої влади, традиційно отримують фінансову підтримку і розподіл коштів між ними та іншими ЗМІ відбувається за згоди місцевих депутатів. Отримати кошти з бюджету вдавалося і деяким недержавним ЗМІ, які демонстрували до цього свою надмірну лояльність до влади чи їхні керівники самі були депутатами.
Нині ситуація дещо змінилася, і з обласного бюджету цього року традиційної дотації «на висвітлення» не отримали ні офіційна газета «Житомирщина», ні найтиражніша газета «Ехо». Але найбільша кількість релізів прес-служби ОДА почала з’являтися на стрічці новин інтернет-порталу «Рупор Житомира».
Пріоритети житомирських державних чиновників не просто зсунулися в бік обраних інтернет-медіа.
В останній день червня деяким із них таки вдалося стати ньюзмейкерами по-справжньому. Саме через прагнення чергового «покращення», чи то бачення «по-новому» комунікації зі ЗМІ.
На «Житомир.інфо» була опублікована копія «Доручення щодо виконання порядку висвітлення діяльності Житомирської облдержадміністрації та співпраці зі ЗМІ», згідно з яким значно ускладнюється доступ журналістів до джерел первинної інформації, якими є фахівці управлінь та департаментів адміністрації.
Ось як відреагував на це інший інтернет-портал «Житомир онлайн»:
«Вчора в мережі з’явився документ, який суттєво впливає на інформаційний простір Житомирщини. Журналісти опублікували шокуюче доручення голови ОДА Сергія Машковського, в якому йдеться про нові правила комунікації між владою та мас-медіа. Як випливає із тексту документа, вже з 16 червня представники ЗМІ не можуть отримувати коментарів від керівників профільних департаментів та управлінь без попереднього погодження. Раніше посадовці погоджувалися надати коментар навіть по телефону. А тепер усім намірам журналістів будуть давати зелене або червоне світло заступник голови ОДА Ярослав Лагута і департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю. Таке нововведення — не зовсім дружелюбний жест до журналістської спільноти області».
І хоч документ говорить сам за себе і його з успіхом можна було би друкувати під рубрикою «No comments», інформаційний інтернет-портал «Рупор Житомира» відгукнувся на нього черговим прес-релізом, суть якого полягає в тому, що доступ журналістів до фахівців департаментів (але через ієрархічно-бюрократичну процедуру і невідомо коли) таки буде, а от прес-релізи точно будуть вчасно і без затримок.
«Доручення щодо Порядку висвітлення діяльності ОДА та співпраці зі ЗМІ — документ, який регулює лише внутрішні взаємовідносини між департаментами. Доручення не обмежує доступу до публічної інформації та повністю відповідає діючому законодавству. Метою документу є систематизація та організація процесу надання інформації для представників ЗМІ, без втручання у зміст інформації.
Доручення має посилити співпрацю зі ЗМІ та спростити процедуру одержання необхідної інформації, адже встановлює конкретні терміни на підготовку інформації (за будь-яким коментарем чи необхідними даними журналіст може звернутися до департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю. Департамент, у свою чергу, скоординує із відповідним спікером та організує надання коментаря чи ін. інформації в оперативному режимі). Порядок передбачає налагодження роботи щодо завчасного інформування про медіа-заходи та підготовки прес-релізів (визначені конкретні терміни для відповідальних осіб), що поліпшить співпрацю зі ЗМІ, анонсування подій та розповсюдження інформаційних матеріалів».
Звичайно, тут міг би бути «живий» коментар самого голови ОДА, чи його «гуманітарного» заступника, чи хоча б директора інформаційного департаменту. Однак, схоже, керівникам ОДА легше комунікувати з громадою через ЗМІ казенною мовою релізів.
Та чи потрібна така комунікація громаді? І на кого ж врешті працюють ЗМІ та інтернет-портали, які позиціонують себе як незалежні?