Український освітній центр реформ продовжує моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за жовтень, що здійснювався з 1 до 7 жовтня 2012 року. Загалом було проаналізовано 727 матеріалів друкованих видань та 303 матеріали інтернет-видань.

Моніторинг за серпень читайте тут.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

У жовтні кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних ЗМІ дещо знизилася порівняно з вереснем, але залишалася високою. Нагадаємо, у вересні незалежні експерти акцентували увагу на тому, що з наближенням виборів кількість політичної джинси в регіональних ЗМІ катастрофічно зростала в усіх регіонах, де проводилась оцінка контенту. Найбільше матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності у жовтні експертами зафіксовано в Сумах – 43,2% (у вересні – 32,5%); Вінниці – 35,4% (у вересні – 33%); Харкові – 31,7% (у вересні – 33%) та Криму – 27,4% (у вересні – 27,3%). У Донецьку та Львові кількість джинси трохи зменшилась порівняно з вереснем – 28,5% (вересень – 34,9%); відповідно у Львові – 23,3% (29,7% – минулого місяця). Передвиборчий вересень став поки що єдиним місяцем, коли показник матеріалів із ознаками замовності з початку моніторингу (в лютому 2012-го) в медіа шести регіонів, які ми досліджуємо, був однаково високим.

Як і раніше, серед видів недобросовісної реклами переважає політична джинса (таблиця вгорі). При цьому в жовтні частка матеріалів із ознаками політичної замовності перевищила комерційну майже втричі (2,8), а у вересні вона була вищою в три з половиною рази.

Експерти зауважили, що у квітні комерційна джинса була практично рівна політичній (13% і 16% відповідно), а вже з травня її частка зменшилася удвічі, а то й утричі. Частка неналежно маркованої реклами у жовтні – 7,4% , у вересні вона була вищою – 11,5%. Це означає, що регіональні ЗМІ продовжують старанно приховувати рекламу, найчастіше політичну. Наприклад, у Харкові «Слобідський край» – єдина газета обласного центру, яка використовує маркування «Політична реклама», у Криму прикладом грамотного маркування реклами у жовтні визнано «Крымскую правду».

Ще у вересні експерти акцентували увагу на тому, що впав останній форпост відносно збалансованої преси: кількість матеріалів з ознаками замовності суттєво зросла й у Львові до 29,7%, у жовтні вона складала 23,3% (у липні 9,9% таких публікацій). Вже традиційно у деяких регіональних виданнях кількість політичної джинси сягає або перевищує половину оцінених матеріалів. Першість в антирейтингу стабільно посідають сумскі газети «Білопільщина», – 58,3% (у серпні 61,1%, вересні 60,9%) та «Сумщина» – 57,1% (50% – у серпні, 63,9% – у вересні); «Львівська газета» – 44,4% (у серпні – 58,3%, 60,5% – у вересні); вінницький «33 канал» – 54,1% (35,7% – у серпні, 50% – у вересні); харківська газета «Время» – 44,3% (29,6% – у серпні; 45,7% – у вересні); «Донецкие новости» – 38,9% (28,6% – у серпні, 56,7% – у вересні).

У жовтні експерти зафіксували значне зростання кількості замовних матеріалів у загальному потоці інформації у газеті «По-українськи» (вінницький випуск) – 61% (у серпні – 25%, у вересні – 41,7%).

З діаграми (вгорі) видно, що у жовтні в двох областях – Донецькій та Харківській – і Криму частка джинси у друкованих ЗМІ переважає частку замовних матеріалів в онлайн-виданнях, як це ми спостерігали і в інших областях протягом півроку. Але у вересні відбулося перетікання джинси в інтернет (львівські сайти надрукували 46,3% замовних матеріалів), а вже у жовтні онлайн-джинса переважає у Вінницькій – 45%; Львівській – 42%; Сумській областях – 53,4% і майже зрівнялась у Харківській – 30% (відповідно в друкованих 31,7%).

Загалом же, у вересні – жовтні в експертів склалося враження, що перед виборами засоби масової інформації зовсім забули про те, що вони повинні давати зважену, об'єктивну інформацію, а не дезінформувати свого читача. І зовсім не турбувалися про свій авторитет, який набувається роками, а втрачається враз.

Онлайн. Серед інтернет-видань першість в антирейтингу у жовтні посіли, на думку експертів, сумські – 53,4% (у вересні – 24,6%), вінницькі – 45% (у вересні – 24,2%) та львівські – 42,1% (у вересні – 46,3%). Серед онлайн-медіа, що друкували велику кількість матеріалів, які найбільш дезінформували читачів, спотворюючи картину реальних подій у суспільстві напередодні виборів, у жовтні зафіксовано львівський Zik – 60% (48,5% у вересні); «Сумиінфо» – 59,1% (у вересні – 32,5%); вінницький «Май-він» – 55,4% (у вересні – 20,5%); «Вінниця-інфо» – 34,6% (у вересні – 28%); «Новости Донбасса» – 27,1% (у вересні – 8,6%); «Новый Севастополь» – 22,7% (у вересні – 22,9%).

Щодо «Сумиінфо», то незалежні експерти Сум коментують: «...Сайт працює не як заявлений новинний портал, а саме як видання влади та Партії регіонів. Це засвідчує не лише дотримання чи недотримання стандартів, а й підбір тематики матеріалів, замовчування фактів, незручних для влади і владної партії та випинання фактів, які створюють їх позитивний імідж. Тому інтернет-видання наразі діє переважно не як ЗМІ, а як «канал Партії регіонів».

Як видно з графіка вище, частка матеріалів із ознаками замовності – політичної та комерційної – залишалася вищою у друкованих медіа порівняно з онлайн-виданнями протягом півроку. При цьому з квітня по липень серед онлайн-видань частка матеріалів із ознаками замовності була в середньому вдвічі меншою за цей показник для друкованих медіа. Однак у вересні кількість онлайн-джинси суттєво збільшилась до 27,4% і майже досягла показника в друкованих виданнях – 32,2%, а у жовтні онлайн-джинса перевищила паперову.

У вересні харківські експерти єдині відзначали зменшення кількості замовних матеріалів в онлайн-виданнях, але у жовтні джинса зросла і склала 30,7%. Експерти зауважили, що, на відміну від друкованих медіа, у новинних сайтах Харкова переважала комерційна джинса, але у жовтні зросла політична: «Статус кво» – 44,0%; «Об’єктив» – 17,4%.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У жовтні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах залишається невисоким і становить 3,43 бала з можливих 6-ти (у серпні – 3,45, у вересні 3,52). Незначне покращення середнього балу порівняно з вереснем продемонстрували журналісти Львова – 3,81 бала (у вересні 3,50); Сум – 3,11 (у вересні 3,02) та Криму – 3,62 (3,42 у вересні).

Професіоналізм вінницьких журналістів друкованих медіа – 4,05 (у вересні – 4,07) залишився майже на тому ж рівні, що й у вересні, і є трохи вищим, ніж у інших регіонах. Щодо Харкова та Донецька, то, як вважають експерти, їхня фаховість продовжує падати: Харків – 2,99 бала (у вересні 3,79 бала); Донецьк – 3,02 (у вересні – 3,32).

Найнижчий рівень професійності серед шести регіонів у вересні, згідно з оцінками експертів, показали журналісти Харкова – 2,99 бала.

Загальний бал за стандарти по регіонах помітно впав ще у серпні – (крім Криму – 3,80 та Сум – 3,76), особливо це помітно у журналістів Львова (у липні – 4,62; у серпні – 3,81).

На думку регіональних експертів, місцеві медіа, як і в попередніх місяцях, у жовтні найкраще дотримувалися стандартів достовірності (посилання на джерела) – 0,84 бала, точності – 0,77 бала та оперативності – 0,60.

Як видно з діаграми вгорі, інтернет-журналісти не дотримувалися балансу при висвітленні суспільно важливих подій напередодні виборів (15% збалансованих новин), однак подавали новини певною мірою достовірно (84%) й оперативно (73%); також трохи краще відокремлювали факти від коментарів, ніж їхні колеги у друкованих виданнях (58%). Дещо гірше розкривали теми публікацій (31%), ніж їхні колеги у пресі (42%).

Загалом, моніторинг свідчить, що у жовтні найвищі бали отримують достовірність, оперативність і точність фактів, викладених у матеріалах, середні – відокремлення фактів від коментарів. Як стверджують експерти, найгірше журналістам вдається дотримуватися збалансованості та повноти розкриття теми – ці стандарти експерти вже традиційно оцінюють найнижчими балами.

В цілому ж протягом восьми місяців ми спостерігаємо невисокий рівень професіоналізму журналістів у всіх шести регіонах, де проводиться моніторинг.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.

УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за плавучим графіком 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».