Український освітній центр реформ проводить моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів із лютого 2012 року. Моніторинг охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожен регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за лютий, що здійснювався з 4 по 9 лютого 2013 року. Загалом було проаналізовано 628 матеріалів друкованих видань та 253 матеріали новинних сайтів.

Моніторинг за січень 2013 року читайте тут.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

У лютому тенденція до зниження матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності, яку експерти спостерігали після парламентських виборів – 2012, призупинилася. Друковані медіа почали звично нарощувати кількість прихованої реклами після новорічних святкувань. Якщо в січні на шпальтах видань було зафіксовано 13,5% замовних матеріалів, то в лютому їхній показник зріс до 17,5%, а в онлайн-медіа майже не змінився – 12,5% (у січні 12,2%). Найбільше замовних матеріалів замість об’єктивної інформації запропонували читачам ЗМІ Сум – 22,4%. Друге місце в антирейтингу розділили медіа Вінниці та Харкова – по19,3%. Серед видань, які продовжують дезінформувати читачів і в новому році, сумські: «Сумщина» – 56,5%; «Білопільщина» – 32,5%; «Ваш шанс» – 30%; харківська газета «Время» – 29%; «Вінничина» – 29,4%; вінницький «33 канал» – 22,2%; «Севастопольская газета» – 25%; донецька «Жизнь» – 22%.

Якщо в січні улюбленим способом запудрити мізки читачам була неналежно маркована реклама – 9,3%, то в лютому її показник дещо зменшився – 8,1%, наближаючись до минулорічних показників. Частка політичного замовлення складає 8% та комерційного – 9,2% (діаграма вгорі). Матеріалів із ознаками політичної замовності в лютому все ще трохи менше, ніж комерційної. Зауважимо, що такий спад прихованої політичної реклами експерти почали зауважувати тільки з листопада минулого року.

В лютому львівськими експертами зафіксовано, що в друкованих виданнях значно збільшилася кількість матеріалів із ознаками замовності: в січні цей показник становив 7% усіх оцінених публікацій, а в лютому – 11%. Загалом минулого місяця у львівських виданнях матеріалів із ознаками комерційної замовності вдвічі більше, ніж публікацій із ознаками політичної замовності.

Найменше спотворювали інформацію, пропонуючи її читачам у лютому, медіа Львова – 10,9% та Криму – 12,6%. Причому журналісти газет «Експрес» і «Комсомольская правда в Украине» (львівські сторінки) зовсім не друкували прихованої реклами.

Натомість сумські експерти зауважують: «Щодо політичної та комерційної складової матеріалів із ознаками замовності, то політична виразно домінує. Простежується попередньо зауважена тенденція: політика нарощується переважно за рахунок офіційних матеріалів із ознакою шостого критерію замовності (протокольні матеріали з заходів чиновників)».

Харківські регіональні експерти Володимир Ревенко та Юрій Хомайко в лютому аналізували інформаційний простір Криму і звернули увагу, що в суботу 9 лютого паралельно в газетах «Крымская правда» і «Вечерний Харьков» вийшов матеріал Н. Линевича «Украина и Литва: к общему будущему», а в суботньому номері харківського «Слобідського краю» та кримського тижневика «Первая крымская» надруковано статтю Я. Чоломбітько «Вітер змін з Балтики». У цьому факті експерти вбачають ознаки замовності.

Онлайн. В інтернет-виданнях у лютому кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності дещо зросла до 12,5% (у січні – 12,2%). Найбільше необ’єктивної інформації в стрічці новин подали сайти Сум – 32,6%; Харкова – 18%; Донецька – 12%. Найчастіше дезінформували своїх читачів харківський сайт «Статус Кво» – 33,5%; «Сумиінфо» – 33,3%; Xpress – 31,8%; «Новости Донбасса» – 12%; «Ура-информ» – 12%.

У лютому медійники електронних ЗМІ трохи частіше приховували політичні замовлення (8,9%), ніж журналісти друкованих видань (8%).

На думку харківських експертів, найбільшою несподіванкою лютого стала велика кількість матеріалів із ознаками замовності на сайті «Статус кво» – 33,5%, «більше було лише під час виборів у жовтні 2012 – 44%», – підкреслюють експерти.

Натомість львівські електронні ЗМІ – інформаційні агенції ZIK і Zaxid.net – у лютому не розмістили жодного неналежно маркованого матеріалу. Цю позитивну тенденцію експерти спостерігають уже четвертий місяць поспіль.

Незалежні експерти вважають, що найбільш достовірно подають новини електронні медіа Львова, Криму та Вінниці.

Варто зазначити, що загальне підвищення якості контенту на новинних сайтах триває одночасно зі зниженням кількості матеріалів із ознаками замовності. На графіку вгорі добре видно, як «обвалилася» кількість недобросовісної реклами після виборів, починаючи з листопада й до лютого 2013.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У лютому середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах був невисоким, як і в січні – 3,6 бала з можливих шести. Невелике покращення середнього балу порівняно з минулим місяцем продемонстрували журналісти Сум – 3,72 бала (3,44 – у січні), Криму 3,87 бала (3,84), Львова 3,88 (3,66). Натомість медійники Харкова – 3,28 бала (3,2 – у січні), Вінниці – 3,49 бала (3,87) і Донецька – 3,28 бала (3,59), – свої показники знизили.

Донецькі експерти зауважують, що «лише в двох газетах “Жизнь” та “Донбасс” частка збалансованих матеріалів становить близько половини. Решта видань можуть “похизуватися” лише 10–20%. В цілому по всіх друкованих виданнях регіону оцінка становила лише 0,25. Найчастіше журналістським матеріалам бракує повноти висвітлення теми».

Як і протягом минулого року, журналісти друкованих ЗМІ (див. угорі) в лютому висвітлювали суспільні процеси достовірно (87% інформації) й точно (82%), але гірше відокремлювали факти від коментарів, розкривали теми публікацій та дотримувалися балансу, інформуючи читачів про суспільно важливі проблеми.

Як видно з діаграми (внизу), журналісти новинних сайтів подавали інформацію оперативніше (72% новин), достовірніше (93% новин), точніше (84% інформації), краще відокремлювали факти від коментарів (64% новин), ніж їхні колеги в друкованих, майже однаково розкривали тему (40%, тоді як у друкованих 45%) і погано дотримувалися балансу при висвітленні суспільно важливих подій (21% збалансованих новин, тоді як у друкованих 35%).

Загалом же складається враження, що після затяжного новорічного гальмування, регіональні медіа знову нарощують відсоток матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР.

УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивність підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1. Баланс думок / точок зору.

2. Оперативність.

3. Достовірність (посилання на джерела).

4. Відокремлення фактів від коментарів.

5. Точність.

6. Повнота представлення фактів /інформації з проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».