Український освітній центр реформ проводить моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів із лютого минулого року. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за листопад, що здійснювався з 12 по 17 листопада, та за грудень – із 3 по 8 грудня 2012 року. Загалом було проаналізовано 643 матеріали друкованих видань та 261 матеріал інтернет-видань у листопаді та відповідно 653 і 253 у грудні.

Моніторинг за вересень-жовтень 2012 року читайте тут.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Нагадаємо, у вересні-жовтні незалежні експерти наголошували на тому, що перед виборами кількість політичної джинси в регіональних ЗМІ катастрофічно зросла в усіх регіонах, де проводилась оцінка контенту. У листопаді-грудні кількість матеріалів з ознаками замовності в регіональних ЗМІ різко впала порівняно з жовтнем. Якщо у друкованих виданнях у жовтні експерти зафіксували 27,8% політичної джинси, то у листопаді вона впала до 6,1%, а у грудні становила 6,9% в загальному потоці інформації. Ще більш відчутним було падіння рівня політично заангажованих матеріалів в онлайн-медіа – із 32,8% у жовтні до 2,3% у листопаді та 7,1% у грудні (див. діаграму нижче). Та незважаючи на загальне падіння кількості замовних матеріалів у цілому по регіонах, у Сумах, Вінниці й Харкові їх частка залишається високою – 25,7% (у листопаді 24%) і відповідно17,6 (21,6%) та 22,4% (17,9% у листопаді).

«Виборчий стрес» минув, ЗМІ повернулися до звичного джинсування, – зауважують сумські експерти. У листопаді та грудні, на противагу передвиборчим місяцям, серед видів недобросовісної реклами переважає комерційна джинса (діаграма вгорі). Експерти зафіксували, що у квітні минулого року її кількість була практично рівна політичній (13% і 16% відповідно), а вже з травня її частка зменшилася удвічі, а то і втричі. Нагадаємо, що напередодні виборів, у жовтні частка матеріалів із ознаками політичної замовності перевищувала комерційну майже втричі (2,8), а у вересні вона була вищою в три з половиною рази.

За десять місяців моніторингу листопад і грудень 2012 року стали місяцями, коли комерційне замовлення майже вдвічі перевищило політичне. Це може бути пов’язано із закінченням виборчого періоду і рекламно-маркетинговою активізацією бізнесу перед новорічно-різдвяними святами.

Частка неналежно маркованої реклами в листопаді становить 5,6%, у грудні вона стала вищою – 10%.

Найбільше матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності у листопаді-грудні експертами зафіксовано в газеті «Сумщина» – 46,9% і 23,7% відповідно; сумській газеті «Білопільщина» – 23,3% і 41%; вінницькій газеті «33 канал» – 38,6% і 43,3%; харківській газеті «Время» – 29,3% і 15%; «Вечернем Харькове» – 16,7% у листопаді й 36,5% у грудні; в «Голосі Криму» – 22,2% і 30% відповідно.

Харківські експерти констатують: «Повернулася довиборна тенденція – засилля “начальницьких” звітів про досягнення або масштабні плани на майбутнє. У матеріалах за підсумками таких прес-конференцій викладається виключно точка зору тієї особи (або установи, яку вона уособлює), часто незрозуміло з якого приводу, що означають цифри, якими рясніють звіти посадовців: багато чи мало, добре чи погано? – читачу важко зрозуміти через відсутність у матеріалах експертної оцінки».

У Донецьку та Криму кількість джинси суттєво зменшилася порівняно з жовтнем – відповідно 15,3% у листопаді й 18,3% у грудні; 10% і 14,3%. Але цей факт не порадував донецьких експертів: «По закінченні виборчої кампанії в Україні у донецьких ЗМІ майже повністю зникли замовні матеріали політичного спрямування, що, в свою чергу, свідчить: регіональні медіа є, по суті, рупором провладної партії та її партій-сателітів (за деякими винятками)». Найменше замовлень у листопаді надрукували у Львові – 6,3%, але у грудні її кількість знову зросла до 17%. Для порівняння: напередодні виборів у Донецьку було зафіксовано в жовтні – 28,5% (вересень – 34,9%); Криму – 27,4% (у вересні – 27,3%); Львові – 23,3% (29,7% – у вересні). «Уперше, від лютого 2012 року, аж у чотирьох виданнях – “Експрес”, “Ратуша”, “Львівська газета” і “Львівщина” – не виявлено неналежно маркованих матеріалів», – констатують львівські експерти.

Онлайн. Що стосується онлайн-видань, де кількість джинси стрімко зросла до 36,3% напередодні виборів, і навіть перевищила кількість замовних матеріалів у друкованих ЗМІ (32,3%), то в листопаді замовники різко збайдужіли до електронних медіа (6,1%). Але ненадовго. У грудні знову спостерігається зростання кількості матеріалів, які дезінформують читача – до11,7% .

На думку експертів, серед інтернет-видань першість в антирейтингу посіли «Сумиінфо» – 40,9% (у листопаді – 9,5%); «Вінниця-інфо» – 14,3% (у листопаді 13,5%); донецький «Ура-інформ» – по 12%; харківський «Статус кво» – 32% (у листопаді 9,5%).

Водночас, львівські експерти акцентують увагу на позитивному впливі моніторингу. «Зникли в листопаді матеріали з ознаками політичної замовності зі стрічок інформаційних агенцій – ZIK і Zaxid.net. Більше того, ZIK почав маркувати матеріали “від політиків” із грифом “На правах реклами”».

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Протягом двох останніх місяців минулого року середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах був невисоким: 3,69 бала у листопаді і 3,63 бала у грудні з можливих шести (3,43 – у жовтні). Невелике покращення середнього балу порівняно з жовтнем продемонстрували журналісти Львова – 3,92 (у жовтні: 3,81); Харкова – 3,27 (у жовтні: 2,99); Криму – 4,13 (у жовтні: 3,62) та Донецька –3,73 (у жовтні 3,02).

Вінницькі експерти зауважили «незрозумілу» появу серії замовних матеріалів практично одного змісту, присвячених депозитній програмі НБУ, в комунальних виданнях Харківщини та Вінниччини: у «Вінниччині» публікація має назву «Якщо депозит, то краще у національній валюті», а ідентичний матеріал у «Слобідському краї» (Харківська область) – «Збережемо гроші за допомогою депозитів». Також матеріал про депозити з’явився у харківській газеті «Вечірній Харків» – «В гривневых депозитах заинтересованы и банки, и население».

Регіональні експерти вважають, що місцеві медіа, як і в попередні місяці, в кінці року найкраще дотримувалися стандартів достовірності (посилання на джерела) – 0,84 бала, точності – 0,81 бала, відокремлення фактів від коментарів – 0,61 та оперативності – 0,56. Традиційно низькі оцінки отримали стандарти балансу думок і точок зору – 0,35 бала та повноти представлення фактів – 0,47 бала.

Як видно з діаграми вгорі, журналісти новинних сайтів подавали інформацію оперативніше (71% інформації), дещо достовірніше (88% новин), точніше (84%), трохи краще відокремлювали факти від коментарів і навіть глибше розкривали тему (49%, тоді як у друкованих 47%), ніж їхні колеги в друкованих, але традиційно гірше дотримувалися балансу при висвітленні суспільно важливих подій (23% збалансованих новин).

Наприклад, у газеті «Главное» харківські експерти зауважили баланс думок лише в одному матеріалі з шістнадцяти, що були розглянуті під час моніторингу в листопаді.

У Криму, за думкою експертів, найбільше порушує стандарти газета «Крымское время» (3,33 бала з 6), в якій «інформація подається з однієї точкою зору, тобто не дотримується стандарт збалансованості думок, а також факти не відокремлюються від коментарів, подається неповна інформація з проблеми, не розкривається історія питання».

Незважаючи на те, що кількість матеріалів із ознаками політичної замовності суттєво зменшилася після виборів, моніторинг свідчить про сталу низьку якість контенту регіональних медіа.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.

УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (www.umedia.kiev.ua) спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/ точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації з проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надруковано в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».