У березні регіональні ЗМІ опублікували 13,5% матеріалів із ознаками політичного та комерційного замовлення. Найбільшу частку серед замовних публікацій складають неналежно марковані – 10,5%.

Інтернет-видання в березні зменшили частку матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності до 10,7% (у лютому таких було 12,5%). Дотримання журналістських стандартів в інтернет-медіа у шести регіонах дещо зросло порівняно з лютим до 3,93 бала з можливих шести. Найгірше онлайн-журналісти дотримуються стандарту балансу думок – 39% збалансованих матеріалів.

Серед інтернет-видань варто відзначити вінницькі портали, які в березні не розмістили жодного матеріалу з ознаками замовності та неналежним маркуванням. Львівський сайт ZIK, навпаки, здивував багатою фантазією – 28,6% оцінених у березні новин містили недостовірну інформацію.

Моніторинг недобросовісної реклами («джинса» та немаркована реклама)

У березні регіональні друковані медіа продовжують публікувати чимало матеріалів із ознаками політичної (8,4%) й комерційної (5,3%) замовності, а також неналежно марковану реклами (10,5%). Якщо в лютому показник замовних публікацій сягав 17,5%, а в онлайн-медіа ‑ 13,2%, то в березні він трохи зменшився до 13,5% (і дорівнює січневому показнику) у друкованих та, відповідно, 10,7% в електронних медіа. Найбільше замінників об’єктивної інформації запропонували читачам ЗМІ Сум – 17,9%. Друге місце в антирейтингу розділили медіа Донецька – 17,6% та Вінниці – 15,9%. Серед газет, які продовжують дезінформувати читачів, сумські «Вперед» – 34%, «Білопільщина» – 28,5%, «Сумщина» – 21%, донецькі «Вечерний Донецк» – 41%, «Донецкие новости» – 25%; а також «Вінничина» – 26,7%, вінницький випуск «Газети по-українськи» та газета «33 канал» – 17,7%.

У березні, як і в лютому (8,1%), незалежні експерти спостерігали високий відсоток неналежно маркованої реклами (10,5%). Велику частку складає політичне замовлення – 8,4% (діаграма вгорі).

З січня нового року улюбленим способом дезінформації читачів стала неналежно маркована реклама – 9,3%, у лютому її показник дещо зменшився – 8,1%, наближаючись до минулорічних показників. Але в березні знову зріс до 10,5%.

«Окрема львівська особливість березневої заангажованості у місцевих ЗМІ – міжредакційна війна “Експресу” і “Львівської газети”, що вийшла на рівень апелювання до журналістської спільноти. Хтось вважає, що ця інформбитва додає читачам драйву і віри в боротьбі за правду, а хтось – що втомлює їх і посилює зневіру до професійного рівня газетярів, оскільки в цій війні програють усі», – наголошує львівський експерт Роман Шостак.

Під час березневого моніторингу харківські експерти зауважили кричущий факт: «Обласна газета “Слобідський край”, №31 від 12 березня, повністю надрукувала на чотирьох шпальтах: “Отчет главы Харьковской облгосадминистрации М.М. Добкина на сессии облсовета 5 марта 2013 года”. Журналістських же матеріалів у цьому номері взагалі не було. У експертів виникло два риторичних запитання: “Навіщо взагалі було потрібно це друкувати?” та “Хто це буде читати?”».

Суттєво змінилася ситуація з розміщенням матеріалів із ознаками замовності та цензури, на думку експертів, у сумських медіа: «На перше місце антирейтингу вийшла газета Сумського району “Вперед”, яка впродовж моніторингового року тривалий час давала один із найнижчих показників. Тут 42,11% матеріалів мають ознаки замовності та цензури. Переважно це публікації про роботу влади та матеріали прес-служб владних органів різного рівня. Не найкращою знахідкою газети став “Діловий тиждень керівництва району”, в якому день за днем описується, де були керівники, з ким поспілкувалися, які заходи провели. Причому це – не на рівні розкриття проблем, а саме на рівні хронік – короткого інформування “були ‑ говорили ‑ вирішили”».

Онлайн. В інтернет-виданнях у березні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності (10,7%) трохи зменшилася порівняно з лютим (12,5%). Найбільше матеріалів із ознаками замовності в стрічці новин подали сайти Сум – 24%, Львова – 22,6%; значно менше, ніж у лютому (18%), але все ж більше, ніж колеги з Вінниці, Криму та Донецька, дезінформували читачів сайти Харкова – 7%. Суттєво зменшилася кількість матеріалів із ознаками замовності на сайтах Донецька – 5,3% (в лютому 12%) і зовсім не зафіксовано таких матеріалів у інтернет-виданнях Вінниці. Найчастіше подавали недостовірну інформацію львівські ZIK – 28,6% та Zaxid.net –16,7%; «Сумиінфо» – 23,8%; Xpress –23,8%; харківський сайт «Статус Кво» – 11,5%; «Новый Севастополь» – 11,4%, «Новости Донбасса» –10,5%.

На думку незалежних експертів, онлайн-видання «Вінниця-інфо» та «Май він» у березні не розмістили жодного матеріалу з ознаками замовності та неналежним маркуванням.

Львівські експерти зауважують, що «інформаційна агенція Zaxid.net продовжила позитивну тенденцію, що склалася в електронних ЗМІ впродовж останніх чотирьох місяців: тут п’ятий місяць поспіль не зафіксовано неналежно маркованих матеріалів. Натомість інформаційна агенція ZIK порушила цей позитивний процес: у березні тут виявлено 4,76% неналежно маркованих матеріалів».

У березні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності в електронних медіа переважає ‑ 15,3%; відповідно, у друкованих – 13,7%.

Але якщо в лютому зовсім не було зафіксовано прихованої реклами, то в березні вона складає 2% від оцінених матеріалів. Найбільше неналежно маркованих матеріалів розмістили на сайті «Новости Донбасса» – 14%.

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У березні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах дещо підвищився до 3,93 (у лютому 3,6) бала з можливих шести. Покращення своєї професійності порівняно з минулим місяцем продемонстрували журналісти Криму – 4,19 (у лютому 3,87) бала, Вінниці – 4,13% (у лютому 3,49 бала), Харкова – 4,05 (у лютому 3,28 бала) та Донецька – 3,96% (у лютому 3,28%). Натомість медійники Львова погіршили свої фахові стандарти до 3,82 бала – (у лютому 3,88), Сум – 3,40 (у лютому 3,72).

Як і в попередні місяці, в березні журналісти найкраще дотримувалися стандартів достовірності (94% інформації), точності (89%), відокремлювали факти від коментарів (у 69% матеріалів), але погано дотримувалися балансу думок (лише у 36% публікацій). Тільки трохи більше, ніж у половині матеріалів, інформація подавалася оперативно (55%). Майже в половині оцінених публікацій журналісти неповно розкривали теми (повнота – 49%).

Як видно з діаграми (внизу), журналісти новинних сайтів подавали інформацію оперативніше (78% новин), достовірніше (96% новин), точніше (92% інформації), однаково з їхніми колегами в друкованих медіа відокремлювали факти від коментарів (69% новин), краще розкривали тему (53%, тоді як у друкованих ‑ 49%). Водночас, не дотримувалися балансу при висвітленні суспільно важливих подій (26% збалансованих новин, тоді як у друкованих ‑ 36%).

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року. Він охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожен регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. У цьому звіті наведено результати моніторингу за березень, що здійснювався з 11 по 16 березня 2013 року. Загалом було проаналізовано 654 матеріали друкованих видань та 262 матеріали новинних сайтів.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що уможливлює об’єктивний підхід.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів / інформації з проблеми.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 – матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників / політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ: http://cure.org.ua.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією «Український освітній центр реформ» за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».