Український освітній центр реформ проводить моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів із лютого 2012 року. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за січень, що здійснювався з 21 по 26 січня 2013 року. Загалом було проаналізовано 643 матеріали друкованих видань та 255 матеріалів новинних сайтів.

Моніторинг за листопад-грудень 2012 року читайте тут.

Моніторинг недобросовісної реклами (матеріали з ознаками замовності та немаркована реклама)

У січні відсоток політичних та комерційних матеріалів із ознаками замовності в друкованих медіа продовжував знижуватися (13,5%). У попередньому звіті йшлося про те, що у грудні кількість таких матеріалів у регіональних ЗМІ різко впала порівняно з передвиборчим жовтнем. У друкованих виданнях у грудні їхня кількість становила 19,8% у загальному потоці інформації; в онлайн-медіа – 11,7%. Але, незважаючи на падіння кількості замовних матеріалів у цілому по регіонах, у Сумах та Харкові їх відсоток залишається високим – 20,7% (25,7% – у грудні) і, відповідно, 17,6% (у грудні – 22,4%).

Найулюбленішим способом «задурювання» мізків читачам у січні була неналежно маркована реклама, відсоток якої збільшився до 9,3% порівняно з жовтнем (7,4%) і перевищив частку політичних (7%) та комерційних (6,5%) матеріалів із ознаками замовності (діаграма вгорі). Нагадаємо, що напередодні виборів, у жовтні, частка таких матеріалів перевищувала комерційну майже втричі.

Експерти Вінниці та Сум зазначають, що в січні вперше за рік моніторингу кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності у комунальних виданнях перевищила їхню кількість у приватних ЗМІ.

Найбільше матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності у січні експертами зафіксовано в сумських виданнях «Вперед» – 53,3%, «Білопільщина» – 28,6%; «Харьковских известиях» – 35% і газеті «Время» – 21%; у виданнях «Крымское время» – 23,3%, «Вечерняя Макеевка» – 20,5% та вінницькій газеті «РИА» – 20%. Першість в антирейтингу за кількістю матеріалів політичної та комерційної замовності в січні посідають Суми – 20,7%, але це значно менше, ніж у попередніх місяцях (у жовтні 43,2%).

На діаграмі вгорі бачимо, що кількість замовних матеріалів суттєво зменшилася порівняно з жовтнем у всіх регіонах і досягля довиборчого рівня. Найменше їх у січні опублікували у Львові – 7% та в Криму – 10,8%.

У січні суттєво зменшилася кількість матеріалів із ознаками замовності у сумській газеті «Білопільщина», де традиційно вона сягала 50% контенту, а то й більше. Цей спад замовності у друкованих виданнях можна пояснити двояко, вважають сумські експерти, «або ж справді маємо прагнення медіа позбуватись замовних матеріалів, або просто в січні – місяці з великою кількістю свят та ще більшою кількістю звітів – рекламодавці ще не розпочали своїх кампаній, а відповідно – не створювали “джинсової” спокуси для ЗМІ». Висновок щодо цього можна буде зробити на основі матеріалів подальших моніторингів.

Онлайн. У Інтернет-виданнях, нагадаємо, кількість матеріалів із ознаками замовності стрімко зросла до 36,3% напередодні виборів у жовтні, і навіть перевищила їхню кількість у друкованих ЗМІ (32,3%). У листопаді замовники різко збайдужіли до електронних медіа (6,1%), але ненадовго. У грудні знову спостерігалося зростання кількості матеріалів, які дезінформують читача – до 11,7%. Ця тенденція продовжилася в січні – 12,2%. Найбільше матеріалів із ознаками замовності в стрічці новин подали сайти Сум – 35,7%, Харкова – 11%, Донецька – 8,5%.

На думку експертів, серед інтернет-видань першість в антирейтингу посіли: Xpress – 50%, «Сумиінфо» – 21,4 (у грудні – 40,9%), донецький «Ура-інформ» – 12%, харківський «Статус кво» – 17,0%, вінницький «Май він» – 9,5%, «Новий Севастополь» – 9,1%.

У грудні львівські експерти акцентували увагу на тому, що зникли матеріали з ознаками політичної замовності зі стрічок інформаційних агенцій – ZIK і Zaxid.net. А сайт ZIK почав маркувати матеріали грифом «На правах реклами». Але в січні такі матеріали знову закралися в контент інтернет-видань: ZIK – 4,8%, Zaxid.net – 2,4%.

Експерти Криму зазначають, що найкраще дотримуються професійних стандартів журналісти онлайн-видань. Так, матеріали «Нового Севастополя» впродовж півроку високо оцінювалися незалежними експертами (табл. внизу, використовується 6-бальна оцінка).

Новини сайту відповідають вимогам професійної журналістики – оперативність, відокремлення фактів від коментарів, достовірність і повнота інформації, але, як і в більшості журналістських матеріалів кримських ЗМІ, не завжди дотримується баланс думок (0,23 з 1).

Покращення якості інтернет-новин відбулося одночасно зі зниженням кількості матеріалів із ознаками замовності. На графіку вгорі добре видно, як обвалилася кількість недобросовісної реклами після виборів, починаючи з листопада й до січня 2013.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У січні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах був невисоким: 3,6 бала (3,63 бала у грудні) з можливих шести. Невелике покращення середнього балу порівняно з груднем продемонстрували журналісти Сум – 3,44 бала (2,87 – у грудні). Плачевна ситуація з дотриманням професійних стандартів у медійників Харкова – 3,2 бала (3,27 – у грудні). На думку харківських експертів, одним із яскравих прикладів «довготривалої джинси» та порушення професійних стандартів у харківських ЗМІ можна вважати висвітлення ситуації, яка склалася навколо підприємств «Харківський коксовий завод» та «Термолайф». Під час висвітлення цього конфлікту харківські ЗМІ опинилися цілком на боці влади.

«Аргументи іншої сторони якщо і наводяться, то відразу висміюються, коментуються зневажливим тоном. Саме так висвітлювали цей конфлікт газети “Время” і “Харьковские известия” у грудні, продовжили у січні (“Коксовый завод, ‘Екоцид’ и театр абсурда” – “Время”. 24.01 и “В угаре конфликта” – “Харьковские известия” 24.01). Зневажливі коментарі не припинились і у лютому (“Как из кокса выжать все соки?” – “Харьковские известия” 2.02). Не можна не побачити в цьому цілеспрямованої замовної кампанії з дискредитації екологів та пересічних громадян», – зазначають експерти.

На думку регіональних експертів, у січні місцеві медіа традиційно найкраще дотримувалися стандартів достовірності (посилання на джерела) – 0,86 бала, точності – 0,85 бала, відокремлення фактів від коментарів – 0,6 та оперативності – 0,55. Іншими стандартами: баланс думок і точок зору (0,31 бала) та повнота представлення фактів (0,44 бала) нехтують набагато частіше.

Як видно з діаграми (внизу), журналісти новинних сайтів подавали інформацію оперативніше (69% новин), достовірніше (92% новин), точніше (86% інформації), краще відокремлювали факти від коментарів (68% новин), аніж їхні колеги в друкованих, але гірше розкривали тему (40%, тоді як у друкованих 44%) і погано дотримувалися балансу при висвітленні суспільно важливих подій (19% збалансованих новин, тоді як у друкованих 31%).

«Що стосується дотримання стандартів, то слід звернути увагу на проблеми з балансом думок: якщо у друкованих виданнях різнобічне висвітлення конфліктних ситуацій здебільшого є нормою, то для інтернет-видань це рідкість – у більшості випадків матеріал містить лише одну точку зору», – наголошує львівський експерт Отар Довженко.

Детальніше про ситуацію у регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, що розроблена проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (www.umedia.kiev.ua) спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та перехресно оцінюють за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів /інформації стосовно проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».