Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Українським освітнім центром реформ із лютого 2012 року. Він охоплює Львівську, Донецьку, Харківську, Сумську, Вінницьку області та Автономну Республіку Крим. Кожний регіон представлений шістьма регіональними друкованими і двома онлайн-виданнями.

У цьому звіті наведено результати моніторингу за липень, що здійснювався з 1-го по 7 липня 2013 року. Всього було проаналізовано: 663 матеріали друкованих видань та 269 публікацій новинних сайтів.

Моніторинг за червень читайте тут.

У липні кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних друкованих медіа залишається на рівні останніх півроку і майже дорівнює червню: політичної – 8,1% (червень 10,4% ); комерційної – 7,4% (6,9%); кількість неналежно маркованої реклами – 10% (11% у червні).

Незважаючи на період літнього «джинсового» затишшя, у липні газета «Донецкие новости» примудрилася побити попередні власні рекорди по джинсі (56,7% у вересні 2012), надрукувавши 63%(!) матеріалів із ознаками замовних.

В інтернет-виданнях у липні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності більша, ніж у друкованих –10,6% (у друкованих –8,1%); щодо комерційної, то її показник 3,7% менший, ніж у паперових виданнях – 7,4%.

У Донецьку, Криму і Харкові замовні матеріали переважають у друкованих медіа, а от у Львові та Сумах замовники надають перевагу електронним медіа; у Вінниці показник приблизно однаковий і в друкованих, і в онлайн-виданнях.

У цілому більше половини (45,3%) матеріалів у стрічці новин сумських електронних медіа, на думку експертів, є неякісними.

Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах майже не змінюється, починаючи з квітня – у липні 3,99 бала (3,98 у квітні) з можливих 6-ти.

Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Незважаючи на те, що активність замовників джинси у липні мала б знизитись завдяки відпусткам, кількість матеріалів із ознаками замовності в регіональних медіа, як свідчить моніторинг, не зменшується і залишається на рівні минулих півроку: політичної – 8,1%; комерційної – 7,4%; неналежно маркованої реклами – 10% (у червні, відповідно, 10,4%, 6,9% та 11%).

Найактивніше морочили голову читачам, пропонуючи викривлену інформацію, журналісти друкованих видань: Донецька – 30,6% (у червні 22,8%); Сум – 17,8% (у червні 29,3%); Харкова – 15,7%; Вінниці – 12%.

У липні газета «Донецкие новости» примудрилася побити попередні власні рекорди по джинсі (56,7% у вересні 2012), надрукувавши 63% замовних матеріалів. Тобто, на думку незалежних експертів, більше половини(!) публікацій на шпальтах цієї газети дезінформують читачів. Не набагато краще змістове наповнення у «Вечірній Макіївці» – 41% інформації має ознаки замовності; «Вечерний Донецк» пропонує 27,5% «заказухи». До передовиків, які продовжують наполегливо пропонувати читачам неправдиву інформацію, належать також: сумські: «Білопільщина» – 27%; «Вперед» – 22,5%; «Ваш шанс» – 22%; «Вінниччина» – 26,7%; «Крымское время» – 26,5%; «Львівська газета» – 16,7%; «Харьковские известия» – 26,5%.

У липні замовні новини від першого віце-прем’єра пана Вілкула тепер винесені у заголовки харківських ЗМІ. «А. Вилкул: «Люди должны быть обеспечены стабильным теплоснабжением», «Время», №86 від 2.07.2013 – без автора. Вилкул: «Всемирный банк поддержит еще два проекта в сфере ЖКХ «Вечерний Харьков», №72 – автор також невідомий. Інформагенція «Статус кво»: «Первый вице-премьер Вилкул возглавит колонну байкеров на музыкальном фестивале».

На думку незалежних експертів, присутність віце-прем’єра в регіональному інформаційному просторі другий місяць поспіль говорить про організований характер публікацій і має ознаки політичної замовності та цензури.

Кримські експерти відзначили, що з восьми публікацій, які вони віднесли до немаркованої політичної реклами, шість – на підтримку Партії регіонів, чотири з них, вірогідно, надіслані прес-службою партії. Експерти звертають увагу на подібні матеріали у кримських та вінницьких газетах («Кримська правда» - Віктор Котульський «Сильні регіони - сильна країна»; вінницька «РИА» - «Сильні регіони - сильна країна»).

Онлайн. В інтернет-виданнях у липні кількість матеріалів із ознаками політичної замовності більша, ніж у друкованих – 10,6% (у друкованих 8,1%); щодо комерційної, то її показник 3,7% менший, ніж у паперових виданнях – 7,4%.

На таблиці внизу добре видно, що у Донецьку, Криму та Харкові замовні матеріали переважають у друкованих медіа, а от у Львові та Сумах замовники надають перевагу електронним медіа або самі вони зневажливо ставляться до свого контенту. У Вінниці показник приблизно однаковий і в друкованих, і в онлайн-виданнях.

Активно вправляються у маніпулюванні читачами електронні медіа всіх регіонів: Сум – 45,3%; Львова – 11,9%; Харкова – 10%; Вінниці – 9,5%; Криму – 5,8%; Донецька – 4,8%.

Майже половина матеріалів у стрічці новин на сумському сайті «Xpress», із точки зору експертів, мають ознаки замовності. (У червні цей новинний ресурс побив усі рекорди в інших виданнях за більше ніж півтора року моніторингу, розмістивши вбивчі 76% інформації.) Сайт «Сумиінфо» перевершив свої «здобутки» у минулому місяці – 43% джинси (32,5% було у червні).

У цілому, майже половина (45,3%) матеріалів у стрічці новин сумських електронних медіа, на думку експертів, є неякісними.

Чимало недобросовісної інформації розмістили також інтернет-видання: «Вінниця-інфо» – 19,1%; харківські «Статус кво» – 12% та «Об’єктив» – 8%; донецький «Ура-інформ» – 7,5%; кримський сайт «Комментарии» – 7%.

Харківські експерти, які у липні оцінювали свої та львівські видання, зазначають: «У львівській пресі матеріалів з ознаками замовності вполовину менше, ніж у харківській, як і неналежно маркованих матеріалів. У газетах «Експрес» та  «Ратуша» джинси протягом моніторингового тижня не виявлено. В онлайн-виданнях обох регіонів кількість замовних матеріалів майже однакова. Проте у харків’ян зовсім не виявлено неналежно маркованих публікацій…»

Моніторинг дотримання професійних стандартів журналістики в регіональних ЗМІ

Середній бал дотримання журналістських стандартів у шести регіонах майже не змінюється, починаючи з квітня – 3,99 бала у липні (3,98 у квітні) з можливих 6-ти. На думку експертів, журналісти друкованих ЗМІ усіх міст демонструють невисокий рівень професійності: Донецька – 3,61 бала (у червні 3,55); Львова – 4,31 бала (4,26); Харкова – 4,19 (4,34); Вінниці – 4,31 (4,02 ); Криму – 4,04 бала (3,69); Сум – 3,49 бала (3,80). Вищий фаховий рівень у липні має, за оцінками моніторингу, журналістська спільнота Львова, Вінниці та Харкова, Криму.

Найбільш професійними визнаються вінницькі та львівські медійники: середній бал за час моніторингу: Вінниця – 3,93 бала і Львів – 3,92 бала; Крим – 3,78, Донецьк – 3,56, Харків – 3,54. Найгірша ситуація із дотриманням журналістських стандартів у Сумах – 3,39 бала.

Професійно працюють протягом року також журналісти Львова (4,62 – 4,31), щоправда, з різким падінням, яке трапилося напередодні виборів-2012 (бал 3,50 у вересні).

Професійну нестабільність у поданні новин демонструють харківські журналісти; за оцінками експертів якість матеріалів іде то вгору, то вниз (див. графік), що може свідчити про ситуативне пристосування до замовлень – чим більше замовних публікацій, тим нижче якість контенту.

Загалом, рівень дотримання професійних стандартів у друкованих виданнях – 3,99 бала та електронних – 4,11 бала практично не відрізняється, при цьому результати майже ідентичні показникам червня 2013 (3,94; 4,12 бала).

У липні традиційно журналісти найкраще дотримуються стандартів достовірності, точності та оперативності, але погано відокремлюють факти від коментарів, дотримуються балансу думок і розкривають теми публікацій. Лише у половині матеріалів (49% у друкованих і 50% в онлайн) проблеми розкривалися повно; в 38% матеріалів друкованих видань і тільки у 21% електронних було дотримано балансу; у 71% контенту газет факти відокремлювалися від коментарів (відповідно у 75% новин на сайтах). Журналісти інтернет-видань подавали інформацію оперативніше – 72% (57% друкованих); їх інформація була майже стовідсотково достовірною й точною.

Експерти відзначають, що серед кримських ЗМІ найкраще дотримуються професійних стандартів журналісти онлайн-видань (середній бал – 4,45 проти 4,04).

«Серед друкованих кримських видань на першому місці, як і раніше, «Крымская газета» – 5,11 бала, де більшість матеріалів відповідають вимогам професійної журналістики, але третина матеріалів усе ще не має балансу думок та повноти інформації. На другому місці газета «Крымская правда» (4,72). Найнижчі бали отримала газета «Голос Крыма» (3,00)», вважають кримські експерти. (В цитаті наводимо оцінки, які виставили місцеві експерти кримським медіа. В узагальненому звіті середні бали можуть відрізнятися з огляду на оцінки експертів з іншого регіону.)

Завдяки моніторингу можемо зробити висновок, що, незважаючи на гарячий період відпусток, коли політична та бізнес-активність падає, замовники джинси не відпочивають, а джинсарі регіональних видань продовжують збирати «врожай».

Детальніше про ситуацію в регіонах можна дізнатися зі звітів експертів на сайті УОЦР. УОЦР використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» спільно з Інститутом масової інформації та неурядовою організацією «Телекритика».

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць за рухомим графіком 1–3–2–4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних та інших регіонів (останні – перехресно, за ротаційним планом, що забезпечує об’єктивний підхід).

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів і прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцеве оцінювання проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/точок зору;

2) оперативність;

3) достовірність (посилання на джерела);

4) відокремлення фактів від коментарів;

5) точність;

6) повнота представлення фактів/інформації з проблеми.

Критерії визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури:

1.       матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони;

2.       цілком або майже ідентичний матеріал опубліковано в інших ЗМІ;

3.       експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес;

4.       безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта;

5.       матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта;

6.       «протокольні» матеріали із заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Експертні групи сформовано з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів-практиків по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями УОЦР: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським та Вінницьким прес-клубами. Інформацію про експертів можна отримати на сайті Українського освітнього центру реформ.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Український освітній центр реформ за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.

Для моніторингу було відібрано по шість регіональних друкованих та два онлайн-медіа у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Вінницькій областях та АРК. До цих видань увійшли: вінницькі «РЕАЛ», «33-й канал», «РИА», «Місто», «Вінниччина», «Газета по-українськи», «Вінниця-інфо», «Майвін»; донецькі «Жизнь», «Донбасс неделя», «Донецкие новости», «Вечерний Донецк», «Вечерняя Макеевка», «Панорама»; «Новости Донбасса», «Ура-Информ»; кримські «Голос Крыма», «Крымская правда», «Крымское время», «Первая Крымская», «Севастопольская газета», «Крымская газета»; «Комментарии: Крым», «Новый Севастополь»; львівські «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Львівська газета», «Ратуша», «КП в Украине»; Zaxid.net, ZIK; сумські «Данкор», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Вперед», «Білопільщина»; «Сумиінфо», Express; харківські «Время», «Слобідський край», «Главное», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Трибуна трудящих»; «Статус кво», «Объектив».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації УОЦР. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».