Моніторинг регіональних видань напередодні позачергових парламентських виборів у жовтні 2014-го показав чергове зростання джинси. Незважаючи на зміну влади, складну ситуацію в країні у зв’язку з неоголошеною війною Росії проти України та інформаційною агресією, регіональна преса здебільшого знехтувала своєю важливою роллю щодо неупередженого інформування громадян. Журналісти забули про свою відповідальність перед суспільством, отруюючи джинсою передвиборчий інформаційний простір.

У друкованих регіональних медіа, де проводився моніторинг, кількість матеріалів із ознаками замовності та немаркованої реклами у виборчому жовтні сягнула 43% (середній показник), тоді як у вересні — 41%. У ЗМІ Львова, Сум та Харкова, які досліджувалися з лютого 2012-го, джинса зросла утричі порівняно з липнем (із 9% до 27,4%).

У жовтні експерти Інституту продовжили спостерігати разючу нахабність регіональних видавців напередодні парламентських виборів — деякі видання розміщували до 90% джинси! Такого засилля прихованої реклами експерти не бачили жодного разу за майже три роки моніторингу.

У жовтні найбільше «запудрювали мізки» читачам друковані видання: чернівецькі газети «Час» — 92% та «Свобода слова» — 60%, житомирські «Ехо» — 68,2%, «20 хвилин» — 52,9% та «Ваші інтереси» — 36,7%; також «Днепр вечерний» — 69% (Дніпропетровськ) і «Сумщина» — 55%.

В інтернет-виданнях e середньому розміщено 33% джинси та немаркованої реклами. Серед сайтів найбільше джинсують сумська «Шостка.info» — 68%, львівські ZIK — 61,9%, Zaxid.net — 42,9%, дніпропетровський «МостДнепр» — 51,1%, одеські «Думская» — 43,2%, «Трасса Е95» — 47,8%, «Таймер» — 47,9%, чернівецьке «БукІнфо» — 44,5%.

Досліджуючи сепаратистські сайти так званої ДНР, експерти виявили 48% матеріалів пропагандистської джинси на сайті «Новости Донецкой Республики» та 52,3% — на «ИА Новороссия».

Більше поважає своїх читачів та подає правдиву інформацію харківський сайт «МедіаПорт», де не було зафіксовано матеріалів із ознаками замовності.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Експерти оцінювали четвертий тиждень жовтня (з 20 жовтня по 26 жовтня) — період гострої фази парламентської передвиборчої кампанії.

У жовтні кількість матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами у друкованих регіональних медіа сягнула відмітки 43%. Розміщенням великої кількості матеріалів із ознаками політичної замовності відзначилися всі регіони.

Ми вже зазначали, що значне зростання кількості джинси в регіональній пресі експерти спостерігали і під час парламентських виборів 2012 року та президентських 2014-го. Але цього разу безсоромність деяких видань справді вразила: газета «Час» запропонувала чернівчанам 92% «заказухи» на сторінках свого видання замість звичайних новин та об’єктивного висвітлення виборчих перегонів.

Зростання джинси в жовтні утричі та більше разів було також помічено у Львові в друкованих виданнях — 19,3% (5% у липні). Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Львівська пошта» — 36,8% та «Ратуша» — 23,9%. «Львівська пошта», яка у вересні зменшила свій звичайний показник джинси до 5,6%, (порівняно з 18,8% у липні 2014 року), в жовтні повернулася до своєї загальної тенденції із 36,8% джинси.

У харківських виданнях — до 28,9% у жовтні порівняно з липневими 11,2%. Найбільше джинси розмістили «Харьковские известия» — 46,7% — це у шість разів більше, ніж у липні (7,5%). Свій внесок у дезінформування громадян зробили також газети «Вечерний Харьков» — 35,2%, «Время» (власник Фельдман) — 30,4% (13,6% у липні).

У Сумах джинса в жовтні сягнула 34% (10,8% — у липні). «Почесним» джинсовиком регіону залишається, незважаючи на зміну влади, комунальна газета «Сумщина» — 55% (у липні — 19%); не дуже відстають «Панорама» — 34% та «Ваш шанс» — 34% (9% та 12% у липні відповідно).

Приватна газета «Данкор», яка у липні була взірцем поваги до читачів через відсутність джинси, у передвиборчому вересні не втримала позицій і розмістила 8%, а у жовтні — 3% матеріалів із ознаками замовності.

Експертна група Донецька змінила перелік видань з огляду на те, що частина з них припинила виходити або друкується в іншому форматі.

Серед друкованих найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістила «Комсомольская правда» донецький випуск — 26,8% та ахметовські «Донецкие новости» — 43,9% (у липні 7,7%). У газетах «Московский комсомолец» — 6,8% та «Донбасс-неделя» — джинси не зафіксовано.

Донецькі експерти зауважують: «Продовжує розчаровувати тижневик “Донецкие Новости”. Незважаючи на своє позиціонування як "газети №1 на Донбасі", ЗМІ активно підтримує репутацію та просуває імідж Ріната Ахметова як благодійника. В десяти з 18 матеріалів ішлося про діяльність Гуманітарного штабу його благодійного фонду та інших підконтрольних структур із надання гуманітарної допомоги мешканцям Донбасу. Ми наголошуємо, що діяльність Фонду з надання допомоги переселенцям та особам, які залишилися в зоні АТО є надважливою, заслуговує на повагу та підтримку. Однак "Донецкие Новости", як суспільно-політична газета, мала б більш подавати журналістських матеріалів про поточну ситуацію в регіоні та країні, а не бути інформаційним бюлетенем окремої благодійної структури».

Другий місяць експерти спостерігають катастрофічну кількість джинси в «нових» для проекту регіонах — Чернівцях, Житомирі, Дніпропетровську та Одесі. Більше половини суспільно значущого контенту мала ознаки замовності у друкованих виданнях Чернівців: «Час» — 92%, «Свобода слова» — 60%; Житомира: газети «Ехо» — 68,2%, «20 хвилин» — 52,9%, «Житомирщина» — 52,6%; «Днепр вечерний» — 69%, та в одеському виданні «Курьер недели» — 50%.

Дніпропетровські видання розмістили близько 30% матеріалів із ознаками замовності (39,8% — у вересні). Очолює антирейтинг «Днепр вечерний» — 69%, «Лица» — 32,1%; скоротили свій показник «Зоря» і «Наше місто» — по 8,9% (52,6% та 33,3%, відповідно, у вересні).

В Одесі ситуація схожа — 34,9% матеріалів із ознаками замовності (31,4% у вересні). Перше місце в антирейтингу має «Курьер недели» — 50%; за ним ідуть «Вечерняя Одесса» — 34,8%, «Одесская правда» — 32,5%; й «Чорноморські новини» — 22,2% від оцінених.

У Чернівцях у середньому 47,5% матеріалів мали ознаки замовності (53,9% у вересні). Кількість джинси «зашкалювала» у газетах «Час» — 92% та «Свобода слова» — 60% (91,7% у вересні), «Погляд» — 20% , «Молодий буковинець» — 18%.

Житомирські медіа було визнано лідерами з виборчої джинси, що мають стабільно високий показник у всіх виданнях і 52,6% матеріалів із ознаками замовності в середньому по регіону. Житомирські друковані видання в жовтні продовжили змагання, хто розмістить більше прихованої реклами: «Эхо» — 68,2%; «20 хвилин» — 52,9%; «Житомирщина» — 52,6%, «Ваші інтереси» — 36,7%.

Порівняно невеликий відсоток матеріалів із ознаками замовності зафіксовано на шпальтах львівської газети «Експрес» — 3,1% (6,7% у вересні) і сумської «Данкор» — 13%, (але 26% неналежно маркованої реклами ).

Інтернет-видання

Інтернет-ЗМІ використовувалися замовниками передвиборчої джинси не менш активно, ніж у вересні. На сайтах інтернет-видань зафіксовано в цілому 33% матеріалів із ознаками замовності та немаркованої реклами.

Серед сайтів найбільше не поважають своїх читачів журналісти сумської «Шостка.info» — 68%, львівських ZIK — 61,9%, Zaxid.net — 42,9%, «МостДнепр» — 51,1%, одеських «Думская» — 43,2%, «Трасса Е95» — 47,8%, «Таймер» — 47,9%, чернівецького «БукІнфо» — 44,5%.

В електронних виданнях Львова у вересневій кампанії 2014-го кількість джинси сягнула майже сорока відсотків — 36,3%, а в жовтні склала 39,9%. У жовтні «заказуха» зашкалює на популярних сайтах Zik — 61,9% та Zaxid.net — 42,9%. Прикро, бо це інтернет-видання, які користуються великою довірою громадян та декларують себе незалежними. Нагадаємо, кількість джинси на Zaxid.net (власник Андрій Садовий) під час виборчих перегонів у вересні зросла аж у 16 разів!

Сумські електронні ЗМІ, які після втечі Януковича помітно зменшили кількість замовних матеріалів, у жовтні розмістили 37,5% джинси (22,6% у вересні). Відзначилися приховуванням реклами «Шостка.Інфо» — 68% матеріалів; Xpress — 36%; «Сумиінфо» — 27%. Меншу кількість джинси розмістив «Сайт 0542» — 19%.

Дещо краща ситуація в електронних медіа Харкова. Експертами зафіксовано 17,6% матеріалів із ознаками замовності — це найменший показник із усіх 8 регіонів. Та все ж сайти «Статус кво» та «Об’єктив» розмістили відповідно 38% та 18,2% замовних матеріали. Більше поважає своїх читачів та подає більш правдиву інформацію сайт «МедіаПорт», де не було зафіксовано матеріалів із ознаками замовності.

На сайтах Донецька кожна третя публікація (31,4%) має ознаки замовності. Якщо аналізувати окремо сепаратистські сайти так званої ДНР, то «Новости Донецкой Республики» містять 47,9% (76,2% у вересні) та «ИА Новороссия» — 52,3% (45,5% у вересні) джинси. При цьому вона має суто пропагандистський характер і наповнена мовою ворожнечі й ненависті стосовно всього українського.

Незалежні експерти наголошують: «Якщо казати про "сепаратистські" ресурси ("Новости Донецкой Республики" та "Новоросію" (ИА Новороссия)), то їхня риторика не змінилася. Розглядати матеріали цих видань як класичну джинсу майже неможливо — це ПРОПАГАНДА! Постійно лунають заклики та інформація про "бандерівців", "хунту", "фашистів", "Україну як сусідню державу", "карателів" тощо (більш детально ми писали про це у публікації "Інформаційна окупація Донбасу — дві реальності"».

Щодо інтернет-медій нових регіонів, включених у моніторинг, то в Житомирі — 23,2% (60,7% у вересні); Дніпропетровську — 31,1% (34,5% у вересні); Чернівцях — 27,9% (37,7% у вересні) кількість джинси в жовтні зменшилась. А в Одесі, навпаки, зросла до 37,6 (29,0% у вересні).

Порівняно невеликий відсоток матеріалів із ознаками замовності зафіксовано на сайті «Новости Донбасса» — 7%.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у друкованих медіа в жовтні склав 3,69 бала, в електронних — 3,60 бала з можливих шести (3,82 та 3,60 у вересні відповідно). Професіоналізм журналістів Харкова незалежні експерти оцінили на 4,36 бала; Донецька — на 4,06 бала; Сум — 3,91; Дніпропетровська — 3,88; Одеси — 3,63; Житомир — 3,31 бала; Львова — 3,23 бала; Чернівців — 3,13 бала.

Ситуація з дотриманням стандартів у друкованих виданнях Чернівців ще гірша, ніж на Житомирщині, через велику кількість джинси. Матеріалам бракує балансу думок та повноти представлених фактів, важко визначити оперативність, зазначають експерти, часто за принципом — «всі писали».

«Особливістю жовтневого передвиборчого тижня у львівських ЗМІ став нижчий рівень дотримання стандартів журналістики в інтернет-виданнях порівняно з друкованими. Таке трапляється тільки в сезон замовних матеріалів, — констатує експерт із моніторингу Роман Шостак, керівник медіапроектів Львівського прес-клубу. — Антирекорд за кількістю матеріалів із ознаками замовності в жовтні показала інформагенція Zik — 62%. Половина цих матеріалів стосувалася підтримки гендиректора ЗІКу Дмитра Добродомова, який кандидував у народні депутати».

Загалом у жовтні матеріали у друкованих та електронних медіа майже не відрізнялися від того рівня дотримання журналістських стандартів, який експертна група спостерігає вже майже три роки. Публікації відповідали стандарту достовірності (87% інформації); реагували на події по можливості оперативно (62% друк та 82% онлайн), але майже не дотримувалися балансу думок і поглядів (29% та 21% матеріалів збалансовані) й залишали багато питань щодо проблем, про які повідомляли читачам. Розкривалися теми неповно, без відповідних пояснень, довідок та статистики (50% і 41% відповідно).

Щодо показника «точності», то експерти зафіксували його зниження до 80% (близько 85% у липні); минулого місяця журналісти гірше відокремлювали факти від коментарів 62% — (у липні 72% у друкованих та 79% в онлайні). Таким чином онлайн у жовтні (та вересні) показав зниження стандартів порівняно із друком і порівняно з власними показниками у липні.

Експерти Дніпропетровська вважають, що «основними проблемами щодо неналежного дотримання стандартів і дніпропетровськими, і сумськими ЗМІ, є такі:

-                більшість новинних матеріалів будуються на повідомленнях учасників прес-конференцій і повідомленнях прес-служб; при цьому журналісти рідко намагаються взяти коментар або додати інформації з альтернативних джерел. Це знижує показник за критерієм дотримання балансу думок;

-                часто коментар (погляд) учасника (учасників) події є єдиним джерелом фактів, що наводяться у матеріалі; це знижує показник за критерієм відокремлення фактів від коментарів;

-                відсутність балансу думок і нехтування відокремленням фактів від коментарів веде до проблеми з точністю та повнотою матеріалу;

-                сумніви щодо точності викладеного й незамовного характеру повідомлення, породжують і окремі випадки невідповідності заголовків та змісту матеріалів. Якщо у заголовках фігурують імена відомих осіб, про яких у тексті не згадується, або робляться неочевидні висновки, що прямо не підтверджені текстом — це вказує на маніпулятивний характер цих повідомлень».

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року уЛьвівській, Донецькій, Харківській, Сумській,Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіонпредставлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за жовтень, що здійснювався з 20 жовтня по 26 жовтня 2014 року. Всього було проаналізовано: 615 матеріал друкованих видань та720 публікацій новинних сайтів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформаціїта неурядовою організацією «Телекритика»).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та перехресно оцінюють за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивний підхід.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінок кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів здійснювався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів / інформації з проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 — матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 — цілком або майже ідентичний матеріал надруковано в інших ЗМІ; 3 — експертами є особи, не компетентні  коментувати подію або процес; 4 — безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 — матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 — «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по чотири регіональних друкованих та чотири онлайн-медіа в Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:

• Чернівці: «Молодий буковинець», «Погляд», «Час», «Свобода слова», ChernivtsiTimes, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
• Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «МостДнепр», «056», «Комментарии: Днепропетровск», інформагентство «Наш район»;
• Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
• Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас неделя», «Донецкие новости», «Московський комсомолець», «Новости.dn.ua», «УРА-Информ. Донбас», «Новости Донецкой Республики», ІА «Новороссия»;
• Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
• Суми: «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака.інфо», «0542», «Суми інфо», Хpress;
• Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», «Медиа Порт», АТН;
• ·        Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Ваші інтереси», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Рупор Житомира», «Житомир он-лайн».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й погляди, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з поглядом USAID чи «Інтерньюз Нетворк».