Як джинсувала місцева преса в червні 2013-го

Як джинсувала місцева преса в червні 2013-го

30 Липня 2013
4322

Як джинсувала місцева преса в червні 2013-го

Світлана Єременко
виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
4322
Політичне замовлення – невід’ємна частина контенту регіональних медіа
Як джинсувала місцева преса в червні 2013-го
Як джинсувала місцева преса в червні 2013-го

 

 Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ з лютого 2012 року. Він охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожен регіон представлено шістьма регіональними друкованими та двома онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за червень, що здійснювався з 17 по 23 червня

Моніторинг за березень 2013-го читайте тут.

У червні кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних газетах залишається на тому ж рівні, що й кілька місяців тому: політичної – 10,4% (квітень – 11,2%); комерційної – 6,9% (квітень – 6,8%).

В інтернет-виданнях у червні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності дещо зменшилася – 8,2% (у квітні 11%); щодо комерційної, то вона, навпаки, зросла – 6,3% (у квітні 2,7%).

Загалом, матеріалів із ознаками політичної й комерційної замовності в друкованих медіа на 3% більше, ніж в інтернет-виданнях (17% і, відповідно, в електронних – 14%).

Вінницьку газету «Реал» незалежні експерти Вінниці й Донецька вважають лідером «чистого безджинсового інформаційного простору у червні». Варто зазначити, що відсутність замовних матеріалів у «Реалі» експерти зауважували і в березні.

Побив усі рекорди за більше ніж півтора року моніторингу сумський сайт Xpress, який розмістив 76% інформації, що спотворює сприйняття подій у суспільстві.

Середній бал дотримання журналістських стандартів протягом досліджуваного місяця в шести регіонах майже не змінився відносно квітня – 3,94 (3,98) бала з можливих шести.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

У червні кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних газетах залишається на тому ж рівні, що й кілька місяців тому: політичної – 10,4% (квітень – 11,2%); комерційної – 6,9% (квітень – 6,8%). Кількість неналежно маркованої реклами незначно збільшилась – 11% ( у квітні – 10,1%). Вже традиційно найбільше дезінформували читачів у червні засоби масової інформації Сум – 29,3% у друкованих (у квітні 21% ); Донецька – 22,8% (у квітні 26,7%).  

Серед газет-лідерів, які продовжують наполегливо пропонувати читачам неправдиву інформацію, – сумські «Сумщина» (41,5%), «Вперед» (30,5%) та «Ваш шанс» (30%); «Донецкие новости» (37,5%), «Донбасс неделя» (28%); «Вечерняя Макеевка» (28%); вінницька газета «33 канал» (23,2%); «Крымское время» (28,5%); «Львівська газета» (23,3%); харківська «Трибуна Трудящих» (21%).

У червні сумські експерти досліджували львівські медіа. Вони зауважують виразну відмінність їх від сумських видань. «Ніби ці медіа працюють в іншій країні», – висловив думку Володимир Садівничий. «Справді, несхожість матеріалів, що стосуються діяльності влади, разюча. У таких матеріалах усе в міру, – коментує Алла Ярова, – справді бачиш, що медіа не обслуговують владу, а просто пишуть про події, що стосуються діяльності влади». Загалом кількість матеріалів із ознаками замовності у львівських ЗМІ значно нижча, ніж на Сумщині, підкреслюють експерти Сум.

Вінницьку газету «Реал» незалежні експерти Вінниці та Донецька вважають лідером «чистого безджинсового інформаційного простору в червні». Варто зазначити, що відсутність замовних матеріалів у «Реалі» експерти зауважували в березні.

В червні експерти Харкова, вперше з початку моніторингу регіональних ЗМІ в лютому 2012 року, відзначили видання у своєму регіоні, яке не друкувало матеріалів з ознаками замовності, а реклама була належно маркована – це харківські сторінки газети «Комсомольская правда в Украине».

У червні харківські експерти Володимир Ревенко та Юрій Хомайко аналізували інформаційний простір Сумщини і знайшли однакові матеріали у ЗМІ обох регіонів. Що, на думку експертів, свідчить про організований характер публікацій і має ознаки політичної замовності. Стаття «А.Вилкул: “Местная власть должна учесть опыт прошлой зимы…”» вийшла й у сумському тижневику «Данкор», і в харківській газеті «Время». Матеріал «Президент Янукович наблизив Україну до Європи в Братиславі» протягом моніторингового тижня, з 17 до 23 червня, з’явилася в сумських «Панорамі», «Сумщині» та районній «Білопільщині» й харківських газетах «Слобідський край» і «Вечерний Харьков».

Лідером із джинси в червні, на думку експертів, став віце-прем’єр Олександр Вілкул (про це детальніше в публікації «Олександр Вілкул – нова зірка регіональних медіа»).

Онлайн. В інтернет-виданнях у червні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності дещо зменшилася – 8,2% (у квітні 11%); щодо комерційної, то вона, навпаки, зросла – 6,3% (у квітні 2,7%).

Побив усі рекорди за більше ніж півтора року моніторингу сумський сайт Xpress, який розмістив 76% інформації, що спотворює сприйняття подій у суспільстві. Друге місце в антирейтингу посідає «Сумиінфо» – 32,5% дезінформації. В цілому більше половини (54,3%) матеріалів у стрічці новин сумських електронних медіа, на думку експертів, є дезінформацією. Чимало недобросовісної інформації розмістили сайти Вінниці (14,3%) та Харкова (10,3%).

На думку незалежних експертів, достовірну інформацію подають кримські інтернет-видання «Крымское эхо» й «Новый Севастополь», де зовсім не зафіксовано матеріалів із ознаками замовності та немаркованої реклами.

На жаль, інформаційна агенція Zaxid.net (Львів), де впродовж останніх п’яти місяців спостерігалася позитивна тенденція (тут не було зафіксовано жодного неналежно маркованого матеріалу), в червні порушила цю тенденцію (9,5%). Львівські експерти зауважили, що сфери замовлень в електронних ЗМІ чітко поділено: в Zaxid.net домінують матеріали з ознаками комерційного спрямування, в ZIK – політичного.

Протягом досліджуваного місяця матеріалів із ознаками політичної й комерційної замовності в друкованих медіа більше, ніж в інтернет-виданнях на 3% (17% і, відповідно, в електронних – 14%). Найвищий відсоток матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності пропонують читачам сайти Сум – 54,3%, Вінниці – 14,3%, Харкова – 10,3%; Львова – 4,8% (діаграма вгорі).

Характеризуючи інформаційний простір Харківщини й Сумщини, харківський експерт Юрій Хомайко зазначає: «Переважання офіціозу у ЗМІ, де головними героями виступають чиновники, одноманітні повідомлення-звіти, незацікавленість редакцій у пошуку власної суспільно значущої інформації – все це суттєво знижує потребу читачів перш за все у друкованій пресі, але й інтернет-видання виграють тільки за рахунок оперативності. Якщо не звертати уваги на ці тривожні симптоми, надалі ситуація буде тільки погіршуватися».

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

У червні середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах майже не змінився відносно квітня – 3,94 (3,98) бала з можливих шести. При цьому журналісти друкованих ЗМІ усіх міст демонструють посередній рівень професійності: Донецька – 3,55 бала (3,75 у квітні); Львова – 4,26 бала (4,19); Харкова – 4,34 бала (4,23); Вінниці – 4,02 бала (у квітні 4,32); Криму 3,69 (4,15); Сум 3,80 (3,24). Найвище експерти оцінюють рівень дотримання журналістських стандартів журналістами Львова, Вінниці та Харкова. За майже річний період найбільш професійними було визнано вінницькі видання, які з вересня минулого року стабільно утримують якість публікацій на рівні 4,07–4,02 бала.

Якість електронних видань традиційно перевищує якість друкованого слова: Вінниця – 3,94 (3,83 у квітні); Донецьк – 4,27 (4,56); Крим – 4,48 (5,02); Львів – 4,18 (4,26); Суми – 3,61 (3,14); Харків – 4,24 (4,37). Це можна пояснити фактом, що онлайн-медіа подають здебільшого новинну інформацію і значно менше аналітичних матеріалів, ніж друковані видання.

Як свідчить моніторинг, протягом півтора року журналісти найкраще дотримуються стандартів достовірності, точності й оперативності, а погано відокремлюють факти від коментарів, дотримуються балансу думок та розкривають теми публікацій. Не став винятком і червень. У цьому місяці менш ніж у половині матеріалів (47%) проблеми розкривалися ґрунтовно; лише в 38% матеріалів було дотримано балансу; у 71% матеріалів факти відокремлювалися від коментарів; інформація подавалася оперативно у 56%, 92% інформації було оцінено як достовірну, 90% – як точну.

«Що ж до дотримання стандартів, то приємно зауважити зростання рівня матеріалів газети “Львівська пошта”, що вийшла в лідери з показником 4,80 бала. Традиційно порівняно високий рівень дотримання стандартів у “Комсомольской правде в Украине”, майже однаковий (4,2 і 4,1 бала) – в інтернет-видань Zaxid.net і ZIK. Укотре хочу нагадати колегам про дотримання балансу думок у матеріалах про конфліктні ситуації, адже саме низькі показники дотримання стандарту балансу, переважно, знижують бали журналістських стандартів їхніх видань – зокрема це стосується газети “Експрес” та обох інтернет-видань», – наголосив медіаексперт Отар Довженко.

Загалом, моніторинг показує, що кількість матеріалів із ознаками комерційного та політичного замовлення і в друкованих, і в онлайн-виданнях залишається на «літньому рівні», коли політична та бізнес-активність падає.

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних та інших регіонів (останні – перехресно, за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивний підхід).

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів і прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцеве оцінювання проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок / точок зору;

2) оперативність;

3) достовірність (посилання на джерела);

4) відокремлення фактів від коментарів;

5) точність;

6) повнота представлення фактів / інформації з проблеми.

Критерії визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури:

  1. матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;
  2. цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ;
  3. експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес;
  4. безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;
  5. матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;
  6. «протокольні» матеріали із заходів чиновників/ політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по 6 регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: вінницькі «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Газета по-українськи», «Вінниця-інфо», «Майвін»; донецькі «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура-Информ»; кримські «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; львівські «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK; сумські «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; харківські «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк». 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: majalla.co
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4322
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду