Хто вважає, що моніторинг ЗМІ – справа нецікава й навіть нуднувата, той помиляється. Протягом останніх двох місяців особисто я, по-перше, підвищила свій загальний освітній рівень, а по-друге, зробила два невтішні для себе й для держави висновки. Втім, по порядку.

Один із трьох, але особливий

Підвищення освітнього рівня виявилося в тому, що я вирішила уточнити, скільки віце-прем’єрів у нашому вітчизняному Кабміні. Ні, не забавки ради – мала мотивацію! Бо ж, читаючи сумську регіональну пресу, раптом впіймала себе на тому, що постійно натикаюся на інформації з прізвищем одного віца. Де ж решта? Чи скоротили й залишився тільки один? Чи не удостоїлися? Виявилося, – останнє. Інші віци (а їх, окрім першого, загалом таки троє), напевне, не працюють так тяжко. Бо ні пана Юрія Бойка, ні пана Костянтина Грищенка не зустрінеш на шпальтах обласних газет так часто, як шановного віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула.

Мимоволі виникло запитання: що ж людина робить такого, що потребує згадок про свою діяльність з номера в номер, з номера в номер?! Отож уважніше переглядаю інформації трьох сумських газет – «Данкор», «Панорама» та «Ваш шанс». Зауважу: спеціально вишукувати публікації не довелося, просто взяла останні газети і їх перегорнула. Перше враження: «Данкор» і «Панорама» поставилися до висвітлення діяльності пана Вілкула менш креативно. Вони завели під нього спеціальні рубрики, що повторюються. «Панорама» – рубрику «Інфраструктура», «Данкор» – «ЖКГ». А ось «Ваш шанс» різноманітить подачу інформації і чи не щономера розміщує пана Вілкула під новою рубрикою: «Ініціатива» (№22, від 29 травня), «Заходи» (№24 від 12 червня), «ЖКГ» (№29 від 17липня). У числах 25, 27 і 28, щоправда, матеріали йдуть під простенькою рубрикою «Новини».

Про що ж читаємо?

Планів громаддя

У замітці «Вашого шансу» «Щоб будувати було простіше» Олександр Вілкул повідомляє: Кабмін підготував цілу низку ініціатив із дерегуляції та спрощення дозвільних процедур (№22, від 29 травня).

У «Панорамі» (№27 від 3–10 липня) пан Вілкул після робочої зустрічі з віце-прем’єром Грузії Кахою Каладзе пообіцяв: «Україна використає грузинський досвід», – теж щодо спрощення дозвільних процедур.

Також у липні, невідомо в якому місці, але дуже вагомо віце-прем’єр сказав: «Потрібен закон, що відміняє дозвіл на перепланування» («Панорама» №28 від 10–17 липня). Про це ж свідчить «Данкор» № 28 від 10 липня: «Уряд підготував закон, що відміняє необхідність отримання громадянам дозволу на перепланування житла».

Дарма, що законопроект ще треба проголосувати, а Верховна Рада пішла у відпустку аж до осені, – хай пересічний читач радіє в очікуванні, що (ймовірно!) такий закон буде.

У числі 29 від 17–27 липня «Панорама» лаконічно публікує: «Олександр Вілкул: “Уряд планує надавати підтримку ОСББ”». «Ваш шанс» (№29 від 17липня) деталізує це питання в публікації «Активізуємо створення ОСББ у всіх регіонах». Вдячний українець дізнається, що минулого року 11 ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків) отримали пільгові кредити. На одному з таких – ОСББ «Біном» провели виїзну нараду, де побачили, як завдяки держпідтримці було здійснено модернізацію дому. Далі йде цитата пана Вілкула, зрозуміло, про корисність такої роботи. На засіданні Національної ради з питань створення і забезпечення роботи ОСББ він зазначив, що зараз в Україні діє 16319 ОСББ, і поставив завдання активізувати створення їх у всіх регіонах країни. Справді, чудово! Якщо не знайдеться недолугий любитель арифметики, який поділить 16319 на 11 і отримає 1483,5. Тобто стільки років потрібно буде, аби оту необхідну державну підтримку отримали всі ОСББ за таких темпів надання допомоги. Ні, звісно, попри кризу держава може різко збільшити число опільгованих кредитами. Але ж, судячи з заклику, і кількість ОСББ різко збільшиться…

Ці цифри, справді, є клопотом для тих, хто пише, – якщо читач уміє рахувати. Ідеї без цифр набагато симпатичніші. Скажімо, дуже привабливо лунає: «Завдання всіх працівників Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву – допомагати кожному громадянину, який звернувся за держдопомогою для отримання власного житла. Про це заявив віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул під час робочої наради з керівництвом центрального апарату Фонду і 26 його регіональних управлінь з активізації державних програм доступного житла» («Ваш шанс» №28 від 10 липня). І справді: чують кожного! Та далі знов ті некоректні цифри: за три роки – з 2010 до 2012 – в рамках соціальних ініціатив президента Віктора Януковича більше 6 тисяч сімей отримали власне житло. З них понад 5 тисяч – через Фонд. А скільки сімей потребує такої допомоги? – знову виникає запитання. На нього ми отримуємо вичерпну відповідь: «А для того щоб знати, скільки в Україні людей потребує поліпшення житлових умов, створюється Єдиний державний реєстр…». Тобто наразі порівнювати ні з чим.

Можна навести ще низку прикладів, але з уже наведених помітна особливість таких публікацій: практично всі дії тут – у майбутньому часі. Грамотний журналіст, зрозуміло, не вважатиме інформаційними приводами робочі зустрічі, брифінги чи поточні наради. Все це – буденна робота члена Кабміну. І її не варто описувати. Ми ж не повідомляємо в кожній газеті, що двірник Ваня Пупкін підмів 3 кв. м ввіреної йому території. Робота – вона і є робота, так би мовити, функціональні обов’язки. А от те, що зроблено для суспільства, – це вже привід для публікації. Якщо, звісно, зроблено: реально підвищено, збудовано, вручено, прийнято і впроваджено й так далі. У нас же переважно бачимо: передбачено, обіцяно, висловлено впевненість, плановано… Інформаційний привід тут і не ночував. Зате публікації – будь ласка! Тому перший висновок, який зробила: робота віце-прем’єра неймовірно важка. І, мабуть, саме це мають на меті підкреслити подібні масовані матеріали.

Ох уже ці губернатори!..

Взагалі-то губернатори водяться в сусідній державі. У нас, згідно з законодавством, діють голови обласних державних адміністрацій. Але ж медійники (по собі знаю!) так люблять вживати красиві слова… Втім, як не назвеш, а суть не міняється. Суть же другого сумного висновку в тому, що ці губернатори – мов малі діти. Не скажеш, що робити, – не зроблять.

Так, у «Данкорі» №25 від 19 червня читаємо повідомлення: «О. Вілкул: “Місцева влада повинна врахувати досвід минулої зими і працювати на випередження у випадку надзвичайних ситуацій”». У ньому йдеться про те, що на брифінгу з підготовки нового опалювального сезону віце-прем’єр-міністр говорив: «Техніка має виходити на прибирання з самого початку випадіння опадів». Згодьмося, чи ж додумається до такого рядовий губернатор! Далі знов ідуть цифри, що мали б переконувати: «У цьому році буде підготовлено 6,5 тис. одиниць снігоприбиральної техніки – вже підготовлено понад 1 тисячу. Буде закуплено 5,5 млн тонн посипальних матеріалів і реагентів». Скільки цього всього було минулого року чи позаторік – не говориться. Та й для чого? Раптом порівняння – не на користь, і красиві тисячі та мільйони не виглядатимуть справді «красиво»? Читаємо далі: «Також Олександр Вілкул поставив перед керівниками завдання заготувати необхідний резерв паливномастильних матеріалів». Знову: хто б із місцевих керівників міг про це здогадатися?

«Ваш шанс» (№27 від 3 липня), повідомляючи про підготовку до нового опалювального сезону, зазначає, що пан Вілкул очолив Міжвідомчу робочу групу з питань підготовки до забезпечення стабільного проходження опалювального сезону 2013/2014 року (сама назва групи – як пісня, еге ж?). Віце-прем’єр наголосив: «Люди мають бути забезпечені стабільним теплопостачанням. Уряд поставив завдання губернаторам забезпечити до 1 жовтня готовність регіонів до нового опалювального сезону…». І нижче: «Я постійно контролюю процес підготовки до зими з щотижневими виїздами в регіони». Наше щастя, бо губернатори й самі могли б замерзнути…

Трішки раніше, у №24 від 12 червня, «Ваш шанс» повідомляв: «У Сумській області пройшли тактико-спеціальні навчання з ліквідації надзвичайних ситуацій у літній період. У рамках цих навчань віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул, призначений 22 травня головою Міжвідомчого оперативного штабу з координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, провів виїзне засідання». І знову цитата з «відкриттям»: «Пожежі в природних екосистемах – одна з загроз літнього періоду для території України…». І – цифри того, що згоріло раніше. Чи знали про це в регіонах? Певно, ні, інакше для чого б говорити…

Чи він украв, чи в нього вкрали…

Не ставимо на карб пану віце-прем’єру невправності написання інформаційних повідомлень. Писав їх не він. Та й суть явно не у змісті й зовсім не в якості – у кількості. Бо тут вочевидь включено відомий принцип: чи то він у когось шапку вкрав, чи в нього вкрали, але прізвище пролунало. Люди переважно не звикли вчитуватися, рахувати цифри, порівнювати факти. А от прізвище примелькається. Й коли залунає раптом голосно «Вілкул», то всі пригадають: а таки чули про нього!..

Причому чули не лише на Сумщині. Оспівування трудових буднів віца трапляються в харківських газетах. У вінницьких, повідомляють тамтешні медіа-експерти, теж читаємо: «Олександр Вілкул: “Хороші дороги – це розвиток країни”» («33 канал»); «О.Вілкул: “В Україні вже впроваджується понад 230 проектів з енергоефективності”» (RIA); «В Україні проваджуються 230 проектів з енергоефективності» («Місто»). Всі три газети від 3 липня.

І тут так само недотримання стандартів, і так само тхне замовністю. Бо всі згадані матеріали, як не крути, мають виразні ознаки джинси. Саме джинси, бо надавити цензурою можна було б на комунальні ЗМІ. Три сумські газети, які тут процитовані, є приватними.

Для чого ж пану Вілкулу така кампанія? Вочевидь, його прізвище невдовзі має пролунати в якомусь новому контексті, а ми його маємо впізнати. Плітки кажуть, начебто нинішній віце має стати великим партайгеноссе, замінивши на партійному посту всеукраїнського улюбленця Миколу Азарова. Та це плітки. А про реальність дізнаємося невдовзі. Зусилля ж на це вже затрачено…

Алла Федорина, голова Сумського прес-клубу, координатор проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, Український освітній центр реформ