Протягом тижня перші шпальти газети «Время» присвячені таким «надважливим» темам: не можна ловити у день більше 3 кг риби (17. 07); треба дотримуватися правил протипожежної безпеки, (18. 07) тощо. Тільки у номері від 15.07 головна стаття присвячена ситуації у газовій сфері, та й там зовсім не враховуються останні політичні події. «Щоправда, у тому ж номері розміщено матеріал про гуманітарну допомогу мирним мешканцям Донбасу. Втім, на жаль, він має ознаки політичної замовності, акцентуючи увагу на позитивних характеристиках Фонду Олександра Вілкула «Українська перспектива», - зазначають харківські експерти. Ще більш безтурботну картину життя малює газета «Харьковские известия»: будні зоопарку, розваги у центральному парку культури і відпочинку, дівчата з модельних агентств прибирають місто, бібліотека проводить конкурс дитячого малюнка, місцева влада планує впорядкувати сквер і таке інше.

Серед кримських ЗМІ найбільш відверту антиукраїнську позицію займає газета «Крымская правда»,  - відзначають харківські експерти, які у липні оцінювали Крим. Це й не дивно, бо ще до анексії півострова газета послідовно виступала проти Майдану. А от на всі події у материковій Україні редакція подає одну єдину точку зору. Це посилюється ще й заголовками, які там вигадують для стрічки новин: «Хунта выпрашивает», «Фашисты меняют тактику», «“Яйценюх” совсем сдурел», «Небо “Укропии” небезопасно»… Апофеозом безсоромності можна вважати заголовок до інформації про замах на голову МВС Арсена Авакова: «Жаль, что промазали». Викликає здивування, що газета, де так раді, що Крим став російським, саме російським новинам зовсім не приділяє уваги.

У липні лідерами в антирейтингу стали друковані видання Харкова і Сум, які розмістили найбільше матеріалів із ознаками замовності – відповідно 11,2% 10,8 (16,1%  і 20%  - у квітні). Мало поступаються й журналісти Вінниці – 9,3% (18,6% - у квітні). При цьому бачимо, що у всіх оцінюваних регіонах показники впали приблизно вдвічі, а у лідера останніх місяців – Донецька – показник джинси знизився у три із половиною рази – із 26% у квітні до 7,2% у липні.

Липневі лідери з розміщення матеріалів з ознаками замовності: Вінниця: газети «РИА» – 23,3% та «33 канал» – 17,7%; Харків: «Вечерний Харьков» - 23,8%; «Московський комсомолець» – 21,4%; Суми: «Білопільщина», «Сумщина» - по 19%; Львів: «Львівська газета» – 18,8%.

«У липні львівські ЗМІ, що включені у моніторинг, зафіксували рекордний мінімум матеріалів із ознаками замовності: чотири із шести друкованих видань не подали жодної такої публікації, - наголосив експерт, керівник медіа проектів Львівського прес-клубу Роман Шостак. – Чотири друкованих видання – "Високий замок", "Експрес", "Львівська пошта", "КП в Украине" (львівські сторінки) – досягли абсолютного результату за критерієм "достовірність (посилання на джерела)"».

Натомість, у «Львівській газеті» було опубліковано 18,8%  замовних матеріалів з числа відібраних для моніторингу. Ще більший відсоток матеріалів із ознаками замовності подала у липні інформаційна агенція ЗІК – 28,6%.

Інтернет-медіа

Кількість матеріалів із ознаками замовності в електронних медіа в липні незначно зменшилася – 6,9% (у квітні 7,2%). Зокрема, політичного замовлення зафіксовано – 4,6% (5,7%  у квітні)  від усіх оцінених, комерційногонатомість збільшилося – 2,4% (1,5% ). Кількість неналежно маркованої реклами дещо зменшилася – 0,3% (0,7%).

Найактивніше «джинсували», розмістивши велику кількість матеріалів із ознаками замовності web-медіа Львова – 15,5%; Вінниці –14,3%; Сум – 10%; Харкова – 7,1% .

Великий відсоток матеріалів із ознаками замовності розмістили львівський ZIK –28,6%, «Вінниця –інфо» – 19,1%;  харківський «Статус кво» – 14,3%; сумські «Express» та «Сумиінфо» – по 10%.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у липні майже не змінився як у друкованих медіа 3,95 бала, так і в електронних – 4,26 (3,85 та 4,06  у квітні) бала відповідно з можливих 6-ти. Професіоналізм журналістів Донецька було оцінено у 3,76 бала, Харкова –4,23 бала, Криму – 4,08 бала, Сум – 4,35 бала, Львова –3,63 бала. Журналісти Вінниці, майстерність яких у квітні була оцінена експертами найвище (4,28 бала), у липні знизили свій показник до 3,64 бала.

Загалом у липні, матеріали у друкованих та електронних медіа не відрізнялися від того рівня дотримання журналістських стандартів, який ми спостерігаємо вже більше двох з половиною років. Публікації відповідали стандарту достовірності (95% інформації); точно вказували назви, імена, дати та події (відповідно 87% в друкованих медіа та 85% в онлайн), реагували по-можливості оперативно (61% друк та 80% онлайн). При цьому рідше відокремлювали факти від коментарів (у 72% та 79% друк/онлайн відповідно), майже не дотримувались балансу думок і точок зору (30% та 23%  матеріалів збалансовані) й залишали багато питань з проблем, про які розповідали читачам. Розкривалися теми не повно, без відповідних пояснень, довідокта статистики(52% і 60% відповідно).

Висновки: Отже, незважаючи на те, що загальний рівень замовних матеріалів у липні порівняно з квітнем, зменшився вдвічі, замало приводів для оптимізму.  Експерти пов’язують зменшення кількості джинси з традиційним літнім періодом зниження подачі реклами й із загальною ситуацією в країні, що призвела до руйнації звичного «партрегіонального» керівництва, яке раніше «накачувало» кількість політичної замовності та цензури. У Донецьку більшість газет не виходить повноцінно, татрадиційним замовникам матеріалів зараз не до «джинси». В той час, коли на Сході продовжується жорстока  неоголошена війна Росії проти України, терористи звірствують, захоплюючи людей у заложники, гинуть мирні жителі, а російська пропаганда веде наступальну інформаційну агресію, деякі регіональні медіа продовжують розміщувати «джинсу», або демонструють повну сліпоту, замовчують трагічні події, подаючи читачам безтурботну картину життя.

Примітка: Враховуючи складну військово-політичну ситуацію в донецькій області та м. Донецьку, обмеження діяльності місцевих засобів масової інформації, були внесені зміни у перелік ЗМІ, що підлягають моніторингу. Крім того, було прийнято рішення провести моніторинг онлайн версій (сайтів) ряду друкованих видань, які не виходили в друк, але розміщували на своїх ресурсах матеріали. Станом на 14 липня 2014 року заміні підлягали наступні видання: газета «Донбасс» та «Донбасс неделя» замінена на газету «Московский Комсомолець» (друкований варіант) (вибір був зроблений за результатами опитування серед осіб, що розповсюджують пресу - газета «МК» була вказана, як одна з найпопулярніших серед споживачів); щотижневик «Панорама» на он-лайн версію «Муниципальной газеты».       Окрім вищевказаних ЗМІ оцінювались, традиційно популярні та відомі в Донбасі газети «Жизнь» (он-лайн версія), «Донецкие Новости» (он-лайн версія; друкований варіант виходив, як додаток до газети «Сегодня» та як спецвипуск на звільнених територіях донецької області), «Вечерний Донецк» (он-лайн версія; припинила вихід у друкованому варіанті 12 липня 2014 року), «Вечерняя Макеевка» (друкований варіант), а також інтернет-видання «Новости Донбасса» і «Ура-Информ. Донбасс» як одні з найбільш прогресуючих і таких, що впливають на формування громадської думки.

Моніторинг друкованих та Інтернет - медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року уЛьвівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та Автономній Республіці Крим. Кожний регіон  представлений шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за липень, що здійснювався з 14 по 20 липня2014 року. Всього було проаналізовано: 655 матеріали друкованих видань та257публікацій новинних сайтів.

Детальніше про ситуацію у регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.

УОЦРвикористовує методологію моніторингу, що розроблена проектом «У-Медіа» ІнтерньюзНетворк (спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць по плаваючому графіку 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значимість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок / точок зору ; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 - матеріал відстоює або просуває  інтереси однієї сторони; 2 - цілком або майже ідентичний матеріал надрукований  в інших ЗМІ; 3 - експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 - безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 - матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 - «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіа експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та працюючих журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами.Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформза підтримки USAID, наданої через «ІнтерньюзНетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли:

• Вінниця: РЕАЛ, 33-й канал, РИА, Місто, Вінниччина, Вінницька газета; Вінниця-інфо, Май він;
• Донецьк: Жизнь, Московський Комсомолець , Донецкиеновости, ВечернийДонецк, ВечерняяМакеевка, Муниципальная газета; Новостидонбасса, Ура Информ;
• Крим: Голос Крыма, Крымская правда, Крымскоевремя, ПерваяКрымская, Севастопольская газета, Крымская газета; Комментарии: Крым, Новый Севастополь;
• Львів: Високий замок, Експрес, Львівська пошта, Львівська газета, Ратуша, КП в Украине; Zaxid.net, ZIK;
• Суми: Данкор, Сумщина, Панорама, Ваш шанс, Вперед, Білопільщина; Сумиінфо, Express;
• Харків: Время, Слобідський край, Главное, Харьковскиеизвестия, ВечернийХарьков, Трибуна трудящих; Статус кво, Объектив.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору,що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз Нетворк.